Завантажити http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_kozaka_shvajki/59-1-0-906

1. 1
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
ААннккееттаа ррооммааннуу ВВ.. РРууттккііввссььккооггоо ««ДДжжууррии ккооззааккаа ШШввааййккии»»
Зміст
1. Історична довідка..................................................................................................................................1
2. Про зародження козацтва....................................................................................................................2
3. Про козаків у романі В.Рутківського................................................................................................3
4. Жанр ........................................................................................................................................................3
5. Художній час і простір..........................................................................................................................3
6. Композиція .............................................................................................................................................3
7. Головні герої...........................................................................................................................................4
8. Тема..........................................................................................................................................................4
9. Ідея ...........................................................................................................................................................4
10. Проблематика ......................................................................................................................................4
11. Характеристика образів.....................................................................................................................4
Санько і Грицик....................................................................................................................................4
Пилип Швайка ......................................................................................................................................5
Дід Кудьма..............................................................................................................................................5
Дід Кібчик...............................................................................................................................................5
Демка Дурна Сила.................................................................................................................................5
Юзеф Тишкевич....................................................................................................................................5
12. Короткий зміст.....................................................................................................................................5
Частина перша Втеча з рідного дому. ...................................................................................................5
Частина друга На козацьких островах. ................................................................................................7
Частина третя Джури вирушають у дорогу.........................................................................................9
Джерела.....................................................................................................................................................10
1. Історична довідка
Наприкінці XV століття українські землі —
Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля,
Київщина; Переяславщина входять до Великого
князівства Литовського. Основна маса населення в
цей час зосереджувалася на обжитих землях
Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної
Київщини. Решта території України — Середнє
Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя — була майже
не заселена. Ватаги так званих ухідників із
прикордонних селищ селились на уходах — в гирлах річок — і там рибалили, добували
мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини,
Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на
Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних
прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві
колонізаційні хвилі: панська — в особі магнатів, переважно старост південно-східного
прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі
козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно
спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського
півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р.
кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського
султана. У XV—XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби

2. 2
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів
державою, український народ організував його самотужки.
2. Про зародження козацтва
В умовах антифеодальної боротьби, протесту
проти соціального і національно-релігійного
гноблення в XV- XVI століттях на півдні України
зароджувалося козацтво, яке протягом багатьох
століть виступало основною силою в
антифеодальній і національно-визвольній
боротьбі.
Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах
XIII ст. У перекладі з тюркської означає
«одинокий», «схильний до розбою, завоювання».
Існують й інші трактування цього слова. Так, у
словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр».
У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ
за здобиччю або боротися з татарами.
Козак - це вільна людина, незалежний озброєний воїн. Наприкінці XV століття про
козаків ідеться в дипломатичних листах між Росією, Польщею, Туреччиною, Кримом та
іншими державами. Основні причини виникнення козацтва - посилення феодально-
кріпосницького і національно-релігійного гніту українців з боку Литви і Польщі, потреба
захисту своїх земель від постійних нападів султанської Туреччини і Кримського ханства.
Рятуючись од чужинецької навали, селяни й містяни тікали в незаселені (дикі) степові
землі Подніпров'я і Побужжя.
Значна кількість козаків зосереджувалася біля великих міст-замків: Канева, Черкас,
Корсуня, Брацлава та інших. Вони займалися «уходництвом» - рибальством, мисливством,
бджільництвом, землеробством та різними ремеслами. Живучи на прикордонних із
татарами землях, козаки весь час відчували загрозу нападів (через степи проходили
татарські шляхи - Чорний, Куч-манський, Муравський та інші), тож завжди мали при собі
зброю і були готові в разі потреби її застосувати. Захищаючи свої землі, козаки часто самі
нападали на турецькі й татарські обози, здійснювали успішні походи в Туреччину. Так
вони вдосконалювали військове мистецтво, поповнювали запаси зброї і господарського
майна. Пізніше в козаків з'являються елементи військової організації: формування
окремих загонів, обрання отамана. Основу козацтва становили українські селяни і міське
населення. Утім часто до них долучалася і дрібна шляхта, що тікала від гніту великих
магнатів.
XV столітті на околицях України були дикі степи, у яких жили войовничі кочові племена,
що нападали на українські села й міста, грабували й забирали ясир — живий товар. Цим
займались і татари. Потім людей перепродували, як худобу, на невольничих ринках у
Туреччину. Багатих людей родичі могли викупити за великі гроші. Козаки теж збирали
пожертви й визволяли своїх побратимів. Але щастило не багатьом. Щоб уникнути
несподіваних нападів, козаки посилали своїх вивідників у Крим, навіть у саму Туреччину,
бо ті знали кілька мов, звичаї, були кмітливими й спритними, мали акторські здібності.
Далеко вперед висилали козаки сторожу, яка мала свою «пошту», приручаючи диких
тварин, птахів і навіть риб; сигналізацію.
Сторожі вміли добре маскуватися в лисячих норах, у плавнях на островах. Їхня
кмітливість і вміння виживати в екстемальних умовах створювали враження, що вони
чарівники, наділені надзвичайними можливостями — перетворюватися на вовкулаків,
відсилати стріли назад, на того, хто стріляє. Хоча, як бачимо з книги, деякі козаки дійсно
володіли характерництвом — гіпнозом, здатністю присипляти сторожу, навіювати
потрібні думки, спонукати до інших, ніж противник думав, дій.

3. 3
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
3. Про козаків у романі В.Рутківського
У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно,
найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні
полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося
здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь
називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик
казав таке:
– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не
брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на
ногайця.
Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту
частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі,
що хотіли поживитися за чужий рахунок.
- Козаки – це колишні землероби.
- У дніпровських плавнях ловили й в’ялили рибу, полювали на звіра (бобра, видру,
куницю), добували мед.
- Захищалися від грабіжників
- Об’єднавшись, захищали від татар рідну землю.
Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької
старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в
походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в
українську потрапило як запозичення з татарської.
4. Жанр
Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» – це перша книга з історичної
трилогії В. Г. Рутківського для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-
ГА» у 2007 році
«Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел,
зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної
історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах
порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики.
Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька,
приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до
волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на
татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
5. Художній час і простір
Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в
1487-1488 роках.
6. Композиція
Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин:
Частина 1 «Втеча з рідного дому»
Частина 2 «На козацьких островах»
Частина 3 «Джури вирушають у дорогу»
Частина 2 «На козацьких островах»
1) На кам'яному острові
2) Це був Тишкевич!
3) Самі на острові
4) Тишкевич
5) Допит
6) Гонитва
7) Санькова ворожба
8) Двоє серед степу
9) Пастух Рашит
10) В гостях у Вирвизуба
11) Пригоди Дурної Сили
12) Хто ж вивідник?
13) Ворожбит Грицик
14) Суд у плавнях
15) Козацькі розмови

4. 4
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
7. Головні герої
Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина;
Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок
дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила,
дід ворожбит Кудьма;
козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів;
татарина Рашит.
Негативні персонажі: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і
сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від
стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях
змушений визнати власну поразку), татари
8. Тема
Зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого
вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським
набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва
9. Ідея
Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради
10. Проблематика
Боротьба добра і зла.
Дружба й зрада.
Стосунки людей і тварин.
Відносини між дорослими й дітьми.
Духовна сила й духовний занепад.
11. Характеристика образів
Санько і Грицик
Санько Грицик
Соціальне становище
Єдиний син у матері, яка його дуже
любить і опікає
Став круглим сиротою після набігу татар на
село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську
череду, за що його годують, одягають і дають
прихисток по черзі жителі села.
Чим займалися у Воронівці
Наглядав за курчатами Пасе селянську і панську худобу, лише його
любить і слухає страшний бугай Петрик
Риси характеру
Мрійливий, спокійний, розважливий Жвавий, непосидючий, запальний, рішучий,
щирий
Виняткові здібності
Неабиякий ворожбит, має рідкісний дар:
уміє подумки віддавати накази й
навіювати
Має зіркі очі. Не дає себе одурити
Друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом
Воронівкою.
Самостійні, наполегливі, сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні;
володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються.
«Ми не діти, - набурмосився Грицик. - Ми з лука вміємо стріляти, правда ж, Саньку? І на
шаблях б'ємося. І підкрадаємося так, що ніхто й не побачить».
Ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від
узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності
козакування.

5. 5
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
Пилип Швайка
Уміння, майстерність, хист Вольові якості Почуттєві якості
Кращий козацький вивідник
(розвідник) землі
переяславської; знає мову і
звичаї татар, має серед них
вірних людей; ходить
безшумно, безшелесно; наче
нікуди не дивиться, а все
бачить; бездоганно володіє
зброєю і тримається на коні.
Сміливий, розумний,
спостережливий,
витривалий, кмітливий,
відважний, рішучий; звик
покладатися лише на себе.
Вірний товариш,
турботливий і уважний до
хлопців і братчиків, поважає
літніх козаків, дослухається
до їхніх порад; любить рідну
землю, гарно її знає, захищає
від ворогів.
Справжній лицар, який
щиро служить своєму
народові, товариству
Дід Кудьма
- таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає
таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до
всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою
долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і
читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чисте. Може спокійно дивитися в очі пращурам
своїм».
Дід Кібчик
основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь
ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні
поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить
місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі
Демка Дурна Сила
Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не
надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї
людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона
засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів.
Юзеф Тишкевич
Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам – беку,
навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села,
продає татарам відомості про козаків,
грабує та вбиває в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана
Кобильського),
підступний і жорстокий, хитрий, підступний, скупий, ниций, брехливий
дбає лише про власні інтереси
загинув, коли втікав з поля бою, від стріл татар
12. Короткий зміст
1 КНИГА «Джури козака Швайки»
Частина перша Втеча з рідного дому.
Смерть Гафура-аги
Швайка, найвидатніший з уруських розвідників, який отримав своє прізвисько за те, що вбивав
татар як швайка, втікає від Гафура-аги та інших татар на своєму вже другому коні Вітрику. Вже
другий день триває переслідування, Швайка поранений. От його наздоганяють у виді підкови
татари та хочуть зловити тільки живцем, щоб потім здерти з нього шкуру і повісити іншим для
остраху. Та от Вітрик мчить швайку до діброви, де Швайка вбиває Гафур-агу, а інші перелякані
татари тікають, щоб іх так само не вбили.
Проводи козаків
Дванадцятирічний Санько, який має пасти курчат, разом зі своїм ліпшим другом Грицьком, який
має пасти корів, біжать, щоб подивитися як хлопці з їх Воронівки підуть козакувати, тобто
попливуть полювати та рибу ловити. Це татари назвали це ремесло козацтвом, що означало вільна

6. 6
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
людина. От дід Кібчик (Грицик називає його дідо), який все життя козакував і навіть до моря
ходив, надає останні поради молодим козакам, щоб вони тільки на островах ночували, а як
припливуть до Кам’яного острова, то нехай примкнуть до Василя Байлемового. Козаки
відпливають, а Санько з Грицем і дідом ідуть додому. Гриць розповідає діду, що він якось бачив
нечисту силу на згарищі, на що той накричав на нього та заборонив більше туди ходити.
Врятуймо Воронівку
Грицько розповідає Санькові, що минулого тижня пас череду і одна з корів втекла, а коли він
почав її шукати то видерся на гору і побачив, як на згарищі щось заблищало та заходило: не то
вовк, не то людина. Потім він почув звуки і почав тікати, а його наздоганяли аж до Воронівки, то
була корова, що втекла. Наступного дня він ходив на згарище і бачив там сліди як людські так і
вовчі. Хлопці вирішили, що то вовкулаки оселились там і їм потрібно взяти когось з дорослих і
перевірити ще раз згарище. Тут бугай Петрик з череди Грицька зайшов у село та наробив
переполоху. Всі боялися цього бугая, тільки Демно Дурна Сила, що був на 3 роки старше хлопців
хотів ломакою прогнати Петрика, та дід Кібчик не дозволив. Грицько заспокоїв Петрика, та сказав
Санькові, що вони візьмуть з собою Демка на згарище.
Похід на вовкулаків
Демко, як завжди отримав від діда за те, що через свою силу зламав граблі і саме чухав себе нижче
спини, як Грицик з Санькою запропонували піти вночі на вовкулаків. Спочатку він вагався, аж
поки не вирішив іти з довбнею — з нею нічого не страшно. Вночі Грицик з Демком розбудили
Санька за допомогою прив’язаної до ноги мотузки та вирушили на згарище підстарости Сідрика.
Біля кам’яного льоху вони побачили якусь постать та почули звуки, а коли опритомніли, то вже
довбня висіла на дереві. Ранком всі повернулися додому, та от попало різкою тільки Демкові від
діда, що той ходив на згарище.
Суперечка
Швайка приїжджає до пана Кобильського канівського старости, який намагається вмовити того
докладати про інших козаків, хто де полює та що здобуває, щоб потім обкласти даниною. Та
Пилип (їм’я Швайки) відмовляє та пригрожує переяславським старостою Михайлом Масло, якого
пан Кобильський боїться і зі словами «Я вас не чув і ви мене не бачили» іде від пана. Кобильський
лається і кличе Тишкевича та наказує тому взяти ще п’ятьох хлопців та вбити Пилипа за ослух.
Вночі не поспішаючи дорогою Швайка чує, що хтось попереду чатує на дорозі. З розмови він
розуміє, що то по його душу. Хоча він може їх сам порішити та жаліє їх (вони ж однієї з ним крові,
а не татари) і оминає і їде далі.
Пастухи
Грицик пас худобу не сам, а ще з трьома старими пастухами і полюбляв слухати їх розповіді. Та
сьогодні Петрик був не в гуморі і Грицик пас його поодаль. Та от пастухи побачили, що пан
Кобильський скаче зі своїми людьми і щоб не влетіло їм від нього сховалися, а Грицику наказали
залишитись. Кобильський вирішив обїхати свої села, щоб назбирати провіанта та молодих хлопців
для захисту від татар, адже Швайка сказав, що вони нападатимуть. А раз Швайка так сказав, то так
воно і буде. Пан підїхав до череди, порадів своїй худобі, наказав Грицику добре стежити за
худобою та поїхав далі до села. Пастухи повернулися та відправили Грицика до Воронівки, щоб
зрозуміти навіщо пан приїхав.
Грицикові жарти
Грицик прибігає до села і бачить як челядь пана з десяток людських возів нагромадила людським
збіжжям та поприв’язувала молодих хлопців до них. Тишкевич хотів залякати діда Кібчика та
натомість отримав від Демка. За це Демка б’ють та також прив’язують до воза. Грицик допомагає
Санькові випустити тітку Мокрину (мати Санька) з льоху та разом із ним вибігають на вулицю з
криками «Тікайте! Татари йдуть!» Пан разом з челяддю кидають вози і хлопців і тікають. Коли
воронівцям стає зрозуміло, що то був жарт — всі довго сміються, але приймають рішення сховати
хлопців бо пан цього не простить.
Бугай Петрик
Бугай Петрик товаришує з Санькою. Після обіду приїзджають двоє челядників від пана та
збираються схопити хлопців, натомість Петрик роздирає живота коня одного з вершників, а
іншому не дає можливості наздогнати дітей. Пізно ввечері Санько та Грицик приходять до хати
тітки Мокрини. Вона дає їм вузолок та наказує сховатися бо їх хочуть вбити, Санько помічає
синьці у матері. Хлопці йдуть з дому, а до неї приходе дід Кібчик якому також дісталося. Він
сумний, що сам їх не побачив, так як хотів порадити де сховатися.

7. 7
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
Людський голос межи звірів
Грицик і Санько не знали куди податися, тож вирішили переночувати на Сторожовому Дубі. З
нього було видно все навкруги. Вночі їх розбудив якийсь звір (можливо дика кішка), він вже
майже видерся на дерево, але потім розвернувся і заліз на інше дерево. Потім проїхав якийсь
вершник, він також не помітив хлопців. На ранок під деревом було пару ножів, луки та стріли та
було вирішено рушати до Кам’яного Острова.
Медова яма і вовк
Грицик і Санько вже зайшли в невідомі їх місця, розмовляючи Санько раптом вступив у щось
м’яке і тепле. Зненацька повилітали купи бджіл, що погнали хлопців далеко. Коли бджоли від них
відчепилися, то вони вже були покусані: губи, очі, шиї. Вони вирішили перейти на другу сторону
річки та побачили там здоровезного вовка, що чатував їх там. Тож вони вирішили зробити плота
та пливти далі на ньому і тільки вони відпливли, як вовк вже прибіг до того місця де вони щойно
були.
Нічні супутники
Вже другу добу пливуть на своєму плоті хлопці, який схожий на копицю, що ніхто на
здогадається, що то пліт. Увечері лежачі Грицик і Санько побачили дві лодії з трьома, що також
спливали. За їх розмовою було зрозуміло, що то челядники пана, що ловили тут козаків і забирали
їх здобич.
На обійсті рудого Мацика
Так як де знаходиться Кам’яний острів ніхто не знав вирішили відшукати когось, хто їх направить.
Знайшли чоловіка, але він був нетутешнім і вказав їм дорору до рудого Мацика — він має знати.
Дорогою вони бачать п’ятьох, що переодягаються татарами і слідують за ними. Вони грабують
рудого Мацика і хочуть його втопити, але той насвистував і прибіг вовк, що перегриз горло
одному з коней. Рудий Мацик тим часом тікає.
Над озером
Втікаючи хлопці добігли до озерця, напилися там та заснули. Після обіду вони побачили куряву,
що наближалася до них. То був молодий вершник, якого доганяла купа татар. Грицик і Санько
сховалися, а втікач, так як не було куди подітися пригнув в очерети біля озера, відпустивши коня.
До вечора татари шукали козака у озері, весь очерет вирізали, але його не знайшли та поїхали.
Коли Грицик хотів забратися на дерево, щоб звідти пошукати втікача, то зрозумів, що той на тому
дереві.
Перший бій Дурної Сили
Демко Дурна Сила став жовніром у пана і разом з іншими поїхав ховати худобу пана. Та коли
вони гнали воронівську худобу з’явилось зо 20 татар, а потім ще 20 і інші челядники повтікали.
Залишився лише один Демко, його обступили та хотіли взяти у полон, щоб продати. Перші аркани
він відбив, але шостий накинули йому на шию.
Людина з дупла
З дупла верби куди намагався залізти Грицик виліз козак, який назвав себе Пилипом. Він розповів
Саньку, що знає хто вони такі, де весь час ховалися та це він їм під Сторожевим Дубом залишив
зброю. Далі він їх перевів на нове місце, залишив на деякий час, а вже повернувся з Вітриком та
розповів, що навкруги татари.
Частина друга На козацьких островах.
На Кам’яному острові
Пилип привів їх до Кам’яного острова, де їх зустрів Василь Байлемів. На острові також були
хлопці з Воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий Мацик. Після вечері та розпитів у
хлопців що і як там дома вони заснули. Вночі Грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і
гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. Гриць зойкнув.
Це був Тишкевич!
На крик прибігли козаки і у вовкові впізнали Барвінка, який урятував Мацика і був вовком
Швайки. Далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. Санько сказав, що в одному з них
впізнав Тишкевича. Далі Швайка сказав, що є погана новина на землі Воронівки напали татари.
Санько каже Швайці, що напевно щось сталося з Демко та Тарасівкою.
Самі на острові
Козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. Швайка
залишив Барвінка на допомогу хлопцям. Хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили
два човна з трьома людьми. Один з них був Тишкевич.

8. 8
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
Тишкевич
Троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з Барвінком сховались).
Тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. Хлопці тим
часом взяли Тишкевича у полон та зв’язали йому руки. Коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що
на острові є козаки і передали одного злодія Швайці. Ті не довго думаючи дременули з тих місць.
Допит
Повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але Мацик і Швайко пішли проводити
бранців. Тож Василь разом з іншими почали допит Тишкевича, той сказав, що його звати Семен і
просив його відпустити. Вирішили дочекатися Мацика і Швайку, щоб вони вирішували хто ж він
є. Та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік.
Гонитва
Всі схопились на коней та не знали куди скакати. Тут прискакали Мацик і Швайка. Швайка
наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів, а сам продовжив гонитву за Тишкевичем. За ним
поскакали тільки Санько і Грицик. Швайко дізнався, що Тишкевич вже давно слугував як пану так
і татарам і постійно здавав козаків. Хоч Вітрик і був найшвидший, але Тишкевич встиг доскочити
до стану татар.
Санькова ворожба
Швайка, щоб відволікти татар пускає Вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. Татари
переслідують коней, а Іслам-бек з Тишкевичем розмірковують як далі діяти. Тишкевичу дають
сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові. Татари ловлять коней і починають
прочисувати степ у пошуках Швайки і хлопців. Санька подумки наказує татару, що проходе повз
них їх не помічати. Татари їдуть, вони врятовані.
Двоє серед степу
Тишкевич побитий повертався від Іслам-бея. То його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку
попав і 8 людей втратив. Тут його хотів задушити Дурна Сила, що втік під час переправи, але
впізнав Тишкевича і відпустив. Тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши Демка, що
Швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана Кобильського, то тепер Демко винен
гроші пану за його викуп і Тишкевичу за коня.
Пастух Рашит
Вже три доби йшли степом Швайко і хлопці, Санькові було зле, після того як він відвадив
татарина. Швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин Рашит. Пастух
дав їм коней, зілля Санькові, щоб підлічити. А Санько бачив сни, як будуть вони з Грицем
великими козаками, як посадять Швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. Також друзі
дізнаються, що Швайко то є син підстарости Сидірка, а Санька скоріш за все є ворожбит, і Швайко
хоче його відвести до діда Кудьми, його теж бачив Санька у сні.
В гостях у Вирвизуба
Швайко і хлопці прибули до Вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що
Швайко зрадник. До того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. Всі розуміють, що це
Тишкевич. Вирвизуб каже, що майже їх спіймали та Тишкевич втік до бея, а другий кремезний
десь пропав.
Пригоди Дурної Сили
Демко разом з Тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. Першого зустріли
Верховодку, який розказав де інші ловлять. Тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли
повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з Демко далі. Тишкевич залишав
Демка одного, а сам ходив «торгуватися». Коли в них було вже багато здобичі, Тишкевич
направився до хлопців Видризуба, а Демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до
Сторожевого Дубу біля Воронівки і чекати там. Коли Демко чекав Тишкевича то побачив свого
діда і побіг йому на зустріч. Тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього.
Демко вийшов до діда.
Хто ж вивідник?
Діди разом з Демком прийшли до коней, де Дурна Сила розповів їм звідки здобич і що це він з
Тишкевичем отримав. Всі зрозуміли якою ціною це дісталося. Потім приїхали Швайка з хлопцями,
Швайка лозиною побив Демка, що той з Тишкевичем злигався і його осоромив як вивідника.
Потім розповів, що козаків було вбито, тому дід Кібчик з Дурною Силою вирішують поїхати і
повернути награбоване.
Ворожбит Грицик

9. 9
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
Дід Кудьма вирішив перевірити сили хлопців та запитав їх, що вони бачать. Санько побачив
Тишкевича там, де його мав чекати Демко. Так воно і було. Дід вирішив, що Грицику краще
залишитись зі Швайкою у якості джури (чистити зброю та навчатися козакувати), а Санько буде з
ним. Потім нацькував вовків на Тишкевича, та вони наздогнали і загризли коня Тишкевича, сам же
він видерся на дерево і сховався там.
Суд у плавнях
Дід Кібчик разом з Демком вийшли на рудого Мацика, що послав за Вирвизубом. Коли той
приїхав, то йому вже розказали всю історію про Демка і Тишкевича. Вирвизуб вирішив, що долю
Демка має вирішити Грек, єдиний з живих кого обікрав Тишкевич. Грек пожалів Демка, забрав
свої хутра і дарував йому життя. Дід разом з онукою лягли спати, так як наступного дня мали
сюди приїхати їх козаки з Воронівки.
Козацькі розмови
Ранком приплили воронівські козаки і почалася риболовля. Багато наловили риби, дід Кібчик
наварив доброї юшки та почалися розмови про долю України. Про те, що її топчуть татари та і
власні князі і старости ображають. Що всі вже згодні війною проти ворогів іти та немає того, хто
міг би об’єднати та очолити козаків.
Частина третя Джури вирушають у дорогу.
З вовкулацького кута
Настала зима, весь цей час Саньку на згарищі навчав дідо Кудьма ворожби та всьому, що знав сам.
Дідо почав слабшати та кашляти. Якось Санька вийшов надвір пограти з трьома вовченятами, що
росли у них та прибіг Барвінок, який приніс звістку від Швайки у торішніх реп’яхах за вухом. Так
як Санько вже трохи навчився читати, то прочитав «Татари відійшли у степ. Кам’яниця наша.
Приходьте до печер.» Було вирішено збиратися іти. Глухі печери Санько з дідо прийшли до печер,
там їх зустрів Грицик і Швайка. Грицик виглядав як справжній панич: кожушок, червоні чоботи,
шапка і шабля. В печері було ще четверо — це їм мали дістатися вовченята, що вигодовувались на
згарищі. Вбіг Грицик і подарував Санькові кожушок, червоні чоботи, шапку і шаблю.
Битва на Кам’яниці
Швайка розповідає як здобули перемогу на Кам’яниці. Так як дід Кібчик та інші козаки вирішили
зимувати, то дід знайшов острів і біля нього кам’яну гору яку добре укріпили. Коли ж орда
прийшла, то два дні не могла взяти гору. Багато ординців полягло і втекли. Козаки розмірковують,
що тепер багато хто примкне до них і зможуть вони нижче Дніпра зробити січ, яка не буде давати
татарам гуляти по Україні.
Втрачена зброя
Грицик разом з Санькою вирішили розважитись і Санько заворожив козака Остапа, що той почав
як вовк зі своїм вовком гратися, а потім підвівся і нічого не пам’ятав. Потім пішли хлопці на
шаблях битися і почули чийсь рев — то був ведмідь. Вони давай навтьоки, аж поки не зустріли
дідо Кудьму який зупинив ведмедя і допоміг йому з зубом, а Санька пристидив, що той сам не
допоміг ведмедю. Дідо зауважив, що вони так бігли, що і шаблі погубили.
Швайка в біді
Швайка вирішив поїхати до пана Кобильського і попередити його що навесні готується орда татар
напасти на переяславські землі, та коли приїхав туди його скрутили і кинули до льоху, Тишкевич
сказав, що хан за його живу шкуру дасть отару коней. Дідо Кудьма відчув щось неладне, зібрав
козаків, взяв Санька і Грицька і поїхали до пана. Там він разом з Саньком навіяв усім, що він є
переяславський староста, звелів відпустити Швайку, а Тишкевичу відшмагати пана Кобильського.
Коли козаки роз’їхались і мара впала, то Тишкевич втік, так як зрозумів, що йому це пан не
простить.
Кінець Вовкулацького кута
За Тишкевичем погналися челядники, а дідо Кудьмі стало зле. Його відвезли до стану козаків і там
він через деякий час помер.
Мацикові товариші
Після смерті козаки розїхались, Швайка взяв до себе в джури і Санька і вирушили вони у
Воронівку козаків з собою кликати. Пилип зібрав зо два десятки відчайдухів, ще стільки ж
прибилося з сусідніх сіл і вирушили в дорогу до Вирвизуба. Дорогою зустріли Мацика з десятком
козаків та ще прибилося до них 5 чоловік з Берестового. На Бобровому острові На Бобровому
острові оселилося вже близько 200 козаків. Дід Кібчик разом з Манюнею (нове прізвисько Демка)
побудували шатро на 50 місць для воронівських хлопців. На острові кипіла робота, а Вирвизуб

10. 10
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
пробував на силу новоприбулих і казав кому казани варити, а кому шаблю точити. Потім Швайко,
Грицик і ще троє козаків пішли в розвідку, а Санька Швайка залишив.
По татарському сліду
Неділю не було вістей від Швайки, потім прийшов Грицик з одним з козаків, а на наступний день
лише Швайка. Новини були погані: татар зібралося 10 тисяч і були вони біля Сули, а козаків лише
1 тисяча. Швайка сам поїхав у розвідку і через чотири дні повідомив, щоб козаки їхали до
Вербової балки. Так і зробили. Коли приїхали, то взнали, що одне крило вже пройшло (5 тисяч
ординців).
Напад
Татари зупинились на ночівлю. Вирвизуб послав Швайка зняти вартових, Мацика дати ножі
полоненим, Василю Байлему відігнати татарських коней. Санько з Грицем передали ножі в’язням,
заговоривши вартових. Коли Саїд-мурза вирішив наступного дня знов повторити набіг на
поселення, напали козаки і він скочив на коня і втік. Козаки перемогли. Серед бою у Манюні хтось
забрав довбню, то була тітка Мокрина.
Жінок у таборі не тримати!
Козаки повернулися на острів, а разом з ними і жінки-полонянки. Поки старшина розмірковувала
як краще захиститися від татар які придуть помститися, жіноцтво почало на острові свої порядки
та ламати дисципліну. Тож дід Кібчик зі старшиною приняли рішення, що жінок на острові не
може бути і відправили всіх додому, навіть тітку Мокрину, що не хотіла залишати Саньку, тож він
її заговорив.
Засідка
Два тижні знадобилося Саїд-мурзі, щоб зібрати нове 5 тисячне військо і підійти до плавнів. Разом
з ним був Тишкевич. Мурза наказав першій тисячі вбити всіх козаків (близько 50), що
роз’їжджали перед плавнями. Та перед самими плавнями, коли вже майже наздогнали козаків
вони потрапили у трясовину, яка була з 3-х боків, а з заду козаки їх почали поливати стрілами. То
була засідка. Коли ж Саїд-мурза це взнав, то наказав всьому військові нападати.
Битва у плавнях
Татари спішилися і пішли у дніпровські плавні. Всі козаки розбилися на десятки, так як більшою
кількістю робити в плавнях нічого і почали бити татар та заводити у трясовину. Четверо татар
вийшло на галявину де були Грицик, Санько, поранені козаки і Петрик. Петрик захистив хлопців,
але коли доганяв останнього бусурмана теж пішов під воду. Добралися зо 40 татар і на острів, де
переховувались діди. Вони спалили воронівський курінь, але підійшов Швайко зі своїм загоном і
допоміг дідам добити татарина. Вже надвечір Саїд-мурза засурмив відступ: половина татар так і не
повернулася з плавнів.
Джури вирушають у дорогу
Козаки теж зазнали значних втрат, залишилось їх з 4 сотні і то більшість були ранені. Не було вже
ні Остапа Кокюби, ні Мацика, ні більшості воронівських хлопців. Козаки вирішують згодом
перебратися на Чортицю, так там буде краще боронитися і самим від татар і на землі України не
пускати. Швайко бере двох своїх джур (Санька і Грицика) і відправляється з ними у далекі
татарські землі розвідувати і навчати козацької справи.
Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О.
Джерела
Дубейко Г.В. Урок позакласного читання за твором Володимира Рутківського «Джури
козака Швайки». – Режим доступу: http://ua.convdocs.org/docs/index-91006.html
Зарихта О. Духовна краса та виняткова сміливість героїв Володимира Рутківського.
Історичне буття українського народу через світосприйняття дванадцятилітніх джур козака
Швайки. – Режим доступу: http://olgazarykhta.blogspot.com/2014/12/blog-post_72.html
Кравчук Л. І. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних,
сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору. –
Режим доступу: http://kravchuklybov.blogspot.com/2014/12/blog-post_11.html
Марченко Н. «У дитячої літератури є два могутні крила: історія і фольклор». – Режим
доступу: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=5542
Наконечна Л.Р. В.Рутківський."Джури козака Швайки". – Режим доступу: http://filoloh-
hus.blogspot.com/p/blog-page_19.html

11. 11
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/anketa_romanu_v_rutkivskogo_dzhuri_
kozaka_shvajki/59-1-0-906
Орищин Р.Ф., Грабовська О.М. В. Рутківський. «Джури козака Швайки» («На
козацьких островах»). Творчість відомого українського письменника. Твір про
волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Тема боротьби
українських козаків проти татарської орди. – Режим доступу:
https://docs.google.com/document/d/18E8WTOg1Xf0HoEn1wMxInG4jbCIA4SiphHkZWbn5fS
w/edit
Павлів І. Володимир Рутківськии. «Джури козака Швайки». Дидактичні матеріали і
методичні орієнтири до вивчення твору. – Режим доступу:
http://www.docme.ru/download/864221
Павлів І. В. Уроки з української літератури для 6 класу: навч. посіб. – К.: Дивослово,
2015. – С. 123-141
Панасюк О.І. В.Рутківський. "Джури козака Швайки". Дидактичні матеріали. – Режим
доступу: http://metodportal.com/node/30768
Паращич В. В. Українська література. 6 клас : розробки уроків.— Х. : Видавництво
«Ранок», 2015.— С. 91-119
Солонинка Н.І. Конспект уроку на тему: «Володимир Рутківський. Творчість відомого
українського письменника. «Джури козака Швайки» – твір про волелюбних, сміливих
героїв, які уміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору». – Режим
доступу: http://academia.in.ua/?q=node/2478
Фоменко Е. А. Звитяга і мужність козаків. – Режим доступу: http://oin.in.ua/zvytyaha-i-
muzhnist-kozakiv/
Українська література. 6 клас. Розробки уроків/ укладання Р.Орищин, Л.Залюбовської. –
Тернопіль: підручники і посібники, 2014. – С.65-70
Скорочено. В.Рутківсьткий «Джури козака Швайки». – Режим доступу:
http://dovidka.biz.ua/dzhuri-kozaka-shvayki-skorocheno/