Результати публічної дискусії «Торгівельна політика України як країни-кандидата в ЄС: відносини з рештою світу» 20 березня 2023 року

1. Торговельна політика України як
країни-кандидата в члени ЄС:
відносини з рештою світу
Вероніка Мовчан
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
20 березня 2023 року

2. Мотивація
• 23 червня 2022 року Україна стала кандидатом у члени ЄС
• ЄС є митним союзом, в якому питання торговельної політики передано на
наднаціональний рівень
• Для України це означає, що у майбутньому торговельна політика країни
докорінно зміниться
• Це відбудеться лише у середньо- чи довгостроковій перспективі, але вже
зараз варто формувати торговельну політику України з урахуванням цих змін
Мета дослідження: порівняльний аналіз торговельного режиму ЄС та України
щодо третіх країн, оцінка потенційних можливостей та наслідків отримання
статусу кандидата в члени ЄС для торгівлі України та її торговельної політики у
період підготовки до членства

3. Структура
1. Торговельні відносини ЄС з іншими країнами
2. Зовнішня торгівля України через призму торговельного режиму ЄС
3. Попередня оцінка впливу окремих потенційних ЗВТ України
4. Висновки

4. Торговельні відносини ЄС з іншими країн
Доступ третіх країн на ринок ЄС може відбуватись на основі:
• Стандартних правил торгівлі, які формуються зобов’язаннями в рамках СОТ
• Односторонніх преференцій, які надаються ЄС
• Двосторонніх торговельних угод, що передбачають взаємний
преференційних доступ, не обов’язково симетричний

5. Односторонні преференції ЄС
ЄС надає односторонні
преференції у двох форматах –
генеральної системи
преференцій (GSP) та автономні
заходи
GSP ЄС розподіляється на три
компоненти:
• Стандартна GSP (11 країн)
• GSP+, спеціальна система
стимулів для сталого розвитку
та належного управління (8
країн)
• EBA, «Усе, крім зброї»,
спеціальна угода для найменш
розвинутих країн (46 країн)

6. Двосторонні угоди ЄС
Двосторонні торговельні угоди ЄС
діляться на кілька категорій:
• Митні союзи
• Європейський економічний простір
та угоди зі Швейцарією
• Угоди про вільну торгівлю
• Угоди про економічне партнерство
Також ЄС має багато угод у процесі
підготовки

7. Митні союзи ЄС
Охоплення: 3 країни (Туреччина, Андорра, Сан-Марино)
Митний союз із Туреччиною: стосується промислових товарів та перероблених товарів
харчової промисловості, за винятком вугілля та сталі
Ключові елементи:
• вільне переміщення між двома підписантами митного союзу для охоплених товарів, які
повністю виготовлені або введені у вільний обіг після їх імпорту з третіх країн або в
Туреччину, або в ЄС
• приведення Туреччини у відповідність до спільного митного тарифу ЄС, включаючи
преференційні домовленості, та гармонізація заходів комерційної політики
• наближення митного законодавства та взаємна допомога в митних питаннях
• наближення інших законів (інтелектуальна власність, конкуренція, оподаткування тощо)
Туреччина є учасницею Регіональної конвенції ПЄМ

8. Європейський економічний простір та угоди зі Швейцарією
Учасники ЄЕП (European Economic Area, EEA): Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн
Ключові елементи:
• доступ на внутрішній ринок ЄС, гарантуючи свободу пересування товарів (за винятком
товарів сільського господарства та рибальства, щодо яких застосовуються окремі
положення), послуг, людей і капіталу, а також уніфіковану політику у сфері конкуренції,
транспорту, енергетики, економічного та валютного співробітництва.
• участь у ряді програм і агенцій ЄС, які стосуються R&D, освіти, соціальної політики,
навколишнього середовища, захисту прав споживачів, туризму та культури
Торгівля між ЄС та Швейцарією регулюється угодою про ЗВТ, укладеною в 1972 році, яка
охоплює лише торгівлю товарами, і низкою секторальних угод, які дозволяють Швейцарії
користуватись частковим доступом до внутрішнього ринку ЄС.
Швейцарія та країни ЄЕП є учасницею Регіональної конвенції ПЄМ

9. Угоди ЄС про вільну торгівлю
ЄС уклало угоди про вільну торгівлю з 34 країнами
Ці угоди можна умовно розділити на три категорії:
- «ЗВТ першого покоління» (16 країн)
- «ЗВТ нового покоління» (15 країн)
- Поглиблені та всеохоплюючі ЗВТ (3 країни)

10. Угоди ЄС про вільну торгівлю: «ЗВТ першого покоління»
Охоплення: 8 середземноморських країн, 6 країн Західних Балкан, Чилі, Мексика
Ключові елементи:
- Лібералізація торгівлі товарами, у першу чергу тарифної лібералізація
- Нетарифні обмеження торгівлі товарами переважно близькі до зобов’язань у рамках СОТ,
хоча угоди із Західними Балканами стосуються питань конкуренції, захисту прав
інтелектуальної власності та посилення співпраці в митних питаннях, державних закупівель,
наближення законодавства у сферах нетарифного регулювання, а також положення щодо
послуг та створення підприємств
- Преференційні правила походження (Регіональна конвенція ПЄМ) – для
середземноморських країн та Західних Балкан

11. Угоди ЄС про вільну торгівлю: «ЗВТ нового покоління»
Охоплення: Велика Британія, Японія, Канада, Корея, Сінгапур, В'єтнам, 3 країни Південної
Америки, 6 країн Центральної Америки
Ключові елементи:
• Комплексні угоди, які включають лібералізацію торгівлі товарами, послугами, ринок
державних закупівель
• Угоди передбачають зниження нетарифних обмежень, зокрема шляхом взаємного визнання
• У деяких випадках охоплюють інвестиційну та регуляторну співпрацю, а також положення
про сталий розвиток

12. Угоди про економічне партнерство
Охоплення: 32 країни у 7 регіонах (15 країн Карибського басейну (CARIFORUM), 6 країн
Південноафриканського співтовариство розвитку (SADC), 2 країни Західної Африки, 5 країн
Східної та Південної Африки (ESA), 1 країна Центральної Африки, 3 країни Тихого океану)
Ключові елементи:
- Відкривають ринки ЄС повністю і негайно, тоді як партнери відкриваються лише частково
для імпорту з ЄС протягом перехідних періодів.
- Країни мають 15 років перехідних періодів для імпорту з ЄС (із захистом чутливого імпорту) і
до 25-ти років у виняткових випадках. Крім того, виробники 20% найбільш чутливих товарів
отримують постійний захист від конкуренції.
- Угоди передбачають використання двосторонньої кумуляції з ЄС, а також діагональної або й
повної кумуляції у рамках цього типу угод

13. Угоди, перемовини щодо яких завершені, але угоди ще не
діють
Станом на 2022 рік ЄС мав торговельні угоди з 24 країнами, переговори щодо
яких уже завершені, але самі угоди ще не набули чинності:
• Угоди про асоціацію з MERCOSUR
• Угоди про економічне партнерство з країнами Західної Африки
• Угоди про економічне партнерство з країнами Східноафриканського
співтовариства (EAC)
• Угоди про економічне партнерство з країнами Карибського басейну
(CARIFORUM)

14. Майбутні угоди ЄС
У 2015 році ЄК випустила нову стратегію торговельної політики «Торгівля для всіх» (Trade for
All). Ця стратегія заснована на принципах ефективності, прозорості та цінностей і
зосереджується принаймні на наступних чотирьох питаннях:
- сприяння та краща інтеграція економіки ЄС у глобальні ланцюги створення вартості
- краще виконання існуючих торгових угод
- більш прозора торговельна та інвестиційна політика
- торговельна та інвестиційна політика, заснована на європейських цінностях, таких як високі
стандарти якості щодо охорони здоров’я, безпеки, захисту споживачів, праці та екологічних
питань.
У рамках реалізації цієї стратегії ЄС модернізує існуючі торговельні угоди, а також веде
торговельні переговори з Австралією, Новою Зеландією, Індонезією та Філіппінами, Індією

15. Мапа торговельних угод України
• Україна, на відміну від ЄС, не
застосовує систему
односторонніх преференцій, а
також не має митних союзів
• Україна має власну мережу ЗВТ
- угоди діють з 47-ма країнами,
враховуючи 27 країн-членів ЄС
• Україна також має ЗВТ
«першого покоління» та
«нового покоління»

16. Матриця торговельний угод України та ЄС
ЄС – односторонні
преференції
ЄС – двосторонні преференції ЄС – торгівля без
преференцій
Україна має ЗВТ 1. Киргизстан
2. Таджикистан
3. Узбекистан
ПВЗВТ Україна - ЄС +
1. Канада
2. Швейцарія
3. Велика Британія
4. Грузія
5. Ізраїль
6. Ісландія
7. Ліхтенштейн
8. Молдова
9. Чорногорія
10. Північна Македонія
11. Норвегія
12. Туреччина*
1. Вірменія
2. Азербайджан
3. Білорусь
4. Казахстан
5. Туркменістан
Україна не має
ЗВТ
61 країна 61 країна решта світу

17. Структура експорту товарів Україною у 2021 році в розрізі
торговельних угод України та ЄС
39%
1%
11%
4%
9%
10%
26%
ПВЗВТ Україна-ЄС
Група 1 "Україна ЗВТ, ЄС GSP"
Група 2 "Україна ЗВТ, ЄС двостороння угода"
Група 3 "Україна ЗВТ, ЄС без преференцій"
Група 4 "Україна без преференцій, ЄС GSP"
Група 5 "Україна без преференцій, ЄС двостороння
угода"
Група 6 "Украна та ЄС без преференцій"
0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40% 45%

18. Структура імпорту товарів Україною у 2021 році в розрізі
торговельних угод України та ЄС
40%
0%
10%
9%
3%
6%
31%
ПВЗВТ Україна-ЄС
Група 1 "Україна ЗВТ, ЄС GSP"
Група 2 "Україна ЗВТ, ЄС двостороння угода"
Група 3 "Україна ЗВТ, ЄС без преференцій"
Група 4 "Україна без преференцій, ЄС GSP"
Група 5 "Україна без преференцій, ЄС…
Група 6 "Украна та ЄС без преференцій"
0% 10% 20% 30% 40% 50%

19. Значущість для України торговельних відносин з країнами, з
якими ЄС має преференційну торгівлю
Значущість країн, яким ЄС надає односторонні
торговельні преференції, у імпорті товарів
Україною у 2021 році
Значущість країн, з якими ЄС має двосторонні
торговельні угоди, а Україна не має, у зовнішній
торгівлі України у 2021 році

20. Модель часткової рівноваги
• Ідея: досягнення рівноваги на одному окремо взятому ринку
• Взаємозв’язки між різними ринками не моделюються
• Можливість проаналізувати дуже вузькі товарні позиції
• Вимагає обмеженого обсягу даних, а саме даних щодо торговельних потоків,
мит або інших торговельних обмежень, оцінки еластичності
• Найчастіше використовується для оцінки ex-ante

21. Вплив потенційних ЗВТ з окремими партнерами ЄС
Країна Приріст експорту Приріст імпорту
млн дол. США % млн дол. США %
Алжир 188,3 31% 0,3 2%
В’єтнам 5,6 5% 21,5 5%
Єгипет 69,1 3% 8,4 13%
Індія 2037,4 99% 33,8 6%
Індонезія 81,9 8% 11,0 4%
Ліван 20,7 5% 0,1 3%
Марокко 95,5 27% 12,8 30%
Мексика 49,6 24% 23,4 15%
Південна Корея 308,2 60% 51,5 12%
Сербія 29,6 8% 35,9 23%
Туніс 92,2 30% 4,8 21%
Японія 3,5 0,5% 124,7 17%
Джерело: WITS

22. Висновки та рекомендації (1/2)
• Україна має значно меншу мережу торговельних угод, аніж ЄС
• Більшість торгівлі України відбувається у межах її ЗВТ: 58% торгівлі товарами, з якої 40% - це
ЄС та ще 11% країни, з якими й Україна, і ЄС мали двосторонні торговельні угоди
• Майбутня відмова від ЗВТ стосується 2% загальної торгівлі, якщо виключити Білорусь
• Однак деякі країни зможуть отримати кращій доступ на ринок України в односторонньому
порядку, зокрема це стосуватимуться Індії та Індонезії
• Найцікавішою є група країн, з якими Україна не має угод про вільну торгівлю, але які уклали
відповідні угоди з ЄС. На них припадало 8% торгівлі України у 2021 році. Укладання ЗВТ із
цими країнами не створює ризиків їх скасування після набуття членства у ЄС, однак створює
нові можливості, у тому числі за рахунок використання механізмів кумуляції

23. Висновки та рекомендації (2/2)
• Оцінка потенціалу створення Україною ЗВТ за допомогою часткової рівноваги стосувалась
дванадцяти країн, які мають торговельні угоди з ЄС або ведуть перемовини, та які є
помітними торговельними партнерами України. Це країни: Єгипет, Японія, Південна Корея,
В'єтнам, Марокко, Алжир, Мексика, Туніс, Сербія, Ліван, Індія та Індонезія.
• З Єгиптом, Тунісом та Індонезією уряд України вже розпочав консультації щодо створення
ЗВТ. Водночас, аналіз впливу взаємної лібералізації ввізних мит показав, що потенційно
сприятливим для експорту України є також створення ЗВТ з Індією, Південною Кореєю,
Алжиром та Марокко.
• Важливою перевагою укладення ЗВТ з Єгиптом, Тунісом, Алжиром та Марокко є
використання Регіональної конвенції ПЄМ, яка стимулює інтеграцію України у глобальні
ланцюжки вартості.
• Також варто оцінити можливості переговорів з країнами, з якими зараз ЄС призупинило
перемовини, але вони мають потенціал відновлення, як-то, наприклад з ОАЕ

24. Контакти
@IER_Kyiv
www.ier.com.ua
вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01054, Україна
тел: +38-044-278-6360
e-mail: movchan@ier.kyiv.ua
IER.Kyiv