Коротка підбірка поетичних текстів українських авторів для художнього читання

1. Читання поетичний творів
з дотриманням відповідної інтонації та смислових пауз
Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід – співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Леся Українка
Суд
Параграфи присіли біля столу,
Примітки причаїлись у кутках,
Очима гостримипідсудну прокололи
Цитати із багнетами в руках.
І циркуляр дивився в окуляри,
І грілися роззявибіля труб,
І вказівки скакали, як примари,
Із телефонних мудрих труб.
- Вона чужа, - параграфи сказали,
- Вона не наша, - мовив циркуляр.
- Нечувана, - примітки пропищали,
І в залі знявся лемент і базар.
І циркуляр на них поглянув строго,
І зал заворушився і затих…
… І розп'ялиїї, небогу,
В ім'я параграфів товстих.
Вона даремно присягаласлізно,
Що не чинила і не чинить зла.
Була у суддів логіка залізна:
Вона ні в які рамочкине лізла,
Вона – новоюдумкою була.
В. Симоненко
Мурашка і гора
Мурашка, повзаючипо Горі,
Горишукала. «Де воно у ката
Гората?
Ось од самісінької ранньої зорі
Шукаю… А казав Метелик і Бджола, -
Та чула я те саме від Орла, -
Що десь отут вона… Та де ж іще шукати?
Ой, мабуть, набрехали, кляті!
Гораж – не голка, та й не тріска теж…»
«Еге ж бо! – подумкиГора. – Еге ж!»
О. ЗапорізькийЛьвівські голуби
Тінь чорнастрімко падає униз –
то білий голуб так злітає вгору.
Проспект пташиний, сонячнийкарниз
вінчає строгілінії собору.
Строкаті ритми вулиць і юрби,
дахів похилих старовинніплечі.
Над містом розмовляють голуби.
Про що, не знаю. Про цікаві речі.
Про той собор.Про людство. Про
війну.
Про білий світ. Про небо з далиною.
А може, він голубці каже: - Ну,
як я літав, ти скучила за мною?
Ліна Костенко
Як невдаха виступав
- От я вчоравиступав!
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!
А скінчив – що сталось!
З місць усі зірвались,
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили –
Аж на вулицю несли
І вже там… набили!
Г. Бойко

2. Читання поетичний творів
з дотриманням відповідної інтонації та смислових пауз
* * *
Коли ти любиш рідний край,
Радій, співай!
Прийшла пора, прийшла година –
Сміється Київ, сяєЛьвів!
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна!
Але, козаче, позір май,
Коли ти любиш рідний край.
Коли ти любиш рідний край,
То тям і знай,
Що гук війни, вогонь перуна –
Дочасні, як і свистбича,
І щастя дасть не блискмеча,
А вільна школа і трибуна,
Про це, про це найбільше дбай,
Коли ти любиш рідний край!
Коли ти любиш рідний край,
Гори, палай!
Коли в огонь живої мови
Чуття святого надаси,
Ти станеш лицарем краси,
І визволення, і любови.
За честь і правду все віддай,
Коли ти любиш рідний край!
М. Вороний
* * *
У душі моїй –
Місця немає туманам.
У душі моїй –
Сонцечервоне буя,
І регоче, й гримить
Голубим океаном
Нерозтраченарадість моя.
У душі моїй –
Шторми, і грізні прибої,
І тривога,
Мов хмара грозова,
Встає.
Я вродливийз тобою,
У тобі – моя ніжність
І серце моє.
Облягли нас тумани.
У їхньомуклоччі
Піднімаються сумніви,
Мов комиші.
Ти не бійсядивитись
В мої розтривоженіочі,
Очі –
Вікна моєї душі.
В. Симоненко
Наші предки
Предки мусили солому
У печах палити,
А у нас тепер колонки
Й електричні плити.
В предків – ночвидерев'яні,
У нас – білі ванни.
В предків – лавки під стіною,
А у нас – дивани.
В них ряднинкина долівці,
А у нас паркети.
У них мисники дубові,
А у нас буфети.
У них льохи муровані,
У нас – холодильник.
У них півень зозулястий,
А у нас будильник.
Через те вважає дехто –
Є печальні факти! –
Що по-їхньомуй балакать
«Неудобно как-то…»
П. Глазовий