аферентна система

1. Лікарськи засоби,
що впливають на
аферентні нервові
закінчення
МАРЧЕНКО А. І.

2. АФЕРЕНТНА НЕРВОВА СИСТЕМА
ЦНС
АФЕРЕНТНІ
нервові волокна
ЕФЕРЕНТНІ
нервові волокна
Передають
збудження від
ЧУТЛИВИХ
нервових
закінчень
Регулюють
діяльність
ВИКОНАВЧИХ
органів

3. ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ
АФЕРЕНТНИМИ ТА ЕФЕРЕНТНИМИ
ВОЛОКНАМИ
НАПРЯМОК ПРОВЕДЕННЯ ІМПУЛЬСУ
ВОЛОКНАМИ
АФЕРЕНТНИМИ
НАПРЯМОК ПРОВЕДЕННЯ ІМПУЛЬСУ
ВОЛОКНАМИ
АФЕРЕНТНИМИ
НАПРЯМОК ПРОВЕДЕННЯ ІМПУЛЬСУ
ВОЛОКНАМИ
ЕФЕРЕНТНИМИ
НАПРЯМОК ПРОВЕДЕННЯ ІМПУЛЬСУ
ВОЛОКНАМИ
ЕФЕРЕНТНИМИ

4. Основне завдання, яке виконують аферентні нервові
волокна, це передача інформації про стан органів, зміни
умов зовнішнього середовища до ЦНС.
Це досягається, зокрема, за допомогою чутливих рецепторів
- Тактильних (барорецепторів)
- Хімічних
- Смакових (запахових)
- Фоторецепторів
- Температурних, тощо.
- «Больових» рецепторів, які реагують на пошкодження тканин.

5. Завдання інервацій
Завдання АФЕРЕНТНОЇ ІНЕРВАЦІЇ - передати
інформацію про стан органу, зміни умов
зовнішнього середовища до ЦНС;
Завдання ЕФЕРЕНТНОЇ ІНЕРВАЦІЇ – передати
інформацію від ЦНС до виконавчого органа і
змінити (корегувати) його функцію.

6. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА
АФЕРЕНТНУ ІННЕРВАЦІЮ
а) подразнювальні;
б) гіркоти;
в) блювотні;
г) проносні;
д) відхаркувальні.
а) адсорбуючі;
б) обволікаючі;
в) пом’якшувальні;
г) в’яжучі;
д) засоби для місцевої анестезії.

7. ЗДАТНІСТЬ ПРИГНІЧУВАТИ ЧУТЛИВІ
РЕЦЕПТОРИ ОКРЕМИХ ГРУП ЛЗ
СТУПІНЬ
ПРИГНІЧЕННЯ
ЧУТЛИВИХ НЕРВОВИХ
ЗАКІНЧЕНЬ
АДСОРБУЮЧІ
ОБВОЛІКАЮЧІ
ПОМ'ЯКШУВАЛЬНІ
В'ЯЖУЧІ
МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ

8. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ПРИГНІЧУЮТЬ
ЧУТЛИВІСТЬ РЕЦЕПТОРІВ
АДСОРБУЮЧІ ЗАСОБИ

9. АДСОРБУЮЧІ ЗАСОБИ
СОРБЕНТИ
НЕЙТРАЙЛЬНІ
ІОНООБМІННІ
СМОЛИ
КАТІОНІТИ АНІОНІТИ

10. Поступова зміна структури вугілля
при його активації

11. КЛАСИФІКАЦІЯ СОРБЕНТІВ В
ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ШЛЯХІВ
ВИКОРИСТАННЯ
СОРБЕНТИ
ЕНТЕРОСОРБЕНТИ СПЕЦІАЛЬНІ СОРБЕНТИ
ГЕМОСОРБЦІЯ ЛІМФОСОРБЦІЯ ПЛАЗМОСОРБЦІЯ

12. Гемосорбція -
вилучення деяких метаболітів з крові
пропусканням її через вугілля активоване,
мікрокапсульовані вугільні частинки, оточені
напівпроникними мембранами.
Селективна гемосорбція – використання
набору різних смол з підвищеною аніоно- і
катіонообмінною ємністю, що забезпечує
можливість видалення з крові певних сполук

13. Гемосорбція використовується для:
Боротьби з інтоксикацією різного походження:
- екзогенною (при отруєнні фосфорорганічними сполуками,
хлорованими вуглеводнями, барбітуратами,
транквілізаторами, спиртами, речовинами, що містяться в
отруйних грибах тощо);
- ендогенною (уремія, печінкова кома, гострий панкреатит,
перитоніт, опікова хвороба);
Покращення ремісії деяких аутоімунних процесів і
захворювань (кропив'янка, бронхіальна астма, системний
червоний вовчак, псоріаз), оскільки дає змогу видаляти
комплекси антиген — антитіло, комплемент, клітинні популяції.

14. Ентеросорбція
введення сорбенту в
травний канал, що
забезпечує дезінтоксикацію
ксенобіотиків та ендогенних
токсинів.

15. Ентеросорбенти -
речовини, які застосовують для
поглинання різноманітних сполук у
просвіті кишечника.
Одночасно вони мають здатність виводити з
організму отруйні, баластні, біологічно
активні і потенційно небезпечні речовини
після поглинання їх у травному каналі.

16. До ентеросорбентів належать
препарати різної хімічної будови:
- вуглецеві - вугілля активоване (сорбекс, сорбент марки
СКН тощо)
- кремнієві – кремнію діоксид та його комбінації (полісорб,
симетикон (еспумізан), енетеросгель, «біле вугілля»)
- похідні полівінілпіролідону (ентеродез)
- рослинного походження (пектини, харчові волокна,
поліфепан)
- різні мінеральні речовини – діосмектит (смекта) тощо.

17. СОРБЕНТИ
Вугілля
активоване
Діосмектит (смекта)
Клітковина

18. Ентеросорбція ефективна при:
1. ОТРУЄННЯХ
- Харчових отруєннях
- Медикаментозних отруєннях
- Промислових отруєннях
2. ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
- Метеоризм
- Гіперацидний гастрит
- Печія
- Діарея
3. ПРИ ЛІКУВАННІ ТОКСИКОЗІВ ВАГІТНОСТІ (блювоті)
4. ПРИ ЛІКУВАННІ ІНШИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ
- Серцево-судинної системи
- Дихальної системи
- Ендокринної системи
- Алергічних захворюваннях
- ЗОВНІШНЬО - дуже дрібні порошки (тальк, біла глина) захищають від механічних
подразнень ушкоджені ділянки шкіри (попрілість, запальні процеси, опіки).

19. Подразнювальні речовини, токсини,
мікроорганізми, абсорбуються на
сорбентах навіть в тому випадку, якщо їх
розмір значно менший розміру пор.

20. Застереження до використання
ентеросорбентів:
 Надмірне використання ентеросорбентів може призвести
до закрепів;
 Одночасне вживання енторосорбентів та інших ЛЗ може
призвести до зменшення всмоктування останніх та втрати
їхнього ефекту (антибіотиків, гормональних препаратів,
серцевих засобів);
 Використання ентеросорбентів і припинення діареї, нудоти
тощо може маскувати симптоми інших захворювань і
затруднювати діагностику хвороби.

21. ОБВОЛІКАЮЧІ ЗАСОБИ
Обволікаючі засоби —
це високомолекулярні сполуки, що утворюють
у воді колоїдні розчини.
Колоїд —
речовина, що складається з дуже маленьких
часток матерії (дисперсна фаза), які
присутні в іншому матеріалі (дисперсному
середовищі).

22. До колоїдів відносять:
- аерозолі (дисперсії рідини і твердої речовини в газі,
наприклад дим або туман)
- піни (дисперсія газу в рідині)
- емульсії (обидва компоненти — рідини)
- золі (тверді речовини в рідині).
золі, у яких обидві фази через тривимірну мережу
молекул мають желеподібну форму, називаються гелі,
прикладом можуть бути водні розчини желатину та
крохмалю, а також силікатний клей.

23. Просторова структура гелю
частинки
дисперсної
фази
рідина, що
вміщується в
елементах
структури

24. СИНЕРЕЗИС – ущільнювання гелю і
виділення рідини за межі гелю.

25. Ушкодження слизової оболонки
подразнюючими речовинами
подразнюючі агенти
поверхня слизової
оболонки
чутливий
рецептор
ушкоджена слизова

26. Захист слизової оболонки від подразнення
обволікальними засобами
ушкоджена слизова
подразнюючі агенти
поверхня слизової
оболонки
чутливий
рецептор
обволікальний засіб
(гель)

27. Речовини колоїдного характеру
Проявляють місцеву дію:
- Обволікальна (захисна) дія. При запальних процесах травного каналу
обволікаючі засоби через усунення подразнень слизової оболонки сприяють:
- ослабленню больового синдрому
- ослабленню рефлекторної дисфагії
- ослабленню нудоти, блювання, печії
- ослабленню діареї.
- Адсорбтивна дія - сповільнюючи абсорбцію (всмоктування) токсичних
речовин, вони виявляють дезінтоксикаційний ефект.
- Коригуюча дія - смакові властивості ліків (кисле, гірке) зменшуються, якщо
смакові речовини давати разом з обволікаючими засобами.

28. Показання для застосування
речовин колоїдного характеру
1) Для зменшення подразнення ШКТ:
- Синдром подразненого шлунку
- Синдром подразненого кишківнику
- Печія, нудота, дисфагія
- Виразкова хвороба шлунку та 12-ти палої кишки
- Ентероколіти
- Діарея
2) Як засоби, що попереджують всмоктування отрут
3) Як коригенти для усунення неприємного смаку ліків
4) Як формоутворюючі засоби для стабілізації суспензій, покращення злипання
таблетованих ЛЗ тощо

29. На відміну від в'яжучих
речовин, обволікальні
засоби не проявляють
протизапальної дії.

30. Побічні ефекти, протипокази обволікаючих
засобів
1.Увага! Покриваючи слизові оболонки як механічним покривом, обволікаючі
засоби заважають (сповільнюють, послаблюють) всмоктування інших
лікарських речовин і отрут, внаслідок чого
Місцева дія отрут подовжується!
2.При одночасному використанні обволікаючих засобів та інших ЛЗ, погіршується
всмоктування ЛЗ, що є особливо небезпечним при використанні ліків, що діють в
малих дозах і мають важливе значення для лікування – серцевих препаратів,
гормональних препаратів, вітаміні, психотропних речовин.
3.Можливий розвиток закрепів, погіршення травлення (поява відчуття важкості в
шлунку).

31. ПОМ‘ЯКШУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
ПОМ'ЯКШУВАЛЬНІ ЗАСОБИ - ЛІПДИ, ОСНОВИ МАЗЕЙ
ЛАНОЛІН, СВИНЯЧИЙ ЖИР
транспортують ліки в глибокі
шари тканин, сприяють розвитку
РЕЗОРБТИВНОГО ефекту
ЛАНОЛІН
затримують ліки на поверхні
шкіри, сприяюють локалізації
МІСЦЕВОГО ефекту

32. В‘ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
В'ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
НЕОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
легко дисоційовані солі
металів
бісмуту нітрат основний,
свинцю ацетат, міді
сульфат, цинку сульфат,
срібла нітрат
ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
органічні галові кислоти (дубильні речовини)
танін, кора дуба звичайного, коріння дягелю лікарського,
трава споришу звичайного, вовчуга польового, звіробою
звичайного, квіти цмину піскового, трава та коріння
чистотілу звичайного, листя скумпії, брусниці, суцвіття
ромашки лікарської, листя та незрілі плоди горіха
волоського, плоди ялівцю звичайного, чорниці, листя та
насіння каштана звичайного, кореневища перстачу
прямостоячого, змійовика

33. Покази до застосування в’яжучих
засобів
Захворювання, процес Препарати Застосування
стоматит, гінгівіт, риніт, цистит,
вагініт
відвари, настої кори дуба, листя
шавлії, суцвіть ромашки
лікарської
зовнішньо у вигляді полоскань,
спринцювань, промивань
дерматит, трофічні виразки,
пролежні, опіки, екзема, ерозії
танін, вісмуту нітрат основний зовнішньо присипки, 5-10% мазі
кон'юнктивіт, блефарит, бленорея свинцю ацетат, міді сульфат,
цинку сульфат, срібла нітрат
очні краплі, мазі
виразкова хвороба шлунку та 12
палої кишки
вісмуту нітрат основний внутрішньо вікалін, вікаїр
ентерити, коліти вісмуту нітрат основний внутрішньо вікалін, вікаїр
отруєння солями важких металів,
алкалоїдами
кора дуба, листя шавлії,
суцвіття ромашки лікарської,
танін
внутрішньо, відвари, настої,
розчин таніну
діарея кора дуба, листя шавлії,
суцвіття ромашки лікарської
внутрішньо настої, відвари

34. Особливості застосування
в‘яжучих засобів В'ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
ЗОВНІШНЬО
увигляді
присипок,
мазей при
дерматитпх,
опіках
бісмуту
нітрат
основний,
танін
як антисептичні
засоби при бленореї,
кератитах,
кон'юктивітах,
кровоспинні засоби
свинцю ацетат, міді
сульфат, цинку
сульфат, срібла
нітрат
ВНУТРІШНЬО
полоскання при
запаленні слизової
носа, рота, гортані, при
отруєнні солями
важких металів,
проотипроносні засоби
(крім таніну)
кора дуба,
листя
шавлії,
суцвіття
ромашки
лікарської
танін
противиразковий та
гастропротекторний
засіб
бісмуту
нітрат
основний

35. В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
Важливою перевагою в’яжучих засобів є те,
що вони в першу чергу зв’язують білки
пошкоджених тканин (ран, виразок) і тільки
при тривалому використанні чи при
збільшенні дози коагулюють білки
неушкоджених тканин.

36. Фармакологічні властивості
Ранозахісний (зменшення подразнення
раневої поверхні).
Протизапальний ефект
Дезінтоксикаційний ефект

37. ЗАСОБИ ДЛЯ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ
грец. an — заперечення і aesthesis — чутливість)
(місцево анестезуючі засоби, місцеві
анестетики)
— це лікарські засоби рослинного походження
або отримані синтетичним шляхом, які вибірково
і тимчасово пригнічують сприйняття подразнень
нервовими закінченнями та викликають втрату
спочатку больової, а потім інших видів
чутливості.

38. Залежно від концентрації місцево
анестезуючі засоби на місці їх введення
зумовлюють:
викликаний
стан
фармакологічні
ефекти
дози препаратів
дія
місцевих
анестетиків
помірні дози
пригнічення
больових
відчуттів
АНАЛЬГЕЗІЯ
надмірні дози
пригнічення
больової,
температурної,
тактильної
чутливості
АНАСТЕЗІЯ

39. Формування та зміна потенціалу клітин
відбувається у кілька етапів (фаз):
І фаза – фаза спокою

40. початок деполяризації

41. фаза – деполяризація

42. реполяризація

43. Поширення збудження по
нервових волокнах
Нервовий імпульс в немієлізованому волокні поширюється на
суміжні ділянки за рахунок різниці в електричному потенціалі.
В мієлізованих нервах імпульс перескакує з
одного вузла Ранв’єра до слідуючого
скачкоподібно.

44. Механізм дії місцевих анестетиків
Місцеві анестетики викликають
блокаду натрієвих каналів та
попереджають можливу
деполяризацію клітин

45. Механізм дії місцевих анестетиків

46. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО
МІСЦЕВОАНЕСТЕЗУЮЧИХ ЗАСОБІВ
1.
• Повинні мати велику широту терапевтичної дії.
2.
• Повинні мати достатню вибірковість, силу і тривалість дії.
3.
• Мають бути водорозчинні (для парентерального введення).
4.
• Не повинні подразнювати тканини в місці введення.
5.
• Повинні мати стійкість до стерилізації.
6. • Повинні повільно всмоктуватися.
7.
• Не повинні розширювати кровоносні судини (бажано – повинні звужувати).
8.
• Повинні добре проникати через мембрани (для термінальної анестезії).
9.
• Не повинні руйнуватися у вогнищі запалення.

47. Для всіх найважливіших місцевоанестезуючих
засобів спільним у структурі є:
1) ароматичний залишок з ліпофільними властивостями, який відповідає за:
- Силу і вибірковість місцево анестезуючої дії;
- Спорідненість до ліпідів;
- Взаємодію (проникнення) з мембранами;
2) аміногрупа, що забезпечує гідрофільність речовини і відповідає за розчинність у воді місцевого
анестетика та здатність зв’язування з рецептором іонного каналу;
3) проміжна ланка, яка з'єднує оптимально збалансовані ліпофільну і гідрофільну частини
молекули, яка відповідає за:
- Стійкість;
- Тривалість ефекту (менше радикалів – більш тривалий ефект)

48. Хімічна структура місцевих
анестетиків
Препарат Ліпофільна група - проміжна частина -
аміногрупа
Ефіри
КОКАЇН
ПРОКАЇН (НОВОКАЇН)
ТЕТРАКАЇН (ДИКАЇН)
БЕНЗОКАЇН (АНЕСТЕЗИН)

49. Хімічна структура місцевих
анестетиків
Аміди
КСИКАЇН (ЛІДОКАЇН)
МЕПІВІКАЇН
БУПІВІКАЇН (МАРКАЇН)
ЕТИДОКАЇН
ПРИЛОКАЇН

50.  Відповідно до хімічної природи, засоби для місцевої
анестезії класифікують на дві основні групи:
складні ефіри
заміщені аміди кислот. МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
Складні ефіри
бензойної кислоти
та аміноспиртів
кокаїн
пара-амінобензойної
кислоти
прокаїн (новокаїн)
бензокаїн (анестезин)
тетракаїн (дикаїн)
Заміщені аміди
ацетаніліду
ксикаїн (лідокаїн)
тримекаїн
артикаїн (ультракаїн)
бупівакаїн (маркаїн)

51. АНЕСТЕТИКИ
Ефірні зв’язки є нестабільними і всі ефірні
анестетики легко гідролізуються і в розчині, і
під час ін’єкції, і в плазмі.
Тому ефірні анестетики мають низьку
токсичність але також мають слабший
ефект (на відміну від амідних анестетиків).

52. Для всіх найважливіших
місцевоанестезуючих засобів
спільним у структурі є:
1) ароматичний залишок
2) аміногрупа
3) проміжна ланка

53. Місцеві анестетики
блокують насамперед дрібні
нервові волокна, які мають
більшу поверхню мембрани на
одиницю об'єму.

54. Зменшення чутливості відбувається у
слідуючій послідовності:
БОЛЬОВА
ЧУТЛИВІСТЬ
СМАКОВА
ЧУТЛИВІСТЬ
ТЕМПЕРАТУРНА
ЧУТЛИВІСТЬ
ТАКТИЛЬНА
(ДОТИКОВА)
ЧУТЛИВІСТЬ

55. Виражена судинорозширювальна властивість
анестетиків також впливає на їх ефективність та
тривалість дії.

56. Позитивні властивості вазоконстрикторів:
- Зменшують токсичність анестетика;
- Сприяють його депонуванню (накопиченню в
місці введення);
- Подовжують дію анестетику;
- Дозволяють застосовувати меншу дозу
препарату;
- Зменшують кровотечу в місці введення;
- Зменшують алергізацію організму.

57. Негативні властивості вазоконстрикторів:
- Зменшення трофіки тканин , ішемія (аж до некрозу);
- Збільшення можливості вторинної кровотечі;
- Підвищення АТ;
- Тахікардія, аритмія;
- Провокація бронхоспазму;
- Можливість розвитку алергії на вазоконстриктори.

58. Види місцевої анестезії
ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЗІЇ
ТЕРМІНАЛЬНА
(ПОВЕРХНЕВА)
РЕГІОНАРНА
(ПРОВІДНИКОВА)
ПЕРИДУРАЛЬНА (в
перидуральний простір
хребтового каналу)
СПИННОМОЗКОВА
(СУБАРАХНОЇДАЛЬНА - в
субарахноїдальний простір
спинномозкового каналу)
ІНФІЛЬТРАЦІЙНА
(ПОШАРОВА)

59. Показання до застосування місцевих
анестетиків
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МІСЦЕВИХ
АНЕСТЕТИКІВ
ЯК СКЛАДОВА
КОМБІНОВАНИХ
МЕТОДІВ
ЗНЕБОЛЕННЯ
ЯК АЛЬТЕРНАТИВА
ЗАГАЛЬНІЙ АНЕСТЕЗІЇ (при
наявності протипоказань
до НАРКОЗУ)
При наявності дихальної і
серцево-судинної
недостатності
Оперативні втручання в ослаблених, виснажених
хворих, в осіб похилого і старечого віку
ПРИ ПРОВЕДЕННІ
КОРОТКОЧАСНИХ
ХІРУРГІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ

60. Для попередження інтоксикації місцевими
анестетиками в усіх випадках їх застосування необхідно
дотримуватись правила:
для досягнення ефективної
місцевої анестезії
використовувати найменшу
можливу кількість препарату в
найбільшому можливому
розведенні.

61. Засіб
Активність при анестезії Початок
дії, хв
Тривалість
дії, год
Токсичність
поверхневій
Інфільтрацій
ній
провідниковій
Кокаїн 1 3,5 1,9 3,5
Тетракаїн (Дикаїн) 10-20 10-20 10-20 1-2 1-2 10-15
Прокаїн (Новокаїн) 0,1 1 1 3-5 0,5-1 1
Тримекаїн 0,4 3-3,5 2,5-3,5 3-5 2-4 1,2-1,4
Ксикаїн (Лідокаїн) 0,5 2-4 2-3 10-15 1-2 1,5-2
Артикаїн (Ультракаїн) 0,5 3-5 3-5 0,3 - 3 2,5- 4,5 1
Бупівікаїн (маркаїн) 0,8 3-4 3-4 20-25 3-4 8

62. Препарат
Проникаюча
здатність
Анестезія Токсичність
Бензокаїн - + +-
Прокаїн ++ + +-
Лідокаїн +++ ++ ++
Тримекаїн +++ ++ +
Бензофурокаїн +++ ++ +-

63. З точки зору практичного застосування
засоби для місцевої анестезії поділяють
на такі групи
1) для поверхневої анестезії (анестезин, дикаїн);
2) переважно для провідникової та інфільтраційної
анестезії (новокаїн, тримекаїн, ультракаїн,
бензофурокаїн);
3) переважно для епідуральної і субарахноїдальної
анестезії (лідокаїну гідрохлорид, тримекаїн, бупівакаїн);
4) для всіх видів місцевої анестезії (лідокаїну
гідрохлорид).

64. СКЛАДНІ ЕФІРИ БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ ТА АМІНОСПИРТІВ
СКЛАДНІ ЕФІРИ ПАРААМІНОБЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ
Перевага цих сполук полягає
в тому, що вони не викликають
лікарської залежності, толерантності і, за
винятком дикаїну, менш токсичні, ніж
кокаїн.

65. СКЛАДНІ ЕФІРИ БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ ТА АМІНОСПИРТІВ
СКЛАДНІ ЕФІРИ ПАРААМІНОБЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ
Анестезин (Anacsthesinum) практично не розчиняється у воді, тому
використовується лише для термінальної анестезії.
Форма випуску препарату: порошок, таблетки по 0,3 г, 5 % мазь.
У вигляді 5-10 % присипок, мазей, паст анестезин застосовується при
сверблячих дерматозах, для знеболювання ран та виразок.
У свічках по 0,05-0,1 г використовується при захворюваннях прямої
кишки (при тріщинах, геморої, свербінні), у порошках і таблетках -
при спазмах та болю в шлунку, при блювоті вагітних, морській і
повітряній хворобах.

66. СКЛАДНІ ЕФІРИ БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ ТА АМІНОСПИРТІВ
СКЛАДНІ ЕФІРИ ПАРААМІНОБЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ
Новокаїн (Novocainum) є похідним параамінобензойної кислоти.
Форма випуску препарату:
- в ампулах по 1, 2, 5,10 і 20 мл 0,25 % і 0,5 % розчинів, по 1,2, 5 і 10 мл
1 % і 2 % розчинів;
- у флаконах по 200 і 400 мл 0,25 % і 0,5 % розчинів;
- у вигляді 5 % і 10 % мазі та в свічках по 0,1 г;
- випускається також у вигляді порошку, з якого можна приготувати
стерильний розчин потрібної концентрації.

67. Новокаїн (Novocainum)
При реабсорбції або введенні в кров має загальний вплив на організм:
- зменшує утворення ацетилхоліну і вивільнення норадреналіну
- зменшує спазм гладких м’язів внутрішніх органів
- пригнічує секрецію залоз травного каналу
- розширює судини, що спричинює зниження артеріального тиску
- викликає зменшення збудливості міокарда (протиаритмічний ефект) і
нервових клітин головного мозку.
- пригнічує вісцеральні рефлекси і соматичні полісинаптичні спінальні
рефлекси.

68. Дикаїн (Dicainum) - місцевоанестезуючий засіб,
який використовують для термінальної анестезії.
Закапувати в ніс препарат не можна (!), тому що у цьому
випадку швидко розвивається передозування.
Висока токсичність дикаїну не дає змоги застосовувати
його при інших видах місцевої анестезії, крім поверхневої.
Дикаїн не викликає звикання, його анестезуючий ефект не
зменшується після повторного застосування.

69. ЗАМІЩЕНІ АМІДИ АЦЕТАНІЛІДУ
Ксикаїн, або лідокаїн (Xycainum, Lidocainum), є
універсальним місцевоанестезуючим засобом,
який використовується для всіх видів місцевої
анестезії.
У процесі його біотрансформації в організмі не
утворюється пара-амінобензойна кислота, тому
він може застосовуватись у хворих, які лікуються
сульфаніламідними препаратами.

70. При реабсорбції або введенні в кров має
загальний вплив на організм:
- зменшує утворення ацетилхоліну і вивільнення норадреналіну
- зменшує спазм гладких м’язів внутрішніх органів
- пригнічує секрецію залоз травного каналу
- розширює судини, що спричинює зниження артеріального тиску
- викликає зменшення збудливості міокарда (протиаритмічний ефект) і
нервових клітин головного мозку.
- пригнічує вісцеральні рефлекси і соматичні полісинаптичні спінальні
рефлекси.

71. ЗАМІЩЕНІ АМІДИ АЦЕТАНІЛІДУ
У процесі його біотрансформації в
організмі не утворюється пара-
амінобензойна кислота, тому він може
застосовуватись у хворих, які лікуються
сульфаніламідними препаратами.

72. ЗАМІЩЕНІ АМІДИ АЦЕТАНІЛІДУ
- Тримекаїн (тримекаїну гідрохлорид) за хімічною структурою і
фармакологічними властивостями близький до лідокаїну
гідрохлориду.
- Артикаїн (ультракаїн) є одним із сучасних місцевоанестезуючих
засобів, що широко застосовують, особливо у стоматології.
Використовується для інфільтраційної та провідникової анестезії.
Бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн) за хімічною будовою також схожий
на лідокаїн.
Побічна дія: головний біль, диплопія, алергічні реакції.

73. ПОДРАЗНЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ
До групи подразнювальних належать засоби, що збуджують закінчення чутливих нервів
шкіри і слизових оболонок, завдяки чому спричинюють рефлекторні реакції.
При слабкому та помірному подразненні їх настає стимуляція центрів спинного та
головного мозку, в першу чергу судинорухового та дихального.
Внаслідок цього покращується дихання, серцева діяльність, активізуються процеси
обміну речовин.
При значних та надмірних подразненнях шкіри і слизових оболонок настає
гальмування центрів спинного та головного мозку.

74. Дія подразнювальних засобів на організм.
ПРОЯВ
ПОДРАЗНЮВАЛЬНОЇ ДІЇ
ВПЛИВ НА ЦЕНТРИ
СПИННОГО ТА
ГОЛОВНОГО МОЗКУ
СИЛА
ПОДРАЗНЮВАЛЬНОЇ ДІЇ
ДІЯ ПОДРАЗНЮВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ НА ОРГАНІЗМ
СЛАБКЕ ТА ПОМІРНЕ
ПОДРАЗНЕННЯ
СТИМУЛЯЦІЯ
покращується дихання,
серцева діяльність,
кровообіг, активізуються
процеси обміну речовин,
імунітет
СИЛЬНЕ ТА НАДМІРНЕ
ПОДРАЗНЕННЯ
ГАЛЬМУВАННЯ
рефлекторна зупинка
дихання, бронхоспазм,
сповільнення серцевих
скорочень, короткочасна
зупинка серця

75. РОЗВИТОК ПЕРЕВАЖАЮЧОГО
ЗБУДЖЕННЯ.
Інша складова частина механізму
зменшення болю полягає в тому, що
більш сильне збудження, яке
утворилося в мозку від подразнення
шкіри, гальмує раніше існуючий
осередок збудження по принципу
гальмування, слабкого подразнення
новим сильним подразненням.

76. ПОДРАЗНЕННЯ
МОЖЛИВЕ МІСЦЕ ДІЇ
ПОДРАЗНЮВАЛЬНОЇ
РЕЧОВИНИ
СИЛА ПОДРАЗНЕННЯ
ПОДРАЗНЕННЯ
ЗНАЧНОЇ СИЛИ
ШКІРА
ПОМІРНОЇ СИЛИ
СЛИЗОВІ ОБОЛОНКИ,
ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ

77. Схема рефлексів при подразненні верхніх
(А) і нижніх (Б) дихальних шляхів (по М. П.
Ніколаєву):
1 – верхній гортанний нерв;
2 – тройничний нерв;
3 – нюховий нерв;
4 – ядра тройничного нерву;
5 – судиноруховий нерв;
6 – ядра блукаючого нерву;
7 – дихальний центр.
Б.
1 – рухові центробіжні нерви
2 – м’язи, які беруть участь у
вдиху;
3 – легені;
4 – чутливі волокна блукаючого
нерва;
5 – м’язи, які приймають участь у
видоху.

78. ВИДИ ПОДРАЗНЮВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
види подразнювальних засобів
природнього
походження
тваринного
походження
препарати
на основі
зміїної
отрути:
нікофлекс,
віпросал
препарати
на основі
бджолиної
отрути:
апізартрон
рослинного
походження
препарати
тіоглікозидів:
гірчичники
препарати
стручкового
перцю:
капсікам,
еспол,
фіналгон
препарати
ефірних
олій: ментол,
терпінгідрат,
скипідар,
олія чайного
дерева
синтетичного
походження
розчин аміаку,
метилсаліцилат

79. Фармакологічні ефекти
При трансдермальному застосуванні:
- Подразнюючий ефект
- Відволікальний (знеболювальний) ефект
- Зігріваючий ефект
При інгаляційному застосуванні:
- Аналептичний (збільшення частоти та глибини
дихання)
- Пробуджувальний

80. Показання до застосування
Трансдермально:
- При артритах, радикулітах, невралгіях, бурситах травмах, при деформуючому спондильозі;
- При розтягненні та розриві м'язів;
- При розладах периферійного кровообігу;
- Для лікування наслідків вивихів у поєднанні з масажем;
- У складі комплексного лікування при міозитах, невралгіях, бронхітах, ларинготрахеїтах, пневмонії;
- При укусах комах.
Інгаляційно:
- При втраті свідомості
Внутрішньо:
- Для викликання блювоти
- Для покращення апетиту
- Як відхаркувальні засоби
- Як проносні засоби

81. Протипокази, застереження до
застосування
- Активна стадія будь-якого запального процесу;
- Подразнювальні засоби для зовнішнього застосування не наносять на уражену
шкіру (відкриті рани, виразки, екзема шкіри);
- З обережністю наносять подразнювальні засоби в ділянці слизових (рота, носа,
ока);
- Дитячий вік (з великою обережністю слід використовувати у дітей, оскільки
подразнювальні засоби можуть легко проникати через шкіру, а леткі засоби
можуть викликати рефлекторну зупинку дихання);
- Вагітність і період годування груддю.
- Протипоказані пацієнтам з гіперчутливістю до компонентів препарату або з
дуже чутливою шкірою .

82. Побічні ефекти
- Можливі алергічні реакції, такі як висип,
кропив’янка, набряк обличчя.
- Почервоніння шкіри, відчуття тепла,
печіння на ділянці, де застосовували
подразнювальні засоби;
- При потраплянні на слизові – опік
слизових, ерозії;
- При вдиханні концентрованих парів
аміаку, ефірних олій можлива
рефлекторна зупинка дихання.

83. Подразнювальні засоби
Розчин аміаку 10 % (Solutio Ammonii
causticі 10 %), або нашатирний спирт.
Необхідно пам'ятати, що у великих
концентраціях він може викликати
рефлекторну зупинку дихання. Ця
властивість проявляється в будь-якої
речовини з різким запахом, особливо
в маленьких дітей

84. Подразнювальні засоби:
Ментол (Mentholum)
Препарат застосовують як
відволікальний засіб при невралгіях,
міалгіях, артралгіях у вигляді 1-2 %
спиртового розчину.
Дітям раннього віку змащування
носоглотки ментолом протипоказане
(можливі рефлекторні пригнічення та
зупинка дихання).

85. Подразнювальні засоби
Гірчичники (Charta Sinapis, Charta Sinapisata) - це листи
паперу розміром 8x12,5 см, вкриті тонким шаром
знежиреного порошку насіння сарептської гірчиці.
Ефірна гірчична олія добре розчиняється в ліпідах, тому
легко проникає у шкіру, сильно подразнюючи
закінчення периферичних нервів.
Якщо гірчичники змочити у гарячій воді, їх дія не
проявиться, оскільки мірозин (білок) під
впливом високої температури коагулює.

86. Подразнювальні засоби
Настій із листя м'яти перцевої (Infusum folii Menthae
piperitae), виготовлений у співвідношенні 5,0 :200,0,
застосовують всередину при нудоті і як жовчогінний
засіб.
Плоди перцю стручкового у вигляді настойки
(Tinctura Capsici), препарату "Капситрин",
"Капсікам", перцевого пластиру (Emplastrum Capsici)
застосовують як відволікальний, болезаспокійливий
засіб при невралгії, радикуліті, міозиті тощо.