Презентация

1. ШКОЛА І - ІІІ
СТУПЕНЯ НАВЧАННЯ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №91
Ленінський район
м. Дніпропетровськ
2011-2012 навчальний рік

2. 23 березня 2012 року
у формі засідання Круглого столу
в КЗО «СЗШ №91» ДМР
з залученням представників
УССД, ЦСССДМ, КМСН
з теми: «Психолого-педагогічна
підтримка родинного виховання.
Профілактика жорстокого
ставлення до учнів та
суїцидальної поведінки дітей»

3. ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРУ
23 березня 2012 року у формі засідання Круглого столу в
КЗО «СЗШ №91» ДМР
№ Зміст роботи Час Місце Відповідальний
проведення
І. Організаційний блок
1. Зустріч та реєстрація учасників семінару. 11.30- Філія,
12.00 кабінет 4В С.П.Рогак,
класу учитель математики
2. Анкетування учасників круглого столу 11.30- Філія,
щодо кола питань, на які вони хотіли б 12.00 кабінет 4В практичний психолог
класу Т.В.Рапіна
отримати відповідь на семінарі.
3. Демонстраційний матеріал: 11.30- Філія,
«Накопичувачі документації та робочих 12.00 кабінет 4В ЗДВР, практичний
матеріалів щодо обліку та супроводу класу психолог, соціальний
учнів КЗО «СЗШ№91»ДМР, педагог
які потрапили в СЖО»
ІІ. Теоретичний блок
Відкриття семінару. Вступне слово за
4. темою семінару «Психолого-педагогічна 12.00- Філія, Л.В.Шахоткіна
підтримка родинного виховання. 12.05 кабінет 4В - заступник
Профілактика жорстокого ставлення класу начальника відділу
до учнів та суїцидальної поведінки освіти Ленінського
дітей» району
5. Вітальне слово до учасників круглого 12.05- Філія, М.М.Жаворонок -
столу директора навчального закладу та 12.15 кабінет 4В директор КЗО «СЗШ
презентація школи. класу № 91» ДМР
6. «Родинне виховання та психолого- 12.15- Філія, О.М. Лаврик –
педагогічна підтримка дітей, що 12.35 кабінет 4В заступник директора з
потребують соціального захисту» класу виховної роботи в
КЗО «СЗШ №91»
ДМР
7. Висвітлення питань щодо СЖО через 12.35- Філія, О.М. Лаврик – ЗДВР
соціальну рекламу – створення 12.45 кабінет 4В КЗО «СЗШ №91»
елементів інформаційного середовища класу ДМР
засобами візуалізації (робота груп ЗДВР)

4. ІІІ. Практичний блок
Різноманіття форм співпраці загальноосвітнього
8.
навчального закладу зі службами (УССД, ЦСССДМ, 12.45- Філія,
КМСН) щодо позитивного впливу на складні життєві 13.15 кабінет
обставини учнів з метою покращення ситуації: 4В класу
• Роз’яснення правових аспектів впливу на СЖО, Рибак С.Є. –
статистичні дані по Ленінському району. представник МВС
• Попередження жорстокості Представник
та насильства в учнівському середовищі ЦСССМД
Ленінського
району м.
Дніпропетровська
«Психологічні аспекти превентивної діяльності 13.15- Філія, Т.В.Рапіна -
9.
педагога у формі активізації позицій щодо здорового 13.45 кабінет практичний
способу життя та профілактика суїцидальної 4В класу психолог КЗО
поведінки учнів» «СЗШ №91» ДМР
10. здійснення соціального супроводу сімей у кризових 13.45- Філія, Гулідова М.В. –
ситуаціях 14.00 кабінет начальник УССД
4В класу
11. Відкритий мікрофон. Ділова гра «Запитуєте? Даємо 14.00- Філія, Т.В.Рапіна -
відповіді!». 14.20 кабінет практичний
4В класу психолог КЗО
«СЗШ №91» ДМР
12. Підсумки семінару: 14.20- Філія, Л.В.Шахоткіна
- Активний мікрофон. Обмін 14.30 кабінет - заступник
враженнями. 4В класу начальника
- Анкета «Зворотній зв’язок» відділу освіти
Ленінського
району

5. Опитування-реєстрація учасників
Круглого столу. Опрацьовуємо
документи Нормативно-правової бази
для продуктивної діяльності щодо
проблем підтримки родин, які потрапили
в СЖО

6. Наші гості зі служб
Сухая Рибак
Олена Світлана
Василівна – Євгенівна –
провідний спеціаліст
спеціаліст по зв'язкам
УССД з громадськістю
ГУ МВС
Катерина
Сергіївна
-провідний
спеціаліст
ЦСССДМ

7. Освітяни окреслюють коло
питань Круглого столу

8. Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів
соціальної роботи з сім’ями, які опинились в
складних життєвих обставинах
 Уже шостий рік поспіль діє наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді
та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки
України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства
транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України,
Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.06
№1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії
суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились в складних життєвих
обставинах», яким врегульовано міжгалузеву взаємодію щодо соціальної
роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах».

 Даним наказом визначено роль та повноваження кожного з семи центральних
органів виконавчої влади та їх відповідних територіальних підрозділів у
вирішенні проблем зазначеної категорії сімей, зокрема: виявлення таких сімей
та направлення про них повідомлень до центрів соціальних служб для сім'ї,
дітей та молоді; здійснення оцінки їх потреб та функціонування дорадчого
органу як основного інструменту взаємодії при забезпеченні допомоги сім'ям,
які потрапили у скрутне становище.

9. Складними визначаються
такі життєві обставини
, що об'єктивно порушують нормальну
життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може
подолати самостійно:
інвалідність,
часткова втрата рухової активності
у зв'язку із станом здоров'я,
 самотність,
сирітство,
безпритульність,  жорстоке поводження з дитиною;
відсутність житла або роботи,  залишення дитини без
малозабезпеченість, батьківського піклування внаслідок
 психологічний чи психічний розлад, розладу здоров'я батьків, осіб, які їх
 стихійне лихо, катастрофа тощо. замінюють;
насильство,  проживання сім'ї у непридатних
зневажливе ставлення та негативні для життя умовах, тривалий
стосунки в сім'ї, конфлікт у родині;
 прояви девіантної поведінки
дитини (асоціальної, кримінальної,
аморальної, аутодеструктивної –
суїцидальної, віктимної, адиктивної);
 перебування дитини в
екстремальній життєвій ситуації.

10. «Родинне виховання та
психолого-педагогічна
підтримка
дітей, що потребують
соціального захисту»
Олена Миколаївна Лаврик –
заступник директора
з виховної роботи
в КЗО “СЗШ №91” ДМР
“ Психологічні особливості
підліткового віку і допомога
школярам у депресивному стані ”
Рапіна Тетяна Вікторівна –
практичний психолог
КЗО “СЗШ №91” ДМР

11. Ознаки фізичного
насильства:
забиті незвичні
вивихи, місця на опіки
переломи голові,
спині
скарги на
синці біль
приховуван-
рвані рани ня дитиною
травм
повідом-
травми ока лення сліди від
дитини про укусів
насильство

12. Ознаки сексуального
насильства:
висипи
висипи
знання
знання
та/або
термінології,
термінології, та/або ІППСШ
кровотечі
жаргону
жаргону кровотечі
сексуальні
вагітність сценарії в
іграх
нерозбірлива
сексуальні та/або активна
домагання сексуальна
поведінка
синдром надмірна
«брудного самостиму- проституція
тіла» ляція
геніталій

13. Ознаки економічного насильства,
занедбання дитини:
залишення
вага дитини голодування
дитини
відсутність брудний
іграшок,
книжок одяг
дитина втомлений і
жебракує, хворобливий
втікає вигляд
з дому
часті залучення
запізнення дитини до антисанітарні
до школи,
пропуски трудової умови
занять діяльності

15. Центри
соціальних
служб для сім’ї, місцеві
дітей та органів
управління, молоді. виконавчої
відділи влади
у справах сім'ї та органів
та молоді; місцевого
самоврядуванн
я
органи
служба у
внутрішніх
справах дітей
справ
міжвідомча
взаємодії
підрозділи
кримінально-
виконавчої
інспекції заклади та
Державного установи
департаменту освіти і науки
з питань
виконання
покарань
установи, органи праці
заклади та соціального
охорони захисту
здоров’я населення

16. Результати насилля

17. «Діти - проти насильства!» (анкета)
1 – згоден; 2 – не знаю, не впевнений; 3 – не
згоден.
 В школі мене познайомили з моїми правами
 Батьки часто говорять мені про мої права
 На мою думку, частіше всього права дитини
 порушуються батьками
 На твою думку, частіше всього права дитини
 порушуються вчителями
 Вважаю, що мої батьки карають мене не часто,
 здебільше підтримують, хвалять і люблять мене
 Вважаю, що батьки не праві, коли вимагають від
 мене вчитися тільки на «відмінно»
 Батьки інколи карають мене фізично (б’ ють
 ремнем, дають ляпаса та ін.)
 В школі інші діти вимагали від мене гроші та
 інші речі
 Іноді я сам не стримую свої почуття, виявляю
 агресію і жорстокість по відношенню до інших:
 б’ю, кричу, ображаю інших та ін.
 Як ти вважаєш, що потрібно зробити, щоб діти
 в Україні не відчували насильства?_________________________
 _____________________________________________________________________

18. Результати анкети
« Діти проти насилля»
Всього 250 учнів 6-8 класів

19. Взаємодія суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, які
опинилися у складних життєвих обставинах
Пріоритетними напрямками соціальної роботи Центру соціальних служб для сімї, дітей та
молоді Ленінської районної у місті ради ( надалі Центр) сім’ями, дітьми та молоддю
району у 2012 році є:
- підвищення якості та доступності професійних соціальних послуг для сім'ї, дітей та молоді
безпосередньо у територіальних громадах; привернення уваги громадськості до
соціальних проблем, їх наслідків та їх вирішення через виробництво та розповсюдження
соціальної реклами.
- забезпечення раннього виявлення, обліку та здійснення соціальної роботи з різними
категоріями сімей і осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах.
- сприяння розвитку та функціонуванню сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування
Центр здійснює надання соціальної допомоги сім'ям, які опинилися у складних життєвих
обставинах.
До вказаної категорії належать:
- сім’ї з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх
самостійно, у зв’язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією,
наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї, його перебуванням у
місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім’ї, безпритульністю,
сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї, безробіттям
одного з членів сім’ї, якщо він зареєстрований в державній службі зайнятості як такий,
що потребує працевлаштування;
- сім’ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
- неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;
- сім’ї, члени яких перебували чи перебувають на державному утриманні.

20. Складні життєві обставини в сім’ях
здебільшого виникають
через зневажливе ставлення і складні стосунки в сім’ї (60%), наркотичну або алкогольну
залежність одного/ декількох членів сім’ї (15%), інвалідність батьків або дітей (3%),
безробіття одного / обох членів сім’ї (2%), сирітство (10%), насильство в сім’ї (2%).
Значна частка проблем, з якими сім’ї перебувають на обліку сімей, що опинились у
складних життєвих обставинах (8%), припадає на категорію «Інші», а саме: складне
матеріальне становище, втрата житла, оформлення документів, небажана вагітність,
намір відмови від дитини, відсутність навичок догляду за дитиною, ухилення батьків від
виконання батьківських обов’язків, низький рівень виховного потенціалу батьків,
схильність дитини до девіантної поведінки, невідвідування дитиною навчального
закладу, спроба суїциду
Мета соціальної роботи з вищенаведеними категоріями сімей полягає у:
- підтримці членів сімей, які опинились у життєвій скруті,
- сприянні подоланню родиною життєвої кризи,
- попередженні виникнення нових складних життєвих обставин,
- створенні умов для подальшого самостійного розв’язання життєвих проблем, що
виникають.

21. Моніторинг, що здійснювався за
результатами роботи в 2011 році
показав наступне.

 З набуття чинності зазначеного наказу до Центру суб'єктами взаємодії надіслано 1557
повідомлень стосовно 1454 сімей, де проживає 1928 дітей, які опинилися у складних
життєвих обставинах. Протягом 2011 року надійшло 141 повідомлення щодо 83 таких
сімей, в яких проживає 128 дітей.

 Протягом 2009-2011 років спостерігається 100% охоплення інспектуванням виявлених
сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

 Однак аналіз моніторингу показав, що відслідковується тенденція до збільшення
кількості виявлених сімей, в яких в ході здійснення центром соціальних служб для сім'ї,
дітей та молоді соціальних інспектувань інформація про складні життєві обставини не
підтверджуються. Це може свідчити про відсутність між суб'єктами спільного розуміння
поняття „складні життєві обставини” та чіткого уявлення про категорії, з якими працюють
центри соціальних служб для сім'ї, дітей молоді.

 З метою впровадження ефективного механізму взаємодії суб'єктів соціальної роботи із
сім'ями, здійснення координації та комплексного вирішення проблем сім'ї згідно з
розпорядженням голови Ленінської районної у місті ради від 20.10.06 № 211–р створена
та функціонує Координаційна рада з питань соціального супроводу сімей, які опинилися у
складних життєвих обставинах, постійно ведеться контроль за її якісним складом членів
дорадчого органу (рішення голови Ленінської районної у місті ради від 20.01.12 № 7
(„Про затвердження нового складу Координаційної ради з питань соціального супроводу
сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах”).

22. Координаційна рада – це дорадчий орган, де
приймається рішення про взяття сім'ї під соціальний
супровід або відсутність такої необхідності ,
розподіляються функції кожного суб'єкта стосовно
вирішення складних життєвих обставин цієї сім'ї.
 Протягом 2011 року було проведено 13 засідань Координаційно ради, на яких розглянуто
43 справи сімей зазначеної категорії. Під соціальним супроводом Центру протягом 2011
року побувало та знято з позитивним результатом 15 сімей, в яких виховується 24
дитини. Станом на 01.02.2012 р. під соціальним супроводом перебуває 4 сім’ї/5 дітей, та
8 осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

 Основними причинами взяття під соціальний супровід сімей, які опинилися у складних
обставинах, були: проблеми складних стосунків у сім'ї – 60% від загальної кількості
сімей, охоплених супроводом.

 Підсумовуючи вище викладене, потрібно звернути увагу на те, що в основу соціального
супроводу покладено:

 - застосування комплексного та системного підходу, згідно з яким дії суб’єктів соціальної
роботи спрямовуються на усунення наслідків і причин складних життєвих обставин;

 - забезпечення дотримання прав дітей та батьків, використання їх внутрішнього
потенціалу у процесі розв’язання проблем;

 - підвищення відповідальності батьків за виховання дітей;

 - забезпечення індивідуального підходу до кожної сім'ї.

23. Директор Центру соціальних служб для сімї, дітей та
молоді
Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради
Тетяна ГУМЕННА
 У ході роботи Центру існує позитивний досвід взаємодії з депутатами
Ленінської районної у місті ради. Сім’ї, які опинились у складних життєвих
обставинах, були закріплені за депутатами, отримали від них допомогу: у
вигляді одягу, взуття, продуктів 82 сім`ї, лікування – 2 родини, влаштовано на
навчання членів 10 сімей, працевлаштовані члени 5 сімей, відремонтовано
житло 3 сім’ям; 45 сімей отримали іншу допомогу, а саме: значна кількість
сімей отримали солодкі подарунки для дітей до Дня Св. Миколая та Нового
Року, отримали юридичні консультації, реструктуризації комунальних боргів,
шкільного приладдя, канцтоварів.

 Взаємодія з іншими міністерствами і відомствами, а також надійне
партнерство з громадськими організаціями є запорукою найбільш
результативного вирішення проблем, пов’язаних із наданням соціальних
послуг для сім'ї, дітей та молоді. Тільки спільними зусиллями можливо
здійснити ефективні заходи по удосконаленню системи надання соціальних
послуг.


24. Обговорення болючих
проблемних питань: пошук
точок дотику

25. Родинне виховання.
Психолого-педагогічні аспекти
підтримки

26. Круглий стіл:
співпраця
триває

27. Круглий стіл: співпраця триває

28. Роз'яснення щодо питань співпраці
з соціально-інспектуючими
структурами

29. Робота з дітьми «групи ризику»
Кожному вчителю знайомі словосполучення «важкий підліток», «група ризику». Із чим вони
асоціюються? Дуже багато витрачених сил, часу, нервів, а також очікування неприємностей,
безсилля і разом з цим - радість перемог, нехай маленьких, але все ж таки перемог.
Зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, зумовили загострення проблеми допомоги
дітям із так званою «важкою поведінкою» і розробку діючої системи заходів з профілактики та
реабілітації цієї групи молоді.
Що реально може зробити класний керівник?
1. Надати своєчасну психолого-педагогічну підтримку дитині, яка опинилася в складній життєвій
ситуації.
2. Сприяти формуванню в дітей і підлітків «здорових» моделей способу життя, що надають
можливості для реалізації особистісного потенціалу.
3. Сприяти підвищенню психолого-педагогічної компетентності дорослих (батьків, педагогів).
4. Залучити до виховного процесу школи представників громадськості.
5. Протистояти залученню підлітків до злочинної діяльності.
Як організувати роботу із «важкими» учнями, щоб досягти суттєвого результату?
Пошук ефективних заходів соціальної профілактики припускає визначення сутності поняття
«девіантна поведінка», її видів, факторів, що впливають на збільшення кількості учнів з такою
поведінкою, а також ролі освітніх інститутів у розв΄язанні завдань попередження відхилень у
поведінці.
Поведінкою, що відхиляється (девіантною), називають соціальну поведінку, яка не відповідає
сталим у певному суспільстві нормам. І.С.Кон уточнює визначення девіантної поведінки,
розглядаючи її як «систему вчинків, що відхиляються від норми, яка є загальноприйнятою або
такою, що припускається, чи то норми психічного здоров΄я, чи то права, чи то культури й
моралі».

30. Існуюча система заходів з профілактики девіантної
поведінки неефективна, зокрема, через:
- пріоритет навчальних завдань перед завданнями виховання в роботі з дітьми й підлітками в освітньому закладі;
- низьку доступність конкретних технологій профілактичної роботи для практичних працівників;
- надання допомоги учням з девіантною поведінкою переважно педагогами-ентузіастами;
- безсистемність і непослідовність у реалізації заходів із профілактики та реабілітації.
Для того щоб заходи з профілактики були більш ефективними, необхідне створення таких умов:
- виявлення адекватності застосовуваних заходів з профілактики на підставі даних соціально-педагогічного
моніторингу;
- науково-методичне оснащення процесу взаємодії школи, родини й інших соціальних інститутів в організації роботи
з дітьми з девіантною поведінкою.
Девіантна поведінка підрозділяється на дві категорії:
1) Поведінка, яка відхиляється від норм психологічного здоров΄я, що припускає наявність явної або прихованої
психопатології (патологічна);
2) Антисоціальна поведінка, яка порушує якісь соціальні, культурні й особливо- правові норми.
Відхилення в поведінці дітей і підлітків можуть бути зумовлені такими причинами:
- соціально-педагогічною занедбаністю, коли діти або підлітки поводяться неправильно через свою невихованість,
негативні стереотипи поведінки, що склалися, відсутність у них необхідних позитивних знань, умінь і навичок;
- глибоким психологічним дискомфортом, що викликаний неблагополучними сімейними взаєминами, негативним
психологічним мікрокліматом у родині, систематичними навчальними не успіхами, взаєминами з однолітками в
колективі класу, що не склалися,неправильним (несправедливим, грубим) ставленням до дитини з боку батьків,
учителів, однокласників;
- відхиленнями в стані психологічного та фізичного здоров΄я і розвитку, віковими кризами, акцентуаціями характеру
й іншими фізіологічними психоневрологічними проблемами;
- відсутністю умов самовираження, незайнятістю корисними видами діяльності, відсутністю позитивних і значущих
соціальних і особистісних життєвих цілей і планів;
- бездоглядністю, негативним впливом навколишнього середовища й соціально-психологічною дезадаптацією, яка
розвивається на цьому підґрунті, зміною соціальних і особистісних цінностей з позитивних в негативні.

31. Як розмовляти з «важким » підлітком?
 Під час розмови з підлітком необхідно позбутися повчального тону і приділити час і
увагу тільки співрозмовнику, при цьому дотримуючись деяких правил:
 - поважати співрозмовника;
 - говорити з ним як з рівним;
 - аргументувати свою точку зору, залишаючи за підлітком право розділяти її або
заперечувати;
 - показувати, що він цікавий як людина й співрозмовник;
 - дотримуватись кодексу честі;
 - учитель має право бути некомпетентним у якійсь сфері життя і визнає таке
саме право за підлітком;
 - розмовляти тільки про те, про що підліток готовий говорити, «не лізти в душу»,
надати йому право на мовчання;
 - бути готовим вислухати шокуючі подробиці життя підлітка й підтримати його;
 - делегувати підлітку відповідальність за власну поведінку й ухвалення рішень;
 - дотримуватись права на конфіденційність приватної бесіди;
 - бути толерантним до звичок, способу життя та ідеалів співрозмовника.

32. Про що розмовляти з «важким» підлітком?
 1. Навчання- улюблені й не дуже предмети, причини неуспіху, взаємини з учителями, участь у
громадській роботі, випадки порушень дисципліни.
 2. Плани на майбутнє щодо продовження навчання, вибору професії; здатність ураховувати
майбутні труднощі й тверезо оцінювати свої можливості.
 3. Взаємини з однолітками; перевага одного близького друга або компанії приятелів, становище
серед товаришів, причини вибору приятелів за певними особистими якостями, за спільністю
захоплень.
 4. Захоплення сьогодні й у минулому ( під чиїм впливом було зроблено вибір, які досягнуті
результати, чому захоплення забуто).
 5. Взаємини з батьками, внутрішньо сімейні стосунки: склад родини ( хто названий першим, про
кого забув згадати, хто займався його вихованням, найбільш близький член родини, з ким у родині
конфліктні взаємини, причина конфлікту). Якщо родина розпалася, необхідно з΄ясувати, у якому віці
був підліток, коли це сталося, його ставлення до розлучення батьків, чи підтримує контакт із тим з
них, хто пішов із родини.
 6. Порушення поведінки в минулому: прогули занять, дрібне хуліганство, паління, уживання
алкоголю, знайомство з різними наркотичними засобами, втечі з дому, чи був затриманий або взятий
на облік міліцією.
 7. Найскладніші події в минулому й реакція на них. Наявність колись у минулому суїцид них думок.
Перенесені захворювання: як вони позначилися на на навчанні й на становищі серед однолітків.
Наявність сьогодні або в минулому порушень сну, апетиту, самопочуття та настрою.
 8. Сексуальні проблеми:
 - перша закоханість і пов΄язані із цим психічні травми;
 - самооцінка своєї привабливості;
 - початок статевого життя та потайливе побоювання із приводу своєї сексуальної
неповноцінності.
 Метою бесід з підлітками є з΄ясування фактора ризику. Фактор ризику- це зв΄язок між
характеристиками індивіда, групи або середовища й підвищеною ймовірністю порушень у певний
момент.

33. Дії класного керівника, соціального
педагога, вихователя
 Діяти в найкращих інтересах кожної дитини;
 Вжити негайних дій для безпеки дитини,
 нормалізації її емоційного стану;
 Створити умови для комфортного та конфіденційного
спілкування з дитиною;
 Проаналізувати отриману інформацію щодо дитини та
виділити ймовірні ризики і передати визначеному в
закладі інформацію про дитину, яка опинилася в
складних життєвих обставинах з метою планування
подальших дій щодо її захисту
 Залучити до роботи з дитиною інших спеціалістів
закладу: соціального педагога, практичного психолога,
медичного працівника, а також необхідних спеціалістів
інших установ, закладів, організацій з метою
забезпечення максимально необхідного пакету послуг
відповідно до потреб дитини;

34.  Здійснити спільно з координатором візит у родину з
метою вивчення умов,у яких проживає та виховується
дитина та скласти відповідний акт;
 Поспілкуватися з батьками, (особи, які їх замінюють) та
іншими значимими для дитини особами, вивчити
особливості спілкування в родині, сильні сторони та
особливості спілкування в родині, та ресурси родини, які
можуть бути направлені на вирішення проблеми;
 Забезпечити соціально-педагогічний патронат дитини та
її сім’’ї,яка опинилася в складних життєвих обставинах;
 Здійснити повторний( моніторинговий) візит в сім’ю
дитини з метою аналізу ситуації в сім’ї та поінформувати
про отримані результати;
 Результати відування зафіксувати у своєму робочому
щоденнику та проінформувати соціального педагога
закладу;

35. Профілактичні заходи - вчасно
визначити стиль спілкування
вдома
Разом із батьками
 Зайняти дитину важливою та приємною справою, посильно - тривалі
фізичні навантаження (відволікання від важких думок)
 Налаштувати спілкування дитини з тим, хто по-доброму до неї
ставиться(милосердя, прощення)
 Надавати можливість проговорювати свої підозри чи проблеми з
людьми, що поруч (розуміння підтримка)
 Пити не менше 1,5 л води на добу(зняття напруги)
 Призупинити перегляд TV, комп’ют. занять
 Правила щоденної ніжності, тактильного чи візуального контакту -
”хвилини відвертості”
 Демонструвати любов, лагідність, розуміння
745-90-40 – цілодобова швидка
психологічна допомога
 м. Дніпропетровська