2. Збентежено дивився Пігмаліон на свій витвір,
і серце завмирало від незнаного щастя.
О, якби боги вселили в камінь людську душу!
Міф про Галатею і Пігмаліона
Франсуа Буше. Пігмаліон і
Галатея
Костянтин Маковський. Пігмаліон
і Галатея
3. Експозиція. Дія І. Несподівана зустріч героїв за
випадкових умов: "Щедрий літній дощ ллє, як із відра".
Зав'язка. Дія І-ІІ. Парі Хіггінса й Пікерінга: "Я таки
зроблю герцогиню з цієї задрипаної нетіпахи".
Розвиток дії. Дія ІІІ-ІV. Експеримент - перетворення
квіткарки на герцогиню.
Кульмінація. Дія V. Бунт Елізи: "Тільки ж я - не грудка
бруду під вашими ногами".
Дискусія. Остання розмова-суперечка Хіггінса та Елізи:
"До чого я придатна? До чого ви мене пристосували?
Куди мені йти? Що мені робити? Що тепер буде зі мною?"
КОМПОЗИЦІЯ ДРАМИ «ПІГМАЛІОН»
4. АНТИЧНИЙ МІФ ТА П’ЄСА Б. ШОУ
Міф «Пігмаліон» П’єса «Пігмаліон»
Скульптор Пігмаліон створює статую
дівчини за велінням богів.
Хіггінс випадково зустрічається з
квіткаркою Елізою Дулітл.
Перетворення скульптури на живу жінку
залежить від волі богині Афродіти.
Перетворення на герцогиню відбувається
завдяки людським діям.
Пігмаліон – єдиний образ творця у творі. Хіггінс, Пікерінг, сама Еліза претендують на
роль «творців».
Галатея – пасивний персонаж у творі. Еліза здатна на рішучі вчинки, прийняття
важливих рішень, внутрішній
саморозвиток.
Немає інформації про характер Галатеї, її
ставлення до Пігмаліона, внутрішнього
розвитку.
Еліза має чітко виражені риси характеру,
внутрішню еволюцію. Пройшла шлях від
«обшарпанки» до елегантної леді.
Фінал – щасливий шлюб. Відкритий фінал.
5. Чому п’єса має назву «Пігмаліон», а не
«Галатея»?
В. Фоканов
