Вшанування символів України

1. Видавнича група «Основа» № 3 (88) березень 2012 р.
Правове виховання
37
О. М. Стельник, учитель української мови та літератури, Червонозаводської ЗОШ № 1,
Лохвицький район, Полтавська обл.
Вшанування символів України
(матеріали до урочистої лінійки)
Сьогодні! — бо завтра буде пізно знову,
Усі ми разом — плекаймо волю, віру, мову,
Усі ми разом — плекаймо батьківщину милу,
Бо тільки єдність переможе силу!
Сьогодні! — для здійснення ідей високих,
На землях прадідів, одвічних і широких,
На землях правнуків, нова доба і час
До спільності негайно кличуть нас!
Сьогодні! — Тарас Шевченко молить до народу:
Обнімітесь, брати, хто козацького роду!
Обніміте, брати, й найменшого брата —
І тоді Україна стане сильна і багата.
Встала мати Україна,
Сонце засвітило,
Пробудилась народна, незнищенна сила.
Сотні літ нас розпинали, та не побороли,
Бо не вмерла Україна і не вмре ніколи.
Слава тобі Україно, невмируща слава,
Хай славиться твоя воля і твоя держава.
Як правда на всіх єдина
І рідний батьківський поріг,
Така прекрасна, вічно юна,
Мов і не знала лихоліть,
Земля Дажбога і Перуна
Ніким не зборена стоїть.
Над нею пісня солов’їна,
До неї тисячі доріг —
Соборна мати Україна
Одна на всіх, як оберіг.
Кожна держава, маючи свою історію, має і свої
історичні святині: герб, прапор, гімн. Вони не ро-
бляться на замовлення, а приходять до людських
сердець тернистими шляхами буття рідного народу.
У ст. 20 Конституції України зазначено: «Дер-
жавними символами України є Державний Прапор
України, Державний Герб України і Державний
Гімн України».
Герб держави Україна символізує мир і творчу
працю, спорідненість поколінь.
Тризуб можна зустріти на печатці династії рю-
риковичів, на срібних монетах князя Володимира,
на плитах Успенської церкви на Волині.
Про походження тризуба існує близько 40 вер-
сій. Це й обожнювання рибальського знаряддя,
і символ влади, й уособлення трьох природних
стихій: повітря, землі, води.
Він є продовженням глибинних історичних
традицій українського народу.
Тризуб — символ волі, слави,
Корінь гідності народу.
З ним боролись за свободу
Лицарів звитяжні лави.
Небо, землю, нашу святість
Символ поєднав крилатий.
З ним духовно ми багаті,
Йдемо у безсмертя гідно.
Тризуб — оберіг України,
Душу нації підносить.
З ним благословення — досить,
Для країни, для людини!
Державний Прапор — одна з офіційних емб-
лем держави, що символізує суверенітет. Наш
жовто-блакитний стяг — це чисте, мирне небо
над пшеничним полем.
Це символ мирної праці та достатку, це велика
гармонія космосу, сонця, землі й усього сущого
на ній.
Сьогодні наш Державний Прапор постійно ма-
йорить на будинках Верховної Ради України, Кабі-
нету Міністрів, місцевих рад народних депутатів.
Жовто-блакитний стяг України майорить на
міжнародних конференціях, офіційних церемоніях,
спортивних святах.
Прапор України — символ міцності та не-
залежності, що пробуджує національну гордість
і патріотичні почуття за свій народ, свою державу.
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали.
Тож горді ми, у цю врочисту мить —
Рівняйсь на прапор незалежної держави.
Степів таврійських і карпатських гір
З’єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір —
ВГ "Основа"

2. № 3 (88) березень 2012 р. Виховна робота в школі
Правове виховання
38
Рівняйсь на прапор вільної держави.
Ганьбив наш прапор зловорожний гнів.
Його полотна в попелі лежали,
Але він знов, як день, новий розцвів,
Рівняйсь на прапор вільної держави.
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай буде з нами правда і добро.
Рівняйсь на прапор вільної держави.
Це моє знамено ще від княжих часів.
А чому? Бо воно в злото-синій красі.
Це моє знамено ще з козацьких часів
А чому? Бо воно в злото-синій красі.
Це моє знамено, бо в стрілецьких руках
Нас до правди вело — героїчний то шлях!
Поле й небо ввійшло у наш прапор святий,
Зацвіло, зацвіло євшан-зіллям отим,
Що пробуджує в нас силу, гідність свою
І вкарбовує в час Україну мою!
Злото-синій наш стяг, мов ідея борні.
З ним народ мій досяг незалежності днів.
Шана прапору, і честь, і повага, й любов...
Прапор волі в нас є. Він усе поборов:
Чорні ночі знущань, чуженецьких наруг,
І насильництва твань,
І холопства недуг.
Тож на прапор рівняйсь —
Нашу вічну ясу!
Ти йому присягайсь:
«Я тебе пронесу,
Як віків заповіт
І як долю свою,
Як нащадкам привіт тих,
Хто згинув в бою
За Вкраїну свою.
Стягу слави — уклін, найщиріші чуття!
В серці прапор, як дзвін,
Не дає він заснуть нашій совісті знов.
Час усім, нам збагнуть:
Він — основа основ духу вічності,
Слави народу й обнов.
Присягаєм тобі: в урочистий цей час
Україно, не вмреш!
Дух не згаситься наш!».
Звучить гімн України.
Слова національного гімну «Ще не вмерла
Україна» написав у XIX столітті відомий україн-
ський поет Павло Платонович Чубинський.
Вони є відображенням ідей боротьби за на-
ціональну незалежність і виховують нас у дусі
гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії;
готовності до самопожертви в ім’я України.
Поезія розійшлася в народі, серед інтелігенції,
студентів, стала улюбленою в колах патріотів.
Музика написана видатним композитором
М. Вербицьким.
Мелодія гімну звучить під час урочистих за-
ходів, відзначення державних свят, демонстрацій.
І закликає до утвердження самостійності та суве-
ренітету, надихає народ на розбудову своєї дер-
жави.
Коли Вкраїни гімн велично
На честь держави пролунає,
То відчуваєш, як заклично
У серці гордість виростає.
Так, ще не вмерла, Україна,
Хоча кати того й бажали.
Державна воля наша сильна —
Про це світові сказали!
Складаєм обітницю
Сестрам, братам,
І найвірнішому щирому другу —
Ми не дозволим ніколи катам
Чинити безкарно над краєм наругу.
Не будем рабами до волі байдужими,
А будем опорою нашій країні.
Ми виростем чесними, добрими, дужими —
І станем на захист країни-краси.
Складаєм обітницю Нені-Вкраїні,
Що будемо щиро її ми любити,
Що силу всю, розум і вміння —
Ми завжди готові для неї віддать.
Пісня «Як же нам жити на рідній землі».
