Published on Dec 23, 2016
У цій роботі автори зупиняються виключно на питаннях використання можливостей Інформаційно-комунікаційних технологій сектором МСП в міжнародній торгівлі або використання можливостей цифрової торгівлі МСП як бізнес-технології.
Ця робота дає відповіді на три запитання:
- Що ми в Україні знаємо про цифрову торгівлю?
- Що ми повинні знати про цифрову торгівлю?
- Що ми ще повинні дізнатись про цифрову торгівлю?
Fintech in Ukraine 2018 (Ukrainian language)UNIT.City
Представляємо першу карту фінтех-ринку України, створену
Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» та UNIT.City.
Іноземні партнери, потенційні інвестори, банки часто питали нас про стан тієї чи іншої частини фінтех-галузі України.
Сьогодні ми презентуємо дослідження, що стане інструментом для пошуку партнерів для українських та міжнародних інвесторів, корпорацій, R&D центрів, журналістів, стартапів та бізнесу у сфері FinTech.
P.S. Якщо ви створюєте фінтех-бізнес в Україні, але не знайшли себе на карті – напишіть нам і ми додамо вас до наступної редакції цієї карти.
Published on Oct 25, 2016
Перед вами — третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У третьому випуску ми говоримо про цифрову економіку
Fintech in Ukraine 2018 (Ukrainian language)UNIT.City
Представляємо першу карту фінтех-ринку України, створену
Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» та UNIT.City.
Іноземні партнери, потенційні інвестори, банки часто питали нас про стан тієї чи іншої частини фінтех-галузі України.
Сьогодні ми презентуємо дослідження, що стане інструментом для пошуку партнерів для українських та міжнародних інвесторів, корпорацій, R&D центрів, журналістів, стартапів та бізнесу у сфері FinTech.
P.S. Якщо ви створюєте фінтех-бізнес в Україні, але не знайшли себе на карті – напишіть нам і ми додамо вас до наступної редакції цієї карти.
Published on Oct 25, 2016
Перед вами — третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У третьому випуску ми говоримо про цифрову економіку
Перед вами — третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У третьому випуску ми говоримо про цифрову економіку
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Alexandr Bornyakov. Ministry of Digital Transformation: Government as a ServiceOctopus Events
Alexandr will talk about the plans of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine which aim to develop SaaS companies and what changes they're planning to implement in the nearest future.
Особливості регулювання електронної комерції у КНР: вплив ключових законодавч...KNEU
Особливості регулювання електронної комерції у КНР: вплив ключових законодавчих змін на функціонування товарного ринку
к.е.н., доц., Данніков О.В., старший науковий співробітник
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА / Dannikov ...KNEU
О.В. Данніков, к.е.н., доцент
РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УМОВАХ
ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Данников, к.э.н., доцент
РАЗВИТИЕ ЦИФРОВЫХ КОМПЕТЕНЦИЙ В УСЛОВИЯХ
ИНФОРМАТИЗАЦИИ ОБЩЕСТВА
Журнал «Народний банкір» ~ Випуск №7 [2018]ПУМБ / FUIB
Новий номер журналу Народний Банкір від ПУМБ вже доступний онлайн та у відділеннях банку.
Зі свіжого випуску ви дізнаєтесь:
►як не втратити гроші через афери кіберзлочинців ♂
►все що ви хотіли знати, але соромилися запитати про онлайн-платежі
►про неймовірні технології доступу до банківських рахунків - за відбитком пальця, сітківкою ока, ритмом серця та контуром обличчя
►про те, чому банки називають кровоносною системою держави ❤
►що шкодить банківській картці, а що ні
... та багато інших цікавих речей
Герой нового випуску – спеціаліст у сфері IT-консалтингу Євген Лукасевич, який поділився думкою про те, як в Україні розвиваються технології з точки зору експерта і розповів як зробити перебування в інтернеті більше безпечним.
А ви зазвичай розраховуєтесь в інтернеті карткою чи віддаєте кур’єру готівку при отриманні товару?
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
More Related Content
Similar to Інтернаціоналізація МСП шляхом цифрової торгівлі: рекомендації для України
Перед вами — третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У третьому випуску ми говоримо про цифрову економіку
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Alexandr Bornyakov. Ministry of Digital Transformation: Government as a ServiceOctopus Events
Alexandr will talk about the plans of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine which aim to develop SaaS companies and what changes they're planning to implement in the nearest future.
Особливості регулювання електронної комерції у КНР: вплив ключових законодавч...KNEU
Особливості регулювання електронної комерції у КНР: вплив ключових законодавчих змін на функціонування товарного ринку
к.е.н., доц., Данніков О.В., старший науковий співробітник
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА / Dannikov ...KNEU
О.В. Данніков, к.е.н., доцент
РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УМОВАХ
ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Данников, к.э.н., доцент
РАЗВИТИЕ ЦИФРОВЫХ КОМПЕТЕНЦИЙ В УСЛОВИЯХ
ИНФОРМАТИЗАЦИИ ОБЩЕСТВА
Журнал «Народний банкір» ~ Випуск №7 [2018]ПУМБ / FUIB
Новий номер журналу Народний Банкір від ПУМБ вже доступний онлайн та у відділеннях банку.
Зі свіжого випуску ви дізнаєтесь:
►як не втратити гроші через афери кіберзлочинців ♂
►все що ви хотіли знати, але соромилися запитати про онлайн-платежі
►про неймовірні технології доступу до банківських рахунків - за відбитком пальця, сітківкою ока, ритмом серця та контуром обличчя
►про те, чому банки називають кровоносною системою держави ❤
►що шкодить банківській картці, а що ні
... та багато інших цікавих речей
Герой нового випуску – спеціаліст у сфері IT-консалтингу Євген Лукасевич, який поділився думкою про те, як в Україні розвиваються технології з точки зору експерта і розповів як зробити перебування в інтернеті більше безпечним.
А ви зазвичай розраховуєтесь в інтернеті карткою чи віддаєте кур’єру готівку при отриманні товару?
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
2. Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Лідерство в економічному
врядуванні" (USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
громадською організацією
«Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»
громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних
консультацій», Старший економічний радник Програми USAID ЛЕВ;
Олександр Крініцин, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Андрій Бутін, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і
політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Автори висловлюють глибоку подяку за коментарі та пропозиції Вероніці Мовчан, Директору з
наукової роботи ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»
Погляди автора, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства
США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
01033 Україна, вул. Саксаганського, 96, офіс 508
Tелефони: +38 (044) 200-38-24;
e-mail lev_info@eef.org.ua
eef.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
3. 2
Зміст
Список таблиць .........................................................................................................................................2
Список вставок..........................................................................................................................................2
Вступ ...................................................................................................................................................3
Цифрова торгівля як новий феномен ..........................................................................................4
Визначення та вимір.................................................................................................................................4
Як цифрові технології впливають на цифрову торгівлю........................................................................6
Цифрова торгівля та МСП.............................................................................................................7
Цифрова торгівля: економічний потенціал..............................................................................10
Сектор IT в Україні...................................................................................................................................10
Цифрове співтовариство з ЄС ................................................................................................................11
Процес гармонізації законодавства в сфері електронної торгівлі......................................................11
Цифрова торгівля та МСП України: рекомендації для МСП та Уряду .............................13
Список таблиць
Таблиця 1. Світовий обсяг послуг, пов’язаних з даними...............................................................................5
Таблиця 2. B2C продажі шляхом електронної комерції за регіонами .........................................................7
Таблиця 3. Частка B2C покупців шляхом електронної комерції в загальній масі споживачів за
регіонами...........................................................................................................................................................7
Таблиця 4. Обмеження використання цифрових технологій МСП у країнах, що розвиваються...............8
Список вставок
Вставка 1. Послуги, що надаються у цифровому вигляді..............................................................................5
Вставка 2. Інтернет речей.................................................................................................................................6
4. 3
Вступ
Сучасна економіка характеризується масштабними якісними змінами, які зумовлені
бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Ці зміни стосуються як технологій
виробництва товарів та надання послуг, так і організації виробничо-комерційної діяльності. Компанії
все частіше використовують Інтернет - технології для комунікації з клієнтами, повністю або частково
відходячи від особистої взаємодії. Крім того, велика кількість даних, отриманих через Інтернет
допомагають підприємцям ефективніше позиціонувати свої товари, беручи до уваги вподобання
споживачів.
Очевидно, що МСП мають адекватно реагувати на виклики з тим, щоб виграти конкуренцію
за споживача. Стрімкий розвиток ІТ технологій сприяє полегшенню доступу до зарубіжних ринків за
помірних витрат, що є вкрай важливо для невеликих підприємств. Разом з тим, питання безпеки
даних, конфіденційності та рівного доступу до цифрової інфраструктури залишаються відкритими і є
предметом міжнародних переговорів. Актуальним для України є процес приєднання до Цифрового
співтовариства, а відтак і Єдиного цифрового ринку ЕС протягом найближчих років. Це принесе
створення нових робочих місць, спрощення ведення бізнесу, економічне зростання і модернізацію та
стабільне політичне середовище.
У цій роботі ми не будемо аналізувати пов'язані з ІКТ бізнес-можливості (технології, товари,
послуги), а зупинимось виключно на питаннях використання можливостей ІКТ сектором в
міжнародній торгівлі, або використання можливостей цифрової торгівлі МСП як бізнес-технології.
В сучасних умовах важко чітко визначити межі цифрової торгівлі, через відсутність єдиного
підходу до критеріїв. Однак, варто розуміти відмінність понять цифрової торгівлі та електронної
комерції, які часто ототожнюють, та сформувати розуміння впливу таких форм торгівлі на МСП.
Цією роботою ми долучаємось до пошуку відповідей на три питання, а саме:
Що ми в Україні знаємо про цифрову торгівлю?
Що ми повинні знати про цифрову торгівлю?
Що ми ще повинні дізнатись про цифрову торгівлю?
5. 4
Цифрова торгівля як новий феномен
Цифрова торгівля, як частина трансформацій у світовій економічній діяльності, пов'язаних з
Інтернетом, розвивалася значними темпами протягом останніх двох десятиліть. Вплив Інтернету на
світову економіку був визнаний ще більш фундаментальним, ніж окремо глобалізація виробництва
чи інвестицій. Інтернет змінив - і продовжує змінювати процес взаємодії людей, спосіб покупки
товарів споживачами, види продуктів та послуг, їх розробку, позиціювання на ринку та процес
поставок, і, що найважливіше, як фірми працюють і взаємодіють одна з одною.
Визначення та вимір
Існує багато проблем щодо визначення і оцінки ролі цифрової торгівлі для внутрішньої і
світової економіки. По-перше, швидкий розвиток інтернет-технологій і способи їх застосування
ускладнюють процес встановлення стандартного визначення цифрової торгівлі. Крім того, ширший
доступ і використання Інтернету став можливий через розвиток мобільних пристроїв, таких як
смартфони, планшети, тощо, що завжди підключені до глобальної мережі. Така простота у
використанні ускладнює виокремлення цифрової торгівлі від загальної економічної активності. Крім
того, наявні статистичні дані не забезпечують інформацією стосовно міжнародної цифрової торгівлі.
Важкість полягає в тому, що цифрова торгівля принципово відрізняється від експорту та імпорту
фізичних товарів, оскільки жодний елемент не ідентифікується і фізично не перетинає кордон через
митницю, унеможливлюючи процес підрахунку та оцінки. Більше того, багато комерційно важливих
аспектів Інтернету, як наприклад пошукові системи і поштові послуги, надаються безкоштовно, а
відтак відсутність встановленої ціни означає, що вартість цих послуг може бути оцінена лише
приблизно.
Незважаючи на це, цифрову торгівлю (digital trade) можна визначити як- поставку товарів і
послуг через будь-яку стаціонарну або бездротову систему зв'язку цифрових мереж. Це визначення
включає в себе внутрішню комерційну діяльність, а також міжнародну торгівлю. Виключенням є
торгівля більшістю фізичних товарів (замовлення фізичних товарів онлайн, а також товарів, що мають
цифровий аналог, таких як книги і програмне забезпечення, музика і фільми, що продаються на
цифрових носіях або DVD-дисках.
Цифрову торгівлю варто відрізняти від електронної комерції (e-commerce), що має більш
широке визначення, а саме торговельні операції виконані шляхом використання Інтернету або
інтернет технологій.1
Зазвичай ці поняття ототожнюють, що ускладнює розуміння, а відтак збір статистичної
інформації. Однак, в більшості випадків визначення цифрової торгівлі включає елементи:
Покупки і продажу онлайн (окрім фізичних товарів);
Маркетингу в мережі Інтернет;
Підтримки клієнтів з використанням Інтернету, тощо.
Для розуміння, як цифрова економіка сприяє транскордонній торгівлі послугами, необхідно
визначити та оцінити ті послуги, що передаються кінцевим споживачам у цифровому вигляді. Для
вимірювання обсягів торгівлі в цифровій формі, можна використовувати класифікацію ЮНКТАД, де
виділено 7 категорій послуг з платіжного балансу Міжнародного валютного фонду, що передаються
1
Digital Trade in the U.S. and Global Economies https://www.usitc.gov/publications/332/pub4415.pdf
6. 5
споживачу за допомогою ІКТ, а саме: послуги зв'язку; страхування; фінансові послуги; комп'ютерні та
інформаційні послуги; роялті та ліцензійні платежі; інші послуги; особисті, культурні і рекреаційні
послуги2
.
Світова організація торгівлі (СОТ) і національні статистичні установи, як наприклад Бюро
економічного аналізу США регулярно публікують дані про транскордонну торгівлю послугами
пов'язаними з даними, такі як послуги зв'язку, комп'ютерні та інформаційні послуги, а також
фінансові послуги, що співпадає з класифікацією ЮНКТАД (Таблиця 1). Важливо відзначити, що не
існує способу визначити точний відсоток таких обсягів в кожній з категорій, що фактично надані у
цифровому вигляді, так як статистика міжнародної торгівлі не враховує, яким способом надаються
послуги. Існують також й інші види послуг, які можуть бути надані у цифровому вигляді, але оскільки
їх основний спосіб доставки не цифровий, то їх зазвичай виключають з переліку.
Таблиця 1. Світовий обсяг послуг, пов’язаних з даними
Послуга
Світовий експорт, млрд. дол.
США
Середній річний приріст,
2008-2012
Послуги зв'язку 111.5 3.4%
Фінансові послуги 303.1 0.3%
Комп'ютерні та інформаційні послуги 262.7 7.2%
Роялті та ліцензійні платежі 289.6 5.9%
Сума послуг, пов’язаних з даними 966.9 4.0%
Експорт товарів 18 401 3.3%
Джерело: Світова організація торгівлі
Вставка 1. Послуги, що надаються у цифровому вигляді
Ділові, професійні та технічні послуги: найбільша категорія надання послуг у цифровому
вигляді включає в себе велику кількість заходів, таких як комп'ютерні і інформаційні послуги, хоча
деякі комп'ютерні продукти, що надаються на фізичному носії класифікуються як товари; юридичні та
архітектурні послуги інтенсивно використовують цифрові ресурси (юридичні документи,
консультаційні звіти, а також архітектурні або інженерні конструкції легко можуть бути відцифровані і
передані через Інтернет клієнту не зважаючи на його місце перебування); рекламні послуги
використовуються в усьому цифровому світі, від магазинів до високотехнологічних компаній, таких як
Facebook і Google.
Роялті та ліцензійні платежі: ця категорія охоплює збори за використання інтелектуальної
власності, наприклад, патенти, товарні знаки, авторські права, промислові процеси і дизайн, а також
франшизи. Дві третини ліцензійних платежів і ліцензійних зборів відносяться до промислових
процесів і до комп'ютерного програмного забезпечення загального використання. Розвиток
цифрових комунікацій дозволив збільшити обсяг транскордонної торгівлі послугами пов'язаними з
відтворенням і поширенням авторських прав на матеріали в цифровій формі (в тому числі електронні
книги, музика, фільми і програмне забезпечення).
2
http://www.esa.doc.gov/sites/default/files/digitaleconomyandtrade2014-1-27final.pdf
7. 6
Фінансові послуги: банківські послуги стають все більш цифровою діяльністю. Клієнти
отримують доступ до інформації, управляють своїми рахунками, сплачують рахунки, або виконують
переказ грошових коштів онлайн. Інвестиційна діяльність, дослідження ринку, фінансове планування,
або покупка і продаж акцій на фондовому ринку все частіше виконуються в Інтернеті і не залежно від
місцезнаходження сторін операції.
Страхові послуги: відцифровані паперові документи і електронна доставка набувають все
більшого значення по всій галузі. Як і в разі банківських послуг, комунікація між клієнтами та
страховими компаніями стосовно страхових премій та платежів за претензіями, включаючи переказ
грошових коштів і документів, переходить у цифровий вимір.
Телекомунікації: категорія телекомунікаційних послуг має найбільшу цифрову складову
серед усіх інших категорій. Телефонні дзвінки, відеоконференції, електронна та голосова пошта, а
також інші послуги зв’язку доступні в Інтернеті включені в цю категорію.
У контексті виміру електронної комерції існує рейтинг країн UNCTAD B2C E-commerce Index,
що вимірюється базуючись на таких складових: як частка людей, що використовують Інтернет; частка
людей, що мають платіжні картки; кількість безпечних Інтернет серверів на мільйон осіб та оцінка
поштової надійності. Україна в цьому рейтингу займає 54 місце серед 137 країн, піднявшись на 4
сходинки порівняно з 2014 роком3
.
Як цифрові технології впливають на цифрову торгівлю
По-перше, шляхом створення виключно цифрових товарів, таких, як книги і фільми, які можна
легко транспортувати і відтворювати по всьому світу. Дигіталізація навіть перетворює фізичний потік
людського капіталу у віртуальний, що дозволяє віддалену роботу, використовуючи інструменти для
віртуального співробітництва.
По-друге, дигіталізація сприяє фізичним потокам за рахунок використання «мультимедійних
контейнерів» (Digital wrappers), що об’єднують традиційні продукти - такі, як датчики, вбудовані в
них, що відстежують переміщення через глобальні ланцюжкки створення вартості. Це робить процес
переміщення максимально ефективним та цінним. Ці датчики є критичними для систем забезпечення
такого феномену як Інтернет речей. (Вставка 2)
Вставка 2. Інтернет речей
Інтернет речей (The Internet of Things «IoT») – середовище, де об'єкти мають підключення до
мережі, що дозволяє їм передавати і приймати дані, а власники мають здатність контролювати і
управляти цими об'єктами в електронному вигляді. Дигіталізація вже мала значний вплив на торгівлю
шляхом трансформації процесу логістики і ланцюжків поставок. Компанії можуть легко відстежувати і
збирати інформацію про продукт, місце, час, або операції використовуючи датчики для підвищення
операційної ефективності і скорочення витрат. Від пристроїв відстеження на виробництві до
відстеження партій товарів через кордон, виробники вже починають відчувати виграш від цих
технологій в своїй діяльності.
Третім чинником є створення інтернет-платформ для виробництва, обміну і споживання. Ці
платформи можуть виступати як у формі сайтів електронної комерції (Amazon, eBay, Alibaba) так і
3
http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/tn_unctad_ict4d07_en.pdf
8. 7
урядових ресурсів (G - Cloud уряду Великобританії4
), які дають приватним особам і малому бізнесу
доступ до глобального ринку, де вони можуть представити свої товари та послуги. Цифрові
платформи сприяють абсолютно новим формам транскордонних обмінів, відкриваючи нові
можливості як для виробників так і для споживачів.
Можливості виходу на глобальний ринок, дають доступ до таких регіонів як Європа, Азіатсько-
Тихоокеанський регіон та Північна Америка, що характеризуються часткою у більш ніж 90% від
загальної кількості B2C продажів шляхом електронної комерції.
Таблиця 2. B2C продажі шляхом електронної комерції за регіонами
2013 2014 2015 2016 2017 2018
Північна Америка 34.9% 32.9% 31.7% 31.1% 30.7% 30.6%
Азіатсько-Тихоокеанський регіон 28.3% 31.2% 33.4% 35.1% 36.4% 37.4%
Західна Європа 26.4% 25.4% 24.6% 23.9% 23.3% 22.7%
Латинська Америка 4.2% 4.3% 4.2% 4.1% 3.9% 3.7%
Центральна і Східна Європа 4.1% 1.0% 3.8% 3.5% 3.3% 3.2%
Близький Схід та Африка 2.2% 2.3% 2.3% 2.4% 2.4% 2.5%
Джерело: eMarketeer July 2014. Значення можуть не складати 100% через округлення.
Таблиця 3. Частка B2C покупців шляхом електронної комерції в загальній масі споживачів за
регіонами
% користувачів Інтернету 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Північна Америка 72.0% 73.6% 74.9% 76.3% 77.7% 78.8%
Західна Європа 64.0% 65.2% 66.3% 76.3% 68.2% 69.0%
Азіатсько-Тихоокеанський регіон 42.1% 44.1% 46.8% 48.9% 50.4% 50.9%
Центральна і Східна Європа 41.6% 43.3% 44.3% 44.4% 44.6% 44.6%
Близький Схід та Африка 31.3% 33.1% 34.0% 35.0% 60.0% 37.0%
Латинська Америка 28.2% 29.9% 30.9% 31.8% 32.7% 33.7%
Світ 41.3% 42.7% 44.3% 45.4% 46.4% 47.3%
Джерело: eMarketeer, July 2014. Значення можуть не складати 100% через округлення.
Можливість отримувати оплату за товари та послуги від міжнародних клієнтів має важливе
значення для підприємств електронної комерції. У деяких країнах (особливо де встановлений
валютний контроль) можуть виникати певні обмеження щодо прийому іноземних платежів. Крім
того, існує цілий ряд бар'єрів, які є загальними для різних країн, що розвиваються. До таких можна
віднести дотримання міжнародних правил фінансової прозорості, вартість проведення операцій в
деяких юрисдикціях і побоювання з приводу довіри і безпеки.
Цифрова торгівля та МСП
Дигіталізація відкриває можливості для малих і середніх підприємств, а також індивідуальних
підприємців взяти участь у транскордонній торгівлі, даючи поштовх до розвитку "мікро-
транснаціональних корпорацій».
Приклад таких платформ як eBay чи Amazon показує, що навіть невеликі компанії можуть
експортувати через інтернет-платформи. Інтернет має потенціал значно підвищувати частку експорту
продажів малого та середнього бізнесу. Таке явище може бути ще більш цінним на ринках, що
розвиваються, де традиційні транспортні та логістичні витрати є відносно високими.
4
https://www.digitalmarketplace.service.gov.uk/g-cloud
9. 8
Дигіталізація також скорочує постійні (фіксовані) витрати початку бізнесу для підприємців. У
минулому, онлайн-бізнесу було необхідно придбати сервери і наймати цілі команди інженерів для
побудови своєї системи практично з нуля. Сьогодні компанія може придбати частину потужності,
наприклад користуючись таким веб сервісом у Amazon, і самостійно або з незначними витратами на
розробників будувати свою систему продажів та комунікацій поверх вже існуючих платформ. Бізнес-
послуги підтримки, такі як юридичні та бухгалтерські, також можуть надаватися через Інтернет за
допомогою таких платформ, як UpWork, де їх можна замовити у фрілансерів. Це означає, що
підприємства можуть почати своє діяльність з набагато меншими інвестиціями, що дасть можливості
для стрімкого росту. В середовищі, де темпи інновацій мають потенціал для подальшого
прискорення, абсолютно нові компанії можуть одразу бути міжнародними.
Цифрові платформи дозволять людям брати участь у глобалізації безпосередньо в якості
споживачів, робітників, студентів та підприємців. Для споживачів, дигіталізація розширює можливості
вибору до якісно нового рівня і дозволяє знайти краще співвідношення якості, різноманітності та ціни
на світовому ринку. Велика частина вартості, що створюється за допомогою Інтернету виступає у
вигляді "надлишку споживача" - або пільг фізичним особам, які перевищують заплачену ними ціну.
Дійсно, велика частина даних, інформації та розважального контенту доступна через Інтернет
безкоштовно. Іншою перевагою є інформація про відмінності продукції, а також можливість знайти
найдешевший варіант.
Сучасний стан ринку дозволяє спеціалістам або простим людям з більшою гнучкістю
пропонувати свої послуги на закордонних ринках, використовуючи платформи для фрілансерів та
інструменти онлайн комунікацій ніж деякі підприємства. Ринок праці стає більш глобальним, де люди
працюють як підприємці, використовуючи навички, які вони можуть продати як одноразовий
контракт за найвищою ціною протягом 24 годин. Крім того, для працівників у багатьох частинах світу,
заробітні плати, які можна отримати за допомогою таких платформ значно перевищують середні
значення у місцевих компаніях.
Цифрова залученість має важливий соціальний вплив на здатність населення використовувати
можливості та переваги цифрового століття. Зростаючу важливість набуває залученість до цифрової та
електронної торгівлі, що заслуговує на увагу політиків.
У таблиці 4 наведено обмеження щодо використання цифрових технологій, які стоять перед
МСП в країнах, що розвиваються. З точки зору підприємства, цифровий розрив можна розділити на
три основні напрямки: доступ (доступ до ІКТ, в першу чергу); використання (здатність і інтерес до їх
використання); і ефективність використання (здатність користуватися всіма перевагами
інформаційного суспільства для конкурентних переваг в торгівлі).
Таблиця 4. Обмеження використання цифрових технологій МСП у країнах, що розвиваються
Обмеження Опис
Доступність технологій
Розрив між великими компаніями і МСП з точки зору доступності ІКТ має
важливе значення, особливо коли мова йде про доступ на зарубіжні
ринки.
Доступ до мережі
Цифровий розрив починається з доступу або його відсутності до мережі
Інтернет. Незважаючи на те, що середній рівень доступу до Інтернету
збільшився, багато малих і середніх підприємств, як і раніше, повністю
або частково працюють в оффлайн режимі.
Пропускна здатність Низький рівень пропускної здатності і швидкості на міжнародному рівні
10. 9
Інтернету обмежує здатність передавати і отримувати інформацію по мережах, що
обмежує потенціал для компаній, що надають послуги.
Контент/наповнення
Створення контенту на іноземних мовах має важливе значення, оскільки
"ефективність використання" (див. нижче) може залежати від контексту і
мови інформації.
Освіта
Гарні показники освіти і грамотності мають основоположне значення для
використання ІКТ в електронній торгівлі.
Гендерний аспект
Існує незначна, але постійна відмінність в використанні Інтернету між
чоловіками і жінками по всьому світу.
Місце розташування
Сільські та віддалені райони зазвичай опиняються в невигідному
положенні в порівнянні з їхніми міськими конкурентами, коли мова йде
про швидкість і якість надання послуг.
Мобільність
Мобільні пристрої надають можливості для подолання розриву у доступі,
але створюють нові форми обмежень з точки зору технологій, швидкості і
легкості використання.
Ефективність
використання
Рівень, що визначає наскільки продуктивно підприємства використовують
ІКТ, що є ключовим фактором у визначенні цифрового розриву.
Джерело: Economist Intelligence Unit “Smart policies to close the digital divide: Best practices
from around the world” (2012).
11. 10
Цифрова торгівля: економічний потенціал
Сектор IT в Україні
Частка сфери ІТ в економіці України оцінюється в 3% від ВВП за даними 2015 року5
. У галузі IT
зайнято 74,000-100,000 людей (розробники програмного забезпечення, інженери, архітектори,
інженери з контролю якості та тестування, бізнес - аналітики, менеджери проектів, тощо), де
більшість фахівців працюють поза штатом (аутсорсинг). У 2014 році підприємці сфери ІКТ заробили
близько 18 млрд. грн (851 млн. доларів США) – що у перерахунку на середній щомісячний валовий
оклад становило 2 тисячі доларів США. Середньомісячна заробітна плата розробка програмного
забезпечення склала 1,6 тисячі доларів США у 2015 році. Від загального обсягу експорту послуг у 2014
році послуги ІКТ становили 31%6
.
У 2013 році в Україні налічувалося 3,292 установ з надання ІТ - послуг7
. Сектор ІКТ налічує
2,114 сертифікованих оператора ІКТ та 1,482 юридичні особи, які надають доступ до Інтернету. В
цілому 44% громадян України мали доступ до Інтернету, 148 університетів підготовували фахівців у
сфері ІКТ, і покриття території України мобільними мережами було майже повне. Щорічно українські
виші випускають близько 15 000 ІТ - фахівців8
.
За деякими оцінками, ІТ - галузь України оцінюється в більш ніж 5 млрд доларів США9
. Вона
також налічує понад 2000 стартапів. Україна є популярним місцем для ІТ - аутсорсингу через велику
кількість кваліфікованих розробників і помірних цін на такі послуги в порівнянні з США чи Західною
Європою10
. За даними опитування малих і середніх ІТ - компаній, проведеного в серпні 2015 року, 77
відсотків керівників відповіли, що протягом двох попередніх років, їх компанії зростали, і тільки 8 %
сказали, що їх обсяги продажів знизилися11
.
Для розвитку промисловості, українські ІТ - компанії створюють IT - кластери у великих містах
України (Львів, Харків, Луцьк, Дніпропетровськ та Одеса) за підтримки уряду України. Ці кластери
спрямовані на підвищення якості ІТ - освіти в місцевих університетах, пропонуючи курси з
програмування і проведення адвокаційних кампаній.
У квітні 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив План дій на 2015 рік з підтримки
національної ІТ - індустрії12
. Уряд має розробити закони для виправлення різних недоліків: ввести
визначення програмного забезпечення, постачання програмного забезпечення та послуг у
Податковому кодексі України; спростити регуляторні процедури для надання ІТ - послуг
нерезидентам; і поліпшити положення про розподіл прав інтелектуальної власності на комп'ютерні
програми і бази даних, створених українськими співробітниками і підрядниками.
5
“Ukrainian IT in figures” (http://dou.ua/lenta/columns/it-in-figures/) (DOU is an online community of Ukrainian ICT
professionals).
6
World Development Indicators (databank.worldbank.org).
7
Ukraine, “ICT environment, innovation policies & international cooperation” (http://eeca-
ict.eu/images/uploads/pdf/EECA_counires_reports_NEW/ICTEnv_Inno-policies_and_Inter-
coop_report_UKRAINE.pdf).
8
IT Ukraine, 2016 edition (www.uadn.net/files/ua_hightech.pdf).
9
See http://igniteoutsourcing.com/publications/best-ukrainian-it-startups/.
10
See http://igniteoutsourcing.com/publications/ukraine-top-outsourcingdestinations/.
11
See https://hh.ua/article/17518.
12
See http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/338-2015-%D1%80.
12. 11
В цілому, цифровий сектор України швидко розвивається і показує обнадійливі ознаки, щоб
стати успішною і динамічною галуззю економіки, з гарними перспективами експорту, в тому числі,
шляхом аутсорсингу.
Цифрове співтовариство з ЄС
Цифрова економіка в Україні все ще є сферою з невикористаним потенціалом. Тим не менш,
із своїм високваліфікованим людським капіталом відповідної освіти, Україна займає провідну
позицію у сфері ІКТ у Центральній і Східній Європі. Більше того, Україна має значний потенціал і може
стати не лише IT-хабом для більш розвинутих західних партнерів, але й країною експортером власних
цифрових продуктів та послуг. Саме тому наразі існує тісна співпраця України та ЄС у сферах цифрових
технологій, а саме ведеться робота у наближенні України до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Поширення переваг Єдиного Цифрового ринку за межі ЄС може включати співпрацю у сферах
електронної комерції, електронної митниці та електронної охорони здоров’я. Крім того, можлива
співпраця у питаннях мережевої та інформаційної безпеки, кібербезпеки, електронної ідентифікації,
просуванні іновацій, електронного врядування та відкритих даних, тощо.
Робота ведеться в рамках Декларації прийнятій у червні 2015 року на засіданні Міністрів
Східного партнерства по цифровій економіці, де окремо було виділено важливість систем і послуг
електронної комерції для забезпечення транскордонного доступу до ринку для МСП та сприяння
розвитку конкурентних ринків. Було погоджено гармонізувати законодавство у сфері інтернет-
безпеки і приватності послуг електронної комерції, онлайн бізнес-середовища, цифрових контрактів,
відповідальності посередників, захисту прав споживачів, тощо.
Процес гармонізації законодавства в сфері електронної торгівлі
Закони України стосовно телекомунікацій та радіочастотних ресурсів вже частково
відповідають законодавству ЄС, але не мають відповідності в розподілі обов'язків по розробці
політики, регулювання, ліцензування, аналізу ринку, технічної нейтральності, а також надання
універсальних послуг. Для того, щоб виправити цю ситуацію, Державна служба спеціального зв'язку
та захисту інформації спільно з Національною комісією з державного регулювання зв'язку та
інформації (НКРЗІ) мають розробити дорожню карту змін в українському законодавстві, ввести
європейську термінологію і визначення для електронних засобів зв'язку, а також збільшити
незалежність національного регулятору. Крім того, ці два адміністративні органи повинні розробити
законодавство для підтримки інфраструктури інформаційного суспільства.
НКРЗІ розробила і представила на розгляд Парламенту проект закону про електронні
комунікації і внесення змін до деяких законів України з метою підвищення незалежності і
адміністративного потенціалу національного регулюючого органу в галузі зв'язку.
В контексті інформаційного суспільства, в Україні був прийнятий закон про електронну
торгівлю у вересні 2015 року, що відповідає вимогам Директиви 2000/31/EC і розробив проект закону
про електронні трастові послуги, який відповідає Правилу 910/2014 щодо електронної ідентифікації
(цифровий підпис) та трастових послуг для електронних транзакцій. Крім іншого, закон має
забезпечувати захист та доступ до інформації стосовно суб’єктів господарських операцій учасникам
електронної комерції, а також зберігання електронних документів не менше трьох років. Проект
закону був внесений до Парламенту.
13. 12
Державний комітет з телебачення і радіомовлення розробив новий проект закону про
телебачення і радіомовлення, який буде включати в себе норми Європейської конвенції про
транскордонне телебачення і директиву ЄС 2007/65/EC про аудіовізуальні медіа-послуги і представив
його на публічне обговорення.
14. 13
Цифрова торгівля та МСП України: рекомендації для МСП та
Уряду
Зростання глобальної цифрової торгівлі в її нових і різноманітних формах, а також зростаючої
конкуренції бізнесу, яка супроводжує цей процес, ставить певні завдання перед урядами і
політиками. Вони включають в себе:
Безпека даних та конфіденційність
Необхідно забезпечувати конфіденційність користувача та безпеку клієнта, але при цьому
національні нормативні акти з цих питань не повинні обтяжувати процес продажу або користування
продукцією.
Безпека зберігання даних є найбільш вразливим місцем. Хоча компанії будуть на передньому
плані вирішуючи питання кібербезпеки, уряди можуть забезпечити фінансування в дослідження
стосовно кібербезпеки та стандартів шифрування, що створить додаткові стимули та переваги для
підприємців. Оскільки обсяг і значення цифрових потоків продовжує зростати, політичні рішення, що
регулюють ці питання мають бути узгоджені між країнами, з можливостями до пріоритетів.
Регулювання в інтернеті та робота з законодавцями
Гармонізація цифрової політики в усьому світі і запобігання "цифрових торгових війн" і
"цифрового протекціонізму" набуває важливого значення.
Корисні та практичні ініціативи, які могли б бути розроблені на основі співпраці державного та
приватного секторів включають в себе прийняття законів для створення кооперативів з електронної
торгівлі, вирішення питань стосовно контролю обміну валют при цифровій торгівлі, прийняття
типових законів регулювання міжнародної електронної торгівлі, що сприятиме створенню
комфортних умов для підприємців в їх торговельній діяльності.
Розширення торгової статистики і торгових угод
Дигіталізація сприяє швидкому збільшенню обсягів і видів транскордонних угод та обмінів
даними. Це створює нові проблеми для національних статистичних агентств, що займаються
вимірюванням таких потоків.
Крім того варто зосередити увагу на таких питаннях, як наприклад, оцифрування митних
процедур для сприяння і виміру мікро-партій товарів, а також створювати можливості для
транскордонної електронної комерції, що зумовлена розвитком цифрових сервісів у торгівлі. Гарним
прикладом діяльності у цьому напрямку є приєднання України до Цифрового Співтовариства з ЄС.
Скорочення цифрового розриву
Розрив в цифрових технологіях охоплює недостатню поінформованість, знання і навички для
використання інформаційних і комунікаційних технологій, як серед споживачів, так і постачальників.
Побудова цифрової інфраструктури та забезпечення недорогого доступу до всіх громадян
буде настільки ж важливим, як будівництво доріг і портів, як всередині країн, так і між ними. Це
особливо відноситься до країн, що розвиваються, які сьогодні мають менший рівень розвитку
інтернет-економік і де люди мають менший доступ до глобальної мережі. Цінність глобальної торгівлі
все більше зміщується в бік ідей, знань і інновацій, а не фізичних товарів, а це означає, що важливість
доступу до цифрових платформ і комунікацій зростає. Відсутність доступу до цифрової інфраструктури
15. 14
поставить як держав так і окремих осіб перед ризиком залишитися ще далі позаду в економічному
плані.
Зміцнення інституційної спроможності
Місцеві установи потребують більше можливостей для підтримки колективного доступу
малих підприємств до міжнародної електронної торгівлі. Зокрема, це вимагає від бізнес-асоціацій
взяти на себе відповідальність за оперативну діяльність в цьому контексті. Місцеві Торгово
Промислові палати разом з бізнес-асоціаціями та органами влади також повинні бути залучені до
допомоги підприємствам щодо відповідності міжнародним вимогам фінансової прозорості шляхом
організації підготовки підприємців у питаннях перевірки ідентичності та облікових даних закордонних
ділових партнерів. Співпрацюючи з міжнародними постачальниками баз даних місцеві установи
можуть навчати підприємців долати бар'єри виходу на зарубіжні ринки. Такі зусилля сприятимуть
створенню довіри до електронної торгівлі, що є передумовою для зростання електронних транзакцій.
Підвищення підприємницького потенціалу
Це повинно включати в себе підвищення рівня інформованості не тільки про потенційні
можливості електронної комерції, а й про те, як подолати бар'єри і брати участь в міжнародній
торгівлі. Підвищення потенціалу на рівні підприємства повинне охоплювати ефективну організацію
для електронної комерції - в тому числі упаковки, маркетингу та навичок роботи з клієнтами. Крім
того, воно повинно допомогти підприємствам у виконанні юридичних і податкових вимог, як на
національному так і міжнародному рівнях.
Обмін технологіями
За допомогою використання бібліотек програмного забезпечення з відкритим доступом, а
також за підтримки міжнародних партнерів, групам місцевих підприємств може бути надана
допомога в їх перших кроках в електронній комерції.
Поліпшення доступу до міжнародних перевезень і логістики
Партнери з логістики в розвинених країнах можуть розробляти оптимізовані транспортні та
логістичні рішення, в тому числі для електронної комерції з можливістю зберігання і обробки на
міжнародних ринках, та долучати до таких систем МСП з країн, що розвиваються.