аналітика громадський бюджет, експертиза, конкурс го

1. ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ, ЕКСПЕРТИЗА ТА КОНКУРС ГО – НА ЩО ПОГОДЯТЬСЯ ЧЕРНІГІВСЬКІ ДЕПУТАТИ?
(АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА)
«Круглий стіл» присвячений питанням громадської участі, які виносяться на розгляд пленарного засідання 7 сесії Чернігівської мі ської
ради (що відбудеться 28 квітня) та питання цієї ж теми, що були ініційовані, але так і не були включені до поряду денного.
Зокрема, це такі питання:
- Про затвердження Положення про громадський бюджет (бюджет участі) у місті Чернігові;
- Про внесення змін до Програми реалізації громадського бюджету (бюджету участі) у місті Чернігові на 2016 -2020 роки;
- Про Порядок сприяння проведенню громадської експертизидіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Чернігова;
- Про Програму розвитку громадянського суспільства в м. Чернігів на 2016-2020 роки (щодо запровадження конкурсного підходу при
фінансуванні громадських організацій з міського бюджету);
- Про Положення про громадську раду при Чернігівській міські раді.
ЧИМ НОВА РЕДАКЦІЯ ПОЛОЖЕННЯ БЮДЖЕТУ УЧАСТІ У М. ЧЕРНІГОВІ БУДЕ ВІДРІЗНЯТИСЯ ВІД СТАРОЇ?
На початку 2015 року у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, Фонд польсько-української співпраці ПАУСІ
ініціював залучення активних мешканців Черкас, Полтави та Чернігова до процесу прийняття управлінських рішень у своїх містах через участь
у плануванні та витрачанні бюджетних коштів. Після проведення представниками Фонду переговорів з міською владою цих трьох міст,
семінарів для громадськості, навчальних поїздок до Польщі, в кожному місті робочими групами, які складались з представників влади та
громадськості були напрацьовані проекти локальних нормативних актів, які дозволяли запустити такий інструмент прямої демократії, як
«партиципаторний бюджет» або іншими словами бюджет участі.
20 серпня 2015 року Черкаська міська рада першою в Україні «запустила» процес реалізації громадського (учасницького) бюджетув ання,
затвердивши міську цільову програму «Громадський бюджет міста Черкаси на 2015-2019 роки» за якою і реалізовується цей проект, до речі
без прийняття окремого положення про громадський бюджет. 28 серпня 2015 року до процесу громадського бюджетування приєднався і
Чернігів, - міська рада затвердила Положення про громадський бюджет (бюджет участі) у місті Чернігові, котре дозволило вже з 1 вересня
почати прийом пропозицій і проектів від мешканців міста, який тривав до 15 вересня, але Програму реалізації громадського бюджету (бюджету
участі) у місті Чернігові на 2016-2020 роки, котрою визначався план заходів щодо її реалізації, а також обсяги її фінансування затвердили лише
28 грудня 2015 року, після визначення проектів – переможців 2016 року. Останнім з цих трьох міст, які впровадили партиципаторне
бюджетування була Полтава, депутати міської ради якої прийняли відповідне Положення 15 вересня 2015 року, але міська цільова програма
була прийнята лише 26 лютого 2016року і тому на відміну від Черкас і Чернігова, полтавці не мали змоги подати свої проекти на конкурс задля
фінансування їх реалізації в 2016 році. Натомість Черкаси і Чернігів встигли з прийняттям проектів і визначенням переможців (враховуючи,
що впровадження бюджету участі відбувалось напередодні місцевих виборів, то деякі політичні сили опосередковано використовували
інформаційно – промоційну кампанію цього проекту і в передвиборчих цілях), і в обох містах переможцями переважно ставали заклади освіти
і медичні установи, що зокрема можна побачити з нижченаведеної таблиці проектів – переможців, які будуть фінансуватися з відповідних
місцевих бюджетів у 2016 році:

2. м. Черкаси
- Облаштування ігровим
обладнанням дитячого садка №18
"Вербиченька";
– Встановлення спортивного
обладнання для дитячого садочку
№35;
– Створення спортивної зали імені
Сергія Амброса;
– Ремонт дитячого садка №83
"Лiсова казка";
– Облаштування тротуарною
плиткою подвір’я Черкаської
гімназії №9 ім. О.М. Луценка;
– Благоустрій алеї парку першої
міської лікарні.
м. Чернігів
Поточні видатки:
- Інформаційно-культурний центр «Файнбук»: створення Центру, як інформаційного середовища
з використанням сучасних технологій для вільного і повного доступу мешканців мікрорайону
«Масани» та міста до духовних і культурних цінностей.
- Клас починається з дверей: заміна старих дверей в ЗОШ №14.
- Сучасний дизайн приміщення бібліотеки: покращення зовнішнього вигляду фасадів бібліотеки
в центрі міста та створення умов для вільного доступу до мережі інтернет.
- Зовнішня безпека загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7: проект по встановленню камер
відео нагляду по периметру ЗНЗ І-ІІІ ступенів №7 та освітлення шкільного подвір’я .
- Організація роботи центру всебічного розвитку дітей та молоді КТО "Академія Зірок":
об'єднання творчих дітей та молоді у цілому; розвиток дитяче - молодіжної творчості у м.
Чернігові; підтримка юних талантів та надання можливостей для творчої самореалізації тощо.
- Створення служби соціального таксі у м. Чернігові.
- Академія креативності ЧІКС (Чернігівські ініціативні креативні студенти) як педагогічно-
волонтерський центр творчості при ЧНПУ ім. Т. Шевченка.
- Чернігів у віках: художнє оформлення 4 фасадів міських будинків.
- Благоустрій берегової зони р. Десна в районі готелю Брянськ.
- Відповідальний вибір: підготовка тренерів з первинної профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу
і злочинності; навчання позитивному мисленню, життєтворчості.
- Відновлення та реорганізація військово-спортивного комплексу у школі №21: тир, смуга
перешкод, спортивний майданчик.
- Безкоштовний культурно-освітній проект «Мова-література-культура- краєзнавство» при
ЧНТУ.
Капітальні видатки:
- З турботою про дитину: завершення реконструкції відділення медичних профілактичних
оглядів поліклініки №1 (декоративно-оздоблювальні роботи).
- Індивідуальна гігієна - вимога сучасності: облаштування туалетних кімнат ЗОШ №14.
- Розквітай садок дитячий: ремонт та зміцнення матеріально – технічної бази ДНЗ №58
«Лісова пісня».
- «Лиш праця світ таким, як є створила, лиш в праці варто і для праці жить»:
модернізація майстерні з обробки тканин в ЗОШ №28
Враховуючи обов’язкову умову для проектів, які могли бути допущені до участі в голосуванні, яка прописана в Положенні про
громадський бюджет м. Чернігова стосовно того, що проект повинен мати за мету покращення після його реалізації зовнішнього обліку міста
Чернігова та умов проживання у ньому громадян, які належать до територіальної громади міста Чернігова і можуть стосуватись лише одного
об’єкта, що належить до комунальної власності (наприклад, вулиці, парку, установи: школа, поліклініка, дитячий садочок тощо), то є не зовсім
зрозумілим яким чином до переліку переможців потрапили деякі проекти, які не відповідають вищезазначеним вимогам, а деякі переслідують
навіть комерційні інтереси. Хоча наприклад в полтавському Положенні громадського бюджету чітко прописано, що реалізація проекту має
бути в компетенції органів місцевого самоврядування, а сфера реалізації повинна бути публічною.

3. Не відомо чим була обумовлена необхідність змін, але Полтавська міська рада через місяць після прийняття програми партиципаторного
бюджету вирішила затвердити цю Програму вже в новій редакції, так само, як і Положення про бюджет участі, що зокрема і зробила
Полтавська міська рада 29 березня 2016 року.
Вслід за Полтавою змінити деякі положення щодо реалізації партиципаторного бюджету вирішив і Чернігів. Розпорядженням
Чернігівського міського голови від 04 квітня 2016 року № 111-р була створена робоча група з 31 особи – представників міської ради,
депутатського корпусу та громадськості якій було доручено «провести оцінку (чого саме не зазначено –авт.) та з урахуванням досвіду
впровадження громадського бюджету (бюджету участі) підготувати нову редакцію Положення про громадський бюджет (бюджет участі) у
місті Чернігові та внести відповідне рішення на розгляд Чернігівської міської ради для затвердження».
За результатом роботи зазначеної робочої групи були напрацьовані наступні зміни:
- пропозиції та проекти, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів громадського бюджету (бюджету участі) умісті Чернігові може
подати будь-який громадянин України, який зареєстрований та проживає на території міста, досяг 16 років і отримав паспорт громадянина
України; такі самі критерії встановлені для громадянина, що може брати участь в голосуванні за проекти (у діючому положенні подавати і
голосувати за проекти міг: будь-який громадянин України, який зареєстрований та проживає на території міста Чернігова і має право
голосу на місцевих виборах.);
- уповноважений робочий орган, що здійснює прийняття пропозицій та проектів - відділ звернень громадян Чернігівської міської ради (у
діючому положенні – уповноважений робочий орган - відділ зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради);
- пропозиції та проекти приймаються з 15 квітня, протягом 45 календарних днів (у діючому положенні - щороку, починаючи з 1 березня
протягом 45 календарних днів);
- збільшено термін аналізу поданих проектів до 45 календарних днів, а у виключних випадках до 60 календарних днів (у діючому положенні
- протягом 35 календарних днів (у 2015 році – 10 календарних днів) з дня отримання пропозицій (проектів));
- перенесено термін визначення проектів-переможців (голосування за проекти – авт.) на період з 15 по 30 вересня року, що передує
плановому (у діючому положенні - з 1 вересня до 15 вересня року, що передує плановому);
- передбачається можливість електронного голосування, з моменту розроблення та впровадження, шляхом заповнення електронного
бланку, розміщеного на сайті міської ради (у діючому положенні – голосування відбувається шляхом передачі в паперовому вигляді
заповненого бланку для голосування у визначених на території міста Чернігова пунктах голосування або безпосередньо до уповноваженого
робочого органу - відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради).
Також в пояснювальній записці до проекту Положення про громадський бюджет в новій редакції зазначено, що цим проектом пропонується
нова норма, яка передбачає, що реалізація пропозицій та проектів може стосуватися лише одного об’єкта, що належить до комунальної
власності міста, та є загальнодоступним для всіх мешканців міста, натомість дана норма закріплена і в діючій редакції положення і відповідно
не змінюється, як і решта норм положення. І тому є не зовсім зрозумілим, чому на підставі цих напрацювань Робочої групи до Програми
реалізації громадського бюджету (бюджету участі) у місті Чернігові на 2016 - 2020 року вносяться лише відповідні зміни, а Положення
пропонується затвердити в новій редакції, при тому, що майже 95% тексту діючого Положення в новій редакції залишиться незмінним. При
цьому проектом рішення «Про затвердження Положення про громадський бюджет (бюджет участі) у місті Чернігові у новій редакції» не
визначено момент набрання чинності цим рішенням, а також відсутня норма про визнання попереднього рішення міської ради від 28.08.2015р.
про затвердження Положення про громадський бюджет таким, що втрачає чинність.
Детальні зміни, які пропонується затвердити новою редакцією Положення про громадський бюджет у м. Чернігові наведено в таблиці, де
також наведені положення, які застосовують в партиципаторному бюджетуванні Черкас та Полтави.

4. Міста –
учасники ПБ
м. Черкаси (за міською цільовою
програмою на 2015-2019рр.,
затвердженою рішенням
20.08.2015р. № 2-1453 )
м. Полтава (за Положенням в
новій редакції, затвердженого
рішенням від 29.03.2016р.)
м.Чернігів (за діючим Положенням,
затвердженим рішенням від 28.08.2015р.)
м. Чернігів (проект Положення в новій
редакції)
Основні умови
реалізації ПБ
Загальний
обсяг
партиципато
рного
бюджету
(Бюджету
участі)
Щорічно (2016-2019 рр.)
5 000,0 тис. гривен
2017р. – 1 500,0 тис. гривень.
2018 – 2020 рр. - не менше 0,1
% доходної частини міського
бюджету без врахування
міжбюджетних трансфертів
(дохідна частина бюджету м.
Полтави на 2016р. - 1 861 995,299
тис. грн.)
2016р. - 4 800,0 тис. гривень.
2017-2020рр. - до 1 відсотка
затвердженого обсягу власних та
закріплених доходів загального фонду
міського бюджету міста Чернігова на
поточний бюджетний період з розподілом
50:50 між поточними та капітальними
видатками.
(дохідна частина бюджету м. Чернігова на
2016р. - 1 753 453, 240 тис. грн)
2016р. - 4 800,0 тис. гривень.
2017-2020рр. - до 1 відсотка
затвердженого обсягу власних та
закріплених доходів загального фонду
міського бюджету міста Чернігова на
поточний бюджетний період з розподілом
50:50 між поточними та капітальними
видатками.
Граничний
кошторис
для
реалізації
проекту
Бюджету
участі
не може перевищувати 1 000,0 тис.
грн. на 1 проект
для реалізації малого проекту
– до 100 тис. грн.;
для реалізації великого
проекту - від 100 тис. грн. до 500
тис. грн..
в рамках поточних видатків – не більше
15 відсотків від загальної суми коштів,
призначених на реалізацію завдань
поточного характеру;
в рамках капітальних видатків – не
більше 50 відсотків від загальної суми
коштів, призначених на реалізацію завдань
капітального характеру.
в рамках поточних видатків – не більше
15 відсотків від загальної суми коштів,
призначених на реалізацію завдань
поточного характеру;
в рамках капітальних видатків – не
більше 50 відсотків від загальної суми
коштів, призначених на реалізацію завдань
капітального характеру.
Суб’єкт
подання
проекту
Повнолітній дієздатний громадянин
України віком від 18 років, який має
реєстрацію місця проживання чи
місця перебування в офіційних
документах в місті Черкаси або
довідку про місце роботи,
навчання, служби чи інші
документи що підтверджують
проживання в місті.
Жителі, які постійно проживають
у межах м. Полтава та яким
виповнилося 16 років.
Будь-який громадянин України, який
зареєстрований та проживає на території
міста Чернігова і має право голосу на
місцевих виборах.
Будь-який громадянин України, який досяг
16 років і отримав паспорт громадянина
України.
Обмеження
щодо
кількості
проектів, які
подаються
суб’єктом
подання
Обмеження в програмі відсутні.
Кожен житель міста Полтава може
підтримати не більше ніж 1
великий та 1 малий проект.
Кожний громадянин України, який
зареєстрований та проживає на території
міста Чернігова і має право голосу на
місцевих виборах, може подати не більше
ніж одну пропозицію або проект.
Кожний громадянин України, який досяг 16
років і отримав паспорт громадянина
України, може подати не більше ніж одну
пропозицію або проект
Форма і
спосіб
подання
проекту
Бланк-заява проекту встановленого
зразка;
в паперовому вигляді - поштовим
зв’язком на адресу міської ради або
в електронному вигляді, шляхом
заповнення бланку-заяви на сайті
міської ради.
Форма подання проекту
встановленого зразка;
в паперовому вигляді - поштовим
зв’язком на адресу міської ради
або електронною поштою на
адресу міської ради у вигляді
відсканованого оригіналу
документу (форми подання).
Бланк-заявка пропозиції (проекту)
встановленого зразка;
в паперовому та електронному вигляді
подається в канцелярію міської ради або
електронною поштою на адресуміської ради
з послідуючим підтвердженням у
паперовому вигляді.
Бланк-заявка пропозиції (проекту)
встановленого зразка;
в паперовому та електронному вигляді
подається до відділу звернень міської ради
або електронною поштою на адресу відділу
звернень міської ради з послідуючим
підтвердженням у паперовому вигляді.

5. Мінімальна
кількість
підписів на
підтримку
поданого
проекту
не менше 10 осіб (крім автора) не менше 15 осіб (крім автора)
щонайменше 15 громадян України, що
належать до територіальної громади міста
Чернігова і мають право голосу (окрім
автора/авторів пропозиції (проекту)
(в бланку-заявці, окрім адреси і телефону
додатково зазначаються паспортні дані
підписанта)
щонайменше 15 громадян України, що
належать до територіальної громади міста
Чернігова, досягли 16 років і отримали
паспорт громадянина України (окрім
автора/авторів пропозиції (проекту)
(в бланку-заявці, окрім адреси і телефону
додатково зазначаються паспортні дані
підписанта)
Вимоги до
проекту,
тематика
та/або його
пріоритетні
напрямки
проблеми які потребують
першочергового вирішення в місті
Черкаси, а саме: вуличне
освітлення, ремонт тротуарів,
естетичне облаштування міста,
облаштування зон відпочинку,
дороги.
- реалізація повинна бути в межах
одного календарного року;
- реалізація має бути в компетенції
органів місцевого
самоврядування;
- реалізація має бути здійснена на
землях, які належать на праві
комунальної власності
територіальній громаді м.Полтава
та відповідати затвердженій
містобудівній документації;
- сфера реалізації повинна бути
публічною.
- пропозиції та проекти можуть стосуватись
лише одного об’єкта, що належить до
комунальної власності (наприклад, вулиці,
парку, установи: школа, поліклініка,
дитячий садочок тощо);
- у разі, якщореалізація проекту передбачає
використання земельної ділянки, остання
повинна належати до земель комунальної
власності;
- проект повинен мати за мету покращення
після його реалізації зовнішнього обліку
міста Чернігова та умов проживання у ньому
громадян, які належать до територіальної
громади міста Чернігова.
- пропозиції та проекти можуть стосуватись
лише одного об’єкта, що належить до
комунальної власності (наприклад, вулиці,
парку, установи: школа, поліклініка,
дитячий садочок тощо) , та є
загальнодоступним для всіх мешканців
міста;
- у разі, якщореалізація проекту передбачає
використання земельної ділянки, остання
повинна належати до земель комунальної
власності;
- проект повинен мати за мету покращення
після його реалізації зовнішнього обліку
міста Чернігова та умов проживання у ньому
громадян, які належать до територіальної
громади міста Чернігова.
Строк
подання
проектів
Щорічно протягом 30 календарних
днів з дати визначеної протоколом
Координаційної ради.
Щорічно, квітень-травень,
протягом 45 днів.
У 2015 році - з 01.09.2015року до 15.09.2015
року, у подальшому – щороку, починаючи з
1 березня протягом 45 календарних днів.
Щороку, починаючи з 15 квітня, протягом 45
календарних днів.
Підставидля
відмови в
прийнятті
поданого
проекту
(пропозиції)
- відсутність необхідної кількості
підписів на підтримку поданого
проекту;
- не внесення протягом 5 днів
коректив автором проекту, в разі
виявлення координаційною радою
неповноти або помилок в бланку-
заяві проекту.
- відсутність необхідної кількості
підписів на підтримку поданого
проекту;
- не внесення протягом 5 днів
коректив або ненадання
необхідної інформації автором
проекту, в разі виявлення
сектором партиципаторного
бюджетування неповноти або
помилок в поданні проекту;
- розрахований тільки на
виконання проектної документації;
- носить фрагментарний характер
(виконання одного з елементів в
майбутньому вимагатиме
прийняття подальших елементів);
- суперечить діючим програмам
міста або дублюють завдання, які
передбачені цими програмами на
поточний рік;
- відсутність необхідної кількості підписів на
підтримку поданого проекту;
- не внесення протягом 7 днів коректив або
ненадання необхідної інформації автором
проекту, в разі виявлення уповноваженим
органом неповноти або помилок в бланку –
заяві пропозиції (проекту);
- містять ненормативну лексику, наклепи,
образи, заклики до насильства, повалення
влади, зміну конституційного ладу країни
тощо.
- відсутність необхідної кількості підписів на
підтримку поданого проекту;
- не внесення протягом 7 днів коректив або
ненадання необхідної інформації автором
проекту, в разі виявлення уповноваженим
органом неповноти або помилок в бланку –
заяві пропозиції (проекту);
- містять ненормативну лексику, наклепи,
образи, заклики до насильства, повалення
влади, зміну конституційного ладу країни
тощо.

6. - суперечить чинному
законодавству України;
- передбачає витрати на
утримання та обслуговування, що
перевищують вартість реалізації
проекту.
Термін
проведення
аналізу
проектів
протягом 20 робочих днів з дати
отримання (у виключних випадках з
дозволу виконавчого комітету
дозволяється продовжити термін
аналізу проекту).
протягом 30 днів з дня отримання
сканованих заповнених форм.
протягом 35 календарних днів (у 2015 році
– 10 календарних днів) з дня отримання
пропозицій (проектів).
протягом 45 календарних днів з дня
отримання пропозицій (проектів)
Строк і
порядок
голосування
за проекти
протягом 14 календарних днів з
початку дати голосування визначеної
протоколом координаційної ради
шляхом:
- заповнення бланку для голосування
в паперовому вигляді (в пунктах
голосування);
- заповнення електронної версії
бланку на сайті Черкаської міської
ради .
Конкретний строк не визначений.
Голосування відбувається в
вересні - жовтні шляхом
відкритого голосування у пунктах
голосування, які затверджуються
розпорядженням міського голови
та Інтернет – голосуванням:
- голосування у рубриці «Бюджет
участі» веб-сайту Полтавської
міської ради;
- голосування у рубриці «Бюджет
участі» веб-сайту Полтавської
міської ради у пунктах
голосування.
протягом 15 календарних днів з 1 вересня
до 15 вересня року, що передує плановому,
шляхом:
- передачі заповненого бланку для
голосування у визначених на території міста
Чернігова пунктах голосування;
- передачі заповненого бланку для
голосування (тобто його паперової версії)
безпосередньо до уповноваженого
робочого органу - відділу зв’язків з
громадськістю Чернігівської міської ради.
протягом 15 календарних днів з 15 вересня
до 30 вересня (включно) року, що передує
плановому шляхом:
- передачі заповненого бланку для
голосування у визначених на території міста
Чернігова пунктах голосування;
- передачі заповненого бланку для
голосування (тобто його паперової версії)
безпосередньо до уповноваженого
робочого органу - відділу звернень
громадян Чернігівської міської ради;
- заповнення електронного бланку на
офіційному сайті Чернігівської міської ради
(з моменту розроблення та запровадження
відповідної системи голосування).
Визначення
проектів -
переможців
Проекти, що відповідно до
встановлення підсумків голосування
набрали найбільшу кількість балів аж
до вичерпання загальної суми
визначеної Програмою на наступний
рік. У випадку нестачі коштів на
реалізацію чергового проекту за
кількістю балів, переможцем
визнається наступний проект за
кількістю балів, реалізація якого не
призведе до перевищення загальної
суми. У випадку якщо проекти
набирають однакову кількість
голосів, місце пропозицій у списку
визначається за порядковим
номером у реєстру проектів, які
допускаються до голосування
Встановлення підсумків
голосування передбачає
підрахунок балів, відданих за
кожний проект окремо та
укладання списків з результатами
голосування. Реалізовуватимуться
ті проекти, які набрали найбільшу
кількість балів за рейтинговою
системою.
Якщо в результаті голосування
два або більше відібраних проекти
будуть суперечити один одному,
приймається той проект, який
отримав найбільшу підтримку.
Встановлення підсумків голосування
передбачає підрахунок голосів, відданих за
кожну окрему, виставлену на голосування
пропозицію (проект), та подальше
укладання списків з результатами
голосування, окремо за поточними та
капітальними видатками.
У разі, якщо однакову кількість голосів
наберуть пропозиції двох або більше
завдань, місце пропозиції у списку вирішіть
жеребкування, проведене Робочою групою.
Жеребкування не застосовується, а
пропозиції розглядаються як рівнозначні у
разі, якщо пропозиції (проекти) які набрали
однакову кількість балів буде
рекомендовано до реалізації згідно з
наступними положеннями та принципами:
Рекомендованими до реалізації
вважатимуться ті пропозиції (проекти), які
набрали найбільшу кількість голосів, з
урахуванням положень пунктів 6.5.-6.6, до
вичерпання обсягу коштів громадського
бюджету (бюджету участі) в місті Чернігові,
Встановлення підсумків голосування
передбачає підрахунок голосів, відданих за
кожну окрему, виставлену на голосування
пропозицію (проект), та подальше
укладання списків з результатами
голосування, окремо за поточними та
капітальними видатками.
У разі, якщо однакову кількість голосів
наберуть пропозиції двох або більше
завдань, місце пропозиції у списку вирішіть
жеребкування, проведене Робочою групою.
Жеребкування не застосовується, а
пропозиції розглядаються як рівнозначні у
разі, якщо пропозиції (проекти) які набрали
однакову кількість балів буде
рекомендовано до реалізації згідно з
наступними положеннями та принципами:
Рекомендованими до реалізації
вважатимуться ті пропозиції (проекти), які
набрали найбільшу кількість голосів, з
урахуванням положень пунктів 6.5.-6.6, до
вичерпання обсягу коштів громадського
бюджету (бюджету участі) в місті Чернігові,

7. виділених на реалізацію пропозицій
(проектів) на поточні та капітальні видатки
окремо.
виділених на реалізацію пропозицій
(проектів) на поточні та капітальні видатки
окремо.
Реалізація
проектів -
переможців
1. Обов’язкове включення
головними розпорядниками коштів
до бюджетних запитів на
відповідний бюджетний період
проектів-переможців враховуючи
вимоги діючого законодавства.
2. Включення бюджетногозапиту, із
проектом-переможцем, до проекту
міського бюджету перед поданням
його на розгляд виконавчому
комітету Черкаської міської ради.
3. Затвердження міського бюджету
4. Виконання головними
розпорядниками проектів-
переможців.
5. Офіційне подання головними
розпорядниками коштів звітів до
Координаційної ради, квартальних
звітів стосовно стадії виконання
проекту-переможця.
6. Офіційне подання головними
розпорядниками коштів до
Координаційної ради річного звіту
щодо виконання проекту-
переможця, із результативними
показниками та показниками
затрат, продукту, ефективності,
якості та фото виконаного об’єкту.
1. Проекти починають
реалізовуватися після прийняття
Полтавською міською радою
рішення щодо міського бюджету.
2. Організатором та/або
виконавцем та/або інвестором
щодо реалізації проекту, який
переміг, може виступати
переможець проекту, але
фінансування проекту
залишається за Полтавською
міською радою через головних
розпорядників бюджетних коштів.
3. Автор проекту долучається та
контролює виконання свого
проекту на будь-якому етапі.
4. Головний розпорядник
бюджетних коштів (виконавець
проекту), або за його пропозицією
інша особа, здійснює подання
звітів про виконання проекту,
згідно з рішенням відповідного
органу місцевого самоврядування.
1. Пропозиції (проекти), які шляхом
голосування відповідно до розділу 5 були
рекомендованими, виносяться на розгляд
чергового пленарного засідання
Чернігівської міської ради, після
обговорення та погодження постійною
комісією міської ради з питань соціально-
економічного розвитку, фінансів та
бюджету.
2. На засідання постійної комісії міської ради
з питань соціально-економічного розвитку,
фінансів та бюджету, а також чергове
пленарне засідання Чернігівської міської
ради обов’язково запрошуються автори
пропозицій, а також представники
громадськості.
3. Пропозиції, які будуть затвердженні
рішенням Чернігівської міської ради,
підлягають фінансуванню за рахунок коштів
громадського бюджету (бюджету участі) у
місті Чернігові на наступний бюджетний рік.
1. Пропозиції (проекти), які шляхом
голосування відповідно до розділу 5 були
рекомендованими, виносяться на розгляд
чергового пленарного засідання
Чернігівської міської ради, після
обговорення та погодження постійною
комісією міської ради з питань соціально-
економічного розвитку, фінансів та бюджету
(Тарасовець О. М.).
2. На засідання постійної комісії міської ради
з питань соціально-економічного розвитку,
фінансів та бюджету (Тарасовець О. М.) , а
також чергове пленарне засідання
Чернігівської міської ради обов’язково
запрошуються автори пропозицій, а також
представники громадськості.
3. Пропозиції, які будуть затвердженні
рішенням Чернігівської міської ради,
підлягають фінансуванню за рахунок коштів
громадського бюджету (бюджету участі) у
місті Чернігові на наступний бюджетний рік.
Етапи
інформаційн
ої і
промоційної
компанії
(+прогнозован
ий обсяг коштів
на її
проведення)
50,0 тис. гривень
- ознайомлення жителів міста з
основними принципами та
можливостями громадського
бюджету, вимогами до подання
проектів та заохочення мешканців
до подання пропозицій;
50,0 тис. гривень
- ознайомлення мешканців з
основними положеннями та
принципами партиципаторного
бюджету, а також заохочування
мешканців до подання проектів;
- інформування про хронологію з
етапами і датами проведення;
- представлення отриманих
проектів та заохочення до участі у
голосуванні;
- розповсюдження інформації
стосовно перебігу та результатів
процесу запровадження
партиципаторного бюджетування.
70,0 тис. гривень
- ознайомлення громадян України, які
зареєстровані та проживають на території
міста Чернігова і мають право голосу на
місцевих виборах, з основними
положеннями та принципами громадського
бюджету (бюджету участі), з урахуванням
останніх змін, а також заохочування їх до
подання пропозицій (проектів);
- представлення отриманих пропозицій
(проектів) та заохочування до взяття участі
в голосуванні;
- розповсюдження інформації стосовно
перебігу та результатів процесу
запровадження громадського
(учасницького) бюджетування.
70,0 тис. гривень
- ознайомлення громадян України, які
зареєстровані та проживають на території
міста Чернігова і мають право голосу на
місцевих виборах, з основними
положеннями та принципами громадського
бюджету (бюджету участі), з урахуванням
останніх змін, а також заохочування їх до
подання пропозицій (проектів);
- представлення отриманих пропозицій
(проектів) та заохочування до взяття участі
в голосуванні;
- розповсюдження інформації стосовно
перебігу та результатів процесу
запровадження громадського
(учасницького) бюджетування.

8. Як вбачається з цієї таблиці в деяких випадках норми Положення про громадський бюджет у м. Чернігові є більш наближеними до інтересів
громади і мешканців міста: це стосується загального обсягу коштів, які виділяються на фінансування проектів бюджету участі (до 17,5 млн.
гривень за показниками дохідної частини міського бюджету на 2016 рік), строку подання проектів, підстав для відмови у прийнятті проектів,
терміном проведення аналізу поданих проектів. Але деякі норми, як чинного, так і Проекту Положення про громадський бюджет у м. Чернігові
в новій редакції негативно відрізняються від норм, запроваджених в інших містах, а деякі викликають серйозні зауваження: це зокрема
неможливість подання проектів і голосування (до моменту розроблення та запровадження відповідної системи голосування на сайті міської
ради) за них в безпаперовій формі; встановлення обмеження щодо кількості проектів, які може подати одна особа; вимога щодо зазначення
паспортних даних осіб, які своїми підписами підтримують поданий проект, а також заплутана бланкетними нормами процедура встановлення
підсумків голосування в разі набрання проектами однакової кількості голосів. Окрім того, норми, якими пропонується наділити відповідною
правоздатністю щодо подачі і голосування за проекти осіб,яким виповнилось 16 років – є позитивними, але потребують узгодження зі Статутом
територіальної громади м. Чернігова, частиною 4 статті 18 котрого визначено, що активними суб’єктами міського самоврядування, які мають
право брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуються іншими, передбаченими Конституцією
України і законами України та цим Статутом, правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування - є члени територіальної громади
міста Чернігова, які досягли 18-річного віку та не визнані судом недієздатними.
А отже, фактично, концептуальних змін до раніше затвердженого Положення нова редакція Положення про громадський бюджет у м.
Чернігові не запроваджує і в даному випадку можна було б обмежитися внесенням відповідних змін, як до Програми реалізації громадського
бюджету, так і до діючого Положення про громадський бюджет у м. Чернігові, прибравши з нього неузгодженості і зайві перепони на шляху
реалізації дієвої форми прямої демократії.
ПЕРСПЕКТИВИ ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
28 квітня на розгляд депутатів Чернігівської міської ради буде винесено проект рішення «Про Порядок сприяння проведенню громадської
експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Чернігова». Цей проект, який трохи змінив свою назву, але
не суть і зміст, буде виноситися в сесійну залу вже вдруге, адже на початку засідання 6 сесії Чернігівської міської ради запропонований в
рамках роботи коаліції «Прозорі регламенти», проект рішення «Про Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів та
посадових осіб місцевого самоврядування міста Чернігова», був виключений з порядку денного сесії ради за пропозицією постійної комісії з
питань соціально-економічного розвитку, підприємництва, туризму та інвестиційної діяльності, котрій було незрозуміло мету прийняття цього
акту та його суть. Хоча в проекті вищезазначеного Порядку та в пояснювальній записці до нього було зазначено, як і мету його прийняття, так
і сутність проведення такої експертизи. Річ в тім, що «Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої
влади», затверджений Постановою КМУ від 5 листопада 2008 р. № 976 носить обов’язковий характер для центральних органів виконавчої
влади, а для органів місцевого самоврядування – лише рекомендаційний, хоча органи місцевого самоврядування є найбільш наближеними до
громадян і тому, за відсутності спеціального загальнодержавного нормативно-правового акту, який б регламентував порядок сприяння
проведенню громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, пропонувалось регламентувати такий
порядок локальним нормативним актом, котрий б дозволяв інститутам громадянського суспільства, котрими є, відповідно до запропонованого
Порядку:
- утворені і зареєстровані відповідно до законодавства про об'єднання громадян громадські об’єднання;
- професійні спілки та їх об’єднання;

9. - творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання;
- благодійні і релігійні організації;
- органи самоорганізації населення;
- недержавні засоби масової інформації;
- інші непідприємницькі товариства і установи, що здійснюють діяльність з проведення громадської експертизи;
- громадські ради, інші консультативно-дорадчі органи, які утворені при Чернігівській міській раді, при виконавчому комітеті
Чернігівської міської ради або при міському голові,
здійснювати громадську експертизу проектів та прийнятих Чернігівською міською радою, її посадовими особами актів з метою виявлення
незаконних актів, виявлення актів, які за формальної відповідності вимогам закону неефективно, недоцільно або надмірно регулюють суспільні
відносини, а також виявлення в проектах актів ознак незаконності або ознак неефективності, недоцільності чи надмірності правового
регулювання суспільних відносин.
Основними етапами проведення громадської експертизи, згідно із запропонованим Порядком є:
- направлення інститутом громадянського суспільства на адресу органу місцевого самоврядування (його посадової особи)
запиту;
- обробка органом місцевого самоврядування (посадовою особою) запиту протягом 5 робочих днів, визначення способувзаємодії
з інститутом громадянського суспільства та розміщення інформації на офіційному веб-сайті міської ради про надходження
запиту;
- надання інституту громадянського суспільствазапитуваної інформації протягом 10 робочих днівабо 20 робочихднів у випадку
її великого обсягу;
- формування інститутом громадянського суспільства експертних пропозицій впродовж трьох місяців з дати направлення
запиту;
- опрацювання експертних пропозицій органом місцевого самоврядування та розміщення висновку про прийнятність
пропозицій на офіційному веб-сайті міської ради впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати одержання пропозицій.
При цьому, варто зауважити, що експертні пропозиції за наслідком проведення громадської експертизи, які можливо будуть визнані
обґрунтованими і прийнятними, орган місцевого самоврядування (посадова особа органу місцевого самоврядування) не буде зобов’язаний
виконувати, або вживати заходів, спрямованих на усунення виявлених неефективних або незаконних актів, а може лише враховувати в своїй
роботі, що по суті зможе звести нанівець, як і ідею запровадження такої форми громадського контролю, як громадська експертиза, так і
звісно виконану інститутом громадянського суспільства роботу з її проведення.
В Україні дуже мало міст, в яких був би запроваджений і реально діяв інститут громадських експертиз діяльності органів місцевого
самоврядування: такі міста, як Дніпропетровськ, Житомир, Київ та Кіровоград у питанні проведення громадських експертиз діяльності
органів місцевого самоврядування (міської ради, міського голови, виконавчого комітету, виконавчих органів міської ради) керуються
вищезгаданою Постановою Кабінету Міністрів № 976 і лише Чернівецька міська рада 25 вересня 2015року затвердила нову редакцію Статуту
міста, де окремим додатком затвердила Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб
місцевого самоврядування (ОМС) в місті Чернівцях, норми котрого практично повторюють норми урядової Постанови № 976, натомість
суттєво відрізняються від норм запропонованого депутатам Чернігівської міської ради Порядку. І тому на деяких відмінностях Порядку
проведення громадської експертизи діяльності ОМС, затвердженого Чернівецькою міською радою (далі – Порядок м. Чернівці) і проектом

10. Порядку проведення громадських експертиз діяльності ОМС в м. Чернігові (далі – Порядок м. Чернігів) хотілось би зупинитися більш
детально.
Наприклад, в Порядку м. Чернівці на відміну від проекту Порядку м. Чернігова, громадські ради при ОМС не прирівняні до інститутів
громадянського суспільства і мають право проводити громадську експертизу діяльності тільки того органу, при якому вона утворена, що
відповідає вимогам Постанови КМУ №976, окрім того на розмежування інститутів громадянського суспільства і громадських рад вказує і
Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (затверджений Постановою
КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996), де визначено, що інститути громадянського суспільства можуть ініціювати проведення консультацій
з громадськістю шляхом подання відповідних пропозицій громадській раді або безпосередньо органу виконавчої влади. Також в Порядку
м. Чернігова до інститутів громадянського суспільства віднесені і інші консультативно-дорадчі органи, які утворені при Чернігівській міській
раді, але враховуючи те, що зазвичай до цих органів обов’язково включаються представники міської ради, то неупередженість проведення
експертизи таким органом може бути поставлена під сумнів.
Порядком м. Чернівці, як і урядової Постановою передбачено, що предметом громадської експертизи можуть бути не лише проекти і
прийняті ОМС рішення: громадська експертиза передбачає проведення інститутами громадянського суспільства, громадськими радами
оцінки діяльності ОМС, ефективності прийняття і виконання ними рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих
проблем місцевого значення для їх врахування ОМС у своїй роботі. Таке визначення предмету експертизу є доречним і виправданим, а
обмеження предмету експертизи виключно проектами рішень та прийнятими рішеннями ОМС є суперечливим з огляду на те, що діяльність
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування стосується підготовки документів (рішень), тобто документ – це вінець
(остаточний результат) діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Сам по собі документ може бути
підготовлений у межах компетенції органу влади, але під час його підготовки та прийняття могли бути порушені обов’язкові процедури, або
документ не відповідає встановленим принципам, що дає підстави сумніватися в його законності і тому, якщо казати про громадської
експертизу діяльності ОМС, то під діяльністю слід розуміти не лише окреме взяте рішення і те яким чином його було розроблено та прийнято,
а й чи були дотримані усі обов’язкові процедури, чи залучалася до його розробки громадськість (якщо це передбачено нормативними
документами), чи правильно було визначено проблему, чи були розглянуті альтернативи вирішення визначеної проблеми, чи обґрунтованим
й адекватним є механізм реалізації розробленого документа (рішення), чи достатньо ресурсів у осіб, що мають виконувати рішення та у
органів, що мають здійснювати контроль за його виконанням тощо.
Порядком м. Чернівці на відміну від Порядку м. Чернігова від інститутів громадянського суспільства при поданні запиту щодо
проведення громадської експертизи не вимагаються належним чином засвідчені копії статутних документів інституту громадянського
суспільства, документа, що засвідчує повноваження особи, яка підписала запит від імені інституту громадянського суспільства, а також
рішення інституту громадянського суспільства про проведення громадської експертизи. Поруч з цією невиправданою перепоною Порядком
м. Чернігова запроваджується ще одна перепона для проведення громадської експертизи, як вимога відшкодування фактичних витрат на
копіювання та друк, якщо задоволення запиту про проведення експертизи передбачає виготовлення копій документів обсягом більше, як 10
сторінок. А тому не кожен інститут громадянського суспільства зможе дозволити собі такі витрати, бо наприклад, для того, аби провести
експертизу одного рішення міської ради про відчуження шляхом продажу 3 об’єктів нерухомого майна комунальної власності потрібно буде
викласти близько 500 гривень лише за виготовлення копій звітів про оцінку цього майна (кожен звіт може містити близько 100 аркушів, а
вартість копії 1 аркушу -1,45 грн.), те саме буде стосуватися аналізу рішень щодо затвердження містобудівної документації, інвестиційних
проектів тощо.

11. Але все ж таки головна відмінність між згаданими Порядками, – це передбачені ними заходи реагування ОМС на висновки громадських
експертиз і якщо, згідно з Порядком м. Чернівці пропозиції, підготовлені інститутом громадянського суспільства, громадською радою за
результатами проведеної громадської експертизи, враховуються ОМС під час підготовки місцевих програм, формування міського бюджету,
вирішення питань поточної діяльності, а також ОМС розробляє і затверджує за результатами розгляду експертних пропозицій заходи,
спрямовані на їх реалізацію, вказує строки їх виконання і відповідальних посадових осіб з одночасним розміщенням відповідної інформації
у засобах масової інформації і на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради, то згідно з Порядком м. Чернігова експертні пропозиції,
розгляд яких відноситься до компетенції Чернігівської міської ради або виконавчого комітету Чернігівської міської ради, виносяться на
розгляд чергової сесії або чергового засідання колегіального органу і в разі визнання їх прийнятними, орган місцевого самоврядування
(посадова особа органу місцевого самоврядування) враховує їх в роботі.
«ПРОГРАМА ПІДТРИМКИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ» vs «ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»
Протягом багатьох останніх років в Чернігові, як і в більшості інших українських міст діє міська цільова Програма підтримки громадських
організацій, за якою Чернігівська міська рада, на підставі клопотань громадських організацій міста, які об’єднують і опікуються інвалідами,
ветеранами війни, малозабезпеченими і вразливими верствами населення, а також тих, які надають безоплатну правову допомогу вразливим
верствам населення міста та жертвам порушень прав людини, надає адресну матеріальну допомогу, яка має покривати витрати громадських
організацій на оренду приміщень і земельних ділянок, сплату комунальних послуг, транспортні послуги, видатки на придбання медикаментів,
тощо. Перелік громадських організацій, які щорічно отримують фінансову допомогу в рамках цієї програми залишається майже незмінним і
її постійними отримувачами зазвичай є:
- Громадська організація дітей-інвалідів «Гіппократ» (2015р. – 13 336 грн.; 2016р. – 11 130 грн.) ;
- Чернігівське міське об’єднання інвалідів «Шанс» (2015р. – 21 000 грн.; 2016р. – 24 000 грн.);
- Міський благодійний фонд «Милосердя і доброта» (2015р. – 19 600 грн.; 2016р. – 9 800 грн.);
- Чернігівська громадська організація інвалідів «Дорога до серця» (2015р. – 35 600 грн.; 2016р. - 21 050 грн.);
- Чернігівська міська благодійна організація батьків і дітей-інвалідів «Логос» (2015р. – 68 760 грн.; 2016р. -41 040 грн. );
- Чернігівська міська громадська організація «Товариство сприяння хворим цукровим діабетом» (2015р. - 840 грн.; 2016р. - 36 144 грн.);
- Чернігівська міська організація багатодітних сімей "Родина" (2015р. - 1140 грн.; 2016р. - 570 грн.);
- Чернігівська міська рада ветеранів (2015р. – 19 000 грн.; 2016р. - 12 800 грн. );
- Чернігівська міська організація Української Спілки ветеранів Афганістану (2015р. – 19 930 грн.; 2016р. -14 046 грн. );
- Громадська організація "Чернігівська міська асоціація "Конкордія" (2015р. – 3 480 грн.; 2016р. - 2 290 грн. );
- Чернігівська міська громадська організація "Туристично-інформаційний центр" (2015р. – 1 860 грн. ; 2016р. – 1 360 грн. );
- Громадська організація "Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних" (2015р.- 450 254 грн.; 2016р.- 289 391
грн ).
І якщо суми, які виділяються переліченим громадським організаціям інвалідів і ветеранів не є занадто великими і суттєвими, то на
останню в вищенаведеному переліку громадську організацію "Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних" майже

12. завжди припадає половина або більша половина загального річного кошторису усієї програми і деякі представники міської ради не
приховують того факту, що цей центр був створений з метою прихованого фінансування через бюджет для того, аби не створювати окреме
комунальне підприємство чи бюджетну установу та зекономити таким чином бюджетні кошти.
В 2015 році в громадському і депутатському середовищі м. Чернігова почалось обговорення ініціативи щодо припинення практики
«роздачі» бюджетних коштів громадським організаціям на безконкурсній основі та за відсутності механізму контролю за витрачанням
виділених їм коштів. Активними провідниками запровадження конкурсного підходу в питанні фінансування міською радою громадських
організацій став Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень та чернігівський осередок «ДемАльянсу» і тому є логічним, що
Ігор Андрійченко, як лідер цього осередку, ставши депутатом Чернігівської міської ради 7 скликання, вже на 2 сесію Чернігівської міської
ради вніс проект рішення «Про Програму розвитку громадянського суспільства м. Чернігова на 2016-2020 роки», але враховуючи негативний
висновок юридичного відділу міської ради до цієї Програми, міський голова, який на словах підтримував саму ідею Програми, але все ж таки
попросив ініціатора внесення цього проекту рішення відкликати його, доопрацювати, відповідно до отриманих висновків юридичного відділу
і після того подати на попередній розгляд до виконавчого комітету. В свою чергу депутати міської ради, бажаючи висловити підтримку
ініціативі щодо конкурсного підходу фінансування громадських організацій, приймаючи 28 січня 2016року Програму підтримки громадських
організацій на 2016 рік, прописали в ній, що вона буде реалізовуватися і фінансуватися лише протягом І півріччя 2016 року, а з 01.07.2016
року повинен запроваджуватися конкурсний підхід по фінансуванню відповідних заходів громадських організацій, що будуть визначені
відповідною Програмою, при цьому депутати зобов’язали відділ зв’язків з громадськістю:
- до 01 березня 2016 року розробити пропозиції запровадження конкурсного підходу для підтримки громадських організацій;
- протягом березня проект обговорити з громадськістю та винести на березневу сесію Положення про запровадження конкурсу на
підтримку громадських організацій;
- з 01 квітня оголосити про початок конкурсу для відбору проектів громадських організацій з подальшої підтримки відібраних прое ктів з
01 липня.
Натомість жоден з цих пунктів не був виконаний і скоріш за все тому, що за місяць до того, ще 28 грудня 2015 року ті ж самі депутати
прийняли рішення про припинення діяльності відділу зв’язків з громадськістю шляхом ліквідації. Тож депутати або забули про своє попереднє
рішення, або свідомо включили ці норми, знаючи про те, що виконувати їх в майбутньому буде нікому. Поруч з цим, після доопрацювання
проекту Програми розвитку громадянського суспільства її ініціатором, почались проблеми з її проходженням до сесійної зали через виконком,
котрий має погоджувати будь-яку Програму, яка виноситься на розгляд депутатів міської ради і лише 19 квітня 2016 року виконавчий комітет
все ж таки погодив запропоновану і доопрацьовану її ініціатором Програму, яка була включена до порядку денного 7 сесії міської ради.
В пояснювальній записці до цієї Програми зазначено, що запровадження конкурсного підходу у відборі проектів інститутів громадянського
суспільства сприятиме відкритості і прозорості реалізації проектів, розвитку конкуренції та сприяння боротьбі з корупцією в місті,
збільшенню мотивації до якісних змін та потенціалу міста, а прийняття Програми сприятиме чесній конкуренції, відкритості та поліпшенню
довіри до органів місцевого самоврядування. Чи це так буде насправді можна спробувати спрогнозувати, прочитавши проект цієї Програми
і Положення про міський конкурс проектів в рамках Програми розвитку громадянського суспільства.
В основу проекту Програми розвитку громадянського суспільства в м. Чернігові на 2016-2020 роки покладені положення Програми
розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства на 2016-2020 роки, яка на даний момент діє в м. Івано-Франківську, в
частині, яка стосується проектів і програм інститутів громадянського суспільства і в разі затвердження Чернігівською міською радою
запропонованої чернігівської Програми вже в 2016році оголошення і проведення конкурсу, а також визначення переможців проектів і програм
розвитку громадянського суспільства буде відбуватися за наступною процедурою:

13. Також в листопаді 2016 року, відповідно до проекту Програми повинен бути оголошений конкурс проектів та програм розвитку
громадянського суспільства на 2017рік, котрий повинен буде відбутися в січні, а вже з лютого і до кінця бюджетного року буде здійснюватися
реалізація проектів та програм, які будуть визначені переможцями. Але при цьому особливість проекту Програми розвитку громадянського
суспільства в м. Чернігові на 2016-2020 роки полягає в тому, що вона не містить показників обсягів запланованого фінансування реалізації
цієї Програми. Не містить їх також і Положення про міський конкурс проектів громадянського суспільства, де лише зазначено, що сума
фінансування кожного Напрямку діяльності щорічно затверджується виконавчим комітетом міської ради та може бути змінена перед
проведенням Конкурсу. Якими ще повноваженнями наділяється виконавчий комітет міської ради, згідно з проектом цієї Програми, а які
повноваження отримає конкурсна комісія і робочий орган можна побачити з нижченаведеної таблиці:
Проведення щорічного
міського конкурсу
проектів та програм
розвитку громадянського
суспільства.
(липень-серпень 2016р.)
•Липень 2016р.
Оголошення щорічного
міського конкурсу
проектів та програм
розвитку
громадянського
суспільства.
Визначення
переможців конкурсу
у напрямках
визначених
відповідним
рішенням виконкому
•Вересень
2016р.
Реалізація
проектів та
програм, які
визначені
переможцями.
• Жовтень 2016р.
- до завершення
бюджетного року
Контроль за
реалізацією проектів
та програм, які
визначені
переможцями.

14. Виконавчий
комітет
Створює Конкурсну
комісію
Визначає Робочий орган;
Визначає та щорічно затверджує
Напрямки діяльності та їх
кількість (але не більше 5);
Щорічнозатверджує та при
необхідності змінює перед
проведенням Конкурсу cуму
фінансування кожного Напрямку
діяльності;
Визначає головного
розпорядника
бюджетнихкоштів для
реалізації Проекту.
Запроваджує систему оцінки
пропозицій Учасників на основі
присвоєння балів для кожного з
критеріюта (або) доповнює перелік
критеріївдля оцінки Проектів;
Конкурсна комісія
Затверджує план здійснення
необхіднихорганізаційно-технічних
заходів з проведенняконкурсу;
Здійснює контроль за виконанням
функцій Робочого органу;
Розглядає і затверджує документи
пов’язані з Конкурсом, які
підготовлені Робочим органом;
Визначає Переможця
Конкурсу.
Утворюється терміном на один рік.
Голова − заступник міського голови з питань
діяльності виконавчих органів ради
відповідно до розподілу функціональних
обов’язків;
Члени комісії:
один представник Робочого органу
Конкурсу;
по одному представнику від депутатських
фракцій Чернігівської міської ради (за
згодою);
до трьох представників від громадських
організацій
Робочий орган
Сприяє Конкурсній комісії у підготовці і
проведенні Конкурсу.
Розробляє і подає на затвердженняКонкурсної
комісії формизаяви, аплікаційної форми, форми
кошторису витрат, які подаються Учасником у
складі документації для розгляду Конкурсною
комісією.
Надає методичні рекомендації розробникам
Проектів,консультації щодоорганізації, умов та
порядку проведенняКонкурсу, а також
проводить консультації з переможцями
Конкурсу з питань реалізації Проекту,складання
та подання звітності за Проектами.
Оприлюднює в засобах масової інформації
або на офіційномувеб-сайті міської ради
документи,щопов’язані з організацією ат
проведенняКонкурсу (форми заяв на участь
у Конкурсі, вимоги дорозроблення Проектів,
додаткові роз'яснення тощо).
Здійснює контроль за ходом реалізації Проектів
та аналізує соціально-економічні результати
реалізації Проектів.
Інформує громадськість просоціально-
економічні результатиреалізованих Проектів.