Презентація з історії

1. АНТИЧНА КУЛЬТУРА ПОЛІСІВ ПІВНІЧНОГО
ПРИЧОРНОМОР’Я

2.  НаVII ст. до н.е. припадає створення перших грецьких поселень - колоній на українському Причорномор’ї.
Майже до IV ст. від Р.Х. на цих землях нинішньої України розвивалась антична культура. Здебільшого поява
греків на землях Північного Причорномор’я пов’язана з перенаселенням і зубожінням грецького культурно-
історичного простору. У Північному Причорномор’ї греки заснували кілька сот поселень та міст.Тільки в
нижній течії р. Північний Буг та на берегах Березанського лиману археологи відкрили понад 180 поселень

3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ І КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК АНТИЧНИХ
МІСТ-ДЕРЖАВ ПРОЙШОВ РЯД ЕТАПІВ:
Архаїчний - друга половинаVII ст. до н. е. Колонії поки що переважно нагадують
сільські поселення. Починають розвиватися ремесла, в найбільших полісах будуються
храми та комплекси агори.
Класичний -V - I третина IV ст. до н. е. Колонії розростаються, зовні вони вже
нагадують метрополії.Споруджуються укріплення, монументальні споруди, деякі
поліси почали карбувати власну монету.
Елліністичний - остання третина IV - середина І ст. до н. е. В цей період помітне
піднесення в різних сферах суспільного життя, а з І пол. ІІІ ст. до н. е. грецькі поліси
переживають кризу, пов’язану із скіфською агресією у Криму, а також зазіханнями
македонських царів.

4. ПОРЯД З ЦИМ ГРЕЦЬКУ КОЛОНІЗАЦІЮ ПОДІЛЯЮТЬ НА ДВА
ПЕРІОДИ: ГРЕЦЬКИЙ І РИМСЬКИЙ
В грецький період (серединаVII - середина
І ст. до н. е.) тривало виникнення й
становлення полісів у Північному
Причорномор’ї та Боспорського царства,
зберігалися зв’язки з материковою
Грецією. У житті демосу панують грецькі
традиції, звичаї, культура тощо. З ІІІ ст. до
н. е. стан полісів погіршується,
починається розпад рабовласницького
ладу, частішають напади кочовиків.
В римський період (І ст. до н. е. - 70-ті роки
IV ст. н. е.) завершився процес втрати
полісами політичної незалежності. Ольвія,
Херсонес, Тіра та інші увійшли до складу
римської провінції Нижня Мезія. У 270 р. н.
е. грецькі колонії зазнали нападу готів, а
ще через 100 років їх остаточно знищили
гуни.

5. До кінцяVI ст. до н. е. антична культура
остаточно визріла. В полісах виникають
держави. Одночасно сама антична
цивілізація в Північному Причорномор’ї і
отримала потрібні природні межі свого
розширення.
Характерною рисою релігійних вірувань в
полісах Північного Причорномор’я був
політеїзм. До їх пантеону входили грецькі
боги: Зевс, Афіна, Афродіта, Аполлон, Арес,
Артеміда, Деметра, Діоніс, Кібела та
близько 30 тис. інших.

6. Серед дослідників античності ствердилася думка, що Ахілл є володарем
Північного Причорномор’я. Дюн Хрисостом (XXXVI) зауважував, що всі
мешканці Ольвії поважають Гомера й знають на пам’ять «Іліаду». При
розкопках міста знаходять графіті-виписки із кіклічних поем.
У зв’язку із хтонічними уявленнями є повідомлення античних авторів про те, що
Ахілл правив на Білому острові з паредрою. Це асоціювалося з уявленнями про
природу, що вмирає, а потім оживає.

7. В ПОЛІСАХ ДІЯЛИ ХРАМИ, ПРИСВЯЧЕНІ ЦЬОМУ БОГУ. ЗОКРЕМА, У ПАНТІКАПЕЇ В ХРАМІ АПОЛЛОНУ ЖЕРЦЯМИ БУЛИ
ПРЕДСТАВНИКИ АРХОНТСЬКИХ РОДІВ. ХРАМ КАРБУВАВ МОНЕТИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ АПОЛЛОНА І ВІДІГРАВ ЗНАЧНУ
РОЛЬ У ПОЛІТИЧНОМУ Й КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ.
В ПОЛІСАХ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ПОРЯД ІЗ ГРЕЦЬКИМИ КУЛЬТАМИ З’ЯВЛЯЛИСЯ КУЛЬТИ БОЖЕСТВ,
ПРИТАМАННИХ МІСЦЕВИМ РЕЛІГІЙНИМ СИСТЕМАМ. ПРОТЯГОМ ВІКІВ РЕЛІГІЯ І КУЛЬТИ, ЯК СКЛАДОВАЧАСТИНА
СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯТА ОСНОВИ МОРАЛІ, ЗАЛИШАЛИСЯ НАЙВАЖЛИВІШИМ ЕЛЕМЕНТОМ ІДЕОЛОГІЇ
НАСЕЛЕННЯ АНТИЧНИХ ПОЛІСІВ.

8.  Чимала увага приділялася вихованню та освіті. Упродовж усієї історії їх існування пріоритетною тут була
еллінська мова і писемність з її різними діалектами. Оскільки більшість міст, крім Херсонеса,
засновувалися іонійськими еллінами, то в них переважав іонійський діалект.
 Численні епіграфічні джерела засвідчують, що багато жителів міст і сільських поселень знали грамоту,
вміли писати й читати. До нашого часу дійшло багато пам’яток офіційної лапідарної (від лат. lapidarius -
кам’яний, камінний літопис) епіграфіки - написів, вирізьблених на кам’яних плитах, що містили державні
закони, декрети, угоди тощо. Судячи з великої кількості графіті на уламках посуду, стилів (кістяних
паличок для писання та інших пам’яток), можна зробити висновок, що писемність і освіта були найбільш
важливими сторонами культурного життя населення цього регіону.

9. Уже в період колонізації північно-
причорноморські греки добре знали епос
Гомера й архаїчну лірику. Про місцевих
поетів маємо дуже мало свідчень.
Епіграми карбували на кам’яних стелах
або на постаментах для скульптур. У
перші століття нової ери ольвійські поети
писали епіграми на честь своїх
обожнених героїв, зокрема, Ахілла. У
Борисфені також знайдено мармурову
плиту (II ст. н. е.) з восьмирядковим
гімном на честь цього бога.
У полісах Північного Причорномор’я було
досить поширене листування. За
відсутності і дорожнечі пергаменту й
папірусу використовували уламки
кераміки, свинцеві пластини тощо.

10. ВЕЛИКОГО ЗНАЧЕННЯ В ГРЕЦЬКОМУСУСПІЛЬСТВІ НАДАВАЛИ ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННЮ. У НАРИСАХ
ТИХЧАСІВ ЗГАДУЄТЬСЯ БАГАТО РІЗНИХ ВИДІВ СПОРТУ, З ЯКИХ ПРОВОДИЛИСЯ ЗМАГАННЯ (БІГ,
МЕТАННЯ ДИСКА, СПИСАТА М’ЯЧА, ГІМНАСТИКА, КУЛАЧНІ БОЇ, ПЛАВАННЯ, КІННІ ЗМАГАННЯ, СТРІЛЬБА
З ЛУКА).

11. В містах-державах Північного
Причорномор’я набули слави вчені -
історики, філософи, хроністи. Інтерес
до історії й філософії не затухав
протягом усього розвитку античних
полісів.
До відомих учених належить історик
Сіріск, який жив у II ст. до н. е. в
Херсонесі і описав історію свого міста.
Він був увінчаний золотим вінком і на
його честь видано почесний декрет.

12. Населення Північного Причорномор’я надавало великого значення медицині. Безліч медичних інструментів з бронзи,
срібла, кістки (пінцети, гачки, зонди, голки, ложечки тощо.) знайдено при розкопках полісів. Лікарі вміли лікувати рани,
опіки, різні хвороби, робити хірургічні операції. В Ольвії відкрито залишки аптеки, де знайдені мініатюрний керамічний
посуд в якому, певно, були різні ліки. Відомі спеціальні лікувальні заклади, де проводилося зцілення за допомогою сну,
гіпнозу, грязей.
В полісах Північного Причорномор’я, як правило оточених потужними фортечними мурами та вежами, була добре
розвинена архітектура.Творчим надбанням античних архітекторів стала розробка прямокутного планування міст.
Житлові будинки об’єднувалися в квартали, вулиці перетинались під прямим кутом, дороги мостили каменем, вздовж
яких прокладали водогони.

13. Однією з найважливіших особливостей
містобудування була наявність великої
кількості колонад різного призначення.
Створювали й декоративні прикраси
споруд - міські брами, фонтани тощо.
Майдани мали чітку квартальну
структуру де зводили будівлі для
гімнасій, театрів, магістратур тощо.
Для полісів Північного Причорномор’я
характерною була наявність храмів. Є
дані про храми на честь Аполлона в
Ольвії та Пантікапеї, Зевсу, Кібелі,
Гермесу, Посейдону, Деметрі,Афродіті
та ін.

14. Високого рівня досягло
будівництво і декоративне
оформлення поховальних склепів.
Пам’ятки цього типу відкрито в
Пантїкапеї.Тут уже в IV ст. до н. е.
зводили ці споруди.
Найяскравішими пам’ятками цього
напряму є розписи склепів на
Васюринській горі. Особливе місце
серед них належить склепу богині
Деметри. Розписи в склепі було
виконано фресками.

15. ПРОВІДНЕ МІСЦЕ В РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА НАЛЕЖАЛО ЖИВОПИСУ В ЯКОМУ ПРОСТЕЖУЮТЬСЯДВА
ОСНОВНИХ НАПРЯМИ: САКРАЛЬНИЙ І НАЇВНО-РЕАЛІСТИЧНИЙ. КРІМ ОБРАЗІВ БОЖЕСТВ, МИТЦІ
ЗОБРАЖУВАЛИ ВЕРШНИКІВ, ОБОЖНЮВАНИХ НЕБІЖЧИКІВТОЩО. ХУДОЖНІЙ РІВЕНЬ КАРТИН НЕВИСОКИЙ,
СТИЛЬ ЖИВОПИСУ МАЄ УМОВНИЙ ХАРАКТЕР, ПРОТЕ ВІН ЦІННИЙТИМ, ЩО РОЗКРИВАЄ ЖИТТЯ, ЗАНЯТТЯ,
ПОБУТ НАСЕЛЕННЯАНТИЧНИХ ПОЛІСІВ.

16. Велику мистецьку цінність становлять надмогильні пам’ятники. Вони являли собою мармурові або
вапнякові стели, увінчані карнизом або фронтоном з певними написами. З III ст. до н. е. на них зустрічаються
рельєфи із образами небіжчиків, іноді їх родичів.

17. Уже в епоху архаїки формуються основні
типи монументальної скульптури - образи
оголених юнаків-атлетів - куроси та їх
аналоги, що зображували дівочі фігури -
кори.
Скульптури виготовлялись із вапняку,
мармуру, теракоти, бронзи, дерева і
рідкісних металів і використовувалися для
прикраси храмів, громадських будівель та
в якості надгробних пам’ятників.
Сюжетами багатьох скульптур були
міфологічні сцени, а також повсякденне
життя. Скульптури у натуральну величину
з’являються близько 650 до н. е.
Відомі творіння видатних давньогрецьких
скульпторів Фідія, Скопаса, Праксителя,
Лісіппа та ін.

18. В Ольвії знайдено найбільше пам’яток
привізної та місцевої скульптури.
Серед них образ Аполлона був
найпоширенішим. Усі куроси з Ольвії
представляли статуарний, широко
розповсюджений у Середземномор’ї
тип строго фронтальної фігури юнака
з ідеалізованим обличчям. Серед
скульптур кінця IV - II ст. до н. е.
вирізняються вироби
олександрійської, пергамської,
родоської шкіл.
Найчисленнішими культовими
скульптурами були невеликі статуетки
і рельєфи, що зображують Артеміду,
Афіну, Кібелу, Діоніса.

19. Значну роль у житті греків
відігравав театр. Збереглися
різноманітні свідчення про театри
Ольвії, Херсонеса, Пантікапея та
ін. Серед знахідок, що
підтверджують любов греків до
театральних вистав, слід назвати
численні статуетки акторів і
керамічні зменшені моделі
театральних масок.Театральні
вистави в Ольвії ставшійся вже в
першій половиніV ст. до н. е.
Згадки про театр вміщені в
декількох ольвійських декретах.

20. Полюбляло грецьке суспільство й
музику. Джерела засвідчують, що з
дитячих років населення міст-
держав не лише слухало музику й
співи, а й само навчалося грати на
лірі, флейті кіфарі, арфі, аулосі,
органі, сурмі, трубі. Музична освіта
входила до шкільної програми. Спів
був обов’язковим під час багатьох
релігійних свят, весільних обрядів
тощо. На святах відбувалися музичні
агони (змагання) до початку яких
проводилися за участі вчителів
спеціальні уроки. Про це свідчать
епіграфічні пам’ятники.
Музичні інструменти
Північного Причорномор'я: а)
ліра; б) авлос;
в) кіфара

21. Високого рівня культури в полісах Північного
Причорномор’я набули ремесла: ткацтво,
виробництво кераміки, склоробне,
деревообробне, косторізне, шкіряне
виробництва, карбування монети тощо. У
Пантікапеї археологами знайдені і досліджені
знаряддя праці ювелірів - глиняні тиглі та
форми для плавлення золота. Ювеліри
виготовляли справжні шедеври: золоті
діадеми, золоті намиста з різноманітними
підвісками, срібні браслети. Вироби різних
ремесел грецьких міст-держав не мають
аналогів серед народів Східної Європи. їх
рівень справив значний вплив на сусідні
племена й народи, що населяли тоді
територію України. Досягнення різних ремесел
отримали подальший розвиток у пізніші часи.

22.  Розвиток культури грецьких міст-держав Північного Причорномор’я проходив із дотриманням основних
культурних тенденцій метрополій, але одночасно не був позбавлений місцевих особливостей. З боку
формування української культури надмірний інтерес пов’язаний з тим, що грецька колонізація значно
вплинула на розвиток культури місцевого населення. Адже тісні взаємини з грецькими містами-
державами долучили землеробів і скотарів до цивілізаційних культурно-історичних процесів.