International Conference 29 Sep 2017

1. Різновиди договорів, що укладаються у
світі в програмах сурогатного
материнства. Тенденції розвитку
законодавства
Рачук Олег Олександрович,
адвокат, президент Асоціації адвокатів України
OLEH RACHUK LAW FIRM

2. Виникнення інституту сурогатного материнства сягає біблійних часів (Книга
Буття, глава 30).
Зараз сурогатне материнство називають «транскордонним феноменом».
Що ж стало причиною стрімкого розвитку такого явища?
По-перше, це глобалізація науки, освіти, наукові розробки
штучного та екстракорпорального запліднення.
По–друге, збільшення відсотку безпліддя серед жінок
через хвороби, шкідливі умови навколишнього
природного середовища та інші причини.
По-третє, розвиток транспорту, зв’язку, мережі Інтернет.

3.  На міжнародному рівні сурогатне материнство
врегульоване Принципами сурогатного материнства
Ради Європи від 1989 року, Конвенцією про права
людини та біомедицину Ради Європи від 1997 року та
іншими міжнародно-правовими документами.
 Як визначено в Попередній доповіді з міжнародних
договорів сурогатного материнства Гаазької
конференції з міжнародного приватного права від 2016
року, регіонами, де найчастіше укладаються договори
сурогатного материнства є Східна Європа, Азія та
Північна Америка. Статистика з 2006 по 2012 рік
свідчить про те, що кількість договорів сурогатного
материнства збільшилась на 1000 %.

4.  Існують країни, де сурогатне материнство заборонено на
законодавчому рівні. В таких державах угоди про сурогатне
материнство розглядаються як «порушення прав дитини та
людської гідності сурогатної матері». Зокрема, це Китай, Франція,
Італія, Мексика та ін.
 Інша група держав на законодавчому рівні не забороняє договори
сурогатного материнства, проте, в силу неврегульованості, в
законодавстві немає механізмів здійснення сурогатного
материнства. Це Аргентина, Австралія, Бельгія тощо.
 Держави, в яких дозволені угоди сурогатного материнства, це,
зокрема, Греція, Нова Зеландія та ін.
 Цікаво, що вперше на законодавчому рівні про договір сурогатного
материнства згадано в Казахстані. Згідно ст. 54 Кодексу
Республіки Казахстан «Про шлюб і сім’ю» від 26 грудня 2011 року,
договір сурогатного материнства укладається у письмовій формі з
дотриманням вимог цивільного законодавства Республіки
Казахстан і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

5.  Щодо видів договорів сурогатного материнства, то перш за
все, вони різняться оплатністю та безоплатністю.
 Цікаво, що в деяких державах заборонено оплатні договори
сурогатного материнства і дозволено безоплатні, зокрема,
це Великобританія, Данія, Ізраїль.
 Як визначено в Попередньому Документі № 11 Гаазької
конференції з міжнародного приватного права від 2011 року,
міжнародні договори в сфері сурогатного материнства
можуть різнитись за ознакою надання дозволу з боку органів
державної влади.
 Одним зі способів укладання договорів є отримання дозволу
консульських установ на виїзд батьків та дитини в свою
державу, іншим способом - є виїзд дитини, яка народилась
від сурогатної матері, і подальша легалізація її проживання в
країні батьків.

6.  Договори сурогатного материнства поділяються на дві
групи також за критерієм визначення юридичного
походження дитини.
 За одними договорами передбачається попередня
домовленість між сторонами про місце медичного
обліку сурогатної матері, місце народження та місце
проживання дитини.
 За іншим видом договорів, юридичне походження
визначається постфактум. В таких договорах акцент
робиться на передачі юридичного походження дитини
після народження, тобто має ретроспективний
характер.

7.  Щодо тенденцій розвитку законодавства, то більшістю
держав було врегульовано інститут сурогатного материнства
зовсім нещодавно. Крім того, ряд держав в яких досі не
врегульовано механізм сурогатного материнства
розглядають різні форми врегулювання.
 Зокрема, як визначено в Попередній доповіді з міжнародних
договорів сурогатного материнства Гаазької конференції з
міжнародного приватного права від 2016 року, в Болгарії
закон про сурогатне материнство пройшов перше читання в
Парламенті. Перші кроки до впровадження інституту
сурогатного материнства було зроблено вже в Ірландії,
Ісландії, Мексиці, Нідерландах.
 В цьому контексті держави рухаються до запровадження
комерційних угод сурогатного материнства.

8.  Міжнародна спільнота в майбутньому підходить до створення
єдиного міжнародного акту на зразок Гаазької конвенції з
усиновлення дітей від 1993 року. Такий акт покликаний визначити
загальні принципи сурогатного материнства, містити єдину
практику для національних судів для прийняття рішення про
юридичне походження дитини, тобто уніфікувати міжнародне
законодавство, яке регулює сурогатне материнство.
 Проте, з прийняттям такого акту можуть виникнути проблеми,
адже різні держави абсолютно по-різному відносяться до
регулювання інституту сурогатного материнства. Саме тому, при
прийнятті уніфікованого міжнародно-правового акту необхідно
врахувати один з принципів міжнародного приватного права –
принцип автономії волі держав, що означає вільне волевиявлення
у вирішенні тих чи інших питань, пов’язаних з сурогатним
материнством.
 Така багатостороння угода забезпечила б повне дотримання
основоположних прав та свобод людини і громадянина.

9.  Отже, число укладених договорів сурогатного
материнства стрімко зростає в усьому світі.
Проблеми виникають в зв’язку з тим, що договори
укладають між громадянами тих держав, що мають
різне законодавство в сфері сурогатного
материнства. Держави мають рухатись до створення
єдиного нормативно – правового акту, положення
якого вирішило б проблеми міжнародних договорів
сурогатного материнства.