Лазар Баранович (1593?–1693) – письменник, ректор Києво-Могилянської колегії, релігійний діяч, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, меценат, одна з центральних постатей у суспільно-культурному житті України другої половини XVII ст. Він належав до вищого православного духовенства, вже в силу цього активно втручався в політичні процеси – брав участь у обранні гетьманів і козацької старшини. Високо цінував народну культуру, рідну мову, широко користувався народним гумором, відстоював національну і релігійну незалежність України. У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігаються два унікальних польськомовні збірники поезії Барановича «Źywoty świetych» («Жития святих») (1670) та «Lutnia Apollinowa» («Лютня Аполлонова») (1671), видані в друкарні Києво-Печерської Лаври.
Лазар Баранович (1593?–1693) – письменник, ректор Києво-Могилянської колегії, релігійний діяч, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, меценат, одна з центральних постатей у суспільно-культурному житті України другої половини XVII ст. Він належав до вищого православного духовенства, вже в силу цього активно втручався в політичні процеси – брав участь у обранні гетьманів і козацької старшини. Високо цінував народну культуру, рідну мову, широко користувався народним гумором, відстоював національну і релігійну незалежність України. У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігаються два унікальних польськомовні збірники поезії Барановича «Źywoty świetych» («Жития святих») (1670) та «Lutnia Apollinowa» («Лютня Аполлонова») (1671), видані в друкарні Києво-Печерської Лаври.
27 січня виповнюється 180 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського.
Короткий екскурс стежками яскравої зорі Галичини - Маркіяна Шашкевича. Маркіян Шашкевич народився у селі Підлисся Золочівського району на Львівщині в сім"ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався у Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях.
До 100-річного ювілею письменника у 1910 році у Тернополі було перевидано альманах "Русалка Дністрова".
27 січня виповнюється 180 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського.
Короткий екскурс стежками яскравої зорі Галичини - Маркіяна Шашкевича. Маркіян Шашкевич народився у селі Підлисся Золочівського району на Львівщині в сім"ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався у Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях.
До 100-річного ювілею письменника у 1910 році у Тернополі було перевидано альманах "Русалка Дністрова".
маркіян шашкевич – будитель народного духу в галичиніТетяна Гавриленко
Висвітлює величну постать М.Шашкевича як реформатора, що підніс народну мову до гідності і культурних мов і започаткував нову літературну добу на Галичині.
День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначають в Україні 9 листопада. Видатний громадянин-патріот Іван Огієнко свого часу писав: «Поки живе мова − житиме й народ». До скарбниці рідного слова кожне покоління привносить коштовності глибоких сердечних порухів, історичні події, вірування та погляди. Українська мова змістом, багатством, глибиною й різноманітністю переживань, відбитих у ній, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед мов народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності нашого народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.
З нагоди цього свята відділ рідкісних і цінних видань пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Про писемність і про мову». На ній представлено факсимільні, репринтні та оригінальні видання українських книжкових пам’яток далекого минулого. Серед них – Остромирове Євангеліє (1056–1057), Реймське Євангеліє (середина ХІ ст.), Пересопницьке Євангеліє (1556–1561); праці Мелетія Смотрицького «Граматика слов'янська» (1619), Памви Беринди «Лексикон словенороський» (1627) тощо.
Серед мовознавчих раритетів – книги українських учених – І. Огієнка, М. Грушевського, П. Залозного, Б. Грінченка, Є. Тимченка та ін.
2. Талановиті люди, як
зорі, спалахнуть
яскравим сяйвом і
гаснуть… Таким для нас
був і Маркіян
Шашкевич, відомий
поет, просвітитель,
священик, громадський
діяч, поборник рідного
слова у Галичині.
3. Засновники: троє друзів-студентів
Львівського університету і водночас вихованців
греко-католицької духовної семінарії: Маркіян
Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький,
які активно виступили на захист рідної
української мови. Члени "Руської трійці" своє
головне завдання вбачали в піднесенні статусу
української мови, розширенні сфери її вжитку і
впливу, прагненні "підняти дух народний,
просвітити народ", максимально сприяти
пробудженню його національної свідомості та
гідності.
4. Непересічною подією в
історії національного
відродження було видання
альманаху "Русалка
Дністровая“ (1836 р. ,
Будапешт), з якого почалася
нова українська література в
Західній Україні. Це твір був
новаторським за формою і
змістом: написаний живою
народною мовою,
фонетичним правописом,
"гражданським" шрифтом.