1. Підберіть набір з десяти
хімічних дослідів, що
демонстрували б природні
явища, зокрема, дощ,
проростання насіння,
іржавіння тощо, які можна
було використовувати при
поясненні цих явищ на уроках
у молодшій школі.

2. Нас оточує прекрасний світ, який щодня захоплює нас надзвичайними
явищами. Мальовничий схід сонця змінюється таємничим заходом. Після
зловісного грому і блискавки, наше око тішить барвиста веселка. Осінь –
чародійка одним помахом змінює зелене вбрання рослин на жовто - гаряче.
Взимку дерева одягнені в пухнастий іній., а на вікнах мороз вимальовує
шедеври. Та існують явища, які ми можемо спостерігати тільки крізь екран
монітора : виверження вулканів, цунамі, північне сяйво та ін.
А так хочеться стати безпосереднім свідком такого дива природи. Хоч
частково задовільнити нашу цікавість допоможе наука – чарівниця – хімія.
Разом з нею ми вирушимо в подорож по 4 порах року, спостерігаючи
явища, характерні для кожної пори. Розпочнемо з найхолоднішої пори року –
зими.
1) Найхарактернішим для цієї пори року є таке явище природи, про яке
говорять :
« І в огні не горить,
І у воді не тоне»…
Що це? Відгадайте.
Так, це лід (крига). За допомогою експериментів можна одержати
моментальний лід. (відео)
Це явище можна пояснити кристалізаціюєпересиченого розчину солей ( в
даному випадку це натрій ацетат – CH3COONa). Пересичений розчин легко
кристалізується, якщо до нього додати кристалик цієї ж речовини ( так звану
затравку). Аналогічно реакція відбувається з натрій тіосульфатом ( Na2S2O3).
2) Наступне явище
природи є окрасою зимової пори року: Що це? Відгадайте:
« У нас зимою білим цвітом
Сад зацвів, неначе літом…»
Так, це іній ( відео)
В лаборатрії ми можемо його одержати внаслідок сублімації бензойної
кислоти (C6H5COOH).
t°
C6H5COOH
сублімація
Сублімація – це явище переходу речовини при нагріванні з твердого
агрегатного стану в газоподібний, минаючи рідку фазу. Ще явище характерне
ще для йоду та нафталіну.

3. Морозні дні залишаються позаду, і ми готові зустріти наступну пору року.
відгадайте котру:
«Тільки сонечко пригріло –
І розтанув килим білий.
Клен радіє: – певно зна,
В гості йде до нас …?»
(Весна)
3) Весною земля оживає і крізь її надра пробиваються малеьнкі паростки
рослин. Правда, у нас це будуть паростки водоростей. (відео)
Розчинення кристалів солі супроводжуються реакцією подвійного обміну із
силікатом з утворенням на кристалику осаду силікату у вигляді плівки.
Fe SO4 +Na2 SiO3 Fe SiO3 + Na2SO4 (бурий)
CuSO4 + Na2 SiO3 CuSiO3 +Na2 SO4(синій)
NiSiO3(зелений), CoSiO3(рожевий).
Ці осади мають властивість напівпровідникової плівки . це означає, що вона
пропускає воду тільки в напрямку до кристалика. Далі розчинення кристалика
відбувається у своєрідному мішечку з напівпроникними стінками. Стінки
цього мішечка під тиском рідини розриваються в різних місцях і
утворюється нова плівка осаду. Кристалик солі перетворюється в кущик
Щоб одержати бруньки на гілках можна провести дослід « сатурнове
дерево». ( «свинцеве дерево»)
В стакані приготуйте 40% розчин плюмбум ацетату – ( CH3COO)2Pb.
Опустити в розчин зроблену з цинкової пластини гілочку дерева. Цинк
витісняє з розчину свинець. Свинець виділяється у вигляді дрібних
кристаликів, які згодом виростають.
Продовжимо подорож.
4) Коли сонечко нагріє землю, приходить час літніх гроз. А кожна гроза
супроводжується наступним явищем природи. Відгадайте:
« Блиснула, зламалася,
Десь у мить сховалася.
Не впіймати, не догнати
Тільки відголос чувати…»
Звичайно, це блискавка. Відобразити це явище природи нам допоможе
дослід з магнієм. (відео)

4. 2Mg + O2 2 Mg + 616,6кДж.
Це екзотермічна реакція, яка супроводжується виділенням великої кількості
теплоти і світла. Аналогічну реакцію можна провести із залізом. Залізну
дротину опустити в посудину з киснем і підпалити. Дротина займається
яскравими вогниками. Нагадуючи спалахи блискавки.
5) В далеких краях (Аляска, Японія) живуть сонні грізні велетні, які
являють собою найвидовищніше явище природи. Яке саме? Відгадайте:
« Де з гори вгонь летить,
І з у сіх боків димить,
Там там страшенний хуліган
Ну, а зветься він…? (вулкан)
Так, це вулкан.(відео)
Завдяки розкладу амоній біхромату ми спостерігаємо за дивовижною
реакцією.
( NH4)2Cr2O7 Cr2O3 +N2 + 4H2O
6) Коли вже мова зайшла про далекі краї, згадаємо про ще одне
дивовижне явище природи:
«Ніжне світло природи:
Зовсім не зайве.
За Полярним колом –
Це …..» (північне сяйво)
Так, саме північне сяйво.
Давайте подивимося дослід. (відео)
Це явище відбувається завдяки швидкому випаровуванню ізопропілового
спирту
CH3 – CH – CH3
OH
7) Продовжимо далі.
Наступна пора року описана так:
«Прийшла без фарб і без кисті,
Перефарбувала усе листя»
Що це за пора року?
Щоб підтвердити правдивість цієї загадки, подивимось дослід, який описує
явище зміни пігментації в листях і квітах. (відео)

5. Під дією ефіру справді змінюється забарвлення квітів і вони
перетворюються на осінні квіти.
8) Тільки осінь на поріг – люди починають масово спалювати листя,
траву, готуючись до зими. Тому, наступне явище природи постійно
супроводжує осінню пору.
Відгадайте його:
« Лишає він страшні сліди,
Усе він пожирає.
А як даси йому води,
Відразу помирає».
(вогонь)
Звичайно це вогонь
В нашій лабораторії ми його одержимо таким методом. (відео)
1)
{
2 KMnO4 K2MnO4 + MnO2 + O2
2C3H8O3 + 7O2 CO2 +8H2O
2) C12H22O11+KCl+ H2SO4 KSO4 + HCl
9) Багата осінь на різні природні явища. Ось і наступне явище характерне
для осінньої пори:
«Біла димка все ховає,
Зупинився авторух.
Дім, дерева, все зникає
І не видно навіть вух…»
(туман)
Відгадали вірно. Це туман.
А одержимо ми його такою взаємодією ( відео)
K2CO3 + NH4OH + HCl KCl +CO2 + NH3 + H2O
9) Останнє явище природи є візитною карточкою осені.
10) Відгадайте, що це за явище:
«Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця л’ється: –
Як це явище зоветься?»

6. Так, це дощ. А даній лабораторії дощ буде казковим – золотим. Хоча в
природі він теж не дуже прозорий.
Адже, викиди газів з двигунів автомобілів, із заводів призводять до
випадання кислотних дощів, які мають жовтуватий відтінок. Отже, дивимося
на дощ. (відео)
KI + Pb(NO3)2 PbI2 + 2KNO3
Внаслідок такої взаємодії утворився осад йодиду свинцю, який з ’являється у
вигляді золотих осколочків, схожих на дощ.
От ми і закінчили свою подорож порами року. недаремно говорять, що
природа – це наша мати. Тож, давайте будемо її оберігати і шанувати. В
іншому випадку, прийдеться споглядати ось такі хімічні явища, а не
справжню натуральну красу нашої планети.