Виконала: студентка групи МКм-1-16-2.0д Жигаловська Катерина

1. ПОДОЛАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ
НЕРІВНОСТІ
Виконала:
студентка групи МКм-1-16-2.0д
Жигаловська Катерина

2. Сьогодні розвиток інформатизації в розвинутих державах розглядається
в числі національних пріоритетів, тому до розв’язання проблем
забезпечення доступу до інформаційних ресурсів якнайширшого кола
своїх громадян залучаються як урядові, так і громадські організації.
Україна посіла 95-те місце зі 191 країни (за 2013 р. – 94-те місце серед
191 країни). Станом на 1 жовтня 2015 р. цей рівень становив 11,3 у
розрахунку на 100 жителів. Регіонами з найнижчим рівнем проникнення
широкосмугового доступу до мережі Інтернет є Житомирська область –
4,9, Закарпатська область – 4,9, Івано-Франківська область – 5,7 та
Рівненська область – 5,2. Регіонами з найвищим рівнем проникнення
широкосмугового доступу до мережі Інтернет є Одеська область – 13,8,
Дніпропетровська область – 12,0, Львівська область – 10,6 та м. Київ –
67,1.

6. За даними Держстату України, за дев’ять місяців 2015 р. кількість
абонентів мережі Інтернет становила 6,08 млн., що на 2,9% більше
порівняно з даними за дев’ять місяців 2014 р. Утім, проблеми із
забезпеченням вільного доступу до засобів інформаційно-
комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів, особливо в
сільській місцевості та важкодоступних населених пунктах, як і раніше,
залишаються актуальними.

8. Прийняті останнім часом українським урядом нормативно-правові акти у
сфері ІКТ, покликані привести українське законодавство у відповідність до
європейського, закладають правові засади для побудови інформаційного
суспільства. Зокрема, затверджено закони України «Про Основні засади
розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки«, «Про
інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист
персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-
телекомунікаційних системах«, «Про електронний цифровий підпис», «Про
телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації
(пресу) в Україні«, «Про державну таємницю«, «Про науково-технічну
інформацію«, «Про телекомунікації«, «Про Суспільне телебачення і
радіомовлення України«, «Про Концепцію Національної програми
інформатизації«, «Про Національну програму інформатизації«. Останній
включає в себе Концепцію Національної програми
інформатизації, сукупність державних програм з інформатизації, галузеві
програми та проекти інформатизації, регіональні програми та проекти
інформатизації, програми та проекти інформатизації органів місцевого
самоврядування.

9. Отже, сьогодні в нашій державі, з одного боку, ми маємо певні кількісно-
якісні зрушення в побудові інформаційного суспільства та створенні
розгалуженої інформаційної інфраструктури, поступово впроваджуємо
інновації у різних сферах життя нашого суспільства, на кшталт
дистанційного навчання, урізноманітнення послуг для населення та
бізнесу, що надаються за допомогою інформаційних комп’ютерних
технологій, створення захищеної загальнодержавної системи
електронного документообігу з використанням електронного цифрового
підпису тощо; виконавчі органи, які здійснюють державну політику в
напрямі розбудови інформаційного суспільства, анонсують перспективу
розвитку в країні телемедицини та створення загальнодоступних
електронних медичних ресурсів, запровадження інструментів е-
демократії, е-правосуддя, е-парламентаризму…