2. Неокласицизм — стиль у світовому
мистецтві (живописі, скульптурі,
музиці,літературі) та архітектурі
кінця 18 - початку 19 століття.
Неокласицизм, як архітектурний
рух, проіснував до революції, а
саме до початку владування
Наполеона. Бонапарт, як людина
розумна, усвідомлював, що стиль
останнього французького короля не
доречний у бурхливий
революційний час. В інтер'єрі
неокласицизм проіснував до
нашого часу, увібравши сучасні
матеріали та досягнення науки і
техніки.
3. Чим же неокласицизм відрізнється від
базового стилю? Людовик XIV
побудував пишний і багатий Версаль,
обвішаний золотом і дзеркалами. Але
його спадкоємцям дісталася
ослаблена Франція на межі бідності.
Саме це є справжньою причиною
скромності неокласицизму. Суть
класицизму — велич і показна
простота — переносилася в
неокласицизм, але виражалася
набагато скромніше. А за деякий час
основу підмінили на витончену
химерну бідність обстановки. Тобто,
речей було небагато, але кожна з них
коштувала дорого. Речі не стояли
просто так, заради краси, кожна
виконувала свої функції.
4. В інтер'єрі панує білий колір з
легким додаванням позолоти.
Меблі і малюнки тканин
характеризуються дрібної
масштабністю і вишуканістю
пропорцій. Для оформлення
інтер'єру в стилі Неокласицизм
характерно фарбування стін в
постільні тони - золотий, бежевий,
коричневий і блакитний, обробка
тканинами на зразок грецьких або
римських драпіровок, обклеювання
шпалерами з класичним малюнком.
5. Скляні та дзеркальні вітражі
візуально розширюють простір.
Прикрашені позолоченими
квітковими гірляндами високі
арочні дзеркала відображають
оздоблення кімнат. Напівкруглий
ламбрекен - основна деталь в
дизайні штор з щільних шовкових
тканин, з драпіровками зі складок і
жабо, з різьбленими карнизами.
Відмова від перенасиченості
оформлення і досягнення
витонченості і благородної величі в
інтер'єрах. Застосування античних
рельєфних форм. Неокласицизм дав
світові різноманітні бюро і
секретери на тонких вигнутих
ніжках. Узагалі, саме завдяки
неокласицизму світова практика
дизайну отримала меблі з
різьбленими ніжками у вигляді
левових лап.
6. Крім того, практикували низькі
масивні столи із лапами грифонів,
тонкі ніжки газелей і антилоп біля
дзеркал. Пізніше форма ніжок
спростилася, їх вигинали у вигляді
кренделів. Більшість меблів мали
строгу геометричну форму: квадрат
або звужений прямокутник. Саме в
цьому стилі французи прийняли
англійські тканини з картатим або
рослинним малюнком. Оксамитові
софи й оттоманки — данина дружбі
Людовика XIV з турецьким
султаном — змінилися манірними
диванчиками, оббитими ситцем з
обов'язковим рослинним
різьбленням на спинці.
7. Важливою особливістю
неокласицизму є велике ліжко.
Саме для цього стилю нині
виготовляють ліжка з
балдахінами, на масивних
ніжках, із приступками. У
спальні саме ліжко є головним
елементом, тому воно має
освітлюватися відповідно.
Якщо у вітальні або їдальні
обов'язкове світло люстр, то в
спальні загальне освітлення
краще замінити витонченою
лампою на столі біля ліжка зі
світлим абажуром і металевою
лозою, що спускається по
ніжці. Якщо розміри кімнати
дозволяють, краще придбати
два столики і два світильники:
для кожного боку ліжка.
8. Неокласицизм вимагає
бездоганного дотримання
пропорцій і симетрії. Люстра має
розміщуватися строго посередині, а
якщо кімната дуже велика,
потрібно встановити дві люстри.
Настінних бра має бути парна
кількість, одне навпроти іншого або
на рівній відстані вздовж стіни.
