2. 2
Шановні відвідувачі музею!
Однією з рушійних сил забезпечення розвитку будь-якої де-
ржави є ефективна енергетика. За останні 100 років насе-
лення Землі збільшилося майже у 4 рази, а річне використан-
ня енергоресурсів – у 21 раз. В енергетичному балансі України
понад 60 % займають нафта і газ.
Колискою нафтогазової промисловості Європи вважають-
ся західні регіони України. Тому стає зрозумілим, що саме у
Львівській політехнічній школі (тепер Національний універ-
ситет «Львівська політехніка») у позаминулому столітті
для задоволення потреб галузі з забезпечення якісної підго-
товки відповідних кадрів з високою технічною освітою, була
утворена спеціальність «Буріння і видобування нафти»,
що поклало початок нафтогазової освіти в Україні. У 1967
році, після ряду структурних перетворень, був створений
Івано-Франківський інститут нафти і газу, 40-річчя якого
ми й святкуємо нині.
За 40 років університет став потужним навчально-науко-
вим центром, який підготував понад 40 тис. фахівців і став
відомим не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Наші
випускники реалізовували практично всі грандіозні проекти
галузі, а саме створення найбільшої у світі газотранспортної
системи, проектування і спорудження великих магістраль-
них нафтогонів, освоєння нафтових і газових родовищ Захід-
ного Сибіру та ін.
Путівник по музею, який пропонується Вашій увазі, допо-
може прослідкувати етапи розвитку нашого університету,
розібратися в його структурі, ознайомитися з кафедрами і
факультетами, видатними вченими, довідатися про здобут-
ки колективу.
Ректор Івано-Франківського
Національного технічного університету
нафти і газу
Є.І. Крижанівський
Путівник розповідає про багаторічну іс-
торію університету, віддзеркалює і давно
минулі події, і ті, що відбулися нещодавно,
через низку тематичних експозицій, які
пов’язані, як з хронологією розвитку, так і з
персоналіями – видатними викладачами,
науковцями, студентами і випускниками
університету.
Особливо цінними для нас є експонати
наукового і навчального характеру, осо-
бисті речі, книжки відомих в Україні і за її
межами визнаних фахівців нафтогазової
галузі, які в різні роки працювали в нашо-
му навчальному закладі, і яких, на преве-
ликий жаль, з нами вже немає.
Окреме місце в музеї посідає історія
видобутку нафти і газу, етапи зародження
нафтогазової освіти в Україні, витоки якої
походять з Галичини.
В музеї дбайливо зберігаються докумен-
ти, пов’язані з становленням університету,
літописи його факультетів і кафедр. Крім
того, музей містить безліч інших унікаль-
них історичних матеріалів, фотографій,
картин, сувенірів, інших подарунків з усьо-
го світу, що, безумовно, мають неабияку
цінність.
Отже, починаємо цікаву подорож в іс-
торію нафтогазової освіти.
3. 3
ПІД ПАТРОНАТОМ
БОЖОЇ МАТЕРІ
Ікона Божої Матері, яка символізує мир і доб-
робут, – подарунок студентів художньо-графіч-
ного факультету Прикарпатського національно-
го університету ім. В.Стефаника.
На іконі Богородиця годує дитя Ісуса – май-
бутнього мандрівника, який ще у пелюшках з
Матір’ю Марією та названим батьком Йосифом
подорожував у Єгипет.
За кумранськими рукописами Ісус у віці з 12
до 32 років з племенем єсеїв побував на Тибеті і
в Індії. Тибетське перебування підтверджується
іконою одного з монастирів Сербії, де Христос
зображений у плащі тибетського ченця і з поголеною го-
ловою, а індійське – нещодавно знайденими спогадами,
де він піддавав критиці поділ людей на касти.
Наш університет – кузня інженерів мандрівних про-
фесій, тому за духом романтичний мандрівник Син Бо-
жий, як і його Мати, близькі нашим серцям. Недарма 21
вересня – День Різдва Марії, визнано Днем Університету.
За ініціативою ректора професора Крижанівського Є.І.
перед головним корпусом встановлено Ротонду Пречис-
тої Діви – цариці неба і землі – покровительки білого сві-
ту. Їй наша пошана і любов, біля неї завжди живі квіти.
Неподаліквідуніверситетуповул.Набережнійім.В.Сте-
фаника у церкві святих Петра і Павла в день посвяти у сту-
денти правиться служба Божа, а єпископ благословляє
університет. Крім того, щорічно правиться служба Божа
за наших працівників, які відійшли у вічність.
СТВОРЕННЯ УНІВЕРСИТЕТУ
Роки Події
1858 У Львівській політехніці розпочато навчання інженерів з нафтогазової справи
1917 Організовано нафтовий відділ на факультеті механіки Львівської політехніки
1944 Організовано нафтовий факультет у Львівському політехнічному інституті
1963 Відкрито Івано-Франківську філію Львівського політехнічного інституту
1967 Створено Івано-Франківський інститут нафти і газу
1994
Інституту нафти і газу надано статус Державного технічного університету
нафти і газу найвищого рівня акредитації
2001
Університету за визначні досягнення в науковій діяльності і підготовці фахів-
ців надано статус Національного
У 1975 році наказом ректора інституту нафти і газу проф. Локотоша Б.М. був
створений музей університету, як єдиний в Україні музей, в якому віддзерка-
люється розвиток вітчизняної нафтогазової освіти.
4. 4
РЕКТОРИ УНІВЕРСИТЕТУ
ШЕЛЄПІН
Євген Гнатович
У 1967 році, із утворенням Івано-
Франківського інституту нафти і газу,
став його першим ректором.
Значний внесок Є.Г. Шелєпін зробив
у розвиток матеріально-технічної бази
інституту – при ньому було розпочато
будівництво більшої частини навчаль-
них корпусів, створена перша галузева
науково-дослідна лабораторія, прид-
бане навчальне та наукове обладнання
для кафедр.
Євген Гнатович активно розробляв
наукову тематику з буріння нафтових
і газових свердловин, зокрема, дослід-
жував динаміку роботи бурильних ко-
лон. Автор понад 50 наукових публіка-
цій.
У 1970 році Є.Г. Шелєпін виїхав до
Ленінграда.
ЛОКОТОШ
Борис Миколайович
З 1970 року Борис Миколайович –
ректор Івано-Франківського інституту
нафти та газу та завідувач кафедри ав-
томатизації виробничих процесів пере-
робки і видобутку нафти і газу.
Б.М. Локотош автор більше 140 на-
укових публікацій та більше 50 вина-
ходів.
Нині Борис Миколайович працює
у Східноукраїнському національному
університеті ім. В. Даля (Луганськ).
5. 5
ГАГЕН
Юрій Георгійович
З 1965 року життя Ю.Г. Гагена
пов’язане з Івано-Франківським інс-
титутом нафти та газу, де він працював
на різних посадах, а у 1976 році призна-
чений ректором.
Юрій Георгійович проводив велику
педагогічну роботу, зробив значний
внесок у розвиток вітчизняної науки.
Його перу належить понад 100 нау-
кових праць, він є автором багатьох
винаходів, ним підготовлено чимало
молодих викладачів та науковців. Ре-
зультати діяльності галузевої науково-
дослідної лабораторії, яку організував
Гаген, були відомі далеко за межами
України і втілені в будівництво та екс-
плуатацію газопроводів «Уренгой-По-
мари-Ужгород», «Союз» та «Прогрес».
У 1978 році Ю.Г. Гаген трагічно заги-
нув.
ТАРАСОВ
Борис Гаврилович
У період з 1979 по 1993 роки очолю-
вавІвано-Франківськийінститутнаф-
ти і газу, в 1983-1993 роках завідував ка-
федрою геофізичних методів пошуку.
Професор Б.Г. Тарасов має великий
науковий доробок – майже 200 публі-
кацій та винаходів. Ним видані нау-
кові праці з проблем травматизму при
проведенні гірничих робіт, з вивчення
газовиділення пластів, з прогнозу га-
зонасиченості шахт, удосконалення
вентиляції тощо. Ним сформований
напрямок наукових досліджень – руд-
на геоелектрика.
У 1993 році Борис Гаврилович виїхав
до Ленінграда.
6. 6
З ІСТОРІЇ ВИДОБУТКУ
НАФТИ і ГАЗУ
Нафта, один із найцінніших дарів Божих, відома ще з VI
тисячоліття до Р.Х. У древніх літописах знаходимо згадки
про густу маслянисту рідину, що просочується з-під по-
верхні землі. Вже тоді було відомо про чудові мастильні
властивості цієї рідини, що нагадувала олію з неприєм-
ним запахом. Спершу нафту називали “земна олія” і вже
згодом – “нафтою” від давньоперського слова “нефт”.
Здавна нафта була відома в багатьох країнах. Ста-
родавні перські жерці зберігали цей “святий вогонь” в
ямах. При відбудові легендарного Вавилона як кріпиль-
ний матеріал застосовували асфальт, що одержували з
нафтових джерел біля ріки Іс, притоки Євфрату. У старо-
Бориславський
нафтовий
промисел
Борислав
при Польщі
7. 7
давньому Єгипті з нафти виготовляли
спеціальні смоли для бальзамування
тіл фараонів. Греки використовували
нафту для отримання “грецького вог-
ню”, занурюючи у неї смолоскипи, і
кидаючи палаючими палями у ворожі
кораблі.
Не оминули дивну рідину своєю
увагою і східні народи. Стародавня
японська хроніка повідомляє про ви-
користання нафти в Японії та Китаї
ще до нашої ери.
Подібні повідомлення зустрічаються
в хроніках і про природний газ, витоки
якого спостерігалися в околицях тепе-
рішньої столиці Азербайджану Баку, а
також в Ірані (Персії), Індії, Бірмі, на
острові Борнео та в інших місцевостях,
де населення використовувало газ для
обігріву, приготування їжі, випалю-
вання вапна та підтримання вогню.
Люди, що заселяли схили Карпат, з
незапам’ятних часів бачили дивні мас-
лянисті плями на поверхні води у за-
глибленнях рельєфу. Минули століття,
перш ніж наші предки навчилися зби-
рати цю речовину з природних витоків
і використовували для господарських
потреб – спочатку для змащування
осей возів, пізніше – для лікування
шкіряних і шлункових хвороб, дублен-
ня шкір, освітлення. Нафта також слу-
гувала антисептиком для дерев’яних
і консервантом для металевих конс-
трукцій, кріпильним матеріалом у
будівництві.
У давнину галичани називали рі-
дини, що виходили з землі: і сіль, і
первісну нафту – ропою. Звідси похо-
дять назви багатьох населених пунктів
Прикарпаття. Наприклад, назва села
Уторопи Косівського району означає
“отут ропи”, а село Ріпне у Рожнятівсь-
кому районі своїми назвами вказують
на наявність в них нафти.
Пам’ятник нафтовику
в Надвірній
Долинські
нафтовики
8. 8
Що ж таке нафта у сучасному ро-
зумінні? Це масляниста рідина від
темно-бурого до чорного кольору зі
специфічним запахом, розповсюджена
в оболонці Землі, яка є найважливі-
шою корисною копалиною.
Теплотехнік відповість, що це пре-
красне, висококалорійне паливо, ви-
нятковий енергоносій, здатний виді-
ляти при згорянні значну кількість
тепла.
Хімік заперечить: ні! Нафта –
складна суміш вуглеводнів, у яких
розчинені газоподібні й інші речови-
ни, які утворюють безліч органічних
і неорганічних сполук. Продуктів,
які можуть бути одержані з нафти,
кілька тисяч. Нафта складається го-
ловним чином з вуглецю (80-85 %) і
водню (11,0-14 %), в ній присутні ще
три елементи – сірка, кисень і азот
(разом 0,5-8 %), у незначних концен-
траціях зустрічаються інші елементи.
Ще Д. Менделєєв зауважив, що спа-
лювати нафту, все одно, що топити
грішми.
На території України поклади нафти
є у Передкарпатті, у Дніпровсько-До-
нецькій западині та на Чорноморсько-
му шельфі.
Промисловий видобуток нафти в Ук-
раїні розпочався у Галичині з 1853 р.,
а першу нафту механізованим спосо-
бом (із свердловини) одержано 1861 р. у
м. Бориславі.
Значним промисловим видобутком
та переробкою нафтової ропи поча-
ли займатися з 1853 р., коли у Львові
в аптеці «Під Золотою зіркою» почав
продаватися, отриманий з бориславсь-
кої нафти і запатентований нафтовий
дистилят для освітлення в міських
лампах.
Найбільший видобуток і переробка
нафти та озокериту здійснювалися у
Нафтова
лампа
Магістральний
трубопровід
9. 9
Бориславі та його околицях, завдяки чому він із середи-
ни ХІХ ст. став всесвітньо відомим, найбільшим і єдиним
у Європі промисловим центром нафто-озокеритної про-
мисловості. Ці дані підтверджують друковані видання,
які представлені в музеї.
Нині в Україні діють численні нафтогазодобувні під-
приємства, 7 нафтопереробних та 7 газопереробних за-
водів, з них 5 – у Івано-Франківській та Львівській об-
ластях (Надвірна, Львів, Долина, Дрогобич, Борислав),
розгалужена система газопроводів та газоперекачуваль-
них станцій.
Переважна більшість ке-
рівного та інженерного скла-
ду підприємств нафтогазової
промисловості отримували
знання у нашому універси-
теті.
Цікаво, що при видобу-
ванні озокериту у Старунсь-
ких копальнях у 1907 році
була зроблена важлива па-
леонтологічна знахідка – на
глибині 8 метрів ріпники ви-
явили рештки звіра – велет-
ня, який жив десятки тисяч
років тому. Це був мамонт,
який прийшов на водопій,
зав’яз і потонув у нафтовому
озері. Тому він, упакований в озокеритову оболонку, чудо-
во зберігся до моменту знахідки. Збереглася навіть зелена
трава у шлунку тварини, що дало можливість дослідити
флору дольодовикового періоду.
При наступних пошуках у 1928 році було знайдено інші
унікальні пам’ятки давнини – декілька доісторичних во-
лохатих носорогів, скелет гігантського оленя та залишки
інших тварин та птахів. Під лопаткою одного з носорогів
було виявлено отвір – свідчення того, що на нього полю-
вали первісні мисливці.
Скелет мамонта зберігається у Львівському музеї при-
роди, а опудало волохатого носорога – у музеї Кракова.
Доісторичний мамонт
10. 10
Варто згадати як розвивалася вітчизняна нафто-
газова освіта і яку роль у цьому відігравав наш край
Головний корпус
Івано-Франківського інституту
нафти і газу
по вулиці Лепкого (колишня Леніна)
Навчальний корпус
по вулиці Гарбарській
(колишня Суворова)
Навчальний корпус
по вулиці Шопена
Навчальний корпус
по вулиці Незалежності
(колишня Радянська)
11. 11
ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ
НАФТОГАЗОВОЇ ОСВІТИ
Роки Події
1810 Споруджено нафтоперегінний завод в с. Модричі біля Бориславу
1853 У Львові виготовлено першу гасову лампу
1844
Реальна торгівельна академія перетворена в Технічну академію – фак-
тично заснована Львівська політехніка
1885
У Технічній академії започаткована спеціальність «Хімічна технологія
переробки нафти і газу»
1890 У Технічній академії створено кафедру гірництва
1898
У Технічній академії започаткована спеціальність «Буріння і видобування
нафти»
1899
При академії створено Крайову науково-дослідну лабораторію з метою
вивчення властивостей прикарпатської нафти і озокериту, яку очолив
проф. Р. Залозецький
1909
Видобуток нафти в Галичині склав на 5 % більше ніж в світі, озокери-
ту – 100 %
1911
В Технічній академії утворено кафедру гірничих машин, яку очолив
проф. К. Мільковський
1912
В Бориславі відкрито першу нафтову науково-дослідну установу – Кар-
патську станцію
1917
При механічному факультеті Технічної академії відкрито нафтовий відділ
на чолі з проф. Сирочинським
1922
В Технічній академії утворено кафедру буріння і видобування нафти, яку
очолив проф. Ю. Фабіанський
1924
В Технічній академії утворено кафедру хімічної технології переробки
нафти і газу
Почалася розробка унікального Дашавського газового родовища – з
цього бере початок газова промисловість Прикарпаття
1933
У Бориславі сформувався Карпатський геологічно-нафтовий інститут
Щомісячно став виходити журнал «Нафтова статистика»
1934 В Технічній академії утворено кафедру нафтопромислової механіки
1944
В Технічній академії відкрито нафтовий факультет, на якому навчалося
більше 1000 студентів і який став базовим факультетом академії
1944
Після звільнення Львова від німецько-фашистських загарбників робота
Технічної академії відновлена під назвою «Львівська політехнічна школа
(ЛПШ)» на чолі з директором С. Ямпольським
1945
Карпатський регіон перетворюється в один з нафтових центрів СРСР
Бориславський інститут перейменовано в Карпатський науково-дослід-
ний геологічний інститут – КарНДГІ
1951
У Львівській політехніці утворені факультети:
гірничо-промисловий, нафтовий, геологорозвідувальний
1952 КарНДГІ перенесено з Борислава у Львів
1953
КарНДГІ ліквідовано
У Львівській політехніці гірничо-промисловий факультет об’єднано з
нафтовим
1958
У Львівській політехніці відбувається подальше укріплення нафтового
факультету з 8 профілюючими кафедрами
1960
У Станіславі відкрито загальнотехнічний факультет Львівської політехніки
Перенесено зі Львова унікальний геологічний музей
1963
На базі загальнотехнічного факультету відкрито Івано-Франківський
філіал Львівської політехніки з двома факультетами: нафтогазової про-
мисловості та загальнотехнічним
12. 12
ФАКУЛЬТЕТИ, ІНСТИТУТИ
ТА ВАЖЛИВІ ПІДРОЗДІЛИ
У музеї представлені планшети і експонати факультетів,
інститутів і ряду важливих підрозділів університету. Роз-
починають цю частину експозиції найстаріші і найповаж-
ніші факультети, пов’язані з розвідкою покладів, видо-
бутком і транспортуванням нафти і газу. Далі – планшети
факультетів, які розповідають про механіку, електрику,
автоматизацію і комп’ютеризацію нафтогазової галузі. За-
вершують факультетські експозиції факультети управлін-
ня, економіки, архітектури, військова кафедра.
Найбільш цінними ми вважаємо ті частини експози-
цій, які розповідають про наших видатних науковців і
викладачів, яких вже з нами немає і які уособлюють у
собі цілу епоху, є прикладом для наступних поколінь. В
цій експозиції зібрані наукові праці і розробки, особисті
речі, спогади про професорів Снарського О.М., Штам-
бергера Г.А., Кляровського І., Перуна Й.В., Гагена Ю.Г.,
Сайдаковського Л.М., Кравченка І.І., Кухтіна І.М., Бу-
гая Ю.М. і багатьох інших. По експозиціях, пов’язаних з
життям і діяльністю цих вчених, можна вивчати історію
розвитку кафедр і факультетів, розвиток цілих напрям-
ків вітчизняної науки.
ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ
ФАКУЛЬТЕТ
ІНЖЕНЕРНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ
ФАКУЛЬТЕТ
ГАЗОНАФТОПРОМИСЛОВИЙ
ФАКУЛЬТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ
НАФТОГАЗОПРОВОДІВ
МЕХАНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
ФАКУЛЬТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ АВТОМАТИЗАЦІЇ
ТА КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ
ТА ІНФОРМАЦІЙНО-
ВИМІРЮВАЛЬНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ
ПІДПРИЄМНИЦТВА
ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ
ГАЛУЗЕВИМ І РЕГІОНАЛЬНИМ
ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ
ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА
ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ФАКУЛЬТЕТ АРХІТЕКТУРИ ТА
ТУРИСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ
ФАКУЛЬТЕТ НАВЧАННЯ
ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
ФАКУЛЬТЕТ ДОВУЗІВСЬКОЇ
ПІДГОТОВКИ
ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО ТА
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ
ПІДГОТОВКИ
13. 13
АДАМЕНКО
Олег Максимович
АДАМЕНКО
Ярослав Олегович
БОЙКО
Василь Степанович
ВЕКЕРИК
Василь Іванович
ВОЛЬЧЕНКО
Олександр Іванович
ВОРОБЙОВ
Микола Степанович
ГАЛУЩАК
Мар’ян Олексійович
ГІМЕР
Роман Федорович
ГОРБІЙЧУК
Михайло Іванович
ГРУДЗ
Володимир Ярославович
ДАНИЛЮК
Микола Олексійович
ДРОГОМИРЕЦЬКИЙ
Ярослав Миколайович
ЗАМІХОВСЬКИЙ
Леонід Михайлович
ІВАСІВ
Василь Михайлович
КАРПАШ
Олег Михайлович
КАРПЕНКО
Олексій Миколайович
КІСІЛЬ
Ігор Степанович
КОЗАК
Федір Васильович
КОНДРАТ
Роман Михайлович
КОПЕЙ
Богдан Володимирович
КОСТИШИН
Володимир Степанович
КОЦКУЛИЧ
Ярослав Степанович
КРИЖАНІВСЬКИЙ
Євстахій Іванович
КРИЛЬ
Ярослав Антонович
КУЗЬМЕНКО
Едуард Дмитрович
ЛИСКАНИЧ
Михайло Васильович
МАЄВСЬКИЙ
Борис Йосипович
МАНДРИК
Ярослав Іванович
МИСЛЮК
Михайло Андрійович
МОЙСИШИН
Василь Михайлович
МОЙСЄЄНКО
Лідія Анатоліївна
НАВРОЦЬКИЙ
Богдан Іванович
ОРЛОВ
Олександр Олександрович
ПАНЕВНИК
Олександр Васильович
ПЕТРИНА
Юрій Дмитрович
РУДИЙ
Роман Михайлович
СЕМЕНЦОВ
Георгій Никифорович
СЕМЧУК
Ярослав Михайлович
СЕРЕДЮК
Марія Дмитрівна
СИЧОВ
Юрій Сергійович
СКАЛЬСЬКА
Дарія Миколаївна
СТЕПАНЮК
Василь Петрович
ТАРКО
Ярослав Богданович
ТИМКІВ
Дмитро Федорович
ФЕДОРИШИН
Дмитро Дмитрович
ЧЕРНОВ
Борис Олександрович
ЧЕХОВСЬКИЙ
Степан Андрійович
ШКІЦА
Леся Євстахіївна
ШЛАПАК
Любомир Іванович
ЮРЧИШИН
Володимир Миколайович
ЯРЕМІЙЧУК
Роман Семенович
ЯСОВ Віталій
Георгійович
Своє майбутнє університет нерозривно пов’язує з
удосконаленням і подальшим розвитком освіти і на-
уки, на які, в першу чергу, позитивно впливає наша на-
уково-викладацька еліта – доктори наук, професори.
Варто згадати всіх тих, які сьогодні працюють в уні-
верситеті.
14. 14
Окреме місце відведено інститу-
там, які входять до складу універси-
тету. Серед них три навчальні інсти-
тути і, широко відомий у наукових
колах, Науково-дослідний інститут
нафтогазової енергетики і екології,
який тісно співпрацює з структурни-
ми підрозділами НАК «Нафтогаз Ук-
раїни», і в якому створюються новітні
технології і інновації для нафтогазо-
вої промисловості:
НДІ НЕЕ представлений великою експозицією нау-
кових розробок і планшетів, які відображають розвиток
науки на факультетах і кафедрах, частина яких вистав-
лена в музеї, а переважна більшість, зроблених в останні
роки, знаходиться в окремому приміщенні Демонстра-
ційного залу. Тут же представлені здобутки наукових
шкіл професорів Адаменка О.М., Бойка В.С., Грудза В.Я.,
Заміховського Л.М., Карпаша О.М., Кісіля І.С., Кондра-
та Р.М., Коцкулича Я.С., Крижанівського Є.І., Маєвсь-
кого Б.Й., Мислюка М.А., Орлова О.О., Петрини Ю.Д.,
Семенцова Г.Н., Шлапака Л.С., Яремійчука Р.С.
Окрім того,на окремих планшетах представлені:
Більш детальну інформацію про історію розвитку,
навчальну і наукову роботу факультетів, інститутів, ка-
федр і підрозділів можна отримати, вивчаючі дані план-
шетів і експонати.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ
ІНСТИТУТ НАФТОГАЗОВОЇ
ЕНЕРГЕТИКИ І ЕКОЛОГІЇ
ІНСТИТУТ
ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ
ПІДГОТОВКИ
ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНОЇ
ПІДГОТОВКИ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ОСВІТИ
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ
ПІДГОТОВКИ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА БІБЛІОТЕКА
ВІДДІЛ
МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
ІНФОРМАЦІЙНО-
ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР
ТРЕНАЖЕРНИЙ БУРОВИЙ
ЦЕНТР
КАФЕДРА ФІЗВИХОВАННЯ
ВІДДІЛ ОХОРОНИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І ДОЗВІЛЛЯ
СТУДЕНТІВ
САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ
«БАДЬОРІСТЬ»
15. 15
Автори путівника:
І. Короп,
завідувач відділу охорони інтелектуальної власності
та інформаційних технологій
Н. Будуйкевич,
завідувач музею
Виставка інновацій
Нагороди за спортивні досягнення
Грамоти, дипломи, адреси, відзнаки, подарунки
від друзів до 40-річчя
