SlideShare a Scribd company logo
1 of 10
Миколаївський національний аграрний
університет
МОДУЛЬ 7
РОЗ’ЄМНІ З’ЄДНАННЯ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Лекція № 4.
“З‘єднання з натягом. Особливості розрахунку.”
План
4.1. Загальні відомості
4.2. Розрахунок з’єднань з натягом
4.1. Загальні відомості
З'єднання двох деталей по круговій циліндричній поверхні можна здійснити
безпосередньо без застосування шпонок, зубів та ін. Для цього достатньо при
виготовленні деталей забезпечити з'єднання вала з натягом, а при збірці одну деталь
запресувати в іншу (рис. 4.1).
Перед запресовкою Після запресовки
Рис. 4.1
Натягом називають позитивну різницю діаметрів вала і отвору, N = В – А. Після
збірки унаслідок пружних і пластичних деформацій діаметр посадочних поверхонь стає
загальним. На поверхні посадки виникають питомий тиск р і відповідні йому сили тертя.
З'єднання з натягом застосовують для установки на вали та осі зубчастих коліс, шківів,
зірочок, кілець підшипників кочення. З'єднання з натягом застосовують для виготовлення
складових деталей, наприклад, зубчастих і черв'ячних коліс, колінчастих валів. Деталі
одного з'єднання можуть бути виготовлені з однакових або різних матеріалів.
Переваги циліндричних з'єднань з натягом: простота конструкції, добре
центрування, можливість сприйняття великих навантажень. До недоліків можна віднести
складність збирання і розбирання, розсіяння натягу і здатності навантаження.
Надійність з'єднання з натягом залежить від розміру натягу, який приймається у
відповідність з вибраною посадкою, встановленою стандартною системою допусків і
посадок. Існує декілька способів отримання з'єднання з натягом.
Запресовка. Це найпростіший і високопродуктивний спосіб, що забезпечує
можливість контролю здатності навантаження шляхом вимірювання сили запресовки.
Проте існує небезпека пошкодження посадочних поверхонь; коефіцієнт тертя може мати
різну величину через згладжування мікронерівностей поверхонь контакту, а також при
запресовці без мастила або з мастилом.
Нагрів охоплюючої деталі технологічно відпрацьований і простий спосіб, що
забезпечує підвищення коефіцієнта тертя і здатності навантаження приблизно в 1,5 разів
в порівнянні із запресовкою, оскільки відсутній зріз мікронерівностей. Цей спосіб
ефективний при великих довжинах посадочних поверхонь. Недоліком може бути зміна
механічних характеристик матеріалу або викривлення деталі, що нагрівається.
Охолоджування охоплюваної деталі переважно застосовують для установки
невеликих деталей в масивні, крупні деталі. Цей спосіб практично позбавлений недоліків.
4.2. Розрахунок з’єднань з натягом
Величина натягу і відповідно вид посадки визначається залежно від необхідної
величини питомого тиску на посадочній поверхні. Тиск повинен бути таким, щоб сили
тертя, що виникають на посадочній поверхні, повністю протидіяли зовнішнім силам.
Умова міцності з'єднання при навантаженні осьовою силою (рис. 4.2)
Тоді необхідний тиск на поверхні контакту
де K = 1,5...2 – коефіцієнт запасу зчеплення; d і l – діаметр і довжина посадочної поверхні.
ldpfFFK a ⋅⋅⋅⋅=〈⋅ π
ldfFKр a ⋅⋅⋅=⋅〉 π
а) б)
Рис. 4.2
Умова міцності з'єднання при навантаженні обертаючим моментом (рис. 4.2, б)
потребуємий тиск для передачі обертаючого моменту
При навантаженні з'єднання одночасно осьовою силою і обертаючим моментом
розрахунок умовно ведуть по рівнодіючій силі, складовими якої є колова сила Ft = 2T/d і
осьова сила Fa.
Тоді
ldpf5,0TTK 2тр
⋅⋅⋅⋅=〈⋅ π
2dlpf/TK2р ⋅⋅⋅⋅⋅〉 π
ldpfFFK at
⋅⋅⋅⋅〈+ π
π⋅⋅⋅
+
〉
ldf
FFK
p
at
Розрахунковий натяг циліндричного з'єднання пов'язаний з посадочним тиском р
наступною залежністю, витікаючою з формули Ляме:
де С1 і С2 – безрозмірні коефіцієнти Ляме.
Де d – посадочний розмір, мм; d1 – діаметр отвору в тілі вала (для суцільного вала d1 = 0);
d2 – зовнішній діаметр охоплюючої деталі, мм; Е1 і Е2 – модулі пружності матеріалів,
охоплюваної та охоплюючої деталей; µ1 і µ2 – коефіцієнти Пуассона матеріалів вала і
втулки.
Для сталі Е = (2,1...2,2) ·105 МПа і µ = 0,3;
для чавуну Е = (1,2...1,4)·105 МПа і µ = 0,25;
для бронзи Е = (1...1,1)·105МПа і µ = 0,33.
При збірці пресуванням для компенсації зрізу і згладжування шорсткостей підбір посадки
проводиться по дійсному натягу:
N = Nmin + (Rz1+ Rz2),
де Rz1 і Rz2 – висоти нерівностей профілів по десяти точкам, що приймаються за
стандартом.
( )2211
3
min
E/CE/Cdp10N +⋅=
,
d
d1
d
d1
Cвтулкидля
;
d
d
1
d
d
1
Свалудля
22
2
2
2
2
12
1
2
1
1
µ
µ
+





−





+
=
−





−





+
=
При збірці з'єднання нагрівом ступиці, температура нагріву:
t= 20 °С + (Nmax +∆)/ α1 d 103
.
При збірці з'єднання охолоджуванням вала, температура охолоджування:
t= 20 °С – (Nmax +∆)/ α2 d 103
,
де ∆ – зазор, необхідний для легкої збірки (∆ = 5...25 мкм); α1 і α2 – температурні
коефіцієнти лінійного розширення охоплюваної та охоплюючої деталі, в середньому для
сталі вони рівні 12·10-6
мм/°С; для чавуну 10,5·10-6
мм/°С; для бронзи 17·10-6
мм/°С;
температура нагріву не повинна бути вищою за температуру відпустки, при якій твердість і
міцність деталей знижується або відбуваються структурні зміни в матеріалі.
Рис. 4.3
Нижнє відхилення EI рівно нулю, а поле допуску TD розташовується вище
номінального діаметра посадки, верхнє відхилення основного отвору ES = TD. Нижнє
відхилення вала при даному діаметрі d кожній стандартній посадці з натягом в системі
отвору (ГОСТ 25346-89 і ГОСТ 25347-89) відповідають визначені значення мінімального
Nmin і максимального Nmax стандартного натягу (рис. 4.3).
Характер посадки деталей залежить від дійсних
розмірів вала і отвору ступиці, тобто характер посадки
визначається поєднанням полів допусків вала та
отвору. Існує дві системи утворення посадок: система
отвору і система вала. Система отвору більш
поширена в машинобудуванні: в основі системи лежить
незмінність положення поля допуску для даного
діаметра отвору. Величина поля допуску залежить від
квалітету. Різні посадки утворюються шляхом зміни
поля допуску вала. Отвір в цій системі називають
основним, його поле допуску позначають Н.
де ES і es – верхнє відхилення отвору і вала; ei — нижнє відхилення вала.
Ймовірність появи валів та отворів з розмірами, близькими до граничних відхилень,
дуже мала; ще менше ймовірність поєднання в одному з'єднанні валів та отворів з
граничним розміром. Нехтуючи такими малоймовірними поєднаннями в розподілі натягу,
можна збільшити мінімальні і понизити максимальний табличний натяг. Отримані таким
чином натяг називають ймовірністю (рис. 4.4). При нормальному законі розподілу розмірів
де Np min і Np max – мінімальний і максимальний натяг ймовірності при надійності P.
Nm = 05(Nmax + Nmin) – середній натяг;
- середнє квадратичне відхилення натягу.
Рис. 4.4
Р .. 0,5 .. 0,9 .. 0,95…. 0,97 ....0,99 ….0,995 ....0,997…. 0,999
Up 12 1,28 1,64 1,88 2,33 2,58 2,75 0,1
seN;SEieN maxmin
⋅=⋅−⋅=
,
SNUNN;SNUNN pmmaxppmminp
+=−=
( ) ( )22
TdTD
6
1SN +=
Квантіль нормального розподілу Up приймають залежно від ймовірності Р не
руйнування з'єднання по таблиці.
Рис.4.5
Після збірки з'єднання на поверхні контакту деталей виникають нормальні
напруження колового σt і радіального σr напрямів. Звичайно більш слабим елементом
з'єднання виявляється охоплююча деталь (ступиця). Для стандартної посадки знаходять
Np max.
Максимальний тиск на поверхні контакту (рис. 4.5)
Далі згідно з рішенням Ляме знаходять відповідні максимальні напруження:
Найбільші еквівалентні напруження по теорії міцності максимальних дотичних
напружень Напруження σекв max і σt max не повинні перевищувати межі
текучості матеріалу охоплюючої деталі.
( )2211
3
maxpmax E/CE/Cd/10Np +⋅= −
maxmaxr
p−=σ
( ) ( )( )22
2
22
2maxmaxt dd/ddp −+=σ
( ) ( )( )2
2maxmaxекв
d/d1/p2 −=σ
Квантіль нормального розподілу Up приймають залежно від ймовірності Р не
руйнування з'єднання по таблиці.
Рис.4.5
Після збірки з'єднання на поверхні контакту деталей виникають нормальні
напруження колового σt і радіального σr напрямів. Звичайно більш слабим елементом
з'єднання виявляється охоплююча деталь (ступиця). Для стандартної посадки знаходять
Np max.
Максимальний тиск на поверхні контакту (рис. 4.5)
Далі згідно з рішенням Ляме знаходять відповідні максимальні напруження:
Найбільші еквівалентні напруження по теорії міцності максимальних дотичних
напружень Напруження σекв max і σt max не повинні перевищувати межі
текучості матеріалу охоплюючої деталі.
( )2211
3
maxpmax E/CE/Cd/10Np +⋅= −
maxmaxr
p−=σ
( ) ( )( )22
2
22
2maxmaxt dd/ddp −+=σ
( ) ( )( )2
2maxmaxекв
d/d1/p2 −=σ

More Related Content

What's hot

Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2Ch1ffon
 
л11 2 балки_пб
л11 2 балки_пбл11 2 балки_пб
л11 2 балки_пбDenis Stupak
 
Zalizobeton meleshynskyi artur№3
Zalizobeton meleshynskyi artur№3Zalizobeton meleshynskyi artur№3
Zalizobeton meleshynskyi artur№3Artur Meleshynski
 
Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Ch1ffon
 
Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3Ch1ffon
 
Modul 7 lektsiya_1
Modul 7 lektsiya_1Modul 7 lektsiya_1
Modul 7 lektsiya_1Ch1ffon
 
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»Ch1ffon
 
Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...
Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...
Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...Ch1ffon
 
Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2Ch1ffon
 
Modul 8 lektsiya_1
Modul 8 lektsiya_1Modul 8 lektsiya_1
Modul 8 lektsiya_1Ch1ffon
 
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.Ukrainian Steel Construction Center
 

What's hot (20)

Kr10 03
Kr10 03Kr10 03
Kr10 03
 
I07
I07I07
I07
 
Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12
 
Pc05
Pc05Pc05
Pc05
 
л11 2 балки_пб
л11 2 балки_пбл11 2 балки_пб
л11 2 балки_пб
 
Zalizobeton meleshynskyi artur№3
Zalizobeton meleshynskyi artur№3Zalizobeton meleshynskyi artur№3
Zalizobeton meleshynskyi artur№3
 
Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2
 
Yst 11
Yst 11Yst 11
Yst 11
 
Ch05
Ch05Ch05
Ch05
 
Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3
 
Yst 12
Yst 12Yst 12
Yst 12
 
Modul 7 lektsiya_1
Modul 7 lektsiya_1Modul 7 lektsiya_1
Modul 7 lektsiya_1
 
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
 
Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...
Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...
Лекція № 2. “Черв’ячні передачі. Класифікація. Геометричні параметри. ККД. Си...
 
Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2
 
Pereriz4
Pereriz4Pereriz4
Pereriz4
 
Modul 8 lektsiya_1
Modul 8 lektsiya_1Modul 8 lektsiya_1
Modul 8 lektsiya_1
 
Vstup 02
Vstup 02Vstup 02
Vstup 02
 
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 4.
 

Viewers also liked

Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1Ch1ffon
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Ch1ffon
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Ch1ffon
 
Modul 6 lektsiya_4
Modul 6 lektsiya_4Modul 6 lektsiya_4
Modul 6 lektsiya_4Ch1ffon
 
Модуль 6 , Лекція №3
Модуль 6 , Лекція №3Модуль 6 , Лекція №3
Модуль 6 , Лекція №3Ch1ffon
 
Модуль 6 , Лекція №2
Модуль 6 , Лекція №2Модуль 6 , Лекція №2
Модуль 6 , Лекція №2Ch1ffon
 
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”Ch1ffon
 
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”Ch1ffon
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курсаCh1ffon
 
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Ch1ffon
 
Modul 6 lektsiya_3
Modul 6 lektsiya_3Modul 6 lektsiya_3
Modul 6 lektsiya_3Ch1ffon
 
Modul 9 lektsiya_1
Modul 9 lektsiya_1Modul 9 lektsiya_1
Modul 9 lektsiya_1Ch1ffon
 

Viewers also liked (12)

Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
 
Modul 6 lektsiya_4
Modul 6 lektsiya_4Modul 6 lektsiya_4
Modul 6 lektsiya_4
 
Модуль 6 , Лекція №3
Модуль 6 , Лекція №3Модуль 6 , Лекція №3
Модуль 6 , Лекція №3
 
Модуль 6 , Лекція №2
Модуль 6 , Лекція №2Модуль 6 , Лекція №2
Модуль 6 , Лекція №2
 
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
 
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
Лекція № 1. “Загальні принципи конструювання”
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
 
Modul 6 lektsiya_3
Modul 6 lektsiya_3Modul 6 lektsiya_3
Modul 6 lektsiya_3
 
Modul 9 lektsiya_1
Modul 9 lektsiya_1Modul 9 lektsiya_1
Modul 9 lektsiya_1
 

More from Ch1ffon

Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курсаCh1ffon
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курсаCh1ffon
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курсаCh1ffon
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курсаCh1ffon
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курсаCh1ffon
 
Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3Ch1ffon
 
Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2Ch1ffon
 
Modul 8 lektsiya_4
Modul 8 lektsiya_4Modul 8 lektsiya_4
Modul 8 lektsiya_4Ch1ffon
 
Modul 7 lektsiya_2
Modul 7 lektsiya_2Modul 7 lektsiya_2
Modul 7 lektsiya_2Ch1ffon
 
Modul 6 lektsiya_2
Modul 6 lektsiya_2Modul 6 lektsiya_2
Modul 6 lektsiya_2Ch1ffon
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Ch1ffon
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Ch1ffon
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»Ch1ffon
 
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Ch1ffon
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Ch1ffon
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Ch1ffon
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Ch1ffon
 

More from Ch1ffon (17)

Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3
 
Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2
 
Modul 8 lektsiya_4
Modul 8 lektsiya_4Modul 8 lektsiya_4
Modul 8 lektsiya_4
 
Modul 7 lektsiya_2
Modul 7 lektsiya_2Modul 7 lektsiya_2
Modul 7 lektsiya_2
 
Modul 6 lektsiya_2
Modul 6 lektsiya_2Modul 6 lektsiya_2
Modul 6 lektsiya_2
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
 
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
 

Модуль 7 , Лекція №4

  • 1. Миколаївський національний аграрний університет МОДУЛЬ 7 РОЗ’ЄМНІ З’ЄДНАННЯ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Лекція № 4. “З‘єднання з натягом. Особливості розрахунку.”
  • 2. План 4.1. Загальні відомості 4.2. Розрахунок з’єднань з натягом
  • 3. 4.1. Загальні відомості З'єднання двох деталей по круговій циліндричній поверхні можна здійснити безпосередньо без застосування шпонок, зубів та ін. Для цього достатньо при виготовленні деталей забезпечити з'єднання вала з натягом, а при збірці одну деталь запресувати в іншу (рис. 4.1). Перед запресовкою Після запресовки Рис. 4.1 Натягом називають позитивну різницю діаметрів вала і отвору, N = В – А. Після збірки унаслідок пружних і пластичних деформацій діаметр посадочних поверхонь стає загальним. На поверхні посадки виникають питомий тиск р і відповідні йому сили тертя. З'єднання з натягом застосовують для установки на вали та осі зубчастих коліс, шківів, зірочок, кілець підшипників кочення. З'єднання з натягом застосовують для виготовлення складових деталей, наприклад, зубчастих і черв'ячних коліс, колінчастих валів. Деталі одного з'єднання можуть бути виготовлені з однакових або різних матеріалів. Переваги циліндричних з'єднань з натягом: простота конструкції, добре центрування, можливість сприйняття великих навантажень. До недоліків можна віднести складність збирання і розбирання, розсіяння натягу і здатності навантаження. Надійність з'єднання з натягом залежить від розміру натягу, який приймається у відповідність з вибраною посадкою, встановленою стандартною системою допусків і посадок. Існує декілька способів отримання з'єднання з натягом.
  • 4. Запресовка. Це найпростіший і високопродуктивний спосіб, що забезпечує можливість контролю здатності навантаження шляхом вимірювання сили запресовки. Проте існує небезпека пошкодження посадочних поверхонь; коефіцієнт тертя може мати різну величину через згладжування мікронерівностей поверхонь контакту, а також при запресовці без мастила або з мастилом. Нагрів охоплюючої деталі технологічно відпрацьований і простий спосіб, що забезпечує підвищення коефіцієнта тертя і здатності навантаження приблизно в 1,5 разів в порівнянні із запресовкою, оскільки відсутній зріз мікронерівностей. Цей спосіб ефективний при великих довжинах посадочних поверхонь. Недоліком може бути зміна механічних характеристик матеріалу або викривлення деталі, що нагрівається. Охолоджування охоплюваної деталі переважно застосовують для установки невеликих деталей в масивні, крупні деталі. Цей спосіб практично позбавлений недоліків. 4.2. Розрахунок з’єднань з натягом Величина натягу і відповідно вид посадки визначається залежно від необхідної величини питомого тиску на посадочній поверхні. Тиск повинен бути таким, щоб сили тертя, що виникають на посадочній поверхні, повністю протидіяли зовнішнім силам. Умова міцності з'єднання при навантаженні осьовою силою (рис. 4.2) Тоді необхідний тиск на поверхні контакту де K = 1,5...2 – коефіцієнт запасу зчеплення; d і l – діаметр і довжина посадочної поверхні. ldpfFFK a ⋅⋅⋅⋅=〈⋅ π ldfFKр a ⋅⋅⋅=⋅〉 π
  • 5. а) б) Рис. 4.2 Умова міцності з'єднання при навантаженні обертаючим моментом (рис. 4.2, б) потребуємий тиск для передачі обертаючого моменту При навантаженні з'єднання одночасно осьовою силою і обертаючим моментом розрахунок умовно ведуть по рівнодіючій силі, складовими якої є колова сила Ft = 2T/d і осьова сила Fa. Тоді ldpf5,0TTK 2тр ⋅⋅⋅⋅=〈⋅ π 2dlpf/TK2р ⋅⋅⋅⋅⋅〉 π ldpfFFK at ⋅⋅⋅⋅〈+ π π⋅⋅⋅ + 〉 ldf FFK p at
  • 6. Розрахунковий натяг циліндричного з'єднання пов'язаний з посадочним тиском р наступною залежністю, витікаючою з формули Ляме: де С1 і С2 – безрозмірні коефіцієнти Ляме. Де d – посадочний розмір, мм; d1 – діаметр отвору в тілі вала (для суцільного вала d1 = 0); d2 – зовнішній діаметр охоплюючої деталі, мм; Е1 і Е2 – модулі пружності матеріалів, охоплюваної та охоплюючої деталей; µ1 і µ2 – коефіцієнти Пуассона матеріалів вала і втулки. Для сталі Е = (2,1...2,2) ·105 МПа і µ = 0,3; для чавуну Е = (1,2...1,4)·105 МПа і µ = 0,25; для бронзи Е = (1...1,1)·105МПа і µ = 0,33. При збірці пресуванням для компенсації зрізу і згладжування шорсткостей підбір посадки проводиться по дійсному натягу: N = Nmin + (Rz1+ Rz2), де Rz1 і Rz2 – висоти нерівностей профілів по десяти точкам, що приймаються за стандартом. ( )2211 3 min E/CE/Cdp10N +⋅= , d d1 d d1 Cвтулкидля ; d d 1 d d 1 Свалудля 22 2 2 2 2 12 1 2 1 1 µ µ +      −      + = −      −      + =
  • 7. При збірці з'єднання нагрівом ступиці, температура нагріву: t= 20 °С + (Nmax +∆)/ α1 d 103 . При збірці з'єднання охолоджуванням вала, температура охолоджування: t= 20 °С – (Nmax +∆)/ α2 d 103 , де ∆ – зазор, необхідний для легкої збірки (∆ = 5...25 мкм); α1 і α2 – температурні коефіцієнти лінійного розширення охоплюваної та охоплюючої деталі, в середньому для сталі вони рівні 12·10-6 мм/°С; для чавуну 10,5·10-6 мм/°С; для бронзи 17·10-6 мм/°С; температура нагріву не повинна бути вищою за температуру відпустки, при якій твердість і міцність деталей знижується або відбуваються структурні зміни в матеріалі. Рис. 4.3 Нижнє відхилення EI рівно нулю, а поле допуску TD розташовується вище номінального діаметра посадки, верхнє відхилення основного отвору ES = TD. Нижнє відхилення вала при даному діаметрі d кожній стандартній посадці з натягом в системі отвору (ГОСТ 25346-89 і ГОСТ 25347-89) відповідають визначені значення мінімального Nmin і максимального Nmax стандартного натягу (рис. 4.3). Характер посадки деталей залежить від дійсних розмірів вала і отвору ступиці, тобто характер посадки визначається поєднанням полів допусків вала та отвору. Існує дві системи утворення посадок: система отвору і система вала. Система отвору більш поширена в машинобудуванні: в основі системи лежить незмінність положення поля допуску для даного діаметра отвору. Величина поля допуску залежить від квалітету. Різні посадки утворюються шляхом зміни поля допуску вала. Отвір в цій системі називають основним, його поле допуску позначають Н.
  • 8. де ES і es – верхнє відхилення отвору і вала; ei — нижнє відхилення вала. Ймовірність появи валів та отворів з розмірами, близькими до граничних відхилень, дуже мала; ще менше ймовірність поєднання в одному з'єднанні валів та отворів з граничним розміром. Нехтуючи такими малоймовірними поєднаннями в розподілі натягу, можна збільшити мінімальні і понизити максимальний табличний натяг. Отримані таким чином натяг називають ймовірністю (рис. 4.4). При нормальному законі розподілу розмірів де Np min і Np max – мінімальний і максимальний натяг ймовірності при надійності P. Nm = 05(Nmax + Nmin) – середній натяг; - середнє квадратичне відхилення натягу. Рис. 4.4 Р .. 0,5 .. 0,9 .. 0,95…. 0,97 ....0,99 ….0,995 ....0,997…. 0,999 Up 12 1,28 1,64 1,88 2,33 2,58 2,75 0,1 seN;SEieN maxmin ⋅=⋅−⋅= , SNUNN;SNUNN pmmaxppmminp +=−= ( ) ( )22 TdTD 6 1SN +=
  • 9. Квантіль нормального розподілу Up приймають залежно від ймовірності Р не руйнування з'єднання по таблиці. Рис.4.5 Після збірки з'єднання на поверхні контакту деталей виникають нормальні напруження колового σt і радіального σr напрямів. Звичайно більш слабим елементом з'єднання виявляється охоплююча деталь (ступиця). Для стандартної посадки знаходять Np max. Максимальний тиск на поверхні контакту (рис. 4.5) Далі згідно з рішенням Ляме знаходять відповідні максимальні напруження: Найбільші еквівалентні напруження по теорії міцності максимальних дотичних напружень Напруження σекв max і σt max не повинні перевищувати межі текучості матеріалу охоплюючої деталі. ( )2211 3 maxpmax E/CE/Cd/10Np +⋅= − maxmaxr p−=σ ( ) ( )( )22 2 22 2maxmaxt dd/ddp −+=σ ( ) ( )( )2 2maxmaxекв d/d1/p2 −=σ
  • 10. Квантіль нормального розподілу Up приймають залежно від ймовірності Р не руйнування з'єднання по таблиці. Рис.4.5 Після збірки з'єднання на поверхні контакту деталей виникають нормальні напруження колового σt і радіального σr напрямів. Звичайно більш слабим елементом з'єднання виявляється охоплююча деталь (ступиця). Для стандартної посадки знаходять Np max. Максимальний тиск на поверхні контакту (рис. 4.5) Далі згідно з рішенням Ляме знаходять відповідні максимальні напруження: Найбільші еквівалентні напруження по теорії міцності максимальних дотичних напружень Напруження σекв max і σt max не повинні перевищувати межі текучості матеріалу охоплюючої деталі. ( )2211 3 maxpmax E/CE/Cd/10Np +⋅= − maxmaxr p−=σ ( ) ( )( )22 2 22 2maxmaxt dd/ddp −+=σ ( ) ( )( )2 2maxmaxекв d/d1/p2 −=σ