1. Черкащина –
серце України
До 60-річчя утворення області
Підготувала наукова бібліотека Черкаського
національного університету ім. Б. Хмельницького
2. У самому центрі України, по
обидва береги Дніпра простяглися
наділені щедрою природою землі
Черкащини
3.
4. Образ Черкащини поєднує у собі
всі символи України: широке
могутнє Дніпро й залитий сонцем
ставок за селом, білі українські
хатини й тополі край дороги,
безкрайні поля пшениці й
реліктові дубові ліси, плетені тини
з соняшником і насадженим на
жердину глечиком й лелеками, що
звили на стрісі гніздо…
5. Черкащина – то старовинна мощена дорога, що
веде з небуття. Дорога, що йде до тієї України,
яку ми всі несемо у власній душі, яку ми так
щиро любимо…
6. Черкащина – це
геній Богдана
Хмельницького й
Тараса Шевченка,
то козаки й
гайдамаки, це
давньоруські
златоглаві церкви
й дивом уцілілі
синагоги та
костелі.
7. Територія області простягнулась з південного заходу на
північний схід на 245 км, з півночі на південь – на 150 км
Вона рідко перебувала в межах одного історикоетнографічного регіону чи навіть держави.
Тут співіснували кочівники і землероби, Давня Русь та
Великий Степ, території Київського
і Переяславського князівств,
двох воєводств Речі Посполитої,
Гетьманщина, а пізніше три
російські губернії. Та й утворена
область у середині XX століття в
результаті перекроювання
Київської, Полтавської,
Вінницької та
Кіровоградської областей.
8.
9. Найвідоміші міста Черкаської області:
Черкаси (293,4 тис. жителів),
Городище (15,3 тис. жителів),
Звенигородка (18,3 ти. жителів),
Золотоноша (28,5 тис. жителів),
Кам’янка (14,9 тис. жителів),
Канів (26,3 тис. жителів),
Корсунь-Шевченківський (19,0 тис.
жителів),
Сміла (69,3 тис. жителів),
Тальне (15,9 тис. жителів),
Умань (87,7 тис. жителів),
Чигирин (11,3 тис. жителів).
11. Адміністративно місто поділяється на 2 міських
райони — Придніпровський та Соснівський.
Населення міста — 286 452 особи (на 1 грудня 2012).
Площа Соборна та вигляд на міськраду
12. Черкаси розташовані на високому правому березі
головної річкової артерії України — Дніпра, зокрема,
створеного в його середній течії Кременчуцького
водосховища, через яке збудовано чи не найбільший
міст-дамбу в Україні. Рельєф історичної частини
міста сформували Замкова гора, на якій
розташовувався Черкаський замок, та численні яри в
Соснівці. Але більша частина міста розташована на
рівнині..
Панорама з Пагорбу Слави і вид на Долину троянд та водосховище
30. Пам’ятний знак на честь
загиблих воїнів - учасників
війни в Афганістані
(Площа Слави)
Пам’ятник жертвам
голодоморів та
політичних репресій на
Черкащині
31. Освітні заклади міста Черкаси
В сучасних Черкасах функціонують заклади дошкільної,
шкільної, як загальної так і нового типу, та
позашкільної освіти, причому як державні, так і
приватної форми власності. Окрім того в місті
присутня велика кількість вищих навчальних закладів
різних рівнів.
Система освітніх закладів у місті представлена
розгалуженою мережею:
50 дитячих садочків;
21 загальноосвітніх шкіл та 14 спеціалізованих
закладів (ліцеї, гімназії, колегіуми, спеціалізовані
школи);
12 вищих навчальних закладів ІІІ-IV та І-ІІ рівнів
акредитації
32. Черкаський національний університет
ім. Богдана Хмельницького
Каплиця Кирила і Мефодія біля ЧНУ ім. Б.
Хмельницького від Кафедрального СвятоТроїцького Собору
38. Городищенський
район
Городищенський район міститься на Придніпровській
височині, межує зі Звенигородським, КорсуньШевченківським, Смілянським, Черкаським та
Шполянським районами. Районний центр – місто
Городище (відстань до Черкас – 68 км)
Городищенська земля народила відомих на весь світ
композитора С. Гулака-Артемовського, видатних вченихпомологів Л. П. Симиренка, В. Левковича, художників Ф.
Красицького, Г. Лапченка, історика Ф. Лебединцева
Тут жили у свій час видатний етнограф П. Чубинський,
український письменник І Ле. Не раз бував на
Городищині Тарас Шевченко, гостюючи у Симиренків та
навчаючись малярству у Вільшаній
40. Село Зелена Діброва
Пам’ятник на могилі сестри Тараса Шевченка –
Катерині Красицькій
Село Зелена Діброва особливе. Тут шанують і зберігають
козацькі традиції. Саме в цьому селі жила і похована старша
сестра Тараса Шевченка Катерина Красицька.
41. Село Вільшана
Пам’ятний знак на місці, де стояв
будинок Енгельгарда
Пам’ятник Максимові
Кривоносу
Село Вільшана багате славними традиціями, історичними подіями,
пов’язаними передусім з іменем Т. Шевченка. Саме в цьому селі
малий Тарас навчався малярству у маєтку пана Енгельгарда. А ще у
Вільшані був маєток славного сподвижника гетьмана Богдана
Хмельницького Максима Кривоноса
42. Село Мліїв
Музей-садиба родини Симиренків у Млієві
Село Мліїв відоме всій Україні. Тут жила родина підприємців
Симиренків, тут народився великий вчений помолог Лев Симиренко,
який вивів чимало нових сортів яблунь, груш, слив, вишень, черешень,
персиків, абрикосів. А сорт його яблук ранет Симиренка відомий
далеко за межами України.
44. Звенигородський район
Звенигородський район міститься на Придніпровській височині, межує з Городищенським,
Катеринопільським, Корсунь-Шевченківським,
Лисянським, Маньківським, Тальнівським і
Шполянським районами. Районнийцентр – місто
Звенигородка (відстань до Черкас – 115 км)
На Звенигородщині, у селі Моринцях 1814 року
народився видатний український поет, художник і
мислитель Тарас Шевченко, якому судилося стати
генієм і пророком українського народу
Звенигородщина – батьківщина відомого вченогопалеонтолога І Підоплічка, політичного і державного
діяча В. Чорновола. Тут жив і працював вченийсходознавець А. Кримський.
50.
Золотоніський район
Територія Золотоніського району міститься на Придніпров-ській
низовині, межує з Канівським, Драбівським, Чорнобаєвським
районами Черкаської області та Переяслав-Хмельницьким
районом Київської області.
Золотоноша – місто обласного підпорядкування і водночас
районний центр району (відстано до Черкас – 35 км).
На Золотоніській землі жили і працювали багато відомих
людей.
У Золотоноші закінчив школу український поет, літературознавець і
перекладач Михайло Драй-Хмара,
У 1809—1811 роках навчався майбутній учений Михайло Максимович
З 1783 до 1786 року в Золотоноші жив майбутній герой Вітчизняної війни
1812 року, командир 27-ї піхотної дивізії, генерал-лейтенант Дмитро
Неверовський.
Народився поет Костянтин Думитрашко (1814—1886 рр.), історик та
бібліограф Микола Сагарда
у Золотоноші народився О. М. Бах (1857—1946) — радянський біохімік і
фізіолог рослин, академік АН СРСР (1929), основоположник радянської
біохімії.
Тут жив і похований (у монастирі) учений Никифор Борисяк (1817—
1882 рр.).
52.
Кам’янський район
Кам’янський район міститься на Придніпровській
височині, межує зі Смфлянським, Чигиринським районами
Черкаської області та Олександрівським районом
Кіровоградської області. Районний центр – місто Кам’янка
(відстань до Черкас – 62 км).
У XVIIIст. містечко Кам’янка, власником якого став
учасник Вітчизняної війни В. Давидов, було важливим
осередком декабристського руху
У ХІХ ст. у Кам’янці перебували О. Пушкін та П. Чайковський. Тут вони написали багато своїх відомих творів
Славними земляками кам’янців є народний артист України
М. Задніпровський, художник-графік П. Куценко,
мистецьтвознавець І. Волошин, композитор Л.
Любовський, фольклорист і етнограф Т. Онопа,
заслужений майстер народної творчості М. Муха. У селі
Тимошівка, що неподалік від Кам’янки народився відомий
польський композитор К. Шимановський
53. Місто Кам’янка
Тут, у Кам’янці відбувалися
таємні наради Південного
Товариства, на яких
обговорювали конституцію
Пестеля, розробляли схеми
перевороту. На центральній
алеї парку - бронзові постаті
керівників Південного
Товариства декабристів
В. Давидова, П. Пестеля,
С. Волконського,
С. Муравйова-Апостола,
М. Бестужева-Рюміна.
Пам’ятник декабристам
54. Грот у парку Декабристів
Водяний млинок
декабристів
56.
Канівський район
Канівський район поділено Дніпром на дві частини: більша,
правобережна міститься на Придніпровській височині,
лівобережна - на Придніпровській низовині. Район межує з
Черкаським, Золотоніським, Корсунь-Шевченківським
районами Черкаської області та Богуславським, ПеряславХмельницьким, Миронівським районами Київської області.
Канів – місто обласного підпорядкування і одночасно районний
центр (відстань до Черкас – 78км;
Канівщина увійшла в історію як осередок формування
українського козацтва. 1625 рік – рік створення Канівського
полку;
На Канівщині не раз бував Тарас Шевченко. Тут він знайшов
свій останній спочинок – поета поховано (1861 р.) на Чернечій
горі за його заповітом;
На Михайловій горі у селі Прохорівці поховано М. О.
Максимовича – відомого вченого енциклопедиста, першого
ректора Київського університету;
На Канівщині народилися письменник С.Скляренко, філософ П.
Юркевич, польський революціонер Л. Варинський
59. Село Прохорівка
Пам’ятний знак на
честь перебування
Тараса Шевченка на
хуторі Михайлова гора
в родині М. Максимовича
Могила Михайла
Максимовича
60. Катеринопільський район
Катеринопільський район міститься в центральній частині
Придніпровської височини, межує зі Звенигородським,
Тальнівським, Шполянським районами Черкаської області
та Новоархангельським, Новомиргородським районами
Кировоградської області. Районний центр – селище
міського типу Катеринопіль (відстано до Черкас – 131 км)
Катеринопільщина –батьківщина багатьох відомих в
Україні людей. У селі Пальчик 1876 р. народився С.
Єфремов – політичний, громадський і державний діяч,
письменник, літературознавець, заступник голови
Української Центральної Ради, віце-президент Всеукраїнської академії наук.
У Кайтанівці 1871 р. народився письменник, літературознавець і перекладач П. Филипович.
В селі Єрки минули дитячі роки політичного і державного
діяча В. Чорновола
62. Корсунь-Шевченківський район
Корсунь-Шевченківський район міститься на Придніпровській височині, межує з Городищенським, Звенигородським,
Канівським, Лисянським, Черкаським районами Черкаської
області та Миронівським районом Київської області. Районний центр – місто Корсунь-Шевченківський (відстань до
Черкас – 87 км);
1032 р. – рік заснування міста князем Ярославом Мудрим;
У 1944 р. під час Великої Вітчизняної війни на території
Корсунщини відбулася масштабна наступальна операція
радянських військ, яка завершилась повним розгромом
фашистських загарбників. Ця подія в історії відома як
Корсунь-Шевченківська битва;
У селищі Стеблеві народилися український письменник І.
Нечуй-Левицький (1838 р.) та актор і хореограф В. Авраменко
(1895 р.);
Село Квітки – батьківщина композитора К. Стеценка (1882 р.)
67. Лисянський район
Лисянський район міститься на Придніпровській
височині, межує з Жашківським, Звенигородським
та маньківськимрайонами Черкаської області, а
також з Богуславським, Ставищанським і
Таращанським районами Київської області.
Районний центр – селище міського типу Лисянка
(відстань до Черкас -143 км);
У 1622 р. по універсалу короля Сігізмунда ІІІ
Лисянка перейшла у володіння Даниловича і тоді ж
отримала Магдебурзьке право;
З Лисянкою пов’язана одна зі сторінок дитинства
Т. Шевченка: 1826 року в місцевого дяка проходив
“науку” малий Тарас
68. Смт Лисянка
Площа миру
Будівля адміністрації та пам’ятник
В. І. Леніну
Тарасова криниця
(місце, де малий Тарас носив воду до
хати дяка, у якого навчався
малярству)
71. Смілянський район
Смілянський район міститься на Придніпровській
височині, межує з Городищенським, Кам’янським,
Черкаським, Шполянським районами Черкаської
області, Новомиргородським районом Кіровоградської
області. Сміла – місто обласного підпорядкування та
районний центр (відстань до Черкас – 30 км);
На Смілянщині народились відомі вчені М. Котляренко,
Ю Усатенко, С. Марочковський, М. Пустельников,
письменники Т. Осьмачка, Л. Тараненко,
літературознавець П. Федченко
Смілянщина – батьківщина відомого мецената
української культури та цукрозаводчика П. Симиренка;
У селі Попівці не раз бував лауреат Нобелівської премії
1908 р., вчений-біолог І. Мечніков
72. Місто Сміла
Залізнична станція імені Тараса
Шевченка в Смілі
Пам’ятна дошка на честь
графа Олексія
Бобринського –
засновника залізничної
станції
73. Музей “Потяг”
Старовинний потяг –
пам’ятний знак з нагоди
заснування залізниці
Пам’ятник Т. Шевченку біля
залізничного вокзалу
76. Література
1. Мандри Україною. Золота підкова Черкащини / Черкаський благодійний фонд “Золота
підкова” ; авт. кол.: О. Самков, Н. Поліщук,
М. Степанов ; голов. ред. О. Черевко. – К. :
АДЕФ-Україна, 2007. – 232 с.
2. Черкаси в призмі часу : альбом / авт.-уклад.:
І. О. Прилуцька, О. О. Прилуцький ; рец.: В.
В. Масненко, Ю. Г. Лега, О. М. Костюкова. –
Черкаси : ІнтролігаТОР, 2011. – 80 с.