5. • Для запалювання
лампи призначений
пускорегулювальний
апарат (ПРА), який
формує імпульс
напруги, що
перевищує імпульс
запалювання. ПРА має
дросель , стартер і
конденсатор.
6. • Люмінесцентна лампа — пристрій зі слабким
опором (чим більший струм через неї
проходить — тим більше падає її опір). Тому
при безпосередньому підключенні до
електричної мережі лампа дуже швидко
вийде з ладу через величезний струм, що
проходить через неї. Щоб запобігти цьому,
лампи до мережі підключають через
спеціальний пристрій (баласт).
7. • Електромагнітний
баласт - це
індуктивний опір
(дросель), який
підключається
послідовно з лампою
згідно схеми. Для
запуску лампи з таким
типом баласту
потрібний також
стартер.
8.
9. • Електронний баласт –
це електронна схема,
зображена на рисунку ,
що перетворює срум
мережі у високочастотний
(20-60 кГц) змінний струм,
який живить лампу.
Перевагами такого
баласту є відсутність
мерехтіння і гулу,
компактніші розміри й
менша маса в порівнянні
з електромагнітним
баластом.
10. • Електроди люмінесцентної лампи - вольфрамові
нитки, покриті пастою (активною масою) з основних
металів. Ця паста і забезпечує стабільний тліючий
розряд, якби її не було, вольфрамові нитки дуже
швидко перегрілися б і згоріли. У процесі роботи паста
поступово обсипається з електродів, вигорає,
випаровується, особливо при частих ввімкненнях.
Коли паста вигорить цілком, струм у лампі починає
падати, а напруга, відповідно, зростати. Це приводить
до того, що починає постійно спрацьовувати стартер
— звідси усім відоме миготіння ламп, що вийшли з
ладу. Електроди лампи постійно розігріваються і,
зрештою, одна з ниток перегорає.
11. • Усі люмінесцентні лампи містять ртуть (у
дозах від 40 до 70 мг), яка є
отруйною речовиною. Ця доза може
заподіяти шкоду здоров'ю, якщо лампа
розбилася. Якщо постійно піддаватися
пагубному впливові пари ртуті, то вона
буде накопичуватися в організмі
людини, шкодячи здоров'ю. Після
закінчення терміну служби лампу, як
правило, викидають будь-куди. На
проблеми утилізації цієї продукції в
Україні не звертають уваги ні споживачі,
ні виробники.
12. • С1,С4 по 10 мкФ, а Д2,Д3 –КД 202
двопівперіодний випрямляч з подвоєнням
напруги. Конденсатори С2, С3 ємністю по 4 мкф.
Резистор R1 опором 50 Ом, Величини ємностей
С1, С4 визначають робочу напругу лампи Л1 (чим
більша ємність, тим більша напруга на
електродах лампи Л1). У момент вмикання
напруга в точках а і б досягає 600 В, а після
запалювання лампи Л1 напруга в точках а і б
зменшується і забезпечує нормальну роботу
лампи Л1, розрахованої на напругу 220 В.
13. • встановлено основні причини виведення
з експлуатації люмінесцентних ламп;
• створено пристрій, який дає змогу
використовувати люмінесцентні лампи, в
яких перегоріла нитка розжарювання.
• люмінесцентні лампи – економічно
виправдане джерело світла, яке дозволяє
ефективніше використовувати природні
ресурси.
• обґрунтовано доцільність повторної
експлуатації люмінесцентних ламп.
