СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «КРОКИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ПРОСТОРАМИ 4.0» / Seminar And Workshop TREADING INCLUSIVE SPACES 3.0 Без кордонів: розвиток та підтримка інклюзивної освітньої спільноти Without borders: sustaining and supporting inclusive education learning community Цифровий продукт вироблено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Відображена точка зору може не співпадати з офіційною позицією уряду США (с) Sergiy Sydoriv, 2020 (с) pysa4ka, 2020 (c) inclusion without borders, 2020 (с) Без кордонів: Розвиток та підтримка інклюзивної освітньої спільноти, 2020

1. ДІТЕЙ В
М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
2 КВІТНЯ 2015
НА МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ
КНИГИ
Гуртнеформатної молоді
pysa4ka@gmail.com
www.vk.com/pysa4ka

2. КНИГИ ДЕСАНТ ПИСАЧКИ: 11 СТУДЕНТОК СПЕЦІАЛЬНОСТІ
ДОШКІЛЬНА ОСВІТА ГРУП ДО11 І ДО12 ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО
КОЛЕДЖУ (ОЛЯ, ІВАНКА, ВАЛЯ, ВІТА, ОКСАНА, ЮЛЯ, ІННА, ОЛЯ,
ХРИСТЯ, ТАНЯ, РОМА), АКАДЕМНАСТАВНИК КОВБАС
ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА І СЕРГІЙ СИДОРІВ ВИРУШИЛИ ДО
ДИТЯЧОГО ПРИТУЛКУ.

3. НЕЗНАЙОМИЙ ФРАНКІВСЬК…
МИ ПРИБУЛИ ДО МІСЦЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА 20 ХВИЛИН,
ПОТІМ ЩЕ 30 ХВИЛИН ЧЕКАЛИ НА ТИХ, ХТО ВИРУШИЛИ
МАРШРУТКОЮ.

4. ОПИНИЛИСЯ БЕЗ ОПІКИ БАТЬКІВ. МИ ЗАЙШЛИ, ПРИВІТАЛИСЯ
…. А ДАЛІ ВАЖКО РОЗПОВІДАТИ, БО ТІ, ХТО БУЛИ – ВІДЧУЛИ І
ПЕРЕЖИЛИ ЩОСЬ СЕРЦЕМ, ТІ, ХТО ХОТІЛИ БИ ПІТИ – ЩЕ
ВІДЧУЮТЬ, А ТІ, КОМУ ПРОСТО ЦІКАВО – ПРОСТО ЧИТАЙТЕ
УРИВКИ ПЕРЕПИСКИ ВЖЕ ПІСЛЯ ВІЗИТУ..

6. ДЕЯКІ СТУДЕНТИ ПОДІЛИЛИСЯ
ВРАЖЕННЯМИ :
Оксана Василечко:
Похід у центр соціально-
психологічної реабілітації дітей
мене вразив так, що це не передати
словами. Там зовсім різні діти за
віком, цілями в житті і т.д., але їх
об'єднує те, що їм бракує любові,
ласки та опіки…. До них потрібен
особливий підхід, особливо до
підлітків, чия психіка давно

7. ІваннаГовзан:
Мивідвідалицентр
соціально-психологічної
реабілітаціїдітей.Я дуже
радащоятудипотрапила.
Діткидужекласні, вони
нічогонепотребуютькрім
увагиілюбові.Їхтамне
багато, вонирізнізавіком
від1рочку7місяцівдо16
років.Кожнийпотрапивпо
різному.Я бнепроти
відвідуватиїхтамчасто,їм

8. ЧовганюкВіта:
ВідвідавшиЦентр РеабілітаціїДітейв м.
Івано-Франківськуна вул. Набережній
меневразив, це непередати словами.
Тамзовсім різні дітизавіком,за
характером , різнаісторія їхнього життя .
. Хтось потрапив туди черезвласні
помилки, акогось відправилибатькина
так звану"реабілітацію".
Вїхніхочахбувсмуток, аленезважаючи
наце дітибули раді нашому приходу
вонигралися, ділилися своїми
проблемами. Там були дуже маленькі
дітиіводночасважко дивитися уїхні
сумні очі.

9. ОляДанилюк:
Похідуцентр соціально-
психологічної реабілітаціїдітей
меневразив. Там настільки щирі,
добрі, люблячівсімсерцем діти,
кому дійсно потрібна допомога і
підтримка, якоївонипозбавлені.
Історії, яквони туди потрапили
менедуже вразили. Укожної
дитини різна історія. Я
розмовляла з дівчинкоюЛілеюі
вонамені розказала,щошкодує,
щонеходила дошколиіза
проведений часвцентрі вона
переоцінила своєжиття ітепер

10. ІннаГерасимчук:
Діти–найдорожчебагатствокожної
людини.Зарадиїх щастямиготовідолати
всітруднощііперешкоди.Вних–надіяна
щасливемайбутнєнаших сімей,всього
українськогороду.
Нещодавномизгрупоювідвідалицентр
реабілітаціїдітейвм.Івано-Франківськупо
вул.Набережній. Менедужевразилоїх
життя,важкоуявити,щовідчуваємаленька
дитина, відякоївідмовляютьсябатькиабо
жякщоїхпозбавляютьбатьківських прав.
Відпобаченоговмененаочах з'явилися
сльози,щонеможливопередатисловами.В
цьомудитячомубудинкудітиєрізні.Вони

11. ЮліяБернацька:
Відвідавши ЦентрРеабілітації
Дітей, ябулапереповнена
емоціями.Побачившималеньких
ангелівтавжесформованих
особистостей, якінезнають
батьківськоїлюбові,язмінила
ставленнядожиття. Мені
хочетьсяпіклуватися проних,
хочетьсязробитивсе,тількищоб
вониневідчували себе
самотніми.Вкожногоізнихєсвій
шляхужитті іголовне,щобвони
йшли тількивперед,не
оглядаючись.Сподіваюся,що
черезкількароківці діти стануть
щасливими інебудуть
повторювативчинки своїх

12. ОляФедуняк:
2квітня2015р.студентиприкарпатського коледжугрупи
ДО-12іДО-11іСергійСидоріввідвідалиІвано-
обласнийцентрсоціально-психологічноїреабілітаціїдітей.
Похідбувдлятого,щобнадеякиймоментзамінитиїм
рідних.Впритулку булидітирізноговікувід1рочку 7
місяцівдо17 років.Всівонизнаходилисятампорізній
причині.Хтось потрапивзавласніпомилки,когось
відправилибатькинареабілітацію.Цимдітямнепотрібно
було,щобмиїмдавалиякісь речі,їмпотрібнабула любов,
ласка,підтримка ізвичайноопіка.Самецемиінамагалися
намагалисяїмдати.Враження:кожнийізнасбувдуже
вражений.Вїхніхочахбувсмуток,аленезважаючинаце
дітибулирадиминашомуприходу вонигралися ,ділилися
своїмипроблемами.Менібуло дивнощотамбулидуже
маленькідітиіводночасважкодивитисяуїхніпустіісумні
сумніочі.Собіяцевзялазапрактику іпобачила якцебути

13. НАШІПЛАНИ
1. Кожній –завдання написати добру казочку, віршик,оповідання ,
малюночок про Паску, про родину, про тепло, про притулок.
2. Можна спробувати з дітьми намалювати ілюстраціїдо написанихказок
іісторій, анаступного разу подарувати їм книжечку з їхмалюнками.
3. Можна закупити папір, гуашніфарби,пензлики, видути яйцяі
спробувати з бажаючими помалювати писанки.
4. Можна задень-двазібратися наМазепи10чищедесьвмісті і
розписати яйця воскомсамим іпонести їхдопритулку.
5. Вже післяпаскиможна поставити дітям сценку, інсценізаціюказки,
ляльковийтеатр…
6. Можна вивчити іпоспівати з дітьми пісеньукраїнською іанглійською,
пам’ятаєте X-mas, гітару ішейкери?
7. Олязапропонувалазібрати грошівінституті іколеджі дляпритулку.
8. Дуже важливоне тільки допомагати дітям, аіпоказувати іншим, щоми
зробили ізробимо. Багатолюдей долучаютьсятому, щопобачатьгарне

14. Дякуємоза
увагу…