Хронологічна таблиця основних подій правління у Києві Ярослава Мудрого та його синів.

1. Хронологічна таблиця основних подій правління у Києві Ярослава Мудрого
та його синів
Роки Події
Ярослав
1015 Перемога Ярослава над військом брата - князя Святополка
Володимировича біля Любеча. Початок князювання в Києві.
1016 Союз з цісарем Генріхом II проти Болеслава Польського, але цісар
зраджує Ярослава, і укладає союз з Болеславом
1018 Втеча з Києва під натиском польських військ короля Болеслава І, яких
взяв собі на допомогу Святополк Володимирович
1019 Битва біля р. Альти, перемога Ярослава.
1022 Похід до Берестя
1024 Битва під Ліственом між Ярославом і князем Мстиславом
Володимировичем, князем тмутороканським і чернігівським, де
Ярослав зазнав поразки.
1024 – 1026 Війна між Ярославом і Мстиславом
1026 Укладення миру у Городку під Києвом. Ярослав уступив Мстиславу
Лівобережжя Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав
володів до смерті у 1036 році.
1029 Бій проти ясів і касогів. Розширення володінь Києвської Русі до
Кавказьких гір.
1030 Зайняття земель між Чудським озером і Балтикою. Заснування м.Юріїв
(зараз – Тарту).
1030 – 1031 Відвоювання Червенських городів, які у 1018 р. захопив Болеслав I.
Здобуття від королівства польського земель між Сяном і Бугом,
заснування міст Ярослав і Белз.
1032 Похід на заволоцьких фінів.
1036 Після смерті Мстислава об’єднання під своєю владою всіх
лівобережних земель крім Полоцького князівства, яке було виділене в
уділ роду Ізяслава князем Володимиром Великим.
1036 Ярослав завдав поразки печенігам під Києвом.
1037 Будівництво Софійського собору (за літописом, за аналізом графіті і
німецькими писемними пам’ятками, собор було закладено раніше, за
Володимира), Золотих воріт у Києві
1037—1039 створено перший літописний звід.
1037 Заснування монастирів св. Георгіяя та св. Ірини (за Повістю минулих
літ)
1038 Похід проти ятвягів (литовських племен).
1039 Документально стверджено існування Київської митрополії,
узгодження церковного уставу.
1039 - 1047 Союз Русі і Польщі
30-ті роки XI
ст.
Укладення «Руської правди» або «Правди Ярослава»
1040 Похід на Литву.
1041, 1047 Походи на Мазовію у допомогу королю Польщі Казимірові.
1042 Похід на фінські племена ям і чудь (ходив син Ярослава Володимир,

2. наслідки походу невідомі).
1040, 1043 Посольства до цісаря Генріха III з пропозицією йому одружитися на
одній з дочок Ярослава, Генріх III відхиляє пропозицію.
1043 Похід на Візантію, який закінчився поразкою (похід очолили син
Ярослава Володимир та воєвода Вишата).
1049 (1050) Шлюб доньки Ярослава Анни з французьким королем Генріхом I.
1051 З ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона
митрополитом київським.
1051 Будівництво Києво-Печерського монастиря.
1054 Смерть ЯрославаМудрого. фактичний розподіл Київськоїдержавийого
синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син
Ізяслав.
Ярославичі
1054-1068 «Тріумвірат Ярославичів»: Ізяслава, Святослава, Всеволода.
1054 р. Князь Всеволод Ярославич переміг торків і уклав мир з половецьким
князем Болушем.
1054—1068;
1069—1073;
1077—1078
Правління Ізяслава I Ярославича.
1057 Волинь перейшла до Ізяслава після смерті брата Вячеслава, Ярославичі
спільно перевели Ігоря з Волині до Смоленська.
1057 Після смерті Ігоря Ярославичі поділили Смоленськ.
1060 Спільний похід Ярославичів на торків, або узів, які без бою повтікали.
1062 Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки
від хана Іскала, розорено Переяславську землю
1067 Перемога над князем Всеславом Полоцьким, який захопив міста
Ізяслава — Псков та Новгород, на р. Немизі
1068 Поразка руськихдружин у битві проти половців на р. Альті.
Сплюндрування половцямиКиївщини і Переяславщини.
1068 — 1069 Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено
Всеслава Полоцького.
1068 Битва на р.Снов між військами чернігівського князя Святослава
Ярославича та половецькго хана Шарукана.
1069
Похід польськогокороля БолеславаІІ Сміливого на Київ. Повернення
до престолуІзяслава Ярославича.
1072
Урочистеперенесенні мощів Борисата Гліба до нової церквиу
Вишгороді, яку спорудив Ізяслав.
1072 Вишгородська нарада князів. Укладення «Правди Ярославичів»
1073
Початок збройноїборотьби Ярославичів за київський
великокнязівськийпрестол. Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з
Києва. Його землі було поділено: Святослав приєднав до своїхволодінь
Київщину та Поволжя, а Всеволод — Волинь і Турів.
1073–
1076 рр.
Князювання в Києві СвятославаЯрославича
1073, 1076
Створення найдавніших пам’ятокписемностіРусі — «Ізборників
Святослава».
1075 Булла папи Григорія VII від 17 квітня 1075, за якою влада в Києві

3. повинна була належати Ізяславовіта його синовіЯрополкові.
1076
Київським князем після смертіСвятославастає Всеволод Ярославич,
але через півроку повертає престолІзяславу.
1078
Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руськісправи
польськогокороля БолеславаІІ
1078
Війна між «старшими» і «молодшими» князями. Всеволод здобув від
Ізяслава Чернігівщину, якоюколись володів Святослав. Це викликало
похід Святославичів, яких підтримали інші «ізгої». На допомогу вони
взяли половців. На Нежатиній ниві — урочищі біля Чернігова — стався
бій, в якомузагинули Ізяслав і молодийкнязь-«ізгой» Борис
Вячеславич.
1078–
1093 рр.
Князювання в Києві Всеволода Ярославича
1078 Був розбитийполовцямина ріці Сожиця (Оржиця).
1090 — 1092 Голод і мор у Києві