Презентация с семинара "ГИС и заповедные территории - 2017" http://pzf.gis.kh.ua

1. Застосування ГІС-технологій для
дослідження структури лісів
Володимирівського відділення
НПП "Слобожанський”
Пастернак В.П., Яроцький В.Ю., Гармаш А.В.
УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького,
ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

2. Об’єкт, предмет та мета досліджень
• Об’єкт досліджень: лісові
насадження НПП “Слобожанський”.
• Предмет дослідження –
застосування ГІС-технологій для
дослідження структури лісів.
• Мета: відпрацювання методів
комплексного оцінювання лісових
екосистем з використанням ГІС-
технологій, закладання постійних
пробних площ в особливо цінних
лісових ділянках, оцінювання
структури та типологічного
різноманіття лісів.

3. Програма досліджень включає такі етапи:
• Огляд робіт з моніторингу у НПП «Слобожанський»
та аналіз ефективності використання ГІС-технологій в
дослідженнях лісів;
• Відпрацювання методів комплексного оцінювання
лісових екосистем з використанням ГІС-технологій на
територіях об’єктів ПЗФ;
• Закладання пробних площ в особливо цінних лісових
ділянках НПП «Слобожанський»;
• Закладання ділянок інтенсивного моніторину;
• Побудова та характеристика типологічних профілей
за допомогою ГІС-технологій.

4. Методика досліджень
Дослідження проводилися шляхом закладання
ділянок моніторингу та лісотипологічних профілів.
Проведено опис та великомасштабне картування ділянки
«Лісове озеро» з фрагментами типових для
Володимирівського відділення НПП “Слобожанський”
лісової та болотної рослинності. Було закладено 6 профілів
загальною довжиною 24,8 км. На ключових ділянках
профілів проведено описи ділянок (загальна кількість
ділянок 40), закладено пробні площі. Під час опису
ділянок визначали показники, що належать до різних
компонентів лісової екосистеми.
Для проведення польових робіт у НПП
«Слобожанський» використовували технологію Field-Map,
яка надає можливість проводити повторні описи ділянки,
відмічаючи зміни на рівні кожного елементу (дерева,
деревної ламані, тощо), проводячи таким чином
моніторинг.

5. Карта ділянки
моніторингу

6. Карта ділянки «Лісове озеро»

7. Характеристика підділянок «Лісове озеро»
Умовна
назва
Площа,
га
Склад Тип
лісу
Вік,
років
Бонітет Середні Повнота M дер.,
м3·га-1
D, см H, м
Сосна 1 0,41 10Сз+Бп В2-дС 50 I 18,7 18,5 0,89 370
Сосна 2 0,37 10Сз+Бп,Дз В2-дС 60 I 23,1 22,5 0,74 375
Береза 0,63 5Бп4Бпх1Сз+Ос В3-дС 50 III 17,5 17,0 0,70 145
Осика 0,05 10Ос+Бп В3-дС 65 II 22,5 22,0 0,45 185
Рекреаційна
поляна
0,03 Деревостан відсутній
Болото
(озеро)
0,69 Водно-болотна рослинність

8. Типологічні профілі

9. Характеристика профілів
За профілями на ділянках були ідентифіковані такі
едатопи: А2, В2, С2, С3 та D4. Фрагментарно на
підвищених елементах рельєфу трапляються
ділянки сухого бору (А1). Ділянки сирого субору
(В4), сирого сугруду (С4) та мокрого сугруду (С5)
трапляються в пониженнях біля лісових озер,
свіжого груду (D2) – у заплаві та у найбільш багатих
умовах борової тераси серед свіжих сугрудів. У цих
умовах спостерігали найбільше різноманіття
рослинного надґрунтового покриву. Найбільш
розповсюдженим типом лісорослинних умов є
свіжий субір (В2).

10. Природне поновлення
Природне поновлення у Володимирівському
ПНДВ НПП «Слобожанський» представлене в
основному сосною звичайною, дубом звичайним,
березами повислою та пухнастою. Найбільші
групи підросту розміщені в розривах деревостану
або по його краю. За віковою структурою всі групи
підросту різновікові, середній вік для типу лісу B2-
дС становить 9 років, для С2-лдС і A1-2-С – 8 років.
Більшість деревець належать до групи 4–8 років.
Найпродуктивнішим і найстійкішим природне
поновлення сосни виявилося у свіжому суборі (В2)

11. Відмерла деревина
На більшості ділянках сумарний запас відмерлої
деревини не перевершує 30м3·га-1, або 8 % від запасу
деревостану. Деревна ламань у лісових насадженнях
Володимирівського відділення НПП «Слобожанський»
представлена, в основному, сосною звичайною, що
визначається складом деревостанів. Деревина сосни
звичайної та берез доволі швидко розкладається
порівняно з деревиною широколистяних порід, які у
деревостанах Володимирівського відділення представлені
рідко. Кількість деревної ламані великого розміру (як за
діаметром, так і за довжиною) незначна. Водночас
різноманіття деревної ламані за стадіями розкладання є
доволі високим, як за представленістю деревної ламані з
різним стадіями розкладання, так і за вирівняністю їхньої
кількості.

12. Відмерла деревина

13. Висновки
Своєрідність рослинного покриву і характер розподілу рослинних ценозів
залежить, насамперед, від кліматичних та ґрунтових умов, а також сполучення
різних елементів рельєфу.
Встановлено закономірності формування типів лісу у Володимирівському
відділенні НПП “Слобожанський”. Найбільш розповсюдженими типами
лісорослинних умов є свіжий субір (В2) та свіжий сугруд (С2). На підвищених
елементах рельєфу переважає свіжий бір (А2) та фрагментарно трапляється
сухий бір (А1). Ділянки сирого субору (В4), сирого (С4) та мокрого сугруду (С5)
трапляються в пониженнях біля лісових озер, свіжого груду (D2) – у заплаві та
найбільш багатих умовах борової тераси. Полого-хвилястий рельєф
обумовлює значну частку площі, що представлена перехідними типами
лісорослинних умов.
У результаті проведених робіт було сформовано базу даних з детальною
характеристикою дослідних ділянок. У подальшому планується
використовувати закладені пробні площі для проведення моніторингу стану
заповідних екосистем.
Незважаючи на широкий спектр досліджень і наявність великої кількості
наукових розробок, вивчення особливостей застосування ГІС для вирішення
конкретних завдань ПЗФ є актуальним і потребує нових досліджень.

14. Подяки
Автори висловлюють вдячність
співробітникам НПП “Слобожанський”
(О.Д. Мотляху, Н.О. Брусенцовій,
О.В. Безродновій, Н.Б. Саідахметовій) за
співпрацю та сприяння в організації та
проведенні польових досліджень.

15. Дякую за увагу!Дякую за увагу!