мистецтво та культура доколумбівської америки

1. Мистецтво доколумбівської
Америки

2. 1492 рік

4. Що побачили іспанці?
• Мезоамерика та Анди (Серединна Америка або
Зона високих цивілізацій) – високорозвинені
племена індіанців
• Проживає 23 населення континенту,
на 6,2 % його загальної площі
• Люди здебільшого належать до монголоїдної раси
• Самобутній розвиток культури від верхнього
палеоліту (30-20 тис. рр. до н.е.) до приходу
європейських загарбників
• Незвичні сільськогосподарські культури: томати,
кукурудза, картопля, тютюн тощо

6. ІРОКЕЗИ ТА МОХОКИ
• Територія проживання – Північна Америка
Тотемні стовпи Прикраси з пір’я

7. Житло ІРОКЕЗІВ
• Ірокези жили в так званих «довгих будинках», де містилася родова група, вела спільне
господарствоі. Довгий будинок мав 6-10 м в ширину і до 8 м у висоту; довжина будинку залежала від
кількості вогнищ; найбільша відома довжина житла сягала 90 м.
• Споруда будинку виконувалася колективно, для чого скликалася вся молодь селища, яка за роботу
одержувала частування; споруда-займала один-два дні.
• Посередині будинку йшов прохід близько 2 м шириною. У цьому проході прямо на землі, на відстані
близько 6 м один від одного, розташовувалися вогнища: над кожним з них в даху залишалося отвір
для виходу диму. По обидві сторони від лінії вогнищ влаштовувалися широкі помости, або нари : з
пластин кори, відгороджені праворуч і ліворуч стінками з кори, - кожна сім'я мала окреме
приміщення завдовжки близько 4 м, відкрите тільки до вогню. Між двома сусідніми приміщеннями
оставлялось вільний простір, що служило коморою. Помости встеляли трав'яними циновками і
шкурами, на них спали і сиділи у вільний час, під ними тримали сухе паливо для зимового
вживання; взимку здебільшого спали на землі на підстилках біля вогню. На висоті близько 2 м над
житловими помостами настилають другий ярус з пластин кори у вигляді суцільних полатей; тут сім'ї
тримали свою домашню начиння, і іноді тут же спали діти. Під самим дахом настилають третій ярус,
утворюючи як би горище, де зберігалися запаси необмолоченной кукурудзи. До кожного вузькому
кінця будинку пристроювалися невеликі сіни з плоским дахом, в ширину будинку; в сінях взимку
тримали паливо, а влітку мешканці будинку збиралися для бесіди або гри.
• Вхід у житло був через сіни і завішувати зовні шматком кори,. а в холодну пору додатково зсередини
шкурами та ковдрами. Над одним із входів поміщалося різьблене або мальоване зображення
тварини - тотема роду, до якого належали мешканці даного будинку.

9. Мистецтво ОЛЬМЕКІВ
художня культура класичного періоду
• Південне узбережжя Мексиканської затоки (Табаско, Веракрус)
• Високий рівень цивілізації у І тис. до н.е. (800 – 400 рр. до н.е.)
• Поява перших “ритуальних” центрів (Ла-Венте, Сан-Лоренсо,
Трес-Сапотес), ступінчаста піраміди та фортеці з адоба (самана)
та глини, встановлюють різьблені кам’яні монументи з
сюжетами міфологічного та релігійного змісту
• Чисельні пам’ятки зберіглися на території мексиканських штатів
Веракрус, Табаско та Герреро
• Головне божество – Ягуар (навіть людські обличчя були дещо
стилізовані до подібності з священною твариною),

11. Кам’яні голови

13. Теотіхуакан
• Столиця ольмеків (сьогодень руїни)
• Пр. 50 км від Мехіко на північний Схід
• Розташований у долині між гірськими
хребтами
• Найвищий розквіт – 600 р. до н.е., площа
18 км² , населення – від 60 до 120 тис.
• Храми Сонця і Місяця

15. Храм СОНЦЯ

16. Піраміда МІСЯЦЯ

17. Плем’я ТОЛЬТЕКІВ

18. Цивілізація АЦТЕКІВ
• Войовниче плем’я з півночі, релігія якого вимагала
щоденних жертвоприношень заради миру. Священна
“Війна квітів”.
• У ХIV ст. заснували свою столицю Тенотчітлан
(“плодове дерево, що росте з каменю”), площа 1200 га,
населення 120 – 300 тис. збудований на острові посеред
озера
• 1427 р. підкорили разом з містами Тескоко та
Тлакопаном населення долини Мехіко та усієї
Центральної Мексики
• У 1519 – 21 рр. були завойовані іспанцями
• Мистецтво, зокрема скульптура, вирізнялося величчю,
хоча часто у “творах” використовувалися кістки і черепи.

19. ТЕНОТЧІТЛАН

21. Ацтекські кодекси

22. Писемність Ацтеків

23. Сонячний календар Ацтеків

24. Художня культура МАЙЯ
• Територія побутування – півострів Юкатан
• Відкрито лише у ХІХ ст.
• Точний сонячний календар – передбачали
сонячні та місячні затемнення;
використовували поняття “нуля”

25. Піраміда
Кукулькан (Ель-Кастільйо)

29. Писемність та цифри Майя

30. Цивілізація Мочіка

31. Цивілізація Чіму

32. Геогліфи плато Наска

33. Художня культура ІНКІВ
• Держава на заході південноамериканського
континенту
• Значна зона правління та впливу
• Столиця – місто Куско (місто пуми)
• Держава, створена у ХV ст. – Тауантинсуйу

35. Кориканча
храм Сонця
• Споруду було оповито карнизом з золота,
впаяного у камінь
• Статуї богів, золотий диск Інку та, навіть,
музичні інструменти з золота й прикрашені
дорогоцінним камінням
• “золотий сад Куско”

37. КІПУ

39. ХАРАКТЕРНІ РИСИ МИСТЕЦТВА
народів Америки
ДОКОЛУМБІВСЬКОЇ ДОБИ
• Утвердження могутності та величі
священного божества
• Культ предків
• Прославляння перемог над ворогами
• Возвеличення правителів та знаті