для дистанционного курса

1. 11. ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ДОРОГИНА БЕЗПЕКУ ДОРОЖНЬОГО
РУХУ
БДР може бути досягнута лише за умови одночасного проведення
комплексу заходів:
- удосконалення конструкції автомобілів та інших ТЗ;
- утримання ТЗ в належному технічному стані;
- суворе дотримання водіями та пішоходами не тільки ПДР, а й високої
культури водіння та взаємної ввічливості;
- забезпечення необхідними елементами як плану, так і поздовжнього
профілю доріг, які дозволяють рух автомобілів з високими проектними
швидкостями;
- підтримання високих транспортних якостей доріг дорожньо-
експлуатаційною службою шляхом забезпечення необхідної міцності,
рівності, коефіцієнта зчеплення покриттів, необхідних відстаней видимості
тощо;
- належне інформування водіїв про дорожню обстановкута правильний
режим руху шляхом встановлення дорожніх знаків, видачі маршрутних карт і
карт, використання місцевих телерадіо та інших засобів масової інформації.
СтатистикаДТП зазвичайвраховує кількість ДТП запевний період часу.
Відносний коефіцієнт аварійності використовується для порівняння відносної
небезпеки маршрутів або окремих ділянок дороги.
Згідно з офіційною статистикою, відносно невеликий відсоток аварій
відбувається через незадовільну дорожню обстановку, вважаючи, що
переважна більшість аварій відбувається в результаті неналежних дій водіїв.
Більш глибокий аналіз причин ДТП показує, що багато з них свідчили про
супутній вплив дороги, що утруднювало керування автомобілем або виявляло
помилки водіїв.
Аварії найчастіше трапляються в місцях, де водії стикаються з раптовим
ускладненням дорожньої обстановки, що зумовлює необхідність зміни

2. поточного режиму руху, часто різкого зниження швидкості. У цих місцях
через несприятливі поєднання елементів плану та профілю, слизьке покриття
дороги, погіршення її рівності, можливість раптової появи пішоходів тощо
допускається лише обмежена швидкість. При цьому, якщо немає підстав для
різкого обмеження швидкості на попередніх ділянках дороги, то втомлені
водії, у яких збільшився час реакції на небезпеку, або недосвідчені або
недисципліновані водії, які продовжують їздити на великій швидкості,
незважаючи на особливостірайонів попереду. дороги, раптово зіткнувшись з
необхідністю різкого зниження швидкості, можуть потрапити в аварійну
ситуацію.
Основнимипоказниками БДР є відсутність конкретних місць на дорозі,
де спостерігається різка зміна швидкості ТП на відносно короткій ділянці
дороги, а також невелика різниця швидкості на таких ділянках.
Дослідження психофізіологічних процесів, що відбуваються в організмі
водіїв, показали, що проходження складних ділянок дороги завжди
супроводжується різким підвищенням їх емоційної напруги. Усунення
небезпечних і незручних ділянок дороги забезпечує значне покращення умов
праці водіїв.
Хоча в аваріях на небезпечних ділянках буває лише кілька автомобілів,
у цих зонах вся ТП знижує швидкість, що знижує ефективність артеріального
тиску. Томузаходищодо підвищення безпеки руху передбачають якзниження
собівартості автомобільного транспорту, так і покращення умов праці водіїв
та підвищення комфортності пасажирських перевезень.
Найнебезпечнішими на дорогах є:
- на ділянках різкого зниження на відносно коротких ділянках дороги
допускаються швидкості, що забезпечуються елементами плану та
поздовжнього профілю, в основному через недостатню оглядовість і малі
радіуси кривих або недостатню прохідність;
- ділянки різкої невідповідності одного з елементів дороги швидкості,
яку забезпечують інші її елементи (слизьке покриття на кривій великого

3. радіусу, вузький малий міст на довгій горизонтальній прямій ділянці, крива
малого радіусу в кінці тривалого спуску , тощо);
- ділянки, де план і поздовжній профіль дороги створюють можливість
значного збільшення швидкостей, які можуть перевищувати безпечні при
заданій рівність і нерівності поверхні (тривалі спуски на прямолінійних
ділянках);
- ділянки, де водії можуть мати неправильне уявлення про подальший
напрямок дороги поза полем зору;
- місця злиття або перетину транспортнихпотоків на перехрестях, з'їздах
і розв'язках, перехідних швидкісних смугах;
- місця, де є можливість несподіваної появи надорозіпішоходів та в'їзду
ТЗ з узбіччя;
- ділянки, де однаковість придорожнього ландшафту, плану і профілю
дороги сприяє втратікерування швидкістю водіями легкових автомобілів або
де така однаковість призводить до втоми та сонливості водіїв вантажівок.
Методи «відноснихкоефіцієнтів аварійності» та «коефіцієнтів безпеки»
слід використовувати для визначення ділянок дороги, які характеризуються
невдалим поєднанням елементів, що створюють ризик ДТП, а також для
оцінки відносної небезпеки маршруту.
11.1 Оцінка відносної небезпеки ділянок доріг та виявлення
небезпечних місць методом «відносного коефіцієнта аварійності»
Метод «відноснихкоефіцієнтів аварійності» заснованийнаузагальненні
статистики аварій. Це особливо зручно для аналізу ділянок доріг, що
знаходяться в експлуатації та підлягають реконструкції.
Ступінь небезпеки ділянок дороги характеризується кінцевою
аварійністю, яка є добутком приватних коефіцієнтів, що враховують вплив
окремих елементів плану та профілю.

4. n
К
К
К
К
К 



 ...
3
2
1
підс , (11.1)
де 1 2
, ... п
К К К - особисті коефіцієнти аварійності.
Проекти для нових доріг не повиннідопускати ділянок, для яких кінцева
аварійність перевищує 10-15. У проектах капітального ремонту або
реконструкції доріг в умовах пересіченої місцевості необхідно передбачати
реконструкцію ділянок доріг з коефіцієнтами аварійності більше 25-40
залежно від місцевих умов. Рекомендуються організації дорожньо-
експлуатаційної служби:
- розмітити ПЧ, яка забороняє обгін з виїздом на зустрічну смугу, при
аварійності більше 10-20;
- заборонятиобгінта обмежувати швидкість руху приаварійності понад
20-40.
Оскільки вплив ухилу проїзної частини на криві та наявності
врожайностіна величину аварійності не враховується, то оцінка безпеки руху
повинна базуватися на еквівалентних радіусах кривих з таким самим
покриттям, що й розглянуті криві, але ухил повинен дорівнювати ухилу на
прямих ділянках.
Під планом і профілем виділяють графи для кожного з розглянутих
показників. В окремий стовпчик запишіть інтенсивність руху на різних
ділянках. Значення інтенсивності беруться з нових проектів доріг або з
обстежень, якіпроводяться дорожнімиорганізаціямиабо науково-дослідними
підрозділами, які виконують обстеження доріг для підготовки проекту
реконструкції.
За кожним з показників аналізується план і профіль дороги, виділяються
однорідні ділянки, для кожного з яких визначається аварійність. Значення
коефіцієнтів записуються в стовпці, відведені для кожного з них. Межі кожної
з виділених ділянок зносяться в спеціальній колонці остаточних коефіцієнтів
аварійності, виділяючи таким чином межі однорідних за ступенем безпеки

5. територій. Вплив кожного небезпечного місця поширюється на суміжні
ділянки, для яких приймаються однакові значення коефіцієнтів. Якщо на
кілька областейвпливає кілька факторів, візьміть значення тільки найбільшого
з коефіцієнтів.
Остаточний рівень аварійності визначається послідовно шляхом
множення приватних коефіцієнтів. Для наочності в спеціальному графіку
лінійного графіка будують графік кінцевих коефіцієнтів, піки яких
характеризують ділянки, найбільш небезпечні для можливості аварії.
Наведені вище значення коефіцієнтів приватної аварійності відносяться
до розрахункового стану дорожнього покриття при розрахунку елементів
траси - чиста шорстка, злегка зволожена поверхня.
У періоди весняно-осіннього заболочення та взимку транспортно-
експлуатаційні характеристики доріг істотно змінюються. Для цих випадків
використовуються сезонні коефіцієнти аварійності для оцінки змін умов
безпеки руху в різні пори року. Для оцінки впливу зношування покриття та
втрати рівності в процесіексплуатації вводяться коефіцієнти впливу рівності.
Значення всіх перерахованих вище коефіцієнтів наведено в довідковій
енциклопедії, т. II «Ремонт та утримання доріг».
При вживанні заходів щодо підвищення безпеки руху важливо в першу
чергу реконструювати найбільш небезпечні ділянки дороги. При цьому для
ділянок з рівними значеннями кінцевої аварійності необхідно враховувати
тяжкість аварій на них.
11.2 Виявленнянебезпечнихмісць методом «коефіцієнтів безпеки»
Коефіцієнт безпеки - це відношення швидкості руху, що забезпечується
певною ділянкою дороги, до максимальної швидкості, яку можна розвинути
на попередній ділянці. Чим менше значення коефіцієнта безпеки, тим більша
ймовірність нещасного випадку.

6. Швидкості, які забезпечує та чи інша ділянка дороги в поздовжньому
профілі, визначаються комп'ютерним розрахунком для легкового автомобіля,
прийнятого за розрахункову, з використанням диференціального рівняння
тягового балансу транспортного засобу. Методика розрахунку швидкості
змінюється з урахуванням впливу можливої недисциплінованості та
відсутності досвіду окремих водіїв.
Для кожної ділянки дорогибудуються графікидля обохнапрямків руху.
Якщо умови руху в різних напрямках різко відрізняються, то розклад можна
побудувати лише для напрямку, в якому можна розвивати найбільшу
швидкість.
На спусках швидкість розраховується за динамічними
характеристиками стану автомобіля на схилі з працюючим двигуном. За
площу різниці швидкостей береться місце, де розвивається проектна
швидкість - максимально допустима в умовах керування автомобілем на
дорозі з таким типом покриття. Умовно вважається, що тут швидкість слід
знизити до середньої швидкості руху (60 км/год).
При розрахунку швидкості не враховуються локальні обмеження,
встановлені правилами дорожнього руху (обмеження швидкості в населених
пунктах, залізничних переїздах, перехрестях з іншими дорогами, вигинах
малих радіусів, в зонах дорожніх знаків тощо). Не враховуйте зони
гальмування для плавної зміни швидкостіпри вході на вигини малих радіусів,
вузькі мости тощо. В кінці кожної ділянки визначте максимальну швидкість,
яку можна на ній розвинути, не беручи до уваги можливість їздити з ним на
наступних ділянках.
При розробці проекту реконструкції окремих ділянок дороги графік
швидкостей можна будувати на основі безпосередніх спостережень за
швидкістю. Існують два можливі методи збору необхідних даних.
У першому методі швидкість руху вимірюється на характерних
ділянках, визначених аналізом дорожніх умов. Швидкість визначають за
допомогоюрадіолокаційних лічильників, що випускаються промисловістюна

7. замовлення ДАІ, або секундоміри на час проїзду автомобільними секціями
зазвичай занадто довгі.
Другий метод організовує пробні поїздки по маршруту випробуваного
автомобіля, фіксуючи швидкість за допомогою вимірювачів режиму або
регулярно записуючи показання спідометра, що відповідають навіть десятим
частинам кілометра і моменту проїзду через характерні ділянки – мости,
кілометрові знаки тощо.
При їзді по маршруту одним водієм, незважаючи на приписуваний
режим вільного пересування, характерні особливості різних ділянок дороги,
що певною мірою відображає вплив досвіду водія та його індивідуальних
особливостей. Для більшої об’єктивності необхідно організувати поїздки на
тестовому автомобілі кількох водіїв та визначити коефіцієнти безпеки з
урахуванням швидкостей 85% безпеки.