вих. зах. шишко

1. Виховний захід «Зникаєвсе, а рідне слово вічне»
Мета заходу: ознайомити учнів з історією визнання української мови, ролі поетів у її становленні;
виховувати в школярів любов і пошану до рідного слова, відповідальність за збереження і збагачення
рідної мови, прагнення досконало знати її.
Методичне забезпечення: ілюстрації, природні матеріали.
Захід поділено на дві частини : 1) літературна читальня; 2) літературна кав`ярня.
Напередодні свята учні одержують завдання дібрати поезії відомих авторів про рідну мову.
Підготувати добір виставочного матеріалу з бібліотеки творів І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка,
П. Тичини, В. Симоненка та ін.
Приміщення, де проводиться захід, можна прикрасити записаними на плакатах висловами про мову, а
також дібраними прислів`ями та приказками про мову.
Перша частина заходу
Вступне слово вчителя: Юні друзі! Сьогодні ми поговоримо про дар кожного народу – його мову. Ми
щасливі тим, що маємо національне надбання – українську рідну мову. Наша мовна традиція сягає
далеких предкняжих часів. Учені доводять, що давньоруське письмо зі своєю системою позначок
існувало ще з ІІ ст. до н.е. А в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення.
1-й учень
РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
2-й учень
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
3-й учень
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко
Вчитель: Діти, давайте складемо асоціативний кущ у вигляді ромашки, на пелюстках якої ви повинні
записати слова з якими асоціюється слово «мова». (На аркуші паперу формату А1) малюється квітка –
серединка з потрібною кількістю пелюсток, щоб якомога більше учнів класу залучити. У середині
записано слово МОВА)
1-й учень
СЛОВО
А Вкраїни мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,

2. Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова —
Українська мова.
2-й учень
Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!
3-й учень
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
На горі калина!
П. Тичина
Вчитель: Який тернистий шлях довелося пройти їй у своєму розвитку, скільки заборон витримати, яку
мученицьку, але величну долю вистраждати. Вільне слово поета переконувало: є в світі любов, яка не
боїться нічого, є творчість, що в злетах твоїх не знає меж, є готовність зробити вибір, є відвага здійснити
вчинок, взяти на себе відповідальність за написане.
А як ви гадаєте, чи легко бути поетом, творцем. Зараз ми у цьому переконаємося, тобто спробуємо
дібрати потрібні слова у віршах.
Робота в парах. Кожна група отримує картку з віршем. Прочитайте поезію. Доповніть її власними
дієсловами чи формами дієслова.
Картка №1
Миліша нам ти над усі скарби,
О рідна мово, …, …, …!
В тобі … казковії світи,
А нам їх … й …!
Картка №2
Мені нічого у житті не треба,
О тільки б мови в душу … легіт,
Веселки слів під небом …,
Акорди рідних звуків …!
Картка №3
Могутня силою і вродою чарівна,
О рідна мово, … віки!
Віки … - … і …,
А ми тебе … …!
(В. Федоренко)
Довідка: сяй, рости, цвіти, заховано, відкривати й берегти; лився, вигравали, вирували; житимеш,
пройдеш, незламна, нетлінна, клянемось, берегти.
Вчитель: XІX століття, позначене в поступі людства як століття революції, гуманізму, весни людства і

3. народів, виявилося для України лютою зимою: українська мова вмирала. Про неї говорили: «Не было,
нет и быть не может!» Тоді гостро постало питання: бути чи не бути українській мові і культурі взагалі.
«Бути!» - так відповідав на це Великий Тарас своїми творами – «Бути!».
1-й учень:
Пам'яті Т. Г. Шевченка
Діамант дорогий на дорозі лежав,—
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.
2-й учень:
Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
3-й учень:
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.
4-й учень:
Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу, ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
5-й учень:
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
6-й учень:
Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
7-й учень:
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!»

4. Вчитель: У другій половині80-х років XX століття в Україні активізувалися національно-визвольні
змагання, розгорнулася боротьба за права української мови. 24 серпня 1991 року Україна була
проголошена самостійною і незалежною державою. У Конституції України, прийнятій 28 червня 1996
року, записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує розвиток і
функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Діти, я хочу, щоб ви допомогли мені розібратися, чи існує сьогодні проблема спілкування українською
мовою. Складемо «Дерево рішень».
Робота в групах. Кожна група отримує аркуш паперу зі схемою
Проблема: Що потрібно робити сучасному поколінню для того, щоб рідна мова
процвітала та розвивалася?
Розв`язання І Розв`язання ІІ Розв`язання ІІІ
Позитивні
наслідки(+)
Негативні
наслідки (-)
Позитивні
наслідки(+)
Негативні
наслідки (-)
Позитивні
наслідки(+)
Негативні
наслідки (-)
Висновок:
1-й учень:
РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш
І дорожче в час недолі?
2-й учень:
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злила, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
3-й учень:
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в Вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
4-й учень:
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
5-й учень:
Ні! В кім думка прагне слова!
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:

5. — В рідній школі — рідна мова!
6-й учень:
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета
— Рідна мова в рідній школі.
О. Олесь
Вчитель: Усе минає, все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь
час голос людської душі. Воскресла держава Україна, воскресла і наша мова. Світить нам у віки
пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
Ми несемо слово у своєму серці. Слово довірилося нам і повірило в нас. Не сполохайте рідного слова, а
захистіть його, притуліть до серця, життям своїм переповніть.
МАТУСИН ЗАПОВІТ
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
М. Хоросницька
Друга частина заходу
(Пропонується чаювання з різнотрав`я для учасників заходу)
Вчитель: А зараз всі учасники заходу запрошуються у кав`ярню, де ми продовжимо насолоджуватися
поетичними рядками.
(Захід проводиться за допомогою методики «Щоденник подвійних нотаток»: кожен учень отримує від
учителя картку з уривком із тексту, а згодом – міркування учня щодо кожного фрагмента)
Фраза з тексту Мої міркування
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова –
Цілий цвіт вона відкриє!
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
— А як говорять діти?
— Так, як навчила мама!
— Прийми ж, матусю,

6. Слово подяки від дитини
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, —
Слово у серці —
Як зернятко в ниві.
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
А Вкраїни мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова —
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
На горі калина!
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Золоте курчатко
В золотій торбинці
Принесло сьогодні
Літери дитинці.
Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Мати, мова, Батьківщина -
От і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова -
Три цілющих, вічних слова.
Я тебе знаю не вивчену—
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.