для дистанційного курсу

1. Тема 5. ОСНОВИ АВТОТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.
Експертиза – це дослідження будь-яких матеріальних об’єктів, процесів, явищ,
яке здійснюється за дорученням спеціаліста певної галузі знань (експерта) для
вирішення питань, що відносяться до цієї галузі, з мотиваційним висновком.
Експертиза аварії - це комплексне науково-технічне дослідження всіх аспектів
аварії, яке виконується особами зі спеціальними знаннями.

2. Залежно від відомчої належності організації, яка розслідує ДТП,
розрізняють два види експертизи:
1) судово-медична експертиза;
2) службова експертиза (службове розслідування).

3. Судова-медична експертиза
Строки проведення експертизи встановлюються керівником експертної установи протягом
десяти днів - для матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером експертиз;
один місяць на матеріали з великою кількістю об’єктів або складні дослідження. Якщо експертиза
не може бути проведена у встановлені строки, більший строк встановлюється за погодженням з
органом або особою, які призначили експертизу.
Судово-медична експертиза проводиться, як правило, у разі нещасного випадку з
тяжкими наслідками, коли необхідно встановити ступінь вини кожного з учасників ДТП.
Здійснюється відповідно до закону за дорученням слідчих і судових органів, які беруть участь
у кримінальних і цивільних справах. Судово-медична експертиза має дати відповідь на
питання: ДТП є ДТП чи наслідком дій її учасників, які порушили ПДР. Експертизи
проводяться експертними установами відповідно до регіональних зон обслуговування.

4. За складом учасників судово-медичні експертизи поділяються на:
1) одноособовий (одноособовий огляд проводиться у відносно простих випадках);
2) комісії (комісія - призначається при розслідуванні складних аварій з великою
кількістю учасників і транспортних засобів, а також за наявності обставин, що викликають
суперечки серед експертів з однієї спеціальності);
3) комплексна (комплексна експертиза призначається у випадках, коли виниклі
питання не можуть бути вирішені спеціалістами одного роду і потребують осіб різних
спеціальностей: лікарів, економістів, трасологів, криміналістів тощо).
Судово-медична експертиза проведення класифікується як:
а) первинний (проводячи первинний огляд, експерт відповідає на
конкретні питання, які є в постанові слідчого або в ухвалі суду);
б) додаткова (додаткова експертиза призначається у разі недостатньої
якості або при неповному висновку експерта. Додаткове дослідження
пояснює висновок первинної експертизи);
в) повторна експертиза (повторна експертиза може бути призначена за
наявності сумнівів щодо кваліфікації експерта, правильності проведення
експертизи тощо).

5. Завдання судової автотехнічної експертизи
- виявлення несправностей транспортних засобів, що
загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення
(до або після ДТП), можливості виявлення несправностей
загальноприйнятими методами контролю технічного стану
транспортного засобу; визначення ступеня та механізму впливу
несправності на виникнення та розвиток аварії;
- встановлення механізму ДТП та його елементів: швидкості
(за наявності слідів гальмування), гальмівного та гальмівного
шляху, траєкторії, шляху, пройденого ТЗ за певні проміжки часу, та
інших просторово-динамічних характеристик ДТП;
- встановлення того, як водій ТЗ повинен був діяти в цій
дорожньо-транспортній ситуації відповідно до вимог ПДР та чи
мав він технічну можливість запобігти ДТП з моменту небезпеки.
До проведення технічної експертизи можуть ставитися й інші
питання, вирішення яких пов’язане з вивченням технічного стану
ТЗ, дорожньої обстановки та дій учасників ДТП.

6. Для проведення судово-автотехнічної експертизи експерту необхідно надати
такі основні матеріали:
- постанова слідчого (ухвала суду) про призначення експертизи;
- акт огляду ДТП;
- план аварії;
- протокол огляду та огляду технічного стану ТЗ;
- довідка про нещасний випадок та додаткові:
- протокол слідчого експерименту (якщо він проводився);
- довідка метеорологічної служби про погоду;
- довідка про форму та стан дорожнього покриття в районі ДТП;
- відомості про роботу світлофорів;- протоколи допиту свідків.

7. Етапи експертизи та висновку експерта
Експертне дослідження є поєднанням логічного аналізу та інженерних розрахунків. У
більшості випадків процес судово-технічної експертизи можна розділити на наступні етапи:
1) ознайомлення з постановою, вивчення матеріалів справи;
2) побудова інформаційної моделі досліджуваної аварії;
3) розрахунки, складання графіків і схем;
4) оцінка проведених досліджень, уточнення вихідної (первинної) моделі ДТП;
5) формулювання висновків та оформлення акта експертизи.

8. Висновок (акт) експертизи складається з трьох частин:
1) вступний;
2) предмет;
3) висновки дослідження.
У вступній частині вказується назва експертизи, її порядковий номер, вид (комісійна, додаткова, повторна тощо), особа
орган, який призначив експертизу, відомості про експерта (посада, ПІБ, освіта, стаж роботи тощо). .), дата надходжен
матеріалів та підписання висновку, назва матеріалів, наданих на експертизу, обставини справи, питання, що вирішують
експертом, попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, довідкові та методич
документи. літературу, яку використовує експерт при вирішенні питань.
Дослідницька частина експертного висновку описує процес дослідження та його результати, а також обґрунтовує виснов
експерта. Кожне питання, вирішене експертом, має відповідати певному розділу дослідницької частини.
У заключній частині висновки дослідження викладаються у вигляді відповідей на запитання в тому порядку, в якому во
викладені у його вступній частині. На кожне із поставлених запитань необхідно дати відповідь по суті або вказати, чому його
можна вирішити.