This is the presentation of the work in the microbiological laboratory. Subject - community acquired pneumonia (CAP).
You can find additional information about the publication by typing my name and name on the Internet
microorganisms- pathogens of the respiratory diseases
1. «Microorganisms - pathogens of
respiratory diseases»
( presentation of the article)
Created by Dekun T.Y
Curator – Sokolova I.E..
Дніпро - 2017
2. Як відомо, гострі респіраторні інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів
становлять одну з розповсюджених груп інфекційних захворювань, що
подібні за клінічними проявами, але відрізняються за етіологією,
представляючи серйозну суспільну, економічну та медико-соціальну
проблему у всьому світі.
Система органів дихання людини
3. Структура поширенності хвороб
працездатного населення
України за классами хвороб у 2015 р.
Захворювання органів дихання займають третє-
четверте місце після травматизму, серцево-судинних
недуг і пухлинних процесів.
4. Актуальність даної роботи обумовлена високою захворюваністю та
смертністю від хвороб органів дихання, а особливо від негоспітальної
пневмонії, показники яких в Україні станом на в 2006 р. складали 384,3
і 11,7 випадків на 100 тис. населення, а на 2011 р. захворюваність вже
досягла 494,3 на 100 тис. [6].
Роки
Смертність (на 100 тис. населення)
Пневмонії Бактеріальні ангіни
Хронічні хвороби нижніх дихальних
шляхів
2005 14,8 0,9 21,2
2006 12,9 0,9 19,5
2007 15,3 0,7 19,1
2008 14,9 0,7 17,0
2009 12,0 0,6 17,0
2010 11,34 0,5 15,2
2011 11,32 0,4 13,7
2012 12,74 0,4 12,0
Показники смертності по формам хвороб органів
дихання жителів України
5. Метою роботи було виявлення етіологічних особливостей
негоспітальної пневмонії у хворих різних вікових категорій.
Основними завданнями даного дослідження були:
- аналіз морфо-фізіологічних особливостей збудників захворювань
дихальних шляхів;
- вивчення етіологічної структури негоспітальної пневмонії у пацієнтів,
що знаходяться на амбулаторному лікуванні у Діагностичному центрі
ТОВ «Аптеки медичної академії» м. Дніпро;
- дослідження кількісного співвідношення моно- та мікст-інфекцій при
позалікарняній пневмонії;
- аналіз залежності частоти розвитку пневмонії від мікробного
навантаження збудника;
- дослідження етіологічних особливостей пневмонії у хворих різного
віку.
7. Колонії Streptococcus pneumonia з характерною
зоною альфа-гемолізу після 48 годин культивування
Остаточна ідентифікація S. pneumoniae проводилась стандартними фенотиповими
методами, основним з яких є визначення чутливості до оптохіну, що селективно
пригнічує ріст пневмокока на відміну від інших зеленящих стрептококів. Зона затримки
росту навколо диску ≥ 16 мм (диск диаметром 10 мм) свідчить про наявність
S. рneumoniae, зона затримки <16 мм вимагає підтвердження досліджуваної культури
на приналежність до S. рneumoniae в тесті лізису в присутності солей жовчних кислот.
Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою програми Microsoft
Office Excel.
8. Колонії H. іnfluenzaе на шоколадному агарі
Для ідентифікації H. іnfluenzaе клінічний матеріал розсівали на чашки Петрі з
шоколадним агаром, на поверхні якого розміщували комерційні паперові диски
з бацитрацином (10 ОД). Даний антибіотик застосовується для пригнічення
контамінуючої мікрофлори. Природно стійкі до бацитрацину гемофільні
палички ростуть навколо диска [10].
10. Види досліджуваного матеріалу (%)
На рисунку добре показано, що при вивченні негоспітальної пневмонії
дослідження мокротиння було домінуючим (86,44 %), аналіз
бранхіоальвеолярного лаважу( БАЛЖ) застосовувався рідше (9,89 %), а
плевральна рідина та виділення із синусу легень при даному
мікробіологічному дослідженні майже не використовувалися (2,93 та 0,73 %).
16. ВИСНОВКИ
1. При обстеженні 273 пацієнтів з підозрою на негоспітальну пневмонію, що
знаходились на обстеженні у 93 були виділені бактеріальні інфекційні агенти:
Haemophilus influenzae (47,31 %), H. рarainfluenzae (33,33 %), S. pneumoniae
(10,75 %), Moraxella catarrhalis (8,60%). Для більшості випадків НП були
характерні моноінфекції (86,02%). Асоціації з двох і трьох інфекційних агентів
виявлені відповідно у 10,75 і 3,23 % хворих.
2. Етіологічно значущі збудники H. іnfluenzaе, S. рneumoniae та M.
сatarrhalis у хворих виявлялись у високих титрах ≥ 106 і ≥108 КУО/мл, а H.
parainfluenzae – у низьких титрах ≤104 КУО/мл, з чого можна зробити висновок про
низьку інфікуючу дозу даного мікроорганізму.
3. У хворих різних вікових категорій домінуючими інфекційними агентами були:
у 1-й та 4-й групах – H. influenzae, у 2-й і 3-й – M. сatarrhalis, а у 5-й і 6-
й групах – H. рarainfluenzae. У осіб середнього (36–60 р.) та похилого віку (61–90
р.) частота виявлення всіх патогенів була найвищою (40,93 і 24,58% відповідно), у
осіб молодого (20–35 р.) та юного (14–19 р.) віку цей показав показник склав
19,51 і 6,75%, у 1-й групі (0–7 р.) та 2-й (8–13 р.) він був найнижчим – 3,29 і
4,74 і %.
4. Ретроспективний аналіз динаміки виділення збудників пневмонії протягом
2013–2016 рр. показав, що домінуючим патогеном був H. іnfluenzae.
Розподілення збудників НП в етіологічній структурі захворювання протягом 2016
року докорінно змінилося. H. influenzae і H. рarainfluenzae стають лідерами
серед збудників, в той час як стають роль S. рneumoniae у 2016 р. значно
знизилась.
