2. Актуальність роботи:
У наш час людство переживає період зростання
негативних явищ: деградації природи, людської моралі,
зростання бідності; поширення хвороб, голоду,
злочинності, агресивності; зростання конфлікту між
техносферою та біосферою. У сучасному суспільстві все
гостріше постає перед людством проблема охорони
тваринного світу. Особливе місце в житті людини
займають собаки, які одні з найперших серед тварин
були приручені людиною. Але в наш час існує багато
бродячих собак, яких називають “живе сміття”, що
викликає у населення все більшу тривогу.
3. Мета роботи: теоретичного обґрунтувати
та практично дослідити чисельність, умови життя та
поведінку бродячих собак в мікрорайоні ХЗОШ
№ 118, забезпечити умови життя тварин, які
відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним
особливостям шляхом визначення природоохоронних,
здоров’язберігаючих та гуманних заходів, спрямованих
на захист населення від інфекційних хвороб, моральне
благополуччя людини.
Завдання:
1. Дослідити причини, через які збільшується кількість
бродячих собак у місті, погіршуються умови їх життя,
зростає занепокоєність населення щодо небезпеки
такого явища та ставлення школярів до цієї проблеми.
2. Дослідити результативність та зробити висновки.
4. Об'єктом дослідження: є безпритульні собаки,
що мешкають в мікрорайоні ХЗОШ № 118.
Предметом дослідження є ставлення до
тварин учнів школи та мешканців
Орджонікідзевського району.
Методи дослідження:
теоретичний аналіз проблеми:
•вивчення літератури з питань дослідження;
•моніторинг стану довкілля;
•анкетування;
•соціологічне опитування мешканців Орджонікідзевського
району.
5. Державні документи щодо охорони
навколишнього природного середовища
міста Харкова на 2008-2012 рр.
1. Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998
№ 188/98-ВР .
2. “Програма регулювання чисельності бездоглядних
тварин гуманними методами” (2008 рік).
3. Програма охорони навколишнього природного
середовища м. Харкова на 2008-2012рр.
4. Закон України “Про захист тварин від жорстокого
поводження”.
5. Правила утримання домашніх тварин у місті Харкові,
затверджені Рішенням Харківської міської ради
№164/07 від 04.07.2007.
6. З історії одомашнення собаки.
15 тис. років тому (а може 100 тис. років)
вовк був одомашнений людиною, який став
пращуром собаки. За іншими версіями - що
це міг бути шакал, дінго, писець, лисиця.
Але дослідження гінетиків встановили що це
дійсно був вовк. Цілеспрямоване розведення
собак почалося з середени ХХ ст. Сьогодні
існує понад 400 порід собак, які ЮНЕСКО
оголосила надбанням людства.
7. Об’єкт дослідження
В Харкові сьогодні налічується 45 тис.
безпритульних собак.
Причини збільшення чисельності
безпритульних собак:
•через володарських тварин;
•через сформоване стійке “вуличне”
самовідтворення.
НАСЛІДКИ:
За останні 10 років виявлено 59 хворих тварин
на сказ.
В Харкові не організовані місця і зони вигулу
собак і, у зв'язку з цим, виявлено високу
ураженість яйцями токсокар та аскарид ґрунту
дитячих майданчиків, парків та скверів.
9. Виявлені безпритульні тварини,
хворі на сказ у місті Харкові
за останні 10 років
14
12
10
8
6
4
2
0
2000 рік 2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік
2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік 2010 рік
10. Обладнання експерименту
та методика його проведення
1. Вибір та аналіз інформації щодо проблеми зростання
чисельності безпритульних собак у містах і
промислових районах.
2. Моніторинг щодо чисельності володарських і
бездомних тварин, характеристика їх популяційних
угруповань.
3. Соціологічне опитування: опитування жителів
мікрорайону школи.
4. Анкета “Моє ставлення до володарських та бродячих
собак”.
5. Обговорення результатів моніторингу, анкетування
та соціологічне опитування.
11. Основні етапи проведення експерименту
І етап. Моніторинг щодо чисельності володарських
та безпритульних тварин.
Характеристика популяційних угруповань
безпритульних собак в мікрорайоні школи.
Моніторинг шодо чисельності домашніх
тварин (2300 квартир): кішок – 348, собак –
166, декоративних гризунів – 37, співочих
птахів – 46, акваріумних рибок – більше 200.
Вигулюються:
- під справжнім контролем - 23 собаки (14%);
- в присутності господаря, але без намордника
і повідка - 126 собак (76%);
- зовсім без нагляду – 17 собак (10 %).
12. У мікрорайоні школи зареєстровано 48 собак,
які аналізувались за 6 ознаками:
- стратегія їстівної поведінки – нахлібництво,
збирацтво, хижацтво, жебрацтво;
- ставлення до людини;
- приблизний вік;
- угодованість: 0 – повна відсутність підшкірних
жирових відкладень, 1 – ледь помітні жирові
відкладення в нижній частині живота, 2 –
великі жирові відкладення в нижній частині
живота і слабкі в області лопаток, 3 – жирові
відкладення вздовж усього шкіряного покриву,
місцями - товстим шаром;
- час зустрічі собаки;
- стать собаки.
18. ІІ етап. Соціологічне опитування
30 опитаних мешканців утримують вдома собак.
4 із них мають два собаки.
18 мешканців придбали їх для охорони житла,
10 мешканців – щоб мати вірного друга,
2 – для полювання.
Із 30-ти тварин зареєстровані лише 13,
а стерилізовані - лише троє.
19. ІІ етап. Соціологічне опитування
Безпритульні собаки зустрічаються в кожному дворі:
36 жителів ставляться до них добре,
44 жителі – погано,
8 – зі співчуттям і жалем, підгодовують їх,
7 жителів бояться собак,
11 – ставляться до тварин з ненавистю.
20. ІІІ етап. Учні відповідають на питання
анкети “Моє ставлення до домашніх
та бродячих собак”
30% 29%
16,50%
14%
7%
3%
30%
25%
20%
15%
10%
5%
0%
1
з глибоким співчуттям добре погано неприязно бояться байдуже
21. IV етап. Обговорення результатів
моніторингу, анкетування учнів
та соціологічного опитування
На виховних годинах проводяться бесіди
з учнями кожного класу за результатами
моніторингу, анкетування та соціологічного
опитування, аналізуються та узагальнюються
отримані дані щодо екологічної ситуації
відносно безпритульних собак, а також
пропонуються варіанти щодо вирішення цієї
проблеми.
22. Результати досліджень та їх обговорення
всього обстежено 2300 квартир, в 574-х із них проживають
тварини: 166 собак, 348 кішок, 37 декоративних гризунів, 46
співочих птахів, більше 200 акваріумних рибок;
більше як 80% володарських собак та близько 30% кішок
вступають в контакти з дикою фауною міста і його приміської
зони;
30 осіб із 123 опитаних утримують вдома собак, 4 із них мають
по 2 собаки;
18 мешканців придбали собак для охорони житла, 10 мешканців –
щоб мати вірного друга, а 2 – для полювання;
із 34-х домашніх тварин зареєстровані лише 13, а стерилізовані
лише 3;
до 17-ти мешканців мікрорайону собаки проявляли агресію,
62 жителі постійно підгодовують собак,
у 38 учнів вдома живе собака,
85 учнів вважають, що про собак потрібно турбуватися, бо вони
живуть в жахливих умовах, хворі, беззахисні, потребують
допомоги людини.
23. Висновки:
В мікрорайоні школи площею 254 200 квадратних метрів, де
знаходяться висотні житлові будинки – 15 п’ятиповерхівок,
дві дев’ятиповерхівки та 16 двоповерхівок, проживають
близько 50-ти безпритульних собак.
Ядро цієї популяції в будь-який час року складають молоді
і швидше молоді безпритульні собаки-збирачі першого
ступеню угодованості, пік добової активності яких
приходиться на 8.00 та 17.00 годин.
Перевага молодих або швидше молодих особин вказує на
важкість виживання в умовах міста. Для цуценят це складає
в середньому 8% від всієї популяції. Безпритульні собаки 2-3
ступеню угодованості – найбільш рухлива частина популяції,
з високою ймовірністю розповсюдження загальних
захворювань домашніх і диких тварин.
24. Висновки (продовження):
Проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо
необхідності скоротити кількість безпритульних тварин.
реєстрації та стерилізації володарських собак, що дасть
можливість значно
Підвищити відповідальність громадян можна шляхом
створення реальних механізмів, що діють на рівні цільової
державної програми, починаючи зі збору відходів і наявності
реєстраційних жетонів.
Заборонити вилов безпритульних тварин шляхом вбивства.
Необхідно підвищувати рівень екологічної освіти більшості
урядовців та керівників нашої країни, підвищувати духовність
та екологічну культуру всього нашого народу.
Створити Центр етичного виховання з базовою структурою
загальноміського притулку для тварин європейського зразка
у зручному для відвідування місці.
25. Висновки (продовження):
Обмінюватись позитивним досвідом та налагоджувати партнерські
стосунки з іншими містами України та зарубіжними країнами щодо
поводження з тваринами.
Педагогічним колективам загальноосвітніх навчальних закладів
знайти нові шляхи та методи навчання і розвитку у дітей
екологічного мислення та екологічної грамотності, виховувати
дбайливе ставлення до природи, а саме:
активніше впроваджувати в навчально-виховному процесі
навчальні та виховні заходи, які пропагують необхідність
охорони навколишнього природного середовища та
збереження його для наступних поколінь;
організувати екологічні гуртки;
випустити брошуру “Найдавніший і найкращий друг людини”.
