У збірнику висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Уманського національного університету садівництва та інших навчальних закладів Міністерства аграрної політики України та науково-дослідних установ УААН.

1. ISSN 0134 — 6393 ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА засновано в 1926 р. Частина 1 Агрономія ВИПУСК 74 Умань — 2010

2. УДК 63(06) Включено до переліків №1 і №6 фахових видань ВАК Україниз сільськогосподарських та економічних наук (Бюлетень ВАКУкраїни №8 і №11, 2009 рік). У збірнику висвітлено результати наукових досліджень,проведених працівниками Уманського національного університетусадівництва та інших навчальних закладів Міністерства аграрноїполітики України та науково-дослідних установ УААН. Редакційна колегія: А.Ф. Головчук — доктор техн. наук (відповідальний редактор),С.П. Сонько — доктор геогр. наук (заступник відповідальногоредактора), А.Ф. Балабак — доктор с.-г.наук, Г.М. Господаренко —доктор с.-г.наук, З.М. Грицаєнко — доктор с.-г.наук, В.О. Єщенко —доктор с.-г.наук, І.М. Карасюк — доктор с.-г.наук, П.Г. Копитко —доктор с.-г.наук, В.І. Лихацький — доктор с.-г.наук, О.В. Мельник —доктор с.-г.наук, С.П. Полторецький — кандидат с.-г.наук(відповідальний секретар). За достовірність інформації відповідають автори публікацій. Рекомендовано до друку вченою радою УНУС, протокол ғ 6 від17 червня 2010 року. Адреса редакції: м. Умань, Черкаська обл., вул. Інститутська, 1. Уманський національний університет садівництва, тел.: 3–22–35 ISBN 966–7944–67–0 Свідоцтво про реєстрацію КВ ғ 13695 від 03.12.07 р.  Уманський національний університет садівництва, 20102

3. ЗМІСТ ЧАСТИНА 1 АГРОНОМІЯО. В. Єщенко НАПРЯМИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ ПРИ ВВЕДЕННІ ЇЇ ДО КУЛЬТУРИ IN VITRO……………………………………….. 9С. О. Третьякова ПОЛЬОВА СХОЖОСТЬ НАСІННЯ І ВРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА РІЗНИХ СТРОКІВ СІВБИ ТА НОРМИ ВИСІВУ……………………………………………… 16В.О. Єщенко, ЧИСТИЙ ПАР ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЙОГО ВИКО-В.П. Опришко РИСТАННЯ В ЛІСОСТЕПОВІЙ ЗОНІ……………………… 22О.І. Зінченко, ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ ГІБРИДІВ ЦУКРОВИХЛ.В. Вишневська, БУРЯКІВ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В МАНЬКІВСЬКОМУА.В. Моргун ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ РАЙОНІ….. 28Т.М. Григор‘єва ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА БІОПРЕПА- РАТІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ……………………………………………………… 33В.Г. Дідора,М.Ф. Рибак, ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ НА ПОКАЗНИКИС.Б. Шваб ЯКОСТІ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО………………………………... 39М.О. Корнєєва,Л.В. Фалатюк ПРОЯВ ЕКСПРЕСІЇ І КОМБІНАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ЗАЕ.Р. Ермантраут, УТИЛІТАРНИМИ ОЗНАКАМИ ЛІНІЙ-ЗАПИЛЮВАЧІВЕ.Е. Навроцька ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УЛАДІВСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ………… 47О.І. Зінченко, РІСТ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНИ НА ЗЕЛЕНИЙА.О. Січкар, КОРМ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ДОГЛЯДУ ЗАС.А. Четирко ТРАВОСТОЄМ……………………………………………….. 58В.П. Карпенко АКТИВНІСТЬ ОКРЕМИХ ФЕРМЕНТІВ КЛАСУ ОКСИДОРЕДУКТАЗ У РОСЛИНАХ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА ДІЇ БАКОВИХ СУМІШЕЙ ГЕРБІЦИДІВ І РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН……………………………………………… 64 3

4. Г.П. Квітко,О. П. Ткачук, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ ПРОГРАМУ-В. Ф. Петриченко, ВАННЯ СТАЛОЇ КОРМОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІН. Я. Гетман БАГАТОРІЧНИХ БОБОВИХ ТРАВ………………………… 72А.В. Коротєєв, ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯА.О. Січкар, ОДНОВИДОВИХ І СУМІСНИХ ПОСІВІВ ОЗИМИХС.В. Рогальський, ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР З ВИКОЮ ВОЛОХАТОЮ ТАЯ.В. Скус ПАНОНСЬКОЮ НА ЗЕЛЕНУ МАСУ……………………… 78С.Г. Корсун,Г.В. Давидюк,Н.Г. Буслаєва, ЗАСТОСУВАННЯ ПОСІВІВ РІПАКУ ЯРОГО ДЛЯІ.І. Клименко ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ ҐРУНТІВ……………………………… 83В.Г. Крижанівський, ЩІЛЬНІСТЬ ҐРУНТУ НА ПОСІВАХ ГОРОХУ, ПШЕНИЦІП.В. Костогриз ОЗИМОЇ ТА БУРЯКА ЦУКРОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ…………………………………. 90С.М. Курка ДИКОРОСЛІ ТРАВИ РОДИНИ POACEA ЯК ДЖЕРЕЛО ПІРЕНОФОРОЗУ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ ТА СТЕПУ УКРАЇНИ………………………... 97І.В. Лебединський ВПЛИВ СТИМУЛЯТОРУ РОСТУ ПОТЕЙТІН НА УРОЖАЙНІСТЬ КАРТОПЛІ В УМОВАХ СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ……………………………………... 102З. О. Мазур ОЦІНКА КОМБІНАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ЧОЛОВІЧО- СТЕРИЛЬНИХ ЛІНІЙ ЖИТА ОЗИМОГО………………….. 106А.С. Меркушина, ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ, МІДІ І ЇХ СУМІШІ НАВ.О. Пуршел БІОМЕТРІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ТОВАРНУ ЯКІСТЬ, ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ПРОДУКТИВНІСТЬ ОГІРКІВ……... 113А. В. Новак,Ю. В. Новак ДИНАМІКА ЗМІН ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ……………. 118О.І. Рудник-Іващенко ВМІСТ ХЛОРОФІЛУ а І b У ЛИСТКАХ ПРОСА ПОСІВНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ФАЗИ РОСТУ Й РОЗВИТКУ РОСЛИН……………………………………….. 123Л.О. Рябовол, ПРОДУКТИВНІСТЬ СТВОРЕНИХ БІОТЕХНОЛО-А.І. Любченко ГІЧНИМИ МЕТОДАМИ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНЕОГО СТІЙКИХ ДО ЗАСОЛЕНЯ ТА ДІЇ ІОНІВ БАРІЮ…………………………. 128Я. В. Скус ОСОБЛИВОСТІ ПІДБОРУ КОМПОНЕНТІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ ОЗИМИХ ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР У ПОСІВАХ З ВИКОЮ ОЗИМОЮ…………….. 1334

5. Л. І. Улич, АДАПТИВНІСТЬ ДО СТРОКІВ СІВБИ В УМОВАХО.В. Семеніхін ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН КЛІМАТУ І РЕАЛІЗАЦІЯЮ.Ф. Терещенко, ПОТЕНЦІАЛУ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗАРЕЄСТРОВАНИХО.А. Котиніна СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ М‘ЯКОЇ……………………........ 138Л.І. Уліч, АДАПТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ, ТЕХНОЛОГІЧНІСТЬ ІМ.І. Загинайло, ПРОДУКТИВНІСТЬ СУЧАСНИХ СОРТІВ ГОРОХУЮ.Ф. Терещенко РІЗНИХ МОРФОТИПІВ………………………………………... 143Ж.П. Шевченко, ЗНИЖЕННЯ ПАТОГЕННОГО ПРЕСИНГУ ВІРУСУІ.І. Мостов‘як, СМУГАСТОЇ МОЗАЇКИ ПШЕНИЦІ ТА ДЕЯКИХС.М. Курка, СПРЯЖЕНИХ ХВОРОБ ГРИБКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ НАО.В. Тараненко РОСЛИНИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ І ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗА ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДОМ……………………… 152О.М. Бахмат АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОЇ НА НАСІННЯ В УМОВАХ ПОДІЛЛЯ…………………………….. 159О.М. Геркіял, БАЛАНС ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ГРУНТІЗ.В. Геркіял ПІД БУРЯКОМ ЦУКРОВИМ У ГОСПОДАРСТВАХ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………………….. 165М.П. Савущик НОРМАТИВИ КОМЕРЦІЙНИХ РУБОК ДОГЛЯДУ ДЛЯ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПОЛІССЯ……………………….. 170В.О. Cіленко, ЯКІСТЬ ЯГІД СОРТІВ ТА ГІБРИДНИХ ФОРМ ОЖИНИО.В. Сердюк ЗВИЧАЙНОЇ (RUBUS SUBG. EUBATUS FOCKE) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ПІДЗОНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ………………………………………… 177А.Ю.Токар,C.С. Миронюк, ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПЛОДІВ ЙОШТИ ТАЛ.С.Миронюк ЇХ ПРИДАТНІСТЬ ДО ПЕРЕРОБКИ НА КОНСЕРВИ………. 182О. Г. Усольцева ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМОЖЕННЯ ДЕЯКИХ КУЛЬТИВАРІВ ЯЛІВЦЮ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУУКРАЇНИ…... 186О.В. Хареба ВИКОРИСТАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ АКТИВНОЇ РАДІАЦІЇ СОНЦЯ ГІБРИДАМИ F1 ОГІРКА ЗА ВИРОЩУВАННЯ ЇХ У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ…………. 192Л.М. Шевчук ВМІСТ СУХИХ РОЗЧИННИХ РЕЧОВИН ТА ЦУКРІВ У ПЛОДАХ СУНИЦІ……………………………………………... 197С.В. Щетина ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА НАСІННЄВІ ЯКОСТІ НАСІННЯ І РОСТОВІ ПРОЦЕСИ В РОЗСАДІ БАКЛАЖАНУ…………………………………………………... 202 5

6. Ю. П. Яновський, ЗАХИСТ СІЯНЦІВ ЯБЛУНІ В ПЛОДОВОМУ РОЗСАДНИКУЛ. П. Михайленко, ВІД ГРУНТОВИХ ШКІДНИКІВ У ЦЕНТРАЛЬНОМУА. В. Магілін ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ…………………………………………. 208О.А. Балабак ВПЛИВ ЧАСТИНИ ПАГОНА, METAMEPHOCTI ТА СТРОКУ ЖИВЦЮВАННЯ НА РЕГЕНЕРАЦІЙНУ ЗДАТНІСТЬ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ ДЕРЕНУ СПРАВЖНЬОГО (CORNUS MAS L.)……………………………. 220А.П. Бутило, ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАЛ.І. Берегуля ДОВГОТРИВАЛИХ СИСТЕМ УТРИМАННЯ ҐРУНТУ В ЯБЛУНЕВОМУ САДУ ЛІСОСТЕПУ…………………………... 225Л.Г. Варлащенко, ВИРОЩУВАННЯ ЧАГАРНИКОВИХ ВИДІВ РОДУА.Ф. Балабак CAPRIFOLIACEAE JUSS. ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕННІ……………………………. 232О.І. Китаєв,Н.В. Мойсейченко, ПРОЦЕСИ ЛЬОДОУТВОРЕННЯ У ТКАНИНАХ ДЕРЕВВ.І. Василенко НОВИХ СОРТІВ ВИШНІ………………………………………... 238О.М. Горєлов, СЕЗОННА ДИНАМІКА МІКРОКЛІМАТИЧНИХН.Д. Дідусенко ПОКАЗНИКІВ У МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОЇ ЧАСТИНИ ФІТОГЕННОГО ПОЛЯ БЕРЕЗИ ПУХНАСТОЇ……………….. 246Л.Р. Гуменюк, ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДЛІСКУ ГРАБОВИХТ.В Бондаренко ЛІСОСТАНІВ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ…………………… 253О. Я. Жук, ПЕРСПЕКТИВНІ СОРТИ І ГІБРИДИ КАПУСТИІ. О. Федосій, ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ ТА САВОЙСЬКОЇ В ЛІСОСТЕПУО.І. Волошина УКРАЇНИ…………………………………………………………. 257О.В. Завадська, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СУХОЇІ.М. Бобось МОРКВИ, ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА СТРОКІВ СІВБИ…….. 261Н.В. Заіменко,Н.Г. Міськів,Н.В. Росіцька, ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ГАЗОННИХ ТРАВ ЗА РІЗНИХБ.О. Іваницька, УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ НА ФОНІ КРЕМНІЄМІСТКИХІ.П. Харитонова ПРИРОДНИХ МІНЕРАЛІВ……………………………………... 266І.Л. Заморська ПОКРАЩЕННЯ ХАРЧОВОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ НАПІВФАБРИКАТІВ НА ОСНОВІ СУНИЦІ………………….. 271В.В.Заморський ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ОСВІТЛЕННОСТІ КРОНИ………………………… 275О.А. Кіщак ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЕВ ЧЕРЕШНІ НА ВЕГЕТАТИВНІЙ ПІДЩЕПІ ВСЛ-2…... 2806

7. Ю.О. Клименко ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ВИДІВ І КУЛЬТИВАРІВ і ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАНДШАФТІВ СТАРОВИННИХ ПАРКІВ-ПАМЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ ПОЛІССЯ І ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ………………………………………… 284А.В. Клименко, ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО БЛАГОУСТРОЮ ТАН.В. Чувікіна РЕКОНСТРУКЦІЇ ІСТОРИЧНИХ ДІЛЯНОК ПІВНІЧНО- СХІДНОЇ ЧАСТИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ (НБС) ІМ. М.М.ГРИШКА НАН УКРАЇНИ……………. 295П.Г. Копитко, ЯКІСТЬ ВРОЖАЮ СУНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД УКРИВАННЯР. М. Буцик НАСАДЖЕННЯ АГРОТКАНИНОЮ, МУЛЬЧУВАННЯ ҐРУНТУ ТА УДОБРЕННЯ…………………………………….. 301Л.О. Коцун,В.П. Войтюк,І.І. Кузьмішина, ПАРКИ ПАМ‘ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВАТ.П. Лісовська ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ…………………………………… 308В.А. Кравченко ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ В СЕЛЕКЦІЇ ПОМІДОРА ДЛЯ ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЬ……… 314Ю.М. Кругляк ФЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЩОВИХ ВЕРБ У ЗВ‘ЯЗКУ З ІНТРОДУКЦІЄЮ………………………………….. 319В.В. Мацкевич, ЕФЕКТИВНІСТЬ ТРИВАЛОГО КЛОНАЛЬНОГО МІКРОРО-Л.М. Філіпова, ЗМНОЖЕННЯ THUJA OCCIDENTALIS ‗SMARAGD‘М.Ю. Власенко ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПОНЕНТІВ ЖИВИЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СТАНУ ЕКСПЛАНТІВ………………….. 324О.В. Моргун ФУНДУК В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ……………… 330Н. М. Осокіна,О. П. Герасимчук,Н. П. Матвієнко, ПРИДАТНІСТЬ ГРЕЧКИ СОРТУ ОРАНТА ДЛЯІ. Ф. Улянич ВИРОБНИЦТВА КРУПИ………………………………………. 342О. П. Прісс, ДИНАМІКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПЛОДІВВ. Ф. Жукова ТОМАТУ ПРИ ЗБЕРІГАННІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ АНТИОКСИДАНТІВ…………………………………………… 348Е.М. Різун, ВПЛИВ РОПУХИ СІРОЇ (BUFO BUFO L.) НА ГІЛЬДІЇВ.Б. Різун ГЕРПЕТОБІОНТНИХ ТВЕРДОКРИЛИХ…………………….. 353С.П. Сонько ЕКОЛОГІЯ АГРОЛАНДШАФТІВ І ПРОГРАМОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПО- ДАРСЬКИХ КУЛЬТУР…………………...……………………. 360 7

8. ЧАСТИНА 1 АГРОНОМІЯ8

9. УДК 631.53: 635.128 НАПРЯМИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ СТЕРИЛІЗАЦІЇ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ ПРИ ВВЕДЕННІ ЇЇ ДО КУЛЬТУРИ IN VITRO О. В. ЄЩЕНКО, кандидат сільськогосподарських наук Представлено результати вивчення умов стерилізації експлантівселери коренеплідної при введенні її до стерильної культури. Цінність тієї чи іншої культури визначається хімічним складомпродукції, заради якої її вирощують. Тому більш цінними є ті культури, щомістять у своєму складі, окрім білків, жирів і вуглеводів, цілий комплексвітамінів, мікро- та макроелементів, які зазвичай накопичуються в різнихкультурах. Яскравим представником останніх є коренеплідні овочевікультури, зокрема селера. При роботі з селерою коренеплідною (Apium graveolens, L.), якправило, вдаються до розсадного способу вирощування з пікіровкою. Ціроботи займають 80–100 днів і вимагають значних затрат людських іматеріальних ресурсів. Тому логічним постає питання доцільностівикористання біотехнологічних методів для розмноження садивногоматеріалу такої цінної культури, як селера. Будь-які роботи в напрямку біотехнології вимагають значнихпочаткових витрат на обладнання лабораторій, розробку або купівлютехнологій роботи з культурою in vitro. Набагато легше розпочинати дануроботу, відштовхуючись від вже існуючих технологій і маючи навчений ідосвідчений персонал. В Уманському національному університеті садівництвабіотехнологічна лабораторія працює вже досить давно. Організована вонабула у 80-х рр. минулого століття, коли на наукові розробки та обладнаннянаукових і навчальних закладів виділялись чималі кошти. Деякі працівникилабораторії, які брали участь в її організації, пам‘ятають, як усе починалось,як вирішувались проблеми, пов‘язані з мікроклональним розмноженням тогочи іншого виду. Сьогодні співробітники біотехнологічної лабораторії ікафедри генетики, селекції рослин і біотехнології мають досвід роботи збуряками цукровими, кормовими і столовими та цикорієм коренеплідним,що за біологією є близькими до досліджуваної нами культури — селерикоренеплідної. Тому нашим завданням було не стільки розробка новихтехнологій роботи з раніше неосвоєною культурою, скільки адаптація вжеіснуючих методів до нового об‘єкту культивування. Розпочинаючи роботу з новим видом in vitro, науковець стикається зрядом проблем. Для початку необхідно розробити систему стерилізації 9

10. експлантів для очищення їх від збудників хвороб. Наступним етапом є добірживильного середовища для введення експлантів до стерильної культури. Вбільшості випадків для цього використовуються традиційні живильнісередовища. Залишаючи незмінними солі мікроелементів, джерело заліза тавуглецю, середовища модифікують за вмістом вітамінів і регуляторів росту.Нерідко до експериментальних живильних середовищ додають комплексніорганічні добавки. Це речовини, хімічний склад яких остаточно невідомий,але експериментально встановлено, що введення їх до складу живильногосередовища сприяє кращому введенню експлантів до стерильної культури. Уролі комплексних органічних добавок додають: ендосперм кокосових горіхівв кількості 7–20%, ендосперм кінського каштану — 5–15%, ендоспермкукурудзи та інших злаків — 10–15%, березовий сік —10–20%, екстракти зорганів вегетуючих рослин — 0,1–1,0%, томатний сік — 5–10%, дріжджовийекстракт — 0,1– 0,2%, гідролізат казеїну — 0,002–0,010% [1–6]. Наступним етапом у роботі з новим об‘єктом є розробка технологіїрозмноження мікроклонів. При роботі з культурами ауксинової природикоефіцієнт розмноження, при вдалому доборі компонентів живильногосередовища, може сягати 20–25, а якщо культура цитокінінової природи —15–20. За збільшення кількості пасажів коефіцієнт розмноження можезнижуватись. Для запобігання цього явища доцільно періодично змінюватисклад живильного середовища. Коли досягається необхідна кількість регенерантів, перед науковцямипостає проблема необхідності розробки складу середовища, яке сприяло бризогенезу — формуванню кореневої системи. Цього, як правило,досягають, змінюючи співвідношення регуляторів росту різної природи уживильному середовищі. Укорінені регенеранти перед висадкою у відкритий ґрунт необхідноакліматизувати. Це проводиться або у спеціально підготовленій кімнаті читепличному комплексі, або з використанням споруд парникового типу втеплу пору року. На цьому етапі необхідно створити умови, максимальнонаближені до умов in vitro. Тому за можливістю регулюють всі факторисередовища: температуру, відносну вологість повітря, фотоперіод таінтенсивність освітлення. Отже, розпочинаючи роботи з мікроклонального розмноження новоговиду в стерильних умовах, перед дослідником постає цілий ряд завдань.Метою наших досліджень, проведених в біотехнологічній лабораторіїуніверситету протягом 2006–2009рр., було вивчення умов стерилізаціїексплантів при їх введенні. У ролі стерилізуючих речовин практикують використання цілого рядупрепаратів на основі активного хлору або ртуті. Застосування останньоїгрупи препаратів надзвичайно ефективно, але обмежено високоютоксичністю, тому в наших дослідах використовувались препарати10

11. активного хлору. Безпосередній стерилізації активним хлором, як правило,передує відмивання експлантів від бруду проточною водою та попереднястерилізація поверхнево-активними речовинами, що містяться в миючихзасобах. Успіх введення в значній мірі обумовлюється станом експланту. Відінтенсивності життєдіяльності клітин, віку тканини, загального станурослини, генотипу залежить здатність введеного матеріалу до перебудовиметаболізму та можливості переходу з in vivo до in vitro. У ролі експлантуможуть бути верхівкові або пазушні бруньки, листові пластинки чи черешки,фрагменти кореневої системи чи інші частини рослини. Якщо метоюбіотехнологічних досліджень є лише розмноження існуючого генотипу, то вролі експланту доцільно використовувати фрагмент, що містить бруньки, вяких вже закладено конус наростання із зачатками всіх тканин рослини. Вдослідженнях, направлених на отримання нового вихідного матеріалу,можна використовувати будь-які тканини, адже з усіх них може розвинутиськалюс. Вибір експланту залежить також від пори року, стану донорноїрослини та ще цілого ряду факторів. Методика досліджень. У наших дослідах використовувалисьпроростки з головки коренеплоду, проростки з насіння, а також непроросленасіння, яке після стерилізації проростало на живильному середовищі. Метою першої серії досліджень було вивчення експозиції відмиваннярослинного матеріалу від залишків бруду чи рослинних решток на поверхніекспланту. Вивчення періоду відмивання проточною водою передбачало таківаріанти в годинах: 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 і 2,5. До кожного варіанту входило по 10рослинних об‘єктів. Для зменшення об‘ємів досліджень ми вивчали коженетап стерилізації на фоні загальноприйнятої системи, тобто наш дослід небув багатофакторним в своїй основі, а кожен фактор вивчався окремо. Результати досліджень. Аналіз даних табл. 1 показує, щомінімальний час відмивання проточною водою проростків, взятих з головкикоренеплоду, забезпечує стерильність лише половини з введеного матеріалу.Живими при такому періоді залишається 40% з введених експлантів.Відмивання протягом години і більше дозволило нам отримати 80–100%неінфікованих експлантів із головки коренеплоду без чітких залежностейміж тривалістю відмивання і кількістю стерильних експлантів. Більшетривалість відмивання впливала на виживання об‘єктів досліджень.Спостерігається чітке зростання кількості живих експлантів при збільшеннітривалості обробки від 0,5 до 2,0 год, хоч подальше збільшення експозиції до2,5 год уже зумовлювало зниження виживання експлантів на 10% відмаксимального. Подібні результати були отримані нами і при використанні в роліексплантів проростків з насіння, хоча в даному випадку кількістьінфікованих рослин була меншою взагалі, і на варіантах менш тривалого 11

12. відмивання зокрема. Але при аналізі показників кількості рослин, яківижили, знову відмічається тенденція до їх зростання при збільшеннітривалості відмивання від 0,5 до 1,5 год., і деяке зниження цього показникапри подовженні тривалості відмивання до 2,0 та 2,5 год. При введенні непророслого насіння інфікованість складала 0–20% імайже не залежала від досліджуваного на даному етапі фактора. Кількістьоб‘єктів, що вижили після введення насіння, також мало залежала відтривалості відмивання, і певних закономірностей нам встановити не вдалося. 1. Інфікованість і виживання різних експлантів селери коренеплідноїпісля введення в культуру in vitro, залежно від тривалості їх відмивання перед стерилізацією Кількість неінфікованих об‘єктів, Кількість об‘єктів, які вижили, % % від висаджених від висаджених Експлант Період відмивання, год. 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 Проростки з головки 50 80 80 100 80 40 60 80 90 80 коренеплодів Проростки з пророщеного 80 80 100 90 100 60 70 100 80 80 насіння Непроросле 90 80 100 90 100 60 70 60 80 60 насіння Наступним етапом досліджень було встановлення оптимальних умовпопередньої стерилізації миючими засобами з експозицією стерилізаціїпральним порошком 5, 10, 15, 20 та 25 хв. Представлені в табл. 2 даніпоказали, що найчутливішими до первинного стерилізатора були проросткиз насіння, які вводяться in vitro. За експозиції 5 хв. кількість стерильнихексплантів складає 80%, а тих, які вижили, — лише половина з них. Ненабагато покращує результат подовження періоду стерилізації ще на 5 хв.,коли виживало 60% від тих, що залишились неінфікованими.П‘ятнадцятихвилинна експозиція первинної стерилізації і подальше їїзбільшення до 20 і 25 хв. забезпечує майже повну стерильність введенихексплантів, хоч не всі з них виживають після введення в культуру in vitro.Найбільше, а саме дев‘ять з десяти, введених проростків із насіннязбереглося живими за експозиції 15 хв. Подовження її до 20 хв. знизилокількість експлантів, які вижили, на 10%, а до 25 хв. — ще на 20%. Використання експлантів проростків із головки коренеплоду буломенш ефективним при малих періодах експозиції, бо гинула не вся інфекція.(при 5 хв. — лише 60%, при 10 хв. — 70%). Та й кількість проростків, щовижили за таких експозицій, також була значно нижчою. Продовження періоду стерилізації до 15 хв. забезпечує повну чи12

13. майже повну стерильність введеного матеріалу, але за тривалих експозиційпроростки з головки коренеплоду селери, як і проростки з насіння, можутьгинути від отруєння живих тканин хімічними компонентами стерилізатора.Подовжуючи на 5 хв. відносно оптимальний в нашому досліді періодстерилізації (15 хв.), ми маємо зниження кількості рослин, які вижили - наодну рослину з десяти. При експозиції 25 хв. відхилення від показниківнайкращого варіанту складає ще 30 абсолютних відсотки. 2. Інфікованість і виживання різних експлантів селери коренеплідноїпісля введення і в культуру in vitro, залежно від тривалості їх первинної стерилізації Кількість неінфікованих об‘єктів, Кількість об‘єктів, які вижили, % % від висаджених від висаджених Експлант Період відмивання, хв. 5 10 15 20 25 5 10 15 20 25 Проростки з головки 60 70 100 90 100 50 60 90 80 50 коренеплодів Проростки з пророщеного 80 80 100 100 90 40 50 90 80 60 насіння Непроросле 80 80 100 100 100 70 70 60 40 70 насіння При роботі з непророслим насінням, на нашу думку, стерилізаціювзагалі можна не проводити, бо навіть 5 хв. в розчині стерилізатораобумовлює 80%-ну стерильність, а в пробірках ми отримує лише 40–60%пророслого насіння через низьку його схожість. Варто лише констатувати,що стерилізатор навіть після 25 хв. контакту з насінням не проникає в йогопокрив настільки глибоко, щоб не можна було його вимити під час наступноїпромивки. Тобто, використаний на першому етапі стерилізації пральнийпорошок не є токсичним для проростка, що формується з цього насіння. Дослідження тривалості відмивання експлантів після первинноїстерилізації показало, що залишки стерилізатора відмиваються протягом 1,5год. і більше незалежно від виду експланту. За скорочених термініввідмивання стерилізатор залишається на поверхні експланта та в йоготканинах, що призводить до отруєння рослинного об‘єкту та живильногосередовища. Фактором, що може найбільше впливати на ефективність стерилізаціїта введення експлантів до стерильної культури, є основна стерилізація звикористанням стерилізаторів, діючою речовиною яких є активний хлор.Завданням основної стерилізації є знищення збудників хвороб, щозалишаються на поверхні експланта чи в його поверхневих тканинах післявідмивання їх проточною водою та миючими засобами, які в нашому досліді 13

14. використовувались як первинний стерилізатор. Експозиція обробкиактивним хлором складала 5, 10, 15, 20 та 25 хв. з подальшим визначеннямкількості інфікованих і життєздатних експлантів. Аналізуючи показники інфікованості експлантів селери коренеплідної(табл. 3), ми встановили, що мінімальна експозиція дозволяє отримати лише30–40% неінфікованих об‘єктів. З них живими в стерильній культурізалишається на 10% менше. Зростання часу експозиції до 10 хв. вдвічізбільшує кількість неінфікованих об‘єктів і майже вдвічі кількість об‘єктів,що були успішно введені до стерильної культури. П‘ятнадцятихвилинне перебування експлантів у розчині длястерилізації забезпечувало або ж повну стерильність, або ж інфікованість нарівні 10–20%. Більше інфікованих рослин у наших дослідах виявлено привведенні до стерильної культури проростків з насіння, а менше — знепророслого насіння. Але показники кількості живих рослинних об‘єктів зацієї експозиції впритул наблизилась до показників неінфікованостіексплантів. При роботі з проростками, що були отримані з насіння чиголовки коренеплоду, частка введених об‘єктів склала 80%. 3. Інфікованість і виживання різних експлантів селери коренеплідної після введення в культуру in vitro, залежно від тривалості основної стерилізації Кількість неінфікованих об‘єктів, Кількість об‘єктів, які вижили, % % від висаджених від висаджених Експлант Період відмивання, хв. 5 10 15 20 25 5 10 15 20 25 Проростки з головки 40 70 90 100 90 30 50 80 70 60 коренеплодів Проростки з пророщеного 30 60 80 100 100 30 40 80 70 70 насіння Непроросле 40 80 100 100 100 20 40 50 50 60 насіння Подальше зростання тривалості основної стерилізації забезпечувалоповну стерильність введених об‘єктів, але кількість живих введенихпроростків із головки коренеплоду або з насіння знижувалась до 60–70% відкількості неінфікованих. Використання в ролі експланту непророслого насіння дозволяєзбільшувати тривалість стерилізації до максимальної. Відмінність міжваріантами різної експозиції стерилізації нівелювалась низькою схожістюнасіння, тому для отримання необхідної кількості живих об‘єктів у14

15. стерильній культурі необхідно вводити вдвічі більше насіння селери. Висновки. Узагальнюючи результати проведених нами досліджень,можна стверджувати, що на фоні загальноприйнятої системи стерилізаціїексплантів оптимальними для селери є півторагодинне відмивання, 15-хвилинна попередня та основна стерилізація. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Биотехнология сельскохозяйственных растений / Пер. с англ. В.И.Негрука; с предисл. Р. Г. Бутенко. — М.: Агропромиздат, 1987. — 301с.: ил.2. Біотехнологія рослин. Підручник / М. Д. Мельничук, Т. В. Новак, В.А. Кунах. — К.: ПоліграфКонсалтінг, 2003. — 520с.: іл..3. Біотехнологія: Підручник / В. Г. Герасименко, М. О. Герасименко, М. І. Цвіліховський та ін.; за заг. ред. В. Г. Герасименко. — К.: Фірма "ІНКОС", 2006. — 647с.4. Васильківський С. П. Генна інженерія рослин: здобутки та сподівання // Проблеми отримання та використання модифікованих та клонованих організмів. — Біла церква: БДАУ. — 2004. — С. 19–26.5. Герасименко В.П. Биотехнология: Учебн. Пособие. — К.: Вища школа, Головне вид-во, 1989. — 343с.6. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. Пер. с англ. — М.: Мир, 2002. — 589 с. Одержано 2.03.10 В результате проведѐнных исследований установлено, что на фонеобщепринятой системы стерилизации експлантов свеклы сахарной приработе с сельдереем корнеплодным оптимальным являетсяпродолжительность промывки — полтора часа, а основной стерилизации— 15 мин. Ключевые слова: свекла сахарная, сельдерей корнеплодный, системастерилизации експлантов, промывка. Making researches into the turnip celery we came to the conclusion that incomparison with generally accepted system of sterilization of sugar beet explantsthe optimal duration of washing out the turnip salary is one hour and a half andthe period of basic sterilization of it should be 15 minutes. Key words: sugar beet, turnip celery, the system of sterilization of explants,washing out. 15

16. УДК 633.11(477.46) ПОЛЬОВА СХОЖОСТЬ НАСІННЯ І ВРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА РІЗНИХ СТРОКІВ СІВБИ ТА НОРМИ ВИСІВУ С. О. ТРЕТЬЯКОВА* Наведено результати дослідження впливу строків сівби та нормивисіву насіння на польову схожість і врожайність різностиглих сортівпшениці озимої в умовах південної частини Правобережного Лісостепу. Важливою умовою формування високопродуктивного агрофітоценозупшениці озимої, особливо у регіонах недостатнього або ж нестабільногоосіннього зволоження, є достатня польова схожість насіння, яка залежить відряду технологічних прийомів, серед них особливе значення мають строкисівби і норми висіву [1, 5, 6]. У 2006–2009 рр. ми вивчали вплив цих малодосліджених в умовахпівденної частини Правобережного Лісостепу чинників технологіївирощування на польову схожість сортів Крижинка (середньостиглий) іПодолянка (середньоранній). Методика досліджень. Погодні умови і водний режим у періодвересень–жовтень за роки досліджень мали значні відхилення від середніхбагаторічних даних. Так, у третій декаді вересня 2006 року випало 10,1 ммопадів при температурі повітря 16,3°С, при цьому запаси доступної вологи ворному шарі ґрунту (0–20 см) становили — 20 мм, тоді як у першій декадіжовтня випало 32,2 мм і температура становила — 14,4°С, а доступна волога17 жовтня складала — 44 мм, дещо меншою вона була 27 жовтня — 42 мм,проте опадів випало мало (6,7 мм) при температурі 5,3°С. Третя декада вересня 2007 року характеризувалася більшою кількістюопадів, у порівнянні з першою та другою декадами жовтня, що становила —17,2, проти 1,8 і 7,9 мм відповідно. Тому запаси доступної вологи булинайбільші у третій декаді вересня (27.09) — 42 мм., тоді як сьомого та 17жовтня вони становили — 16 і 20 мм відповідно при середній декаднійтемпературі повітря — 11,5 і 7,4°С. У вересні 2008 року в сумі випало — 126,8 мм опадів, тоді як в третійдекаді їх було — 34,2 мм, в порівнянні з першою та другою декадамижовтня, що становили відповідно — 11,4 та 5,2 мм із середньою добовоютемпературою 11,9 і 10,5°С. Запаси доступної вологи в орному шарі ґрунту27.09 становили — 32 мм, тоді як сьомого та 17 жовтня — 33 і 29 мм. Такарізниця погодних умов дала змогу краще встановити вплив досліджуваногочинника на формування врожайності пшениці озимої за різних погоднихумов.* Науковий керівник − доктор сільськогосподарських наук О.І. Зінченко16

17. Польові досліди проведені у сівозміні кафедри рослинництваУманського національного університету садівництва. На посівах вказанихсортів вивчали вплив трьох строків і чотирьох норм висіву насіння пшениціозимої за схемою, представленою в табл. 1. Перший строк здійснений 21вересня, другий — першого жовтня, третій — 10 жовтня. Агротехнікавирощування пшениці озимої у досліді загальноприйнята, крім елементів,що вивчались. Попередник — сидеральний пар. Основний обробіток ґрунтуполягає у подрібненні сидерату косилкою-подрібнювачем, дискуванні площіі оранці відповідно на глибину 6–8 і 22–24 см., з подальшою культивацієюпару. Під час закладання досліду та аналізу результатів отриманихдосліджень використовували загальноприйняті методи [2, 3]. Результати досліджень. За даними літератури [1, 4–6], сівба у серпніта жовтні призводила до зниження польової схожості. Аналогічні дані щодосівби 10 жовтня одержано і в наших дослідженнях. Так, польова схожість насіння обох сортів пшениці коливаласьзалежно від погодних умов осіннього періоду і становила 70,6–81,2%.Причому у сорту Крижинка показники дещо знижувалися, в порівнянні зсортом Подолянка. Показники польової схожості у сортів у 2007 році були в межах від69,0 до 80,1%, у 2008 відповідно від 69,9 до 84,2, тоді у 2009 році вони булинайвищі (71,8–85,1%). Польова схожість в середньому за роки у сортуПодолянка коливалась від 70,9 до 81,2%, у сорту Крижинка — від 70,6 до81,0%. Вища польова схожість за роки досліджень була за сівби першогожовтня: у сорту Подолянка на рівні — 79,6–81,2%, у сорту Крижинка —76,5–81,0%. Збільшення норми висіву з 3,0 до 6,0 млн шт./га сприяло зниженнюпольової схожості у всіх варіантах досліду. Так, зі збільшенням норми висівупшениці озимої сорту Подолянка з 3,0 до 6,0 млн шт./га польова схожістьнасіння знижувалась за другого строку сівби з 81,2 до 78,5%, у сортуКрижинка - з 81,0 до 76,5%. Тоді як за першого строку сівби удосліджуваних сортів польова схожості знижувалась і становила відповідно— 80,5–76,3 і 79,4–75,1% та за третього — 73,8–70,9 і 73,6–70,6%. Зниження польової схожості при сівбі 21 вересня ми обґрунтовуємонизьким рівнем доступної вологи в орному шарі ґрунту, а 10 жовтня -зниженням температурних умов. Однак у вересні 2008 року надмірнакількість опадів призвела до збільшення запасів продуктивної вологи уґрунті, і, як наслідок, до зростання польової схожості за сівби 21 вересня. Неменш важливе значення на зниження даного показника має і зменшенняплощі живлення насіння при посіві пшениці з високими нормами висіву.При збільшенні норми висіву польова схожість знижувалася. 17

18. 1. Польова схожість і загальне виживання різностиглих сортів пшениці озимої, залежно від строку сівби та норми висіву, % 2007–2009 рр. Норма Загальне Строк Польова схожість Сорт висіву, виживання сівби Млн.. шт./га 2007 2008 2009 Середнє 3 75,9 82,9 79,5 79,4 59,6 4 (контроль) 75,3 81,8 79,2 78,8 47,9 Крижинка 5 73,1 79,9 78,2 77,1 42,3 6 70,5 77,1 77,7 75,1 39,1 І 3 75,7 84,2 81,7 80,5 65,3 4 73,0 81,5 79,0 77,8 52,6 Подолянка 5 72,5 79,9 78,4 76,9 46,2 6 71,7 79,4 77,8 76,3 39,3 3 78,7 79,2 85,0 81,0 67,9 4 78,6 77,0 82,7 79,4 54,0 Крижинка 5 77,7 76,4 81,1 78,4 47,3 6 76,8 73,7 78,9 76,5 43,5 ІІ 3 80,1 78,4 85,1 81,2 71,4 4 78,0 78,7 84,7 80,5 60,5 Подолянка 5 77,4 77,4 84,5 79,8 54,7 6 76,8 76,4 82,3 78,5 49,1 3 73,0 73,6 74,2 73,6 56,9 4 71,9 72,4 73,7 72,7 47,0 Крижинка 5 70,9 70,6 73,0 71,5 39,3 6 69,7 70,3 71,8 70,6 35,7 ІІІ 3 70,4 74,7 76,3 73,8 61,4 4 70,7 71,0 75,5 72,4 48,9 Подолянка 5 69,5 70,3 75,0 71,6 42,7 6 69,0 69,9 73,7 70,9 37,6 Низьке виживання рослин, як правило, призводить на практиці дозбільшення норми висіву, але це не дає очікуваних результатів, оскільки призбільшенні норми висіву виживання зменшується [4]. Подібні дані булиодержані і в результаті наших досліджень. Так, залежно від умов перезимівлі, особливостей сорту, строку сівбита норми висіву виживання обох сортів коливалось у межах від 37,6 до71,4%. Найвищим даний показник був за сівби першого жовтня у сортуПодолянка на рівні 49,1–71,4%, у Крижинки — 43,5–67,9%. За результатамидосліджень, сівба 10 жовтня та підвищення норми висіву з 3,0 до 6,0 млн.шт./га призвела до зниження загального виживання у всіх варіантах досліду.Так, за другого строку сівби підвищення норми висіву з 3,0 до 6,0 млн. шт./гасприяло зниженню загального виживання рослин сорту Подолянка з 71,4 до18

19. 49,1%, у сорту Крижинка — з 67,9 до 43,5%. За першого та третього строкусівби даний показник знижувався відповідно — з 65,3 до 39,3%, з 59,6 до39,1%, з 61,4 до 37,6%, з 56,9 до 35,7% (табл.1). Ми вважаємо, що призбільшенні норми висіву з 3,0 до 6,0 млн. шт./га показник загальноговиживання знижувався, тому що при загущенні посівів площа живленнярослин зменшувалася, внаслідок чого погіршувалася забезпеченістьпоживними речовинами, що призводило до взаємного пригнічення рослин ізрідження посівів. На основі проведеного кореляційного аналізу встановлено прямийзвязок сильної дії між польовою схожістю та загальним виживанням (r =0,68±0,03) (рис.). R2 = 0,46, у = 1,96х–99,373де у–загальне виживання, %; х–польова схожість, %. 80 y = 1,96x – 99,373 Загальне виживання, % 70 R2 = 0,4634 60 50 40 30 70 72 74 76 78 80 82 Польова схожість, %Рис. Кореляційна залежність впливу показників загального виживання і польової схожості пшениці, середнє за 2007–2009 рр. Коефіцієнт детермінації вказує на те, що на 46% польова схожістьвпливає на загальне виживання. Як польова схожість, так і загальне виживання кінцевого впливу наурожайність пшениці не мають, оскільки при деякому зниженні данихпоказників, як показують наші дослідження, урожайність підвищується. Так, вищу врожайність одержано на посівах сорту Подолянка задругого строку сівби, що в середньому становила 62,7 ц/га. Найнижча 19

20. врожайність даного сорту була за сівби 10 жовтня, особливо при нормівисіву 3,0 млн шт./га. Врожайність сорту Крижинка істотно відрізнялась відсорту Подолянка на посівах 21 вересня та першого жовтня. Вищаврожайність даного сорту була за другого строку при нормах висіву 5,0 і6,0 млн шт./га. На врожайність пшениці обох сортів суттєвий вплив мали строкисівби (табл. 2). Так, вищу врожайність пшениці озимої сорту Подолянкаодержано за сівби 21 вересня та першого жовтня. З цих варіантів одержано всередньому у сорту Подолянка — 59,4–62,7 ц/га, у сорту Крижинка — 56,8–59,6 ц/га.2. Урожайність сортів пшениці озимої залежно від строку сівби та норми висіву, ц/га Сорт Строк сівби Норма висіву, млн Рік досліджень Середнє (чинник А) (чинник В) шт./га (чинник С) 2007 2008 2009 3 48,9 51,7 54,2 51,6 4 (контроль) 51,9 54,8 56,6 54,4 І 5 54,6 56,6 59,1 56,8 6 49,1 50,6 53,0 50,9 3 50,8 53,0 56,0 53,3 4 55,8 56,3 57,3 56,5 Крижинка ІІ 5 57,6 58,3 62,9 59,6 6 54,0 54,1 55,4 54,5 3 44,3 48,5 48,5 47,1 4 45,4 48,8 49,8 48,0 ІІІ 5 49,2 50,8 53,6 51,2 6 48,6 48,8 52,3 49,9 3 51,9 53,5 54,2 53,2 4 54,1 54,9 56,7 55,2 І 5 57,9 58,8 61,5 59,4 6 52,5 56,8 57,2 55,5 3 53,5 53,6 61,2 56,1 4 58,9 61,0 60,7 60,2 Подолянка ІІ 5 59,5 63,1 65,6 62,7 6 56,8 58,8 59,1 58,2 3 44,0 47,8 47,7 46,5 4 46,5 49,3 49,4 48,4 ІІІ 5 52,5 53,1 54,0 53,2 6 49,7 51,6 54,1 51,8 чинник А 1,07 1,12 1,09 НІР05 чинник В 1,31 1,37 1,34 чинник С 1,51 1,58 1,55 чинника А 5,8 7,7 3,8 Частка чинника В 51,7 47,1 52,8 впливу, % чинника С 22,1 18,7 19,720

21. Стосовно норми висіву пшениці, наші дослідження показали, щоданий агротехнічний прийом також має істотний вплив на рівеньврожайності, оскільки частка впливу даного чинника за роки дослідженьбула в межах 18,7–22,1%. Так, залежно від норми висіву та кліматичних умов протягом їївегетації, урожайність зерна пшениці озимої значно змінювалась і становила:у сорту Подолянка — 46,5–62,7, у сорту Крижинка — 47,1–59,6 ц/га.Збільшення норми висіву з 3,0 до 5,0 млн. шт./га супроводжувалося істотнимпідвищенням рівня даного показника: у сорту Подолянка на 6,2–6,7 ц/га, усорту Крижинка — на 4,1–6,3 ц/га. Поєднання норми висіву 5,0 млн. шт./га з сівбою у перший та другийстрок, порівняно з контролем, сприяло збільшенню рівня врожайності на9,2–15,3 та 4,4–10%, а за третього — зменшенню на 2,2 та 5,8%. Використання мінімальної норми висіву (3,0 млн. шт./га) негативновпливало на формування врожайності у всіх варіантах досліду. При цьомуоптимальною нормою висіву для обох сортів була 5,0 млн. шт./га зперевагою для сорту Подолянка першого і другого строку сівби. Висновки. 1. У середньому за роки досліджень вища польова схожість була присівбі першого жовтня у сорту Подолянка на рівні — 78,5 і 81,2%, у сортуКрижинка — 76,5–81,0%. 2. Вищу врожайність сортів Подолянка і Крижинка одержано присівбі першого жовтня з нормою висіву 5,0 млн шт./га. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Білоножко М. А. Озима пшениця / Зінченко О. І., Білоножко М. А. Салатенко В. Н // Підручник Рослинництво / за ред. О. І. Зінченка. — К.: Аграрна освіта. — 2003. — С. 183–209.2. Грицаєнко З. М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин та грунтів. З. М Грицаєнко, А. О. Грицаєнко, В. П. Карпенко/— К.:« ЗАТ НІЧЛАВА», 2003. — 320 с.3. Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії: / [Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В. П., Костогриз П.В.].; за ред. В.О. Єщенко. — К.: Дія, 2005. — 288 с4. Литвиненко М. А. Вплив строків сівби і сублетальних зимових температур на виживаність та врожайність озимої пшениці /С. П. Лифенко, В. В. Друз′як, В. Г. Друз′як // Вісник аграрної науки. — 2004. — ғ 5. –— С. 27–31.5. Лихочвор В. В. Оптимизация зональной технологии возделывания озимой пшеницы / В. В. Лихочвор // Земледелие. — 1990. — ғ 8. — С. 56–57.6. Лихочвор В.В. Урожай и качество зерна сортов озимой пшеницы в 21

22. зависимости от сроков сева, норм высева и удобрений в условиях западной Лесостепи УССР: Автореф. дис. канд. с.-х.наук. Херсон, 1989. — 19с. Одержано 3.03.10 В среднем за годы исследований высшая полевая всхожесть была припосеве первого октября у сорта Подолянка на уровне 78,5 і 81,2%, у сортаКрижинка — 76,5–81,0%. Высшая урожайность сортов Подолянка иКрижинка получена при посеве первого октября с нормой высева 5,0 млншт./га. Ключевые слова: пшеница озимая, строк сева, норма высева,урожайность, полевая всхожесть. The highest field germination of Podolianka variety was 78,5 and 81,2%and Kryzhynka variety had field germination at the rate of 76,5-81,0% when theywere sown on the first of October. The highest crop capacity of the varietiesPodolyanka and Kryzhynka was achieved after sowing them on the 1st of Octoberar sowing rates of 5.0 mln seeds/hectar. Key words: winter wheat, sowing term, sowing rates, crop capacity, fieldgermination.УДК 631.581 ЧИСТИЙ ПАР І ДОЦІЛЬНІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В ЛІСОСТЕПОВІЙ ЗОНІ В.О. ЄЩЕНКО, доктор сільськогосподарських наук В.П. ОПРИШКО, кандидат сільськогосподарських наук Роль чистого пару в польових сівозмінах Лісостепу оцінюється зекологічної і економічної точок зору. Поступовий занепад тваринницької галузі призвів до того, що посівнаплоща кормових культур, велика кількість яких була добримипопередниками озимої пшениці, до середини останнього десятиріччя,порівняно з 1990 роком, скоротилась в 3,2 рази, а площа чистих парів за цейчас зросла в 1,7 рази [1]. При цьому великі площі чистих парів сталивикористовувати в районах, де їх не було, і де раніше озима пшеницявирощувалась тільки після зайнятих парів і непарових попередників. Чистий пар є цілком обґрунтованою складовою сівозмін в умовах22

23. посушливого клімату, де він і в роки з гостро посушливим літньо-осіннімперіодом гарантує дружні сходи озимих культур, сприяє формуваннювисокого врожаю з добрими якісними показниками зерна. Прикладом того,що в Степу кращі наслідки забезпечує розміщення озимої пшениці післячистого пару, порівняно з одним з кращих непарових попередників, можутьслугувати дані багатьох науковців [2–8], представлені в таблиці 1. 1. Урожайність озимої пшениці в різних районах Степу, ц/га Роки Попередник Район Дослідник досліджень чистий пар горох 2000–2002, Рудаков Ю.М., 2006 48,5 45,4 Північний 2004 Цилюрик О.І., 2005 1994–2004 46,1 42,4 Кірчук І.С., 2003 1996–2001 40,4 32,3 Південно- Пішта Д.С., 2009 2005–2007 34,6 23,9 західний Патик С.М., 2009 2002–2004 42,5 39,7 Південний Попова М.М., 1998 1991–1995 40,9–41,4 30,0–30,7 Південно- Кротінов І.В., 2000 1995–1998 41,9 35,8 східний Про ефективність чистого пару залежно від умов зволоження всхідних районах лісостепової зони свідчать дані Харківського НАУ [9],згідно з якими (табл.2) за сприятливих умов зволоження урожайність озимоїпшениці після чистого пару і гороху відрізнялась на 0,4 ц/га або 0,9%, запомірного зволоження — 3,4 ц/га або 9,0%, а за недостатнього зволоження— на 4,8 ц/га або на 17,2%. 2. Залежність урожайності пшениці озимої від попередника та умов зволоження, ц/га Попередник Умови зволоження чистий пар горох Різниця Сприятливі 44,3 43,9 0,4 Помірні 37,7 34,3 3,4 Несприятливі 27,9 23,1 4,8 Про те, що чистий пар має більше значення в районах недостатньогозволоження південного Степу України, свідчать дані (табл.3) Миколаївськоїсільськогосподарської дослідної станції [10]. Тут урожайність озимоїпшениці після чистого пару була на 9,0 ц/га вища, ніж після гороху, а наВінницькій і Драбівській дослідних станціях [11] за відносно кращогозволоження її урожайність була вища після гороху відповідно на 2,0 і 3,7ц/га, що зумовлювалось виляганням рослин за роки з достатньою кількістюопадів у другій половині весняно-літньої вегетації. 23

24. 3. Урожайність озимої пшениці залежно від попередників, ц/га Дослідні станції Попередник Миколаївська Вінницька Драбівська (1989–1995 рр.) (1975–1978 рр.) (1983–1984 рр.) Чорний пар 47,2 38,6 40,3 Горох 38,2 40,6 44,0 Різниця на користь 9,0 –2,0 –3,7 чистого пару Недоліком чистого пару за наслідками багатьох досліджень,виконаних у різних районах степової і лісостепової зон, є непродуктивневикористання вологи весняно-літніх опадів. Так, за даними, одержаними встаціонарному досліді кафедри загального землеробства Уманського НУС[12], в середньому за три роки метровий шар ґрунту з весни до сівбиозимини поповнився лише на 11,3 мм за рахунок опадів у цей період, автратив - біля 368 мм. Узагальнюючи дані про динаміку води в полі під чистим впродовж 25років паром, О.П.Данилевський [13] зазначає, що в середньому за рокидосліджень від випадання 304 мм опадів протягом весняно-літного періодупарування поля запаси вологи в метровому шарі ґрунту не тільки незбільшувались, а навіть зменшувались на 15 мм. Так, якщо весняні запасидоступної вологи в шарі ґрунту 0–100 см складали 157 мм, то на час сівбиозимини цей показник знизився до 142 мм. Про те, що в умовах нестійкого зволоження Лісостепу за врожайністюозимої пшениці чистий пар не має значних переваг навіть перед непаровимпопередником — горохом на зерно, свідчать дослідження В.О. Єщенка [14],виконані на кафедрі загального землеробства Уманського НУС. Розміщенапісля чистого пару та гороху на зерно озима пшениця мала практичнооднакову польову схожість і густоту сходів (табл. 4). Після гороху був дещовищий вміст цукрів у листі при вході рослин у зиму та показникзимостійкості. Але урожайність озимої пшениці після обох попередників усередньому за 20 років досліджень була, як свідчать дані статистичногоаналізу, практично однакова з несуттєвою перевагою чистого пару.4. Стан посівів озимої пшениці та їх продуктивність після чистого пару і гороху Кількість Попередник Показники років– чистий дослідів Горох пар Польова схожість насіння, % 4 88,8 87,8 Густота сходів, шт/м2 4 399 395 Вміст цукрів в листі перед входом в зиму, % 4 12,6 13,6 Зимостійкість рослин, % 4 82,5 89,3 Густота продуктивного стеблестою, шт/м2 5 347 306 Урожайність зерна, ц/га 20 47,7 44,7 НІР05 = 4,2 ц/га24

25. Таким чином, думка про те, що чистий пар є кращим попередником влісостеповій зоні, є хибною. Більше того, цей попередник має низку суттєвихнедоліків. Так, вчені Луганського національного аграрного університету [15]виявили підвищену фітотоксичність ґрунту, відібраного під посівами в різніфази розвитку озимої пшениці, розміщеної після чистого пару. Наведені втабл.5 дані свідчать про те, що довжина проростків тест-культури буланижчою на фоні ґрунту, відібраного під озиму пшеницю за чистим паром,порівняно з горохом, у фазу кущіння, колосіння та воскової стиглості зернавідповідно на 28,0; 26,2 і 28,1%. Це ж стосується і довжини кореневоїсистеми тест-культури, яка була коротша після чистого пару в зазначені фазирозвитку озимої пшениці відповідно на 13,9; 16,0 і 23,3%. 5. Фітотоксичність ґрунту під озимою пшеницею після чистого пару і гороху Фаза розвитку Попередник пшениці Біометричний показник пшениці при відборі тест — культури ґрунту на чистий пар горох фітотоксичність Кущіння 49,12 ± 3,78 68,18 ± 2,32 Довжина проростків, мм Колосіння 45,35 ± 4,18 61,47 ± 2,27 Воскова стиглість 39,95 ± 4,17 55,45 ± 3,21 Кущіння 62,11 ± 3,75 72,14 ± 3,28 Довжина кореневої Колосіння 58,18 ± 4,27 69,24 ± 3,25 системи, мм Воскова стиглість 51,75 ± 3,26 67,50 ± 3,65 Велику загрозу несе в собі бездумне розширення площ чистих парів вокремих господарствах чи цілих регіонів нашої країни через втрати гумусувпродовж парування поля. За даними В.Л.Лук‘янця [16] чистий парзумовлював на рівнинних землях щорічний дефіцит гумусу за рахунокінтенсивної його мінералізації в розмірі 2,2 т/га, а на схилах крутизною 5, 7 і100 його використання супроводжувалось змивом ґрунту за квітень —вересень у кількості 37,66 і 87 т/га відповідно, що у 6,8 і 7 разів більше, ніжна полі люцерни першого року використання. На полі озимої пшениці після чистого пару в середньому за 1997–1999р.р. вміст цінної для агрономії структури в шарі ґрунту 0–20 см, заповідомленням В.Л. Лук‘янця і В.О. Єщенка [17], був на 6,0–8,0% нижчий,ніж після люцерни одно- і дворічного використання. При цьому післячистого пару водостійкість структури знижувалась на 4,8–6,9%. Довготривалі дослідження в стаціонарних дослідах кафедризагального землеробства Уманського НУС свідчать, що ланки сівозміни зчистим паром характеризуються значно нижчою продуктивністю (табл. 6).Так, у дослідній дев‘ятипільній сівозміні в ланці з чистим паром вихід зерназ гектара ріллі в середньому за 10 років знизився, порівняно з ланкою, де 25

26. попередником озимої пшениці був горох, на 9,4 ц або на 32,5%. Якщо задвадцятирічними дослідженнями в стаціонарному досліді з 10-пільнимисівозмінами вихід зерна з гектара ріллі в ланці горох — пшениця озимаскладав 34,5 ц, то в ланці з паром чистим він був на 10,6 ц/га або на 30,7%нижчий. 6. Продуктивність ланок сівозміни з паром чистим і горохом Варіант Вихід зерна з 1 га Складові ланок Урожайність, ц/га ланки сівозмінної ланки, ц Дослід ғ 55 (середнє за 10 років) Чистий пар – 1 19,6 Озима пшениця 39,2 Горох 21,1 2 29,0 Озима пшениця 36,9 Дослід ғ 56 (середнє за 20 років) Чистий пар – 1 23,9 Озима пшениця 47,7 Горох 24,3 2 34,5 Озима пшениця 44,7 Висновок. Отже, враховуючи те, що ґрунт під чистим паром втрачаєпрактично всю вологу опадів весняно-літнього періоду, а його паруванняпризводить до розвитку ерозійних процесів, зумовлює інтенсивну втратуорганічної речовини та зниження продуктивності орних земель, цей елементсівозміни в лісостеповій зоні слід визнати недоцільним як з екологічної, так із економічної точок зору. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Україна у цифрах в 2005 році/ Державний комітет статистики України: відп. за вип. В.А.Головко. — К.:Вид — во «Консультант», 2006. — 248 с.2. Рудаков Ю.М. Розміщення озимої пшениці після різних попередників, систем добрив і обробітку ґрунту та її продуктивність в північному Степу України: Автореф. дис…. канд. с.–г. наук. — Дніпропетровськ, 2006. — 16 с.3. Цилюрик О.І. Вплив попередників, добрив та погодних умов на продуктивність та якість зерна озимої пшениці в умовах підзони північного Степу України// Наук. пр. Полтавської ДАА. — Т.4(23). — Полтава, 2005. — С.230– 2354. Кірчук І.С. Ефективність дії попередників, добрив і способів основного обробітку ґрунту на урожайність озимої пшениці в сівозмінах південно- західного Степу: Автореф. дис…. канд. с.–г. наук. — Дніпропетровськ, 2003. — 18с.26