Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (8)
Viewers also liked
Viewers also liked (16)
Similar to східний світ
Similar to східний світ (20)
More from Olena Yakymova
Recently uploaded
Recently uploaded (13)
східний світ
- 2. МИСТЕЦТВОІСЛАМСЬКОГОСВІТУ (культурніособливості) • Ближній та Середній Схід, Північна Африка, Північно-Західна Індія, Середня Азія • Виникнення мусульманської культури – VІІ ст. н.е. • Релігія – іслам, мова – арабська • Аніконізм – заборона будь-яких зображень на предметах ісламського культу. У християнстві синонімом є “іконоборство” • З часом для шиїтів аніконізм став обов’язковим лише для релігійних споруд та предметів, а у приватних будинках з’явилися портрети та скульптура, килими з побутовими сценами тощо
- 4. КАЛІГРАФІЯ • Зародження – переписування Корану • Перші рукописні копії : меканський та мединський стилі, різновид письма джазм. Манери курсивне лінійне маіль машк нашк куфічний сулюс насх рук’а дівані талік
- 6. КУФІ
- 7. СУЛЮС
- 8. НАСХ
- 9. РУК’А (РіК’А ) • РУК’А
- 10. ДіВАНі
- 11. ТАЛІК
- 12. НАСТАЛІК (Іран)
- 15. Літера “Аліф”
- 16. ШАМАІЛЬ – пано з висловами з Корану, контуроване квітково-рослинним орнаментом
- 17. АРАБЕСКИ (італ. arabesco, укр. арабський) Рослинний Геометричний
- 19. ІСЛАМСЬКА АРХІТЕКТУРА • Центр виникнення Близький Схід (VІІ ст. н. е.) • Основна споруда – мечеть (масджид) • Типи мечеті: з міноретом (міноретами), великим двором з фонтаном чи басейном для ритуального омовіння, багатшим ніж зовнішнє внутрішнім вистороєм, симетричністю та орієнтованістю до сторін світу • Міхраб – ніша, що вказує напрямок на Мекку (з’явилася після 630 р. н. е.)
- 20. Арабська (дворова чи колонна) мечеть • мечеть Фустат (Каїр) ІХ ст.
- 21. Аль-Масджид аль-Харам (Заборонена, “Заповідна” мечеть). Мекка. 1570 р.
- 22. Перський тип мечеті (використання куполів та айвану) Масджид-е Шах (Мечеть Шаха, тепер Мечеть імама). Ісфахан. Іран. 1629 р.
- 24. Османська (турецька) мечеть. Виникла у XV – XVI ст. багатокупольна, з одним головним куполом. Шюрфе. Мечеть Султанахмет (Голуба). Стамбул. 1609-1616 рр.
- 26. Велика мечеть Самарри (ІХ ст.) та Мінарет аль-Мальвія
- 32. КИЛИМИ
- 34. ТОРЕВТИКА
- 35. КЕРАМІКА
- 39. ЖИВОПИС
- 40. МУРАККА
- 41. Різа-йі-Аббасі
- 43. Мистецтво Китаю
- 44. ПЕРІОДИЗАЦІЯ (Китайські династії) Доба неоліту Три властителі и п’ять імператорів Династія Ся 2070 — 1600 до н. е. Династія Шан 1600 — 1046 до н. е. Династія Чжоу 1046 — 256 до н. е. Династія Цинь 251 — 207 до н. е. Династія Хань 206 до н. е. — 220 н. е. Период Саньго (Трицарствіє) 200 — 265 Династія Цзинь 265 — 420 16 варварських держав 420 — 581 Династія Суі 581 — 618 Династія Тан 618 — 907 Династія Ляо 907 — 1125 5 династій і 10 царств 907 — 1271 Династія Юань 1271 — 1368 Династія Мінь 1368 — 1644 Династія Цин 1644 — 1912 Китайська Республіка 1912 — 1949 Китайська Народна Республіка 1949 — дотепер
- 45. Китайський ЖИВОПИС (особливості, матеріали, традиції) • Перші зразки – 5-6 тис. до н.е. (неоліт) • У період Чжаньґо, постійних міжусобних воєн з’явиввся живопис на шовку • ІІ ст. до н.е. поява фресок (храмові споруди, палаци та поховання) • 5 ст. н.е. – перша спроба теоретизації живопису (Се Хе – художник та теоретик) • Відмінність художньої мови від європейської, її декоративність та умовність • Велика кількість незаповненого простору – простір для роздумів, відображення концепції небуття як головної реальності • Специфічне використання перспективи • Форма – вузька та довга стрічка паперу або шовку з валиками для скручування по сторонах. Рідко вивішувалися, а оглядалися під час урочистих подій • Сувій буває горизонтальним (могли досягати десятків метрів і більше) та вертикальним (не довше 3 м)
- 46. “люфа” – основні принципи китайського живопису • Природнність та одухотвореність • Висока техніка володіння письмом тушшю і здатність передати у картині не лише зовнішній вигляд, але й внутрішню суть зображуваного предмета чи явища • Відповідність зображення реальним речам • Правильне накладання кольору • Дотримання традицій, канонів живописного мистецтва
- 47. • споглядання природи • узагальнення • поетична передача
- 48. Китайський ЖИВОПИС (жанри) • Живопис рослин • Анімалістичний (дослівно “пернаті та пухнасті”) • “квітів та птахів” • Побутовий “люди і предмети” • Портрет • Мініатюра на віялах • Пейзажний “гори і води”
- 50. Китайський ЖИВОПИС (стилі та школи) • Стилі – гунбі (“старанний пензель”): чіткі контури, котрі заповнюються мінеральними фарбами, та сеі (“передача ідеї”, з ХІІ ст.) : мазками туші зображається суть предмета, “стиль грубого пензля” або вільний • Китайський живопис гохуа, на противагу сианхуа (західний живопис). Вільна манера, кінець ХІХ – початок ХХ ст.
- 52. Лі Сисюнь школа “синьо-зеленого пейзажу” доба Тан
- 53. Ван Вей (Мо Цзи) школа монохромного пейзажу. Доба Тан
- 54. КАЛІГРАФІЯ (шуфа – “шлях письма” або “канони письма”) • Цзягувень та гувень • Цвіньвень • Сяочжуань ( малий устав, “дротове письмо”, “металева нитка”) • Лішу (офіційне, ієрогліф тяжіє до квадрата) • Кайшу (дещо скорочений лішу, “звичайний”, “уставний”) • Цаошу (скоропис, “трав’янисте письмо”, швидкий, спрощений) • Синшу (швидке ділове письмо, використовують художники для підпису картин )
- 57. СЯОЧЖУАНЬ ЛІШУ
- 58. КАЙШУ ЦАОШУ СИНШУ Ван Сичжи, Ван Сяньчжи
- 59. Штрихи у ієрогліфах бувають восьми ос- новних типів: горизонтальна и вертикаль- на лінії, нахилені вліво і вправо, крючок, крапка, висхідна и вигнута лінія. Завер- шується робота своєрідним підписом – печа- Ткою каліграфа, котра наноситься наприкінці сувою черврною тушшю. Традиційно китайські ієрогліфи, кожен з яких заключений в уявну квадратну раму, записується вертикально, зверху вниз, колонки починаються з правого боку листа, текст пишеться вліво. Сьогодень прийнято до вжитку 248 ієрогліфів
- 62. Китайська кераміка порцеляна Династія Тан Династія Сун Династія Юань
- 64. Китайське ужиткове мистецтво • Різьблення по кістці (слоновій, моржевій), каменю (нефрит, яшма, жадеїт), дереву (бамбук, самшит)
- 66. “Куля у кулі”
- 68. Архітектура Китаю Пагода Даяньта (Велика пагода диких гусей) 7-8 ст. Сіань
- 69. Пагода Сяояньта (Мала пагода диких гусей) 7-8 ст. Сіань
- 72. Мистецтво Японії (культурні особливості) • 10 тис. років тому Японія стала островом і опинилась в ізоляції • 6 ст. проникнення буддизму з Китаю, проголошення його загальною державною релігією. При дворі імператора існував культ краси. Це дало розвиток поезії живопису, каліграфії, музики та архітектури • 894 р. нова ізоляція Японії, спричинена змінами у зовнішній політиці. Культура “Кокуфу” • Середні віки – самураї. Дзен-буддизм. Формування “сьоін-дзукурі” (кабінетного стилю), традиції японського саду каменів, татамі, виникнення чайної церемонії та мистецтва ікебани • 1869 р. – реставрація імператорського правління після тривалої економічної кризи і громадянської війни • 17-19 ст. – остаточне формування японської культури: поява жанру ілюстрованих оповідань укійо-дзюсі, танець Кабукі став театром, хайку стало частиною високого мистецтва. Поява гравюри укійо-е (“картини мінливого світу”). Підвищення рівня освіти
- 73. Каліграфія Японії Стилі каліграфії : кайсьо (устав), гьосьо (півкурсивний стиль), сосьо (курсив)
- 74. ЯПОНСЬКИЙ ЖИВОПИС • Найстарші зразки храмового живопису 7-8 ст. • Розписи нагадують китайський стиль • 9 ст – поява мандали, розпису •який відображає складну структуру буддійської світобідови Мандала світу діаманата
- 75. Стиль Ямато-е
- 76. Стиль Емакіно (онна-е та отоко-є) ПОВІСТЬ ПРО ГЕНДЗИ
- 79. Школа Рін. Період Едо (1603-1868)
- 80. Школа Намбан (“південні варвари”). Нагасакі
- 81. Школа Нанга. Південна школа живопису.
- 82. Школи Ніхонга (традиційна) і Йога (західна)
- 83. АНІМЕ ТА МАНГА
- 84. Кераміка та порцеляна Японії
- 86. МІДЗУХІКІ
- 87. ОРІГАМІ Поділяєть на просте і модульне. Кірігамі, складання за розгорткою, “мокре складання”
- 88. ЯПОНСЬКА АРХІТЕКТУРА • Простота, відкритість, асиметрія • Матеріал – здебільшого дерево • Традиційний будинок – мінка
- 89. Храмовий комплекс Хорю-Гакумон-дзи, 607 р. м.Нару
- 90. замок Химедзи (Замок білої чапли) замок Мацумото (Замок Ворона)
- 92. ЯПОНСЬКИЙ САД