2. ПАВУКОПОДІБНІ
Клас членистоногих з підтипу
хеліцерових. Найбільш відомі
представники: павуки,
Латинська назва
павукоподібних походить від
грецького «Spider» - "павук"
(існує також міф про Арахну,
яку богиня Афіна перетворила
на павука).
Наука про павукоподібних
називається арахнологія.
3. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ
Ходильних ніг чотири пари,
що відразу відрізняє їх від
комах. Характерною
особливістю павукоподібних
є тенденція до злиття
члеників тіла, тому тіло в
більшості випадків
складається з двох відділів,
головогрудей і черевця,
рідше воно зовсім не
розчленоване.
4. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ
Головогруди – це єдине ціле
з головою та грудьми, рідше
розділені на два сегменти,
власне голову і груди.
Черевце позбавлене кінцівок
і складається з виразно
відокремлених один від
одного або ж злитих кілець.
Іноді головогруди зливаються
з черевцем і тоді
називаються злитнотілими –
у кліщів.
5. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ
Перша пара кінцівок – хеліцери - мають вигляд клешні
або гачків і служить для схоплювання і убивання
здобичі або для проколювання шкіри інших тварин (у
кліщів).
Друга пара – педипальпи (ногощупальці), грає роль
органів дотику, рідше служить для схоплювання.
Інші чотири пари кінцівок часто
закінчуються кігтиками і являють
собою ноги, які використовуються
за прямим призначенням -
для пересування.
6. У павукоподібних вони несуть
відносно тонку хітинову
кутикулу, під якою
знаходиться гіподерма і
базальна мембрана. Кутикула
охороняє організм від втрати
вологи при випаровуванні,
тому павукоподібні заселили
найзасушливіші райони
земної кулі. Міцність кутикулі
надають білки, інкрустуючи
хітин.
ПОКРИВИ
7. Органами дихання є трахеї або легеневі мішки, а іноді ті й
інші разом саме у павуків.
Легеневі мішки є більш примітивними структурами.
Вважається, що вони виникли в результаті видозміни
черевних кінцівок в процесі освоєння наземного способу
життя предками павукоподібних. Легеневий мішок у сучасних
павукоподібних є поглиблення в тілі, його стінки утворюють
численні листоподібні пластинки з великими лакунами,
заповненими гемолімфою. Через тонкі стінки
пластинок відбувається газообмін між
гемолімфою і повітрям, що поступає в
легеневий мішок через отвори дихальців.
ОРГАНИ ДИХАННЯ
8. Загальний план організації нервової системи – це надглоткові
вузли (мозок), підглоткова нервова маса та черевний
нервовий ланцюжок.
Гангліі черевного нервового
ланцюжка часто концентруються,
утворюючи більш-менш виражену
гангліозну масу. У косариків і кліщів
всі ганглії зливаються, утворюючи кільце
навколо стравоходу, проте у скорпіонів зберігається
виражений черевний ланцюжок гангліїв.
Із органів чуттів найкраще розвинений дотик.
НЕРВОВА СИСТЕМА
9. ОРГАНИ ЗОРУ
Органами зору у павуків є прості очі, кількість яких
може бути від 2 до 12. розміщені на головогрудному
щиті. Не дивлячись на велику кількість очей, зір у
павуків слабкий. У кращому випадку, вони можуть
бачити предмети на відстані не більше 30 см.
10. Всі павуки - хижаки. Вони
харчуються головним чином
комахами та іншими
дрібними членистоногими.
Спійману здобич павук
втримує ногощупальцями,
прокушує гачкоподібними
щелепами, вприскує в ранку
отруту і травний сік.
Приблизно через годину
павук висмоктує за
допомогою смоктального
шлунка весь вміст здобичі,
від якої залишається тільки
хітинова оболонка. Таке
травлення називається
позаорганізмовим.
ЖИВЛЕННЯ
11. Каракурт, отруйний павук. Довжина
самки до 2 см. Тіло чорне, черевце
самця з червоними цятками. На тварин і
людини не нападає, якщо його не
турбувати. Укуси самки можуть бути
смертельними для тварин (верблюд,
кінь) і людини. У Північній Африці,
Західної і Середньої Азії і Південній
Європі, в тому числі на півдні Україні.
12. СКОРПІОНИ СКОРПІОНИ, ряд членистоногих класу
павукоподібних. Довжина 1-20 см
ногощупальцах великі, озброєні
клешнями, на кінці черевця отруйна
крючкообразной жало. Близько 750
видів, в тропіках і субтропіках, в Ср. Азії,
Казахстані, Південному Криму і на
Кавказі. Живородящі (молоді личинки
залишаються на тілі матері). Ведуть
нічний спосіб життя. Отрута великих
скорпіонів небезпечний для тварин і
людини. Скорпіони - найдавніші наземні
членистоногі.
13. ВОДЯНИЙ ПАВУК
ВОДЯНИЙ ПАВУК (павук-сріблянка),
єдиний прісноводний павук. Довжина
самця 15-20 мм, самки 10-12 мм. Дихає
повітрям за допомогою пари легенів і
трахей. Широко поширений в Європі.
Будує підводне гніздо, яке заповнює
повітрям, принесене на волосках
черевця.
14. Павукоподібні - одні з
найдавніших наземних
тварин, що відомі з
силурійського періоду. На
сьогоднішній день вони
поширені повсюди.
Нині деякі загони поширені
виключно в тропічних і
субтропічних поясах.
Скорпіони мешкають також у
помірному поясі, а павуки,
косарики і кліщі в значній
кількості зустрічаються і в
полярних країнах.
ПОШИРЕННЯ
