1. Мета уроку:
з’ясувати особливості географічного
положення, дослідження і освоєння материка,
формувати практичні уміння і навички
роботи з картою, додатковою літературою,
розвивати логічне мислення.
2. Мотивація навчальної і пізнавальної
діяльності.
Лет 500 тому назад Колумб на запад поплыл, случайно новую часть
света открыл, материков здесь два: Южную Америку мы изучили.
Теперь настала пора- Северная Америка с Атлантики видна.
Рядышком остров огромный лежит, викинг сюда приплывал,
Гренландией остров назвал.
На крайнем западе окантован материк горной цепью - Кордильеры от
влаги защищают ( с чем в Южной Америке соединяют?). На равнинах
подземные воды известняк растворяют, огромные пещеры здесь
возникают ( назовите самую длинную пещеру?). А для климата
визитная карточка – торнадо
( почему возникают, что разрушают?)
Если рекордсменов в водах суши рассмотреть, первое место по
площади озеро Верхнее занимает, в двух странах нескучно ему,
родных братьев имеет: Мичиган, Гурон, Эри и Онтарио, друг другу
руки пожимают, Ниагарский водопад их восхваляет.
3. Природные зоны широтную зональность нарушают, животные здесь
обитают: в тундре овцебык, песец, лемминг, полярные волки воют, на
всех страх наводят. В тайге братство лесное: рысь, куница, россомаха,
белки, бурундук, бобры, медведь – гризли важно шагает, с пихты и
ели ветки срывает. А в прериях- степях царство грызунов: среди трав
луговые собачки гуляют, сусликов, сурков, полёвок охраняют.
В пустынях тоже есть свои рекордсмен: кактус сагуаро , высота с
пятиэтажный дом, две тысячи литров в нём, коркой восковой покрыт,
влагу не испаряет, всё сохраняет.
К природе бережно относятся американцы: национальные парки
создают: Йеллоустоун - гейзеры- великаны, Большой каньон реки
Колорадо, Долина Смерти( почему так называют, что название
означает?). Чтобы на вопросы без запинки отвечать, материк мы этот
детально будем изучать.
Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.
7. Вивчення нового матеріалу.
Згадати алгоритм вивчення ФГП материка,
скласти візитну картку Північної Америки.
Площа материка: 22,2 млн. км2
Максимальна висота: г. Мак- Кінлі 6194 м;
Мінімальна висота: Долина Смерті -86 м;
Екватор не перетинає материк.
Півкулі: північна, західна.
Географічні пояси: усі , крім екваторіального.
9. Південна: м. Мар’ято 8 пн.ш 81 зх.д.
Східна: м. Сент- Чарльз 53 пн.ш. 56 зх.д
Західна: м. Принца Уельського 66 пн.ш 168 зх.д.
Океани: Тихий,Північний Льодовитий, Атлантичний.
Моря: Карибське, Бофорта, Баффіна,.
Течії: Аляскінська. Гольфстрім, Лабрадорська,
Каліфорнійська.
Найближчі материки: Південна Америка, Євразія.
Крайні точки:
Північна: м. Мерчісон 73 пн.ш 95 зх.д.
10. Завдання.
Визначити протяжність Північної Америки
з півночі на південь за 95 зх.д.
L=(73-8)* 111 км= 7215 км.
Визначити протяжність Північної Америки
із заходу на схід по 50 пн. ш., якщо
довжина дуги паралелі в 1 становить
приблизно 71,7 км.
L= ( 168 - 56) *71.7 км = 8030 км.
11. Пригоди вікінгів
Ерік Рауді і Лейф Щасливий
Ерік Рудий (Ейрік Рауді, ісл Eiríkur rauði, —
першовідкривач Гренландії. Ісландський вікінг норвезького
походження. Вважається першим європейцем, який заснував
поселення в Гренландії.
Син Торвальда Асвальдсона і батько Лейфа Еріксона. За деякими
версіями, ще до сина відвідував побережжя Ньюфаундленд.
Ісландські землі в часи життя Еріка вже були зайняті. На одному з
поєдинків за землю Ерік вбив людину, після чого ісландським судом
був засудженим на вигнання на декілька років. В 982 році він зі своїми
людьми відплив на захід. Нову землю він назвав Гренландією.
В 986 році він повернувся в Ісландію і, взявши зі собою велику
кількість людей, повернувся назад.
За даними істориків, до кінця життя Еріка кількість поселенців в
Гренландії становила близько п'яти тисяч чоловік. А в 1004 році
Норманн Лейф Еріксон (Щасливчик), син Еріка Рудого, досяг
узбережжя Північної Америки (за пів тисячоліття до Христофора
Колумба).
14. Завоювання держави ацтеків.
Ернан Кортес народився в іспанській провінції Естрамадура у бідній
дворянській сімї. Навчався на юридичному факультеті, але кидає
навчання і у 1504 році відправляється завойовувати нові землі.
Діего –де – Веласкес доручає Кортесу захопити країну ацтеків.
Кортес вирушає із Гавани18 лютого 1519 року з ескадрою з 11
кораблів і 670 членів екіпажу, у тому числі 200 індіанців. Король
ацтеків Монтесума приймає Кортеса у Теночітлані ( столиці ацтеків) 8
листопада і намагається подарунками стримати Кортеса, але це тільки
розпалює жадібність іспанців.Кортес залишає у столиці гарнізон з 150
осіб, а20 травня 1520 року сам вирушає на узбережжя. У цей час у
Мексиці почалось повстання і король Монтесума був убитий.Кортес
полишає столицю Теночітлан 2 липня 1520 року, іспанці втратили860
чоловік. А вже майже через рік, 28 квітня 1521 року Кортес після
тривалої трьох місячної облоги захоплює столицю ацтеків Теночітлан
і страчує царя Гуатімосина і двох касиків.
15. Іспанський король Карл І назначає Кортеса намісником і
головнокомандуючим створеної колонії у Мексиці,
названою Новою Іспанією. У 1524 році Кортес організував
експедицію у Гондурас і приєднав цю країну до Нової
Іспанії. У 1526 році Кортес був визваний до Іспанії,
нагороджений орденом св. Інокентія, отримав звання
маркиза дель Валле де Оахака. У 1530 році Кортес
повернувся до Мексики, але внаслідок інтриг не отримав
посади. У 1536 році Кортес відправився у свою останню
експедицію, під час якої відкрив Каліфорнійський
півострів.У 1540 році Кортес повернувся до Іспанії ,але
шлях до царського двору був для нього закритий.Забутий
суспільством, Кортес через сім років помер у своєму
маєтку під Севіл’єю, похований у Мексиці.
16. Трагедія Генрі Гудзона.
Час і місце народження цього мореплавця невідомі.У 1608 році
англійські купці доручили йому відшукати шлях до Китаю через
північну частину Атлантичного океану, його експедиція досягла 82
північної широти, але далі шлях перешкоджав лід.У 1609 році Гудзон
поступив на службу до Нідерландської Ост- Індської компанії . Він
досяг американського континента приблизно на широті сучасного
штату Мен і направився на південь уздовж узбережжя, підпливав до
гирла річки, яка потім отримала його назву. Остання трагічна
мандрівка Генрі Гудзона відбулась у 1610 році. Мандрівник потрапив
у величезну затоку, яка пізніше як і протока отримала його ім’я.У
кінці 1611 року Гудзон віддав наказ продовжувати дослідження
затоки, але матроси не підкорились йому і висадили Гудзона, його
десятирічного сина і 7 матросів у шлюпку без продуктів. Генрі Гудзон,
син і 7 матросів загинули.
18. Досягнення Північного полюса
На рахунку Пірі вісім полярних експедицій. Із 1886 року він
неодноразово досліджував Гренландію на собаках, запряжених у сани.
На відміну від багатьох попередніх полярників, Пірі не цурався
спілкування з ескімоським населенням і вирішив узяти на озброєння
їхні навички пересування, пошиття хутряного одягу, полювання та
будівництва іглу. Складні умови існування й ампутація восьми
відморожених пальців на ногах не завадили дослідникові поставити за
мету підкорення Північного полюса. Перші (невдалі) спроби датовані
1902, 1905 і 1906 рр. 21 квітня 1906 р. Пірі з колегами дійшли до 87°6'
пн. ш., але змушені були повернутись додому через брак харчів та
обладнання. Останній похід до полюса почався в липні 1908 року. Пірі
та ще двадцять три особи вирушили з Нью-Йорка на кораблі
«Рузвельт» і провели зиму на острові Елсмера (частина Канадського
арктичного архіпелага.) Навесні експедиція вирушила до полюса по
кризі. 1 квітня 1909 р. на 87° 48' пн. ш. через зменшення запасу харчів
Пірі наказав частині людей повертатись на корабель, а сам із
темношкірим слугою Метью Генсоном та ескімосами Ута, Еґіґінґва,
Сіґлу та Укеа рухався далі на північ. Вони досягли полюса 6 квітня.
19. . Згодом у спогадах про подорож Пірі написав про цей день: «Нарешті
полюс! Люди прагнули цього три століття. Збулось те, про що я мріяв
двадцять три роки. Нарешті!» Він встановив на полюсі п'ять
прапорів:Сполучених Штатів, американських морських сил,
товариства «Доньки американської революції», Червоного Хреста у
коледжі. Також він закопав там пляшку з повідомленням про
підкорення полюса американцями. 27 квітня члени експедиції
повернулись на корабель та попливли додому.
Суперництво щодо досягнення Північного полюса.
6 вересня 1909 р., зробивши офіційну заяву про відкриття Північного
полюса, Пірі дізнався, що за п'ять днів до того його
співвітчизник Фредерік Кук стверджував, що сам дійшов до полюса 21
квітня 1908 р., тобто на рік раніше за опонента. Експертна комісія
постановила, що Кук каже неправду і лаври першовідкривача мають
належати Пірі. Саме ця версія усталилася в більшості нарисів з історії
полярних досліджень. Проте в наукових колах досі ведеться дискусія
щодо того, кого слід вважати першим підкорювачем полюса.
22. Жак Картьє і ірокези
(фр.. Jacques Cartier; *31 грудня 1491— †
1 вересня 1557) — французький мореплавець, перший
європеєць, що піднявся рікою Св.
Лаврентія в в 1534 році.
Карт'є відкрив острови Мадлен і Сен-Жан (нині — острів
принца Едварда) і проплив рікою Св. Лаврентія до
майбутніх Квебеку і Монреаля, проте не зумів
відкритиПівнічно- Західний прохід у Тихий океан),
якого шукав як багато інших мореплавців.
Саме Жаку Картьє світ зобов'язаний появою назви Канада.
Під час висадки на острів Монреаль, Картьє
відвідав ірокезьке село Ошлага (фр.. Hochelaga).
Ірокезькою мовою слово «каната» означає «село». Картьє
помилково вирішив, що так індіанці називають свою
країну.
23. Конкурс запитань.
Робота в парах.
.
За рольовою грою скласти декілька запитань.
Приклади.
1 Хто перший відкрив Америку?
2. Кортес і держава ацтеків.
3.У чому полягала трагедія Генрі Гудзона?
4.Хто першим дійшов до Північного полюса?
5. Що досліджував Жак Картьє?
24. Закріплення нових знань і умінь.
Гра : « Прибрати зайве».
Застосовується технологія «Мікрофон».
. 1.Північна Америка-1,2,3,4, місце за площею.
2. Півкулі- північна, східна, південна, західна.
3. Крайні точки: м. Мар’ято, м. Фроуерд, м. Мерчісон, м.
Йорк, м.Ігольний.
4.Океани: Тихий, Індійський, Атлантичний, Північний
Льодовитий.
5.Максимальна висота: г. Косцюшко, г. Мак- Кінлі, г.
Аконкагуа.
6. Затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска, Біскайська.
7.Течії: Гольфстрім, Течія Західних вітрів, Бенгальська,
Мусонна,Лабрадорська.
8. Найближчі материки: Південна Америка, Африка,
Євразія.