10. АНТИСУРЖИК
НЕПРАВИЛЬНО
АНТИСУРЖИК
ПРАВИЛЬНО
Закрийте двері – сквозняк!
У тебе насморк!
Я буду в три часа.
Увімкніть свєт.
Приберіть мусор.
приймати участь
слідуючий
більша половина
оставляти вдома
мені повезло
відношення до людей
любе питання
йти на рибалку
Зачиніть двері – протяг!
У тебе нежить!
Я буду о третій годині.
Увімкніть світло.
Приберіть сміття.
брати участь
наступний
більша частина
залишати вдома
мені пощастило
ставлення до людей
будь-яке питання
йти на риболовлю
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38. Запам’ятайте! В українській мові годину завжди вказуємо порядковим
числівником (сьома, восьма…), а хвилини і секунди - уже кількісним (двадцять
п’ять, десять…).
Щоб дізнатися про час, ЗАВЖДИ питайте так:
Котра зараз година? О котрій годині?
Не правильно питати: Яка година?
А тепер, як правильно відповідати на питання про час.
10.00 • Рівно десята година. • Десята година рівно.
10.10 • Десята (година) десять (хвилин). • Десять хвилин по десятій. • Десять
хвилин на одинадцяту.
10.30 • Десята (година) тридцять (хвилин). • Пів на одинадцяту.
10.40 • Десята (година) сорок (хвилин). • За двадцять (хвилин) одинадцята. •
Двадцять (хвилин) до одинадцятої.
Казати НЕ МОЖНА:
• пів першої;
• вісім двадцять п’ять;
• без десяти восьма;
• п’ять хвилин восьмої;
• в десятій годині.
39. АНТИСУРЖИК
НЕПРАВИЛЬНО
АНТИСУРЖИК
ПРАВИЛЬНО
іти за хлібом
змагання по футболу
контрольна по історії
по хворобі
по всіх правилах
по темі
по проханню
по бажанню
вибачте мене
пробачити друга
дякую вас
хворий грипом
сталося по неуважності
потребувати допомогу
сподіватися кращого
оволодівати знання
опановувати знаннями
іти по хліб
змагання з футболу
контрольна з історії
через хворобу
за всіма правилами
на тему
на прохання
за бажанням
вибачте мені
пробачити другу
дякую вам
хворий на грип
сталося через неуважність
потребувати допомоги
сподіватися на краще
оволодівати заннями
опановувати знання
40. 1. Бажаючі взяти участь в екскурсії повинні записатися в
профкомі.
1.Бажаючих взяти участь в екскурсії, просимо записатися в
профкомі. (Просимо кого?) бажаючих-Знах.відм)
2. Збори працівників виробничого об’єднання «Всесвіт»
були чисельні.
2. Збори працівників виробничого об’єднання «Всесвіт»
були численні.
Прикметник чисельний указує на те, що стосується числа,
що бере за основу числові вирази: чисельний аналіз,
чисельна перевага,
Прикметник численний означає «наявний у великій
кількості»: Хмари насувалися, закриваючи собою численні
зорі.
3. Завдяки хворобі він відстав від інших.
3.Через хворобу він відстав від інших. (через що?) - Знах.
відм.
41. Слова-руйнівники, що провокують хвороби
існують слова, які безпосередньо програмують» хвороби тіла, і ці
руйнівні слова присутні в лексиконі всіх людей. Які ж це слова?
- багато крові мені попсували;
- лопнуло моє терпіння;
- мені перекрили кисень;
- всю голову над цим зламав;
- голова тріщить від думок;
- чхати я хотів;
- не перетравлюю (щось або
когось);
-знайти б віддушину;
тиснуть на мене;
- мене вже колотить (трясе);
- побувай у моїй шкурі, тощо.
- набридло до нудоти;
- всю шию відсиділи;
- всю лисину мені проїли;
- з душі верне;
- просто ножем по серцю;
- ситий по горло;
- всі соки з мене вичавили;
- загнали мене до смерті;
- щось мене гризе;
- (щось, хтось) сидить у мене в
печінках;
42.
43.
44. Уподібнення приголосних звуків Глухі перед дзвінкими
уподібнюються до парних дзвінких боротьба [бород΄ба] •
Дзвінкий [г] перед глухими в деяких словах (нігті, кігті, легкî,
âîгко, дьогтю) оглушується; його вимовляємо як [х]; • префікс з-
перед глухими вимовляємо як [с]; • кінцевий приголосний у
префіксах роз-, без- пе- ред глухим вимовляємо дзвінко (у
повільному тем- пі мовлення) або глухо (у швидкому темпі) леãкî
[лехко] çсунув [с:унув] роçписав [розпиесав] і [роспиесав] Тверді
приголосні перед м’якими уподібнюються до парних м’яких пісня
[п’ с΄н΄а] Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш]
змінюються відповідно на [ж], [ч], [ш] çжати [ж:ати] Шиплячі
[ж], [ч], [ш] перед [з΄], [ц΄], [с΄] змінюють- ся відповідно на [з΄],
[ц΄], [с΄] книæці [книз΄ц΄і] Сполучення -ться вимовляємо як [ц΄:а], а
-øся вимовляємо як [с΄:а] пишуться [пишуц΄:а] дивиøся [дивиес΄:а]
Дзвінкі приголосні переважно не оглушуються. НАПРИКЛАД:
казка [ка΄зка], ходьба [ход΄ба΄ ]. 227 Прочитайте правильно
слова, користуючись транскрипцією. Поясніть вимову звуків,
позначених виділеними буквами. ЗРАЗОК. У слові боротьба звук,
позначений виділеною буквою, під впливом дзвінкого [б]
вимовляємо як дзвінкий [д΄].
