Загальна характеристика типу молюски

3. Тип Молюски (Mollusca), або
м'якотілі, представляють собою
велику групу тварин, що включає
близько 113 тис. видів.
Тіло складається з голови, тулуба
та ноги. На голові розташовані рот,
очі, іноді щупальця.
Тулуб містить в собі
більшість внутрішніх
органів і утворює шкірну
складку - мантію.

4. Зовнішня поверхня мантії виділяє
раковину, що складається з
вуглекислого вапна; по суті, вона є
зовнішнім скелетом і виконує
опорну і захисну функції.
Між мантією і тулубом
розташована мантійна
порожнина: до неї
відкриваються задня
кишка, видільні та
статеві органи. Форма
ноги залежить від
способу життя
тварини.

5. Молюски живуть у морях, прісних
водах і на суші. Більшість водних
молюсків - мешканці дна. Одні з них
повзають на мускулистій підошві,
інші зариваються в грунт або
ведуть прикріплений спосіб життя.
Деякі молюски активно плавають у
воді.
У морях і океанах молюски
складають значну частину бентосу.
Вони утворюють великі поселення.
Щільність молюсків на морському
дні може досягати декількох тисяч
особин на 1 м2. У товщі морської
води дуже багато активно
плаваючих головоногих молюсків.

6. Сухопутні молюски зустрічаються
в різноманітних ландшафтах суші.
Деякі види можуть паразитувати на
інших тваринах.

7. Травна система молюсків
складається з трьох відділів, як і в
кільчастих хробаків. У молюсків
з'являються слинні залози, пов'язані
з горлом. У глотці у них є
специфічний орган для перетирання
їжі - терка, або радула, і нерідко
розвинені хітинові щелепи. До
середнього відділу кишки
відносяться шлунок і пов'язана з
ним травна залоза - «печінка».
Органи дихання у морських видів
представлені “зябрами”, а в
наземних і прісноводних –
“легенями”. “Легені” розташовані в
мантійній порожнині й оповиті
густою сіткою капілярів.

8. Кровоносна система молюсків
незамкнена. Це означає, що кров
тече не тільки по судинах, але і в
проміжках між органами. Для
кровоносної системи молюсків
характерна наявність серця, що
складається з декількох камер. У
більшості молюсків серце
складається з одного шлуночка і
двох передсердь.
Нервова система складається із
сукупності нервових вузлів,
розташованих у відділі голови, у
нозі та деяких ділянках тіла. Вузли
зв’язані між собою нервовими
стовбурами.

9. Органи чуттів розвинені неоднаково у різних видів. В деяких
молюсків більше розвинуті органи дотику – щупальця, в інших –
хімічного чуття та органи рівноваги. В багатьох є очі.

10. Більшість молюсків роздільностатеві, однак зустрічаються і
гермафродити, у яких відбувається перехресне запліднення.
Запліднення внутрішнє або зовнішнє. У деяких молюсків з яйця
розвивається личинка, у інших – уже сформована особина.
Кладка яєць
великого
тихоокеанського
молюска.

12. Тіло молюсків має ………………… симетрію, у деяких з них воно
…………….. . Тіло не ………………… на …………………
(несегментоване). Порожнина тіла …………….. , у вигляді
………………… сумки і порожнини …………………… залози. Простір
між внутрішніми органами заповнений …………………. . Тіло утворене
трьома відділами: ……………. , ……………. І ………………. .
Особлива складка шкіри, або ……………… , виділяє …………………,
яка зовні ………………… тіло. Кровоносна система ……………………. .
Органи дихання ………………….. або ……………….. . Органи виділення
молюсків ………………… . Нервова система ……………………. типу.
Молюски можуть бути роздільностатевими або ……………………….., з
зовнішнім або …………….. заплідненням. Розвиток ………………… або
…………………. .
Почленоване, непрямий, сегменти, статевих, паренхімою,
двобічну, мантія, черепашку, незамкнута, асиметричне,
вторинна, навколосерцевої, голови, тулуба, ноги,
захищає, зябра, нирки, гермафродитами, легеня,
розкидано-вузлового, прямий, внутрішнім.

13. У головоногих молюсків кров
аристократична – темно-
блакитного кольору, коли
насичена киснем, та бліда – з
вуглекислим газом. Синюватий
колір крові залежить від міді, що
входить до її складу.

14. У головоногих молюсків аж
три серця: одне головне і
два зябрових.
Найбільший кальмар,
якого вдалося вченим
виміряти, був завдовжки
18 метрів, але з них 12
метрів припадало на
щупальця.

15. На кінці мушлі пілігрима містяться
блакитні очі. Завдяки цьому
молюск може відрізняти світле
від темного і бачити предмети, які
рухаються. Цей двостулковий
молюск був емблемою
середньовічних пілігримів. Вони
чіпляли мушлю до стрічки на
капелюсі. Під час відпочинку нею
зачерпували воду з криниць і
струмків.
Корабельні хробаки
спеціалізуються на тому, що
забурюються у деревину і
харчуються тирсою. Те, що в інших
двостулкових молюсків є захисною
мушлею, у них стало твердим,
гострим, всіяним гострими зубцями
свердлом, яке розташоване
спереду. Молюск повільно
угвинчується у відмерлу деревину,
а також у корпус дерев’яних
кораблів.

16. Морське блюдечко – молюск завбільшки
з людський палець. Він живе на
морському дні, проводячи цілий день у
своєму будиночку. Цей будиночок –
щось на зразок підводної фортеці, яку
побудувало собі морське блюдечко.
Будівельним матеріалом є соки його
тіла, які у воді тверднуть.
Дивовижно, як зовсім сліпі морські
блюдечка завжди знаходять шлях до
своєї фортеці. Секрет ось у чому: під
час своєї мандрівки равлик залишає на
дні слід зі слизу, а коли морське
блюдечко наїлося, воно розвертається
і повзе назад, орієнтуючись на власний
слід.

17. Мідії – найбільш поширений
морський двостулковий молюск.
Вони прикріплюються до каміння
чи інших предметів за допомогою
бісусних ниток, утворюючи
скупчення – друзи, товщиною до
15 см. Мідії живуть до 100 років.

18. Ось такі коштовності
створюють під
черепашками багато
двостулкових і деякі
черевоногі молюски.