1. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ПОТЕНЦІЙНОГО
БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА
Дисципліна “Фінансовий аналіз”
Виконала: Студентка групи Б5/3
Шеменкова Тетеяна

2. ПЛАН:
1. Банкрутство. Основні поняття. Його види
2. Аналіз ймовірності банкрутства

3. 1. БАНКРУТСТВО. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. ЙОГО
ВИДИ
Банкрутство - це визнана господарським судом
неспроможність боржника відновити свою
платоспроможність та задовольнити визнані
судом вимоги кредиторів не інакше як через
застосування ліквідаційної процедури.
Суб'єкт банкрутства - це боржник,
неспроможність якого виконати свої грошові
зобов'язання встановлена господарським судом.

4.  Суб'єктами банкрутства не можуть бути
відокремлені структурні підрозділи юридичної
особи , а також фізичні особи - підприємці за
грошовими зобов'язаннями, що виникли
безпосередньо у фізичної особи на підставах,
не пов'язаних із здійсненням такою особою
підприємницької діяльності.

5.  Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності,
неспроможний виконати свої грошові зобов'язання
перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо
сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, податків і зборів
(обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після
настання встановленого строку їх сплати.
 Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у
встановленому порядку підтверджені документами
вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника,
щодо виплати заборгованості із заробітної плати
працівникам боржника, а також органи державної
податкової служби та інші державні органи, які
здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю
справляння страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, податків і зборів

6. ВИДИ БАНКРУТСТВА:
1. Навмисне банкрутство - навмисне приховання факту
стійкої фінансової нездатності, шляхом надання
недостовірних даних.
Ознаки навмисного банкрутства:
 надання недостовірних даних про фінансовий стан
боржника;
 причинний зв'язок між такими даними і збитками, що несе
кредитор;
 якщо сховане банкрутство є наслідком дії форс-мажорних
обставин.
Максимальні стягнення за навмисне банкрутство
застосовуються увипадках, коли сформована ситуація є
наслідком різного роду зловживань і некомпетентного
ведення фінансово-господарської діяльності.

7. 2. Фіктивне банкрутство - свідомо помилкове
оголошення підприємством про свою
неспроможність з метою введення в оману
кредиторів для одержання від них відстрочки
(розстрочки) виконання своїх кредитних зобов
'язань або знижки сум кредитної заборгованості.
 Виявлені факти фіктивного банкрутства
переслідуються в карному порядку.
3. Навмисне банкрутство - навмисне створення
(або збільшення) керівником або власником
підприємства його неплатоспроможності;
нанесення ними економічного збитку в
інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне
фінансове керування.
 Виявлені факти навмисного банкрутства
переслідуються згідно закону.

8. 4. Реальне банкрутство - повна нездатність
підприємства відновити в майбутньому періоді
свою фінансову стійкість і платоспроможність у
силу реальних втрат використання капіталу.
 Катастрофічний рівень втрат капіталу не
дозволяє підприємству здійснювати ефективну
діяльність, і воно стає банкрутом.
5. Технічне банкрутство - неплатоспроможність
підприємства, викликана істотним
простроченням його дебіторської
заборгованості. Дебішорська заборгованість
перевищує розмір кредиторської
заборгованості, а сума активів значно
перевершує обсяг фінансових зобов 'язань.

9. 2. АНАЛІЗ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА
Для діагностики ймовірності банкрутства
використовується кілька підходів, заснованих
на застосуванні:
 а) аналізу широкої системи критеріїв і ознак;
 б) обмеженого кола показників;
 в) інтегральних показників.

10. У Великобританії аналізують показники, що свідчать про
можливі фінансові труднощі й імовірність банкрутства в
недалекому майбутньому:
 повторювані істотні втрати в основній діяльності, що
виражаються у хронічному спаді виробництва, скороченні
обсягів продажів і хронічній збитковості;
 наявність хронічно простроченої кредиторської і дебіторської
заборгованості;
 низькі значення коефіцієнтів ліквідності і тенденція їх до
зниження;
 збільшення до небезпечних меж частки позикового капіталу
в загальній його сумі;
 систематичне збільшення тривалості обороту капіталу;
 наявність наднормативних запасів сировини і готової
продукції;
 несприятливі зміни в портфелі замовлень;
 падіння ринкової вартості акцій підприємства;
 зниження виробничого потенціалу і т. ін.

11. Відповідно до чинного законодавства України
про банкрутство підприємств для діагностики
їхньої неспроможності застосовується
обмежене коло показників:
 коефіцієнт поточної ліквідності (загальний
коефіцієнт покриття);
 коефіцієнт забезпеченості власним
оборотним капіталом;
 коефіцієнт відновлення (втрати)
платоспроможності.

12. За цими правилами підприємство визнається
неплатоспроможним за наявності однієї з
таких умов:
 коефіцієнт поточної ліквідності на кінець
звітного періоду нижчий від нормативного
значення;
 коефіцієнт забезпеченості підприємства
власними оборотними коштами на кінець
звітного періоду нижчий від нормативного
значення;
 коефіцієнт поновлення (втрати)
платоспроможності < 1.

13. У зарубіжних країнах для оцінювання ризику
банкрутства і кредитоспроможності
підприємств широко використовують
факторні моделі відомих західних економістів
Альтмана, Ліса, Тоффлера, Бівера, Гіса й ін.,
розроблені за допомогою багатомірпого
дискримінантного аналізу.

14. Найбільшу популярність має модель Альтмана:
 Z = 0,717х +0,847х2+3,107хз +0,42х4 +0,995х5,
де х - власний оборотний капітал/сума активів; х2 -
нерозподілений прибуток/сума активів; х3 -
прибуток до сплати процентів/сума активів; х4 -
балансова вартість власного капіталу/позиковий
капітал; Х5 - обсяг продажів (виручка)/сума
активів. Константа порівняння - 1,23.
 Якщо значення Z < 1,23, то це ознака високої
ймовірності банкрутства, тоді як значення Z >
1,23 і більше свідчить про невелику його
імовірність.

15. Дискримінантна модель, яку розробив Ліс для
Великобританії, дістала таке вираження:
 Z = 0,063x + 0,092x2 + 0,057x3 + 0,001х4,
 де х - оборотний капітал/сума активів;
 x2 - прибуток від реалізації/сума активів;
 x3 - нерозподілений прибуток/ сума активів;
 х4 - власний капітал /позиковий капітал.
Тут граничне значення дорівнює 0,037.

16. Таффлер розробив таку модель:
 Z = 0,53x, + 0,13x2 + 0,18x3 + 0,16x4
де х - прибуток від реалізації/короткострокові
зобов'язання; x2 - оборотні активи/сума
зобов'язань; x3 - короткострокові
зобов'язання/сума активів; x4 - виручка/сума
активів.
 Якщо величина Z-paxyнкa більше 0,2, це
свідчить про те, що у фірми непогані
довгострокові перспективи, якщо менше 0,2,
то банкрутство більш ніж імовірне.

17. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. -
Навч. посібник. - К.: Центр навчальної
літератури, 2009. - 256 с.
2. Про банкрутство – Закон України від
30.06.1999 року № 784-XIV ( зі змінами і
доповненнями).
3. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності
підприємства - Навчальний посібник - 2-ге
вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. 662 с.