Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Календар знаменних і пам'ятних дат Сумщини

527 views

Published on

Календар знаменних дат Сумщини - автор СОУНБ

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Календар знаменних і пам'ятних дат Сумщини

  1. 1. УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «СУМСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА» Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2018 рік
  2. 2. Суми 2017 Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2018 рік / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2017. – 82 с. Відповідальна за випуск Фролова Т. І., директор Матеріал підготувала Линник О. К., головний бібліограф відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Редакторcька група: Абакарова О. Б. Малиш О. М. Малус Н. А. Макаренко Г. В. Марченко А. І. Фесенко Н. В. Комп’ютерний набір Линник О. К. Комп’ютерна верстка Абакарової О. Б. Відгуки та пропозиції просимо надсилати за адресою: 40000, м. Суми, вул. Героїв Сумщини, 10 Обласна універсальна наукова бібліотека 700-232 sumylib@ukr.net 2
  3. 3. http://www.ounb.sumy.ua Передмова «Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2018 рік» стане у пригоді працівникам бібліотек, клубів, музеїв, засобів масової інформації, екскурсоводам, викладачам, громадським діячам, краєзнавцям області у плануванні краєзнавчої роботи на наступний рік і відзначенні ювілейних дат нашого краю. Календар містить хронологічний перелік основних знаменних і пам’ятних дат області на 2018 рік. До окремих дат подаються авторські статті, написані спеціально для цього випуску спеціалістами-науковцями (краєзнавцями Л. П. Сапухіною, Г. В. Дібровою, І. Е. Лисим, членами Національної спілки письменників України В. В. Чубуром, П. А. Нестеренком, Т. М. Герасименко, мистецтвознавцями Н. С. Юрченко, С. І. Побожієм, старшим викладачем Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ю. В. П’ятаченком, директором комунального закладу Сумської обласної ради «Сумська обласна універсальна наукова бібліотека» Т. І. Фроловою), автобіографічна стаття поета-гумориста Г. Л. Єлишевича, а також бібліографічні списки літератури. Ці дати у переліку позначені зірочками. Бібліографію, яка додається до ювілейних статей, слід доповнювати новою поточною інформацією. Також стануть у пригоді і календарі: «Знаменні і пам’ятні дати Сумщини на 2013 рік», «Знаменні і пам’ятні дати на 2008 рік». Відбір літератури закінчено в травні 2017 року. Свої доповнення і зауваження просимо надсилати до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Сумської ОУНБ. Січень – 25 років заснування сумського видавництва «МакДен» (1993). – 100 років заснування Роменської міськрайонної газети «Вісті Роменщини» (1918). 1 80 років від дня народження Віктора Григоровича Кулика (1938), поета, члена НСПУ, уродженця с. Миколаївка Білопільського району. 3 50 років від дня народження Надії Володимирівни Полуян-Внукової (1968), художниці, члена НСХУ, уродженки м. Ромни. 6 120 років від дня народження Павла Михайловича Іванченка (1898–1995), художника-живописця, майстра художньої кераміки, уродженця с. Андріяшівка Роменського району. 6 90 років від дня народження Антона Івановича Мухи (1928–2008), композитора, музикознавця, доктора мистецтвознавства, професора, члена Національної спілки композиторів України, лауреата Національної премії ім. М. Лисенка, уродженця с. Шебаліно Західно-Сибірського краю (РФ), родовід з м. Білопілля. 8 140 років тому в Суми прийшов перший потяг (1878). 3
  4. 4. 11 75 років від дня народження Миколи Петровича Самохіна (1943–2009), художника, графіка, члена громадського осередку художників «Роменська палітра», уродженця с. Перекопівка Роменського району. 12 100 років від дня народження Петра Прокоповича Бойка (1918–1968), українського актора і режисера, заслуженого артиста УРСР, уродженця с. Улянівка Білопільського району. 13 100 років від дня народження Абрама Миколайовича Народицького (1918–1980), журналіста, дослідника життя і творчості композитора П. І. Чайковського та його зв’язків з Сумщиною, уродженця м. Суми. 13 165 років від дня народження Василя Петровича Горленка (1853–1907), українського письменника, мистецтвознавця, фольклориста, етнографа, уродженця с. Ярошівка Роменського району. 15 110 років від дня народження Петра Трохимовича Гриценка (1908–1945), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Залізняк Сумського району. 18 90 років від дня народження Григорія Васильовича Дубиніна (1928–2008), Героя Соціалістичної Праці, уродженця с. Винторівка Середино-Будського району. 18 165 років від дня народження Павла Івановича Харитоненка (1853–1914), цукрозаводчика, мецената, благодійника, уродженця м. Суми. 19 95 років від дня народження Віри Степанівни Смереки (1923–2010), письменниці, члена НСПУ, уродженки с. Андріївка Кролевецького району. 20 65 років від дня народження Надії Пилипівни Петренко (1953), поетеси, члена НСПУ, лауреата Гран-прі II-го Міжнародного конкурсу російськомовної поезії, уродженки м. Конотоп. 20 80 років від дня народження Олександри Трохимівни Єрмоленко (1938), художниці декоративно-ужиткового мистецтва, члена НСХУ, уродженки с. Олексіївка Сумського району. 22 85 років від дня народження Анатолія Юрійовича Мокренка (1933), співака, народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, Всеукраїнської мистецької премії ім. О. Білаша, уродженця с. Терни Недригайлівського району. 28 80 років від дня народження Леоніда Івановича Жаботинського (1938–2016), видатного спортсмена (важка атлетика), олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту СРСР, судді міжнародної категорії, професора, почесного громадянина м. Запоріжжя, уродженця с. Успенка, нині у складі смт Краснопілля. 31* 80 років від дня народження Юрія Миколайовича Царика (1938–2014), прозаїка, поета, тележурналіста, члена НСПУ, лауреата літературної премії ім. М. Хвильового, уродженця м. Чернігів. Лютий 8 80 років від дня народження Анатолія Івановича Давидова (1938–2002), письменника, члена НСПУ, лауреата республіканської премії ім. Лесі Українки, премії ім. Олени Пчілки, уродженця с. Бочечки Конотопського району. 9 60 років від дня народження Олександра Григоровича Даниленка (1958), директора Сумської обласної філармонії, голови обкому профспілки працівників культури. 26* 60 років від дня народження Олександра Миколайовича Чередниченка (1958), живописця, монументаліста, члена НСХУ, заслуженого художника України, лауреата мистецької премії ім. М. Макаренка, уродженця м. Лозова Харківської області. Живе в м. Суми. 4
  5. 5. Березень 8 140 років від дня народження Бориса Георгійовича Іваницького (1878–1953), українського вченого-лісознавця, громадсько-політичного діяча, професора, міністра землеробства УНР, голови Української Національної Ради з 1948, голови Братства української державності, ректора Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), уродженця м. Суми. 10 90 років від дня народження Лариси Терентіївни Бойко (1928–2012), актриси, народної артистки України, уродженки м. Ромни. 10 90 років від дня народження Олександра Павловича Пилєва (1928), художника, скульптора, заслуженого діяча мистецтв УРСР, уродженця с. Пилівка Охтирського району. 11 130 років від дня народження Василя Михайловича Чечвянського (справжнє прізвище – Губенко) (1888–1937), українського письменника, сатирика-гумориста, уродженця х. Чечва, тепер с. Грунь Охтирського району. 13 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка (1888–1939), видатного педагога, письменника, уродженця м. Білопілля. 16 100 років від дня народження Григорія Кириловича Задорожного (1918–2006), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Стара Іванівка Охтирського району. 20 70 років від дня народження Леоніда Григоровича Мельника (1948), економіста, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету, головного редактора Міжнародного наукового журналу «Механізм регулювання економіки», уродженця м. Суми. 23 55 років від дня народження Олексія Володимировича Богдановича (1963), народного артиста України, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1996), актора Національного Київського театру ім. І. Франка, уродженця с. Береза Глухівського району. 23(11) 150 років від дня народження Олексія Федоровича Білоусова (1868–1929), лікаря- педіатра, доктора медицини, міністра народного здоров’я УНР (1919). З 1.03.1897 по 15.11.1900 рр. – завідуючий Сумською дитячою лікарнею Святої Зінаїди. 29 290 років від дня народження Кирила Григоровича Розумовського (1728–1803), останнього гетьмана України (1750–1764), уродженця с. Лемеші Козелецького району Чернігівської області. У лютому 1750 р. в м. Глухів обраний гетьманом України. Квітень 2 70 років від дня народження Данила Івановича Кулиняка (1948–2016), поета, прозаїка, члена НСПУ, НСЖУ, лауреата премій «Золоте перо», «Незалежність», ім. О. Олеся, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, уродженця с. Старий Кропивник Львівської області. Працював науковим співробітником Роменського краєзнавчого музею (1967–1972), автор книг про нашого земляка – останнього кошового отамана Запорозької Січі П. Калнишевського. 2* 135 років від дня народження Олекси Васильовича Грищенка (1883–1977), відомого живописця, мистецтво-знавця, уродженця м. Кролевець. 3 85 років заснування Сумського академічного театру драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна (1933). 6 70 років від дня народження Галини Петрівни Сільванської (1948–2003), вихователя першого на Сумщині дитячого будинку сімейного типу, засновника та 5
  6. 6. першого керівника громадської організації сімейних дитячих будинків «Калинове гроно», нагородженої орденом «За заслуги» III ступеня, уродженки м. Суми. 7 65 років від дня народження Миколи Васильовича Жулінського (1953), живописця, монументаліста, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця с. Черна Старокостянтинівського району Хмельницької області. Живе і працює в м. Суми. 7* 125 років від дня народження Павла Андрійовича Сапухіна (1893–1970), відомого краєзнавця і педагога, заступника директора Сумського інституту удосконалення кваліфікації вчителів (нині обласного інституту післядип-ломної педагогічної освіти) (1955–1958), відмінника народної освіти, уродженця с. Ямне Великописарівського району. 12* 75 років від дня народження Ніни Павлівни Багатої (1943), поетеси, члена НСПУ, лауреата премії обласної ради в галузі літератури і мистецтва, уродженки с. Високе Охтирського району. 14 110 років від дня народження Георгія Матвійовича Леньова (1908–1979), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Процівка, нині у межах м. Ромни. 14 130 років від дня народження Володимира Івановича Нарбута (1888–1938), поета, журналіста, книговидавця, уродженця с. Нарбутівка Глухівського району. 17 125 років від дня народження Семена Семеновича Сапуна (1893–1943), вчителя, керівника Сумського обласного підпільного Проводу ОУН, голови товариства «Просвіта» у м. Суми, почесного громадянина м. Суми, уродженця с. Попівка Карлівського району Полтавської області. 21 90 років від дня народження Миколи Яковича Бута (1928–1989), живописця, графіка, народного художника РРФСР, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1979), міжнародної премії ім. Віта Неєдли (1972), уродженця с. Погожа Криниця Роменського району. 23 140 років від дня народження Григорія Павловича Ващенка (1878–1967), видатного педагога, професора, психолога, письменника, уродженця с. Богданівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Прилуцький район Чернігівської області). Вчився і працював у м. Ромни. 30 110 років від дня народження Олексія Григоровича Косовського (1908–1981), хлібороба, голови колгоспу «Жовтень» Охтирського району, Героя Соціалістичної Праці (1948). Травень * 100 років від дня народження Феодосія Івановича Сахна (1918–1988), вчителя, краєзнавця, художника, книголюба, уродженця с. Сміле Роменського району. 1 70 років від дня народження Людмили Миколаївни Овдієнко (1948–2015), поетеси, члена НСПУ, лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. О. Олеся, почесного громадянина м. Кобеляки Полтавської області, уродженки с. Нова Гребля Роменського району. 1 110 років від дня народження Опанаса Семеновича Барабаша (1908–1996), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Процівка, нині в межах м. Ромни. 1 120 років від дня народження Єгора Хомича Мовчана (1898–1968), відомого кобзаря, уродженця смт Велика Писарівка. 2 60 років від дня народження Владислава Сергійовича Терентьєва (1958), історика, краєзнавця, директора Сумського краєзнавчого музею, заслуженого працівника культури України, нагородженого орденом «За заслуги» III ступеня, уродженця м. Суми. 6
  7. 7. 8 70 років від дня народження Віри Іванівни Сіробаби-Климко (1948), кераміста, члена НСХУ, заслуженого художника України, уродженки с. Вовнянка Миргородського району Полтавської області. Живе і працює у м. Суми. 9 85 років від дня народження Валентина Володимировича Дубравіна (1933–1995), музикознавця, композитора, кандидата мистецтвознавства, члена Спілки композиторів УРСР, уродженця м. Київ. Працював у Сумському музичному училищі (тепер Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д. Бортнянського), Сумському державному педагогічному інституті (тепер Сумський державний педагогічний університет) ім. А. С. Макаренка. 13 95 років від дня народження Ісаака Йосиповича Шварца (1923–2009), композитора, заслуженого діяча мистецтв РРФСР, уродженця м. Ромни. 14 80 років від дня народження Станіслава Панасовича Реп’яха (1938–2012), поета, прозаїка, публіциста, літературного критика, перекладача, журналіста, громадського діяча, заслуженого працівника культури України та Чуваської АРСР, члена НСПУ, лауреата премій: міжнародної літературної ім. Г. С. Сковороди «Сад Божественних пісень», ім. В. Сосюри, чуваської премії ім. М. Сеспеля, міждержавної російської премії імені Бояна, обласних премій ім. М. Коцюбинського та ім. В. Блакитного, премії «Тріумф» ім. М. Гоголя, уродженця м. Глухів. 17 100 років заснування Путивльського краєзнавчого музею (1918). 21 110 років від дня народження Костянтина Ілліча Колесникова (1908–1937), Героя Радянського Союзу, уродженця смт Вороніж Шосткинського району. 23 80 років від дня народження Бориса Борисовича Данченка (1938–2016), художника, живописця, педагога, учасника обласних та міжнародних художніх виставок, керівника Сумської обласної аматорської організації художньої творчості, уродженця м. Охтирка. 25 85 років від дня народження Миколи Йосиповича Ігнатовського (1933), колекціонера, філокартиста, краєзнавця, уродженця м. Суми. 28* 70 років від дня народження Анатолія Пилиповича Гризуна (1948), поета, перекладача, критика, драматурга, публіциста, члена НСПУ, лауреата літературних премій ім. В. Мисика та Всеукраїнської премії ім. О. Олеся, доцента, уродженця с. Жовтневе (тепер с. Курилівка) Конотопського району. 28 80 років від дня народження Михайла Івановича Озерного (1938), художника, майстра декоративного мистецтва, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1981), заслуженого діяча мистецтв України, уродженця с. Василівка Лебединського району. 28 100 років від дня народження Костянтина Матвійовича Бобошка (1918–1994), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Великі Будки Недригайлівського району. Червень 5 95 років від дня народження Івана Гавриловича Авраменка (1923–2008), художника, живописця, графіка, члена НСХУ, уродженця с. Колядинець Липоводолинського району. З 1934 р. жив у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. 9 75 років від дня народження Василя Михайловича Довжика (Должикова) (1943), поета, прозаїка, драматурга, перекладача, актора, заслуженого діяча мистецтв України, члена НСПУ, лауреата премій ім. Лесі Українки, ім. О. Копиленка, Фонду Тараса Шевченка, уродженця с. Пристайлове Лебединського району. 11 65 років від дня народження Віталія Васильовича Білоножка (1953), співака, естрадного виконавця, народного артиста України (1995), засновника і організатора Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець», кавалера орденів Ярослава Мудрого V ступеня (2003), «За заслуги» ІІІ ступеня (2008), 7
  8. 8. лауреата багатьох всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів, уродженця с. Слобода Буринського району. 12 100 років від дня народження Анатолія Максимовича Русанівського (1918–1974), Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади колгоспу «Заповіт Ілліча» Липоводолинського району. 22 90 років від дня народження Олексія Дмитровича Замули (1928–2001), Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади колгоспу «Більшовик» Шосткинського району. 22 100 років від дня народження Івана Никоновича Ялового (1918–2003), Героя Соціалістичної Праці, голови колгоспу «Комінтерн» Недригайлівського району. 23 110 років від дня народження Романа Агапійовича Шкурка (1908–1979), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Велика Рибиця Краснопільського району. 25 120 років від дня народження Тетяни Федорівни Бугайко (1898–1972), літературознавця, доктора педагогічних наук, професора, заслуженого вчителя України, першого редактора журналу «Дивослово», уродженки м. Єреван (Вірменія). Юнацькі роки пройшли в м. Ромни. 29 60 років від дня народження Любові Олексіївни Демченко (1958), заслуженого працівника культури України, директора Сумської обласної юнацької (1988–1994) і обласної універсальної наукової бібліотек (1994–1998), заступника начальника управління культури і туризму Сумської ОДА (1998–грудень 2014), уродженки Таджикистану. Липень 1* 55 років від дня народження Олени Петрівни Мельник (1963), заслуженого працівника культури України, начальника управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації, уродженки с. Привілля Глухівського району. 2 80 років від дня народження Наталії Іванівни Вергун (1938), українського живописця, народного художника України, члена НСХУ, уродженки м. Охтирка. 11 50 років від дня народження Євгена Вікторовича Положія (1968), журналіста, письменника, головного редактора суспільно-політичної газети «Панорама», лауреата обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії ім. П. Рудя, неодноразового переможця та лауреата всеукраїнських конкурсів з журналістики, маркетингу та дизайну, уродженця с. Терни Недригайлівського району. 11 70 років від дня народження Любові Федорівни Приходько (1948), абсолютної чемпіонки світу з вертолітного спорту, заслуженого майстра спорту СРСР, уродженки с. Межиріч Лебединського району. 12 80 років від дня народження Еманнуїла Зіновійовича Фельдмана (1938–2008), журналіста, письменника, завідуючого відділом Конотопської міськрайонної газети «Конотопський край» (майже 20 років), ветерана праці, члена НСЖУ, уродженця м. Городня Чернігівської області. 12 200 років від дня народження Михайла Матвійовича Лазаревського (1818–1867), одного з братів відомого українського історика Олександра Лазаревського, близького товариша Т. Г. Шевченка, одного із організаторів поховання Шевченка в Україні, автора спогадів про поета, уродженця с. Гирівка (тепер с. Шевченкове Конотопського району). Серпень 8
  9. 9. 3* 190 років від дня народження Степана Івановича Пономарьова (1828–1913), бібліографа, книгознавця, видавця, літературознавця, педагога, члена-кореспондента Петербурзької АН, уродженця м. Конотоп. 3 100 років від дня народження Федора Григоровича Компанійця (1918–1976), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Мефодівка Середино-Будського району. 8 90 років від дня народження Бориса Івановича Сукачова (1928), Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади колгоспу «Більшовик» Роменського району. 13 70 років від дня народження Олександра Олександровича Лазаревського (1948– 2009), українського культурного діяча, інженера-будівельника, історика, шевченкознавця, дослідника спадщини прадіда та родини Лазаревських, заслуженого працівника культури України, лауреата премій ім. О. Лазаревського та премії ім. С. П. Крашенінникова. 13 50 років від дня народження Сергія Леонідовича Медіна (1968), артиста драми, заслуженого артиста України, провідного майстра сцени Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна, уродженця с. Поколюбичі Гомельського району Гомельської області (Білорусь). 15 60 років від дня народження Віктора Васильовича Вечерського (1958), історика архітектури, мистецтвознавця, кандидата архітектури, заслуженого працівника культури України, лауреата Державної премії України в галузі архітектури (1998, 2007), лауреата премії в галузі містобудування і архітектури імені І. Моргилевського (1999), уродженця м. Київ. Розробив історико-архітектурні плани та українські зони охорони пам’яток всіх історичних міст Сумщини, сприяв створенню історико- архітектурного заповідника в Глухові, дослідив понад 300 пам’яток архітектури Сумщини. 26 100 років від дня народження Андрія Микитовича Мордовця (1918–2006), заслуженого художника України, члена НСХУ, лауреата Чернігівської обласної премії ім. М. Коцюбинського, уродженця с. Куличка Лебедин-ського району. 28 125 років від дня народження Миколи Степановича Пономаренка (1893–1952), композитора, педагога, заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР, уродженця с. Степанівка Сумського району. Вересень 2 75 років визволення м. Суми від нацистських окупантів під час німецько- радянської війни (1943). 5 75 років заснування Сумської міської станції швидкої медичної допомоги (1943). 9 100 років від дня народження Петра Євсеєвича Брайка (1918), Героя Радянського Союзу, партизана-ковпаківця, уродженця Чернігівщини. 21 280 років відкриття музичної школи в Глухові – першого музично-педагогічного закладу в Україні та Росії (1738). 18 70 років від дня народження Михайла Олександровича Манька (1948), відомого сумського краєзнавця, історика, викладача, уродженця с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. 18 150 років від дня народження Степана Васильовича Коршуна (1868–1931), мікробіолога, імунолога, професора медицини, директора Московського інституту інфекційних хвороб ім. І. Мечникова, уродженця м. Глухів. 19 70 років від дня народження Михайла Івановича Фоменка (1948), футболіста, головного тренера національної збірної України (2012–2016), заслуженого майстра спорту СРСР, заслуженого тренера України, заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, бронзового призера Олімпійських ігор (1976), учасника 9
  10. 10. матчів чемпіонатів світу і Європи, уродженця с. Мала Рибиця Краснопільського району. 23 100 років від дня народження Івана Онисимовича Єременка (1918–1996), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Битиця Сумського району. 24 90 років від дня народження Миколи Андрійовича Стороженка (1928–2015), українського живописця і графіка, професора, дійсного члена Національної академії мистецтв України, заслуженого діяча мистецтв України, народного художника України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1988), уродженця с. В’язове Конотопського району. 27 100 років від дня народження Івана Андрійовича Лесика (1918–1964), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Дубовичі Кролевецького району. 28 110 років від дня народження Григорія Миколайовича Калиниченка (1908–1984), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Лебедин. 29 110 років від дня народження Михайла Івановича Олійника (1908–2000), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Заруцьке Глухівського району. Жовтень 1 90 років відкриття хімічного відділення цукрової промисловості при Сумській механічній профшколі (1928 р.) (тепер коледжу харчової промисловості Національного університету харчових технологій). 15 185 років від дня народження Пелагеї Яківни Литвинової (Бартош) (1833–1904), фольклориста, педагога, уродженки х. Теребень, поблизу с. Землянка Глухівського району. 20* 130 років від дня народження Якова Андрійовича Мамонтова (1888–1940), письменника, драматурга, театрознавця, уродженця с. Шапошникове Сумського району. 27* 100 років встановлення першого в Україні пам’ятника Т. Г. Шевченку в м. Ромни (1918, скульптор І. П. Кавалерідзе). Листопад 2 110 років від дня народження Івана Захаровича Бойка (1908–1970), письменника, бібліографа української літератури, уродженця с. Нова Гребля Роменського району. 4 95 років від дня народження Якова Пантелеймоновича Гурського (1923–1995), професора-славініста, уродженця с. Жолдаки Конотопського району. 5 140 років від дня народження Михайла Петровича Арцибашева (1878–1927), письменника, публіциста, драматурга, уродженця с. Доброславівка Охтирського району. 5 195 років від дня народження Якова Івановича Щоголіва (1823–1898), українського поета, уродженця м. Охтирка. 6* 70 років від дня народження Григорія Львовича Єлишевича (1948), поета, гумориста, пісняра, члена НСПУ, лауреата Всеукраїнської літературно-художньої премії ім. С. Руданського, дипломанта Всеукраїнських конкурсів сатири та гумору, уродженця м. Конотоп. 6 310 років проголошення міста Глухова столицею Лівобережної України (1708). 8 90 років від дня народження Леоніда Семеновича Тарабаринова (1928–2008), актора, народного артиста СРСР, професора, театрального педагога, почесного громадянина м. Харків, уродженця с. Шалигине Глухівського району. 8 110 років від дня народження Михайла Григоровича Різника (1908–1991), шрифтознавця і книжкового графіка, кандидата технічних наук, уродженця с. Засулля, тепер у складі м. Ромни. 10
  11. 11. 14 110 років від дня народження Георгія Лукича Хіміча (1908–1994), конструктора, доктора технічних наук, заслуженого винахідника РРФСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР, уродженця с. Уланове Глухівського району. 20 130 років від дня народження Михайла Микитовича Ковенка (1888–після 1922), військового і політичного діяча, інженера, члена Центральної Ради УНР і Всеукраїнської ради робітничих депутатів, військового коменданта м. Київ, уродженця м. Білопілля. 20 100 років від дня заснування Лебединського художнього музею ім. Б. К. Руднєва (1918). 23 55 років від дня народження Ніни Андріївни Гавриленко (1963), поетеси, лауреата Всеукраїнської премії ім. О. Олеся, уродженки с. Мацкове Глухівського району. 25 75 років від дня народження Андрія Івановича Кубаха (1943), журналіста, поета, прозаїка, члена НСЖУ, уродженця с. Заклимок Смілівського, нині Роменського району. 27 60 років від дня народження Олександра Васильовича Вертіля (1958), поета, перекладача, журналіста, члена НСПУ, голови Сумської організації НСПУ, лауреата обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії ім. П. Рудя, Всеукраїнської літературної премії ім. О. Олеся, літературної премії ім. В. Мисика, міжнародної премії ім. Д. Нитченка, Всеукраїнської літературної премії ім. Максиміліана Кирієнка- Волошина, уродженця с. Жовтневе (тепер с. Миколаївка) Білопільського району. 27 95 років від дня народження Зіновія Йосиповича Красовицького (1923–2008), лікаря-інфекціоніста, заслуженого лікаря УРСР, доктора медичних наук, професора, уродженця м. Середина-Буда. Грудень 1(14) 100 років заснування Сумського вищого артилерійського командного двічі Червонопрапорного училища ім. М. В. Фрунзе (1918), тепер Державного ліцею- інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» ім. І. Г. Харитоненка. 1 100 років від дня народження Івана Івановича Чумаченка (1918–1941), поета, уродженця с. Курмани Недригайлів-ського району. 1 130 років від дня народження Григорія Яковича Базими (1888–1970), начальника штабу партизанського з’єднання С. А. Ковпака, уродженця с. Дич Буринського району. 3 60 років від дня народження Василя Івановича Рябенького (1958–2014), мистецького діяча, генерального директора Донецького академічного державного театру опери і балету ім. А. Солов’яненка, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2014, посмертно), заслуженого діяча мистецтв України (2006), уродженця с. Гудими Роменського району. 4 20 років від дня відкриття музею Олександра Олеся у приміщенні Білопільської центральної районної бібліотеки (1998). 5* 140 років від дня народження Олександра Івановича Олеся (Кандиби) (1878–1944), поета, уродженця м. Білопілля. 6 90 років від дня народження Миколи Миколайовича Ісаєва (1928), Героя Соціалістичної Праці, бригадира комплексної бригади тресту «Сумхімбуд». 6 130 років від дня народження Петра Йосиповича Горецького (1888–1972), лексикографа, мовознавця, кандидата філологічних наук, уродженця с. Мутин Кролевецького району. 6 140 років від дня народження Миколи Андрійовича Грищенка (1878–1937), земського діяча, педагога, юриста, мистецтвознавця, уродженця с. Штепина Гребля 11
  12. 12. Лебединського повіту Харківської губернії, нині с. Засулля Недригайлівського району. 13 125 років від дня народження Миколи Хвильового (Миколи Григоровича Фітільова) (1893–1933), письменника, поета, публіциста, одного з засновників пореволюційної української прози, уродженця м. Тростянець. 15 100 років від дня народження Андрія Лаврентійовича Титенка (1918), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Жихове Середино-Будського району. 17 120 років від дня народження Миколи Петровича Новаченка (1898–1965), ортопеда-травматолога, члена-кореспондента Академії медичних наук СРСР, заслуженого діяча науки УРСР, професора, уродженця м. Буринь. 22 100 років від дня народження Євгена Васильовича Петренка (1918–1976), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Шостка. 23 140 років від дня народження Степана Прокоповича Тимошенка (1878–1972), всесвітньо відомого українського, американського та німецького вченого в галузі механіки, одного з організаторів і перших академіків Української академії наук, уродженця с. Шпотівка Конотопського району. 25 50 років від дня народження Олени Едуардівни Гладких (1968–2010), художника- графіка, заслуженого художника України, члена НСХУ та Міжнародної Федерації Художників ЮНЕСКО, уродженки м. Суми. 2018 20 років заснування сумського видавництва «Корпункт» (1998). 35 років заснування музею освіти і науки Сумщини (1983). 70 років заснування Сумського державного університету (1948). 75 років заснування центральної бібліотеки ім. Л. Толстого Шосткинської міської ЦБС (1943). 85 років голодомору на Сумщині (1933). 90 років створення природного заповідника «Михайлівська цілина» – відділення Українського степового природного заповідника (с. Жовтневе (тепер с. Степове) Лебединського району) (1928). 90 років заснування центральної бібліотеки Буринської районної ЦБС (1928). 95 років заснування центральної бібліотеки Великописарівської ЦБС (1923). 125 років від дня народження Матвія Лукича Довгополюка (псевдонім Толь Хуртовина) (1893–1944), педагога, агронома, літератора, директора Охтирської дитячої колонії (1923–1933), одного з засновників Охтирського краєзнавчого музею (1921) та організаторів філії літературного товариства «Плуг», уродженця с. Погребище Бердичівського повіту Київської губернії, нині Вінницької області. 170 років заснування Шосткинського казенного заводу «Імпульс» (1848). 175 років від дня народження Миколи Васильовича Шугурова (1843–1901), юриста, літератора, історика, мистецтвознавця, уродженця Глухівського району. 200 років від дня народження Петра Омеляновича Чуйкевича (1818–1874), українського педагога, етнографа знайомого Т. Шевченка, уродженця м. Вороніж Шосткинського району. 320 років заснування с. Терешківка Сумського району (1698). 340 років заснування с. Бишкінь Лебединського району (1678). 340 років заснування с. Ямне Великописарівського району (1678). 12
  13. 13. 390 років заснування с. Пожня Великописарівського району (1628). 31 січня 80 років від дня народження Юрія Миколайовича Царика (1938–2014) Не говори правду, бо ще повірять Юрій Царик, Юрій Миколайович… На звороті титулу своєї книги «Спалених душ попелища» (2011) він розмістив цитату також зі своєї збірки оповідань «І німий заговорив» (2000): «Душа моя розчавлена людьми, вони оточують мене, немов мисливці, і ціляться у серце з дубельтівок своїх безжалісних очей… і падаю востаннє я на землю, а наді мною – зорі, місяць, вічність, і я рятуюсь в небі від людей». Не можна, звісно, ототожнювати автора з діючими особами, персонажами його творів, але з будь-якого правила існують винятки. Що маємо саме такий випадок – вказує насамперед те, що Юрій Царик наводить слова героя, сказані через десятиріччя, й робить їх своєрідним постепіграфом, якщо можна так сказати, до всієї книги з красномовною назвою, що, на мою думку, коментарів не потребує. Земне життя Юрія Царика, як і багатьох його сучасників, сповнене драматизмом, відзначеним, крім усього іншого, й відбуванням покарання у в’язниці за дисидентські, як тоді говорили, погляди, хоча в статті карного кодексу йшлося про суто побутовий злочин. Подібне пережила в 60-ті роки минулого століття не одна сотня (можливо, й тисяча) молодих і не дуже інтелігентів, звинувачених за різними карними статтями, а насправді за одне й те саме – зацікавленість темою національності, що фігурувала в документах для внутрішнього використання як націоналізм. Уже один цей факт говорить про потрясіння, якого зазнала душа молодого літератора, твори якого почали тоді з’являтися в альманахах і товстих журналах. А ще ж післязоновий період, коли довелося повертатися в соціум із клеймом «зек», а одного цього було достатньо, щоб тебе не брали на роботу, дивилися з підозрою. Не всім вдається не зламатися від такого «прийому», проте Юрій Царик зумів, ставши не лише відомим тележурналістом, а й членом Національної спілки письменників України. Яким чином це йому вдалося? Як долав різного роду перепони на життєвому шляху? Як сприйняв події в Україні після набуття нею незалежності? На такі та багато інших важливих запитань можна знайти відповіді в його творах. У певних колах сумчан Ю. Царика невипадково називали «сумським Чеховим» – саме за спроби знайти відповіді на так звані вічні запитання щодо сенсу земного життя, причин існування зла, панування 13
  14. 14. невігластва, постійного кровопролиття в численних конфліктах, локальних і значно більшого масштабу війнах тощо. Звісно, робив це Юрій Миколайович у своїй творчій манері, використовуючи сюжети із сучасного життя-буття й поєднуючи трагічне з комічним, мажорне з мінорним. Особливою ж рисою стилю його творів є самоіронія, яка допомагає йому не осідлати крісло судді, розглядаючи «Рабства світу цього» й породжені ним злочини, кількість яких зростає від століття до століття. Саме самоіронія є його рятівною соломинкою, що допомагає залишатися об’єктивним свідком, а не адвокатом чи стороною обвинувачення. Так – «Моя рятівна соломинка» – і назвав він збірку своїх віршованих творів, у якій, до речі, наведена й фраза, що стала назвою цього матеріалу. Володимир Затуливітер, Анатолій Семенюта, Микола Данько, Геннадій Петров, Віктор Баранкін – це ровесники Юрія Царика, які зі сповненого драматизму земного світу пішли вже у світ інший, залишивши по собі чуттєві та розумові реакції на випробовування долі, так чи інакше відбиті в їх творах, свій душевний та духовний досвід. Тож і цікаві будуть їх твори, як і творча спадщина Юрія Царика, насамперед тим, хто шукає відповіді на означені «вічні запитання» й не боїться повірити в ту правду, яку вони шукали і про яку говорили газетними рядками, віршами, прозою, а врешті-решт серцем. Василь Чубур, поет, перекладач, критик, член НСПУ, ст. викладач СумДУ Бібліографія Твори Окремі видання Нетипові типи : гумор і сатира. – Xарків : Прапор, 1983. – 68 с. : іл. Пісочний годинник : оповідання, новели. – Суми : Мрія, 1993. – 150 с. Кладка над прірвою : оповідання, новели. – Суми : Собор, 1998. – 198 с. І німий заговорив... – Суми : Козацький вал, 2000. – 118 с. Афоризми, етюди, психологічні новели, гумористичні висловлювання. Рабства світу цього : притчі. – Суми : Корпункт, 2003. – 96 с. Поверніться, літа мої... : (Спогади, песимізми про життя і творчість). – Суми : Мрія, 2005. – 70 с. Спогади про видатного українського поета В. Затуливітра, нашого земляка. Запрягайте коні в шори. – Суми : Мрія, 2007. – 248 с. Збірка новел, оповідань, притч, спогадів. Спалених душ попелища : мозаїчна повість. – Суми : Мрія, 2010. – 208 с. Моя рятівна соломинка : поезії. – Суми : Мрія, 2012. – 163 с. Прощання без прощання : поезії. – Суми : Мрія, 2015. – 128 с. Література про Ю. М. Царика 3 іменем Миколи Хвильового // Сумщина. – 2000. – 23 верес. – С. 3. Ю. Царик удостоєний обласної літературної премії ім. М. Хвильового за книги новел і оповідань «Кладка над прірвою» та «І німий заговорив». Литвиненко І. Лауреати премії імені Миколи Хвильового // Літературна Україна. – 2000. – 30 листоп. – С. 2. У книгах 14
  15. 15. Сумщина в іменах : енц. довід. – 2-ге вид., перероб. і доп. / Сумський держ. ун-т ; Рекламно-видавниче об-ня «АС-Медіа» ; голов. ред. В. Б. Звагельський. – Суми : Фолігрант, 2004. – С. 502. Письменники Сумщини – 2005 / авт. та упоряд. Г. І. Хвостенко. – Суми : Мрія, 2005. – С. 222–226. Балаян В. Наш Юрій Царик // Балаян В. Истоки. – Сумы : Козацкий вал, 2007. – С. 50–51. Вертіль О. Воскрешати людину в людині : [передмова] // Царик Ю. М. Запрягайте коні в шори. – Суми : Мрія, 2007. – С. 5–8. Чубур В. Отзвук характеров чеховских героев-интеллигентов в прозе Юрия Царика // Чеховский интеллигент: статика образа – динамика культуры : сб. докл. Международных чеховских чтений в Сумах (май 2012– май 2013). – Сумы : МакДен, 2013. – С. 216–225. Литвяк Т. Г. Юрій Царик // Литвяк Т. Г. Зустрічі перед мікрофоном. – Суми : Мрія, 2015. – С. 61–64. Спогади радіожурналістки Т. Литвяк про свого колегу. У періодиці Чубур В. Варіації на тему вічності навпаки : письменнику, журналісту Юрію Царику виповнилося 60 років // Новина. – 1998. – 5 лют. – С. 2 ; Літературна Україна. – 1998. – 7 трав. – С. 3. – Рец. на кн.: Царик Ю. Кладка над прірвою. – Суми : Собор, 1998. – 200 с. Хвостенко Г. Прозаїк Юрій Царик // Суми і сумчани. – 2007. – 2 лют. –С. 13. Грінка О. Невідомі Суми: про сумських буржуазних націоналістів періоду побудови світлого майбутнього // Панорама. – 2007. – 21–28 февр. – С. А12–А13. На фото: Ю. Царик і Г. Петров. 1962 р. Карпенко Ю. Непокорившийся судьбе // Панорама. – 2008. – 23–30 янв. – С. А18. Малюцкая С. «Запрягайте коні в шори» // Ваш шанс. – 2008. – 30 янв. – С. 18а. Мартиненко В. Мандрівки серця Юрія Царика // Ярмарок. – 2008. – 31 січ. – С. 4. Овчарова Г. М. З повагою і вдячністю до Ю. М. Царика // Путивльські відомості. – 2008. – 6 лют. – С. 8. Хвостенко Г. Юрію Царику – 70. Хай не кінчається кладка! // Суми і сумчани. – 2008. – 8 лют. – С. 13. Сорока П. Непереминаюче // Дзвін. – 2013. – № 10. – С. 26–58. Згадується Ю. Царик як цікава творча з’ява в сучасному українському письменстві. Сенько Н. Слово – дитя його єдинородне. Відомому українському письменнику- сумчанину Юрію Царику – 75! // Вперед. – 2013. – 8 лют. – С. 5. Гринка А. Националист и диссидент // Панорама. – 2014. – 29 окт.-5 нояб. – С. А3. Пам’яті Ю. Царика. «Ти думаєш, пам’ять зів’яне…?» : пам’яті Юрія Царика // Ярмарок. – 2014. – 27 листоп. – С. 7. Вертіль О. «Прощання без прощання» : пам’яті земляка – відомого українського письменника Юрія Царика // Вперед. – 2015. – 6 листоп. – С. 3. Матвійчук М. «Прощання без прощання» // Конотопський край. – 2016. – 2 лют. – С. 3. Інтерв’ю з Ю. М. Цариком Леонидов А. Моя проза – это автобиография души // Топ-репортер. – 1999. – 10 июня. – С. 5. Орлова В. Смеха ради // Данкор. – 2004. – 17 нояб. – С. А13. Мартиненко В. Творчість – це заповіт // Ярмарок. – 2006. – 2 лют. – С. 3. Вертіль О. З вірою у невмирущі ідеали // Сумщина. – 2008. – 1 лют. – С. 2. 15
  16. 16. Сенько Н. «Все проростає музикою в слові…» // Вперед. – 2009. – 19 черв. – С. 5. Хвостенко Г. «В Україну треба вірити. Інакше навіщо жити?» // Сумщина. – 2011. – 13 лип. – С. 3. 26 лютого 60 років від дня народження Олександра Миколайовича Чередниченка (1958) З любов’ю до краси своєї вітчизни Заслужений художник України Олександр Чередниченко народився на Харківщині (м. Лозова), спеціальну освіту здобував у Харкові, де спочатку була художня школа, потім – училище та художньо-промисловий інститут (за фахом монументальний та станковий живопис). Митець тепло згадує своїх вчителів, відомих художників – Б. Косарєва, О. Мартинця, В. Сизикова, В. Лапіна, які навчали не лише фаховим знанням, а й філософському баченню життя. Після закінчення вишу, з 1982 року Олександр Миколайович живе і працює у Сумах. Він органічно злився з гуртом сумських професійних художників і два терміни поспіль був головою Сумської обласної організації Національної спілки художників України. А відійшовши від адміністративних справ, Олександр розкрився у своїй творчості на повну міць. Як і в багатьох митців, у нього були складні роки становлення, пошук своєї теми та живописної «мови», де переміг реалістичний напрямок з етюдною передачею – це натюрморти, портрети, камерні та розлогі пейзажні мотиви. Творчий підйом стався у 2004 році зі створення метафоричної картини «Шлях. Сіль степів» з зображенням волів, що стрімко біжать на глядача, і цей рух, як швидкоплинність часу, сприймається досить гостро з відчуттям гідності, проте із внутрішніми суперечностями. Саме з наполегливої праці у новому тисячолітті почався й новий етап у творчості Олександра Чередниченка з численними персональними виставками як у Сумах, так і в інших містах України, Росії та Західній Європі. Цим виставкам передували спілчанські пленери у Седневі, Чугуєві, Запоріжжі, Славську (Карпати), Конотопі, Очакові та Криму, результатом яких стають твори з зображенням краси рідного краю, як із затишними мальовничими куточками, так і з неосяжними краєвидами. Поряд з жанровими портретами, природними та архітектурними пейзажами Слобожанщини він все частіше звертається до етюдів, які є духовною потребою митця. Усі кольори природи художник 16
  17. 17. відтворює з особливим смаком: соковита калина, повний пахощами бузок, яскраві соняхи, пишно квітучі вишневі або яблуневі гілки, на кшталт японської сакури, які фрагментарно подані на тлі глибокого чистого або хмарного неба («Пора цвітіння», «Гілка яблуні», «Вишнева пора», «Калина»). Натюрмортам притаманна вишуканість і урочистість, для цього художник використовує майже всі технічні засоби палітри і пензля. А певний емоційний стан природи втілюється з особливою поетичністю та образністю з відчуттям себе як невід’ємної частинки землі-батьківщини, де народився. Саме їй присвячена більшість творів, які вирішені з лірико-поетичним настроєм, завдяки багатству природних кольорів з майстерною передачею подиху морозного або вологістю осіннього повітря («Морозний день», «Золота осінь»), і пахощів трав («Квітуче подвір’я»), і неповторної краси маленьких непомітних куточків рідної землі («Сільська вулиця», «Після дощу»). В цьому ряду виокремлюється й портретна спадщина митця з красивими жінками та дівчатами у віночках на голові та вишитих сорочках. Серед усієї портретної галереї найбільш психологічним є «Портрет мами», написаний у світлих тонах з відчуттям любові та поваги до старенької. Усі моделі, як правило, зроблені пленерно з сонячними відблисками, вальорами, рефлексами та кольоровими тінями. У такому ж дусі у вишиванці написаний Т. Шевченко («Схаменіться, будьте ж люди…»). Живописця ваблять світлі кольори з вкрапленням червоних, де основна увага зосереджується на обличчі з суворим поглядом. Цей образ досить довго виношувався і з’явився у багатому доробку художника після чергового перечитування Кобзаря. За загально високими художніми якостями цей портрет може гідно доповнити вітчизняну Шевченкіану. Витоки духовності, що йдуть з глибин національного усвідомлення художника, знайшли своє особливе відображення в жанровій тематиці, у тому числі – й українського ярмарку. Митець звертає увагу на звичайну людину з національним духом, з певним почуттям гумору, добрими сподіваннями, переданими через сприйняття навколишньої дійсності. Після відвідин кримських пленерів з’явилась низка морських краєвидів з червоними човнами, з високими кипарисами та контрастно висвітленими білими будівлями на тлі бузково-синього неба, морем з високими хвилями і білими чайками («Біля причалу», «На морському березі», «Скеля Олександра Пушкіна», «Порт Котор»). Автор майстерно надає певного настрою, багато уваги приділяє колористичному вирішенню, застосовуючи живописно-декоративні можливості різноманітної палітри поліхромної або монохромної гами, грамотно передаючи масштаби вибраного мотиву з повітряною перспективою, що наче дух забирає від баченої краси. Працюючи в класичних техніках живопису, він активно використовує нові форми вираження з корпусним мазком, часто-густо застосовуючи мастихін, що «ліпить» фактуру для передачі глибшого розкриття теми. Художника вабить героїчна історія Севастополя, Гурзуфської фортеці та Балаклави, тому кримські панорами наділені особливим подихом минувшини. Полотна митця з краєвидами батьківщини стають виразниками мови регіонального мистецтва. Багато років художник бере участь у творчих пленерах Чугуєва. І це не випадково, бо й народився, виріс і сформувався він як митець на Харківщині з її багатими слобожанськими культурними традиціями, де жили і працювали видатні пейзажисти: П. Левченко, С. Васильківський, М. Ткаченко, М. Беркос. Від цих митців Олександр Чередниченко успадкував відчутно безпосереднє сприйняття природи такою, якою вона є, де індивідуальність художника ніби розчиняється у природному середовищі. Там написані надзвичайно сонячні полотна, що увійшли до циклу «Чугуївські мотиви» («Вечоріє. Сільське будення», «Соняшники на подвір’ї» та ін.). Для художника головним залишається захоплення певним мотивом або природнім станом, незважаючи на пори року. Так, серед міських краєвидів є серія творів, присвячена Сумам («Весна на вулиці Соборній», «Сумський дворик», «Сонячний зимовий ранок»), з надзвичайно позитивним настроєм, створена під впливом особливого захоплення художника красою вуличок і двориків як в центрі міста, так і на околицях, з церквами, 17
  18. 18. високими білими дзвіницями із золотими куполами, на яких яскраво «грають» рефлекси та сонячні відблиски. Тенденція до емоційно-ліричного та живописно-безпосереднього зображення життя є головним напрямком образотворчих засобів художника. Митець гостро відчуває внутрішню духовну камерність з намаганням створити більш широкий узагальнюючий образ Батьківщини. Наразі Олександр Чередниченко залишається у чудовій творчій формі, багато подорожує по Україні з етюдником. Тому останні персональні виставки у Миколаєві «Код нації» та Сумах є яскравим підтвердженням наполегливої праці художника, сповненої любові до краси своєї вітчизни. Н. С. Юрченко, мистецтвознавець, директор Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького Бібліографія Твори Художники Сумщини : альб. Сум. обл. орг. Нац. спілки художників України. – Суми : Собор, 2006. – С. 122–125. Шлях. Ретро XX. 1999. – с. 122; Млин. 2005. – с. 123; Шлях. Сіль степів. 2003. – с. 124; Ранок. 1999. – с. 124; Місток. 2005. – с. 125; Вологий ранок. 2004. – с. 125. Олександр Чередниченко: живопис : буклет. – Суми, 2008. Від хвиль морських – до хвилювання : буклет. – Суми, 2013. Про О. М. Чередниченка Про відзначення державними нагородами України працівників культури Сумської області : указ Президента України від 13 жовт. 2004 р. № 1231 // Урядовий кур’єр. – 2004. – 27 жовт. – С. 5. Про присвоєння О. М. Чередниченку звання заслуженого художника України. Мистецька премія імені Миколи Макаренка // Земляки : альм. Сумського земляцтва. Вип. 4 / голов. ред. М. С. Гриценко. – Суми : Собор, 2007. – С. 60–61 : фот. О. Чередниченко – лауреат мистецької премії ім. М. Макаренка 2007 р. за живописний твір «Могутні дуби». *** Художники Сумщини : альб. Сум. обл. орг. Нац. спілки художників України. – Суми : Собор, 2006. – С. 122. Шевченко С. Акорди вишуканої палітри : до 50-річчя від дня народження Олександра Чередниченка // Земляки : альм. Сумського земляцтва. Вип. 5 / голов. ред. М. С. Гриценко. – Суми : Собор, 2009. – С. 275–276 : фот. Золота книга України. Золотий фонд нації. Вип. 2. – Київ : Українська конфедерація журналістів ; Український видавничий консорціум, 2011. – С. 417 : фот. У періодиці 18
  19. 19. Озорець Ф. Чередниченко Олександр Миколайович // Художники України. – 2006. – 23 лют. (№ 8). – 15 с. Випуск присвячений художнику О. Чередниченку. Мудрик П. Поет пензля // Суми і сумчани. – 2009. – 19 черв. – С. 16. Мить із виру життя // Сумщина. – 2010. – 2 лип. – С. 3. Лесина Ю. Мажорно-красочный аккорд Чередниченко // Ваш шанс. – 2010. – 7 июля. – С. 21а. Вертіль О. На хвилях кольорів // Урядовий кур’єр. – 2010. – 10 квіт. – С. 8 ; Сумщина. – 2010. – 20 жовт. – С. 4. Вертіль О. Виставка сумчанина – у Москві // Сумщина. – 2012. – 19 груд. – С. 6. Невская Е. Так солнечно, так легко! // Ваш шанс. – 2013. – 20 марта. – С. 31а. Вертіль О. Південні пейзажі із настроєм // Урядовий кур’єр. – 2013. – 23 берез. – С. 24. Лесина Ю. «Світло і колір» Александра Чередниченко // Ваш шанс. – 2013. – 16 окт. – С. 31а. Сергеев В. Вдохновение приходит к тому, кто работает : в Сумской городской галерее – выставка живописи «И снова весна» Александра Чередниченко // Ваш шанс. – 2016. – 13 апр. – С. 22а : фот. 19
  20. 20. 2 квітня 135 років від дня народження Олекси Васильовича Грищенка (1883–1977) О. Грищенко як художник і теоретик мистецтва У когорті митців українського мистецького авангарду особливе місце займає Олекса Васильович Грищенко (1883–1977). Уперше визначення «український мистецький авангард» увів до наукового обігу паризький мистецтвознавець А. Наков у 70-х рр. XX ст. Він звернув увагу на митців, які були пов’язані з Україною, на творчість яких вплинуло українське походження, українська образна символіка, фольклор, народна творчість. Творчий шлях О. Грищенка плідно досліджує львівський мистецтвознавець, куратор відділу європейського мистецтва Львівської національної художньої галереї В. Сусак. Доктор мистецтвознавства О. Федорук сприяв поверненню мистецької спадщини О. Грищенка з-за кордону до українських музеїв. Життєва доля митця непокоїла кролевецького краєзнавця А. Карася, який присвятив цій темі декілька публікацій у газетах Сумщини. Окремий розділ у книзі «Бубновий валет і Сумщина» присвятив О. Грищенку автор цієї статті. Синтез живописних шукань і наукового підходу до мистецтва вирізняє творчість художника-новатора, учасника виставок «Бубнового валета» – уродженця міста Кролевця – Олекси Грищенка. Роки життя у Кролевці митець з теплотою згадував усе життя. Народні звичаї та обряди закарбувалися у душі юнака. Навчання у 1905–1912 рр. в університетах Санкт-Петербурга, Києва і Москви поєднувало інтерес до гуманітарних та природничих наук. Поряд з цим – оволодіння таємницями живопису в майстернях відомих українських та російських майстрів живопису С. Світославського, К. Юона, І. Машкова. З 1909 р. бере участь у виставках різних мистецьких угрупувань: «Спілка молоді», «Нове товариство художників», «Світ мистецтва» і «Бубновий валет». До останньої О. Грищенка запрошує М. Ларіонов, який побачив роботи, виконані українським художником на Кавказі. Ось як про цю знаменну для нього подію згадував О. Грищенко: «На Рождество выставили мы свои вещи в «Бубновом валете», Татлин – большую фигуру-портрет, а я свои композиции из Италии. Мы попали в вихрь художественной жизни тогдашней 20
  21. 21. Москвы». Влітку 1910 р. О. Грищенко жив у Парижі, а після повернення до Москви став прихильником кубізму. В першій виставці об’єднання «Бубновий валет» О. Грищенко участі не брав. Але на виставці у 1912 р. він показав сімнадцять творів, з яких шість – натюрморти, п’ять портретів, решта – пейзажі. Наступного року у каталозі вміщено перелік з дев’яти робіт. На відміну від епатажних назв робіт Д. Бурлюка, назви полотен О. Грищенка можна вважати традиційними, майже академічними: «Чоловічий портрет», «Французький пейзаж», «Nature morte», «Натурщик», «Етюд до портрета», «Парк», «Пейзаж (Міхнєво)», «Турецька кав’ярня». Переважаючим жанром більшості виставлених творів О. Грищенка слід вважати натюрморти та пейзажі. Така розмаїтість у навчанні, оволодіння різними прийомами обумовлена й тим, що О. Грищенка важко віднести до якоїсь однієї живописної школи. Увесь час для нього незмінними залишалися лише принципи самоцінності живопису. Твори митця періоду «Бубнового валету» свідчили про його орієнтацію на такі напрями авангардного мистецтва, як кубофутуризм і неопримітивізм. У 1913 р. в Москві О. Грищенко показав дев’ять творів, зокрема два натюрморти, три пейзажі, решта – жанрові композиції. Ці ж самі твори було репрезентовано того ж року на виставці «Бубнового валету» у Санкт-Петербурзі. Проте наш земляк не тільки наслідував ідеї інших художників, але й виступав як митець-теоретик. У 1919 р. разом з художником О. Шевченком (уродженцем Харкова) він видає маніфест «Цветодинамос и тектонический примитивизм», де затверджувалися нові принципи станкового живопису. В. Сусак упевнено стверджує, що: «Создателем цветодинамоса был Грищенко». Живописна побудова твору, колір і фактура стають головними складовими кольородинамосу. Метою своєї діяльності автори маніфесту вбачали повернення до станкової картини: «Картина, выражение, живописный строй, дух художника, его чувство и такт, как начало и конец нашего творчества – вот первородная идея нашего искусства, которое мы называєм станковым». У назві маніфесту та однойменної течії відбилися тогочасні тенденції, які були затребуваними в оточенні представників авангарду. Десять творів О. Грищенка були представлені на 7-й виставці «Свободное творчество» у Москві в 1918 р. під загальною назвою «Цветодинамос и тектонический примитивизм». У своїх спогадах історик мистецтва і літератури, художній діяч Андрій Якимович Шемшурін (1872–?) згадував про те, що О. Грищенко, як і І. Грабар, також працював у галузі історії російського живопису, видавав книжки і належав до художників передового напрямку – кубізму. До нього він додав ще більш передове – відкрив «кольородинамос». Роздуми щодо суті живопису підводять до критичного відношення щодо мистецтва своїх соратників – «бубнововалетів» на сторінках часопису «Аполлон». Якщо на початку творчого шляху О. Грищенко насправді знаходився під впливом кубізму, то у подальшому автори маніфесту заперечували кубізм і футуризм. У товаристві «Спілка молоді» 2 травня 1913 р. О. Грищенко прочитав доповідь «Російський живопис у зв’язку з Візантією та Заходом». Головним недоліком художників об’єднання «Бубновий валет» О. Грищенко вважав відсутність розуміння принципів станкового живопису. Зокрема, вказуючи на останню виставку цього об’єднання, він називає її експозицію схожою скоріше на «картинну лавку», ніж на серйозну виставку. Несправедливим і дивним він вважає наявність вісімдесяти трьох полотен П. Кончаловського, у той же час, як, наприклад, Пікассо був репрезентований лише однією картиною! Від вказаної вище загальної критики стосовно відсутності серед учасників «Бубнового валета» розуміння природи станкової картини, О. Грищенко переходить на «монографічну» критику. Так, наприклад, П. Кончаловського він критикує за відсутність в його картинах композиційної побудови, за «беспринципную красочность». Живопис цього художника він взагалі відносить до суто декоративного живопису, відмічаючи у його творах «руку кулисного мастера». 21

×