Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік

2. УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ
СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
Календар знаменних
і пам’ятних дат
Сумщини
на 2014 рік
Суми 2013
2

3. ПЕРЕДМОВА
«Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку
60-х років ХХ століття.
«Календар… на 2014 рік» призначений надати допомогу працівникам бібліотек,
клубів, музеїв, засобів масової інформації, екскурсоводам, викладачам, громадським діячам,
краєзнавцям області у плануванні краєзнавчої роботи на 2014 рік і відзначенні ювілейних дат
Сумщини.
Календар містить хронологічний перелік основних знаменних і пам’ятних дат області
на 2014 рік, деякі дати доповнені статтями і бібліографією (вони у переліку позначені
зірочками). Література у списках подається за типами і видами видань (довідники, окремі
видання, статті в книгах, статті в періодиці), а в середині – де в прямій, де в зворотній
хронології, де в логічній послідовності (так, до ювілею області: спочатку взагалі про
Сумщину, а потім – в порядку алфавіту районів області).
Спеціально для цього випуску на наше прохання написані автобіографії
ювілярами 2014 року: народною артисткою України О. М. Сокол, письменником
П. А. Нестеренком, поетом В. В. Чубуром, а також авторські статті, присвячені життю і
творчості мистецтвознавця С. Таранушенка, поета В. Затуливітра, заслужених працівників
культури України Л. К. Федевич і Л. М. Стадниченко.
Бібліографію, яка додається до ювілейних статей, слід доповнювати новою поточною
інформацією. Також стануть у нагоді і календарі: «Знаменні і пам’ятні дати Сумщини на 2009
рік», «Знаменні і пам’ятні дати на 2004 рік».
Відбір літератури закінчено в травні 2013 року.
Свої доповнення і зауваження просимо надсилати до відділу краєзнавчої літератури і
бібліографії Сумської ОУНБ.
Січень
1 65 років від дня народження В. П. Андрущенка (1949), доктора філософських наук,
професора, академіка АПН України, заслуженого діяча науки і техніки України,
уродженця с. Совинка Конотопського району.
1 110 років від дня народження Є. О. Адамцевича (1904–1972), українського кобзаря,
уродженця с. Солониця Лубенського району Полтавської області. Жив у Ромнах.
2 65 років від дня народження М. П. Базиля (1949), живописця, члена Національної спілки
художників України, учасника республіканських і всеукраїнських виставок, уродженця
с. Сліпород Глухівського району.
10* 75 років утворення Сумської області (1939).
11 110 років від дня народження О. Я. Усикова (1904–1995), видатного вченого, фізика,
доктора технічних наук, лауреата Ленінської премії України, заслуженого діяча науки,
почесного директора інституту радіофізики і електроніки НАН України, академіка НАН
України, уродженця смт Кириківка Великописарівського району.
14 120 років від дня народження Є. Д. Онацького (1894–1979), письменника, вченого,
енциклопедиста, уродженця м. Глухів.
15 110 років від дня народження В. Т. Циса (1904–1977), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Хоружівка Недригайлівського району.
15 120 років від дня народження В. З. Филоновича (1894–1987), відомого військового і
громадсько-політичного діяча, генерал-хорунжого, військового міністра УНР в екзилі
3

4. (еміграції), уродженця с. Рогізне Сумського району.
16 55 років від дня народження О. О. Гирі (1959), педагога, заслуженого вчителя України,
уродженця с. Діброва Роменського району.
18 75 років від дня народження В. С. Стельмаха (1939), вченого, заслуженого економіста
України, державного діяча, Героя України, почесного громадянина м. Суми і
смт Велика Писарівка, уродженця с. Олександрівка Великописарівського району.
18 90 років від дня народження Ю. Г. Сиротенка (1924), художника-живописця, графіка,
члена Національної спілки художників України, уродженця м. Суми.
19 100 років від дня народження І. С. Савича (Лук’яненка) (1914–2000), поета, прозаїка,
члена НСПУ, уродженця с. Савинки на Чернігівщині. Юнацькі роки пройшли на
Конотопщині. Працював у Конотопській районній газеті «Комуна».
21 100 років від дня народження А. Ф. Трощановського (1914–1986), українського актора і
режисера, народного артиста УРСР, уродженця с. Сім’янівка Конотопського району.
24 120 років від дня народження І. І. Стешенка (1894–1937), українського співака,
уродженця м. Лебедин.
28 55 років від дня народження Л. В. Ромен (Шевченко) (1959), поетеси, члена НСПУ,
відповідального секретаря Сумської організації НСПУ, композитора, члена
Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреата Всеукраїнської
літературної премії ім. О. Олеся, лауреата премії літературного конкурсу Світової
Федерації Українських Жіночих організацій ім. Марусі Бек, уродженки м. Ромни.
31* 70 років від дня народження О. М. Сокол (1944), актриси, народної артистки України,
артистки Сумського театру для дітей та юнацтва, уродженки с. Мелешківка
Недригайлівського району.
Лютий
– 75 років тому рішенням оргбюро ЦК КП(б)У по Сумській області організовано
Обласний будинок народної творчості в м. Сумах (1939)
2* 70 років від дня народження П. А. Нестеренка (1944), письменника, журналіста, члена
Національної спілки журналістів України, НСПУ, лауреата Сумської обласної премії
імені Миколи Теницького, Сумської обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії
ім. П. Рудя, уродженця с. Галайбине Борзнянського району Чернігівської області. Живе
і працює в Сумах.
5 75 років від дня народження А. І. Стреляного (1939), письменника, публіциста,
сценариста, лауреата Державної премії СРСР, уродженця м. Харків. Дитячі роки
пройшли в с. Стара Рябина Великописарівського району.
5* 300 років заснування Гамаліївського Харлампіївського монастиря (с. Гамаліївка
Шосткинського району) (1714).
7 210 років від дня народження М. А. Маркевича (1804–1860), історика, письменника,
етнографа, уродженця с. Дунаєць Глухівського району.
12 125 років від дня народження В. І. Алешка (1889–1942), письменника, уродженця
м. Суми.
22 100 років від дня народження О. М. Щербака (1914–1942), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Пушкарне, нині Грабовське Краснопільського району.
23 60 років від дня народження В. А. Ющенка (1954), відомого українського громадського,
політичного і державного діяча, прем’єр-міністра України (1999–2001), Президента
України (2005–2010), кандидата економічних наук, академіка Академії економічних
наук, академіка Академії кібернетики, заслуженого економіста України, лауреата
4

5. Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесного доктора Національного
університету «Києво-Могилянська академія» та Острозької академії, Почесного доктора
Корейського університету, Почесного жителя Великописарівського району, уродженця
с. Хоружівка Недригайлівського району.
27 110 років від дня народження Л. І. Смілянського (1904–1966), прозаїка, драматурга,
журналіста, члена Спілки письменників України, уродженця м. Конотоп.
29* 70 років від дня народження В. І. Затуливітра (1944–2003), поета, члена НСПУ, лауреата
літературної премії ім. П. Усенка, премії ім. П. Тичини «Чуття єдиної родини»,
уродженця с. Яблучне Великописарівського району.
Березень
– 100 років від дня народження О. А. Осадчого (1914–1944), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Воскресенка Буринського району.
5 90 років від дня народження І. І. Дорошенка (1924–1985), літературознавця, критика,
члена Спілки письменників СРСР, уродженця с. Собичеве Шосткинського району.
6 55 років від дня народження А. А. Полякова (1959), поета, члена НСПУ, лауреата
літературної премії ім. М. Ушакова, уродженця м. Суми.
17* 65 років від дня народження Л. К. Федевич (1949), музейного працівника,
мистецтвознавця, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України,
завідуючої відділу декоративного мистецтва Сумського обласного художнього музею
ім. Н. Онацького, заслуженого працівника культури України, уродженки с. Красносілка
Бершадського району Вінницької області.
17 120 років від дня народження О. П. Кириченка (1894–1941), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Локня Сумського району.
22 90 років від дня народження Г. С. Манухи (1924–1994), механізатора, Героя
Соціалістичної Праці (1977), уродженки с. Червоне Роменського району.
23 90 років від дня народження О. О. Палажченка (1924–1979), поета-ковпаківця,
письменника-літописця партизанської слави, члена Спілки письменників України,
лауреата обласної комсомольської премії ім. П. Рудя, редактора Ямпільської районної
газети, уродженця с. Вікторове Глухівського району.
27 55 років від дня народження О. Д. Сорокалєта (1959), спортсмена, заслуженого майстра
спорту, волейболіста, чемпіона світу, Європи, срібного призера XXIV Олімпіади в Сеулі
(1988), уродженця м. Шостка.
27 110 років від дня народження С. С. Бадиви (1904–1993), санітарного лікаря,
заслуженого лікаря України, уродженця м. Ромни.
27 140 років від дня народження О. Я. Дояренка (1874–1958), професора, засновника
російської і радянської школи агрофізики, уродженця Харківської губернії. Дитячі роки
пройшли в с. Марківка Білопільського району, закінчив Сумську гімназію (1892).
31 100 років від дня народження Л. М. Новиченка (1914–1996), літературознавця, критика,
доктора філологічних наук, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка,
уродженця с. Русанівка Липоводолинського району.
Квітень
4 75 років від дня народження Н. В. Михайлової (1939), актриси, заслуженої артистки
УРСР, артистки Сумського академічного театру драми та музичної комедії
5

6. ім. М. С. Щепкіна, уродженки м. Санкт-Петербург.
5 60 років від дня народження В. А. Кучеренка (1954), Героя Радянського Союзу,
льотчика-афганця, уродженця с. Нижня Сироватка Сумського району.
6 70 років від дня народження О. Г. Прокопчука (1944), скульптора, члена Національної
спілки художників України, викладача кафедри образотворчого мистецтва, теорії,
історії музики та художньої культури СДПУ ім. А. С. Макаренка, учасника
Всеукраїнських і Міжнародних виставок, уродженця с. Басчі Октябрьського району
Алма-Атинської області (Казахстан). Живе в м. Суми.
11 60 років від дня народження С. В. Корінного (1954), актора, заслуженого артиста
України, артиста Сумського академічного театру драми та музичної комедії
ім. М. С. Щепкіна, уродженця м. Кобеляки Полтавської області.
18 160 років від дня народження М. Ф. Сумцова (1854–1922), фольклориста, етнографа,
літературознавця, члена-кореспондента Петербурзької АН, академіка Української АН,
уродженця м. Санкт-Петербург. Об’єктом його досліджень була нинішня Сумщина –
Лебединський, Охтирський, Роменський, Глухівський райони. Його родинний маєток
знаходився в с. Боромля Тростянецького району.
21 50 років від дня народження Г. М. Іванущенка (1964), історика, краєзнавця, уродженця
с. Улянівка Білопільського району.
22 100 років від дня народження І. Т. Лисенка (1914–1984), Героя Радянського Союзу,
уродженця Амурської області. Звання присвоєно за визволення с. Кириківка
Великописарівського району.
22 180 років від дня народження І. М. Рябініна (1834–1912), краєзнавця, першого історика
м. Путивль. Похований у Путивлі.
24 60 років від дня народження М. М. Юдіна (1954), заслуженого діяча мистецтв України,
члена Національної спілки журналістів України, Національної музичної спілки України,
Національної спілки театральних діячів України, Міжнародного союзу діячів
естрадного мистецтва. Лауреат всеукраїнських та міжнародних мистецьких конкурсів і
фестивалів. Директор Сумського обласного академічного театру драми і музичної
комедії ім. М. С. Щепкіна, уродженця м. Путивль.
25 70 років від дня народження М. В. Сіробаби (1944), живописця, графіка, заслуженого
художника України, уродженця с. Межиріч Лебединського району.
25 100 років від дня народження Г. М. Прокопенка (1914–1944), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Житне Роменського району.
Травень
– 150 років тому у Тростянці три місяці жив і творив великий російський композитор
П. І. Чайковський (1864).
10* 65 років від дня народження Л. М. Стадниченко (1949), директора Сумської
центральної міської бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка, заслуженого працівника культури
України, уродженки м. Чита (Росія).
13 135 років від дня народження В. І. Сазанова (1879–1967), доктора
сільськогосподарських наук, професора, педагога, Героя праці, видатного організатора
сільськогосподарської дослідної справи, вченого в галузі агрохімії, землеробства,
селекції рослин та методики дослідної справи в агрономії, уродженця м. Путивль.
15 100 років від дня народження Н. Г. Домбровської (1914–1996), артистки, корифея
Сумського академічного театру драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна, кавалера
орденів «Пошани» і «Дружби народів».
6

7. 20 170 років від дня народження М. І. Мурашка (1844–1909), живописця, педагога,
художнього критика, громадського діяча, уродженця м. Глухів.
25 110 років від дня народження Ю. І. Назаренка (1904–1991), перекладача, члена Спілки
письменників СРСР, уродженця м. Конотоп.
25 90 років від дня народження А. І. Хондош(ж)ко (1924), хіміка, Героя Соціалістичної
Праці (1971), апаратниці заводу «Зірка» (Шостка), уродженки с. Коростовичі
Чернігівської області.
Червень
5 75 років від дня народження І. К. Досаєвої (1939), співачки, заслуженої артистки
РРФСР, солістки Сумського академічного театру драми та музичної комедії
ім. М. С. Щепкіна, доцента СДПІ ім. А. С.Макаренка, уродженки м. Магнітогорськ
Челябінської області (Росія).
6 90 років від дня народження Ф. М. Іскрича (1924–1986), організатора
сільськогосподарського виробництва, Героя Соціалістичної Праці (1966), голови
колгоспу «Заповіт Леніна» Краснопільського району, уродженця с. Великий Прикіл
Краснопільського району.
16 125 років від дня народження В. О. Суходольського (1889–1962), письменника,
драматурга, уродженця м. Ромни.
20 140 років від дня народження І. С. Абрамова (1874–1960), вченого-літературознавця,
фольклориста, етнографа, краєзнавця, уродженця с. Вороніж Шосткинського району.
20* 180 років від дня народження О. М. Лазаревського (1834–1902), українського історика,
археографа, краєзнавця, шевченкознавця, уродженця с. Гирівка, тепер с. Шевченкове
Конотопського району.
22 135 років від дня народження Ф. Г. Кричевського (1879–1947), художника, педагога,
професора, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця м. Лебедин.
30 135 років від дня народження Ф. Г. Білецького (1879–1967), вченого в галузі
рослинництва, заслуженого діяча науки УРСР, уродженця м. Кролевець.
Липень
3 110 років від дня народження А. М. Утевського (1904–1988), українського біохіміка,
доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента АН УРСР, уродженця
м. Конотоп.
7 75 років від дня народження М. А. Берфмана (1939), інженера-будівельника,
державного діяча, 1995–1998 – першого заступника голови Сумської
облдержадміністрації, 1998–1999 – голови Сумської обласної держадміністрації, 1999-
2006 – голови Сумської обласної ради, заслуженого економіста України (2004),
уродженця м. Суми.
11 100 років від дня народження В. У. Воронова (1914–?), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Підлипне Конотопського району.
12 80 років від дня народження О. М. Маландія (1934), поета, члена НСПУ, уродженця
с. Барвінкове Сумського району.
16 95 років від дня народження П. П. Охріменка (1919–1997), літературознавця, доктора
філологічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України, члена
Спілки письменників України, уродженця с. Солониці Лубенського району Полтавської
7

8. області.
25 90 років від дня народження І. Д. Обуховського (1924–1989), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Розсоші Великописарівського району.
27 100 років від дня народження Л. М. Протопопова (1914–1984), заступника командира
1140-го стрілецького полку 340-ї стрілецької дивізії, почесного громадянина м. Суми,
уродженця с. Ісправна Красноярського краю. 2 вересня 1943р. водрузив червоний
прапор над визволеним містом Суми.
31 90 років від дня народження П. А. Мосієнка (1924–2000), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Кимличка Липоводолинського району.
Серпень
– 75 років тому засноване Сумське обласне радіо (1939).
5 115 років від дня народження Б. Д. Антоненко-Давидовича (1899–1984), письменника,
члена НСПУ, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, уродженця
м. Ромни.
7 195 років від дня народження П. О. Куліша (1819–1897), письменника, критика,
історика, етнографа, фольклориста, уродженця с. Вороніж Шосткинського району.
8* 65 років від дня народження В. В. Чубура (1949), поета, члена НСПУ, перекладача,
критика, старшого викладача СумДУ, уродженця м. Суми.
9 65 років від дня народження В. І. Положія (1949–2004), відомого українського
письменника, критика, члена НСПУ, лауреата премій ім. М. Горького та ім. П. Усенка,
уродженця с. Старозінів Білопільського району.
11 120 років від дня народження В. Ю. Білецької (1894–1933), етнографа, фольклориста,
уродженки м. Охтирка.
13 150 років від дня народження В. А. Косинського (1864–?, 1928 – остання згадка про
нього), вченого в галузі політекономії, фінансів і аграрних проблем, професора,
академіка, одного з перших дійсних членів Української академії наук, міністра праці
(1918), уродженця с. Дорошівка Глухівського повіту Чернігівської губернії, зараз
Ямпільського району.
16 110 років від дня народження С. А. Руденка (1904–1967), організатора сільського
господарства, Героя Соціалістичної Праці (1948), уродженця с. Гудимівка
Лебединського району.
17 250 років від дня народження М. Ф. Берлинського (1764–1848), видатного українського
історика, першого дослідника історії Києва, археолога, архівіста, педагога, релігійного
діяча, уродженця с. Нова Слобода Путивльського району.
19 90 років від дня народження К. М. Ломикіна (1924–1993), видатного українського
живописця, графіка, заслуженого діяча мистецтв УРСР, народного художника УРСР,
уродженця м. Глухів.
19 110 років від дня народження О. М. Льдова-Настенка (1904–1979), режисера,
заслуженого артиста УРСР, першого директора Сумського театру ім. М. С. Щепкіна,
уродженця м. Суми.
22 75 років від дня народження В. П. Куца (1939), живописця, члена НСХУ, графіка,
заслуженого художника України, уродженця м. Суми.
29 90 років від дня народження В. Ф. Колесника (1924–2009), Героя Соціалістичної Праці
(1982), голови колгоспу ім. Ульянова Білопільського району.
30 65 років від дня народження Н. О. Ткаченко (1949), поетеси, уродженки с. Токарі
Сумського району.
8

9. Вересень
1 110 років від дня народження С. А. Свашенка (1904–1969), українського і російського
актора театру і кіно, заслуженого діяча мистецтв РРФСР, уродженця с. Деркачі
Лебединського району.
1 365 років заснування с. Сміле Роменського району (1649).
6 90 років від дня народження І. М. Баличева (1924–1999), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Катанське Великописарівського району.
8 75 років від дня народження В. Ф. Бойка (псевдонім Василь Шукайло) (1939), поета-
сатирика, члена НСПУ, лауреата літературної премії ім. Л. Глібова, уродженця
с. Михайлівка Лебединського району.
8 100 років від дня народження П. Ю. Ключини (справжнє прізвище – Ключник) (1914-
1972), видатного українського байкаря і талановитого лірика, уродженця с. Великий
Самбір Конотопського району.
10 120 років від дня народження О. П. Довженка (1894–1956), письменника, режисера,
кінодраматурга, художника, актора, уродженця с. Сосниця Чернігівської області.
Навчався у Глухівському педінституті (1911–1914), нині національний педагогічний
університет ім. О. Довженка.
11* 150 років від дня народження П. А. Грабовського (1864–1902), видатного українського
поета-лірика, публіциста, перекладача, фольклориста, визначного громадського діяча,
уродженця с. Пушкарне Охтирського повіту Харківської губернії, тепер с. Грабовське
Краснопільського району.
11 65 років від дня народження П. М. Шаповаленко (1949), майстрині машинного доїння
корів агрофірми «Перше травня» Сумського району, уродженки с. Вонігово
Тячевського району Закарпатської області. Першою в незалежній Україні удостоєна
найвищої державної відзнаки – звання Героя України (2001).
15 100 років від дня народження І. С. Зубкова (1914–?), Героя Радянського Союзу,
уродженця хут. Захарівщина, нині с. Галушки Лебединського району.
15 210 років від дня народження М. О. Максимовича (1804–1873), вченого-
енциклопедиста, українського історика, філолога, фольклориста, вченого-
природознавця, першого ректора Київського університету ім. Т. Г. Шевченка,
уродженця хут. Тимківщина, тепер с. Богуславець Черкаської області. Його життя і
творчість пов’язані з Глуховом, де 20 років (1815–1835) проживали його батьки.
16 100 років від дня народження В. Ф.Кайдаша (1914–1972), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Куянівка Білопільського району.
19 60 років від дня народження С. І. Побожія (1954), кандидата мистецтвознавства,
художника, члена НСХУ, доцента Української академії банківської справи, уродженця
м. Вольськ Саратовської області (Росія).
19 100 років від дня народження М. О. Гуденка (1914–1940), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Попівка Конотопського району.
Жовтень
5 125 років від дня народження М. Л. Ернста (1889–1956), археолога, історика,
музеєзнавця, педагога, уродженця м. Київ. Навчався в Глухівській чоловічій гімназії.
14 195 років від дня народження М. А. Терещенка (1819–1903), промисловця, підприємця,
мецената, благодійника, почесного громадянина Глухова і Києва, уродженця м. Глухів.
9

10. 15 55 років від дня народження В. М. Власенка (1959), кандидата історичних наук (1998),
доцента (2003), завідувача кафедри історії СумДУ (2003–2009), нині – доцента цієї
кафедри, докторанта Київського національного університету імені Т. Шевченка (2009–
2012), головного редактора «Сумського історико-архівного журналу» (2005–2012),
лауреата премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського вільного
університету у Нью-Йорку (2006), переможця всеукраїнських конкурсів науково-
пошукових робіт (2007, 2008), члена Національної спілки краєзнавців України,
уродженця м. Суми.
15 100 років від дня народження О. Б. Панова (1914–1944), Героя Радянського Союзу,
уродженця м. Путивль.
20 100 років від дня народження К. С. Гнідаша (1914–1944), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Салогубівка Роменського району.
25 140 років заснування Глухівського національного педагогічного університету
ім. О. Довженка (1874).
Листопад
– 80 років заснування Ямпільської районної газети «Голос часу» (1934).
4 120 років від дня народження П. С. Рибалка (1894–1948), воєначальника, маршала
бронетанкових військ, двічі Героя Радянського Союзу, уродженця с. Малий Вистороп
Лебединського району.
8 60 років від дня народження Н. Г. Білоцерківець (1954), поетеси, літературного критика,
члена НСПУ, лауреата премії ім. В. Маяковського, уродженки с. Куянівка
Білопільського району.
8 90 років від дня народження І. П. Мазура (1924), знатного бурильника Охтирського
управління бурових робіт тресту «Укрнафта», Героя Соціалістичної Праці (1971),
уродженця Вінницької області.
12 80 років від дня народження М. А. Лаврика (1934), механізатора, Героя Соціалістичної
Праці (1981), лауреата Державної премії СРСР, уродженця с. Коровинці
Недригайлівського району.
13* 125 років від дня народження Остапа Вишні (справжнє прізвище – Губенко Павло
Михайлович) (1889–1956), талановитого українського письменника, сатирика,
гумориста, уродженця х. Чечва, тепер с. Грунь Охтирського району.
15 65 років від дня народження М. М. Бондаренка (1949), художника-графіка, живописця,
члена НСХУ, учасника художніх виставок в Україні та поза її межами, кавалера ордена
«За заслуги» III ступеня, уродженця с. Дмитрівка Буринського району.
19 130 років від дня народження М. М. Ляшка (справжнє прізвище – Лященко Микола
Миколайович) (1884–1953), відомого російського письменника, перекладача,
уродженця м. Лебедин.
19 90 років від дня народження М. П. Теслі (1924), педагога, фундатора «Попівської
академії» і пропагандиста її духовної спадщини, засновника краєзнавчого музею в
с. Залізняк Сумського району, уродженця х. Стрілки Краснопільського району.
22 75 років від дня народження Г. П. Білоуса (1939–2011), письменника, літературознавця,
перекладача, члена НСПУ, лауреата міжнародної української премії ім. Г. С.
Сковороди, літературно-мистецької премії ім. М. Старицького, уродженця с. Курмани
Недригайлів-ського району.
23 175 років від дня народження П. І. Ліницького (1839–1906), українського філософа,
богослова, уродженця м. Лебедин.
10

11. 25 80 років від дня народження І. М. Власенка (1934), письменника, журналіста, члена
НСПУ, лауреата літературної премії ім. А. Головка, уродженця смт Недригайлів.
26 100 років від дня народження М. Д. Дятленка (1914–1996), письменника-перекладача,
члена Спілки письменників СРСР, журналіста, кандидата історичних наук, уродженця
с. Куличка Лебединського району.
28 90 років від дня народження В. О. Івануни (1924–1999), Героя Соціалістичної Праці
(1949), ланкової рільничої бригади Калинівського відділку радгоспу Великожовтневого
цукрокомбінату Білопільського району, уродженки с. Марківка Білопільського району.
30 130 років від дня народження І. О. Аксьонова (1884–1935), поета-футуриста,
перекладача, художнього критика, історика театру, уродженця м. Путивль.
Грудень
– 90 років заснування СДПУ ім. А. С. Макаренка (1924).
8 100 років від дня народження М. П. Мінакова (1914–2007), літературознавця, філолога,
журналіста, педагога, викладача зарубіжної літератури Сумського педінституту
ім. А. С. Макаренка, засновника літературної студії «Орфей», уродженця м. Суми.
8 130 років від дня народження П. О. Гнідича (1884–1919), фольклориста, етнографа,
педагога, уродженця м. Полтава. Вивчав фольклор Роменщини.
13 60 років тому введений в дію Сумський суперфосфатний завод, тепер ПАТ
«Сумихімпром» (1954).
13 100 років від дня народження А. О. В’юника (1914–2003), українського
мистецтвознавця, уродженця с. Білка Тростянецького району.
19 95 років від дня народження М. О. Лукаша (1919–1988), видатного мовознавця, майстра
поетичного перекладу, члена НСПУ, лауреата республіканської премії
ім. М. Рильського та українсько-французької літературної премії ім. М. Зерова,
уродженця м. Кролевець.
21* 125 років від дня народження С. А. Таранушенка (1889–1976), мистецтвознавця,
етнографа, історика архітектури, професора, уродженця м. Лебедин.
23 100 років від дня народження Є. Ю. Маленка (1914–1994), кандидата історичних наук,
доцента Харківського державного університету, краєзнавця, уродженця с. Попівка
Конотопського району.
23 (22 ?) 125 років від дня народження Д. С. Антоновича-Будька (1889–1975), актора,
народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР, професора, уродженця
м. Білопілля.
26 90 років від дня народження Л. А. Кошелевої (1924), фольклорної співачки,
хранительки старовинних пісен субетноса «горюни», уродженки с. Линове
Путивльського району.
29 100 років від дня народження І. К. Бондара (1914–1944), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Соснівка Конотопського району.
***
– 30 років утворення Сумської обласної організації Національної спілки художників
України (1984).
– 30 років тому відкрився Сумський центральний ринок (1984).
– 40 років започаткування обласного фестивалю сатири і гумору «Вишневі усмішки» в
11

12. с. Грунь Охтирського району (1974).
– 50 років заснування народного музею П. А. Грабовського (1964, с. Грабовське
Краснопільського району).
– 60 років відкриття районної дитячої бібліотеки в Хотіні (1954).
– 65 років створення ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» (1949).
– 70 років тому відкрита 5-та Сумська міська клінічна лікарня (1944).
– 70 років заснування центральної бібліотеки Конотопської районної ЦБС (1944).
– 75 років заснування Сумської державної обласної універсальної наукової бібліотеки
(1939).
– 75 років тому створено Сумську обласну філармонію (1939).
– 80 років тому заснований Палац дітей та юнацтва в Сумах (1934).
– 90 років заснування центральної бібліотеки Середино-Будської районної ЦБС (1924).
– 90 років від дня народження В. К. Нестеренка (1924–1994), працівника сільського
господарства, Героя Соціалістичної Праці (1966), уродженця с. Олександрівка
Буринського району.
– 95 років утворення Путивльського краєзнавчого музею (1919).
– 95 років заснування районної громадсько-політичної газети «Путивльські відомості»
(1919).
– 100 років від дня народження П. І. Коломійця (1914–1943), Героя Радянського Союзу,
уродженця с. Нижня Сироватка Сумського району.
– 100 років від дня народження М. Ю. Жеребило (1914–1980), працівника сільського
господарства, Героя Соціалістичної Праці (1948), ланкової Калинівського відділку
радгоспу Великожовтневого цукрокомбінату Білопільського району.
– 100 років завершення будівництва Троїцького собору в Сумах (1914).
– 110 років тому закладений Веретинівський парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
місцевого значення (1904).
– 110 років виникнення с. Нововасилівка Середино-Будського району (1904).
– 110 років від дня народження Б. М. Чмихала (1904–1971), працівника сільського
господарства, Героя Соціалістичної Праці (1949), уродженця с. Лукашівка
Великописарівського району.
– 120 років від дня народження М. Л. Тінського (1894–1948), українського актора,
режисера і театрального діяча. уродженця м. Ромни.
– 135 років від дня народження О. В. Капніста (1879–1956 (1958?)), графа, останнього
володаря маєтку в с. Михайлівка Лебединського району.
– 175 років від часу заснування першої на Лівобережній Україні Волокитинської
фарфорової мануфактури (1839).
– 260 років від дня народження Д. П. Трощинського (1754–1829), державного діяча,
міністра уділів, юстиції і фінансів Росії, сенатора, мецената української культури,
уродженця м. Глухів.
– 275 років заснування м. Шостка (1739).
– 285 років заснування с. Орлівка Ямпільського району (1729).
– 345 років заснування с. Ображіївка Шосткинського району (1669).
– 360 років заснування смт Ямпіль (1654).
– 360 років заснування с. Осоївка Краснопільського району (1654).
– 360 років заснування с. Стрельники Путивльського району (1654).
12

13. 10 січня
75 років утворення Сумської області (1939)
Сумську область з центром в м. Суми створено
згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10
січня 1939 р. До її складу ввійшли 12 районів
Харківської області (Білопільський, Великописарів-
ський, Грунський, Краснопільський, Лебединський,
Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянець-
кий, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17
районів Чернігівської області (Буринський,
Глинський, Глухівський, Дубов’язівський,
Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський,
Путивльський, Роменський, Середино-Будський,
Смілівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний,
Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2
райони Полтавської області (Липоводолинський,
Синівський).
Розташована Сумська область в північно-
східній частині України. На півночі та сході вона
межує з Брянською, Курською, Бєлгородською
областями Російської Федерації, на південному сході,
півдні, заході – з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України.
На день створення площа області складала 24 тис. кв. км з населенням 1 707 200
чоловік.
Кількість населення області станом на 1 січня 2013 р. складала 1143249 осіб.
За 70 років існування адміністративно-територіальний поділ області змінювався
декілька разів. В основному відбулося укрупнення районів. Так, у 1963 р. в області
налічувалося 10 районів (Білопільський, Буринський, Глухівський, Конотопський,
Кролевецький, Лебединський, Охтирський, Роменський, Середино-Будський, Сумський), у
1965 р. було відновлено 6 районів (Краснопільський, Липоводолинський, Недригайлівський,
Путивльський, Тростянецький, Шосткинський). У цьому ж році населені пункти колишнього
Талалаївського району відійшли до Чернігівщини.
У 1966 р. були створені ще 2 райони: Великописарівський та Ямпільський. З 1966 р. і
до сьогодення на території області існує 18 районів, 15 міст, з них 7 – обласного
підпорядкування (Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка), 20 селищ
міського типу, 384 сільради, 1500 сільських населених пунктів.
Після опублікування Указу про утворення області було створено організаційний
комітет Президії Верховної Ради УРСР по Сумській області, який розпочав свою діяльність
15 січня 1939 р. і закінчив у січні 1940 року після проведення 1-ї сесії Сумської обласної ради
депутатів трудящих. На оргкомітет покладалися: керівництво господарчим та культурним
будівництвом на території тільки-но створеної області, організація обласних установ, відділів
та управлінь, підготовка та проведення виборів в обласну раду депутатів трудящих.
24 грудня 1939 р. відбулися вибори до обласної ради депутатів трудящих, був обраний
81 депутат. Вже 8-9 січня 1940 р. відбулася перша сесія Сумської обласної ради депутатів
трудящих. Її відкрила найстаріша з депутатів колгоспниця, стахановка, орденоносець
Пармузіна Агрипина Антонівна. На сесії було обрано виконавчий комітет облради в кількості
13

14. 17 чоловік на чолі з головою – Горловим Йосипом Гордійовичем. Перше засідання
виконкому відбулося 14 січня 1940 року.
Провідними галузями промисловості утвореної області були машинобудівна і цукрова.
Це – галузі, характерні для Сумщини всіх часів. Розвивались також хімічна, харчова
промисловість. Найбільш значними підприємствами були: Сумський машинобудівний завод
ім. М. В. Фрунзе, Конотопський електромеханічний завод «Червоний металіст», Сумський
рафінадний завод, Шосткинська фабрика кіноплівки та ряд оборонних заводів. Всього в
області на момент створення нараховувалося 511 великих і середніх підприємств, а також
значна кількість дрібних підприємств і артілей.
Сільське господарство області спеціалізувалося на виробництві зерна, цукрових
буряків, конопель, овочів, соняшнику та інше.
Сумщина – земля давня та легендарна. Нашому
краю, його людям, подвигам і славі присвячено
найвидатнішу пам’ятку Київської Русі – «Слово о
полку Ігоревім».
З середини XIV ст. Сумщина входила до складу
Великого князівства Литовського, пізніше до Речі
Посполитої, Росії. Кожна з цих держав намагалась
захопити прикордонні території, що призводило до
численних війн, нападів, загибелі людей, знищення
міст і поселень.
В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала Українська
козацька держава (Військо Запорізьке), до складу якої входила і територія Сумщини, а саме:
Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу
Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Це знайшло
відображення в належності населення до певного стану: більшість населення Гетьманщини
складали козаки, а Слобожанщини – селяни. Звідси і своєрідність побуту, звичок, одягу, мови
населення Гетьманщини і Слобожанщини.
Під Конотопом відбулась знаменита Соснівська битва, в якій українська армія
гетьмана І. Виговського перемогла російську.
Населення краю брало участь у Вітчизняній війні 1812 р. Хоробро билися з ворогом
Сумський та Охтирський гусарські та Глухівський кірасирський полки.
В роки громадянської війни (1918-1920) Сумщина знову стала прикордонним краєм:
належала Росії і Україні і не належала нікому, бо саме тут, в районі Середино-Буди,
проходила демаркаційна лінія і було встановлено нейтральну зону.
На фронтах Великої Вітчизняної війни і партизанських загонах воювало
577 655 уродженців та жителів Сумської області, понад 350 тис. з них перебували в
регулярній армії. 154 462 чоловіки загинули.
Сумщина стала колискою партизанської слави. 22 вересня 1941р. легендарним
командиром С. А. Ковпаком був підписаний наказ № 1 «Про затвердження особового складу
партизанського загону», і саме з цієї дати розпочався героїчний шлях партизанів від Путивля
до Карпат. Враховуючи величезний внесок партизан Сумщини в загальну перемогу,
Президент України Л. Д. Кучма в 2001 р. підписав Указ про святкування Дня партизанської
слави саме 22 вересня.
На території Сумської області в роки війни вів боротьбу 41 партизанський загін, на
базі 21 з них були сформовані партизанські з’єднання під командуванням С. А. Ковпака,
О. М. Сабурова, Я. І. Мельника, М. І. Наумова, Л. Я. Іванова, М. В. Таратути.
14
Плач Ярославни (В. Фаворський)

15. За подвиги в роки Великої Вітчизняної війни 192 уродженці області удостоєні звання
Героя Радянського Союзу. І. М. Кожедубу це звання присвоєно тричі, П. С. Рибалку,
С. А. Ковпаку та С. П. Супруну – двічі.
102 чоловіка носять звання Героя Соціалістичної Праці, а М. Х. Савченко удостоєна
цього високого звання двічі.
Славні традиції продовжено і в незалежній Україні. Одним з перших відзнаку
Президента України орден князя Ярослава Мудрого V ступеня одержав уродженець
Сумщини співак А. Ю. Мокренко. Найвищою нагородою Української Православної Церкви
орденом святого рівноапостольного Великого князя Володимира нагороджено колишнього
голову Сумської держадміністрації А. О. Єпіфанова та почесного громадянина Сум
М. П. Лушпу. Уславлена майстриня машинного доїння корів агрофірми «Перше травня»
Сумського району П. М. Шаповаленко першою в незалежній Україні удостоєна найвищої
державної відзнаки – звання Героя України.
Сумщина – батьківщина відомих діячів науки і культури. Зокрема, історика
О. М. Лазаревського, бібліографа С. І. Пономарьова, професора, видавця «Енеїди»
М. Й. Парпури, культурно-освітнього діяча і засновника «Попівської академії»
О. О. Паліцина, діяча освіти і культури, засновника Хрестовоздвиженського трудового
братства М. М. Неплюєва, військового діяча, героя російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
М. І. Драгомирова, педагога і письменника А. С. Макаренка, фізика А. Ф. Йоффе, лінгвіста
О. Потебні, всесвітньовідомого перекладача М. Лукаша, літературознавців А. П. Шамрая,
Л. Новиченка, Г. Нудьги.
На Сумщині народились відомі письменники П. Куліш, П. Грабовський, Я. Щоголів,
О. Олесь, О. Вишня, Я. Мамонтов, П. Воронько, М. Хвильовий, Д. Білоус, І. Багряний,
Б. Антоненко-Давидович, В. Затуливітер.
В Україні існують літературні премії імені наших земляків: Міжнародна премія імені
Івана Багряного, Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша,
Всеукраїнська премія імені Миколи Лукаша («Мистецтво перекладу»), Всеукраїнська
літературна премія імені Павла Грабовського, премія імені Остапа Вишні, дві Всеукраїнські
премії Сумського земляцтва: літературна імені Олександра Олеся і художньо-мистецька
імені Миколи Макаренка.
На весь світ відомі імена уродженців краю: славного запорозького кошового Петра
Калнишевського, династії підприємців і благодійників Терещенків і Харитоненків,
композиторів Д. Бортнянського та М. Березовського, художників Г. Нарбута, Д. Бурлюка,
Федора та Василя Кричевських, О. Грищенка, співаків Б. Гмирі, А. Мокренка, театрального
режисера О. Таїрова, скульпторів М. Лисенка і І. Кавалерідзе, артистів кіно С. Шкурата,
А. Роговцевої.
З діяльністю Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії
ім. М. С. Щепкіна нерозривно пов’язаний творчий шлях народних артистів України
О. Г. Тарасенка, А. П. Носачова, Є. К. Серебрякової, О. М. Сокол, М. М. Ластовецького,
Сумського обласного театру для дітей та юнацтва – народних артистів України
В. П. Хорунжого і В. Д. Бурого.
Сумщина – батьківщина видатних спортсменів В. Голубничого, О. Шапаренка,
В. Куца, Л. Жаботинського, О. Кириченка, М. Маміашвілі, О. Петрової, Ю. Білонога,
Т. Шелестюка, М. Фоменка та багатьох інших.
На Сумщині жили і творили прославлені діячі культури Т. Г. Шевченко, Леся
Українка, А. П. Чехов, К. Д. Ушинський, П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов,
І. М. Крамськой, І. Ю. Рєпін, К. О. Трутовський, М. С. Щепкін.
В області стали традиційними міжнародний фестиваль мистецтв «Золоте латаття»,
Міжнародний фестиваль органної і камерної музики «Organum», Міжнародний фестиваль
15

16. класичної музики «Bach-fest», Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Боромля»,
Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Глинські дзвони», Всеукраїнський культурно-
мистецький фестиваль «Козацький родослав», Всеукраїнський літературно-мистецький
фестиваль «Кролевецькі рушники», Всеукраїнський фестиваль народної творчості
«Мистецькі береги Ворскли», Всеукраїнський фестиваль духової музики «Сурми України»,
обласний фестиваль сатири і гумору «Вишневі усмішки».
Сумщина у книзі рекордів України
– Перший на Україні театр створений в м. Глухів (1751).
– Перша в Росії і Україні музична школа відкрита в Глухові (1730).
– Перша на Україні нафта знайдена на Роменщині, на горі Золотуха.
– Перша в Росії і Україні тютюнова фабрика відкрита в м. Охтирка (1718).
– Волокитинська фарфорова мануфактура – перша на Лівобережній Україні (1839).
– Вперше на Україні вирощено картоплю в Глухові (1776).
– Уперше в історії землеробства Глухівський науково-дослідний інститут луб’яних
культур вивів насіння безнаркотичних конопель.
– Дивовижна яблуня-сад (15 стовбурів, займає площу 600м2
) – пам’ятка природи
загальнодержавного значення (з 1998), знаходиться в с. Андріївка Кролевецького
району. Свого часу нею цікавився І. Мічурін.
– Єдиний на Україні заповідник лугового степу – Михайлівська цілина (с. Жовтневе
Лебединського району, 1928).
– Найбільша з відомих українських гармат була відлита майстром К. Балашевичем із
Глухова (1705). Вона прикрашає Московський Кремль.
– Круглий двір у Тростянці (1749) – унікальна пам’ятка архітектури XVIII ст., аналогів
якій немає в Європі.
– Перший в світі і єдиний на Україні пам’ятник мамонту знаходиться у с. Кулішівка
Недригайлівського району (1841).
– Перший в Україні і четвертий у світі пам’ятник свині в м. Ромни (2000 р.).
– Єдине в Україні свято селян і митців – Всеукраїнський сільський фестиваль мистецтв
«Боромля» (з 1991).
– Перша в Україні Академія банківської справи відкрита у Сумах (1996).
– Єдина жінка, яка здійснила повітряний таран – старший лейтенант Катерина Зеленко
(12 вересня 1941 р. в небі над с. Анастасівкою Роменського району).
– Ім’я І. Кожедуба занесено до Книги рекордів Гіннеса як найкращого винищувача Другої
світової за показники коефіцієнта бойової активності.
Бібліографія
Про відзначення 75-річчя утворення Сумської області : постанова Верховної Ради
України від 21 травня 2013 року № 297-VII // Голос України. – 2013. – 1 черв. – С. 9.
Про підготовку та відзначення 75-ї річниці від дня утворення Сумської області :
спільне розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації та голови Сумської
обласної ради від 30.07.13 року №332-ОД/23. – sm.gov.ua/oda/
Книги
16

17. Перлини Сумщини : іл. вид. / ТОВ «ТД «Папірус». – Суми : Папірус, 2011. – 96 с. : іл.
Сумська область. Адміністративно-територіальний устрій : інформ. довід. / голов.
упр. стат. у Сумській обл. – Суми, 2010. – 80 с.
Чисельність населення Сумської області на 1 січня 2010 року : стат. бюл. / голов. упр.
стат. у Сумській обл. – Суми, 2010. – 14 с.
П’ятірка найбільших міст Сумщини. Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка : довід.
вид. – Суми : Джерело, 2009. – 56 с.
Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки : довід.-біогр. вид. Вип. 2 / авт.-упоряд.
В. В. Болгов. – К., 2008. – 173 с.
Сумщина запрошує: туристичні перлини : [путівник] / Упр. культури обл. держ.
адміністрації. – Суми : Еллада, 2007. – 12 с.
Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини : матеріали
наук.-практ. конф. (Чернігів, 4 жовт. 2007 р.). – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 180 с.
Манько М. О. Наша Сумщина / М. О. Манько, Г. Г. Леонтьєва, Т. О. Пушкарьова. –
Суми : Антей, 2006. – 83 с.
Сумщина в історії України : навч. посіб. для 5-11 кл. загальноосвітніх шкіл. – Суми :
МакДен, 2005. – 496 с.
Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки : довід.-біогр. вид. Вип. 1. – К., 2005. – 260 с.
Сумщина приглашает : [фотопутівник]. – Суми : Фолигрант, 2005. – 16 с.
Сумщина в іменах : енцикл. довід.. – 2-е вид., перероб. і доп. – Суми : РВО АС-Медіа,
2004. – 776 с.
Сумщина. Поступ у третє тисячоліття : інф.-аналіт. довід. – Суми : АС-Медіа, 2004. –
144 с.
Сумщина: факти, імена, пам’ятки. – Суми : МакДен, 2004. – 128 с.
Сумщина від давнини до сьогодення : наук. довід. / Сум. Облдержадміністрація,
Держархів Сумської обл. ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми : Слобожанщина, 2000. – 384 с.
***
Гагін В. Буринщина з глибини віків : докум.-іст. нарис. – Суми : Мрія, 2011. – 118 с.
Негреба І. С. Краю мій, надворсклянський : історико-краєзнавчий нарис про
Великописарівщину / І. С. Негреба, Курило С. І. – Суми : Мрія, 2003. – 112 с.
Конотопщина: час, події, долі : наук.-попул. вид. / Ш. М. Акічев, А. І. Сахно,
Г. І. Стеценко. – К. : Фолігрант, 2005. – 232 с.
Лебединщина – мій рідний край : інформ. вид. – Суми : МакДен, 2008. – 38 с. : іл.
Скрипченко І. В. Недригайлівщина: у дзеркалі історії: нариси з історії
Недригайлівського району Сумської області з найдавніших часів до початку XXI століття :
наук.-попул. вид. / І. В. Скрипченко, І. К. Абаровський. – Суми : Собор, 2010. – 448 с.
Руженський М. М. Охтирщина. Історія економіки та заселення
краю / М. М. Руженський, Ю. В. Ситник. – Суми : Еллада, 2009. – 216 с.
Благословенний край Охтирщина / під заг. ред. Ю. В. Ситника. – Суми : Еллада,
2007. – 172 с.
Роменщина. Час, події, люди / голов. ред. Г. С. Стрельченко. – Суми : Еллада, 2009. –
376 с.
Середино-Будський район. Долі людей та поселень краю / авт.-упоряд.
А. В. Нетудихаткін. – Суми : Еллада, 2009. – 400 с., 960 іл.
Мій край Слобожанський: Сумський район : зб. іст.-краєзнавчих матеріалів / голов.
ред. М. П. Соловей. – К. : Фолігрант, 2006. – 356 с. : іл. – (Сер. «Малі міста – велика слава»).
Суми. Вулицями старого міста : іст.-архіт. альб. / кер. авт. кол.: Ю. С. Кобиляков,
В. С. Соколов, В. К. Шейко. – Суми : АС-Медіа, 2003. – 264 с.: іл.
17

18. Суми. Пам’ять старих вулиць : зб. іст.-краєзнавчих матеріалів / В. К. Шейко,
С. М. Кондратенко, Ю. В. П’ятаченко. – К. : Фолігрант, 2009. – 324 с. : іл.
Суми. Нове життя старих вулиць : зб. іст.-краєзнавчих матеріалів / голов. ред.
В. К. Шейко. – К. : Фолігрант, 2012. – 400 с.
Лесіна (Мироненко) Ю. В. Суми: подорож у минуле. – Суми : Мрія. 2012. – 60 с.
Манько М. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 1. (1655-1919). – 2-ге вид.,
доп. – Суми : Мрія, 2007. – 441 с.
Манько М. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 2. (1655-2008). – Суми :
Мрія, 2008. – 436 с.
Манько М.Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 3. (1655-2010). – Суми :
Мрія, 2010. – 516 с.
Артюшенко М. М. Нариси історії міста Тростянець. – Суми : Вид-во СумДУ, 2010. –
152 с.
Артюшенко М. Новітня історія Тростянеччини. – Тростянець : Тростянецька районна
друкарня, 2004. – 572 с.
Зелен-край. Ямпільщина на зламі тисячоліть : нариси та портрети. – Суми : АС-
Медіа, 2001. – 96 с. : іл.
Статті в книгах
Основні геополітичні та економічні характеристики // Статистичний щорічник
Сумської області за 2010 рік / голов. упр. стат. у Сум. обл. – Суми, 2011. – С. 26–37.
Сумщина туристична // Україна: туризм, відпочинок, оздоровлення. – К. : ВД
«Україна», 2007. – С. 38–42.
Сумська область // Україна : для дітей сер. шк. в. / авт.-упоряд. В. М. Скляренко,
Т. В. Іовлева та ін. – X. : Фоліо, 2006. – С. 169–173. – (Дитяча енциклопедія).
Загальні відомості про область // Базове дослідження Сумської області. – К., 2004. –
С. 10.
Сумщина : сторінки історії (1939–2004 рр.) // Слобожанщина : альм. літераторів
Сумщини. Вип. 9. – Суми, 2004. – С. 5–18.
Сумська область // Регіональний портрет України. – К., 2003. – С. 229–240.
Україна за роки незалежності, 1991-2003. – 3-е вид., перероб. і доп. – К., 2003. –
С. 305, 309,311, 355, 370–375, 380, 389, 390–399, 407, 410, 502.
Історична довідка // Реформування земельних відносин в аграрному секторі Сумщини
/ Сум. обл. упр. земельних ресурсів. – Суми, 2001. – С. 4–7.
Маценко Г. О. Книга рекордів України. Природа навколо нас. – Тернопіль, 2000. –
С. 19, 20, 38, 45, 59.
Маценко Г. О. Книга рекордів України. Людина і суспільство. У світі науки і техніки.
– Тернопіль, 2000. – С. 40,46,47,107.
Сумська область // Україна : путівник / упоряд. О. Зінкевич, В. Гула. – К., 1993. –
С. 301 – 317.
Статті в періодиці
Хвостенко Г. Відлуння віків // Сумщина. – 2009. – 14 січ. – С. 1, 2.
На бистрині часу // Там само. – С. 2.
18

19. «Коштовні імена на бархаті сторіч» // Там само. – С. 2.
Корнієнко О. Головні історичні віхи сумського краю // Панорама. – 2009. – 14-21 янв.
– С. А19.
Бабинець Т. Точка відліку – рік 1939-ий... // Сумщина. – 2004. – 26 лют. – С. 3.
Хвостенко Г. Віки відлунюють звитягою // Сумщина. – 2004. – 26 лют. – С. 4.
Білокур В. Сумской области – 65 лет // Данкор. – 2004. – 14 янв. – С. А5.
З ювілеєм, рідна Сумщино! // Суми і сумчани. – 2004. – 6 січ. – Спецвип. – С. 1–8.
Заїка Л. А. Сумській області – 65 років // Пед. Сумщина. – 2004. – № 1. – С. 61–63.
31 січня
70 років від дня народження О. М. Сокол
Олександра Михайлівна Сокол – актриса,
артистка Сумського обласного театру для дітей та
юнацтва, член Спілки театральних діячів України,
народна артистка України.
Автобіографія
Я, Сокол Олександра Михайлівна, народилась
31 січня 1944 року в с. Мелешківка Пушкарської
сільради Недригайлівського району Сумської області.
Мої предки з покоління в покоління займались
хліборобством, батьки ж, всупереч традиції, пішли
іншим шляхом: мама, Сокол Уляна Антонівна, стала
вчителькою; тато, Сокол Михайло Павлович, здобув
робітничу професію. Вся наша рідня відрізнялась
прекрасним почуттям гумору і не абиякими музичними здібностями. Моя акторська
«кар’єра» почалась з бабусиного припічка. Тільки-но я зіп’ялась на ноги і заговорила, мама
почала розучувати зі мною гумористичні вірші та байки. Повертаючись з роботи, жінки
заходили до бабусиної хати, щоб послухати мої «концерти». По закінченню війни збирались
у нашій оселі й фронтовики. Вони обговорювали міжнародні події і закінчували свої бесіди
не чаркою, а багатоголосим співом. То були мої перші уроки вокалу. В подальшому, вже
театральному житті, мелешківські пісні, яскраві людські характери стали справжнім скарбом,
який я використовувала в своїй сценічній діяльності.
В 1946 році наша сім’я приїхала до міста Ромни. В країні панував голод, але його
долала ейфорія Перемоги, надія на краще життя. На невеликих промислових підприємствах, в
артілях, учбових закладах діяли хорові та драматичні гуртки. До 1949 року в Ромнах
працював професійний музично-драматичний театр.
В 1951 році я пішла в перший клас роменської середньої школи № 7 (тоді
Засульської). Навчання мені давалось легко, врешті-решт я закінчила школу з золотою
медаллю.
Але основним моїм інтересом було те, що відбувалось поза навчальним процесом. Це
– участь в гуртках художньої самодіяльності. Співи в школі викладав видатний український
хормейстер А. Т. Воліківський. В другому класі він вивів мене на «велику» сцену.
В 1954 році нашу школу очолив талановитий педагог і, по-сучасному, менеджер
М. А. Черняк. Маючи величезний досвід роботи в дитячих будинках, він приділяв велику
19

20. увагу трудовому та естетичному вихованню учнів. Нашу школу того періоду сьогодні можна
було б назвати школою мистецтв. В ній працювали хоровий, танцювальний, вокальний
гуртки, духовий оркестр, ансамбль бандуристів. Гуртки вели фахівці з розформованого
роменського професійного театру. В шкільні роки я виконала основні партії в двох операх:
«Маша і ведмідь» Красіна та «Пан Коцький» М. Лисенка, вела концертні програми, читала
вірші, танцювала. Ще встигала вчитись в музичній школі, брати участь в гуртках міського
Будинку піонерів.
Після закінчення школи (1961 р.) в ВУЗ я, спасибі Богу, не пройшла по конкурсу, бо ж
понесло мене в Київський інститут легкої промисловості на економічний факультет. Отже,
довелось заробляти трудовий стаж. Великих промислових підприємств в місті не було, тому
влаштувалась на роботу в роменський райпромкомбінат простою робітницею. Працювала
тяжко, в три зміни. Єдиною відрадою того часу була участь в роботі заслуженого
роменського народного хору під орудою вище згадуваного А. Т. Воліківського. В хорі співав
геніальний актор, народний артист УРСР С. Й. Шкурат. Мала честь спілкуватися з великим
актором, споглядати його відношення до повсякденної праці і святості виходу на сцену.
Перші кроки в драматичному жанрі зробила в роменському народному театрі. Одначе, мріяла
стати співачкою, хоча сміливості не вистачило на вступ до консерваторії.
В 1963 році поїхала вступати до Харківського театрального інституту. Успішно
пройшла творчі тури, прекрасно склала загальноосвітні екзамени. Аж тут звістка про
з’єднання театрального інституту і консерваторії в єдиний ВУЗ – інститут мистецтв і
скорочення контингенту набору. В те скорочення попала і я. Відчаю не було меж. Професор
театрального інституту О. Б. Глаголін запропонував мені вступати до інституту культури на
режисерське відділення, де він набирав курс. На вступних екзаменах на мене звернув увагу
завідуючий кафедрою режисури, заслужений діяч мистецтв БРСР О. Б. Скибневський. Всі
роки навчання він по-батьківськи опікав мене, відслідковував мій творчий зріст і, головне, –
формування людської особистості. З глибокою вдячністю згадую керівника курсу,
блискучого режисера і педагога, заслуженого артиста УРСР М. С. Терещенка. В 1967 році я
закінчила інститут і, дякуючи О. Б. Скибневському, потрапила в Сумський обласний
музично-драматичний театр ім. М. С. Щепкіна.
Сумський театр вразив мене набором надзвичайно талановитих різнохарактерних
акторів старшого покоління. Серед них: народні артисти УРСР О. Г. Тарасенко,
А. П. Носачов; заслужені артисти УРСР С. Г. Дідусенко, І. А. Дехта, М. П. Лісова, Л. І. Рудік;
просто чудові актори: П. І. Семернін, О. В. Жук, П. Я. Собецький, Є. М. Панченко,
Н. Г. Домбровська, Є. Г. Рудіна, М. Ф. Островська. Молоді актори: заслужена артистка УРСР
Н. В. Михайлова, майбутні народні артисти: Є. К. Серебрякова та М. М. Ластовецький.
Завдяки старшим колегам в театрі панувала атмосфера доброзичливості і водночас
високої творчої вимогливості. Велика роль в розвитку театру першої половини 70-х років XX
століття належить головному режисеру І. В. Рибчинському, народному артисту УРСР. Він,
практично, дав путівку в життя акторам мого покоління. Продовжив його справу молодий
режисер І. М. Савицький. Репертуару, який доскіпливо підбирав режисер, в 80-ті роки міг
позаздрити будь-який столичний театр.
За 46 років свого творчого життя зіграно понад 130 ролей. Серед них: Наталка-
Полтавка і Терпелиха в опері «Наталка-Полтавка» М. Лисенка, Оксана і Одарка в опері
Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», Панночка і Галя в музичній комедії
О. Рябова по М. Гоголю «Майська ніч», Галька і баба Тетяна в «Рожевому павутинні»
Я. Мамонтова, Корифейка в «Медеї» Евріпіда, Проня Прокопівна в комедії «За двома
зайцями» М. Старицького, Хівря в «Сорочинському ярмарку» по Гоголю, Анна в «Зорях на
вранішньому небі» О. Галіна, Памела в «Дорогій Памелі» Дж. Патріка, Гурмижська в п’єсі
О. Островського «Ліс» і багато, багато інших.
20

21. З 1970-го по 1990 рік театр гастролював в сорока містах колишнього Радянського
Союзу.
В 1980 році я була удостоєна звання заслуженої артистки УРСР, а в 1999 році –
народної артистки України.
В 2001 році я покинула театр ім. М. С. Щепкіна і зв’язала свою творчу долю з
Сумським обласним театром для дітей та юнацтва, де працюю і сьогодні.
Мене завжди вабила педагогічна діяльність. Отже, час від часу я нею і займалась
паралельно зі службою в театрі. З 1968 по 1974 рік викладала режисуру та майстерність
актора в Сумському училищі культури. З 1983-го по 1990 рік читала культуру мови і вела
сценпрактику в музичному училищі ім. Д. Бортнянського. В 1995 році створила дитячий
театр «Шпаківня» в Сумському Палаці для дітей та юнацтва. Цей театр існує і до нині,
правда, уже з іншим керівником.
З 1990-го по 1992 рр. працювала заступником начальника обласного управління
культури. З 1993 по 1994 рр. була художнім керівником театру ім. М. С. Щепкіна.
Тричі обиралась депутатом обласної ради (1982-1989 рр.).
Протягом 1980–2000 рр. часто займалась створенням сценаріїв і режисурою міських та
обласних культурно-мистецьких заходів, масових дійств. Деякі з них: Міжнародне
Шевченківське свято (1993 р.), творчий звіт майстрів мистецтв та художніх колективів
Сумщини в столиці України (2001 р.) та багато інших.
До 70-річчя від дня утворення театру ім. М. С. Щепкіна мною, разом з телекомпанією
«Відікон», був створений цикл передач «Життя і сльози, і любов…» (2003 р.).
В різні роки займалась і займаюсь театральною режисурою. Мною поставлено 15
вистав, серед них: «Дом Бернарди Альби» Ф. Г. Лорки, «97» М. Куліша, «Голий король»
Є. Шварца, «Ну, публіка» за А. Чеховим, «Варшавська мелодія» Л. Зоріна та ін.
Олександра Сокол, березень 2013 р.
Бібліографія
Публікації О. Сокол
Искренний поклонник Мельпомены // Пам’ять про М. П. Лушпу / упоряд.
М. Вороненко, Р. Вороненко. – Суми : Корпункт, 2009. – С. 132–135.
***
Мрія збулась // Ленінська правда. – 1982. – 14 листоп. – С. 4.
О. Сокол про свою нову роль у виставі «Потомки запорожців».
Она была звездой на сцене // Данкор. – 1996. – 17 окт. – С. 7.
Нарис про Н. Домбровську (1914-1996), артистку Сумського театру драми і музичної
комедії ім. М. С. Щепкіна.
Сердце его здесь… // Сумское обозрение. – 1997. – 16 янв. – С. 8.
Нарис, присвячений народному артисту України А. П. Носачову (1913–1990), актору
Сумського театру драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна.
«Человек уходит, и замирают в пространстве его шаги. Но иногда они еще долго
звучат во времени…» // Сумское обозрение. – 1997. – 21 марта. – С. 10.
Нарис про народну артистку України М. П. Лісову (1911-1997), актрису театру
ім. М. С. Щепкіна.
«На земле безжалостно маленькой…» // Сумское обозрение. – 1997. – 9 мая. – С. 4.
Нарис про П. Я. Собецького, актора театру ім. М. С. Щепкіна.
Вся его жизнь… // Сумское обозрение. – 1997. – 3 окт. – С. 9.
21