The survey report provides the level of Ukrainian investigative jouranlism development in 2010, compares to 2009 and 2008 data. Report covers quanity and frequency of investigations, consequences to publishing investigative reports, government reaction to reporting, and access to information issues.
The survey report provides the level of Ukrainian investigative jouranlism development in 2010, compares to 2009 and 2008 data. Report covers quanity and frequency of investigations, consequences to publishing investigative reports, government reaction to reporting, and access to information issues.
Intenews Survey of Ukrainian Journalsits 2012 English Report Irina Negreyeva
U-Meida Project of Internews Network funded Journalists Survey. Implementer: InMind Factum Group. Field Work - september - November 2012. Report - Janaury 2013.
The survey report provides the level of Ukrainian investigative jouranlism development in 2010, compares to 2009 and 2008 data. Report covers quanity and frequency of investigations, consequences to publishing investigative reports, government reaction to reporting, and access to information issues.
Intenews Survey of Ukrainian Journalsits 2012 English Report Irina Negreyeva
U-Meida Project of Internews Network funded Journalists Survey. Implementer: InMind Factum Group. Field Work - september - November 2012. Report - Janaury 2013.
Survey of Ukrainians about media influence on the Ukrainian-Russian Conflict ...Irina Negreyeva
Survey of Ukrainians about media influence on the Ukrainian-Russian Conflict (in Ukrainian language) showed high demand of Ukrainian citizen for objective honest news and information in media. 82% said that Ukrainian media should report about successes and fails of Ukrainian military and Ukrainian government to provide the maximum reliable information about Russian-Ukrainian conflict.
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Опрос населения Украины о потреблении СМИ: раздел 2 - освещение событий на До...Irina Negreyeva
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
The poll was conducted with a sample size of 4,048, including 300 respondents or more in each of 12 oblasts – Kyiv, Lviv, Vinnytsia, Poltava, Sumy, Odesa, Mykolaiv, Kherson, Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Donetsk, and Kharkiv. A smaller number of respondents in the remaining regions were added to provide a national picture. Donetsk and Luhansk interviews were held in areas under the control of the Ukrainian government.
The comparison of 2014 and 2015 results are restricted to the 10 control regions surveyed in both years - Kyiv, Vinnytsa, Donetsk (under control of the Ukrainian government), Lviv, Mikolaiv, Odesa, Zakarpattya, Sumy, Kharkov, and Cherkasy.
This research is made possible by the support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The research findings are the sole responsibility of Internews and InMind and do not necessarily reflect the views of USAID and the United States government.
In mind internews_ media_report_2014 english editIrina Negreyeva
Internews presents the Media Audience Survey held in Ukraine in spring-summer 2014. The survey explores the Ukrainians' media consumption in ten regions of Ukraine and exemines their awareness about media ownership, paid journalism and Ukraine's switch to the digital broadcasting.
The Survey of Ukrainian Journalists, 2014, InternewsIrina Negreyeva
August 2014 - Internews held an online survey of Ukrainian journalists to study journalists’ conception of standards of journalism, interaction with media audience, journalists’ perception of condition of freedom of speech, external and internal factors, that have an influence on quality of journalists’ work and implementation of their role in society, including labor relations, level of job compensation, ethical principles of journalism, level of journalists’ professional knowledge and knowledge of media legislation concerning access to public information, defamation, handling with personal data etc.
Опрос населения Украины о потреблении СМИ: Раздел 3. Медиаграмотность Irina Negreyeva
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Результаты опроса медиа потребителей, Интерньюз 2015. Раздел 1. Медиа потребл...Irina Negreyeva
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
У травні – червні ц.р. "Український Інститут
Майбутнього” провів дослідження експертної думки з
приводу сучасного стану та напрямків розвитку
засобів масової інформації.
На питання відповіли 33 респондентів, серед яких
були журналісти, медіа-менеджери, медіа-експерти,
викладачі журналістики, науковці, спеціалісти із
комунікацій з політичних, бізнесових та громадських
кіл.
Напрямками дослідження „Майбутнє українських
медіа” стала якість сучасних українських засобів
масової інформації; коло теми, що, на думку
експертів, потребують більшої уваги журналістів;
рівень довіри респондентів до ЗМІ; прогнози щодо
розвитку або занепаду різних типів медіа
За результатами проведеного дослідження
підготовлено цей аналітичний звіт.
Спільнота Global Shapers Kyiv Hub (GS Kyiv Hub) завернулись до TheRespo для проведення опитування активної молоді у великих містах України. Головною метою опитування було отримання інформації щодо того, (1) що саме цікавить активну молодь, (2) які нагальні проблеми перед ними постають та (3) яким чином вони їх вирішують. Серед іншого через опитування респондентів - потенційних активістів спільноти GS Kyiv Hub - ми намагалися дізнатися наскільки відомими є бренд Всесвітнього Економічного Форму (WEF), як площадка для вирішення глобальних питань лідерами світу, та Global Shapers, як осередки (хаби) молодих лідерів у містах. Зокрема нас цікавило чи мають українці належне розуміння діяльності таких організацій, наскільки українці вірять у можливість вирішення ними глобальних та локальних проблем та чи готові вони приєднатися до цих організацій.
Survey of Ukrainians about media influence on the Ukrainian-Russian Conflict ...Irina Negreyeva
Survey of Ukrainians about media influence on the Ukrainian-Russian Conflict (in Ukrainian language) showed high demand of Ukrainian citizen for objective honest news and information in media. 82% said that Ukrainian media should report about successes and fails of Ukrainian military and Ukrainian government to provide the maximum reliable information about Russian-Ukrainian conflict.
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Опрос населения Украины о потреблении СМИ: раздел 2 - освещение событий на До...Irina Negreyeva
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
The poll was conducted with a sample size of 4,048, including 300 respondents or more in each of 12 oblasts – Kyiv, Lviv, Vinnytsia, Poltava, Sumy, Odesa, Mykolaiv, Kherson, Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Donetsk, and Kharkiv. A smaller number of respondents in the remaining regions were added to provide a national picture. Donetsk and Luhansk interviews were held in areas under the control of the Ukrainian government.
The comparison of 2014 and 2015 results are restricted to the 10 control regions surveyed in both years - Kyiv, Vinnytsa, Donetsk (under control of the Ukrainian government), Lviv, Mikolaiv, Odesa, Zakarpattya, Sumy, Kharkov, and Cherkasy.
This research is made possible by the support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The research findings are the sole responsibility of Internews and InMind and do not necessarily reflect the views of USAID and the United States government.
In mind internews_ media_report_2014 english editIrina Negreyeva
Internews presents the Media Audience Survey held in Ukraine in spring-summer 2014. The survey explores the Ukrainians' media consumption in ten regions of Ukraine and exemines their awareness about media ownership, paid journalism and Ukraine's switch to the digital broadcasting.
The Survey of Ukrainian Journalists, 2014, InternewsIrina Negreyeva
August 2014 - Internews held an online survey of Ukrainian journalists to study journalists’ conception of standards of journalism, interaction with media audience, journalists’ perception of condition of freedom of speech, external and internal factors, that have an influence on quality of journalists’ work and implementation of their role in society, including labor relations, level of job compensation, ethical principles of journalism, level of journalists’ professional knowledge and knowledge of media legislation concerning access to public information, defamation, handling with personal data etc.
Опрос населения Украины о потреблении СМИ: Раздел 3. Медиаграмотность Irina Negreyeva
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Результаты опроса медиа потребителей, Интерньюз 2015. Раздел 1. Медиа потребл...Irina Negreyeva
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
У травні – червні ц.р. "Український Інститут
Майбутнього” провів дослідження експертної думки з
приводу сучасного стану та напрямків розвитку
засобів масової інформації.
На питання відповіли 33 респондентів, серед яких
були журналісти, медіа-менеджери, медіа-експерти,
викладачі журналістики, науковці, спеціалісти із
комунікацій з політичних, бізнесових та громадських
кіл.
Напрямками дослідження „Майбутнє українських
медіа” стала якість сучасних українських засобів
масової інформації; коло теми, що, на думку
експертів, потребують більшої уваги журналістів;
рівень довіри респондентів до ЗМІ; прогнози щодо
розвитку або занепаду різних типів медіа
За результатами проведеного дослідження
підготовлено цей аналітичний звіт.
Спільнота Global Shapers Kyiv Hub (GS Kyiv Hub) завернулись до TheRespo для проведення опитування активної молоді у великих містах України. Головною метою опитування було отримання інформації щодо того, (1) що саме цікавить активну молодь, (2) які нагальні проблеми перед ними постають та (3) яким чином вони їх вирішують. Серед іншого через опитування респондентів - потенційних активістів спільноти GS Kyiv Hub - ми намагалися дізнатися наскільки відомими є бренд Всесвітнього Економічного Форму (WEF), як площадка для вирішення глобальних питань лідерами світу, та Global Shapers, як осередки (хаби) молодих лідерів у містах. Зокрема нас цікавило чи мають українці належне розуміння діяльності таких організацій, наскільки українці вірять у можливість вирішення ними глобальних та локальних проблем та чи готові вони приєднатися до цих організацій.
В. Климчук, В. Горбунова, Наука і когнітивно-поведінкова терапія: союз, який ...ipz
Описуються наукові ресурси для психотерапевта: навіщо потрібна наука, чому важливо нею займатися, навіть не буду чи науковцем. Анонсується навчальний проект з розвитку дослідницьких навичок психотерапевтів.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова, 86% опитаних вважають, що науковці повинні займатися популяризацією науки
Аналітичний звіт з впровадження медіосвіти в Україні. 2014. Частина 1.Irina Negreyeva
Звіт підготовлено Європейською дослідницькою організацією на замовлення Інтерньюз Нетворк в рамках Українського медійного проекту "У-Медіа", що реалізується за підтримки USAID.
Звіт надає інформацію про стан впровадження медіаосвіти (МО) в Україні. Зокрема, частина 1 містить результати опитування координаторів експерименту з МО з обласних інститутів післядипломної освіти, які проходили навчання та отримували методичну підтримку з боку партнеру проекту "У-Медіа" - Академії української преси (АУП).
Програма з провадження курсу медіаосвіти здійснювалась Академією української преси (АУП).
Аналітичний звіт щодо впровадження медіаосвіти в Україні. 2015 рік. Частина 2.Irina Negreyeva
Звіт підготовлено Європейською дослідницькою організацією на замовлення Інтерньюз Нетворк в рамках Українського медійного проекту "У-Медіа", що реалізується за підтримки USAID.
Звіт надає інформацію про стан впровадження медіаосвіти в Україні, зокрема у середній школах.
Програма з провадження курсу медіаосвіти здійснювалась Академією української преси (АУП).
Evaluation Report on media literacy course introduction to Ukrainian secondar...Irina Negreyeva
The English translation of the evaluation report inculdes survey of school teachers and focus groups with students of the secondary schools, which implement the media literacy course.
The report displayed the successed and indicated barriers in implementation of the course in Ukraine.
With USAID funds, Internews introduced the media literacy curricula to teachers training centers, pedagogical colledges and secondary schools to launch simultaneous media literacy course to as much students as possible.
This report is 2nd part of the evaluation. First part was done in 2014.
Evaluation Report on media literacy course introduction to Ukrainian secondar...Irina Negreyeva
First part of the Evaluation of the introduction of the media literacy curricula in secondary schools of Ukraine.
English translation. 2014.
With USAID funds, Internews supported media literacy program intriduction with local partner the Academy of Ukrainian Press since 2010.
The report aimed to assess the success and barriers in implementation of the pilot course among teachers, and learn needs of Ukrainian educators in additional support.
Media Education in Ukrainian Schools. Analitycal report. English translation....Irina Negreyeva
The analytical report provides info about progress in implementation the media literacy curricula in secondary schools of Ukraine. The pilot program on Media Literacy was launched by USAID supported Media Project (U-Media)/ Internews in 2010. Key implementing partner - the Academy oof Ukrainian Press.
The evaluation report 2016 summarizes gains and losses of the media literacy (ML) component of U-Media, and includes recommendations on further promotion the ML course among secondary schools.
Впровадження медіаосвіти в Україні. Аналітичний звіт. У-Медіа. 2016 Irina Negreyeva
В 2016 році Інтерньюз провів друге дослідження стану провадження медіа освіти в Україні. Дослідження виявило успіхи та труднощі, намітило тенденції, й сприяло визначенню пріоритетів у розвитку медіа грамотного суспільства за допомогою середньої освіти.
Проект здійснював український благодійний фонд "Академія української преси" (АУП).
Звіт підготовлено Європейською дослідницькою організацією на замовлення Інтерньюз Нетворк.
USAID U-Media annual media consumption survey 2016 (RUS)Irina Negreyeva
Дослідження було проведене у травні-червні 2016 для проекту USAID «У-Медіа», який виконує Інтерньюз, компанією з ринкових досліджень InMind, розмір вибірки 4048, в тому числі не менш ніж 300 респондентів у кожній з 12 областей – Київській, Львівській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській. Менша кількість респондентів з інших областей була додана для створення загальнонаціональної картини. Інтерв’ю у Донецькій та Луганській областях проводилися на підконтрольних уряду України територіях.
Порівняння результатів 2014, 2015 та 2016 років обмежується 10-ма контрольними регіонами, де дослідження проводилося в усі роки - Київська, Вінницька, Донецька (підконтрольна уряду України частина), Львівська, Миколаївська, Одеська, Закарпатська, Сумська, Харківська та Черкаська.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агенцію США з міжнародного розвитку (USAID). За результати дослідження відповідальність несуть Internews та InMind. Результати дослідження не обов’язково відображають погляди USAID та уряду США.
USAID U-Media annual media consumption survey 2016 (ENG)Irina Negreyeva
The poll was conducted in May-June 2016 for USAID U-Media by the InMind market research company, with a sample size of 4,048, including 300 respondents or more in each of 12 oblasts – Kyiv, Lviv, Vinnytsia, Poltava, Sumy, Odesa, Mykolaiv, Kherson, Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Donetsk, and Kharkiv. A smaller number of respondents in the remaining regions were added to provide a national picture. Donetsk and Luhansk interviews were held in areas under the control of the Ukrainian government.
The comparisons of 2014 with 2015 and 2016 results are restricted to the 10 control regions surveyed in all years - Kyiv, Vinnytsa, Donetsk (under control of Ukrainian government), Lviv, Mikolaiv, Odesa, Zakarpattya, Sumy, Kharkov, and Cherkasy.
This research is made possible by the support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The research findings are the sole responsibility of Internews and InMind and do not necessarily reflect the views of USAID and the United States government.
USAID U-Media annual media consumption survey (UKR)Irina Negreyeva
Дослідження було проведене у травні-червні 2016 для проекту USAID «У-Медіа», який виконує Інтерньюз, компанією з ринкових досліджень InMind, розмір вибірки 4048, в тому числі не менш ніж 300 респондентів у кожній з 12 областей – Київській, Львівській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській. Менша кількість респондентів з інших областей була додана для створення загальнонаціональної картини. Інтерв’ю у Донецькій та Луганській областях проводилися на підконтрольних уряду України територіях.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агенцію США з міжнародного розвитку (USAID). За результати дослідження відповідальність несуть Internews та InMind. Результати дослідження не обов’язково відображають погляди USAID та уряду США.
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Цели и задачи опроса:
- Определить отношение широкой общественности к СМИ
- Оценить уровень удовлетворенности региональными, общенациональными и российскими медиа всех типов
- Оценить предпочтения потребителей по отношению к разным типам СМИ
- Оценить уровень потребления разных типов СМИ
- Оценить уровень доверия к разным типам СМИ
- Оценка уровень медиа-грамотности населения
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
Survey_Investigators_2010_Ukraine
1. Ефективність журналістських розслідувань в Україні Аналітичний звіт Підготовлено ГО “Демократичні ініціативи молоді”у співпраці з ГО “ERA - Європейська дослідницька асоціація” на замовлення проекту “У-Медіа” Інтерньюз Нетворк КИЇВ-2010 Проведення опитування стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Думки та висновки, наведені у цьому звіті, не обов'язково відповідають точці зору USAID.
2. ЗМІСТ Методологія опитування Частота і тематика журналістських розслідувань Найвпливовіше журналістське розслідування Реакція влади Доступ до інформації Паспорт опитаних і географія проекту Висновки
4. Мета дослідження Дослідити стан розслідувальної журналістики в Україні та оцінити ефективність журналістських розслідувань, що були проведені у період з жовтня 2009 по жовтень 2010 рр.
5. Завдання дослідження Дослідити активність і результативність журналістських розслідувань Отримати журналістську оцінку кількості і якості оприлюднених у вітчизняному медіа-просторі журналістських розслідувань Дослідити, у який спосіб здійснюється моніторинг резонансу після публікації та ступінь активності журналістів у цьому питанні Визначити характер резонансу (реакцію влади) та його наслідки Оцінити рівень доступу до інформації та характер взаємодії журналістів з владою Визначити оцінку якості інформації, яка надається журналістам за інформаційними запитами Описати динаміку і тенденції розвитку журналістських розслідувань
6. Паспорт проекту Метод: напівстандартизоване телефонне опитування ПГ Цільова аудиторія: професійна група журналістів (321 респондент) журналісти різних типів ЗМІ, яких було розподілено на три групи. Квоти розподілу респондентів: 1. учасники тренінгів з журналістських розслідувань, проведених ІРРП; 2. журналісти, які проводять журналістські розслідування, в тому числі учасники конкурсів журналістстких розслідувань, які проводив ACTION-MSI у 2007 - 2009 роках; які отримали грант на проведення журналістського розслідування. 3. досвідчені та визнані журналісти-розслідувальники, в тому числі отримувачі грантів від ACTION-MSI та SCOOP. Представники різних типів ЗМІ Географія проекту: всеукраїнське Терміни проекту: з 12 листопада по 5 грудня. Анкета : містить 20 запитань
8. 1. НА ВАШУ ДУМКУ, ЧИ ЗМІНИЛАСЬ КІЛЬКІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ? N=321 Трохи більше, ніж чверть опитаних вважає, що розслідувань стало більше. Думки майже однакової кількості респондентів розподілились між опціями:“розслідувань стало менше” і “кількість розслідувань не змінилась”. 10.3% респондентів не змогли дати чіткої відповіді на це питання. З огляду на наявний розподіл (порівняно незначний розбіг %) очевидно, що опитані не мають єдиної чіткої думки щодо ситуації зі зміною кількості розслідувань. Частка респондентів, які так і не визначились з цього питання, а також частина з тих, хто на нього відповів, посилались на те, “що тут потрібні спеціалізовані дослідження, а вони не проводили моніторингу і ніяк особисто це питання не відслідковували”.
9.
10. Більшість чверті опитаних -28% схиляються до думки, що стандартам якісних розслідувань відповідають менше ніж 20% всіх оприлюднених розслідувань;
11.
12. 3. ЧИ ПРОВОДИЛИ ВИ ЖУРНАЛІСТСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ ? N=321 Більша половина опитаних проводили журналістське розслідування за останні 12 місяців.
13. 4. ПРИГАДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА, СКІЛЬКИ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ВИ ПІДГОТУВАЛИ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ? (відповіло 190 респондентів) Близько половини всіх опитуваних провели, в цілому, не більше трьох розслідувань за останні 12 місяців. Майже чверть респондентів – не більше шести. 5,3% провели від 11 до 20 розслідувань. Тільки 10.5 % всіх опитаних провели більше 21 розслідування.
14.
15.
16. 7. У ЯКИЙ СПОСІБ ВИ ВІДСТЕЖУЄТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ ВАШИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ? N =189 Моніторинг публікацій у пресі і спілкування з героями розслідування – найпопулярніші механізми відстежування реакції на публікацію. Однак , треба зауважити, що обидва ці засоби часто не вимагають активності журналіста. Так опитані, які обрали ці опції,також часто зазначали, що потерпілі самі дзвонять, приходять тощо.
17. 7. У ЯКИЙ СПОСІБ ВИ ВІДСТЕЖУЄТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ ВАШИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ? Коментар Особиста ж активність журналіста по відслідковуванню ситуації після публікації пов'язана переважно з відправкою інформаційних запитів, продовженням теми, додатковими розслідуваннями, проведенням акцій протесту тощо . В середньому такі заходи складають по 20% і разом набирають менше половини від всіх номінацій (44%). Група відповідей “Інше” (6%) містить переважно відповідь респондента про те, що незважаючи на те, що він відстежує, що відбувається після публікації, але це не потребує зусиль журналіста. Така відповідь означувалась і в тому випадку, коли респондент підкреслював, що він особисто ніяких зусиль не докладає, сам ніколи не розшукує потерпілих, не звертається до відповідних установ та органів. Таким чином, реальна ситуація з відстежуванням журналістами наслідків публікації дещо відрізняється від заявленої (згадаємо, що більшість - 87 % опитаних запевняє, що ситуацію відстежує). З огляду на виявлену специфіку, можна зауважити, що лише близько половини респондентів, які заявляють, що відслідковують ситуацію, дійсно це роблять, докладаючи власні зусилля, і здійснюючи для цього результативні кроки (запити, звернення, продовження теми, акції протесту тощо).
19. 8. ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО ВАШЕ НАЙВДАЛІШЕ (РЕЗУЛЬТАТИВНЕ) РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ. ЯКОЮ БУЛА ЙОГО ТЕМА? N =189 Лідерами серед заявлених тем стали: опція “Інше” (23,2%), наповнена переважно темою “корупція і свавілля органів влади”, а також в майже в рівному співвідношенні “земельніпитання” і “діяльність правоохоронних органів” (16,4% та 14,3% відповідно). Тематика земельних питань найчастіше згадувалась поряд з темою незаконної приватизації підприємств, а “діяльність правоохоронних органів” з проблематикою прав людини.
20. 8.ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО ВАШЕ НАЙВДАЛІШЕ (РЕЗУЛЬТАТИВНЕ) РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ. ЯКОЮ БУЛА ЙОГО ТЕМА? Коментар Опція “Інше”, крім переважаючої теми “корупція і свавілля в органах влади”, включає також теми: “проблеми ЖКХ”, “Евро -2012”, “соціальні проблеми - пільги (посвідчення всиновлення)”, “питання культури і збереження історичних пам’яток (проблеми музеїв)” тощо. Більшість з цих тем зустрічаються поодиноко. Часто респонденти зауважували, що вдалих розслідувань було декілька, тому обирати одне - важко. Те розслідування, що обиралось для відповіді, було вдалим здебільшого через наслідки - реакцію на публікацію з боку громадськості або влади, або через кількість подальших публікацій за матеріалами цього розслідування.
24. 9.Порівняльний анализрозподілувідповідей на питанняЯКОЮ БУЛА РЕАКЦІЯ НА ЦЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧЕТНИХ ДО ТЕМИ ОРГАНІВ ВЛАДИ? У вересні 2008-2009 років запропоновані респондентам опції були дещо іншими, тому порівняння можна зробити, лише узагальнивши опції. Найчастіше позитивна реакція влади (може , і не завжди конструктивна) мала місце в 2008 році, тоді як вже в 2009 влада демонструвала в більший половині випадків цілковиту байдужість. В 2010 році слід відзначити близькі відсотки як позитивної реакції влади на розслідування, так і відсутність будь-якої реакції.
25. 10. ЧИ СТАЛА ПУБЛІКАЦІЯ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ? N =189 У майже 61% випадків оприлюднення розслідування не стало підставою для відкриття справи. І лише трохи більше ніж в чверті випадків (28%) матеріали розслідування зацікавили правоохоронців. Певний відсоток (8,5%) розслідувань проводився у співпраці з правоохоронцями. Близько ж 3% з опитаних зовсім не обізнані з цього питання.
26. 11. ЧИМ ЗАКІНЧИЛОСЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ? N=69 Кожна п'ята справа, відкрита за результатами журналістського розслідування, перебуває у суді. Конструктивне розв'язання (позитивне вирішення) при цьому отримали менше половини всіх справ (44.7%).
27. 11. ЧИМ ЗАКІНЧИЛОСЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ? КОМЕНТАР 18.5 % справ поки так і не знайшли вирішення, оскільки або призупинені, або закриті. 13.1% від усіх справ потрапили до опції “Інше”, де переважно йшлося про те, що розслідування правоохоронних органів досі триває, справа неодноразово повертається на доопрацювання, створюються різноманітні комісії і слідчі групи, відкриваються нові справи тощо. Варто зауважити, що частина розслідувань оприлюднені порівняно нещодавно, відтак і справи порушені по їх матеріалам, теж відкриті зовсім недавно.
28. 12. ЧИ БУЛИ ВИПАДКИ ТИСКУ НА ВАС АБО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ З БОКУ ОРГАНІВ ВЛАДИ/ ГЕРОЇВ РОЗСЛІДУВАННЯ, ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ РОЗСЛІДУВАННЯ? N =189 Майже половина опитаних не відчули на собі ніякого тиску (48,2%). Чверть респондентів свідчить про те, що відчули його у відкритій формі (26,2%), ще чверть вказує на опосередковану форму тиску. У своїх коментарях частина респондентів вважає це цілком нормальним явищем, яке зокрема свідчить і про результативність їхньої роботи.
29. 12.Порівняльний анализрозподілувідповідей на питання ЧИ БУЛИ ВИПАДКИ ТИСКУ НА ВАС АБО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ З БОКУ ОРГАНІВ ВЛАДИ/ ГЕРОЇВ РОЗСЛІДУВАННЯ, ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ РОЗСЛІДУВАННЯ? Як видно з динаміки, спалах прихованого тиску прийшовся на жовтень 2009 року – саме на час передвиборчого періоду. До нинішнього часу тиск хоча не зник і не зменшився, став значно частіше відкритим. Подібний розподіл свідчить про те, що нова влада не поспішає змінювати формату взаємин влади попередньої, використовуючи як і раніше всі можливі види тиску на журналіста.
30. 13. ЯКЩО РЕДАКЦІЯ БУЛА ПРИТЯГНУТА ДО СУДУ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ, ТО НА ЧИЮ КОРИСТЬ ВІН ЗАКІНЧИВСЯ? N =189 У більшості випадків судів не було. Лише трохи менше, ніж в чверті всіх випадків редакції мали судову тяганину. Переважна більшість судів завершувалась на користь редакції і лише менше чверті - на користь влади.
32. 14. ЧИ ЗВЕРТАЛИСЯ ВИ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ З ОФІЦІЙНИМИ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗАПИТАМИ ВПРОДОВЖ ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ? N=321 Більшість опитаних звертались з офіційними інформаційними запитами до органів влади за цей період (74,5%). Цікаво, що серед тих, хто цього не робив, досить вагому частку складають досвідчені журналісти - професіонали своєї справи. На їх думку це частіше безглузда втрата часу і всю необхідну інформацію вони здобувають переважно через особисті контакти з інформаторами, потерпілими, приватні розмови з провладним оточенням. Певначастка тих, хто не звертався з запитами, складають також ті, хто змінив профіль діяльності в журналістиці і не займався розслідуваннями протягом останнього року (редакторська робота, новини і т.і).
33. 15. ЯКОГО ХАРАКТЕРУ ВІДПОВІДІ ВИ ОТРИМУВАЛИ НА ОФІЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАПИТИ, СПРЯМОВАНІ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ ? N=239 Переважна більшість отримували відповіді на свої запити (93.8%). Майже половина з тих, хто отримав відповіді, отримали їх не в повному обсязі. А третина отримали відповідь не по суті запитання. Респондентів, які були задоволеними наданими їм відповідями, виявилось зовсім мало – 14.8%.
34. 15.Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питання: ПРИГАДАЙТЕ ЯКОГО ХАРАКТЕРУ ВІДПОВІДІ ВИ ОТРИМУВАЛИ НА ОФІЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАПИТИ, ВІДПРАВЛЕНІ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ ? Порівнюючи показники з результатами досліджень 2008 та 2009 років як позитивну тенденцію слід відмітити, що за минулий рік вже в два рази зменшилась кількість журналістів, які не отримали відповіді на свої запити (6,2% проти 16,7% у 2009 році). Кількість же тих, хто їх отримував в повному обсязі, порівняно з минулим роком, зменшилась майже на 2%. Статистично значимо, порівняно з минулим роком, збільшилась кількість тих, хто отримав відповіді не в повному обсязі (48,1 % проти 38,9%) . Майже незмінною залишилась частка тих, кому відповіли не по суті запитання (27,8% проти . 27,8% у 2009 році) . Таким чином можна зробити висновок, що, якщо влада і почала частіше відповідати на запити, то робити це якісно вона ще не навчилась.
35. 16. ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА) N=229 Загалом опитувані оцінюють доступність та якість інформації за визначеними критеріями досить посередньо, віддаючи перевагу оцінкам від 3 до 1. Найбільш позитивно серед всіх ознак оцінена достовірність, але тут слід зауважити, що майже всі опитані зазначають, що інформація, яка надається, якщо і є достовірною, то дуже часто при цьому неповна, не по суті запитання, а тому переважно малоінформативна. Однак найгірше оцінена респондентами оперативність надання інформації. За той термін, за який журналіст очікує на відповідь (до 30 днів), актуальність проблеми просто втрачає гостроту.
36. 16. Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питання:ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА) ДОСТУПНІСТЬ З даного розподілу спостерігаємо скоріше негативну динаміку, адже відсоток позитивного оцінювання значно зменшився (порівняно з 2009 на 12 % зменшилась кількість респондентів, які оцінили доступність інформації 4 –ма балами). Збільшився відсоток посередніх оцінок, і незначною мірою виросла максимально негативна оцінка.
37. 16. Порівняльний анализрозподілувідповідей на питання:ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА) ОПЕРАТИВНІСТЬ Динаміка оперативності надання інформації дещо змінилась. І хоча вона й досі оцінюється переважно посередньо і гірше, але все ж такі незначні зрушення тут наявні. Зокрема і в тому, що значно збільшився відсоток тих, хто оцінив оперативність отримання інформації у 3 бали.
38. 16. Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питанняОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА) ПОВНОТА Незначним чином, але дещо поліпшилася ситуація і щодо повноти надання інформації. Порівняння з минулими роками демонструє слабку, але поступово позитивну динаміку, проте у порівнянні з 1008 роком значно програє за параметром “4” бали. Наявна динаміка при цьому є досить не ситуативною і на тлі попередніх розподілів виглядає послідовною.
39. 16. Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питання:ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА) ДОСТОВІРНІСТЬ Ситуація ж з динамікою достовірності виглядає досить несподівано. Незважаючи на те, що серед інших ознак – це найвище оцінена ознака, тим не менш на тлі попередніх розподілів спостерігається дуже негативна динаміка. Пов'язано це перш за все з тим, що частина респондентів сумарно оцінювали всі ознаки відповідей як посередні і ставили таку оцінку достовірності саме з огляду на те, що відповіді надавались не по суті запитання, надана інформація була певною мірою майстерно викривлена в потрібний для влади бік, влада замовчувала реальні факти і цифри, формально відписуючись тощо.
40. 17. ЯК, НА ВАШУ ДУМКУ, ЗМІНИЛАСЯ СИТУАЦІЯ З ДОСТУПОМ ДО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ? N=239 Половина опитаних схильні вважати, що ситуація з доступом до інформації за останні 12 місяців ніяк не змінилась. Четверо з десяти опитаних вважають, що ситуація погіршилась (38.7%). Дуже незначна частка респондентів налаштовані оптимістично і стверджують, що ситуація з доступом поліпшується (9.1%). Подібна диспозиція оцінок свідчить про те, що опитані в більшості суттєвого погіршення все ж такі не спостерігають, хоча деякі негативні тенденції, означені третиною опитаних, можуть цьому значно посприяти вже в найближчому майбутньому.
41. Порівняльний аналіз розподілу відповідей на питання: ПРИГАДАЙТЕЯК, НА ВАШУ ДУМКУ, ЗМІНИЛАСЯ СИТУАЦІЯ З ДОСТУПОМ До ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ? Якщо в 2009 році Переважна більшість (62%) вважала, що стало гірше, то на думку опитаних у цьому році ситуація скоріше не змінилась (52%). Оптимістів як і завжди залишається досить мало, і за цей рік їх кількість суттєво не збільшилась. Збільшення рядів песимістів теж не відбулося, відтак можна сказати, що спостерігається певна стабілізація.
43. 18.СКІЛЬКІ РОКІВ ВИ ЗАЙМАЄТЕСЬ РОЗСЛІДУВАЛЬНОЮ ЖУРНАЛІСТИКОЮ? N=282 Більше 6 років займаються розслідуваннями лише чверть опитаних (23.6%) Взагалі більша половина опитаних займаються журналістськими розслідуваннями (68.5%) менше 6 років, при чому більше третини з всіх опитаних проводять розслідування лише від 1 до 3 років (37.3%)
44. 18.СКІЛЬКІ РОКІВ ВИ ЗАЙМАЄТЕСЬ РОЗСЛІДУВАЛЬНОЮ ЖУРНАЛІСТИКОЮ? КОМЕНТАР Наявний розподіл не співвідноситься з кількістю респондентів, які в цьому році розслідувань не проводили. І це не видається дивним , адже на це запитання відповідали і ті досвідчені в розслідуваннях журналісти, які за збігом обставин, в зв'язку з браком часу, іншою журналістською роботою і т.і. саме за останні 12 місяців розслідувань не проводили. Частина з них змінили профіль діяльності, присвятивши себе переважно новинам, редакторській роботі і т.і. Інша ж частина скаржиться на тиск, або відсутність інтересу до розслідування з боку редакції, необгрунтований ризик, відсутність часу і коштів, відсутність доступу до вкрай необхідної інформації .
45. 19. ШТАТНИМ СПІВРОБІТНИКОМ ЯКОГО ЗМІ ВИ Є? відповіло 20.ЗМІ В ЯКОМУ ВИ ПРАЦЮЄТЕ N=321 Більша половина опитаних є представниками друкованих ЗМІ. Досить суттєво, порівняно з іншими роками, поповнилися ряди робітників інтернет - видань. Зовсім мало представлено радіо. Фрілансерами означувалися і ті журналісти, які не працюючи десь штатно, при цьому співробітничали з різними ЗМІ. Цікаво відмітити, що найбільше фрілансерів у столиці. Домінуюча більшість опитаних є представниками приватних, регіональних ЗМІ. Національні, як і комунальні ЗМІ, представлені зовсім незначними частками.