2. МИСТЕЦТВОІСЛАМСЬКОГОСВІТУ
(культурніособливості)
• Ближній та Середній Схід, Північна Африка,
Північно-Західна Індія, Середня Азія
• Виникнення мусульманської культури – VІІ ст. н.е.
• Релігія – іслам, мова – арабська
• Аніконізм – заборона будь-яких зображень на
предметах ісламського культу. У християнстві
синонімом є “іконоборство”
• З часом для шиїтів аніконізм став обов’язковим
лише для релігійних споруд та предметів, а у
приватних будинках з’явилися портрети та
скульптура, килими з побутовими сценами тощо
19. ІСЛАМСЬКА АРХІТЕКТУРА
• Центр виникнення Близький Схід (VІІ ст. н. е.)
• Основна споруда – мечеть (масджид)
• Типи мечеті: з міноретом (міноретами), великим
двором з фонтаном чи басейном для ритуального
омовіння, багатшим ніж зовнішнє внутрішнім
вистороєм, симетричністю та орієнтованістю до
сторін світу
• Міхраб – ніша, що вказує напрямок на Мекку
(з’явилася після 630 р. н. е.)
24. Османська (турецька) мечеть.
Виникла у XV – XVI ст. багатокупольна, з одним
головним куполом. Шюрфе.
Мечеть Султанахмет (Голуба). Стамбул. 1609-1616 рр.
44. ПЕРІОДИЗАЦІЯ
(Китайські династії)
Доба неоліту
Три властителі и п’ять імператорів
Династія Ся 2070 — 1600 до н. е.
Династія Шан 1600 — 1046 до н. е.
Династія Чжоу 1046 — 256 до н. е.
Династія Цинь 251 — 207 до н. е.
Династія Хань 206 до н. е. — 220 н. е.
Период Саньго (Трицарствіє) 200 — 265
Династія Цзинь 265 — 420
16 варварських держав 420 — 581
Династія Суі 581 — 618
Династія Тан 618 — 907
Династія Ляо 907 — 1125
5 династій і 10 царств 907 — 1271
Династія Юань 1271 — 1368
Династія Мінь 1368 — 1644
Династія Цин 1644 — 1912
Китайська Республіка 1912 — 1949
Китайська Народна Республіка 1949 — дотепер
45. Китайський ЖИВОПИС
(особливості, матеріали, традиції)
• Перші зразки – 5-6 тис. до н.е. (неоліт)
• У період Чжаньґо, постійних міжусобних воєн з’явиввся живопис на
шовку
• ІІ ст. до н.е. поява фресок (храмові споруди, палаци та поховання)
• 5 ст. н.е. – перша спроба теоретизації живопису (Се Хе – художник та
теоретик)
• Відмінність художньої мови від європейської, її декоративність та
умовність
• Велика кількість незаповненого простору – простір для роздумів,
відображення концепції небуття як головної реальності
• Специфічне використання перспективи
• Форма – вузька та довга стрічка паперу або шовку з валиками для
скручування по сторонах. Рідко вивішувалися, а оглядалися під час
урочистих подій
• Сувій буває горизонтальним (могли досягати десятків метрів і більше)
та вертикальним (не довше 3 м)
46. “люфа” –
основні принципи
китайського живопису
• Природнність та одухотвореність
• Висока техніка володіння письмом тушшю і
здатність передати у картині не лише
зовнішній вигляд, але й внутрішню суть
зображуваного предмета чи явища
• Відповідність зображення реальним речам
• Правильне накладання кольору
• Дотримання традицій, канонів живописного
мистецтва
48. Китайський ЖИВОПИС
(жанри)
• Живопис рослин
• Анімалістичний (дослівно “пернаті та
пухнасті”)
• “квітів та птахів”
• Побутовий “люди і предмети”
• Портрет
• Мініатюра на віялах
• Пейзажний “гори і води”
49.
50. Китайський ЖИВОПИС
(стилі та школи)
• Стилі – гунбі (“старанний пензель”): чіткі
контури, котрі заповнюються мінеральними
фарбами, та сеі (“передача ідеї”, з ХІІ ст.) :
мазками туші зображається суть предмета,
“стиль грубого пензля” або вільний
• Китайський живопис гохуа, на противагу
сианхуа (західний живопис). Вільна манера,
кінець ХІХ – початок ХХ ст.
59. Штрихи у ієрогліфах бувають восьми ос-
новних типів: горизонтальна и вертикаль-
на лінії, нахилені вліво і вправо, крючок,
крапка, висхідна и вигнута лінія. Завер-
шується робота своєрідним підписом – печа-
Ткою каліграфа, котра наноситься наприкінці сувою
черврною тушшю. Традиційно
китайські ієрогліфи, кожен з яких
заключений в уявну квадратну раму, записується
вертикально, зверху вниз,
колонки починаються з правого боку листа,
текст пишеться вліво.
Сьогодень прийнято до вжитку 248 ієрогліфів
72. Мистецтво Японії
(культурні особливості)
• 10 тис. років тому Японія стала островом і опинилась в ізоляції
• 6 ст. проникнення буддизму з Китаю, проголошення його загальною
державною релігією. При дворі імператора існував культ краси. Це
дало розвиток поезії живопису, каліграфії, музики та архітектури
• 894 р. нова ізоляція Японії, спричинена змінами у зовнішній політиці.
Культура “Кокуфу”
• Середні віки – самураї. Дзен-буддизм. Формування “сьоін-дзукурі”
(кабінетного стилю), традиції японського саду каменів, татамі,
виникнення чайної церемонії та мистецтва ікебани
• 1869 р. – реставрація імператорського правління після тривалої
економічної кризи і громадянської війни
• 17-19 ст. – остаточне формування японської культури: поява жанру
ілюстрованих оповідань укійо-дзюсі, танець Кабукі став театром, хайку
стало частиною високого мистецтва. Поява гравюри укійо-е (“картини
мінливого світу”). Підвищення рівня освіти
74. ЯПОНСЬКИЙ ЖИВОПИС
• Найстарші зразки храмового
живопису 7-8 ст.
• Розписи нагадують китайський
стиль
• 9 ст – поява мандали, розпису
•який відображає складну
структуру буддійської
світобідови
Мандала світу діаманата