2. «Мамо, - дивлюсь у теплі
неньчині очі, з яких, здається,
одсвічується вся блакить рідної
землі, і запитую: - А що значить
«Берегиня»?
«Берегиня, любий мій синку, -
відказує вона, - це наша оселя. Усе
що в ній є, що ми нажили, що
успадкували від своїх батьків та
дідів, чим збагатились і
освятились – хатнім пожитком,
дітьми, піснею, злагодою чи
суперечкою, добрим словом,
спогадом у цій хаті, все це, щоб
ти знав і є Берегиня…»
В.Скуратівський
Берегиня
3. «Ми мусимо зберегти духовний набуток
для наступних поколінь,
які мають знати
чиїх батьків ми діти»
В.Скуратівський
4. У жовтні 2008 року нашій бібліотеці присвоєно ім’я
Василя Скуратівського
5.
6. Ім’я Василя
Скуратівського мотивує
вважати народознавчу
роботу бібліотек однією
з приорітетних.
«Народне – то
кришталево чисте,
правдиве,
високоморальне, вічне
і завжди сучасне»
В.Скуратівський
8. Кожного року 25 жовтня
в день народження Василя
Тимофійовича
працівники бібліотеки проводять
народознавчі Василеві зустрічі,
тим самим вшановуючи і
популяризуючи
творчу спадщину великого земляка
Серед гостей багато
визначних, творчих,
цікавих особистостей
9.
10.
11. …«Саме там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями,
неодмінно з’являються порожнини, і щоб ліквідувати їх –
мусимо починати з першооснов – повернути історичну пам’ять.
І починати маємо з найсвятішого – родоводу: хто ми і чиїх батьків діти?,
бо нову державу ми збудуємо тоді, коли подолаємо духовне безпам’ятство,
й головне, належно поцінуємо творену пращурами нашу духовну культуру».
В.Скуратівський
12. Серед бібліотекарів району проходить щорічний
районний огляд-конкурс народознавчої роботи
бібліотек ім.В.Скуратівського –
"Малинщина моя - Берегине моя".
Конкурс проводиться з метою посилення ролі
бібліотек, як народознавчих центрів,
які репрезентують народні звичаї, традиції,
обряди, вірування, мораль і філософію.
В рамках огляду-конкурсу бібліотеки проводять
різноманітну народознавчу роботу теоретичного
та творчого змісту.
В день народження етнографа проходить
нагородження та вручення премії.
13. «Пам’ять про своїх пращурів, говорив Скуратівський у книзі «Покуть», -
не забаганка і не данина моді, це природна потреба триматися свого
родоводу, оберігати сімейні реліквії, традиції та передавати їх у спадок
наступним поколінням…»
21. У Скуратівській храм на
Святе Різдво Христове
приходять і старі, і малі
послухати виступи учасників
бібліотечного клубу
«Іскорка», керівник
бібліотекар Олена Мамецька,
які не дають забути і
передають з поколінь в
покоління нев’янучу красу
духовної культури.
33. Ми низько вклоняємося
пам’яті Василя Скуратівського,
за той внесок, який він зробив
для збереження та
відродження культури
українського народу. Вся його
творчість допомагає залучати
молодь до вивчення минулого
свого народу, усвідомлювати
свої корені, виховувати в собі
патріотів краю, з тим, щоб на
запитання
«Де найкраще місце на
Землі?» із впевненістю
людина могла сказати
«Там, де народився Я»