cjxjjxjx

1. “ Захист України ”
Розділ 6
Тема 6.5:
Захист населення від наслідків
надзвичайних ситуацій

2. Захист населення від наслідків надзвичайних
ситуацій
З метою захисту населення від
наслідків надзвичайних ситуацій
здійснюється комплекс заходів, який
передбачає:
1. Оповіщення та інформування населення
про загрозу виникнення надзвичайних
ситуацій.
2. Проведення радіаційної, хімічної та
бактеріологічної розвідки.
3. Укриття населення у захисних спорудах,
використання індивідуальних засобів
захисту.
4. Організація і проведення рятувальних та
інших невідкладних робіт.
5. Евакуація населення.
6. Ліквідація наслідків зараження.

3. Сигнали оповіщення цивільної оборони.
Для привернення уваги населення в
екстремальних випадках перед передачею
інформації включаються сирени, а також
інші сигнальні засоби.
Звук сирени і переривисті гудки інших
сигнальних засобів означають сигнал
“УВАГА ВСІМ!”.
Почувши такий сигнал, необхідно негайно
увімкнути гучномовець, радіоприймач або
телевізор і слухати повідомлення .
Головний спосіб оповіщення
населення про дії при виникненні НС –
це передача повідомлення через квартирні і
зовнішні гучномовці, а також через місцеві
радіомовні станції та телебачення.

4. Повідомлення містить наступну інформацію:
- місце і час виникнення НС;
- розміри та масштаби НС
- час початку та тривалість дії факторів ураження;
- територія, яка потрапляє в осередки або зони
ураження;
- порядок дій при НС;
- інша інформація.
Сигнали оповіщення цивільної оборони.
У мирний час
при аварії на АЕС;
при аварії на хімічному об'єкті;
при землетрусі;
при повені та інших НС.
Передача повідомлень передбачена у випадках:
На воєнний час:
при виникненні "повітряної
небезпеки";
при закінченні "повітряної
небезпеки";
при загрозі хімічного зараження;
при загрозі радіоактивного
зараження.

5. Варіант повідомлення при аварії на хімічно небезпечному об’єкті:
«Увага! Говорить штаб Цивільної оборони міста.
Громадяни! Відбулася аварія на м’ясокомбінаті з виливом (викидом)
сильнодіючої отруйної речовини — аміаку. Хмара зараженого повітря
розповсюджується в напрямку селища Пролетарка. У зону хімічного
зараження попадають завод «Прогрес» і повністю селище Пролетарка.
Населенню, що проживає на ву-лицях Некрасова, Кузнечній перебувати в
приміщеннях будинків. Зробити герметизацію своїх квартир (будинків).
Населенню, що проживає на вулицях Зарічній, Зеленій негайно залишити
житлові будинки, будинки установ, підприємств і вийти в район гори
Лиса. Про отриману інформацію повідомте сусідам. В подальшому дійте
відповідно до вказівок штабу ЦО».
Сигнали оповіщення цивільної оборони.

6. Проведення радіаційної, хімічної розвідки.
Індикатор-сигналізатор ДП-64 призначений для
постійного радіаційного спостереження і
сповіщення про радіоактивне зараження
місцевості.
Він працює в режимі слідкування та забезпечує
звукову та світлову сигналізацію при рівні
радіації гама-випромінювання 0,2 Р/год. Прилад
може живитися від змінного струму 220В. чи від
акумуляторів з напругою 6В.
Прилади радіаційної розвідки.
У разі, коли наслідком надзвичайних ситуацій може
бути радіаційне або хімічне зараження місцевості,
силами МНС або невоєнизованих формувань
цивільного захисту проводиться радіаційна та
хімічна розвідка.
Розвідку проводять за допомогою спеціальних
приладів.

7. Рентгенометр-радіометр ДП-5-А призначений для
виявлення та вимірювання ступеня зараження
поверхні бета- і гамаактивними речовинами і рівня
гама-радіації на місцевості. Діапазон вимірювання
приладу від 0,05 мР/год. до 200 Р/год. Живлення -
три елементи , що забезпечують безперервну
роботу приладу 40 годин. Прилад має
акумуляторну колодку для живлення від зовнішніх
джерел.
Вимірювач потужності дози ДП-5-В призначений
для вимірювання рівнів гама-радіації на місцевості,
радіоактивної зараженості поверхней різних
предметів по гама-випромінюванню в діапазоні від
0,05 мР/год. до 200 Р/год. та виявлення бета-
випромінювання. Живлення - три елементи що
забезпечують роботу протягом 55 годин. Прилад
має дільник напруги для підключення до
зовнішнього джерела постійного струму.
Прилади радіаційної розвідки.

8. Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22-В
призначений для виміру індивідуальних доз
гамма-випромінювання, складається зі зарядного
пристрою ЗД-5 і 50 прямого показання дозиметрів
ДПК-50-А. Дозиметри ДПК-50-Л забезпечують
вимір дози гамма-випромінювання від 2 до 50
рентген при потужностях доз від 0,5 до 200 Р/г.
Показання відраховують за шкалою, яка
розташована в дозиметрі.
Рентгенометр ДП-3 (ДП-3-Б) призначений для
вимірювання рівня радіації на місцевості в
діапазоні від 0,1 до 500 Р/год. Встановлюється
на рухомих об'єктах (автомобіль, БРДМ-РХ, танк,
БТР, гелікоптер). Ним забезпечуються
розвідувальні підрозділи хімічних військ.
Джерела живлення - бортова мережа - 12В чи
26В.
Прилади радіаційної розвідки.

9. Прилади хімічної розвідки.
Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР)
служить для визначення у повітрі, на місцевості,
на техніці наявності отруйних речовин: зарину,
зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної
кислоти, хлорціану, а також парів V-газів у повітрі.
Принцип визначення наявності і типу ОР полягає у
примусовому, за допомогою всмоктувального
насоса, прокачуванні крізь індикаторні трубки
повітря. Зміна кольору наповнювача індикаторних
трубок свідчить про наявність, приблизну
концентрацію і групу ОР.
Індикаторні трубки (мал. ) бувають трьох видів:
з червоним кільцем і червоною крапкою — для
визначення ОР типу зарин, зоман, V-гази;
з трьома зеленими кільцями — для визначення ОР
типу фосген, дифосген, синильна кислота,
хлорціан;
із жовтим кільцем — для визначення ОР типу
іприт.

10. Укриття населення у захисних спорудах.
Захисні споруди цивільного захисту (ЦЗ) є засобами колективного захисту
людей під час надзвичайих ситуацій.
За захисними властивостями їх поділяють на сховища і протирадіаційні
укриття (ПРУ).
Сховище
– спеціальна інженерна герметична споруда –
захищає людей від усіх уражальних факторів.
Сховище обладнують системами
життєзабезпечення, такими як
повітропостачання, водопостачання,
каналізація, електропостачання, опалення,
зв’язок.
У сховищах передбачються:
приміщення для людей, допоміжні
приміщення, пункт управління,
медичний пункт,приміщення для продуктів,
камера-шлюз, фільтровентиляційна камера.

11. Протирадіаційне укриття (ПРУ) захищає від
іонізувального випромінювання у разі
радіоактивного зараження місцевості і частково
від інших уражальних факторів. У ПРУ
обладнують: основні приміщення – приміщення
для людей за нормою 0,4–0,5 м2/особу,
допоміжні – санвузли, вентиляційна (якщо
місткість близько 300 осіб), для зберігання
забрудненого одягу.
Укриття населення у захисних спорудах.

12. У разі недостатньої кількості завчасно
побудованих ЗС на об’єкті планують
будівництво
швидкоспоруджуваних і простіших укриттів
(щілин) в особливий період
Підземні та наземні будівлі і споруди,
підвальні та інші приміщення, що
відповідають вимогам захисту населення,
можуть бути пристосовані під укриття після
дообладнання.
У містах для цього використовують
транспортні та пішохідні тунелі, заглиблені
частини будівель.
У заміській зоні під протирадіаційні укриття
пристосовують підпілля і підвали житлових
будинків, овочесховища, приміщення
будинків, природні печери, гірські виробки
Укриття населення у захисних спорудах.

13. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби індивідуального захисту (3І3)
використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих
отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм
призначенням діляться на засоби захисту органів дихання, засоби захисту
шкіри та медичні засоби захисту.
Засоби захисту органів дихання
Протипилова тканинна маска
призначена для захисту органіви дихання від
радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних
засобів. Для захисту від отруйних речовин
непридатніа.
Складається з двох частин — корпусу і кріплення.
Корпус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні
шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для
кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать
смужки тканини, пришиті збоку корпуса.

14. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби захисту органів дихання
Ватно – марлева пов’язка
призначена для захисту органіви дихання від
радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних
засобів. Для захисту від отруйних речовин
непридатна.
Виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см.
Його розстеляють на столі, посередині на площі
30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо
немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів).
Вільний край марлі по довжині загинають з обох
боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30—35
см). Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому
верхній її край має бути на рівні очей, а нижній —
заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на
тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей
необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно
прилягають до обличчя.

15. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби захисту органів дихання
Респіратори
застосовують для захисту органів дихання від
радіоактивного і ґрунтового пилу.
Респіратор Р-2 складається із фільтрувальної
напівмаски з наголовником. Напівмаска має два
клапани - вдиху і один — видиху. У клапана видиху є
запобіжний екран. Принцип дії респіратора
ґрунтується на тому, що при вдиху повітря
послідовно проходить крізь фільтрувальний
поліуретановий шар маски, де очищається від
грубодисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний
полімерний волокнистий матеріал, де очищається
від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря
крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий
простір та в органи дихання. При видиханні повітря з
підмаскового простору виходить через клапан
видиху.

16. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби захисту органів дихання
Фільтрувальний протигаз
призначений для захисту органів дихання, очей,
шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а
також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.
У системі цивільної оборони країни для захисту
населення використовуються такі фільтрувальні
протигази: для дорослого населення — ЦП-5, ЦП-
5М, ЦП-7, ЦП-7В; для дітей — ПДФ-Д, ПДФ-Ш, ПДФ-
2Д, ПДФ-2ПІ, КЗД (камера захисна дитяча).
До складу комплекту цивільного фільтрувального
протигаза ЦП-5 входять два основні елементи:
лицьова частина ШМ-62У і фільтрувально-погли-
нальна коробка ЦП-5.
Нині для захисту дорослого населеннядедалі більше
використовується новий цивільний протигаз ЦП-7.
Він складається з фільтрувально-поглинальної
коробки ЦП-7К, лицьової частини ПЦП

17. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби захисту органів дихання
Ізолюючі протигази
забезпечують захист органів дихання, очей і шкіри
від будь-яких СДОР, незалежно від властивостей і
концентрації. Вони дають змогу працювати навіть
там, де зовсім немає кисню у повітрі. У протигазі ІП-
46М або ІП-5 можна виконувати неважку роботу під
водою на глибині до 7 м. Принцип роботи
ізолюючих протигазів ґрунтується на виділенні
кисню з хімічних речовин при поглинанні
вуглекислого газу і вологи, які видихаються
людиною.
Ізолюючий протигаз складається з лицьової частини,
регенеративного патрона, дихального мішка і
сумки. Час перебування в ізолюючому протигазі
залежить від запасу кисню і характеру виконуваної
роботи: при важких фізичних навантаженнях —
протягом 45 хв, а при легких або в стані відносного
спокою — 3 год.

18. Індивідуальні засоби захисту
Засоби захисту шкіри
Звичайні засоби захисту шкіри
Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг
(спецівка) — куртка і штани, комбінезони, халати з
капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної чи
прогумованої тканини або грубого сукна. Вони
захищають шкіру від радіоактивних речовин і
бактеріологічних засобів, не пропускають протягом
деякого часу краплиннорідкі СДОР. Одяг з брезенту
захищає від отруйних речовин від 30хв до 1год.
Із предметів побутового одягу найпридатнішими для
захисту шкіри є плащі і накидки з тканини
прогумованої або вкритої хлорвініловою плівкою,
зимові речі. Від краплиннорідких ОР пальто із сукна
або драпу захищає: взимку — до 1 год, влітку — до
20 хв; ватянка — до 2 год. Для захисту ніг потрібні
гумові чоботи, боти, калоші. На руки треба надягти
гумові або шкіряні рукавиці.

19. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби захисту шкіри.
Ізолюючі засоби захисту шкіри
виготовляються з повітронепроникних
матеріалів . Вони захищають від РР та БЗ.
Герметичні засоби захисту захищають від
парів і крапель ОР, негерметичні — тільки
від крапель ОР.
До ізолюючих засобів захисту шкіри
належать:
Захисний комбінезон - складається із
зшитих в одне ціле куртки, штанів і
капюшона.
Легкий захисний костюм Л-1 - складається
із сорочки з капюшоном, штанів, пошитих
разом з панчохами, двопальцевих
рукавиць і підшоломника.
Загальновійськовий захисний комплект
(ЗЗК) -складається із захисного плаща з
капюшоном, захисних панчох і рукавиць.

20. Індивідуальні засоби захисту.
Засоби захисту шкіри.
До фільтрувальних засобів захисту
шкіри належить захисний
фільтрувальний одяг (ЗФО-58) що
складається з комбінезона особливого
покрою, онуч, чоловічої натільної
білизни і підшоломника. Крім того, у
комплекті є онучі для захисту шкіри на
ногах від подразнення. ЗФО-58
застосовується у комплекті з
протигазом, гумовими чобітьми і
рукавицями.

21. Індивідуальні засоби захисту.
Медичні засоби захисту.
Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8
призначений для знезараження краплиннорідких
ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри
та одяг.
До комплекту входять флакон з дегазувальним
розчином і чотири ватно-марлеві тампони .
Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з
поліетилену.
При використанні ІПП-8 тампони щедро змочують
розчином. (Слід пам'ятати, що цей розчин —
отруйна рідина, і стежити, щоб не потрапив у очі.)
Першим тампоном видаляють із шкірного покриву
ОР щипковим рухом, наступна обробка —
протирання ураженої ділянки .

22. Медичні засоби захисту.
Аптечка індивідуальна містить медичні
засоби захисту і призначена для надання
допомоги при пораненнях і опіках (для
зняття болю) і попередження або
послаблення уражень фосфорорганічними
отруйними речовинами, бактеріальними
засобами і радіоактивними речовинами.
Протибольовий засіб - знаходиться у гнізді №1 і у шприці-тюбику. Шприц-тюбик
застосовується при переломах, значних ранах і опіках.
Протибактеріальний засіб №1 розміщується у гнізді № 5 у двох однакових
чотиригранних пеналах без пофарбування. Приймати слід у випадку загрози
ураження бактеріальними засобами, при інфекційному захворюванні, а також
при пораненнях і опіках. Спочатку приймають вміст одного пеналу, потім, через
б годин, приймають вміст другого пеналу.
Слад аптечки АІ-2
Засіб для попередження отруєння фосфорорганічними ОР (антидот) знаходяться у
гнізді №2 у круглому пеналі червоного кольору. Приймають його за сигналом аварії
на хімічно небезпечному об'єкті або загрозі хімічного зараження - 1 таблетку.
При появі і наростанні ознак отруєння слід прийняти ще одну таблетку.

23. Слад аптечки АІ-2
Протибактеріальний засіб №2 знаходиться у гнізді №3 у великому круглому
пеналі без пофарбування. Використовувати його слід при шлунково-кишкових
розладах, що виникають після опромінення. У першу добу приймають 7 таблеток
(за один прийом), а у наступні дві доби - по 4 таблетки.
Радіоактивний засіб №2 знаходиться у гнізді №6 у чотиригранному пеналі
білого кольору. Приймати його треба по одній таблетці щоденно протягом 10
днів після випадіння радіоактивних опадів при умові вживання в їжу свіжого
молока. У першу чергу препарат давати дітям.
Радіозахисний засіб №1 знаходиться у гнізді №4 у двох восьмигранних пеналах
рожевого кольору. Цей препарат приймається за сигналом "Загроза
радіоактивного зараження" по 6 таблеток за 30-40 хвилин до входу на
територію, заражену радіоактивними речовинами або одразу ж по отриманні
розпорядження управління з питань НС. Якщо тривалість перебування на
території, зараженій радіоактивними речовинами, перевищує 55 годин, треба
прийняти вміст ще одного пеналу (6 таблеток).
Засіб проти блювоти знаходиться у гнізді №7 у круглому пеналі голубого
кольору. Одразу ж після опромінення, а також при появі нудоти, після ударів
голови рекомендовано приймати по одній таблетці через 3-4 години.

24. Індивідуальні зсоби захисту.
Медичні засоби захисту.
Пакет перев'язувальний індивідуальний
призначений для надання допомоги при
пораненнях і опіках.
Він складається з бинта, двох ватно-марлевих
подушечок, шпильки і чохла.
В разі потреби пакет відкривають, виймають
бинт з двома стерильними подушечками, не
торкаючись руками їх внутрішньої поверхні.
Подушечку накладають на рану і
прибинтовують, кінець закріплюють шпилькою.
При наскрізних пораненнях рухому подушечку
переміщують по бинту так, щоб закрити вхідний
і вихідний отвори рани. Чохол, внутрішня
поверхня якого стерильна, використовується
для накладання герметичних пов'язок. До
кожного пакета додається інструкція з його
застосування.

25. Організація та проведення рятувальних і інших
невідкладних робіт
Рятувальні та інші невідкладні роботи в надзвичайних ситуаціях
це усунення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей,
відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне
зменшення матеріальних збитків, подальших руйнувань і втрат.
РІНР поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.
Рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться безперервно вдень і
вночі за будь-яких погодних умов до повного їх завершення.

26. Організація та проведення рятувальних і інших
невідкладних робіт
До рятувальних робіт належать:
-пошук і діставання людей з-під завалів,
зруйнованих, палаючих будинків, завалених
сховищ, з осередків радіаційного, хімічного
зараження, зон сильного задимлення та
затоплення;
- розвідка маршрутів руху та ділянок робіт;
- надання першої медичної допомоги, вивіз
уражених в медичні заклади;
- подання повітря в завалені захисні споруди;
- вивіз населення з небезпечних місць;
- санітарна обробка людей, спецобробка техніки,
майна і знезараження одягу;
- дегазація, дезактивація техніки , транспорту,
засобів захисту;
- знезараження території та споруд, продуктів
харчування, води, фуражу.

27. Організація та проведення рятувальних і інших
невідкладних робіт
До невідкладних робіт належать:
- прокладання шляхів і проїздів у завалах і на
заражених ділянках;
- локалізація аварій,що загрожують життю
людей або призводять до вибухів, пожеж,
додаткових руйнувань;
- укріплення або завалення пошкоджених
конструкцій;
- локалізація аварій на газових, енергетичних,
водопровідних, каналізаційних і технологічних
мережах;
- ремонт і відновлення зруйнованих та
ушкоджених ліній зв’язку й електромереж із
метою забезпечення рятувальних робіт.

28. Організація та проведення рятувальних і інших
невідкладних робіт
Порядок проведення рятувальних і інших невідкладних робіт
при радіаційних аваріях
– оповіщення населення про, аварію і постійне
його інформування про наявну обстановку та
порядок дій в даних умовах;
– використання засобів колективного і
індивідуального захисту;
– організація дозиметричного контролю;
– проведення йодної профілактики населення,
що опинилося в зоні радіоактивного зараження;
– введення обмеженого перебування населення
на відкритій місцевості (режими радіаційного
захисту);
– здійснення евакуації населення (за
розпорядженням Уряду) та інші заходи.
Після евакуації населення приступають до
дезактивації території і техніки.

29. Організація та проведення рятувальних і інших
невідкладних робіт
Порядок проведення рятувальних і інших невідкладних робіт
при аваріях з викидом СДОР.
- негайно оповіщаються робітники та населення,
які опинилися в зоні зараження і в районах, яким
загрожує небезпека зараження;
- висилається радіаційна, хімічна і медична
розвідка;
-надається допомога потерпілим (ураженим);
- організовується евакуація потерпілих в медичні
установи;
- осередок ураження оточується – здійснюється
знезараження місцевості, транспорту, споруд, а
також санітарна обробка особового складу
формувань і населення.
В першу чергу, надягаються протигази на
уражених, їм надається перша медична
допомога, вводячи антидоти.

30. Організація та проведення рятувальних і інших
невідкладних робіт
Порядок проведення рятувальних і інших невідкладних робіт
в осередку бактеріологічного ураження.
– бактеріологічна розвідка та індикація
бактеріальних засобів;
– карантинний режим або обсервація у
відповідності з рішенням старшого начальника;
– санітарна експертиза;
– контроль зараження продовольства, харчової
сировини, води та фуражу, їх знезараження;
– протиепідемічні; санітарно-гігієнічні,
спеціальні профілактичні, лікувально-
евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-
санітарні заходи, а також санітарно-
роз'яснювальна робота.
Одним із першочергових заходів є проведення
профілактичного лікування населення від
особливо небезпечних інфекційних хвороб.

31. Евакуація населення
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах і інших
населених пунктах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, основним
засобом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, які є
безпечними для проживання людей і тварин.
Евакуація населення планується на випадок:
- аварії на атомній електростанції з можливим
забрудненням території;
- усіх видів аварій з викидом сильнодіючих
отруйних речовин;
-загрози катастрофічного затоплення
місцевості;
- лісових і торф’яних пожеж, землетрусів,
зсувів, інших геофізичних і
гідрометеорологічних явищ з тяжкими
наслідками, що загрожують населеним
пунктам.

32. Ліквідація наслідків зараження
Спеціальна обробка — складова частина ліквідації наслідків радіаційного,
хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою
відновлення! готовності техніки, транспорту і особового складу формувань
до виконання своїх і завдань з проведення рятувальних робіт.
Спеціальна обробка включає:
Санітарну
обробку
Дезактивацію Дегазацію Дезінфекцію
Санітарна обробка — ліквідація з людей радіоактивних
речовин, знешкодження та видалення ОР і БЗ.
Часткова санітарна обробка – виконується під час
перебування в зоні ураження або одразу після виходу з
неї і призначена для видалення небезпечної речовини
з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигазу.
Повна санітарна обробка – обмивання всього тіла
теплою водою з милом, мочалкою, та обов’язковою
заміною білизни та одягу.

33. Ліквідація наслідків зараження
Дезактивація — знищення радіоактивних
речовин із забруднених поверхонь до допустимих і
розмірів зараження, безпечних для людини.
Дезактивація здійснюється наступними методами:
- змивання РР дезактивуючим розчином, водою і
розчинниками з одночасною обробкою забрудненої
поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;
- змивання РР струменем води під тиском;
- знищення РР газокрапельним потоком;
- знищення РР витиранням забрудненої поверхні
тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині,
водою і розчинниками;
- змітання радіоактивного пилу віниками, щітками
тощо;
- знищення радіоактивного пилу методом
пилевідсмоктування.

34. Ліквідація наслідків зараження
Дегазація —руйнування (нейтралізація) або
видалення отруйних речовин з різних предметів,
техніки споруд і місцевості.
Дегазація може проводитися хімічним, фізико-
хімічним і фізичним способами.
Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних
речовин з отруйним речовинами, внаслідок чого
створюються нетоксичні речовини.
Фізико-хімічний засіб заснований на змиванні ОР із
забрудненої поверхні за допомогою мийних
речовин або розчинників.
Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з
зараженої поверхні і частковим їх розкладанням
під дією високо-температурного газового потоку.
Проводиться за допомогою теплових машин.

35. Ліквідація наслідків зараження
Дезінфекція— знищення заразних мікробів і
руйнування токсинів на ! об'єктах, які були заражені.
Дезинфекція проводиться за дрпрмогою спеціальних
речовин і розчинів:
Формалін, формальдегід, фенол, крезол, лізол,
нафтализол.
Дезісекція — знищення комах і кліщів.
Дератизація — знищення гризунів.