Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
модуль учня 8 клас(м.3)
1. МОДУЛЬ УЧНЯ №3 10 годин
Хімічний зв’язок і будова речовини.
№
уроку
Зміст навчального модуля. Домашнє
завдання
1(41)
2(42)
3(43)
4(44)
5(45)
6(46)
7(47)
8(48)
9(49)
10.(50)
Електронна природа хімічного зв’язку. Типи
хімічного зв’язку
Ковалентний зв’язок.
Утворення подвійного та потрійного ковалентного
зв’язку.
Утворення зв’язкуміж атомом та молекулою.
Практичне заняття. Вправи на складання схем
зв’язку. ПК №1. Самостійна робота.
Поняття про електронегативність елементів.
Утворення ковалентного неполярного і полярного
зв’язків.
ПК №2. Термінологічнийдиктант.
Йонний зв’язок. Утворення йонного зв’язку, його
відмінності від ковалентного.
Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення
елемента за хімічною формулою сполуки.
ПК №3. Тести
Складання формули бінарної сполуки за СО атомів
елементів. Тренінговівправи.
Кристалічні гратки. Атомні, молекулярні та йонні
кристали. ЛД 1. Ознайомлення з фізичними
властивостями речовин атомної, молекулярної та
йонної будови.
Практична робота №1. Дослідження фізичних
властивостей речовин з різними типами
кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної
солі, графіту).
Контроль з модуля№3. Контрольна робота.
§§17,
18(до с.94)
с.96
№№1-4,8*
§18, №5с.97
§ 19, с.101
№№2,3
§20
№№3-5
§§21,22
№№ 1,4
§23 №1,4
НП 5,6
Повт §§17-23
Навчальніпроекти
5. Використання кристалів у техніці.
6. Кристали:краса і користь.
2. ВИВЧИВШИ МОДУЛЬ №3, УЧЕНЬ
ЗНАЄ УМІЄ
- види хімічного зв’язку,
типи кристалічних ґраток;
- валентність і ступінь
окиснення елемента;
- природу хімічного
зв’язку;
- суть йонного,
ковалентного (полярного і
неполярного)зв’язків;
- визначення поняття
електронегативність
наводить приклади: сполук із ковалентним
(полярним і неполярним) та йонним хімічним
зв’язком, атомними, молекулярними та йонними
кристалічними ґратками;
розрізняє:
характеризує: особливості ковалентного та
йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з
різними видами хімічного зв’язку;
обґрунтовує: природу хімічних зв’язків;
фізичні властивості речовин залежно від їхньої
будови; прогнозує: властивості речовин залежно
від виду хімічного зв’язку і типу кристалічних
ґраток;
визначає: ступені окиснення елементів у
сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язкув
типових випадках, полярність ковалентного
зв’язку;
складає: електронні формули молекул, хімічні
формулибінарних сполукза ступенямиокиснення
елементів;
використовує: поняття електронегативності
для характеристики хімічних зв’язків
ПОНЯТТЯ, ТЕРМІНИ, ЗАКОНИ, ПРАВИЛА,
ЯКІ СЛІД ЗАСВОЇТИ В МОДУЛІ №3:
хімічний зв’язок
ковалентний зв’язок
кратність хімічного зв’язку
енергія зв’язку
довжина зв’язку
електронегативність елементів
полярність зв’язку
йонний зв’язок
ступінь окиснення
3. Модуль №4 Основнікласи неорганічнихсполук. 34 години
№ з/п Зміст навчального модуля Домашнє
завдання
1.(51)
2.(52)
3.(53)
4.(54)
5.(55)
6.(56)
7.(57)
Модуль №4.1
Складніречовини. Класоксидів. 7 годин
Класифікація та номенклатура складних
неорганічних речовин.
Оксиди, кислоти, середні солі, основи, їх склад,
назви.
ПК №1. Самостійнаробота. Фізичнівластивостіта
хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою,
кислотами, лугами, іншими оксидами.
Семінарське заняття: властивостіоксидів. Вправи на
написання рівнянь реакцій. ПК №2. Тести
Одержання оксидів. Розв’язування розрахункових
задач.
Контроль з модуля№4.1. Самостійна робота.
§28 скласти
схему-конспект,
№№3,4,7,9
§29 № 4,8
§30 № 4,6,9
§28-30
с.162 №10,11
§ 31 № 7-11
§40 № 4,8,10
1.(58)
2.(59)
3.(60)
4.(61)
5.(62)
6.(63)
7.(64)
8.(65)
Модуль № 4.2
Складніречовини. Гідрати оксидів. 13 годин.
Основи: фізичні властивості, поширеність та
застосування
Хімічні властивості лугів та нерозчинних основ.
Реакції обміну. Заходибезпеки при роботіз лугами.
ПК №1. Тести. Хімічні властивості лугів та
нерозчинних основ. Реакції обміну. Заходи безпеки
при роботіз лугами.
Реакція нейтралізації.
ЛД 2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.
ПК №2.Самостійнаробота.
Одержання кислот. Фізичні властивостікислот.
Хімічні властивості кислот: дія на індикатори,
взаємодія з металами, основними оксидами,
основами, солями. Ряд активностіметалів.
ПК №3. Реакції заміщення. Заходи безпеки під час
роботиз кислотами.
§ 32, №5
§33, конспект
№№ 2,6-8
Дом
Експ-нт
§33
№№3-5,10,13
§34,
№№ 4-6
§35
№№2,5,9
Дом Експ-нт
§36
№№3,6,10
4. 9.(66)
10.(67)
11.(68)
12.(69)
13(70)
ЛД 3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.
Семінарське заняття.
ПК №4. Самостійна робота.
Хімічні властивості амфотерних гідроксидів:
взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при
сплавлянні).
Контроль з модуля№4.2. Контрольнаробота №4.
§35 №10,11
§36 №15,18
§39
№№1,2,6
Повторити
1.(71)
2.(72)
3.(73)
4.(74)
5.(75)
6.(76)
7.(77)
8. (78)
9.(79)
10.(80)
11.(81)
12.(82)
13.(83)
14.(84)
Модуль №4.3.
Складніречовини.Середнісолі. 14 годин
Солі: класифікація, їх склад та назви.
Фізичні властивостісередніх солей.
ПК №1.Тести.
Хімічні властивості солей: взаємодія з металами,
кислотами, лугами, іншими солями.
ЛД 4. Взаємодія металівізсолями у водному розчині.
ЛД 5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.
ЛД 6. Реакція обміну між солями в розчині
ЛД 7. Розв’язування експериментальної задачі на
прикладіреакціїобміну.
ПК №2. Практична робота №2 «Дослідження
властивостей основних класів неорганічних
сполук».
Семінарське заняття. Одержання оксидів, кислот,
основ і середніх солей. ПК №3 Самостійна робота
Поширеність у природі та використання оксидів,
кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і
здоров’я людини.
Генетичні зв’язки між основними класами
неорганічних сполук. ПК №4.
Практична робота №3 «Розв’язування
експериментальнихзадач».
Атестаціяз модуля №3. Письмовий залік.
Узагальнення знань про основнікласи неорганічних
сполук.Захистнавчальних проектів.
Літні завдання.
§37
№№1-3,11
§38
№№1,2,5
§38
№№6-8,13
§40,41
с. 226 №6-9
§42
№№2,10,11
§43
№№1,3
§40-42
5. Навчальніпроекти
7. Неорганічні речовини – представники основнихкласів у будівництві й побуті.
8. Хімічний склад і використання мінералів.
9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’ялюдини.
ВИВЧИВШИ МОДУЛЬ №4, УЧЕНЬ
ЗНАЄ УМІЄ
- класифікацію неорганічних
сполук;
- склад кислот
(оксигеновмісні,
безоксигенові) та
основність (одно-, дво-,
триосновні),
- поняття амфотерності,
- фізичні та хімічні
властивості оксидів, основ,
кислот, солей, амфотерних
гідроксидів;
- генетичні зв’язки між
простими і складними
речовинами, основними
класами неорганічних
сполук;
- про вплив речовин на
навколишнє середовище і
здоров’я людини;
- значення найважливіших
представників основних
класів неорганічних
сполук;
- запобіжні заходи під час
роботи з кислотами і
лугами
називає оксиди, основи, кислоти,
амфотерні гідроксиди, середні солі за
сучасною науковою українською
номенклатурою, індикатори (лакмус,
метиловий оранжевий, фенолфталеїн,
універсальний індикатор);
описує поширеність представників
основних класів неорганічних сполук у
природі; наводить приклади оснόвних,
кислотних і амфотерних оксидів,
оксигеновміснихі безоксигенових, одно-, дво-
, триосновних кислот, розчинних і
нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,
середніх солей; класифікує неорганічні
сполуки за класами;
розрізняє несолетворні(CO, N2O, NO, SiO)
й солетворні оксиди (кислотні, основні,
амфотерні), розчинні й нерозчинні основи,
середні солі;
порівнює за хімічними властивостями
основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і
нерозчинніоснови;
встановлює генетичні зв’язки між
простимиіскладнимиречовинами, основними
класами неорганічних сполук;
обґрунтовує залежність між складом,
властивостямита застосуванням неорганічних
речовин;
прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і
кислот з металами, використовуючи ряд
активності;
складає хімічні формули оксидів, основ,
кислот, середніх солей
6. ПОНЯТТЯ, ТЕРМІНИ, ЗАКОНИ, ПРАВИЛА,
ЯКІ СЛІД ЗАСВОЇТИ В МОДУЛІ №4:
класифікація сполук за складом
солетворніі несолетворніоксиди
кислота
основа, гідроксид, луг
сіль
амфотерність
основність кислот
реакція нейтралізації
реакція заміщення
реакція обміну
ряд активності металів
генетичний зв'язок