Червоне і чорне

1. Тема:

2. «Правда, сувора правда»
( Данте)

3. План
1.Історія створення роману;
2.Зміст заголовку;
3.Сюжет, герої, композиція;
4.Робота над змістом.

6. Період Революції у Франції

9. Поясніть зміст заголовку роману
Стендаля «Червоне і чорне»
Червоне – це Франція періоду
Революції (18 ст.), коли…
Чорне – це Франція періоду
Реставрації ( 19 ст.), коли…

11.  У романі "Червоне і чорне” Стендаль використав кримінальну
справу, про яку прочитав у газеті. Поштовхом до роботи над
твором стала історія Антуана Берте, сина сільського коваля. Його
вихователем і вчителем був місцевий священник. Коли юнакові
виповнилось 19 років, він почав працювати гувернером ( домашній
вчитель і вихователь ) у родині багатого промисловця пана Мішу.
Можливо, між дружиною Мішу й Антуаном виник роман.
Священник, зумів влаштувати Берте в семінарію, з якої юнак
переходить вихователем до аристократичного будинку Кордонів.
Мадемуазель де Кордон, дочка хазяїна, закохується в молодого
плебея. Її батько пише листа до пані Мішу і просить
схарактеризувати поведінку Антуана, на що отримує негативний
відгук. Це означає кінець карєри для Берте, і той з відчаю стріляє
в пані Мішу з пістолета, а потім намагається накласти на себе
руки. Пані Мішу не помирає, й Берте. У 1827 р. в Греноблі
відбувся судовий процес, на якому його було засуджено на смерть.

13. Жульєн Сорель
Пан де Реналь
Пані де Реналь
Аббат Шелан
Маркіз де Ла Моль
Матильда де Ла Моль
Герої роману Стендаля «Червоне і чорне»

15. Сходинки біографії Жульєна Сореля

16. Тема:

17. «Навіки поранений
честолюбством…»

18.  Пробити дорогу для Жюльєна
насамперед означало вирватися з
Вер’єра; батьківщину свою він
ненавидів. Все, що він бачив тут,
будоражило його уяву

21. він відчував лише ненависть і
відразу до цього вищого світу,
куди він був допущений тільки
до краєчку стола

23.  «Священик отримує жалування утричi
бiльше, нiж уславлений генерал Наполеона.
Треба стати священиком"

25.  Звичка лицемірити подібна до заразної хвороби,
якої не так-то просто позбутися: тут потрібне
хірургічне втручання. І Жульєн це добре розуміє. У
в'язниці, пройшовши через випробування
самотністю, він стосовно себе безжально
констатує: «Але навіщо я все-таки лицемірю,
проклинаючи лицемірство!.. Говорю один, сам із
собою, за два кроки від смерті і все-таки
лицемірю. О дев'ятнадцяте століття!»

26. «Дайте мені жити
моїм ідеальним
життям…»

27. “ Все його життя було тільки
довгим готуванням до нещасть…”

29. Тема:

31. Тема: