1. Про відзначення 100-річчя з дня заснування Карадазької біологічної
станції — Карадазького природного заповідника Національної академії
наук України
23 вересня 2014 року виповнюється
100 років
від
дня
заснування
Карадазької біологічної станції, яка на
початку минулого сторіччя була
збудована на особисті кошти доктора
медицини
Т.І. В’яземського
в
унікальному і надзвичайно красивому
урочищі Карадаг, яке розташоване у
східній частині південного узбережжя Криму. З 1937 року Карадазька
біологічна станція входить до складу наукових установ Академії наук УРСР
(зараз – Національна академія наук України). В 1963 році Карадазька
біологічна станція увійшла до складу Інституту біології південних морів
ім. О.О. Ковалевського АН УРСР і функціонувала як Карадазьке відділення
цього інституту. В 1977 році на базі Карадазького відділення Інституту
біології південних морів ім. О.О. Ковалевського АН УРСР введено в дію
перший на теренах СРСР науково-дослідницький комплекс для вивчення
морських ссавців та їх здібностей. В 1979 році згідно з Постановою Ради
Міністрів УРСР № 386 з метою збереження унікального природномінералогічного комплексу, посилення
охорони і поліпшення умов вивчення
рідкісних видів флори і фауни був
створений
Карадазький
державний
заповідник АН УРСР, який за часів
незалежності
України
було
перейменовано у Карадазький природний
заповідник НАН України (постанова
Верховної Ради України від 16.06.1992 № 2457-ХІІ). Всі роки свого існування
Карадазький природний заповідник був тісно пов'язаний з науковою
діяльністю Карадазького відділення Інституту біології південних морів
ім. О.О. Ковалевського і згодом в 1997 році відбулося юридичне об’єднання
цих структур під назвою Карадазький природний заповідник НАН України.
В різні роки на Карадазькій біологічній станції працювали відомі вченігеологи: академіки: Ф.Ю. Левінсон-Лесинг, О.Є. Ферсман, Д.І. Щербаков,
член-кореспондент М.В. Муратов; біологи:
академіки Є.М. Крепс,
О.В. Палладін, Є.Н. Павловський, Л.О. Зенкевич, Б.Є. Биховський, Г.Ф. Гаузе
тощо.

2. Сучасний Карадазький природний заповідник НАН України являє собою
об’єкт природно-заповідного фонду України, що гармонійно поєднує
унікальні геологічні пам’ятки, такі як згаслий вулкан Карадаг, з великим
ландшафтним й біологічним різноманіттям. Рослинний світ Карадагу
представлений понад 3100 видами, а тваринний - понад 5500 видами, серед
яких 128 видів рослин та 206 видів тварин занесені до Червоної книги
України. Рослинний і тваринний світ Карадагу, його рослинні угрупування та
прибережні території охороняються природоохоронним законодавством
України та численними міжнародними природоохоронними конвенціями.
Чарівне море і м’які схили пагорбів, багатовікова історія і пам’ятки
старовинних часів надихали на творчість поетів, прозаїків, архітекторів,
скульпторів, живописців, музикантів. Тут творили О. Пушкін, М. Волошин,
А. Ахматова, О. Блок, сестри М. Цветаєва та А. Цветаєва, Й. Мандельштам,
І. Еренбург, М. Гумільов, О. Толстой, О. Грин, К. Паустовський, В. Вересаєв,
В. Іванов, І. Айвазовський, К. Богаєвський, М. Барсамов та багато інших.
Наразі
скельно-аквальний
комплекс Карадазького природного
заповідника НАН України є об’єктом,
що становить національне надбання
України.
Заповідник
по
праву
пишається
своєю
унікальною
старовинною
колекцією
друків,
засновану фундатором Карадазької
біологічної станції Т.І. В’яземським та
Музеєм природи Карадагу, який розпочав своє функціонування в 1915 році і
був відроджений у 2004 році.
На базі сучасної Карадазької біологічної станції постійно проводяться
наукові дослідження вчених НАН України, а також їх численних колег з
багатьох країн світу. Тут проходять практику студенти вузів Криму і
України. Щороку Карадаг відвідує понад 20 тис. туристів, серед яких
громадяни Росії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Сполучених Штатів Америки