2. Поняття, що об’єднує твори мистецтва за
ознакою подібності.
Багатозначне поняття, що характеризує
класифікацію музичної творчості за
родами і видами, з огляду на їх
походження, умови виконання,
сприймання та інші ознаки (зміст,
структура, засоби виразності, склад
виконавців тощо).
Музичний жанр
Жанр
3. Види музичного мистецтва
вокальна інструментальна театральна
КАМЕРНА:
ПІСНЯ,
ГІМН,
РОМАНС,
СЕРЕНАДА,
БАЛАДА
ВОКАЛЬНО-
ХОРОВА:
КАНТАТА,
ОРАТОРІЯ,
ХОРОВИЙ
КОНЦЕРТ
АРІЯ,
АРІОЗО,
КАВАТИНА,
РОМАНС,
ПІСНЯ
СИМФОНІЯ,
СОНАТА,
СЮЇТА,
УВЕРТЮРА
4. КАМЕРНА ВОКАЛЬНА МУЗИКА
Пісня
Серенада
Гімн
Романс
Балада
Словесно-музичний твір , призначений для співу.
(грец. похвальна пісня) – урочистий музичний твір на
слова символічно-програмного змісту.
Невеликий ліричний одноголосний вокальний твір з
інструментальним супроводом.
Музична композиція, що виконується в чиюсь
честь. У самому старому значенні серенада - пісня,
виконана для коханої, зазвичай у вечірній та
нічний час і часто під її вікном.
Сюжетна пісня казково-фантастичного,
легендарно-історичного чи героїчного
змісту.
5. ВОКАЛЬНО – ХОРОВА МУЗИКА
Хоровий концерт (лат. concerto – змагаюсь)-
форма поліфонічної вокальної або вокально-
інструментальної музики, яка спирається на
зіставленні (ніби змаганні) двох або більше партій.
Кантата – великий урочистий музичний твір,
який виконують солісти і хор у супроводі оркестру.
Ораторія – великий музичний твір для хору,
солістів і симфонічного оркестру, написаний на
драматичний сюжет і призначений для
концертного виконання.
6. ОПЕРНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ
Арія - одна з найважливіших частин опери - лірична п'єса для
соло з оркестром, що містить музичну характеристику дійової особи.
Сюжет - вираження почуття, звернення до кого або чого-небудь,
міркування, опис і т. д.
Короткі, маленькі арії називаються арієттами.
Каватина - лірична, самостійна п'єса для соло. У порівнянні з
арією, склад каватини простіший, піснеподібний. Темп - один
протягом всього твору.
7. ВОКАЛЬН ФОРМИ
Найпоширеніші у вокальній музиці:
•проста одночастинна наскрізна форма,
•куплетна,
•куплетно-варіаційна,
•куплетно-варіантна,
•заспівно-приспівна,
•рефренна,
•багаточастинна репризна і наскрізна,
•змішані модулюючі форми.
Між класифікованими власне вокальними формами існують
взаємозв'язки, зустрічаються різні проміжні випадки.
9. Куплетна форма
- найпростіша з усіх вокальних, застосовувана в піснях,
романсах, з характерною випискою в нотах одних тільки
віршів, що йдуть після першої строфи.
Кількість куплетів - від 2-х і більше.
Куплетно-варіаційна форма
передбачає при збереженні тієї ж структури або
орнаментальне варіювання у вокальній партії, або фактурне,
можливо і гармонійне варіювання в інструментальній партії.
10. Куплетно-варіантна форма
Варіантність як метод розвитку передбачає збереження
цілісності теми при новому виспівуванні окремих зворотів
мелодії, з типовим розширенням або скороченням її структури. У
варіантній формі перше проведення теми вважається 1-м
варіантом.
Різновиди:
А) тотожний тип - коли схожість варіантів з темою зберігається в
тій чи іншій мірі протягом всього куплета (Г.Свиридов «Поема
пам'яті С. Єсеніна», «В тому краю ...»).
Б) тип проростання - в таких формах від куплета до куплета
зберігається лише початкове інтонаційно-тематичне зерно.
Подальший розвиток в кожному куплеті здійснюється по різному
(Ф.Шуберт "Гретхен за прядкою").
11. ЗАСПІВНО-ПРИСПІВНА
В основі заспівно-приспівної вокальної форми (зі
схемою AB) лежить принцип комунікації - можливість
об'єднувати в співі приспіву всіх присутніх, тому стилістика
цієї форми - народна масова, побутова.
Різновиди заспівно-приспівної вокальної форми:
проста двочастинна безрепризна і репризна (може бути
ускладнена додатковими повтореннями),
подвійна двочастинна (утворюється при повторенні заспіву і
приспіву з істотними змінами - тонально-гармонійними або
фактурними),
складна двочастинна (зберігає логічні співвідношення між
основними частинами А та В, але форма першої або обох
частин перевищує період, а контраст між ними сильніший.).
12. РЕФРЕННА ФОРМА
-одна з рондоподібних форм, утворюється багаторазовим
додаванням рефрену (мікрорефрену) в наскрізну або
багаточастинну репризну форму. Рефрен може проходити на
початку, але може додаватися до розділів форми і як приспів.
Застосовується в музиці зі складною образною будовою, із
зображенням подій в словесному тексті. Функції рефрену при
цьому: естетичне урівноваження музичної композиції, призма
для осмислення подієвого боку твору.
13. Багаточастинна репризна
і наскрізна форми
застосовуються в разі розгорнутого поетичного тексту зі зміною музики
паралельно змісту слів. У таких формах можна виділити 3 методи
тематичного розвитку, які визначають особливості їх будови.
Метод контрастного розгортання. Заснований на чергуванні
невеликих, структурно неоформлених епізодів - фрагментів -
речитативних і аріозних. Такі форми плинні, багатоелементні за
тематизмом.
Метод контрастного зіставлення (чергування контрастних
епізодів більших і структурно оформлених, іноді з'єднаних
речитативними зв'язками. Така форма наближається до контрастно-
складеної).
Метод безперервного розгортання (неконтрастна форма, що має
великий ступінь неподільності, єдності фактури і мелодійного розвитку,
як правило написана на безсюжетний віршований текст, що вимагає
лише відтінків психологічного стану.
14. Змішані, модулюючі форми
У змішаній формі синтезуються істотні риси двох або декількох
типізованих музичних форм з елементами наскрізної форми.
Різновиди:
куплетно-наскрізна;
тричастинно-наскрізна;
наскрізна, об'єднана рефреном і т.д.
При переході музичної композиції від одного типу форми до
іншого відбувається «композиційна модуляція», і структура
отримує додаткову назву - модулююча форма.
В цілому, форми вокальних творів завдяки слову більш
багатоманітні, індивідуальні, ніж форми
інструментальної музики.