У звіті представлені матеріали дослідницького проекту «Аналіз політики транскордонного співробітництва у Львівській області», який виконувався ГО «Європейський діалог» протягом 2014 року за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

2. ПОЛІТИКА
ТРАНСКОРДОННОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ
Львів - 2015

3. ISBN 978-966-8728-13-6 © ГО «Європейський діалог», 2015
Аналіз політики транскордонного
співробітництва у Львівській області
Аналітичний звіт
Львів, 2015
Авторський колектив:
Олександр Волошинський, Ігор Каспрук, Галина Литвин, Надія Мікула, Руслана Рудніць-
ка, Олександр Софій, Василь Хім’як, Олена Шинаровська
Рецензент:
Ігор Шевляков, експерт Українського інституту публічної політики
У звіті представлені матеріали дослідницького проекту «Аналіз політики
транскордонного співробітництва у Львівській області», який виконувався
ГО «Європейський діалог» протягом 2014 року за фінансової підтримки Між-
народного фонду «Відродження».
Більше інформації на www.dialog.lviv.ua. За цим посиланням аналітичний
звіт доступний також в електронному форматі.
Думки, висловлені в звіті, не обов’язково відображають погляди Міжнарод-
ного фонду «Відродження» і є лише точкою зору його авторів.
УДК 332.146:339.923](477.83)(047.32)
ББК 65.04(4УКР-4ЛЬВ)+65.9(4УКР-4ЛЬВ)5
А64

4. Зміст
Резюме
Вступ
Методика дослідження
1. Аналіз проблеми та її причин
1.1. Ознаки проблеми
1.2. Обгрунтування ознак проблеми
1.3. Проблема
1.4. Причини виникнення проблеми
2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
3. Варіанти вирішення проблеми
3.1. Аналіз можливих варіантів
3.2. Вибір оптимального варіанту
4. Рекомендації
4.1. Рекомендації ДЛЯ Львівської обласної ради та держав-
ної адміністрації
4.2. Рекомендації ДЛЯ Міжурядової координаційної ради
5. Результати впровадження рекомендацій
5.1. Проект Стратегії розвитку
5.2. Регіональна програма розвитку
5.3. Міжурядова координаційна рада
5.4. Громадська організація «Європейський діалог»
Додатки
Перелік використаних джерел
4
6
7
8
8
8
14
14
15
62
62
65
67
67
69
70
70
70
72
73
74
118

5. 4
www.dialog.lviv.ua
РЕЗЮМЕ
Транскордонне співробітництво (ТКС) Львівщини є важливим інструментом економіч-
ного, соціального та культурного розвитку регіону, однак цей потенціал до сьогодні ви-
користовується не повністю. Однією з причин недовикористання переваг ТКС є слабка
регіональна політики Львівщини.Про це,зокрема,свідчать: асиметрія соціально-еконо-
мічного розвитку території Львівської області та прикордонних територій Польщі, яка
зростає; недостатня кількість «спільних продуктів» українських та польських учасників
ТКС;складністьперетинукордонуУкраїна-Польща;низькаактивністьучасниківзЛьвів-
ської області в програмах і проектах ТКС та ряд інших чинників.
За результатами попереднього аналізу ситуації транскордонної співпраці Львівського
регіонутаознакнеефективноїрегіональноїполітикибуловизначеноключовупроблему:
нинішня політика транскордонної співпраці Львівщини не створює умов для реалізації
потенціалу ТКС задля підвищення економічного та соціально-культурного розвитку об-
ласті.До основних причин,на аналіз яких було спрямоване це дослідження,відносяться:
1.Відсутність формалізованої політики ТКС у Львівській області.
2. Низький рівень використання потенціалу наявних засобів реалізації політики ТКС у
Львівській області.
Для аналізу регіональної політики ТКС було використано ряд наукових методів дослі-
дження, серед яких: аналіз та узагальнення нормативно-законодавчих і регіональних
регламентуючих документів, матеріалів річної та статистичної звітності; проведено по-
рівняння показників розвитку Львівської області з прикордонними регіонами Республі-
ки Польща та сусідніх областей України; поглиблені інтерв’ю з представниками Львів-
ської ОДА,Львівської обласної ради та районних державних адміністрацій; фокус-групи
із цільовими аудиторіями – експертами та учасниками транскордонних проектів. З ме-
тоюаналізуможливихсценаріїввирішенняпроблемибулипроведенідебати,результати
обговорення яких відображені у даному звіті.
За результатами проведеного аналізу регіональної політики ТКС Львівщини було отри-
мано такі висновки:
1. Наявна нормативно-правова база ТКС в Україні в основному є достатньою для забез-
печення її реалізаціїта враховує головні положення європейського і міжнародного зако-
нодавства.Проте,вона не забезпечує розвиток ТКС як системи,не передбачає механізми
фінансування проектів і програм ТКС,закладає суперечності юридичних засаддіяльнос-
ті й повноважень органів місцевого самоврядування і державної влади у цій сфері, що в
результаті створює ризик дублюваньта конфліктів.
2. Значна кількість європейських документів, пов’язаних із ТКС, до яких приєдналась і
Україна,легалізовані на законодавчому рівні.Це створює умови для ефективного розви-
тку ТКС як вУкраїні,так і у Львівській області зокрема.Серед європейських політик щодо
розвитку ТКС та євроінтеграції України найбільш впливовою можна вважати Європей-
ську політику сусідства (ЄПС), що з 2014 року реалізується через «Європейський інстру-
мент сусідства 2014-2020» – сьогодні це основне джерело фінансової підтримки ТКС у
Львівській області через проекти Програми Добросусідства «Польща–Білорусь–Україна
2007-2013».
3.Аналіз стратегічних документів міждержавної політики України й Польщі, а також ін-
ституцій, відповідальних за їх виконання, засвідчив, що незважаючи на їх значну кіль-
кість, реально функціонують і мають певний вплив на політику ТКС на території Львів-
щини лише одиниці. Одним із найдієвіших інституційних механізмів двосторонньої

6. 5
взаємодії України та Польщі на сьогодні є Міжурядова Координаційна Рада з питань
міжрегіонального співробітництва (МКРМС). Основний правовий інструмент україн-
сько-польського міжрегіонального співробітництва – це Міжурядова Угода України та
Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво,яка діє,але потребує змін.
4. Як у Львівській області,так і в сусідніх (Закарпатська, Івано-Франківська та Волинська
області), а також у Польщі (Підкарпатське воєводство) окремі стратегії ТКС відсутні. На-
томість існує «Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства,
Львівської, Волинської та Брестської областей на 2014-2020 роки», у якій участь Львів-
ської області є формальною.
5. На рівні Стратегії розвитку Львівщини та її адміністративно-територіальних одиниць
компонента ТКС в більшості випадків врахована. Особливо це стосується Стратегії роз-
витку Львівщини до 2015 року та проекту Стратегії розвитку Львівської області до 2020
року, які (у порівнянні із Стратегіями сусідніх воєводств Республіки Польща) значно
сильніше акцентують увагу на розвитку ТКС.На місцевому рівні із 17 районів Львівської
області лише у 8 компоненту ТКС визначено як стратегічну ціль чи як окремі заходи для
досягнення інших стратегічних цілей. В основному, вони є декларативними і не перед-
бачають механізмів реалізації та фінансування проектів/операційних заходів.
6. Політика міжнародної/транскордонної співпраці у Львівській області реалізується пе-
реважно на рівні виконавчого підрозділу ЛОДА-департаменту міжнародного співробіт-
ництва та туризму. На рівні інших органів місцевої виконавчої влади (районні державні
адміністрації,виконавчікомітетиміськихрад)подібніструктуривідсутні.Недостатньою
та неефективною є співпраця і координація діяльності інших інституцій, їх представ-
ництв та організацій.
7. Існує достатня кількість програм міжнародної технічної допомоги (МТД), у тому числі
щодо підтримки ТКС в Україні і Львівській області зокрема, головним джерелом фінан-
сування яких виступає Європейський Союз. Ці програми створено на довготривалу пер-
спективу,згідно відповідних політик ЄС щодо євроінтеграції України.
8. За результатами оцінки наявної політики ТКС у Львівській області запропоновано 3
моделі вирішення проблеми: 1) політика ТКС у Львівській області формується і реалі-
зується департаментом міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА; 2) політика
ТКС у Львівській області формується і реалізується новоствореною інституцією - «Клас-
тер ТКС»; 3) політика ТКС у Львівській області формується і реалізується департаментом
економічного розвитку, торгівлі та промисловості ЛОДА. У Звіті сформульовані адресні
рекомендаціїМіжурядовійКоординаційнійРадізпитаньміжрегіональногоспівробітни-
цтва,ЛьвівськійобласнійрадітаЛьвівськійОДАщодовдосконаленняполітикиТКСякна
центральному,так і регіональному рівнях.

7. 6
www.dialog.lviv.ua
ВСТУП
Розвиток транскордонного співробітництва можна розглядати як один із векторів
руху України у напрямку європейської інтеграції, а також як можливість для еко-
номічного, соціального та культурологічного зростання прикордонних територій
та регіонів. Роль транскордонного співробітництва є надзвичайно важливою, адже
ТКС виступає не лише інструментом розвитку прикордонних територій, а й сприяє
посиленню контактів між людьми і взаємопроникненню цінностей громадянського
суспільства через європейські кордони.
При цьому, існує цілий ряд викликів, які обмежують розвиток транскордонного
співробітництва. Серед них:
•• недооцінка з боку центральної влади транскордонного співробітництва як ін-
струменту територіального/регіонального розвитку і покращення якості життя
людей, які мешкають у прикордонних регіонах України;
•• обмеженість стратегічного бачення завдань і перспектив розвитку транскордон-
ного співробітництва як з боку уряду, так і з боку місцевих органів влади;
•• фактична відсутність фінансової підтримки спільних транскордонних проектів
як урядом, так і місцевими органами влади;
•• слабкість інституційної бази регіонального розвитку, яка у прикордонних регіо-
нах має виконувати роль одного з рушіїв транскордонного співробітництва;
•• низький рівень розвитку інфраструктури прикордонних територій;
•• неусвідомлення місцевими органами влади того, що завдання розвитку транскор-
донного співробітництва потребують від них скоординованих дій та рішень, а не
жорсткого адміністрування.
Як наслідок – низький рівень розвитку прикордонних територій з української сто-
рони, та недостатнє залучення до просування транскордонного співробітництва
підприємців і організацій третього сектору. Не є винятком у цьому і транскордонне
співробітництво Львівщини.
Так, при порівнянні Львівської області та Підкарпатського воєводства польська сто-
рона перевищує українську майже за всіма показниками в 2-4 рази. Такий приско-
рений розвиток суміжних територій країн-членів ЄС відбувається за чітким сце-
нарієм. У них визначені цілі, обрані пріоритети, є засоби та механізми досягнення
цілей.Усе це відображено у відповідних Стратегіях місцевого, регіонального та дер-
жавного рівнів і запущено механізми їх впровадження.
Нинішня політика транскордонної співпраці у Львівській області є недостатньо
ефективною, не створює умови для реалізації економічного та соціально-культур-
ного потенціалу області. Саме вона й стала предметом проведеного дослідження та
розробки рекомендацій із її вдосконалення.

8. 7
МЕТОДИКА
ДОСЛІДЖЕННЯ
Під час дослідження було проаналізовано нормативно-правові акти та регламенту-
ючі документи, що визначають державну та регіональну політику транскордонного
співробітництва як на центральному, так і регіональному рівнях. Додаткова увага
приділялася оцінці та аналізу міжнародних нормативно-правових актів і міждер-
жавних угод в частині міжнародної співпраці у сфері ТКС. При цьому, дослідження
не обмежилося аналізом Львівської області, яка стала об’єктом проведеної оцінки.
Досвід та показники діяльності сусідніх областей України та Польщі були взяті за
основу та для порівняння.
Були проаналізовані базові документи, що описують основні функції та завдання
відповідальних за ТКС підрозділів Львівської ОДА та адміністративних районів об-
ласті, цілі і завдання інших зацікавлених сторін. Аналіз статистичних даних та по-
казників звітності був використаний для оцінки результатів реалізації регіональ-
них проектів і програм, а також проектів МТД.
Під час аналізу результатів реалізації регіональної політики ТКС було проведено
фокус-групи із цільовими аудиторіями – експертами та учасниками транскордон-
них проектів; поглиблені інтерв’ю із різними зацікавленими сторонами, зокрема,
представниками влади – облради, обласної та районних державних адміністрацій;
комісій; представниками громадських організацій, інших інституцій і представ-
ництв, що займаються реалізацією проектів ТКС та співпрацюють із партнерами у
транскордонні; із представниками наукових кіл і громадськістю.
Для оцінки запропонованих моделей вирішення проблеми ефективності регіональ-
ної політики ТКС були організовані дебати, у яких взяли участь представники орга-
нів державного управління,громадських організацій,експерти,вчені та журналісти.
Для аналізу було обрано період 2010-2015 рр.

9. 8
www.dialog.lviv.ua
АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
ТА ЇЇ ПРИЧИН
1.1. Ознаки проблеми та їх обгрунтування
Ознаками (симптомами) проблеми щодо того, що існуюча політика транскордонної
співпраці (ТКС) у Львівській області не створює умов для реалізації потенціалу ТКС за-
для підвищення економічного та соціально-культурного розвитку області, було висуну-
то такі тези:
•• Асиметрія соціально-економічного розвитку території Львівської області та при-
кордонних територій Польщі, яка постійно зростає;
•• Недостатня кількість «спільних продуктів» українських та польських учасників
ТКС (стратегій розвитку, транскордонних інституцій);
•• Складність перетину кордону Україна-Польща;
•• Низька активність учасників з Львівської області у програмах і проектах ТКС в
порівнянні із сусідніми воєводствами Польщі та областями України;
•• Нерівномірна участь у програмах і проектах ТКС адміністративних одиниць
Львівської області;
•• Офіційні заяви органів місцевої влади та публікації в ЗМІ експертів.
1.2. Обгрунтування ознак проблеми
Зростаюча асиметрія соціально-економічного розвитку території Львівської об-
ласті та прикордонних територій Польщі.
Сьогодні спостерігається прискорене зростання асиметрії розвитку прикордонних те-
риторій Львівської області та прикордонних воєводств Польщі.
Життєвий рівень населення.Якщо порівняти Львівську область з Підкарпатським воє-
водством щодо життєвого рівня населення, економіки, соціальних послуг тощо, то оче-
видною є зростаюча асиметрія розвиткутериторій:так,станом на 2010 рік польська сто-
рона, зокрема, Підкарпатське воєводство перевищує українські показники в 2-4 рази,
хоча на початку 90-х років показники були майже рівні: (Мал.1).
Розділ 1.
Мал.1

10. 9
Диспропорції валового національного продукту в перерахунку на душу населення.
Важливим індикатором економічного потенціалу, який можна використати для порів-
няння асиметрії розвитку досліджуваних територій, є вартість валового національного
продукту в перерахунку на душу населення. За результатами дослідження, здійсненого
в 2013 році у рамках розробки Стратегії транскордонного співробітництва Люблінсько-
го воєводства, Волинської області, Львівської області та Брестської області на 2014-2020
роки [1] ці показники становлять (Мал. 2):
Порівняно слабкий рівень розвитку економік регіонів, що входять до складу аналізова-
ної транскордонної зони, стає ще більш помітним, якщо подані вище значення порів-
няти з середньою величиною ВНП на душу населення в країнах Європейського Союзу.
У Люблінському воєводстві, що є одним з найбідніших регіонів ЄС, значення цього по-
казника становило 25,5% середнього значення по Європейському Союзу, у Львівській
області - 6,3%.
Розмір ВНП на 1 мешканця за паритетом купівельної спроможності в Люблінському
воєводстві нижчий,ніж у середньому по Європі більш ніж удва рази,у Львівській області
- нижчий майже в сім разів.
Економічна діяльність регіону. Слід звернути увагу також на кількість зареєстрованих
підприємств на польській стороні, порівняно з Україною. Так, кількість зареєстрованих
підприємствуПідкарпатськомувоєводствіскладає159 700одиниць,уЛьвівськійобласті
–17 330 (різниця майже у 10 разів).Аце-робочі місця,цедоходи громадян і їх життєвий
рівень. Окрім того, активізація підприємництва сприяє розвитку інфраструктури ото-
чення бізнесу (технологічні парки, система надання послуг, бізнес-інкубатори тощо),
а також комунікаційної, соціальної, освітньої інфраструктури, які підвищують рівень
життя населення.
1) Недостатня кількість «спільних продуктів» українськихта польських учасників
ТКС.
Основним моментом щодо розвитку Львівської області є виявлення спільних проблем
по обидва боки українсько-польського кордону. Ефективне вирішення спільних про-
блем лежить у площині формування спільних стратегічних документів із формулюван-
ням завдань для територіальних органів влади по обидва боки кордону, та спільних ін-
ституцій.
Мал.2
Розділ 1. Аналіз проблеми та її причин

11. 10
www.dialog.lviv.ua
До сьогодні єдиним документом, який можна вважати спільним напрацюванням укра-
їнських та польських експертів, була «Польсько-українська стратегія транскордон-
ного співробітництва на 2007-2015 роки» [2], яка була оновленою версією «Спільної
польсько-української стратегії транскордонного співробітництва на 2005-2015 роки»,
розробленої у 2005 році для формування «Програми транскордонного співробітництва
Польща – Білорусь – Україна 2007-2013». Однак цей документ, окрім діагностики тери-
торії та декларації мети і оперативних цілей, не містив конкретних механізмів реаліза-
ції, фінансування та моніторингу. Зокрема, документ не прийнятий до виконання від-
повідними регіональними органами влади.
Позитивним прикладом «спільних продуктів» можна вважати наявність «Асоціації ор-
ганів місцевого самоврядування Єврорегіон Карпати – Україна», яка об’єднує членів
з чотирьох прикордонних областей України – Львівської, Івано-Франківської, Закар-
патської та Чернівецької, і входить до складу Міжрегіональної Асоціації «Карпатський
Єврорегіон»,що об’єднує Польщу,Словаччину,Румуніюта Україну (КЄ).Однак ефектив-
ність КЄ недостатня:
•• занадто великий територіальний масштаб асоціації, що загалом охоплює 19 ре-
гіонів п’яти держав, відстань між центрами яких подекуди сягає 500 кілометрів;
•• політичне рішення про створення Єврорегіону, що охоплює близько 16 міль-
йонів населення, величезну територію та різні за рівнем розвитку і потребами
регіони, показує неспроможність повноцінного функціонування структури, по-
роджує кризу ідентифікації регіонів-учасників з асоціацією, та, своєю чергою,
послаблює рівень заангажованості частини учасників у діяльність Карпатського
Єврорегіону;
•• відсутність національного фінансування діяльності української частини Карпат-
ського Єврорегіону (у Польщі до 2004 року існував досвід урядової підтримки
діяльності єврорегіонів);
•• відсутність єдиних джерел фінансування для всього Карпатського Єврорегіону в
рамках програм співпраці Європейського Союзу.
Українсько-польська Міжурядова Координаційна Рада з питань міжрегіонального
співробітництва (МКРМС). МКРМС приймає рішення з важливих питань міжрегіо-
нального співробітництва, визначає основні напрямки і головні принципи його розви-
тку, надає компетентним органам України і Польщі відповідні пропозиції, розробляє
спільні програми діяльності,спрямовані на розвиток міжрегіональної співпраці та в ці-
лому координує міжрегіональне співробітництво на рівні областей України і воєводств
Республіки Польща.У складі МКРМС функціонують комісії з питань пунктів пропуску та
прикордонноїінфраструктури,зпитаньпросторовогоплануванняіпитаньтранскордон-
ного співробітництва. До небагатьох практичних результатів роботи МКРМС, зокрема,
Комісії з територіального планування можна віднести розробку у 2012 році спільного
документу «Концепція просторового розвитку районів, розташованих вздовж кордону
України і Польщі».
2) Складність перетину кордону Україна – Польща.
Транспортна інфраструктура є одним з найважливіших факторів, які формують
основу для суспільно-економічного розвитку. Незважаючи на сприятливе розміщення
(при важливих міжнародних транспортних коридорах, що обумовлює зовнішню до-
ступність), аналізована територія польсько-українського прикордоння характеризу-
ється низькою щільністю автодорожньої та залізничної інфраструктури, що є одним з
основних факторів інтеграції території, забезпечує її доступність і внутрішню єдність.
Щільність автодоріг зтвердим покриттям складає в Люблінському воєводстві 84,9 км на
100 км2 (в порівнянні з 89,7 км на 100 км2 в середньому у Польщі). Значно менше зна-

12. 11
чення цей показник має у Львівській області - 37,6 км на 100 км2 (в порівнянні з 27,5 на
км на 100 км2 в Україні).
Одним з ключових показників ефективності перетину кордону Україна – Польща є ме-
режа прикордонних пропускних пунктів, а також їх супутня логістична інфраструкту-
ра. На аналізованій території знаходиться 10 прикордонних міжнародних пропускних
пунктів, у тому числі 4 залізничні, з яких один не функціонує з 2005 року (Рава-Руська)
та 6 автомобільних,втому числі один пішохідний (Шегині).Протяжністькордону Львів-
ської області з Люблінським та Підкарпатським воєводствами складає близько 248 кіло-
метрів (середня щільність – 24,8 км на один пропускний пункт, а між автомобільними –
41,3).Для порівняння: на польсько-німецькому кордоні,протяжністю 500 кілометрів,діє
38 прикордонних пропускних пунктів, 19 з яких – автомобільні (середня щільність–13,2
км на один пропускний пункт,а між автомобільними-26,4 км.).Головними проблемами
при цьому залишаються: якість під’їзних автомобільних доріг (дороги до трьох пропус-
кних пунктів–Смільниці,Угринівата Грушева знаходяться у незадовільному стані); не-
достатня кількість залізничних пунктів пропуску (3 проти 19 на німецько-польському
кордоні) та відсутність міждержавних і місцевих пунктів пропуску, які б сприяли змен-
шенню черг на кордоні (Мал.3).
3) Низька активність учасників з Львівської області в програмах і проектах ТКС у
порівнянні з прилеглими воєводствами Польщі.
Аналіз проектів Програми Польща – Білорусь–Україна 2007-2013 [2], що реалізуються у
Львівській області (як пріоритетної в рейтингу програм міжнародноїтехнічної допомо-
ги за участю України),свідчить,що із усіх 117 профінансованих (підтриманих) проектів
кількість польсько-українських становить 74 (це 63%), що значно переважає кількість
Розділ 1. Аналіз проблеми та її причин
Мал.3

13. 12
www.dialog.lviv.ua
польсько-білоруських проектів – 29 (25%) та тристоронніх проектів – 14 (12%). Із 74
польсько-українських проектів 50 (або 68%) реалізується у Львівській області (Мал.4).
Якщо вилучити із цього переліку 4 стратегічні проекти, які реалізуються Міністерством
доходів і зборів України та Державною прикордонною службою України (ДПСУ), то із
46 польсько-українських проектів «лідерами» проектів,тобто головними виконавцями,
виступаютьтільки 8 українських інституцій (17%),при цьому всі ці інституції представ-
ляють місто Львів.
4) Нерівномірна участь в програмах і проектах ТКС територіально-адміністра-
тивних одиниць Львівської області.
Аналіз проектів Програми Польща – Білорусь – Україна 2007-2013 (як пріоритетної в
рейтингу програм міжнародної технічної допомоги за участю України), свідчить, що із
50 діючих сьогодні на території Львівщини проектів їх розподіл за територіально-адмі-
ністративними одиницями області такий:
•• місто Львів – 26 проектів
•• Яворівський район – 5 проектів
•• Жовківський район –4 проекти
•• Сокальський район – 3 проекти
•• Старосамбірський район – 1 проект
•• Стрийський район – 1 проект
•• місто Дрогобич - 1 проект
•• місто Моршин – 1 проект
•• Перемишлянський район – 1проект
•• Золочівський район – 1 проект
•• Городоцький район – 1 проект
•• Бориславський район – 1 проект
Мал.4

14. 13
Розділ 1. Аналіз проблеми та її причин
•• Міністерство доходів і зборів та Державна прикордонна служба України – 4 проекти
Такимчином,із20районівта9містобласногопідпорядкуванняЛьвівськоїобластілише
12 задіяні втранскордонних проектах (41%).При цьому більшість з них–партнери,тоб-
то не є «лідерами» (головними виконавцями).Уполовини з них в зазначений період був
реалізований лише один проект.
5) Офіційні заяви органів місцевої влади та публікації в ЗМІ експертів, у тому
числі з Львівської області.
9 липня 2009 року Львівська обласна рада, а 7 серпня 2009 року Закарпатська обласна
рада прийняли Звернення до Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки з
проханням забезпечення участі українських потенційних бенефіціарів у Програмах
транскордонного співробітництва 2007-2013 рр. Європейського інструменту сусідства
та партнерства. Згідно із цими заявами, були визначені головні проблеми щодо регі-
ональної політики та розвитку прикордонного, транскордонного і міжрегіонального
співробітництва, зокрема:
•• недосконалість правових і фінансових механізмів підтримки транскордонного
співробітництва та єврорегіонів в національному законодавстві України;
•• відсутність рамкового документу між Україною та Європейським Союзом з пи-
тань регіональної політики і розвитку транскордонного та міжрегіонального
співробітництва;
•• бездіяльність Міжвідомчої комісії з питань розвитку транскордонного співро-
бітництва та єврорегіонів, створеної Постановою Кабінету Міністрів України від
29 квітня 2002 року №587;
•• відсутність державного співфінансування проектів ТКС, як це має місце в Поль-
щі, що ставить українських бенефіціарів у нерівні умови;
•• відсутність у рамках Східного Партнерства пріоритетів, спрямованих на під-
тримку транскордонного та міжрегіонального співробітництва.
•• 30 листопада 2010 року опубліковане «Дослідження групи незалежних експер-
тів» [3] щодо результатів першого набору проектів «Програми Транскордонного
Співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013». Згідно з ним із 21 про-
екту, затвердженого на дофінансування, 18 – польські проекти, 2 – львівські та
1 – білоруський. Серед головних причин такого результату автори назвали такі:
•• відсутність професійного, прозорого підходу до роботи всіх ланок, що брали
участь у розробці, затвердженні та впровадженні програмних документів Про-
грами Польща – Білорусь – Україна 2007-2013;
•• диспропорція інвестиційних та «м’яких» проектів;
•• зосередженість програми переважно на підвищенні життєвого рівня населення
на локальному рівні, а меншою мірою – на транскордонній інтеграції;
•• недостатність механізмів інформованості, ефективного консультування;
•• при розробці програми спільна робоча група складалася лише з представників
центральних і регіональних органів влади, програма приймалася кулуарно, без
залучення незалежних професійних експертів, без участі досвідчених представ-
ників громадських організацій та незалежних спостерігачів;
•• відсутність професійного підходу та ефективних критеріїв до підбору членів ко-
мітетів Програми, що призводить до непрофесійного підбору менеджерів та до-
статньої кількості досвідчених експертів, які безпосередньо залучаються до від-
бору та оцінки проектних заявок.

15. 14
www.dialog.lviv.ua
1.3. Проблема
Існуюча політика транскордонної співпраці у Львівській області не створює умов
для реалізації потенціалу ТКС задля підвищення економічного та соціально-
культурного розвитку області.
1.4. Причини виникнення проблеми
Для дослідження можливих причин вони були розбиті на 2 групи:
•• Відсутність формалізованої політики ТКС у Львівській області.
•• Низький рівень використання потенціалу наявних засобів реалізації політики
ТКС у Львівській області.
Наявність/відсутність формалізованої політики ТКС у Львівській області
a. Нормативно-правове поле в Україні не сприяє формуванню та реалізації політи-
ки ТКС у Львівській області;
b. Не враховано політику Європейського Союзу (ЄС) щодо ТКС, і вона не впливає на
формування та реалізацію політики ТКС у Львівській області;
c. Міждержавна політика України та Польщі не впливає на формування та реаліза-
цію політики ТКС у Львівській області;
d. Стратегії ТКС на рівні транскордонного регіону (Україна – Польща) не впливають
на формування політики ТКС на Львівщині;
e. Документи про міжнародну співпрацю (на рівні області, районів та міст) мають
формальний характер і не впливають на розвиток ТКС у Львівській області;
f. Стратегія розвитку Львівщини та її адміністративно-територіальних одиниць не
враховує ТКС як чинник економічного та соціально-культурного розвитку;
g. Відсутня система управління/координації політикою ТКС у Львівській області.
Низький рівень використання потенціалу наявних засобів реалізації політики ТКС у
Львівській області
h. Низький рівень використання потенціалу міжнародних програм і проектів у сфе-
рі ТКС на Львівщині, у порівнянні з прилеглими воєводствами Польщі та сусідніми
областями України;
i. Низький рівень виконання/не виконання на рівні Львівської області Державної
програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011–2015 роки;
j. Низький рівень використання потенціалу єврорегіонів («Єврорегіон Карпати
Україна» та «Єврорегіон Буг»);
k. Регіональні програми розвитку (обласні, районні, міські) не враховують ТКС як
чинник підвищення ефективності програм, вирішення спільних прикордонних
проблем, кооперації ресурсів прикордонних громад (у тому числі польських), до-
даткове джерело фінансування з фондів ЄС;
l. Відсутній механізм інформування та залучення до активної участі в процес фор-
мування і реалізації політики ТКС громад, неурядових організацій, державних
установ Львівської області.

16. 15
Розділ 2.
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
ОЦІНКА ПОЛІТИКИ
ЩОДО НАЯВНОЇ
ПРОБЛЕМИ
Оцінка існуючої політики ТКС у Львівській області дає можливість з’ясувати, що вже
зроблено для вирішення ситуації по кожній із вищеозначених можливих причин на-
явності проблеми.
а. Нормативно-правове поле в Україні не сприяє формуванню та реалізації по-
літики ТКС у Львівській області
Аналіз цієї причини вимагає відповідей на такі запитання:
•• Які основні юридичні норми регулюють аспекти ТКС в Україні?
•• Чи враховує нормативно-правова база в Україні сучасні міжнародні тенденції
розвитку ТКС?
•• Чи існують суперечності між нормативно-правовими актами, що мають регулю-
вати різні аспекти ТКС в Україні?
Які основні юридичні норми регулюють аспекти ТКС в Україні?
Системи нормативно-правового регулювання ТКС в Україні та сусідніх з нею країнах
ЄС, зокрема, у Польщі досить схожі. Відповідні нормативні акти можна розділити на 4
групи.
1) Документи європейського законодавства, що стосуються безпосередньо сфери
ТКС, у якій «Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво
між територіальними общинами або властями» (1980 рік) та додатки до неї є основни-
ми документами, які формують понятійний апарат міжтериторіального, міжрегіональ-
ного та транскордонного співробітництва.
2) Акти європейського загального законодавства щодо регіонів, зокрема, «Європей-
ська хартія місцевого самоврядування» (1985 рік), «Хартія Конгресу місцевих і регі-
ональних органів влади Європи» (1994 рік) тощо.
3) Конвенції та хартії щодо різноманітних сфер життя: «Кіотська Конвенція зі спро-
щення та гармонізації митних процедур», «Конвенція про комбіновані перевезен-
ня»,а також інші європейські документи,в яких згадується ТКС,зокрема: «Європей-
ська хартія регіональних мов і мов меншин» (1992 рік), «Європейська ландшафтна
Конвенція» (2000 рік) тощо.
4) Нормативно-правові акти національного законодавства країн щодо ТКС:
•• закони України;
•• підзаконні нормативно-правові акти, до яких належать нормативно-правові
акти, підписані Президентом та затверджені урядом України тощо;
•• підзаконні акти місцевого рівня.
Чи враховує нормативно-правова база в Україні сучасні міжнародні тенденції роз-
витку ТКС?
В правовому полі України,зокрема і у сфері ТКС,діє примат міжнародного права,а сис-
тема національних та нормативно-правових норм покликана розвивати і адаптувати
вимоги міжнародних норм до особливостей і відмінностей країни. Відповідно, правова
основа ТКС враховує головні положення європейськогота міжнародного законодавства,
які регулюютьтранскордонні взаємовідносини між державами.

17. 16
www.dialog.lviv.ua
У загальній структурі нормативно-правового забезпечення розвитку прикордонних
територій і ТКС базовим є Закон України «Про транскордонне співробітництво» від
24.06.2004 року (із змінами, внесеними згідно із Законом «Про внесення змін до Зако-
ну України «Про транскордонне співробітництво» від 21.01.2010 року) [4]. Цим законом
врегульовані правові, організаційні та економічні питання розвитку ТКС і його держав-
ної фінансової підтримки. Особливість і значимість цього закону полягає у тому, що в
ньому враховані геополітичні зміни в Європі після 1 травня 2004 року (вступ 10 нових
членів ЄС і вихід ЄС на західні кордони України). Аналіз сильних і слабких сторін клю-
чових законів України щодо ТКС ілюструє Табл.1.
Таблиця 1
Аналіз сильних і слабких сторін ключових
законів України щодо ТКС
Сильні сторони Слабкі сторони
Закон України «Про транскордонне співробітництво» (2004 р.)
•• Визначено основний зміст ТКС;
•• Врегульовано процеси укладення органа-
ми місцевого самоврядування та вико-
навчої влади угод про ТКС і їх практичну
реалізацію;
•• Враховані геополітичні зміни в Європі
після 1 травня 2004 року (вступ 10 нових
членів ЄС і вихід названого об’єднання на
західні кордони України).
•• ТКС не розглядається як складова регіональної
політики;
•• Не враховані зміни механізмів підтримки ТКС
з боку ЄС;
•• Наявні суперечливі правові норми в частині
участі місцевих органів влади у ТКС;
•• Загальна координація ТКС покладена на спе-
ціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань економічної полі-
тики, при цьому не враховано, що ТКС охоплює
поряд з економічною співпрацею і політичні,
соціальні, культурні, етнонаціональні та ін. ас-
пекти;
•• Не визначено джерела та механізми надання
державної фінансової підтримки ТКС.
Закон «Про внесення змін до Закону України «Про транскордонне співробітництво» (2010 р.)
•• Визначені повноваження уповноважених
центральних органів виконавчої влади
- Міністерства регіональної політики та
будівництва, Міністерства економічного
розвитку і торгівлі та МЗС України у пи-
таннях ТКС;
•• Визначено, що «для фінансування про-
ектів (програм) ТКС може використову-
ватися міжнародна технічна допомога,
кредитні ресурси міжнародних фінансо-
вих організацій згідно із законодавством
України».
•• Функції, пов’язані з координацією ТКС, розпо-
рошені між Мінекономіки (основна інституція,
згідно із Законом України «Про транскордонне
співробітництво»), МЗС (центральний коорди-
нуючий орган міжнародної діяльності регіонів
– відповідно до указів Президента і постанов
КМУ) та іншими галузевими міністерствами
(за напрямами їхньої діяльності, затвердже-
ними Державною програмою розвитку ТКС на
2007-2010 роки).
Головною проблемою Закону України «Про транскордонне співробітництво» залиша-
ється недосконалість механізмів фінансування проектів ТКС. Відповідно до вимог між-
народних донорів, зокрема «Програми Польща – Білорусь – Україна 2007-2013», аплі-
кант має забезпечити не менше 10% вартості проекту.
Згідно зі статистикою проектів Програм міжнародної технічної допомоги, які пройшли
державну реєстрацію у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом
на 01.03.2015 року) [5],власний внесок українських учасників становитьв середньому 70
825 євро на один проект. Це досить значна сума, а для неурядових організацій і держав-
них установ – практично недоступні кошти.

18. 17
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
У цій ситуації фінансування проектів ТКС могло б здійснюватись через механізми За-
кону України «Про транскордонне співробітництво». Однак механізм фінансування за
рахунок коштів державного бюджету практично не функціонує. Так, в Україні обсяги
фінансових асигнувань, спрямованих на державну підтримку проектів ТКС, повинні
визначатися у законі «Про Державний бюджет України» на відповідний період,згідно з
програмами ТКС, перелік яких щорічно формується Міністерством економічного роз-
витку та затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, з часу ухвалення Закону
України «Протранскордонне співробітництво» (впродовж 2004-2013 рр.) у державному
бюджеті кошти на цільове фінансування проектів транскордонного співробітництва не
передбачалися.
Згідно з державною «Програмою розвитку транскордонного співробітництва на 2011-
2015 роки» [6], було визначено перелік із 10 масштабних інфраструктурних проектів
(три проекти за участю Львівської області) транскордонного співробітництва України,
яким може бути надана державна фінансова підтримка та надаватиметься підтримка
ЄС в рамках виконання програми ЄІСП на 2007 - 2013 роки. Зобов’язання держави
відносно дофінансування даних проектів дотримано.Однак для інших 47 проектів ТКС,
які реалізуються на Львівщині, державні кошти для співфінансування виявились недо-
ступними.
Чи існують суперечності між нормативно-правовими актами, покликаними регу-
лювати різні аспекти ТКС в Україні?
Суперечності юридичних засад діяльності та повноважень органів місцевого самовря-
дування і державної влади у сфері ТКС та її фінансування в Україні й у країнах ЄС.
Документи європейського законодавства щодо ТКС,Акти європейського загального за-
конодавства щодо регіонів, Конвенції та хартії щодо різноманітних сфер життя визнані
і дотримуються Україною. Основна причина більшості правничо-організаційних су-
перечностей присутня у нормативно-правових актах національного законодавства
України та країн ЄС, зокрема Польщі.
Польська конституціядозволяє одиницямтериторіального самоврядування приєднува-
тися до міжнародних об’єднань місцевих і регіональних громад інших держав,якщо за-
конодавчі акти органів місцевого й регіонального самоврядування щодо ТКС не супер-
ечать раніше підписаним міжнародним угодам і відповідають законодавству Польщі та
її міжнародним зобов’язанням.
Конституція України не дає чіткого визначення повноважень органів місцевого само-
врядування у сфері міжнародної співпраці, декларуючи у ст. 140 право місцевого само-
врядування«…самостійновирішуватипитаннямісцевогозначеннявмежахКонституції
і законівУкраїни»,та визначаючи у ст.146,що «інші питання організації місцевого само-
врядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самовряду-
вання визначаються законом».
Конституційні принципи Республіки Польща щодо ТКС закріплені в законах, зокрема:
«Про принципи приєднання одиниць територіального самоврядування до локальних
та регіональних міжнародних спільнот» (2000 р.) [7], «Про самоврядування воєводства»
(1998 р.) [8], «Про об’єднання» (1989 р. із змінами від 29.06.03, 01.05.04, 28.07.07 рр.) [9].
Внутрішнє законодавство України у сфері ТКС регулюється у відповідності до Консти-
туції України, низкою законів України, основним з яких є закони «Про транскордонне
співробітництво» (2004 р.),та «Про внесення зміндо ЗаконуУкраїни «Протранскордонне
співробітництво» (2010 р.).Крім того,ТКС регулюється адміністративними,економічни-
ми та технічними угодами, що укладені органами місцевої влади у межах їх повнова-
жень для врегулювання поставок товарів або надання послуг, спільної діяльності тощо.
Детальний розгляд польського та українського нормативно-правового регулювання
ТКС вказує на те, що головна різниця між ними полягає у різних підходах до основних
засад, які покладені в основу національних законодавчих актів у цій сфері.

19. 18
www.dialog.lviv.ua
У відповідності до українського законодавства ТКС в Україні вважається одним із на-
прямів діяльності держави, делегованим органам державної влади на місцях, що не
співпадає із положеннями законодавчих актів Польщі та інших країн ЄС, в яких воно
визначається як елемент регіональної політики.
УПольщі фундаментальне значення має визнання воєводства суб’єктом права в частині
регіональної політики держави та ЄС, тоді як українські області залишаються держав-
ними адміністративними одиницями, яким певні повноваження можуть лише делегу-
ватися центральними органами державної влади.
Відсутність в Україні правової визначеності регіонів і місцевих рад, чіткого та прозо-
рого поділу повноважень держави й місцевого самоврядування, а також їх обмеження
у сфері суверенної політики розвитку є перешкодою для поглиблення співпраці на ло-
кальному та регіональному рівнях між ґмінами та сільськими, селищними і міськими
радами, повітами і районами, воєводствами і областями Польщі і України, та призво-
дять до невідповідності обсягу та змісту повноважень і можливостей прийняття рішень
адміністративних самоврядних систем,які на рівні ґміна/сільська,селищна,міська рада
співпадають лише на 78,9%, повіт/район – на 64%, а воєводство/область– на 75,7%.
Суперечності нормативно-правових актів національного законодавства України щодо
ТКС
Якщо закон України «Про транскордонне співробітництво» не містить положень, які
відверто обмежують чи перешкоджають розвитку ТКС, то Указ Президента України
«Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у
сфері зовнішніх зносин» вимагає погодження органами виконавчої влади з МЗС «ініціа-
тив міжнародного характеру»,що фактично унеможливлює ефективне виконання ними
своєї функції.
Указ Президента України «Про Порядок здійснення зовнішніх зносин Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями» передбачає
жорстке погодження усіх заходів міжнародного характеру, що здійснюються місцевою
владою, в тому числі й у контексті ТКС, із МЗС та Мінекономіки.Указ також містить не-
достатньо зрозуміле положення про те, що документи, які укладаються місцевими дер-
жавними адміністраціями, «не повинні передбачати будь-яких зобов’язань для інших
органів виконавчої влади України, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб,
у тому числі об’єднань громадян, чи окремих громадян».
Постанова Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення порядку здійснення служ-
бових відряджень за кордон» обмежує фізичну можливість керівників місцевих дер-
жавних адміністрацій, наукових установ, навчальних і культурно - мистецьких закладів
брати участь у заходах ТКС за кордоном.
Попередні висновки
•• Наявна в Україні нормативно-правова база ТКС є достатньою для забезпечення
її реалізації та враховує головні положення європейського і міжнародного зако-
нодавства. У загальній структурі нормативно-правового забезпечення розвитку
ТКС базовим є Закон України «Про транскордонне співробітництво» від 24.06.2004
року (із змінами від 21.01.2010 року). Значну частину законодавчої бази України
щодо ТКС формують міждержавні угоди добросусідства та співробітництва, які
передбачають розвиток ТКС. Однак, як свідчать результати проведеного аналізу,
нормативно-правові акти:
-не забезпечуютьсистемністьрегулюваннятранскордонного співробітництвата не спря-
мовані на досягнення єдиної мети;
-не визначають джерела і механізми надання державної фінансової підтримки ТКС;
- закладають суперечності юридичних засад діяльності і повноважень органів місцевого
самоврядуваннятадержавноївладиуційсфері,щопризводитьдодублюваньтаконфліктів.

20. 19
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
•• Для порівняння – відповідно до нормативно-законодавчих норм Польщі, ТКС є
елементом регіональної політики, і воєводство визнається суб’єктом права в час-
тині регіональної політики держави.
b. Не враховано політику Ради Європи та Європейського Союзу щодо ТКС, і вона
не впливає на формування та реалізацію політики ТКС у Львівській області
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на такі запитання:
•• Чи існують чинні міжнародні/європейські документи, що стосуються питань ТКС
в Україні, та на Львівщині зокрема?
•• Якою мірою ці документи сприяють розвитку ТКС у Львівській області?
Чи наявні діючі міжнародні/європейські документи, що стосуються питань ТКС в
Україні, і Львівській області зокрема?
«Європейська рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територі-
альними общинами або властями»,до якоїУкраїна приєдналася у 1993 році.В їїдодатку
«Типові угоди, статути та договори про основні принципи транскордонного співробіт-
ництва між територіальними общинами або органами влади» зафіксована система ти-
пових угод: типові міждержавні угоди про ТКС на регіональному та місцевому рівнях;
угоди, договори та статути про основні принципи співробітництва, які можуть бути
основою для ТКС.
«ДодатковийпротоколдоРамковоїконвенції»(1995рік)визначив:правотериторiальних
громад за певних умов укладати угоди про ТКС; чиннiсть для нацiонального законо-
давства актiв та рiшень, якi ухвалюються в рамках угод про ТКС; правову дiєздатнiсть
органiв, якi створюються згiдно з такими угодами.
«Другий протокол до Рамкової конвенції» (1998 рік) наділив територiальнi общини або
органи влади правом бути залученими до мiжтериторiальної дiяльностi й укладати
мiжтериторiальнi угоди вiдповiднодо власних повноважень,згiдно з визначеними про-
цедурами та нацiональним законодавством.
«Третій протоколдо Рамкової конвенції» (2009 рік) визначив єдині базові правила щодо
утворення, членства,діяльності та обов’язків об’єднань єврорегіонального співробітни-
цтва (ОЄС), що сприяє спрощенню процедур створення ефективних органів транскор-
донного співробітництва. На виконання даного протоколу був розроблений проект За-
кону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України».
«ЄвропейськаХартіяприкордоннихітранскордоннихрегіонів»(1981рік,редакція1995рік)
по суті є кодексом ТКС.Хартія визначає головні цілі,які повинні братисядо уваги у процесі
розвитку прикордонних і транскордонних регіонів; можливі напрями спільної діяльності
в межах транскордонних територій; представляє актуальні проблеми транскордонних те-
риторій; характеризує методи розв’язання проблем периферійних територій; формулює
рекомендації щодо співпраці європейських інституцій. У документі також сформульовані
заходи щодо інфраструктури, економічної та регіональної політики, охорони навколиш-
нього середовища, прикордонного руху, спонсорування ТКС в галузі культури, удоскона-
лення механізмів консультацій, координації планування і статистики, організаційних,
правових і фінансових заходів.
Оскільки ТКС є складовою частиною регіонального розвитку, то одним із базових еле-
ментів для аналізу можна вважати «Політику Європейського Союзу у сфері стимулю-
вання регіонального та місцевого розвитку», яка базується на «Стратегії Зростання
Європа-2020» (2010 рік), що визначає загальні пріоритети, цілі та механізми реаліза-
ції соціально-економічної політики ЄС. Регіональна політика Євросоюзу на сьогодні є
невід’ємною складовою процесу реалізації цілей стратегії «Європа-2020» (або Лісабон-
ської стратегії, яка до 2010 року була попередником «Європи-2020»).
«Стратегія Зростання Європа-2020», у свою чергу, дала поштовх «Державній стратегії
регіонального розвитку України на період до 2020 року» (2013 рік), в якій акцентована

21. 20
www.dialog.lviv.ua
роль ТКС у сфері досягнення територіальної соціально-економічної інтеграції та про-
сторового розвитку, зокрема активізації на місцевому, регіональному рівні потенціалу
ТКС.
Також серед основних політик ЄС в контексті аналізу політики ТКС можна виділити
політику «Регіони», яка є платформою для вирішення спільних проблем та ключових
питань – від прав людини до спільних дій у боротьбі проти змін клімату в країнах, що
межуютьз ЄС.В рамках політики «Регіони» найбільш активними щодо питаньТКС мож-
на назвати «Європейську політику сусідства (ЄПС)» та Ініціативу «Східне партнерство».
«Європейська політика сусідства» (ЄПС) має на меті створити у південному і східному
напрямах від нових кордонів розширеного ЄС зону стабільності, миру і добробуту шля-
хом налагодження тісних довготривалих відносин з сусідніми країнами. Для згладжу-
вання надмірних диспропорцій та для сприяння соціальному і територіальному єднан-
ню на східних кордонах Європейська Комісія започаткувала у 2007 році «Європейський
інструмент сусідства та партнерства» (ІЄСП), а з 2014 року – «Європейський інструмент
сусідства 2014-2020» [10], в рамках якого діють програми прикордонного співробітни-
цтва для окремих прикордонних регіонів, зокрема,для Львівської області. Європейська
політика сусідства базується на «Стратегії реалізації ЄПС» (2004 рік). Щодо України до
2014 року діяла «Стратегія ЄС щодо України 2007-2013», в якій роль ТКС зосереджува-
лася на економічному і соціальному розвитку прикордонних областей, ефективному
управлінні кордонами та на міжлюдських контактах через Програми Добросусідства. У
рамках ЄПС щорічно формується «Пакет Європейської політики сусідства», який скла-
дається зі спільного Повідомлення («Європейське сусідство на роздоріжжі») та збірки
особливих і регіональних звітів. Аналіз «Звіту щодо України за 2013 рік» засвідчив, що
серед основних подій і реформ в країні,атакож рекомендацій на майбутнє питання ТКС
не відображено.
Також на основі «Стратегії реалізації ЄПС» виробляються детальні плани дій з кожною
країною-партнером. Для України діяв «План дій Україна – ЄС» (2005 рік), який втратив
чинність у зв’язку зі схваленням «Порядку денного асоціації Україна – ЄС» (2009 рік).
У 2014 році була підписана Угода про асоціацію (політична та економічна частини)
між Україною та Європейським Союзом [11]. Повністю ця Угода набере чинності після
її ратифікації усіма Сторонами, в перший день другого місяця, що настає після дати
здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої
ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження.
Угода була ратифікованаУкраїноюта Європейським парламентом 16 вересня 2014 року.
Ініціатива ЄС «Східне партнерство (СП)» (2009 рік). «Східне партнерство» – це про-
грама відкритої співпраці ЄС із Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Мол-
довою та Україною. Основними завданнями СП є встановлення політичної спільноти,
створення поглиблених і укріплених зон вільної торгівлі, а також прагнення скасувати
візовий режим. «Східне партнерство» доповнює ЄПС - воно націлене на покращення
політичних іторгівельних відносини між ЄСта кожною з країн-учасниць ініціативи.СП
– це набір конкретного інструментарію, через який Україна може відкривати канали
Європейського Союзу для втілення інтеграційних проектів.
Якою мірою ці документи сприяють розвитку ТКС у Львівській області?
Перелік та характеристики основних міжнародних/європейських документів,що стосу-
ються питань ТКС в Україні, наведені в Табл. 2.

22. 21
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Таблиця 2
Перелік та характеристики основних міжнародних/європейських документів,
що стосуються питань ТКС в Україні
Назва документу Вплив Проблеми застосування Україною
Європейська рамкова
конвенція про ТКС
між територіальними
общинами або влас-
тями та додаткові
протоколи до неї
Входить у систему українського за-
конодавства і, відповідно, впливає
на формування нормативно-право-
вої бази.
Згідно з Протоколом №3 в Україні є
можливість використання потенці-
алу нової інституційної форми ТКС
– «Об’єднання єврорегіонального
співробітництва (ОЄС)»
Необхідність внесення змін і до-
повнень до деяких законодавчих
актів України у зв'язку з ратифіка-
цією Протоколу №3, а також про-
блема термінології
Європейська Хар-
тія прикордонних
і транскордонних
регіонів
Ознайомлює з практикою і напрям-
ками ТКС.
Інформує про засоби і заходи, що
сприяють розвитку прикордонних
регіонів.
Дає можливість рівноправного
внесення доповнень, зауважень і
проблем.
Інформує про можливості і форми
міжнародної співпраці
-
Стратегії Зростання
Європа-2020
Дала поштовх для розробки Дер-
жавної стратегії регіонального
розвитку України на період до 2020
року (2013)
ТКС не розглядається як складова
регіональної політики
Європейський ін-
струмент сусідства та
партнерства (ІЄСП)
та Європейський
інструмент сусідства
2014-2020
Можливість участі в Програмах До-
бросусідства, зокрема для Львів-
ської області – в Програмі Польща
– Білорусь – Україна 2007-2013
Недостатній рівень використання
ресурсів Програм Добросусідства
Ініціатива ЄС Східне
партнерство (СП)
Схвалення Національного плану з
виконання Плану дій щодо лібе-
ралізації ЄС візового режиму для
України (2011).
СП для України є можливістю зафік-
сувати в нових нормативно-право-
вих рамках перспективи інтеграції
до ЄС.
Україна має шанси закріпити за со-
бою роль регіонального лідера в СП
під егідою ЄС.
Багаторічна програма фінансового
розвитку ЄС на 2014-2020 рр. перед-
бачає належну підтримку Східного
партнерства
Відсутність чітко визначених
завдань, періодизації та джерел
фінансування.
Незрозумілість механізмів дії Іні-
ціативи на місцевому рівні
Попередні висновки
•• Значна кількість європейських документів, пов’язаних із ТКС, і до яких приєдна-
лась Україна, легалізована в нашій державі на законодавчому рівні, що дає мож-
ливість ефективного розвитку ТКС як в Україні,так і у Львівській області зокрема.
•• Політика ЄС у сфері стимулювання регіонального та місцевого розвитку дала по-
штовх для створення «Державної стратегії регіонального розвитку України на

23. 22
www.dialog.lviv.ua
період до 2020 року», обмеженням якої можна вважати той факт, що ТКС не роз-
глядається як складова регіональної політики.
•• Серед європейських політик щодо розвитку ТКС та євроінтеграції України най-
більш впливовою можна вважати Європейську політику сусідства (ЄПС), що з
2014 року реалізується через «Європейський інструмент сусідства 2014-2020» –
сьогодні це основне джерело фінансової підтримки ТКС у Львівській області че-
рез проекти Програми Добросусідства «Польща – Білорусь – Україна 2007-2013».
•• Ініціатива «Східне партнерство» для України, і Львівської області зокрема, ще не
розкрила свого потенціалу через відсутність чітко визначених завдань, періоди-
зації, джерел фінансування та незрозумілість механізмів дії на місцевому рівні.
с. Міждержавна політика України та Республіки Польща не впливає на форму-
вання та реалізацію політики ТКС у Львівській області
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Якими є складові міждержавної політики України і Польщі, а також їх основні
завдання?
•• Які заходи міждержавної політики України та Республіки Польща реалізуються
на Львівщині? Хто конкретно в області відповідає за їх виконання, моніторинг?
Перелік складових (стратегічні документи, інституції) міждержавної політики
України та Республіки Польща
Основним правовим інструментом українсько-польського міжрегіонального співробіт-
ництва є Міжурядова Угода України та Польщі про міжрегіональне співробітництво від
24.05.1993 року. Повний перелік стратегічних документів міждержавної політики Укра-
їни і Польщі, а також основних інституцій для їх реалізації наведений в додатку 1.
Які заходи міждержавної політики України та Польщі реалізуються у Львівській об-
ласті? Хто конкретно в області відповідає за їх виконання, моніторинг?
Міжурядова Угода України та Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво
[12]. Згідно з цією Угодою органи влади на місцях (область,райони,міста) в межах своїх
компетенцій укладають договори з польськими органами влади на місцях (воєводство,
повіт, місто) щодо співробітництва у сферах будівництва, транспорту, комунально-
го господарства, промисловості, охорони природи та з інших питань, що становлять
взаємний інтерес. Зокрема, на рівні співпраці Львівської області з Підкарпатським та
Люблінським воєводствами зафіксовано 5 документів (угоди, договори, меморанду-
ми, протоколи); на рівні районних та міських рад – 63 документи; на рівні районних
держадміністрацій – 5 документів. Відповідальні – відповідні органи влади на місцях
(область, райони, міста).
Українсько-польська Міжурядова Координаційна Рада з питань міжрегіонального
співробітництва (МКРМС). Регулярна участь представників Львівської обласної ради,
держадміністрації та інституцій Львівщини в засіданнях Ради та відповідних комісій: з
питань пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури, з питань ТКС, з питань пла-
нування і розбудови прикордонних територій та комісії з питань рятування і захисту
населення в умовах надзвичайних ситуацій. Засідання Ради відбувається раз на рік, а
комісій-кожні6місяцівщодоширокогоколапитаньТКС.Відповідальний-департамент
міжнародного співробітництвататуризму Львівської обласної державної адміністрації.
Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про пункти пропуску через
державний кордон, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 25.03.1993 року, є
дієвим інструментом розвитку ТКС України і Польщі, у тому числі і Львівської області,
на території якої знаходиться 10 пунктів пропуску. Особливістю виконання угоди і кон-
тролю роботи пунктів пропуску є значна кількість пов’язаних інституцій: Міністерство
доходів і зборів України; Міністерство транспорту та зв’язку; Міністерство закордонних
справ; Міністерство оборони; Міністерство аграрної політики; Міністерство охорони

24. 23
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
здоров’я України - санітарно-карантинний контроль, медичне обслуговування грома-
дян у пунктах пропуску черездержавний кордон; Міністерство охорони навколишнього
природного середовища; Міністерство культури й мистецтв; Міністерство внутрішніх
справ України. Координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, що здійснюють різні види контролю у пунктах пропуску через дер-
жавний кордон або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикор-
донного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, провадиться
Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Щорічно кожна із вищеоз-
начених інституцій готує інформаційно-аналітичні матеріали щодо своєї діяльності
по пунктах пропуску. Періодично Рахункова палата України здійснює перевірки
ефективності функціонування пунктів пропуску (прикордонних переходів) через дер-
жавний кордон з Республікою Польща.
Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі
охорони навколишнього середовища та Угода між Урядом України та Урядом Польщі
про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах.
Заходи щодо реалізації цих угод відбуваються в рамках Програми охорони навколиш-
нього природного середовища Львівської області на 2013 — 2017 роки, Регіональної
програми формування екологічної мережі Львівщини на 2007–2015 роки,Регіональної
програми розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009 – 2020 роки та від-
повідних угод/договорів між Львівською обласною державною адміністрацією та Під-
карпатським воєводством. Моніторинг і виконання заходів покладено на Департамент
екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації. Інформація щодо ви-
конання і моніторингу заходів цих програм, угод та договорів відсутня.
У відповідності до Угоди між Україною та Польщею про співробітництво у галузі водно-
го господарства на прикордонних водах, відбуваються регулярні засідання відповідної
українсько-польської комісії. У роботі цих засідань беруть участь представники Львів-
ської обласної держадміністрації,на них обговорюються питання щодо оцінки співпра-
ці на прикордонних водах між Україною та Польщею, зокрема, щодо охорони прикор-
донних вод від забруднень, протиповеневого захисту, регулювання і меліорації.
Українсько-польський міжрегіональний форум/Конференція голів обласних державних
адміністрацій, обласних рад України та воєвод і маршалків воєводств Республіки Поль-
ща регулярно відбувається в рамках економічних форумів «Україна-Польща». Окремі
засідання форумів/конференцій проводяться на території Львівської області. Відпові-
дальний - департамент міжнародного співробітництва та туризму Львівської облдер-
жадміністрації
Попередні висновки
•• Аналіз стратегічних документів міждержавної політики України і Польщі, а та-
кож інституцій, відповідальних за їх виконання, засвідчив, що незважаючи на їх
значну кількість, реально функціонують і мають певний вплив на політику ТКС
на території Львівщини лише одиниці. Варто також зазначити, що інформація з
цього питання надзвичайно розрізнена, і в більшості випадків обмежується фор-
мальними повідомленнями щодо проведення окремих заходів.
•• Основний правовий інструмент українсько-польського міжрегіонального спів-
робітництва - Міжурядова угода України та Польщі про міжрегіональне співро-
бітництво, яка діє ще з 1993 року і потребує внесення радикальних змін, зумов-
лених вступом Польщі до ЄС та підписанням Угоди про асоціацію між Україною
та ЄС.
•• На сьогодні Міжурядова Координаційна Рада з питань міжрегіонального спів-
робітництва (МКРМС) є одним з найдієвіших інституційних механізмів двосто-
ронньої взаємодії України та Польщі, яка об’єднує представників центральних

25. 24
www.dialog.lviv.ua
органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування регіонів України
та Республіки Польща. Однак, більшість її рішень має консультативний (реко-
мендаційний) характер. Головним результатом роботи МКРМС, зокрема Комісії
з територіального планування, можна вважати розробку у 2012 році спільного
документу «Концепція просторового розвитку районів, розташованих вздовж
кордону України і Польщі».
d. Стратегії ТКС на рівні транскордонного регіону (Україна – Польща) не вплива-
ють на формування політики ТКС у Львівській області
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Чи існують стратегії ТКС, дія яких поширюється на Львівську область?
•• Чи пріоритети цих стратегій ТКС відповідають пріоритетам стратегій територі-
ального розвитку Львівської області, районів, міст?
Чи передбачені механізми іджерела фінансування проектів (операційних заходів) стра-
тегій ТКС?
Чи передбачені механізми оцінки і моніторингу реалізації проектів (операційних за-
ходів) стратегій ТКС?
Чи існують стратегії ТКС, дія яких поширюється на Львівську область?
Стратегії ТКС на рівні транскордонного регіону (Україна – Польща)
•• «Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015
роки». Цей документ є оновленням «Спільної польсько-української стратегії
транскордонного співробітництва на 2005-2015 роки», розробленої у 2005 році.
Попередня стратегія охоплювала територію Люблінського і Підкарпатського
воєводства, а також Волинської і Львівської областей. Оновлений документ до-
датково охопив територію Закарпатської області. Заходи стратегії відповідають
положенням «Стратегії розвитку Люблінського воєводства на 2006-2020 роки» та
«Стратегії розвитку Підкарпатського воєводства до 2020 року».
•• «Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львів-
ської області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки». Стра-
тегія створена в 2013 році за погодженням органів влади Брестської, Львівської
і Волинської областей та органів самоврядування Люблінського воєводства. 7
травня 2014 року підписана Декларація з реалізації стратегії керівниками при-
кордонних регіонів України, Польщі та Білорусії.
Стратегії ТКС на рівні держави Україна
«Державнастратегіярегіональногорозвиткудо2020року»(ДСРР-2020)затвердженапо-
становою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. ДСРР-2020 розроблена за
європейськими стандартами та на період,що синхронізується із плановими та бюджет-
ними циклами ЄС, з урахуванням впливу глобальних світових тенденцій просторового
розвитку. З огляду на відсутність державної стратегії щодо розвитку ТКС аналізується
Державна стратегія регіонального розвитку до 2020 року,оскільки до її пріоритетів вхо-
дить ТКС.
Стратегії ТКС на рівні Львівської області та прикордонних регіонів
Стратегії розвитку ТКС у власному праві на рівні Львівської області, районів, міст
відсутні.
Аналіз наявності подібних стратегій сусідніх областей України (Закарпатська, Івано-
Франківська та Волинська), Підкарпатського воєводства Республіки Польща засвідчив,
що спеціальні стратегії розвитку ТКС вищеназваних регіонів відсутні.
Виняток становить «Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського
воєводства, Львівської області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020
роки»,якаєпродовженнямтадеталізацією«СтратегіїрозвиткуЛюблінськоговоєводства
на 2014-2020 роки (з перспективою до 2030 р.)».

26. 25
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Чи пріоритети цих стратегій ТКС відповідають пріоритетам стратегій
територіального розвитку Львівської області, районів, міст?
«Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки»
[13]. Пріоритети стратегії в цілому корелюються з пріоритетами «Стратегії розвитку
Львівщини до 2015 року», за винятком стратегічної цілі «Львівська область– регіон ста-
лого економічного і підприємницького розвитку». Детальне співставлення пріоритетів
наведене в додатку 2.
«Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської
області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки». Документ розро-
блений на основі партнерських договорів, укладених між Люблінським воєводством та:
•• Брестською областю – про прикордонне співробітництво від 31 березня 2000
року;
•• Волинською областю – про економічне, торговельне, науково-технічне та куль-
турне співробітництво від 1 жовтня 2002 року;
•• Львівською областю – про економічне, торговельне, науково-технічне та куль-
турне співробітництво від 16 червня 2004 року.
«Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської об-
ласті, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки» напрацьована з ура-
хуванням стратегій розвитку кожного окремого регіону, зокрема «Стратегії розвитку
Львівщини до 2015 року».
«Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської об-
ласті,Волинської областіта Брестської області на 2014-2020 роки» в цілому корелюєють-
ся з пріоритетами «Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року».У рамках цієї стратегії
визначений список проектів для реалізації. Однак, конкретні проекти, орієнтовані на
ТКС Люблінського воєводства, становлять 100% всього списку, в партнерстві Люблін-
ського воєводства з білоруськими регіонами і Волинською областю заплановано 93%
проектів, а спільно з Львівською областю – тільки 7%. Значна частина проектів носить
узагальнений характер.
Співставлення пріоритетів «Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року» та «Стратегії
транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської області, Волин-
ської області та Брестської області на 2014-2020 роки» наведене в додатку 3.
«Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року» [14]. Її пріоритети
повністю корелюються з пріоритетами «Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року».
Детальне співставлення пріоритетів наведене в додатку 4.
Чи передбачені механізми і джерела фінансування проектів (операційних заходів)
стратегій ТКС?
«Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки».
Відсутній опис механізмів і джерел фінансування проектів (операційних заходів).
«Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської об-
ласті, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки».
Джерела фінансування формуються «за рахунок будь-яких доступних фінансових ко-
штів, які можуть бути залучені з метою здійснення заходів заради розвитку» (націо-
нальні публічні кошти, іноземні публічні кошти, приватні кошти).
«Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року» (ДСРР-2020).
Механізм фінансування ДСРР детально розписаний. Головним інструментом фінансу-
вання проектів регіонального розвитку, в тому числі проектів транскордонного харак-
теру, є Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), затверджений постановою Ка-
бінету Міністрів України від 4 липня 2012 р. «Питання державного фонду регіонального
розвитку», який має замінити чинний на сьогодні інструмент субвенцій. Постановою
затверджується:

27. 26
www.dialog.lviv.ua
•• Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм (проектів), що мо-
жуть бути реалізовані за рахунок коштів державного фонду регіонального розви-
тку;
•• Порядок використання коштів державного фонду регіонального розвитку.
Визначені також головні джерела фінансування, в тому числі фінансові ресурси міжна-
родних донорських установ, зокрема, проекту Європейського Союзу «Підтримка полі-
тики регіонального розвитку України» та проекту Європейського Союзу і Проекту роз-
витку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громадськість– етап ІІІ».
Чи передбачені механізми оцінки і моніторингу реалізації проектів (операційних за-
ходів) стратегій ТКС?
«Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки».
Відсутній опис механізмів оцінки і моніторингу реалізації проектів (операційних за-
ходів).
«Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської об-
ласті, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки».
Відсутній опис системи моніторингу та оцінки. Більшість моніторингових показників
не відображають завдання ТКС, а є загальностатистичними (Табл. 3), що значно утруд-
нює можливість оцінки впливу виконання стратегії.
Таблиця 3
Перелік показників виконання «Стратегії транскордонного співробітництва Люблін-
ського воєводства, Львівської області, Волинської області та Брестської області на
2014-2020 роки»
Пріоритети стратегії Показники
Економічне
співробітництво
•• Кількість фірм, у тому числі з участю іноземного капіталу на 10
тис. населення;
•• Вартість експорту з окремих частин транскордонного регіону в
доларах, загалом і на душу населення;
•• Інвестиційні кошти;
•• Вартість ВНП в перерахунку на душу населення
Природне середовище,
культура і туризм
•• Показники чистоти річки Буг (на основі існуючої моніторингової
системи);
•• Забруднення пилом та газом на 1 кв. км.
•• Кількість туристів та проданих нічлігів
Транспортна і прикордон-
на інфраструктура
•• Час очікування на перетин кордону на контрольно-пропускних
пунктах;
•• Середній час проїзду між Любліном і Брестом, Любліном і Луць-
ком та Любліном і Львовом;
•• Кількість регулярних транскордонних автобусних, залізничних та
авіаційних сполучень;
•• Середній час доїзду до Бреста, Луцька, Львова й Любліна з деяких
європейських міст
Наука та вища освіта •• Кількість студентів технічних спеціальностей;
•• Частка іноземців у загальній кількості студентів;
•• Кількість студентів, які беруть участь у програмі Еразмус+, на
території транскордонного регіону;
•• Кількість міжнародних дослідних колективів
«Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року».
Система моніторингу та оцінки стану реалізації стратегії детально розписана.Чітко ви-
значені індикатори оцінювання з прив’язкою до стратегічних цілей.Визначена система

28. 27
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
індикаторів є уніфікованою для Державної стратегії регіонального розвитку,регіональ-
них стратегій розвитку, а також для відповідних планів заходів з їх реалізації. У рамках
виконання Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій за-
проваджується моніторинг досягнення фактичними значеннями індикаторів прогно-
зованих значень,який проводиться кожні півроку Мінекономрозвитку,Радою міністрів
Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.
Попередні висновки
•• Стратегії розвитку ТКС у власному праві на рівні Львівської області та сусідніх
територій України (Закарпатська, Івано-Франківська та Волинська області) і Рес-
публіки Польща (Підкарпатське воєводство) відсутні.
•• Наявна «Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства,
Львівської, Волинської та Брестської областей на 2014-2020 роки», по суті, є
стратегією транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, оскіль-
ки продовжує і деталізує «Стратегію розвитку Люблінського воєводства на 2014-
2020 роки (з перспективою до 2030 р.)». А список проектів, запланованих до реа-
лізації, орієнтований на ТКС Люблінського воєводства і становлять 100% всього
переліку, у той час як частка Львівської області становить лише 7%.
•• Невирішеність способу організації та порядку фінансування Державного фонду
регіонального розвитку, як головного інструменту фінансування проектів регіо-
нального розвитку (в тому числі проектів транскордонного характеру), негатив-
но впливає на його результативність. І на сьогодні кошти технічної допомоги
ЄС, інших міжнародних донорів, міжнародних фінансових організацій у бюджеті
держфонду не задіяні.
•• Можна констатувати факт існування детально регламентованої функції моні-
торингу та, водночас, майже повної відсутності оцінки ефективності реалізації
стратегій розвитку ТКС як на центральному,так і на регіональному рівнях. Меха-
ністичне наведення статистичних показників не дає відповіді щодо ефективнос-
ті виконання проектів (операційних заходів) цих стратегій.
e. Документи про міжнародну співпрацю (на рівні області, районів та міст) ма-
ють формальний характер, не впливають на розвиток ТКС у Львівській області
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Які документи про міжнародну співпрацю діють на території Львівщини?
•• Наскільки ефективно документи про міжнародну співпрацю впливають на
розвиток ТКС у Львівській області?
Які документи про міжнародну співпрацю діють на території Львівської області
Згідно з Положенням про департамент міжнародного співробітництва та туриз-
му Львівської обласної державної адміністрації, він «готує проекти угод, договорів,
меморандумів, протоколів зустрічей і комюніке з питань зовнішніх зв’язків, погоджує їх в
установленому порядку з Міністерством закордонних справ України».
На рівні співпраці Львівської області з Підкарпатським та Люблінським воєводствами. В
офіційномуперелікудокументівпроміжнароднуспівпрацюЛьвівськоїобластізрегіонами
та установами іноземнихдержав станом на 06.04.2015р.[15] зафіксовано 48 позицій (угоди,
договори, меморандуми, протоколи), з яких 12 документів (25%) відносяться до співпраці
зчотирма польськимивоєводствами,втомучислі 6документів(12%) стосуються співпраці
з двома прикордонними воєводствами–Підкарпатським та Люблінським.
На рівні районних та міських рад між адміністративно-територіальними одиницями
Львівської області та іншими державами, згідно з «Переліком документів про міжнародну
співпрацю/ТКС у Львівській області» [16], укладено 40 угод про міжрегіональне співробіт-
ництво,в тому числі 33 угоди з Республікою Польща (82%).

29. 28
www.dialog.lviv.ua
Із 20 наявних в області районних рад угоди з польською стороною укладено 12-ма радами
(60%)-як правило прикордонними,а кількість укладених угод становить 21 одиницю.
При загальній кількості 25 міських рад з польською стороною угоди уклали 12 міськрад
(48%) – також переважно прикордонні, а кількість укладених угод становить 42 одиниці,
що значно перевищує кількість угод,укладених районними радами.
Іззагальноїкількості–63угоди–міжукраїнськимитапольськимипартнерами25укладені
з прикордонними воєводствами–Підкарпатським та Люблінським (40%).
На рівні районних держадміністрацій Львівської області з польськими партнерами
Підкарпатськогота Люблінського воєводств було зафіксовано п’ять угод про співпрацю від
чотирьох райдержадміністрацій-20% від загальної кількості районів Львівської області.
На рівні окремих департаментів обласної державної адміністрації та територіальних
підрозділів центральних органів виконавчої влади, установ, організацій. Існує значна
кількістьугодякзагальногохарактерупроспівпрацю,такіцільовогопризначення,зокрема:
Угода про співпрацю в галузі освіти між департаментом з питань освіти і науки Львівської
обласної державної адміністрації та Кураторією Освіти Підкарпатського воєводства від
22.05.2013 року; Угода про співпрацю між Підкарпатським воєводським інспекторатом
охоронидовкілля в Жешувітадержуправлінням екології і природних ресурсів у Львівській
області від 24.06.2004 року; Угода про створення наукового інформаційно-статистичного
транскордонногокластеру«ІнфостатУкраїна–Польща»від20.03.2013рокуміжІнститутом
регіональних досліджень НАНУ, Головним управлінням статистики у Львівській області,
Львівським національним університетом ім. І.Франка, Львівською обласною спілкою
економістів Українита з польської сторони–Статистичним управлінням Підкарпатського
воєводства (м.Жешув), Жешувським університетом, Центром статистичних досліджень і
освіти ГУС Польщі.
Загальна інформація щодо документів про міжнародну співпрацю, які діють на території
Львівської області,відображена на мал.5.
Мал.5

30. 29
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Наскільки ефективно впливають документи про міжнародну співпрацю на розви-
ток ТКС у Львівській області?
На рівні співпраці Львівської області з Підкарпатськимта Люблінським воєводствами із
шести наявних документів три мають цільовий характер:
•• Протокол намірів щодо спільної транскордонної стратегії міжрегіонального
співробітництва між Волинською, Закарпатською, Львівською областями Укра-
їни та Люблінським і Підкарпатським воєводствами Республіки Польща від
06.10.2005 року.
•• Меморандум про наміри співпраці щодо реалізації проекту будівництва конце-
сійної дороги «Краківець – Львів – Броди» від 17.05.2013 року між Львівською
обласною державною адміністрацією, Інститутом транскордонного співробіт-
ництва і європейської інтеграції Львова та Агенцією регіонального розвитку
Жешува. Мета - активізація двосторонньої міжрегіональної співпраці, зокрема,
промоції інвестиційного клімату прикордонного регіону та сприяння розвитку
інфраструктури.
•• Меморандум про співробітництво між Львівською облдержадміністрацією та
Воєводою Люблінським і Воєводою Підкарпатським у створенні Міжнародного
резервату біосфери «Розточчя» від 8.10.2004 року.
•• Результати даних документів достатньо вагомі і конкретні:
•• Напрацьована Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва
на 2007-2015 роки, відповідно до Протоколу намірів від 06.10.2005 р.
•• Почала працювати Робоча група з питань реалізації проекту будівництва конце-
сійної дороги «Краківець – Львів – Броди» - згідно з Меморандумом про наміри
співпраці від 17.05.2013 року.
•• 29 червня 2011 року ЮНЕСКО ухвалило рішення включити українську частину
Міжнародного біосферного резервату «Розточчя» до Світової мережі біосферних
заповідників, а 3 грудня 2011 року отримано сертифікат ЮНЕСКО про надання
біосферному резервату «Розточчя» відповідного статусу.Українська сторона сьо-
годні допомагає переглянути та внести зміни в проект польської частини резер-
вату відповідно до вимог ЮНЕСКО. Важливим результатом дії Меморандуму від
8.10.2004 р. можна вважати захист заповідника «Розточчя» від незаконних дій:
окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним наказ Міністерства
освіти і науки від 1.11.2010 р. про реорганізацію природного заповідника «Роз-
точчя», відповідно до якого заповідник позбавлявся статусу юридичної особи.
Варто наголосити,що всі вищеозначені результати булидосягнуті нелише завдяки існу-
ванню самих документів, але й наявності конкретних механізмів реалізації та реально-
го фінансування. Так Міжнародний резерват біосфери «Розточчя» формувався під опі-
кою Координаційної ради, створеної відповідно до розпорядження голови Львівської
ОДА від 12.04.2012 року, яким також було затверджено положення про діяльність ради
за фінансової підтримки міжнародних проектів, зокрема, проекту «Інтегрований роз-
виток Розточчя», фінансованого програмою малих грантів CBC TACIS.
Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки
була створена спільними зусиллями Агенції регіонального розвитку та європейської
інтеграції,Єврорегіону «Буг»,Європейського центру інтеграції і співпраці органів само-
врядування «Дім Європи», Уряду маршалка Люблінського воєводства, Уряду маршалка
Підкарпатського воєводства за фінансової підтримки проектів «Польсько-українська
транскордонна агенція – погляд у майбутнє» (2004-2005), «Новий рівень добросусід-
ських відносин – розвиток польсько-української стратегії транскордонної співпраці»
(2007-2008), Програми «Польща – Білорусь–Україна».
Аналіз ефективності впливу інших документів про міжнародну співпрацю на розвиток
ТКС у Львівській області проводився на основі 3-х критеріїв:

31. 30
www.dialog.lviv.ua
•• Наявність діючих механізмів реалізації;
•• Наявність реального моніторингу та оцінювання результатів;
•• Наявність реального фінансування заходів.
При дослідженні розглядалисьтакі документи:
•• Угода між Львівською областю та Підкарпатським воєводством від 30.03.2000
року;
•• Договір між Львівською обласною державною адміністрацією та Воєводою Під-
карпатським про міжрегіональну співпрацю від 26.05.2000 року;
•• Угода між Львівською облдержадміністрацією та Люблінським воєводством про
торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво від 16.
06.2004 року.
Аналіз засвідчив, що всі угоди/договори зводяться до формальних декларацій сторін
про співпрацю і не підкріплені конкретними механізмами реалізації, моніторингу та
оцінювання результатів, фінансування заходів.
Аналіз щорічних звітів департаменту міжнародного співробітництва та туризму
Львівськоїоблдержадміністраціїзасвідчив,щобудь-якіподії,щостосуютьсяукраїнської
та польської сторін, відбуваються «в рамках відповідної угоди/договору».
Варто зазначити, що облік, моніторинг і оцінка виконання заходів у рамках укладених
угод на рівні департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської
обласної державної адміністрації не ведеться, зрештою, як і в сусідніх областях
України (наявний єдиний Звіт з виконання у 2011 році міжрегіональних угод між
Волинською обласноюдержавною адміністрацієюта адміністраціями адміністративно-
територіальних одиниць зарубіжних країн).
На районному та муніципальному рівні між адміністративно-територіальними
одиницями Львівської області та прикордонними воєводствами Республіки Польща
більшість підписаних документів – це угоди про співпрацю. Вони, як і у випадку
угод обласного рівня, зводяться до формальних декларацій сторін про співпрацю,
не підкріплені конкретними механізмами реалізації, моніторингу та оцінювання
результатів, фінансування заходів. Оскільки на районному та муніципальному рівні у
виконавчих органах відсутні структури міжнародної співпраці, і ці функції, як правило,
покладенінарізніуправління/відділи(зокремаекономіки,культуритатуризмутощо),то
моніторингі оцінка їх ефективності відсутні,а інформація щодо міжнародної співпраці
епізодичновисвітлюєтьсявЗМІ,офіційнихсайтахрадтаадміністрацій,щорічнихзвітах
голів райдержадміністрацій чи районних рад.
На рівні окремих департаментів обласної державної адміністрації та територіальних
підрозділів центральних органів виконавчої влади, установ, організацій угоди
цільового призначення створюються переважно для реалізації конкретних завдань.
При цьому чітко обумовлюються механізми виконання, фінансування тощо. Так, Угода
про співпрацю в галузі освіти між департаментом з питань освіти і науки Львівської
обласної державної адміністрації та Кураторією Освіти Підкарпатського воєводства від
22.05.2013 р., яка виконується в рамках «Програми розвитку освіти Львівщини на 2013
– 2016 роки» [17], на забезпечення напрямку «Міжнародна співпраця. Підтримка освіти
в діаспорі» заплановане фінансування,визначені конкретні заходи по роках,механізми
реалізації, моніторингу та оцінки.
Попередні висновки
1. Кількість угод (орієнтовно 104) про міжнародну/транскордонну співпрацю органів
місцевої влади Львівської області з прикордонними воєводствами Республіки Польща
(Підкарпатським та Люблінським) є достатньо вагомою, порівняно з іншими регіонами
України.

32. 31
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Довідково. На регіональному та місцевому рівнях між Україною та Польщею на сьогодні
підписано близько 450 угод про міжрегіональне співробітництво
2. Більш активними щодо укладення угод про ТКС є міські ради – на противагу район-
ним радам і держадміністраціям. У свою чергу, на рівні районів кількість угод, укладе-
них районними радами набагато перевищує кількість угод райдержадміністрацій.
3. Переважна більшість угод/договорів про міжнародну/транскордонну співпрацю зво-
диться до формальних декларацій сторін про співпрацю і не підкріплена конкретними
механізмами реалізації, моніторингу та оцінювання результатів, фінансування захо-
дів. Виняток становлять документи про міжнародну співпрацю цільового характеру, в
рамках яких визначені конкретні заходи і терміни їх проведення, механізми реалізації,
моніторингу та оцінки. Як правило, у рамках таких угод/договорів були досягнуті кон-
кретні результати.
f. Стратегія розвитку Львівщини та її адміністративно-територіальних одиниць
не враховує ТКС як чинник економічного та соціально-культурного розвитку
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Чи обрані цілі стратегій територіального розвитку (області, районів, міст) врахо-
вують ТКС як пріоритет?
•• Чи передбачені дієві механізми реалізації та фінансування операційних заходів
стратегій щодо ТКС?
Чи передбачені дієві механізми оцінки і моніторингу реалізації стратегій?
Чи обрані цілі стратегій територіального розвитку (області, районів, міст) врахо-
вують ТКС як пріоритет?
Регіональні стратегії розвитку є важливим інструментом регіонального управління. За-
кон України «Про стимулювання розвитку регіонів» унормовує середньострокове пла-
нування розвитку регіонів у формі регіональних стратегій розвитку. На реалізацію цьо-
го Закону у 2006 р. розроблено Державну стратегію регіонального розвитку на період
до 2015 року. Постановою, що вводить у дію стратегію, було унормовано обов’язковість
розробки та розгляду місцевими радами регіональних стратегій у тримісячний термін
після ухвалення згаданого Закону.
Умежах цьогодослідження був здійснений пошукдокументів «Стратегії соціально-еко-
номічного розвитку області/районів та міст» (29 суб’єктів).
З наявних 17 документів (частина документів відсутня чи знаходиться в стадії розроб-
ки) тільки в чотирьох стратегіях компонент ТКС визначений як стратегічна ціль.
Зокрема,у«СтратегіїрозвиткуЛьвівщинидо2015року»[18]визначеностратегічнуціль:
«Львівська область – ворота України до Європейського Союзу», а також деталізовано
відповідні операційні цілі («Використання переваг прикордонного розташування з
метою забезпечення відкритості та активізації міжнародних контактів Львівської
області; Львівська область - лідер у міжнародних програмах») і завдання («Розширюва-
ти економічну і культурну співпрацю з прикордонними регіонами та місцевою владою
Польщі;стимулюватирозвитокінфраструктуриприкордонногоспівробітництва,зокре-
маагенційприкордонноїспівпраці,європейськихінформаційнихцентрів,двосторонніх
туристичних програм, маршрутів тощо; сприяти розвиткові прикордонної співпраці у
сфері освіти, зокрема співпраці вищих навчальних закладів»).
У чотирьох документах стратегій компонент ТКС декларується на рівні окремих цілей/
завдань для досягнення інших стратегічних напрямків чи операційних цілей.
Зокрема,у «Стратегії сталого розвитку Пустомитівського району до 2015 року» в рамках
стратегічного напряму «Розвиток економічного потенціалу та підприємницької діяль-
ності» означені наступні завдання: «Розробити пріоритетні напрямки співробітництва
з громадами прикордонних територій; розширювати культурну та економічну співпра-
цю з громадами прикордонних територій; стимулювати розвиток інфраструктури при-

33. 32
www.dialog.lviv.ua
кордонного співробітництва, зокрема агенцій прикордонної співпраці та інформацій-
них центрів».
При цьому створено ситуацію, коли ТКС декларується в стратегіях як напрямок/опера-
ційна ціль, однак заходи щодо її реалізації відсутні не тільки в стратегії, але й у відпо-
відних програмах соціально-економічного розвитку.
Так, із восьми адміністративно-територіальних одиниць Львівщини, стратегії яких
включають ТКС як стратегічну ціль, заходи щодо їх реалізації відсутні у чотирьох про-
грамах соціально-економічного розвитку.
Детально наявність ТКС у пріоритетах стратегій розвитку адміністративно-територі-
альних одиниць Львівської області відображена в додатку 5.
Важливо відзначити, що, з огляду на зміну керівництва, зовнішні чинники окремі стра-
тегії переглядаютьсята змінюються.Так у 2012 році розпорядженням голови Львівської
обласної держадміністрації були внесені суттєві зміни та доповнення до «Стратегії роз-
витку Львівщини до 2015 року», у тому числі за пріоритетом ТКС. Приклад цих змін на-
ведений в додатку 6. Однак у подальшому ці зміни жодним чином не відобразились у
відповідних заходах.
У 2013-2014 роках був розроблений проект «Стратегії розвитку Львівської області на
період до 2027 року». В рамках стратегічної цілі «Поглиблення євроінтеграційних про-
цесів» передбачено відповідні напрями та заходи (проекти) щодо ТКС: «Розвиток тран-
скордонної співпраці» та «Розвиток прикордонних територій».
Аналіз стратегій розвитку сусідніх воєводств Республіки Польща засвідчив:
•• відсутність стратегічного напрямку чи навіть операційної цілі щодо ТКС у «Стра-
тегії розвитку Підкарпатського воєводства до 2020 року» [19];
•• наявність компоненти ТКС у «Стратегії розвитку Люблінського воєводства до
2020 року (з прогнозом до 2030 року)» [20] на рівні операційних цілей («Перелам
невигідних ефектів прикордонного положення регіону; підтримка дій і співро-
бітництво з відповідними суб’єктами на предмет розбудови і модернізації тран-
спортної інфраструктури; створення умов і підтримка розвитку транскордонної
інфраструктури; розробка комплексної політики розвитку прикордонних тери-
торій Люблінського воєводства у співробітництві з прикордонними регіонами
України і Білорусі») в рамках стратегічного напрямку «Функціональна, просто-
рова суспільна і культурна інтеграція регіону».
Чи передбачені дієві механізми реалізації та фінансування операційних заходів стра-
тегій щодо ТКС?
У проаналізованих 17-ти документах, у тому числі дев’яти стратегіях,де ТКС визначено
як стратегічну ціль чи як окремі заходи для досягнення інших стратегічних напрямків/
операційних цілей, описи механізмів реалізації стратегій відсутні.
В окремих документах присутній перелік конкретних заходів за стратегічними напря-
мами/операційними цілями. Аналогічна ситуація і з описом джерел фінансування – за
кожним із перелічених заходів є стандартне формулювання: «Фінансування передбача-
ється за рахунок державного та місцевого бюджетів».
Виключення складає тільки один документ – «Стратегія сталого розвитку Старосамбір-
ського району на 2008-2017 роки», в якому, окрім переліку заходів/проектів означено
їх бюджети, джерела фінансування, терміни, відповідальні за виконання, а також при-
сутній розділ «Бюджет», в якому деталізовано джерела фінансування заходів/проектів.
При розробці нової «Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року» ство-
рюється«ПланреалізаціїСтратегіїрозвиткуЛьвівськоїобластінаперіод2015–2017рр.»
[21] – на основі проектних пропозицій, які мають право подавати юридичні та фізичні
особи. Очікується, що даний план міститиме опис механізмів і джерел фінансування
проектів/операційних заходів стратегії,та буде доступним для громадськості.

34. 33
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Чи передбачені дієві механізми оцінки і моніторингу реалізації Стратегій?
З проаналізованих 17 документів, в тому числі дев’яти стратегій, в яких ТКС визначено
як стратегічну ціль чи як окремі заходи для досягнення інших стратегічних напрямків/
операційних цілей,описи механізмів оцінки і моніторингу реалізації стратегій є у 9 до-
кументах (53%).
В окремих документах присутній опис показників оцінки реалізації (індикатори до-
сягнення результату). Так у «Стратегії розвитку Яворівського району до 2015 року» ви-
значені наступні індикатори щодо стратегічної цілі «Сьогодні – внутрішня інтеграція
район-область-держава, добросусідство, завтра – євроінтеграція» в рамках напрямку
«Зв’язки – комунікація, промоція та співпраця»:
•• кількість транскордонних проектів, які реалізуються у районі, і обсяги їх фінан-
сування;
•• проведені заходи з метою реалізації політики євроінтеграції та добросусідства;
•• проведені заходи з метою підтримки зв’язків з областю, іншими районами тощо;
•• кількість державних та регіональних програм, у реалізації яких беруть участь
структури району.
Однак, регулярних звітів щодо оцінки результатів виконання, доступних для ознайом-
лення широкій громадськості, не виявлено стосовно жодної стратегії.
Фрагментарні результати виконання стратегій присутні в щорічних звітах голів район-
них/міських держадміністрацій, як правило, в контексті виконання програм соціально-
економічного розвитку.
Нарівні«СтратегіїрозвиткуЛьвівщинидо2015року»департаментомекономічногороз-
витку, торгівлі та промисловості Львівської облдержадміністрації щорічно формується
план заходів з реалізації стратегії на поточний рік. У 2013 році Регіональним філіалом
Національного інституту стратегічних досліджень у Львові був проведений моніторинг
та підготовленодокумент«Стратегічний моніторингрегіонального розвитку Львівської
області у січні-вересні 2013 року», опис якого, у тому числі за напрямком «Міжнародне,
міжрегіональне та транскордонне співробітництво, сприяння європейській та євроат-
лантичній інтеграції,залученню міжнародноїтехнічноїдопомоги» наведений в додат-
ку 7. Аналіз згаданого моніторингу свідчить, що питанням ТКС приділяється формаль-
на увага, а висновки і рекомендації щодо ТКС відсутні.
Також, згідно з угодою між Головним управлінням статистики у Львівській області та
департаментом економічного розвитку, торгівлі та промисловості Львівської обласної
держадміністрації, кожні шість місяців проводиться моніторинг виконання стратегії.
Особливістю даного моніторингу є те, що він проводиться за відповідною методикою.
Одним із найскладніших питань у процесі моніторингу є формування переліку показ-
ників. Із майже 100 показників є вісім, які опосередковано характеризують пріоритети
міжнародної/транскордонної співпраці. Ці показники стосуються лише економічної
сфери,зокрема,«обсягзовнішньоїторгівлі з країнами ЄС».Звіти з моніторингу стратегії
надаються керівництву області у форматі друкованого видання з обмеженим тиражем,
електронного доступу до цих звітів немає.
Попередні висновки
•• За результатами аналізу стратегічних документів 17-ти районів Львівської об-
ласті лише у восьми стратегіях компоненту ТКС визначено як стратегічну ціль чи
як окремі заходи для досягнення інших стратегічних цілей. Зазвичай ТКС легалі-
зують на рівні стратегій прикордонні райони та окремі міста.
•• Присутній формальний підхід щодо формування стратегій (це стосується такого
типу документу в цілому, а не тільки компоненти ТКС) – у проаналізованих стра-
тегічних документах відсутня деталізація механізмів реалізації та фінансування
проектів/операційних заходів стратегій. При цьому, як правило, не деталізують-

35. 34
www.dialog.lviv.ua
ся джерела фінансування, не планується співфінансування з міжнародних/тран-
скордонних програм.
•• Більшість проаналізованих стратегічних документів містять опис механізмів
оцінки і моніторингу реалізації заходів стратегій, у тому числі щодо ТКС. Проте,
фактично ці механізми не реалізуються, а кошти не плануються. Виключенням є
процес моніторингу і оцінки Стратегії розвитку Львівщини, який проводиться ре-
гулярно на основі методичного забезпечення, однак доступ до його результатів є
обмеженим.
•• Проведений аналіз документів та результати опитування засвідчили декла-
ративний характер сформульованих цілей та завдань стратегій регіонального
розвитку, оскільки за основу документів беруться «Методичні рекомендації»
Міністерства економіки України - це спрощує бюрократичні процедури, проте,
залишає поза увагою значну частину важливих проблем місцевого розвитку. А
зміст відповідних пріоритетів/завдань стратегії носить загальний характер і не
відображає реальні потреби ТКС та можливості його ресурсного забезпечення.
•• Типовою є ситуація, коли ТКС декларується в документі як стратегічний напря-
мок/операційна ціль, однак заходи щодо їх реалізації відсутні не тільки в страте-
гії, але й у відповідній програмі соціально-економічного розвитку району/міста.
•• Порівняння стратегій розвитку Львівської області та сусідніх воєводств Польщі
засвідчило, що Стратегія Львівщини значно сильніше акцентує розвиток ТКС,
оскільки в Стратегії розвитку Підкарпатського воєводства взагалі відсутній
стратегічний напрямок/ціль щодо ТКС, а в Стратегії розвитку Люблінського воє-
водства наявні лише операційні цілі в рамках стратегічного напрямку «Функці-
ональна, просторова суспільна і культурна інтеграція регіону». (Стратегічні цілі
щодо ТКС були наявні у всіх регіональних стратегіях до 2004 року. Після вступу
Польщі до ЄС ці питання віднесені до спільної регіональної політики ЄС).
g. Відсутня система управління/координації політикою ТКС у Львівській області
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Які інституції займаються формуванням політики ТКС у Львівській області? Чи
існують в їх складі структури, відповідальні за управління/координацію ТКС?
•• Які можливості інституцій щодо формування політики ТКС для здійснення
функцій управління/координації процесом? Які наявні механізми при цьому ви-
користовуються?
•• Які інституції мають вплив на формування політики ТКС у Львівській області?
Які наявні механізми впливу ключових учасників на процес?
Які інституції займаються формуванням політики ТКС у Львівській області? Чи іс-
нують в їх складі структури, відповідальні за управління/координаціюТКС?
Питаннями формування політики ТКС на регіональному рівні на даний час займаються
органи місцевої влади.При аналізі цього запитання до уваги брались наступні категорії
органів місцевої влади:
•• Львівська обласна державна адміністрація (ЛОДА);
•• Львівська обласна рада (ЛОР);
•• Районні державні адміністрації (РДА);
•• Районні ради, міські ради та їх виконавчі структури;
•• Консультативно-дорадчі органи, що діють при органах місцевої влади.
Львівська обласна державна адміністрація (ЛОДА)
Департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА.Департамент утворено
1.01.2013 року шляхом перейменування Головного управління з питань туризму, євро-
інтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій відповідно до розпорядження голови Львів-
ської обласної державної адміністрації від 29.10.2012 року «Про впорядкування струк-
тури обласної державної адміністрації».

36. 35
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Інші підрозділи ЛОДА. Питаннями міжнародного співробітництва та ТКС прямо чи опо-
середковано займається 9 із 21 підрозділу ЛОДА. Основні завдання цих підрозділів у
питаннях міжнародного і транскордонного співробітництва наведені в додатку 8.
За участю ЛОДА в 2013 році створено Науковий інформаційно-статистичний транскор-
донний кластер «Інфостат Україна – Польща» [22], мета якого - об’єднання зусиль щодо
спільного наукового, інформаційного і статистичного забезпечення розвитку україн-
сько-польського транскордонного регіону та використання потенціалу транскордонно-
го співробітництва.
Львівська обласна рада (ЛОР)
В складі ЛОР є постійна депутатська комісія з питань євроінтеграції, транскордонного
співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном.
Увиконавчій структурі ЛОРтакож працюють: управління з гуманітарних питань і зовніш-
ніх зв’язків, основними функціями якого щодо питань ТКС є налагодження співпраці з
органами місцевого самоврядування інших областей України і зарубіжних країн, аналіз
стану справ у сферах гуманітарної політики і зовнішніх зв’язків, а також відділ внутріш-
ньої політики та промоції регіону в складі управління з гуманітарних питань і зовнішніх
зв’язків.
Районні державні адміністрації (РДА)
Аналіз управлінської структури 20 районних державних адміністрацій у Львівській об-
ласті засвідчив,що спеціальних структурних підрозділів,відповідальних за міжнародну
співпрацю/ТКС,вскладіРДАнемає.Якправило,ціфункціїпокладенінауправління/від-
діли економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та туризму. Список структурних під-
розділів РДА, відповідальних за міжнародну співпрацю/ТКС, наведений в додатку 9.
Районні ради
Аналіз структурних підрозділів 20 районних рад Львівської області засвідчив,що в скла-
ді районних рад не передбачені структури/посади, відповідальні за ТКС, за винятком
трьох рад:
•• Самбірська райрада, де в штаті наявна посада консультанта районної ради з
транскордонного співробітництва та розвитку громад;
•• Турківська райрада, де в штаті наявна посада радника з питань зовнішньоеконо-
мічних зносин;
•• Мостиська райрада, в складі якої у 2013 році створено відділ з питань реалізації
програм і проектів місцевого розвитку, міжнародного співробітництва та захисту
прав споживачів.
Аналіз складу постійних депутатських комісій 20 районних рад Львівської області за-
свідчив наявність комісій, до компетенції яких прямо чи опосередковано входять пи-
тання міжнародних зв’язків/ТКС.Вони створені у семи прикордонних районах: Жовків-
ському, Мостиському, Самбірському, Сокальському, Старосамбірському, Турківському,
Яворівському.
Міські ради дев’яти міст обласного підпорядкування - Львів, Борислав, Дрогобич, Мор-
шин, Новий Розділ, Червоноград, Самбір, Стрий, Трускавець.
Аналіз структурних підрозділів міських рад міст обласного підпорядкування у Львів-
ській області засвідчив відсутність структур, які прямо відповідають за міжнародну
співпрацю/ТКС. При цьому виявлено, що опосередковано міжнародна співпраця/ТКС
відноситься до компетенцій підрозділівтільки Львівської міської ради-департаментів
економічної політики та гуманітарної політики.
Аналіз складу постійних депутатських комісій міських рад міст обласного підпорядку-
вання у Львівській області, до компетенцій яких відноситься міжнародна співпра-
ця/ТКС, засвідчив наявність комісії з питань культури, освіти, охорони здоров’я та
міжнародного співробітництва тільки в складі Моршинської міської ради.

37. 36
www.dialog.lviv.ua
Консультативно-дорадчі органи
Консультативно-дорадчі органи при Львівській обласній державній адміністрації.
Щодо питань міжнародної співпраці/ТКС при ЛОДА діють наступні структури:
•• Координаційна рада з питань розвитку туризму;
•• Координаційна рада з питань розвитку санаторно-курортної сфери;
•• Громадська рада.
Консультативно-дорадчі органи при Львівській обласній раді. Щодо питаньміжнарод-
ноїдіяльності/ТКС створено Програмну раду з питаньспівфінансування проектівта
програм міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету.
Консультативно-дорадчі органи при районних державних адміністраціях та виконав-
чих комiтетах міських рад. Аналіз їх складу засвідчив відсутність органів,до компе-
тенції яких входять питання міжнародної діяльності/ТКС.
Які можливості інституцій щодо формування політики ТКС для здійснення
функцій управління/координації процесом?
Можливості структур органів місцевої влади для здійснення функцій управління/
координації ТКС визначались на основі аналізу наступних показників:
•• штатна чисельність структурного підрозділу відповідного органу місцевої
влади;
•• визначеність (формалізація) функціональних обов’язків, повноважень та
відповідальності працівників структурного підрозділу;
•• джерела фінансування діяльності, пов’язаної з управлінням міжнародною
співпрацею/ТКС.
Львівська обласна державна адміністрація (ЛОДА)
Департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА. Діє відповідно до
Положення про департамент. У його штаті є працівники, відповідальні за питан-
ня міжнародного співробітництва/ТКС – вони зафіксовані в їх функціональних
обов’язках. Фінансування роботи департаменту та його діяльності щодо міжнарод-
ного співробітництва/ТКС здійснюється з обласного бюджету та «Регіональної про-
грами з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції
Львівської області на 2012 - 2014 роки».
Інші підрозділи ЛОДА. Аналіз можливостей дев’яти підрозділів ЛОДА щодо міжна-
родного співробітництва та ТКС виявив: штатних працівників, відповідальних за
питання міжнародного співробітництва/ТКС немає; фінансування заходів міжна-
родних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках відповідних обласних програм. Деталь-
ний опис можливостей цих підрозділів наведений в додатку 10.
Важливим показником можливостей структур органів місцевої влади для здійснен-
ня функцій управління ТКС можна вважати результативність їх діяльності. Аналіз
цього показника був здійснений на основі їх річних звітів за 2013 рік.
Аналізпродемонструвавнаявністьокремихзаходівміжнародногоспівробітництва/
ТКС та відсутність заходів, орієнтованих на управління чи координацію.
Львівська обласна рада (ЛОР)
Управління з гуманітарних питань і зовнішніх зв’язків. Кількість працівників – 1 осо-
ба.
Відділ внутрішньої політики та промоції регіону. Кількість працівників – 3 особи. До
функцій у сфері міжнародної співпраці/ТКС можна віднести такі: організаційне,
аналітичне та інформаційне забезпечення діяльності обласної ради у сфері промо-
ції регіону,сприяння налагодженню співпраці з органами місцевого самоврядуван-
ня інших областей України та зарубіжних країн.
Постійна депутатська комісія з питань євроінтеграції, транскордонного співро-
бітництва та зв’язків з українцями за кордоном. Кількість членів - 4 особи. Основні
функції:

38. 37
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
•• щорічні слухання проекту обласного бюджету;
•• щорічні слухання звітів про виконання відповідних обласних програм;
•• розгляд і погодження окремих поточних питань щодо міжнародної співпра-
ці/ТКС на робочих засіданнях та спільних засіданнях з відповідними комісі-
ями Польщі.
Районні державні адміністрації (РДА)
Управління/відділи економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та туризму не мають
визначених працівників, відповідальних за міжнародну співпрацю/ТКС. Управлін-
ня/відділи діють на підставі відповідних положень, в яких визначені завдання, по-
вноваження, права структури.Аналіз таких положень зафіксував, що завдання і по-
вноваження, в тому числі й щодо міжнародної співпраці/ТКС, визначені достатньо
загально.
Приклад функціональних обов’язків відділу економічного розвитку і торгівлі Мостиської РДА
щодо міжнародної співпраці/ТКС:
участь разом з іншими структурними підрозділами районної держадміністрації у реаліза-
ції державної зовнішньоекономічної політики;
проведення в установленому порядку в межах своєї компетенції переговорів з офіційними
представниками іноземних країн, акредитованими в Україні.
Щорічні плани роботи цих структур не містятьзаходів щодо ТКС,а звіти щодо вико-
нання планів, як правило, фіксують перелік подій міжнародного/транскордонного
характеру, які відбулися протягом поточного року.
Районні ради
Самбірська районна рада. У штаті ради передбачена посада консультанта з тран-
скордонного співробітництва та розвитку громад. Посадові обов’язки відсутні.
Турківська районна рада.Уштаті ради передбачена посада радника з питаньзовніш-
ньоекономічних зносин. Посадові обов’язки відсутні.
Мостиська районна рада. Наявний відділ з питань реалізації програм і проектів міс-
цевого розвитку, міжнародного співробітництва та захисту прав споживачів, який
діє на підставі Положення.У складі відділу передбачено три посади. Функціональні
обов’язки відділу – це набір функцій широкого діапазону: захист прав споживачів,
аналіз стану соціально-економічного розвитку району, залучення інвестиційних
проектів тощо.
У питаннях міжнародної співпраці/ТКС функціональні обов’язки зводяться до:
формування та реалізації єдиної політики з питань реалізації програм та проектів місце-
вого розвитку та міжнародного співробітництва;
вивчення та узагальнення досвіду іноземних країн, органів державної влади та місцевого
самоврядування щодо залучення мікропроектів та розробки проектів для їх впровадження у
інфраструктуру району
Постійні депутатські комісії, до компетенції яких віднесені питання міжнародної
діяльності/ТКС, є в семи прикордонних районах (Жовківський, Мостиський, Сам-
бірський, Сокальський, Старосамбірський, Турківський, Яворівський). Чисельність
комісій коливається в межах 5-9 осіб. Постійні комісії діють на підставі положень
про комісії. До повноважень цих комісій, зазвичай, належать розгляд окремих пи-
тань щодо міжнародної діяльності/ТКС,розробка проектів рішень радита підготов-
ка висновків з цих питань. Висновки та рішення постійних комісій мають рекомен-
даційний характер.

39. 38
www.dialog.lviv.ua
Міські ради обласного підпорядкування (Львів, Моршин)
Управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій департаменту економічної
політики Львівської міської ради. Склад управління – 5 осіб. Основні напрямки робо-
ти - забезпечення збалансованого зовнішньоекономічного та інвестиційного роз-
витку міста.
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради. Основні напрямки ро-
боти департаменту – освіта, охорона здоров’я,туризм, спорт, соціальний захист.
Із 138 завдань департаменту до сфери міжнародної співпраці можна віднести тільки два:
сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам установ та організацій соціальної сфери;
підготовка пропозицій стосовно укладання угод з іноземними партнерами на виконання
робіт та надання послуг у соціальній сфері
Постійна депутатська комісія з питань культури, освіти, охорони здоров’я та між-
народного співробітництва Моршинської міської ради. Кількісний склад – 5 осіб. До
повноважень комісії належить розгляд окремих питань щодо міжнародної діяль-
ності/ТКС, розробка проектів рішень ради. Висновки та рішення комісії мають ре-
комендаційний характер.
Консультативно-дорадчі органи
Консультативно-дорадчі органи при Львівській обласній державній адміністрації ді-
ють на основі відповідних положень, в яких визначені їх завдання, повноваження
та права. Висновки та рішення мають рекомендаційний характер. Аналіз протоко-
лів засідань таких органів, зокрема координаційних рад ЛОДА з питань розвитку
туризму та з питань розвитку санаторно-курортної сфери, засвідчив формальність
подібних рекомендацій.
Наприклад: «…За результатами засідання будуть опрацьовані висловлені пропозиції, ініціа-
тиви, ідеї присутніх та підготовлено можливі варіанти їх реалізації».
Громадська рада при ЛОДА (кількісний склад 225 осіб). Згідно з планом роботи на
2014 рік передбачено проведення більше 30 заходів, у тому числі обговорення про-
екту Програми з міжнародного та транскордонного співробітництва, європейської
інтеграції на 2015-2018 роки.
Програмна рада з питань співфінансування проектів та програм міжнародної техніч-
ної допомоги з обласного бюджету створена 8.07.2014 року розпорядженням голови
Львівської обласної ради. Діяльність ради спрямована на виконання Порядку спів-
фінансування проектів та програм МТД з обласного бюджету.
Консультативно-дорадчі органи при районних державних адміністраціях та виконав-
чих комітетах міських рад. Аналіз порядку денного цих органів, у тому числі Гро-
мадських рад, засвідчив відсутність питань міжнародної діяльності/ТКС.
Які наявні механізми використовуються для управління/координації ТКС?
Перелік основних інституцій на рівні області та їх функцій щодо можливостей
управління/координації ТКС наведені в Табл. 4.

40. 39
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми
Таблиця 4
Перелік основних обласних інституцій та їх функцій щодо
управління/координації ТКС
Назва ін-
ституції
Механізми управління/координації Функції управління/координації
Департа-
мент між-
народного
співро-
бітництва
ЛОДА
Виконання доручень центральних органів ви-
конавчої влади (ЦОВ) відповідно до «Положен-
ня про департамент»
Організація засідань комісій,
комітетів, форумів, конференцій
європейських та національних
інституцій ТКС, які відбуваються
на території Львівської областіВиконання заходів щодо координації в рамках
міжнародних, державних та регіональних угод,
договорів у сфері міжнародного співробітни-
цтва/ТКС
Виконання заходів щодо координації в рамках
обласної «Програми з міжнародного і тран-
скордонного співробітництва, європейської
інтеграції на 2012-2014 роки»
Проведення зустрічей, семінарів,
конференцій з прикордонними
регіонами - партнерами з питань
ТКС
Забезпечення виконання «Порядку співфінан-
сування проектів міжнародної технічної допо-
моги з обласного бюджету»
Регулювання механізмів та про-
цедур вибору, погодження та фі-
нансування з обласного бюджету
проектів МТД.
Формування системи підтримки
реалізації проектів та програм
ТКС
Відповідальний за координацію діяльності у
Львівській області таких інституцій: Асоціації
європейських прикордонних регіонів (АЄПР),
Асамблеї Європейських Регіонів (АРЄ)
-
Інші де-
партамен-
ти ЛОДА,
які прямо
чи опосе-
редковано
займають-
ся питан-
нями ТКС
Виконання заходів щодо координації в рамках
відповідних обласних програм чи спільних
угод
Проведення зустрічей, семінарів,
конференцій з партнерами;
Координація заходів в рамках
спільних проектів
Львівська
обласна
рада
Управління з гуманітарних питань і зовнішніх
зв'язків та відділ внутрішньої політики і про-
моції регіону
Ініціювання створення робочих
груп для розробки відповідних
інструментів розвитку ТКС
Постійна депутатська комісія з питань євроін-
теграції, транскордонного співробітництва та
зв’язків з українцями за кордоном
Розгляд і погодження окремих по-
точних питань щодо міжнародної
співпраці/ТКС на робочих засі-
даннях та спільних засіданнях з
відповідними комісіями Польщі
Які інституції мають вплив на формуванням політики ТКС у Львівській області?
До ключових інституцій,діяльність яких дотична до ТКС, і які можуть впливати на про-
цес формування політики ТКС у Львівській області можна віднести:
Європейські інституції та програми, діяльність яких поширюється на територію Львів-
ської області:
•• Асоціація європейських прикордонних регіонів (АЄПР)
•• Асамблея Європейських Регіонів (АЄР)
•• Представництво Європейського Союзу в Україні
•• Міжрегіональна Асоціація «Карпатський Єврорегіон»

41. 40
www.dialog.lviv.ua
•• Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна
Міждержавні інституції,діяльність яких поширюється на територію Львівської області:
•• Українсько-польська Міжурядова Координаційна Рада з питань міжрегіонально-
го співробітництва (МКРМС)
•• Українсько-польська міжурядова Комісія з питань економічного співробітни-
цтва
•• Українсько-польський міжрегіональний форум/Конференція голів обласних
державних адміністрацій, обласних рад України та воєвод і маршалків воєводств
Республіки Польща (в рамках економічних форумів «Україна-Польща»)
Національні інституції:
•• Асамблея українських прикордонних регіонів та єврорегіонів
•• Консультативно-дорадча рада з питань розвитку єврорегіонів і ТКС при Мініс-
терстві регіонального розвитку та будівництва України (КДР)
Регіональні інституції:
•• «Єврорегіони» (Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпа-
ти Україна», «Єврорегіон Буг»)
•• Науковий інформаційно-статистичний транскордонний кластер «Інфостат Укра-
їна – Польща»
•• Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів (БУВР) Державного агент-
ства водних ресурсів України
•• Агенції регіонального розвитку
•• Львівська торгово-промислова палата
•• Провідні неурядові організації європейського спрямування.
Детальна інформація щодо інституцій, задіяних у реалізації політики ТКС у Львівській
області, наведена в додатку 11.
Які наявні механізми впливу ключових учасників на процес ТКС?
Аналіз можливостей та результатів впливу вищеперерахованих інституцій засвідчив
відсутність практичних результатів їх впливу на процес ТКС. Фрагментарно існує ко-
ординація та співпраця на рівні окремих інституцій ТКС, зокрема, українсько-поль-
ської Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва
(МКРМС), Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон». В результаті такої
співпраці розробляються рекомендації для покращення окремих аспектів ТКС.
Достатньо ефективним інструментом впливу на процес формування політики ТКС у
Львівській області можна вважати механізм «Порядку співфінансування проектів між-
народної технічної допомоги з обласного бюджету» [23], який виходить за рамки ви-
ключно механізму співфінансування і дозволяє налагодити систему взаємодії учасни-
ків ТКС із структурами органів місцевої влади, узгодження спільних цілей в сфері ТКС
та кооперації ресурсів для їх досягнення.
Позитивним фактом можна назвати прецедент створення у 2013 році в структурі Мос-
тиської районної ради відділу з питань реалізації програм і проектів місцевого роз-
витку, міжнародного співробітництва та захисту прав споживачів, який ставить собі
за мету формування політики ТКС на районному рівні. Однак на сьогодні робота цієї
структури зосереджена у сфері захисту прав споживачів, діяльність в питаннях форму-
вання політики ТКС відсутня.
Детальна інформація щодо інструментів, можливостей та результатів впливу інститу-
цій, задіяних в реалізації політики ТКС у Львівській області, наведена в додатку 12.
Реальним інструментом координації та співпраці ТКС виявились парасолькові проек-
ти «Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013»,
реалізація яких дозволила залучити у Львівську область більше 1,25 млн. євро коштів
ЄС, об’єднати більше 100 неурядових організацій, органів місцевого самоврядування,
державних адміністрацій та апробувати механізми їх кооперації з метою напрацюван-

42. 41
ня рекомендацій для «Програми Польща–Білорусь–Україна 2014-2020» і формування
пріоритетів ТКС у проекті Стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року.
Детальнаінформаціящодопарасольковихпроектів,якіреалізуютьсянатериторіїЛьвів-
ської області, наведена в додатку 13.
Попередні висновки
1. Формування політики міжнародної/транскордонної співпраці у Львівській області
сконцентроване на єдиному виконавчому підрозділі ЛОДА-департаменті міжнародного
співробітництва та туризму. На рівні інших органів місцевої виконавчої влади (районні
державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад) подібні структури відсутні, пи-
тання міжнародної/транскордонної співпраці делегуються іншим структурним підрозді-
лам,для яких питання ТКС не є основними. Відповідно, вони не підкріплені людськими і
матеріальними ресурсами.
2. Із наявного 21 структурного підрозділу (департаментів, управлінь, служб та відділів)
Львівської обласної державної адміністрації прямо чи опосередковано лише дев’ять під-
розділів ведуть самостійну політику щодо розвитку міжнародної/транскордонної співп-
раці. Ця діяльність зафіксована в положеннях про їх діяльність і включена як складова
обласних програм розвитку, що реалізуються відповідними підрозділами та відповідно
забезпечені бюджетним фінансуванням. Однак роботy підрозділи в жодній мірі не коре-
люють між собою.
3. Зміст діяльності щодо міжнародної/транскордонної співпраці всіх категорій органів
місцевої влади Львівської області демонструє повне домінування окремих заходів ТКС
над заходами,націленими власне на управління процесом ТКС.
4.На рівні органів місцевого самоврядування (обласна,районні,міські ради) сфері міжна-
родної/транскордонної співпраці не приділяється належної уваги – постійні депутатські
комісії, до компетенції яких входить ТКС, є лише у Львівській обласній раді, семи район-
них радах і тільки одній міській раді.При цьому зміст їх діяльності зводиться до розгляду
окремих питань ТКС,а не розробки системних рішень.
5. Єдиним діючим елементом системи координації інституцій, відповідальних за реалі-
зацію політики ТКС у Львівській області, є механізм «Порядку співфінансування проектів
міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету».
6. Фрагментарно існує співпраця на рівні окремих інституцій ТКС, зокрема, українсько-
польської Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва
(МКРМС), Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон». Однак результати такої
співпраці замкнуті на вузькому колі інституцій і мають незначний вплив на формування
та управління процесом ТКС у Львівській області.
7. Європейські інституції, відповідальні за ТКС, мають незначний вплив на формуван-
ня та управління процесом ТКС у Львівській області. Ефективність участі Львівщини, як
і українських регіонів в цілому, у цих інституціях можна визначити як низьку – регіони
використовують це лише для власного позиціонування як учасників міжнародного спів-
робітництва.
h. Низький рівень використання потенціалу міжнародних програм і проектів у
сфері ТКС на Львівщині в порівнянні з прилеглими воєводствами Польщі та су-
сідніми областями України
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
Які міжнародні програми/проекти ТКС діють у Львівській області?
Чи обрані програми/проекти ТКС враховують економічні та соціально-культурні пріори-
тети розвитку Львівської області?
Який обсяг коштів через ці програми/проекти залучається в економічну та соціально-
культурну сфери розвитку Львівської області у порівнянні з прилеглими воєводствами
Польщі та сусідніми областями України?
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

43. 42
www.dialog.lviv.ua
Чи є фінансова підтримка міжнародних програм/проектів ТКС з місцевих бюджетів?
Які міжнародні програми ТКС діють у Львівській області?
З огляду на значну кількість програм міжнародної технічної допомоги (МТД), відкри-
тих для України, які прямо чи опосередковано можуть стосуватися ТКС, був здійснений
аналіз базиданих проектів програм міжнародноїтехнічної допомоги,які пройшлидер-
жавну реєстрацію у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом на
01.03.2015 року). Перелік основних донорів програм/проектів відображений на Мал.6.
Як видно із вищенаведеної статистики – із загальної кількості (344) проекти ЄС (206)
значно переважають по кількості інших донорів.
Аналіз бази даних проектів програм міжнародної технічної допомоги, які пройшли
державну реєстрацію у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом
на 01.03.2015 року), засвідчив, що незважаючи на значну кількість програм та проектів
ЄС, найбільш активними щодо питань ТКС можна назвати програми в рамках:
•• «Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства (ЄІСП)»;
•• Ініціативи «Східне партнерство»;
•• «Підтримки політики регіонального розвитку України».
«Європейський Інструмент Сусідства та Партнерства (ЄІСП)». Починаючи з 1991 року,
допомога, що надавалась Європейським Союзом, перевищила 2,4 млрд. євро. Ця допо-
мога включає підтримку за програмою ТАСІS (включно з національною, регіональною
програмами, програмою прикордонного співробітництва та програмою з ядерної без-
пеки), а також макрофінансову підтримку в рамках тематичних бюджетних ліній.
У рамках Стратегії ЄС щодо України у 2002-2006 роках підтримка концентрувалась у
трьох пріоритетних сферах: підтримка інституційної, правової та адміністративної
реформ (43% наявних ресурсів); підтримка приватного сектору та допомога економіч-
ного розвитку (28%); допомога у вирішенні соціальних наслідків перехідного періоду
(13%). 16% ресурсів, які залишилися, були використані для «Програми малих проектів»
(«Small Project Programmes»),утому числі підтримку громадянського суспільства («Про-
грама партнерства з інституційної розбудови»,IBPP),програм «Митниця»,«Статистика»
і ТЕМПУС.
Мал.6

44. 43
З 2014 року на зміну ЄІСП прийшов Європейський інструмент сусідства 2014-2020
(ЄІС), орієнтовний бюджет якого – 16,1 млрд. євро.
Що стосується східного виміру ЄІС,то,зокрема,вУкраїні відбулися важливі зміни,спри-
чинені «Євромайданом» на підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції з
ЄС. У зв’язку із цим 5 березня 2014 року Європейська Комісія оголосила про пакет за-
ходів для України, включаючи фінансову допомогу у розмірі 11 млрд. євро на тривалий
період. В 2014 році між ЄС і Україною була підписана Угода про асоціацію.
Прикордонне співробітництво ЄІСП/ЄІС зосереджується на економічному та соціаль-
ному розвитку прикордонних областей, ефективному управлінні кордонами та на між-
людських контактах. Цими питаннями опікувалася підпрограма «Малих проектів» в
рамках ЄІСП, яка в подальшому трансформувалася у Програми Добросусідства. Украї-
на є учасницею чотирьох Програм Добросусідства, а саме: «Польща – Білорусь – Укра-
їна», «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна», «Румунія – Україна – Молдова» та
CADSES.
На територію Львівської області поширюється тільки програма «Польща – Білорусь –
Україна». Цілі програми реалізуються через некомерційні проекти в рамках таких прі-
оритетів та заходів:
•• Підвищення конкурентоздатності прикордонних територій;
•• Покращення якості життя;
•• Інституційна співпраця та підтримка ініціатив місцевих громад.
Ініціатива ЄС «Східне партнерство (СП)»–це програма відкритої співпраці ЄС із Вірме-
нією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною. Основними завдан-
нями СП є встановлення політичної спільноти,створення поглиблених і укріплених зон
вільної торгівлі, а також прагнення скасувати візовий режим. Причиною для початку
програми були обмеження Європейської політики сусідства, які, на думку ініціаторів
CП, заважали поглибленню співпраці зі східними сусідами ЄС. Регіональній співпраці
в ініціативі «Східне партнерство» приділена значна увага – передбачено поліпшення
зв’язків нелише між ЄС і країнами-сусідами,а й між самими країнами-сусідами.Однак,
досвід перших років діяльності засвідчив відсутність подібної співпраці. Перспектива-
ми подальшого розвитку можуть бути питання лібералізації візового режиму для країн
«Східного партнерства» та особливості співробітництва країн–партнерів ЄС у рамках
«Східного партнерства» в енергетичній сфері.
Програма ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку України». Угода про фінан-
сування програми набрала чинності 19 грудня 2012 року. Допомога в рамках Угоди на-
дається за двома компонентами:
•• Координація та розбудова інституційної спроможності у сфері регіонального
розвитку (проект технічної допомоги Європейського Союзу «Підтримка політи-
ки регіонального розвитку в Україні», бюджет 5,3 млн. євро).
•• Підтримка фінансування регіональної політики, зокрема, впровадження пілот-
них проектів, відібраних за результатами конкурсу проектів відповідно до про-
цедур, визначених Європейською Комісією (індикативний бюджет – 14 млн.
євро).
Чи обрані програми/проекти ТКС враховують економічні та соціально-культурні
пріоритети розвитку Львівської області?
Для аналізу були вибрані пріоритети «Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року», які
в основному віддзеркалюють пріоритети стратегій розвитку районів і міст Львівської
області та пріоритети «Програми Польща – Білорусь – Україна 2007-2013», яка відіграє
провідну роль у всьому аналізованому переліку програм/проектів ТКС, дія яких поши-
рюється на Львівську область.
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

45. 44
www.dialog.lviv.ua
Співставлення пріоритетів щодо ТКС засвідчило повну їх відповідність(див.додаток 14).
Аналіз тематики 50 проектів ТКС, які реалізуються у Львівській області та були підтри-
мані в рамках «Програми Польща – Білорусь –Україна 2007-2013», виявив лідерів серед
пріоритетів програми: «Розвиток можливостей транскордонного співробітництва на
регіональному та місцевому рівні», «Розвиток туризму» та «Охорона довкілля на при-
кордонних територіях», тобто тих пріоритетів, які прямо відображені в «Стратегії роз-
витку Львівщинидо 2015 року» і підкріплені відповідними обласними програмами роз-
витку.
Детальний аналіз структури підтриманих проектів «Програми Польща – Білорусь –
Україна 2007-2013» наведений в додатку 15.
Який обсяг коштів через ці програми/проекти залучається в економічну та соціаль-
но-культурну сфери розвитку Львівської області у порівнянні з прилеглими воєвод-
ствами Польщі та сусідніми областями України?
Європейський Інструмент Сусідства та Партнерства (ЄІСП) є головним фінансовим ме-
ханізмом Європейської політики сусідства. Загальний бюджет на 2007-2013 роки - 11
млрд.181 млн. євро.
Загальний бюджет компоненти прикордонного співробітництва ЄІСП складає близько
1,1 млрд. євро (внески фондів ЄІСП та ЄФРР - Європейського фонду регіонального роз-
витку).
Програма Польща – Білорусь – Україна 2007-2013, що діє на території Львівської області,
має індикативний бюджет 186,201 млн. євро. Його питома вага за фінансами серед усіх
програм ТКС Європейського Союзу складає 17%. На даний момент завершено підпи-
сання усіх 117 контрактів про співфінансування проектів «Програми Польща – Білорусь
– Україна 2007-2013» на загальну суму 174,1 млн. євро. Загальна інформація щодо за-
контрактованих проектів Програми, які реалізуються у Львівській області, наведена на
мал.7, а детальна статистика міститься в додатку 16.
Мал.7

46. 45
Інші проекти міжнародноїтехнічноїдопомоги.За вибіркою проектів МТД,що пройшли
державну реєстрацію у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, кількість
проектів, що реалізуються у Львівській області і відповідають характеру ТКС, становить
13, на загальну суму 14,4 млн. євро.
Проекти ТЕМПУС. За вибіркою проектів ТЕМПУС, що пройшли державну реєстрацію у
Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, із 94 проектів четвертого ета-
пу програми ТЕМПУС IV проекти, які реалізуються вищими навчальними закладами
(ВНЗ) Львівської області в партнерстві з зарубіжними ВНЗ (в тому числі – польськими)
і за змістом можуть бути віднесені до ТКС, становлять 5 проектів на суму 4.4 млн. євро.
При цьому частка коштів саме для Львівських ВНЗ становить орієнтовно 0,5 млн. євро.
Програма ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку України (ППРРУ)»
Грантова компонента даної програми спрямована на підтримку уряду України в роз-
робці та реалізації регіональних реформ.Грантова програма впроваджується Представ-
ництвом ЄС в Україні.Воно надає фінанси для реалізації конкретних проектів місцевих
та регіональних органів влади, зосереджених на стратегічних пріоритетах, що визна-
чені у їхніх стратегіях регіонального розвитку.
Перший конкурс заявок був оголошений Представництвом ЄС в Україні 26 квітня 2013
року за такими пріоритетами:
•• Лот 1. Зменшити регіональні диспропорції, спрямовуючи допомогу у найменш
розвинуті регіони України, бюджет 4 млн. євро.
•• Лот 2. Сприяти сталому сільському розвитку, бюджет 2 млн. євро.
21 жовтня 2013 року завершився ІІ етап конкурсного набору проектів, в якому брали
участь заявники Львівської області. Результати конкурсу не опубліковані, наявна фраг-
ментарна інформація щодо окремих підтриманих проектів.
Наприклад:
- 21 листопада 2014 року у місті Луцьку пройшла стартова конференція проекту «Відновлення меліо-
ративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області».
- 25 листопада у Коломиї відбулась зустріч робочої групи проекту Івано-Франківської облдержадміні-
страції «Івано-Франківська область – край для туризму».
Ініціатива ЄС «Східне партнерство (СП)»
Бюджет на 2007-2013 роки становить 12 млрд. євро. Найбільша кількість коштів надхо-
дить з ЄІСП – 4 млрд. євро (1,9 млрд. євро в 2010-2013 роках). Додатково до вищевказа-
них коштів Європейський союз виділив безпосередньо на програму 600 млн.євротакож
із коштів ЄІСП.
Ініціатива «Східне партнерство» не акцентує увагу на пріоритеті ТКС, основне фінансу-
вання проектів ТКС здійснюється в рамках ЄІСП/ЄІС.
Один з небагатьох проектів Європейської Комісії–«Підтримка регіонального співробіт-
ництва країн Східного партнерства»–спрямований на підтримку сталоготранскордон-
ного співробітництва між регіонами країн Східного Партнерства. З боку України участь
у програмі можутьвзяти Рівненська,Волинська,Житомирська,Чернігівськата Київська
області.
Перший конкурс проектних заявок відбувся у 2014 році.Участь Львівської області в цьо-
му конкурсі не передбачена.
Чи є фінансова підтримка програм/проектів ЄС з місцевих бюджетів?
Однією з вимогбільшості програм міжнародноїтехнічноїдопомоги є співфінансування
проектів за рахунок місцевих коштів. Зокрема, в Програмі транскордонного співробіт-
ництва «Польща – Білорусь – Україна» співфінансування має складати не менше 10%
загальної вартості проекту.
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

47. 46
www.dialog.lviv.ua
Згідно зі статистикою проектів Програм міжнародної технічної допомоги, які пройшли
державну реєстрацію у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом
на 01.03.2015 року), загальний бюджет 50 підтриманих проектів, які реалізуються на
Львівщині, становить 70 405 164 євро, в тому числі 35 412 728 євро – бюджет україн-
ських учасників.Власний внесок українських учасників,відповідно,становить3 541 273
євро,– в середньому 70 825 євро на один проект [24].
Вартотакож зазначити,що відповідно до вимог«Програми Польща–Білорусь–Україна
2007-2013» процедури, що пов’язані з виплатами, реалізуються у трьох варіантах.
Аналіз цих варіантів показує, що виплата грантових коштів здійснюється в рамках
90-відсоткового співфінансування. Однак платежі здійснюються не в повному обсязі,
а в середньому до 80% від загальної вартості проекту, решта 10% – після затверджен-
ня кінцевого звіту. Це означає для отримувача гранту, що окрім власного внеску (10%)
необхідно інвестувати в проект ще 10%, які в подальшому компенсуються (або не ком-
пенсуються) за результатами затвердження кінцевого звіту. Тобто, для виконання про-
екту необхідно в середньому 141 650 євро власного внеску. Це досить значна сума, а для
неурядових організацій і державних установ – практично недоступні кошти. Саме цей
фактор і стримує найбільше українських учасників від участі в проектах ТКС, на відміну
від польських, в яких набагато більші можливостей для дофінансування проектів.
Зважаючи на цей фактор, Львівська обласна рада виступила ініціатором розробки меха-
нізму співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету.
•• 18 березня 2014 року сесія обласної ради затвердила «Порядок співфінансування
проектів міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету».
•• У квітні 2014 року був проведений конкурс щодо відбору проектів, на який було
подано 10 заявок. Вони стосувались проектів у галузі охорони здоров’я, екологіч-
ної сфери, туризму, покращення дорожньої інфраструктури та енергоефектив-
ності.
•• У 2014 році з обласного бюджету було виділено 2 млн. 624 тис. грн.для співфінан-
сування проектів МТД.
Однак ці кошти є недостатніми для співфінансування проектів МТД хоча б на рівні 10%
– як власного внеску апліканта.
Попередні висновки
1. Існує достатня кількість програм МТД, у тому числі щодо підтримки ТКС в Україні і
Львівській області зокрема, головним джерелом фінансування яких виступає Європей-
ський Союз. Ці дані програми будуються на довготривалу перспективу згідно з відпо-
відною політикою ЄС щодо євроінтеграції України. Пріоритети цих програм щодо ТКС
повністю відповідаютьпріоритетам розвитку Львівської області,зафіксованими в облас-
ній, районних та міських стратегіях розвитку.
2. Кошти, які надаються програмами МТД для України, у тому числі на підтримку проек-
тів ТКС,єдоситьзначними.І хоча за питомою вагою отриманих грошей інституції Львів-
ськоїобластідещопоступаютьсяполякам,однаквониперевищуютьпоказникисусідньої
Волинської області.
3. Питома вага проектів, де «лідерами» (ведучими партнерами) виступають львівські ін-
ституції,єдоситьнизькою.Прицьомубільшактивноберутьучастьвпрограмахдержавні
установи й органи місцевого самоврядування, менш активно – неурядові організації та
вищі навчальні заклади.
4. З огляду на недостатність коштів для дофінансування проектів ТКС з боку львівських
інституцій, Львівська обласна рада започаткувала в 2014 році механізм співфінансуван-
ня проектів МТД з обласного бюджету. Однак цих коштів недостатньо для виконання
необхідної умови ЄС – співфінансування в обсязі не менше 10%, що особливо гальмує
участь в проектах ТКС неурядових організацій та державних установ.

48. 47
i.Низький рівень виконання/не виконання на рівні Львівської області Державної
програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011–2015 роки
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• На кого у Львівській області покладена співвідповідальність за реалізацію Дер-
жавної програми розвитку ТКС на 2011–2015 роки?
•• В якій мірі виконуються завдання Державної програми розвитку ТКС на 2011–
2015 роки у Львівській області?
На кого у Львівській області покладена співвідповідальність за реалізацію Державної
програми розвитку ТКС на 2011–2015 роки?
Відповідно до Положення про діяльність департаменту міжнародного співробітництва
та туризму ЛОДА [26], зокрема, п. 6.13 передбачено, що департамент «бере участь
в розробці та виконанні державних і регіональних цільових програм розвитку
міжнародного співробітництва, євроінтеграції…».
Це, у свою чергу, передбачає реалізацію заходів Державної програми ТКС на 2011-2015
роки [27], що містить ряд заходів, відповідальність за реалізацію яких покладена на
Львівську ОДА.
В якій мірі виконуються завдання Державної програми розвитку ТКС на 2011–2015
роки у Львівській області?
Аналіз положень «Державної програми розвитку ТКС на 2011–2015 роки», «Положен-
ня про департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА» та «Звітів про
діяльністьдепартаментуза2012-2014роках»засвідчив,щоіз24заходівДержавноїпрогра-
ми у 16 заходах,спільно із іншими органами влади,Львівська ОДАє співвідповідальним
виконавцем. При цьому департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА
безпосередньо залучений до реалізації основної частини заходів (10 із 16). Перелік цих
заходів та їх співставлення із заходами департаменту міжнародного співробітництва та
туризму ЛОДА наведений в додатку 17. На підставі звітів про діяльність департаменту
зафіксовано, що із 10 заходів фактично реалізується 8.
Ряд заходів Державної програми має здійснюватись іншими департаментами. Ідеться
про:
•• Створення та забезпечення функціонування українських ділянок транскор-
донних біосферних резерватів, водно-болотних угідь міжнародного значення,
об’єктів всесвітньої природної спадщини;
•• Завершення розробки спільного українсько-польського проекту містобудівного
розвитку регіону, що бере участь у транскордонному співробітництві;
•• Активізація транскордонного співробітництва у сфері надзвичайних ситуацій;
•• Підвищення кваліфікації посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування з питань транскордонного співробітництва
за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел;
•• Створення мережі інформаційних центрів транскордонного співробітництва;
•• Здійснення в рамках транскордонного співробітництва обміну учнями, студен-
тами, викладачами і науковцями;
•• Організація та проведення у рамках транскордонного співробітництва конфе-
ренцій, семінарів і симпозіумів у навчальних закладах;
•• Забезпечення активізації співробітництва між українськими та іноземними
суб’єктами і учасниками шляхом проведення спеціалізованих інформаційних
семінарів, соціально-психологічних тренінгів із використанням індивідуальних
методик з метою підвищення рівня зайнятості та заохочення незайнятих грома-
дян до провадження підприємницької діяльності.
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

49. 48
www.dialog.lviv.ua
За результатами аналізу діяльності департаментів ЛОДА та регіональних програм роз-
витку було встановлено:
Щодо питання «Створення та забезпечення функціонування українських ділянок тран-
скордонних біосферних резерватів, водно-болотних угідь міжнародного значення,
об’єктів всесвітньої природної спадщини»:
Регіональні програми, які прямо чи опосередковано могли б мати відношення до «Дер-
жавної програми розвитку ТКС на 2011-2015 роки» в екологічній сфері у Львівській об-
ласті, складають значну кількість, а саме:
•• «Регіональна програма забезпечення діяльності регіональних ландшафтних пар-
ків області на 2014-2016 роки», її мета – забезпечення реалізації на обласному
рівні організаційно-технічних і фінансово-економічних заходів, спрямованих
на збереження та досягнення збалансованого розвитку територій регіональних
ландшафтних парків «Надсянський», «Равське Розточчя» та «Верхньодністров-
ські Бескиди».
•• «Програма моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015
роки і на перспективу до 2020 року», її мета – реалізація екологічної політики,
спрямованої на стабілізацію та поліпшення стану навколишнього природного
середовища на території області.
•• «Програма охорони навколишнього природного середовища Львівської області
на 2013-2017 роки», метою якої є реалізація екологічної політики, спрямованої
на стабілізацію та поліпшення стану навколишнього природного середовища на
території області.
•• «Програма формування регіональної екологічної мережі Львівської області на
2007-2015 роки», її мета – збільшення площі земель області з природними ланд-
шафтами до рівня, достатнього для збереження ландшафтної різноманітності,
близької до притаманного їм природного стану, та формування територіально
єдиної системи, здатної забезпечити можливість міграції та поширення природ-
них видів рослин і тварин, що дозволяє зберегти природні екосистеми, види рос-
лин і тварин, їх популяції.
•• «Регіональна програма розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009-
2020 роки», мета якої – забезпечення реалізації на регіональному (обласному)
рівні складових єдиної державної політики у сфері розвитку заповідної справи;
вдосконалення управління системою територій та об’єктів природно-заповідно-
го фонду з метою підвищення їх ролі у збереженні біотичного та ландшафтного
різноманіття; гармонізація суспільних відносин у процесі відтворення і неви-
снажливого використання природних ресурсів, розвиток природоохоронного
міжнародного співробітництва з цих питань, а також забезпечення конституцій-
них прав українського народу на чисте довкілля.
Відповідальним виконавцем програм єдепартаментекологіїта природних ресурсів ЛОДА.
У кожній із вищеозначених програм наявний компонент міжнародної, в тому числі тран-
скордонної співпраці. Однак жодних посилань на завдання «Державної програми розви-
тку ТКС на 2011–2015 роки» не зафіксовано.
Щодо питання «Завершення розробки спільного українсько-польського проекту містобу-
дівного розвитку регіону,що бере участь у транскордонному співробітництві»:
Підготовлений «Аналіз міжнародного досвіду та розробка спільного проекту містобудів-
ного розвитку транскордонного регіону Україна – Польща» Українським державним нау-
ково-дослідним інститутом проектування міст«Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя за участю
представника Львівської області–університету «Львівська Політехніка».
Подальших кроків щодо впровадження рекомендацій цього Аналізу,втому числі в рамках
«Програми розробки містобудівної документації у Львівській області на 2011 – 2015 роки»
не зафіксовано.

50. 49
Щодо питання «Активізація транскордонного співробітництва у сфері надзвичайних
ситуацій»:
Відповідальною за ці питання структурою є Головне управління Державної служби з
надзвичайних ситуацій у Львівській області. Ключовим заходом щодо ТКС в роботі цієї
структури можна вважати реалізацію проекту «Розвиток транскордонної системи за-
хисту від загроз природного характеру на українсько-польському кордоні» в рамках
програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна 2007-2013»
у 2011-2012 роках. Мета проекту – підвищення ефективності заходів з охорони навко-
лишнього середовища в прикордонному регіоні через розвиток транскордонної сис-
теми боротьби зі стихійними небезпеками шляхом створення постійної інституційної
основидля співпраці,збільшення потужностей рятувальних підрозділівта навчання ря-
тувальних служб. Лідер проекту –державна пожежна охорона Люблінського воєводства
Республіки Польща. Партнери – державна пожежна охорона Підкарпатського воєвод-
ства, Головне територіальне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у
Львівській області.
Також в рамках Програми «Польська допомога 2014» Головне управління ДСНС України
у Львівській області отримало обладнання від Головної школи пожежної служби у Вар-
шаві,яке передалильвівським рятувальникам відповіднодо проекту «Хімічна,біологіч-
на, радіаційна загроза –транскордонне забезпечення і співпраця».
Щодо питання «Підвищення кваліфікації посадових осіб місцевих органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування з питаньтранскордонного співробітництва
за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел»:
На державному рівні Постановою Кабінету Міністрів від 5 листопада 2008 р. була за-
тверджена «Державна цільова програма підготовки,перепідготовкита підвищення ква-
ліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва
України на 2008-2015 роки», яка 5 березня 2014 року була достроково припинена.
Серед переліку курсів цієї програми (європейська інтеграція,євроатлантичне співробіт-
ництво, мовна підготовка) відсутня тематика ТКС.
На регіональному рівні питання підвищення кваліфікації посадових осіб місцевих ор-
ганів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань ТКС відсутнє на
порядку денному Львівської обласної державної адміністрації. В регіональних програ-
мах розвитку та в обов’язках департаментів відсутні відповідні завдання та заходи.
Аналіз питання підготовки фахівців в сфері ТКС засвідчив,що регулярне навчання про-
водиться на базі двох інституцій, а саме:
•• Львівський національний університет ім. І.Франка, кафедра економічної і соці-
альної географії – програма навчальної дисципліни «Транскордонне співробіт-
ництво» (86 годин) для студентів політико-географів;
•• Львівський регіональний інститут Національної академії державного управлін-
ня при Президентові України. Аналіз переліку семи спеціальностей та курсів за-
свідчив відсутність тем, які прямо чи опосередковано дотичні до питань ТКС, у
тому числі й за спеціальністю «Управління проектами», яка акредитована за IV
(найвищим) рівнем.
Щодо питання «Створення мережі інформаційних центрів транскордонного співробіт-
ництва»:
Аналіз засвідчив відсутність відповідних заходів у діяльності департаментів ЛОДА та в
регіональних програмах розвитку області. На сьогодні функції інформаційного центру
(на рівні України) виконує Представництво спільного технічного секретаріату у Львові
Програми «Польща – Білорусь–Україна».
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

51. 50
www.dialog.lviv.ua
Щодо питань «Здійснення в рамках транскордонного співробітництва обміну учнями,
студентами, викладачами і науковцями» та «Організація і проведення у рамках тран-
скордонного співробітництва конференцій, семінарів і симпозіумів у навчальних за-
кладах»:
Серед пріоритетів «Програми розвитку освіти Львівщини на 2013-2016 роки» є пріори-
тет «Міжнародна співпраця. Підтримка освіти в діаспорі». Аналіз заходів програми за
цим пріоритетом, а також звітів виконання програми за 2013-2014 роки засвідчив від-
сутність діяльності, прямо чи опосередковано дотичної до ТКС.
Щодо питання «Забезпечення активізації співробітництва між українськимита інозем-
ними суб’єктами і учасниками транскордонного співробітництва шляхом проведення
спеціалізованих інформаційних семінарів, соціально-психологічних тренінгів із вико-
ристанням індивідуальних методик з метою підвищення рівня зайнятості та заохочен-
ня незайнятих громадян до провадження підприємницької діяльності»:
Аналіз засвідчив відсутність відповідних заходів у діяльності департаментів ЛОДА та в
регіональних програмах розвитку області.
Попередні висновки
1. Половина заходів транскордонного співробітництва (8 із 16), які передбачені держав-
ною програмою ТКС на 2011-2015 роки, і співвідповідальність за реалізацію яких по-
кладена на Львівську ОДА, на практиці не реалізується.
2.Частина заходів,що виконуються,повністю покладена на департамент міжнародного
співробітництвататуризмуЛОДА,якийзабезпечуєїхреалізаціюврамках«Регіональної
програми з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції
на 2012–2014 роки» і «Програми розвитку туризму та курортів у Львівській області на
2014-2017 роки».
3.Інші заходи «Державної програми розвитку ТКС на 2011-2015 роки»,які б мали реалі-
зуватися через іншідепартаменти ЛОДАчи регіональні програми розвитку у Львівській
області, частково виконуються, але без жодних посилань на Державну програму.
j. Низький рівень використання потенціалу єврорегіонів («Єврорегіон Карпати –
Україна» та Єврорегіон «Буг»)
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Чи є оптимальними структура, юридичний статус єврорегіонів для виконання
своїх завдань щодо ТКС?
•• Чи достатньо повноважень, ресурсів єврорегіонів для виконання завдань щодо
ТКС?
•• Чи існують процедури делегування повноважень і надання ресурсів єврорегіо-
нам для виконання своїх завдань щодо ТКС?
Чи є оптимальними структура, юридичний статус єврорегіонів для виконання за-
вдань щодо ТКС?
Єврорегіони, що територіально охоплюють Львівську область – Карпатський та «Буг» –
мають принципово різні структури та юридичні статуси.
Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» створе-
на у 2007 році як перша в Україні об’єднувальна самоврядна ініціатива, що будувала-
ся «знизу». У листопаді 2008 року Асоціація визнана Національним Представництвом
України в Карпатському Єврорегіоні,її членами є 66 органів місцевого самоврядування
та їх об’єднань із Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей.
Крім того, Асоціація є координатором Мережі місцевого розвитку Карпатського Євро-
регіону,котра об’єднує 50 неурядових організацій із чотирьох згаданих областей,що до-
зволяє ідентифікувати проблеми громадського сектору та шукати шляхи їх вирішення
на підставі широкого багатосекторного партнерства. Кошти Асоціації складаються зі

52. 51
вступних і членських внесків членів Єврорегіону, грантових коштів, добровільних вне-
сків органів місцевого самоврядування,громадських об’єднань,підприємств,установта
організацій різних форм власності, фондів, фізичних осіб, цільових надходжень з дер-
жавного бюджету, а також інших надходжень, не заборонених чинним законодавством.
Національним представником України в Єврорегіоні «Буг» є структурний підрозділ Во-
линської обласноїдержавної адміністрації–Управління міжнародного співробітництва
та європейської інтеграції,що не представляє інтереси громад як самоврядних структур
з відповідних прикордонних територій України. Від Львівської області асоційованими
членами Єврорегіону «Буг» є два райони – Жовківський та Золочівський, їх діяльність
пасивна. Проведений аналіз роботи національних представництв єврорегіонів «Карпа-
ти» і «Буг» показав, що найбільш оптимальною структурою, яка відповідає інтересам
громад, є асоціація місцевих органів самоврядування прикордонних територій.
Чи достатньо повноважень,ресурсів єврорегіонів для виконання своїх завдань щодо ТКС?
У сучасних умовах державного регіонального управління в Україні можна сказати, що до-
статньо, але у порівнянні з польською стороною – ні. Після проведення реформи щодо де-
централізації влади і посилення ролі місцевих органів самоврядування повинні відбутися
зміни повноважень і ресурсів єврорегіонів. Фактично, основними організаціями щодо ре-
алізації політики ТКС у Львівській області повинні бути єврорегіональні структури – при
створенні їх як асоціацій територіальних громад.
Повноваження Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Украї-
на» визначаються її членами – органами місцевого самоврядування, серед яких Львівська
обласна рада, 10 районних, 4 міські, 31 сільська, 2 селищні ради Львівської області. Ці чле-
ни передбачають делегування окремих завдань та забезпечують їх виконання ресурсами
у формі членських внесків (у 2014 році розмір надходжень Асоціації від членських внесків
становив 393 000 гривень). Основні делеговані членами завдання Асоціації: участь у про-
цесах координації реалізації, інформування та співфінансування проектів міжнародної
технічної допомоги в області, залучення до процесів підтримки ініціатив місцевих громад
Львівщини. Окрім цього, Асоціація з травня 2013 року виконує функції Ресурсного центру
громад Карпатського Єврорегіону, надаючи своїм членам та клієнтам низку послуг: кон-
сультаційну підтримку у сфері місцевого розвитку і транскордонної співпраці; технічну
підтримку місцевих та регіональних ініціатив з метою підвищення конкурентоспромож-
ності регіонів; підтримку щодо формування професійних структур транскордонної співп-
раці;підготовкутасупровідпроектівмісцевогорозвиткуітранскордонноїспівпраці;підго-
товку програмнихдокументів,стратегійта планів розвитку громад; професійне навчання у
сфері місцевого розвитку і проектного менеджменту.
Натомість,співпраця з Львівською ОДА,структурний підрозділ якої власне відповідаль-
ний за реалізацію політики ТКС, формується на договірних засадах.Упродовж останніх
п’яти років співпрацяАсоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати
– Україна» з Департаментом міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА носить
системний характер. Асоціація щорічно складає план заходів з метою забезпечення
участі Львівської області у МА «Карпатський Єврорегіон» та отримує фінансові ресурси
для реалізації цих заходів.
Чи існують процедури делегування повноважень і надання ресурсів єврорегіонів для
виконання своїх завдань щодо ТКС?
Формально процедури делегування повноважень щодо координації діяльності тран-
скордонного співробітництва єврорегіонами не існує.В рамках Асоціації органів місце-
вого самоврядування «Єврорегіон Карпати –Україна» рішення про делегування повно-
важень приймаються:
•• для органів місцевого самоврядування–членів Асоціації – на щорічних загаль-
них зборах (шляхом затвердження плану діяльності відповідно до Стратегії роз-
витку Асоціації);
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

53. 52
www.dialog.lviv.ua
•• для Львівської ОДА – при розробці та підписанні Договору про забезпечення
участі Львівської області в МА «Карпатський Єврорегіон».
При формуванні місцевих бюджетів за результатами переговорів щодо важливості ТКС
може бути передбачена стрічка бюджету – членські внески у єврорегіон, але це не є
обов’язковим пунктом.
В рамках Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна»
рішення щодо фінансових ресурсів для виконання делегованих повноважень у частині
транскордонної співпраці, залучення позабюджетних коштів та розвитку громад при-
ймаються:
•• для органів місцевого самоврядування–членів Асоціації – на щорічних загаль-
них зборах (шляхом затвердження розміру членських внесків та бюджету Асоці-
ації);
•• для Львівської ОДА – при розробці та підписанні Договору про забезпечення
участі Львівської області в МА «Карпатський Єврорегіон».
Попередні висновки
1. Існують принципові відмінності щодо використання потенціалу єврорегіонів «Кар-
патський» та «Буг» при формуванні та реалізації політики ТКС у Львівській області.
Якщо єврорегіон «Карпатський» є активним гравцем і представляє інтереси широкого
кола зацікавлених сторін, то єврорегіон «Буг», представляючи інтереси Волинської об-
ласті, не відіграє в процесах ТКС у Львівській області помітної ролі.
2.Існуюча структурата ресурси єврорегіону «Карпатський»дозволяють останньому слу-
гуватидлясвоїхчленівтаучасниківмережі координаційноюплатформоюзпитаньТКС.
k.Регіональні програми розвитку (обласні,районні,міські) не враховують ТКС як
чинник підвищення ефективності програм, вирішення спільних прикордонних
проблем, кооперації ресурсів прикордонних громад (в тому числі польських),до-
даткове джерело фінансування з фондів ЄС
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Які регіональні програми розвитку діють на території Львівської області? Чи об-
рані пріоритети програм враховують питання ТКС?
•• Наскільки ефективно впливають регіональні програми на розвиток ТКС у Львів-
ській області?
Які регіональні програми розвитку діють на території Львівської області? Чи об-
рані пріоритети програм враховують питання ТКС?
Серед регіональних програм розвитку (обласних, районних та міських), які прямо чи
опосередковано можутьсприяти розвитку ТКС у Львівській області,можна виділититри
основні категорії:
•• Програми міжнародного співробітництва/ТКС;
•• Програми соціально-економічного розвитку;
•• Цільові програми.
Програми міжнародного співробітництва/ТКС
На рівні області існує «Регіональна програма з міжнародного і транскордонного співробіт-
ництва, європейської інтеграції на 2012–2014 роки» [28] і «Програма розвитку туризму та
курортів у Львівській області на 2014-2017 роки» [29]. Пріоритети програми, зокрема «роз-
виток міжрегіонального і транскордонного співробітництва; участь Львівщини в між-
народних програмах» відповідають пріоритетам відповідних стратегій ЄС, Республіки
Польща,України і Львівщини щодо ТКС.
Районнітаміськіпрограмирозвиткуміжнародногоітранскордонногоспівробітництвавідсут-
ні (наявна «Програма розвитку ТКС Городоцького району на 2011р.» мала разовий характер).
На рівні Львова наявна «Програма з організації зовнішніх зв’язків Львівської міської ради

54. 53
у 2014 році» [30], завдання якої – «організація співпраці з органами місцевого самовря-
дування та депутатським корпусом міст-партнерів м. Львова, інших міст в Україні та
поза її межами; здійснення організаційного та протокольного забезпечення зовнішніх
зв’язків міської ради, депутатського корпусу, координація роботи з іноземними пред-
ставниками і делегаціями; організація офіційних візитів депутатів Львівської міської
ради, представників постійних депутатських комісій, фракцій за кордон; підготовка та
проведення культурно-мистецьких та просвітницьких заходів; забезпечення взаємодії
з міжнародними організаціями, дипломатичними представництвами та консульськи-
ми установами іноземних держав».
Програми соціально-економічного розвитку
Аналіз програм засвідчив,що програми соціально-економічного розвитку наявні прак-
тично у всіх територіальних одиницях Львівщини - область, райони, міста обласного
підпорядкування. Всього брались до уваги 30 адміністративно-територіальних оди-
ниць. Відсутніми виявились 5 програм (16%).
Аналіз змісту програм засвідчив, що питання ТКС прямо чи опосередковано відобра-
жені лише в шести програмах – Львівської області, м.Львова, Самбірського, Старосам-
бірського,Турківськогота Яворівського районів із 25 проаналізованих (24%).При цьому
лише у двох програмах (Львівська область, Старосамбірський район) є згадки про пріо-
ритети відповідних стратегій (ЄС,Польщі,України,Львівщини) щодо питань міжнарод-
ної співпраці/ТКС.
Окремо варто виділити Програму соціально-економічного та культурного розвитку м.
Львова [31]. Аналіз Звіту виконання програми за 2011-2013 роки та опису програми на
2014-2016 роки засвідчив, що питання міжнародного співробітництва детально пред-
ставлені у завданнях і заходах програми, зокрема, за напрямками: туризм, промоція,
культура, житлово-комунальне господарство та інфраструктура.
Статистика підтриманих проектів, зокрема в рамках «Програми Польща – Біло-
русь – Україна 2007-2013» засвідчила, що із 50 діючих на сьогодні проектів у Львів-
ській області 26 проектів реалізуються інституціями міста Львова в рамках «Про-
грами соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова»
Цільові програми
Цільові програми на рівні Львівської області
Аналіз засвідчив, що на даний момент на офіційному сайті Львівської обласної ради
наявний перелік із 33 обласних цільових програм, хоча в різні роки їх кількість колива-
ласьудоситьшироких межах (до 70 і більше).Подібна ситуація спостерігається і на рівні
районів та міст– у середньому їх кількість коливається від 20 до 30.
Аналіз пріоритетів і завдань цих програм, а також їх узгодженості з пріоритетами від-
повідних стратегій (ЄС, Республіки Польща,України, Львівщини) щодо ТКС проводився
для 33 обласних цільових програм і засвідчив,що 8 програм декларують у своїх завдан-
нях питання міжнародної співпраці/ТКС, які не конкретизовані на рівні заходів та фі-
нансового забезпечення.
Тільки чотири програми конкретизують ТКС на рівні заходів, а саме:
•• Програма розвитку освіти Львівщини на 2013 – 2016 роки;
•• Регіональна програма інноваційного розвитку Львівської області на 2013 - 2015
роки;
•• Обласна програма відзначення у Львівській області свят державного, регіональ-
ного, місцевого значення, пам’ятних дат та історичних подій на 2014-2016 роки;
•• Програма розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2014 - 2017 рік.
Варто відзначити, що окремі програми декларують відповідність своїх пріоритетів прі-
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

55. 54
www.dialog.lviv.ua
оритетам «Стратегії розвитку Львівщини» та інших обласних програм, і побудовані на
проектній основі. Так у рамках «Програми розвитку освіти Львівщини на 2013 – 2016
роки» з урахуванням стратегічних пріоритетів розроблені проекти з описом конкретних
заходів, результатів, механізмів оцінки та підтвердженими джерелами фінансування.
Цільові програми на рівні Львівської міської ради
Було виявлено 23 програми, з яких шість програм прямо декларують завдання і заходи,
орієнтовані на вирішення спільних прикордонних проблем, кооперації ресурсів при-
кордонних громад (в тому числі польських) і враховують фонди ЄС як додаткове джере-
ло фінансування:
•• Комплексна муніципальна програма поводження з відходами побутового елек-
тронного та електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 роки;
•• Міська, загальноукраїнська та міжнародна програма промоції;
•• Програма розвитку туристичної галузі міста;
•• Програма сприяння залученню інвестицій до міста Львова на 2014-2016 роки;
•• Програма організації підтримки і реалізації стратегічних ініціатив та підготовки
проектів розвитку міста Львова на 2014-2016 роки;
•• Програма сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 2014-2016 роки.
Відзначимо, що з 2014 року діє «Програма організації підтримки і реалізації страте-
гічних ініціатив та підготовки проектів розвитку міста Львова на 2014-2016 роки» [32],
серед основних завдань якої передбачене й завдання, орієнтоване на розвиток ТКС:
«Налагодження партнерства з міжнародними організаціями з метою залучення зовніш-
нього досвіду/знань і коштів для реалізації та фінансування програм Інституту міста та
інших інвестиційних проектів». Очікуваними результатами при цьому є «написання
проектів для підтримки ініціатив стратегічного розвитку, підготовка та реалізація про-
ектів у Львівській міській раді відповідно до системи підготовки та реалізації проектів,
що фінансуються або співфінансуються з зовнішніх джерел, збільшення фінансування
проектів розвитку міста за рахунок грантових коштів».
Наскільки ефективно впливають регіональні програми на розвиток ТКС у Львівській
області?
Аналіз ефективності впливу регіональних програм на розвиток ТКС у Львівській області
проводився на основі трьох критеріїв:
•• Наявність діючих механізмів реалізації заходів програм;
•• Наявність реального моніторингу та оцінювання заходів програм;
•• Наявність реального фінансування заходів транскордонного характеру.
Для аналізу бралися 14 регіональних програм, які безпосередньо декларували завдання
і заходи, орієнтовані на розвиток ТКС у Львівській області за 2013 рік (перелік програм
наведений в додатку 18).
Аналіз ефективності впливу регіональних програм на розвиток ТКС у Львівській облас-
ті за критеріями «наявність діючих механізмів реалізації заходів програм» та «наявність
реального моніторингу та оцінювання заходів програм» засвідчив, що всі програми опе-
рують стандартним набором інструментарію.Вся інформація щодо виконання програм
зводиться до кількісних показників: переліку виконаних заходів та використаних ко-
штів.
У 2013 році була затверджена обласна «Програма з проведення бюджетного моніторин-
гу та вдосконалення показників оцінювання ефективності використання бюджетних
коштів» [33], мета якої – «удосконалення системи планування, розподілу та аналізу ви-
користання фінансового ресурсу на місцевому рівні із застосуванням нових показників
оцінювання ефективності й результативності». Бюджет програми на 2013 рік складав
185 тис. грн. Однак,дані щодо виконання цієї програми не виявлені.
Аналіз ефективності впливу регіональних програм на розвиток ТКС у Львівській області
за критерієм «наявність реального фінансування заходів транскордонного характеру»

56. 55
засвідчив,що підтримка надавалась виключно для проведення зустрічей,візитів у рам-
ках двосторонніх угод про партнерство з прикордонними регіонами і не передбачала
співфінансування діючих проектів ТКС.
Як і у випадку обласних програм,більшість заходівтранскордонного характеру програм
Львівської міської ради зводитьсядо проведення зустрічей,візитів в рамкахдвосторон-
ніх угод про партнерство з прикордонними регіонами.
Серед п’яти проектів Львівської міської ради,фінансованих з бюджету «Програми Поль-
ща – Білорусь – Україна 2007-2013» тільки один – «Створення муніципальної системи
поводження із відходами побутового електронногота електричного устаткування у міс-
ті Львові із використання досвіду міста Любліна» – реалізувався в рамках «Комплексної
муніципальної програми поводження з відходами побутового електронного та елек-
тричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 роки» [34]. При цьому із запланова-
ного бюджету програми (9,3 млн.грн.) отримано дофінансування – 8,1 млн. грн. (87%) з
бюджету «Програми Польща – Білорусь–Україна 2007-2013».
Попередні висновки
1. На рівні Львівської області та міста Львова є програми, які безпосередньо відповідають
за розвиток міжнародного співробітництва/ТКС – «Регіональна програма з міжнародного
і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції на 2012–2014 роки» та «Про-
грама з організації зовнішніх зв’язків Львівської міської ради у 2014 році». Більшість їх
заходів орієнтовані на проведення зустрічей,візитів в рамках двосторонніх угод про парт-
нерство з прикордонними регіонами.
2. Приблизно 20% від загальної кількості регіональних програм розвитку (соціально-еко-
номічних та цільових) прямо чи опосередковано декларують ТКС. Ефективність їх впливу
на розвиток ТКС незначний. Тільки у двох програмах на рівні області та шести програмах
на рівні Львова присутні описи механізмів реалізації, фінансування та моніторингу/оцін-
ки заходів щодо ТКС. При цьому наявна система моніторингу і оцінки цих програм не дає
можливості оцінити ефективність реалізації окремих заходів і програм в цілому – вся ін-
формація щодо виконання програм зводиться до фіксації кількісних показників: переліку
виконаних заходів та використаних коштів.
3. Конкретна підтримка заходів ТКС, зокрема в частині фінансування, відображена тільки
в «Регіональній програмі інноваційного розвитку Львівської області на 2013-2015 роки» та
«Комплексній муніципальній програмі поводження з відходами побутового електронного
та електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 роки».
l. Відсутній механізм інформування та залучення до активної участі в процес фор-
мування та реалізації політики ТКС громад, неурядових організацій, державних
установ Львівської області
Аналіз цієї причини вимагає дати відповідь на наступні запитання:
•• Які структури у Львівській області здійснюють інформування зацікавлених сторін
(громад, організацій тощо) та залучення до ТКС?
•• Яким чином здійснюється інформування та залучення зацікавлених сторін до учас-
ті в ТКС?
Які структури у Львівській області здійснюють інформування зацікавлених сторін
(громад, організацій тощо) та залучення до ТКС?
До основних категорій суб’єктів інформування та залучення до участі в ТКС зацікавлених
сторін можна віднести:
•• Національні, регіональні та місцеві органи влади;
•• Єврорегіони;
•• Відповідні структури ЄС та представництва програм ЄС в Україні,дотичних до ТКС;
•• Учасників ТКС.
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

57. 56
www.dialog.lviv.ua
Національні, регіональні та місцеві органи влади
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господар-
ства України
У сфері міжнародної співпраці Міністерство працює за наступними напрямками: ба-
гатостороннє співробітництво та євроінтеграція,двостороннє співробітництво, співро-
бітництво з донорськими організаціями та співробітництво з міжнародними фінансо-
вими організаціями, за які відповідає управління міжнародного співробітництва.
Департамент міжнародного співробітництва та туризму Львівської обласної державної
адміністрації. Згідно з Положенням про департаментщодо інформування зацікавлених
сторін та залучення до ТКС, департамент «проводить інформаційну та консультаційну
роботу з питань міжнародної співпраці, туристичної та курортної галузей, бере участь
у підготовці та проведенні конференцій, симпозіумів, семінарів; роз’яснює через засо-
би масової інформації зміст державної та регіональної політики у сфері міжнародного
співробітництва, туризму, курортів; постійно інформує населення про стан здійснення
визначених законом повноважень». Для конкретного виконання задекларованих за-
вдань служить Регіональна програма з міжнародного та транскордонного співробітни-
цтва, європейської інтеграції на 2012-2014 роки, в якій щорічно передбачені заходи та
їх фінансове забезпечення.
Львівська обласна рада. В її структурі присутнє управління з гуманітарних питань і зо-
внішніх зв’язків, основними функціями якого щодо питань ТКС є налагодження співп-
раці з органами місцевого самоврядування інших областей України та зарубіжних кра-
їн; аналіз стану справ у сферах гуманітарної політики і зовнішніх зв’язків Львівщини.
Львівська міська рада, до складу якої входять департамент економічної політики та де-
партамент гуманітарної політики з відповідними повноваженнями, зокрема, забез-
печення зовнішньоекономічних відносин м. Львова, сприяння залученню інвестицій
в економіку міста, сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам установ та організацій
соціальної сфери, які знаходяться на території Львова, незалежно від форм власності,
підготовка пропозицій стосовно укладання угод з іноземними партнерами на виконан-
ня робіт та надання послуг у соціальній сфері. Більшу частину цих функцій, зокрема в
частині проектноїдіяльності,забезпечує Інститутміста–аналітичний центр,створений
Львівською міською радою 21.05.2009 р. Організаційно-правова форма — комунальна
установа (має статус неприбуткової), підпорядкована виконавчому комітету Львівської
міської ради.
Єврорегіони
Важливими осередками інформування та залучення до участі в ТКС всіх зацікавлених
сторін виступають єврорегіони «Карпатський» та «Буг», які діють в українсько-поль-
ському прикордонні та являють собою стабільні і відносно усталені структури.
Діяльність Єврорегіону «Буг» регулюється Угодою про створення транскордонного
об’єднання «Єврорегіон Буг» від 29.09.1995 р. між Волинською областю та колишніми
Холмським, Люблінським, Тарнобжезьким і Замостським воєводствами Республіки
Польща (до зміни адміністративного поділу цієї країни в 1999 році).
Єврорегіон «Карпатський» функціонує на основі Декларації про співпрацю спільнот, які
мешкаютьнатериторії Карпатського регіону,атакож на основі статуту Міжрегіональної
Асоціації «Карпатський єврорегіон» від 14.02.1993 р.
Особливістю Єврорегіону «Карпатський» єте,що Національним представництвом укра-
їнських областей є Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати
– Україна», яка об’єднує 66 органів місцевого самоврядування територій Львівської,
Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Це дозволяє вести обмін
інформацією між українськими і польськими партнерами, формувати бази даних про-
ектів на території «Карпатського Єврорегіону», налагоджувати партнерство.
Відповідні структури ЄС та представництва програм ЄС в Україні,дотичних до ТКС

58. 57
Програма транскордонного співробітництва Польща – Білорусь - Україна 2007-2013. З
метою забезпечення відповідної реклами Програми та надання необхідної інформації
потенційним заявникам і бенефіціарам на території дії Програми створені представ-
ництва, зокрема в Україні – у м.Львові. Витрати, пов’язані з діяльністю представництв,
покриваються з бюджету технічної допомоги. До компетенції представництв належать
такі завдання:
•• Виконання плану з інформації та комунікації;
•• Організаційна підтримка засідань СМК;
•• Збір даних для вдосконалення процедур моніторингу проектів.
•• Представництво Європейського Союзу в Україні
•• Головними завданнями в діяльності Представництва є такі:
•• Сприяти політичним та економічним зв’язкам між Україною та Європейським
Союзом шляхом підтримки ефективного діалогу з урядовими установами та під-
вищення поінформованості про Європейський Союз, його установи та програми;
•• Відстежувати впровадження Угоди про партнерство та співробітництво між
Україною та ЄС;
•• Інформувати громадськість щодо розвитку Європейського Союзу, роз’яснювати
та відстоювати окремі аспекти політики ЄС;
•• Брати участь у впровадженні програм зовнішньої допомоги Європейського Со-
юзу.
Учасники ТКС
До основних учасників ТКС,якідекларуютьу своїйдіяльності інформуваннята залучен-
ня зацікавлених сторін до ТКС, можна віднести:
Агенції регіонального розвитку;
Провідні неурядові організації європейського спрямування.
Яким чином здійснюється інформування та залучення зацікавлених сторін до учас-
ті в ТКС?
Основними інструментами інформування та залучення зацікавлених сторін (громад,
організацій тощо) до ТКС можна вважати:
•• інформаційні та рекламні кампанії;
•• веб-сайти;
•• відповідні регіональні програми;
•• навчальні семінари та тренінги;
•• конференції, круглі столи тощо.
•• Особливістю подібних інструментів є також сприяння створенню партнерств
між учасниками по різні сторони кордону.
Національні, регіональні та місцеві органи влади
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господар-
ства України
Основною формоюдіяльності Міністерства щодо інформування громадськості про між-
народне співробітництво,утому числі ТКС,є офіційний сайт.Однак інформація на сайті
висвітлює лише поточні події.
У 2009 році Міністерством було підготовлено «Методичні рекомендації щодо викорис-
тання інформаційних технологій для підтримки проектів транскордонного співробіт-
ництва» [35], мета яких – «системне інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів і
учасників транскордонного співробітництва та відповідних центральних органів ви-
конавчої влади для покращення конкурентоспроможності транскордонних проектів, їх
широкої підтримки громадськістю та ефективного використання обмежених ресурсів,
необхідних для реалізації транскордонного співробітництва». Однак, дані рекоменда-
ції стосуються більше процедур співфінансування транскордонних проектів і програм
з державного і місцевих бюджетів, а інформаційне забезпечення зводиться до «форму-
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

59. 58
www.dialog.lviv.ua
вання суб’єктами транскордонного співробітництва за узгодженою уніфікованою фор-
мою узагальненої щоквартальної інформації щодо здійснення транскордонного спів-
робітництва в регіонах».
Департамент міжнародного співробітництва та туризму Львівської обласної державної
адміністрації.Дляконкретноговиконаннязадекларованихзавданьщодоінформування
громадськості про міжнародне співробітництво, у тому числі ТКС, слугує «Регіональна
програма з міжнародноготатранскордонного співробітництва,європейської інтеграції
на 2012-2014 роки», в якій щорічно передбачені відповідні завдання із забезпеченням
фінансування на поточний рік, зокрема:
•• Проведення навчальних семінарів і виїзних консультацій для громадських ор-
ганізацій та органів місцевого самоврядування з питань підготовки проектів у
програмах міжнародної технічної допомоги;
•• Проведення зустрічей, семінарів, конференцій із прикордонними регіонами–
партнерами з питань транскордонного співробітництва;
•• Проведення спільних транскордонних заходів.
Аналіз виконання цих завдань у 2014 році свідчить, що в плані інформування та залу-
чення до ТКС потенційних учасників відповідні заходи мають промоційний характер:
•• спільна промоція туристичних можливостей та культурно-історичної спадщини
Львівської області, Підкарпатського і Люблінського воєводств;
•• промоція спільної історичної і культурної спадщини Польщі та України – Форти
Перемишля.
Також важливим інструментом роботидепартаменту є його сайт,який висвітлює поточ-
ні події та подає інформацію, яка може бути корисною для інформування зацікавлених
сторін щодо ТКС, а саме:
•• Перелік проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, що реалізуються у
Львівській області;
•• Перелік міжнародних програм, фондів, організацій та установ з актуальними
грантовими пропозиціями;
•• Перелік установ, міжнародних організацій, фондів та програм, фінансові ресурси
яких можуть бути використані при реалізації проектів МТД у Львівській області;
•• Аналітичний звіт за 2014 рік про реалізацію у Львівській області проектів між-
народної технічної допомоги із залученням співфінансування з обласного бю-
джету.
Львівська обласна рада. Важливою ініціативою обласної ради щодо інформування та
залучення до участі в ТКС зацікавлених сторін є висвітлення на сайті ради в рубриках
«Обласні програми» та «Діяльність комісій» квартальних/річних звітів програм, у тому
числі «Регіональної програми з міжнародного та транскордонного співробітництва, єв-
ропейської інтеграції на 2012-2014 роки» та протоколів засідань депутатських комісій,
зокрема, комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з
українцями за кордоном.
Важливим кроком у розвитку ТКС та активному залученні потенційних учасників було
напрацювання в 2013 році «Порядку співфінансування проектів міжнародної технічної
допомоги з обласного бюджету», що дало можливість не тільки дофінансувати проекти,
але й проводити облік діючих в області проектів, накопичувати досвід їх реалізації, за-
лучати учасників до аналізу проблем ТКСта напрацьовувати пропозиції до відповідних
структур щодо покращення механізмів реалізації програм ТКС як в області,так і в Укра-
їні загалом.
Львівська міська рада та Інститут міста не здійснюють цілеспрямованого інформу-
вання зацікавлених сторін щодо міжнародної співпраці та ТКС. Частково відповідна ін-
формація відображається на сайті Інституту міста – як складова частина впровадження
стратегії розвитку міста.

60. 59
Районні ради та державні адміністрації. Епізодично на своїх офіційних сайтах в рубри-
ках «Новини» чи «Міжнародна співпраця» публікують інформацію, яка дублює повідо-
млення центральних та обласних органів влади, міжнародних програм щодо окремих
питань міжнародної співпраці/ТКС та локальних подій міжнародного характеру.
Структури ЄС та представництва програм ЄС в Україні,дотичних до ТКС
Програма транскордонного співробітництва Польща – Білорусь - Україна 2007-2013.
Основним інструментом інформування потенційних учасників програми служить сайт
програми, який містить дві основні складові: перша – єдина база даних для збору і роз-
повсюдження інформації про здійснені та плановані проекти, оголошення конкурсів та
чітке тлумачення правил і законодавчих вимог.Друга–пошук партнера подібного про-
філю роботи.
Робота Спільного технічного секретаріату (СТС, Варшава) здійснюється на постійній
основі в ефективних і різноманітних формах за участю українських, польських і біло-
руських представників. Це, зокрема:
•• Форуми партнерів у різних регіонах співпраці із залученням до участі бенефіціа-
рів, що реалізували найбільш цікаві проекти – щоб вони могли поділитися своїм
досвідом з потенційними новими партнерами;
•• Інформаційні та рекламні кампанії, які висвітлюють заходи, підтримувані Про-
грамою, з наголосом на перспективах співпраці та вигодах, що можуть бути
отримані в результаті здійснення ініціатив у рамках Програми;
•• Навчання для потенційних бенефіціарів з одночасним налагодженням партнер-
ства (тематичні групи, семінари).
Робота Представництва секретаріату у Львові здійснюється на постійній основі, і в до-
повнення до діяльності СТС включає:
•• Індивідуальні консультації українських учасників у питаннях, пов’язаних з під-
готовкою і реалізацією проектів Програми, пошуком партнерів;
•• Участь у заходах, які організовуються іншими структурами в Україні щодо пи-
тань ТКС.
Представництво Європейського Союзу в Україні
Основним інструментом інформування громадськості є сайт, який надає користувачам
інформацію щодо широкого кола питань, зокрема щодо проектів та програм ЄС, мож-
ливостей фінансування, основних напрямків політики ЄС, євроклубів, інформаційних
центрів ЄС. Однак, ця інформація прямо не стосується питань ТКС.
Єврорегіони
Основними формамидіяльності єврорегіонів щодо інформуваннята залученнядо учас-
ті в ТКС зацікавлених сторін є такі:
•• Інформаційні сайти, які висвітлюють діяльність транскордонних програм, пози-
тивний досвід спільних проектів, повідомлення щодо подій ТКС тощо;
•• Інформаційні кампанії щодо ТКС (як правило, у рамках відповідних проектів).
Наприклад, «Єврорегіон Карпати – Україна» у 2012-2014 роках реалізував низку проектів, значна
частина яких була орієнтована на розвиток партнерства місцевих інституцій у сфері ТКС:
- Карпатські мас-медіа як інструмент промоції транскордонної співпраці в Карпатському Євро-
регіоні;
- Школа місцевого розвитку для членів громадських рад Карпатського Єврорегіону;
- Карпатський Горизонт 2013 - обговорення перспектив операційної програми ЄС для регіону Кар-
пат;
- Розробка інструментів транскордонного співробітництва на базі спільної історично-культурної
спадщини Мостиського району Львівської області та Перемишльського повіту Підкарпатського во-
єводства.
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

61. 60
www.dialog.lviv.ua
Учасники ТКС
До основних учасників ТКС,які декларують пріоритети щодо інформуваннята залучен-
ня зацікавлених сторін до ТКС, можна віднести агенції регіонального розвитку та про-
відні неурядові організації європейського спрямування.
Агенції регіонального розвитку
Агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції у Львівській області активно
позиціонувала себе як каталізатор мережевої (транскордонної) співпраці місцевих не-
урядових організацій (НУО),дослідних інституційта органів влади у галузі регіонально-
го розвитку з 2002 по 2010 рік за рахунок міжнародних проектів, зокрема:
•• Центр українсько-польських ініціатив – створення сталої платформи для розви-
тку прикордонних територій;
•• Українсько-польська мережа інституцій регіонального розвитку;
•• Українсько-польська транскордонна агенція – погляд у майбутнє;
•• Підтримка створення українсько-польської агенції прикордонного економічно-
го та соціального розвитку.
Однак на даний момент Агенція не проводитьтакої діяльності.
Агенції регіонального розвитку на рівні районів і міст Львівської області (орієнтовна
кількість–30),які одним із ключових завданьсвоєїдіяльностідекларуютьзабезпечення
інформування та залучення зацікавлених сторін до ТКС. Однак, подібна діяльність
здійснюється нерегулярно, виключно в рамках проектів через відповідні заходи та
власні сайти.
Провідні неурядові організації європейського спрямування
Кількість неурядових організацій (НУО), зареєстрованих у Львові, становить близько
326, з яких 30 організацій (9%) позиціонують себе як провідників європейської
інтеграції. Аналіз роботи цих організацій засвідчив, що 14 організацій (6%) регулярно
ведутьдіяльність щодо інформуваннята залучення до участі в ТКС зацікавлених сторін,
зокремаГО«Європейськийдіалог»,Товариство«Зеленийхрест»,ГО«ЛьвівськаАсоціація
Розвитку Туризму», ГО «Львівська торгово-промислова палата». Як правило, подібна
діяльність ведеться через власні сайти, які висвітлюють діяльність транскордонних
програм, позитивний досвід спільних проектів, повідомлення про події ТКС;
інформаційні кампанії, навчальні семінари, конференції, візити учасників в рамках
відповідних проектів.
Варто також зазначити, що ідея інформування та залучення до участі в міжнародній
співпраці, у тому числі ТКС, зацікавлених сторін була реалізована у форматі
всеукраїнських та регіональних порталів. Це, зокрема, «Портал проєвропейського
громадянського суспільства України», створений Інформаційно-аналітичним центром
«Громадський простір». У 2013 році було підписано Угоду про партнерство щодо
створеннянауковогоінформаційно-статистичноготранскордонногокластерузаучастю
української та польської сторін. В рамках угоди створено портал «Польща-Україна.
Транскордонне співробітництво» [36], мета якого – моніторинг потреб та аспектів роз-
витку співробітництва на конкретних прикордонних територіях для успішності рефор-
мування економікита підвищення матеріальногодобробуту громадян.На сьогодні пор-
тал знаходиться в стадії експериментальної експлуатації.

62. 61
Попередні висновки
1. Національні, регіональні та місцеві органи влади як ключові суб’єкти формування і
реалізації політики ТКС, зокрема в частині забезпечення інформування та залучення
зацікавлених сторін до ТКС,не виконують цього завдання,хоча ці функції зафіксовані в
їх службових обов’язках.
2. «Регіональна програма з міжнародного та транскордонного співробітництва, єв-
ропейської інтеграції на 2012-2014 роки» Львівської облдержадміністрації, як один із
вагомих механізмів реалізації заходів щодо інформування та залучення зацікавлених
сторін до ТКС, не використовує своїх можливостей.
3. Важливу роль щодо інформування та залучення зацікавлених сторін до ТКС відіграє
Спільний технічний секретаріатта його Представництво у Львові, які ведуть масштабні
кампанії з інформування і налагодження партнерства потенційних учасників ТКС, од-
нак виключно в рамках «Програми транскордонного співробітництва Польща – Біло-
русь–Україна».
4. Найбільш ефективними на сьогодні інструментами інформування та залучення за-
цікавлених сторін до ТКС є недержавні структури, зокрема Асоціація органів місцевого
самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» та провідні НУО регіону, які в ефек-
тивних і різноманітних формах за участю українських і польських партнерів здійсню-
ють значний обсяг роботи в цьому напрямку. Проблемою такої діяльності є залежність
від грантів міжнародних проектів.
5.Існує запитщодо спеціалізованих порталів,які могли б не лише інформуватита спри-
яти залученню потенційних учасників до ТКС, але й надавати їм комплексну інформа-
цію щодо аспектів розвитку ТКС,моніторингу потребтощо.Тому важливим є створення
«Наукового інформаційно-статистичного транскордонного кластеру» за участю україн-
ськоїта польської сторін,одним із компонентів якого є портал «Польща–Україна.Тран-
скордонне співробітництво».
Розділ 2. Оцінка політики щодо наявної проблеми

63. 62
www.dialog.lviv.ua
Варіанти вирішення
проблеми
3.1. Аналіз можливих варіантів
Оцінка нинішньої політики ТКС у Львівській області та попередні висновки щодо мож-
ливих причин існування проблеми у цій сфері дає можливість сформулювати варіанти
розв’язання цієї проблеми (моделі політики ТКС у Львівській області).
Варіант 1. Політика ТКС у Львівській області формується і реалізується департаментом
міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА
Політика ТКС формується на рівні області у власному праві. Існує чинна «Регіональна
програма з міжнародного та транскордонного співробітництва, європейської інтегра-
ції»,яка корелюється із Державною програмою розвиткутранскордонного співробітни-
цтва, стратегіями ТКС на рівні транскордонного регіону та Стратегією розвитку Львів-
щини.
Департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА відповідає за формуван-
ня і реалізацію політики ТКС у Львівській області.Відповідно,до його ключових завдань
відноситься:
•• забезпечення представництва Львівщини в європейських, національних та регі-
ональних інституціях транскордонного співробітництва;
•• забезпечення виконання Державної програми розвитку ТКС;
•• розробка і реалізація «Регіональної програми з міжнародного та транскордонно-
го співробітництва, європейської інтеграції»;
•• узгодження регіональних програм розвитку, які прямо чи опосередковано де-
кларують підтримку ТКС в частині кооперації ресурсів заходів, націлених на ви-
конання спільних завдань щодо ТКС;
•• координація та забезпечення співпраці інституцій, відповідальних за формуван-
ня політики ТКС у Львівській області, між собою та суб’єктами ТКС на міжнарод-
ному, національному та регіональному рівнях;
•• забезпечення інформування та залучення зацікавлених сторін до ТКС.
Активно пропагується практика розвитку підрозділів з питань міжнародного співробіт-
ництва та ТКС в структурі районних державних адміністрацій і виконавчих комітетів
міських рад,які координують свою роботу здепартаментом міжнародного співробітни-
цтва та туризму ЛОДА й суб’єктами ТКС на міжнародному,національному та регіональ-
ному рівнях.
Розділ 3.

64. 63
Переваги Недоліки
•• ТКС виступає важливим пріоритетом розви-
тку області у власному праві, що зафіксовано
в ряді стратегічних документів;
•• Не змінюється загальна ідея формування і
реалізації політики ТКС в області;
•• Проведення змін не вимагає реформування
структури управління ТКС. Наявний певний
досвід працівників, напрацьовані процедури
управління, в тому числі через окрему «Ре-
гіональну програму з міжнародного та тран-
скордонного співробітництва, європейської
інтеграції»;
•• Зміни не вимагають значних капіталовкла-
день.
•• Згідно з європейською практикою та дер-
жавною політикою регіонального розвитку
України, ТКС розглядається як складова ре-
гіональної політики, а відтак підпорядкову-
ється міністерству регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального гос-
подарства і відповідним документам регіо-
нального розвитку;
•• Певна ізольованість ТКС від інших пріори-
тетів розвитку області, відсутність реальних
механізмів їх кооперації;
•• Певна монополізація функцій ТКС на рівні
одного департаменту, який не в змозі охопи-
ти всі аспекти ТКС;
•• Складність інтегрувати заходи ТКС у різні
пріоритети регіонального розвитку та забез-
печити їх синергію;
•• Значна частина активних учасників ТКС за-
лишається не залученою до процесу;
•• У контексті реформ, які розпочались в Укра-
їні, модель не відповідає основним вимогам
децентралізації.
Варіант 2. Політика ТКС у Львівській області формується і реалізується новоствореною
інституцією - «Кластер ТКС» Кластеру ТКС делегується більшість функцій департаменту
міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА, згідно з Варіантом 1.
До складу Кластеру добровільно входять ключові суб’єкти формування і реалізації полі-
тики ТКС у Львівській області – органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
обласного, районного, муніципального рівнів; представники єврорегіонів, недержав-
них організацій, бізнесу,державних і освітніх закладів.
Кожен із учасників Кластеру (в тому числі департамент міжнародного співробітництва
та туризму ЛОДА) делегує частину своїх повноважень щодо ТКС відповідно до чинного
законодавства та статутних документів.
У новоствореній організації формуються відповідні органи управління та персонал.Ко-
жен з учасників вносить відповідні ресурси для підтримки життєдіяльності організації.
Переваги Недоліки
•• ТКС виступає важливим пріоритетом роз-
витку області у власному праві, що зафіксо-
вано в ряді стратегічних документів;
•• Демонополізація функцій ТКС, здійснення
виконавчими органами влади виключно
повноважень центральних органів влади в
сфері ТКС;
•• Розширення кола активних учасників ТКС,
що мають вплив на процес формування і ре-
алізації політики ТКС;
•• Реалізація принципу міжсекторного співро-
бітництва, коли кожен із «пайовиків» долу-
чає свої ресурси до загального процесу;
•• Модель відповідає основним вимогам де-
централізації, коли кожен із учасників ТКС
самостійно вирішує пріоритетність ТКС для
своєї громади.
•• Згідно з європейською практикою та дер-
жавною політикою регіонального розвитку
України, ТКС розглядається як складова ре-
гіональної політики, а відтак підпорядкову-
ється міністерству регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального гос-
подарства і відповідним документам регіо-
нального розвитку;
•• Проведення змін вимагає реформування
структури управління ТКС, напрацювання
нових процедур управління, координації як
на рівні виконавчих органів влади та само-
врядування, так і між учасниками ТКС;
•• Проведення змін вимагає значних капітало-
вкладень і часу.
Розділ 3. Варіанти вирішення проблеми

65. 64
www.dialog.lviv.ua
Варіант 3. Політика ТКС у Львівській області формується і реалізується департаментом
економічного розвитку,торгівлі та промисловості ЛОДА
Окремі функції щодо питань міжнародного співробітництва/ТКС,які обов’язкові до ви-
конання, передаються департаменту економічного розвитку,торгівлі та промисловості
ЛОДА,що є відповідальним за політику регіонального розвитку області.До таких функ-
цій можна віднести:
•• забезпечення виконання Державної програми розвитку ТКС;
•• забезпечення участі представників Львівщини та України у засіданнях комісій
Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва
(МКРМС);
•• координація заходів ТКС із заходами/проектами стратегій ТКС на рівні транскор-
донного регіону, стратегій розвитку Львівщини та адміністративно-територіаль-
них одиниць, іншими регіональними програмами розвитку.
Ключовим механізмом підтримки міжнародної співпраці/ТКС в області виступає чин-
ний «Порядок співфінансування проектів міжнародноїтехнічноїдопомоги»,виконання
якого забезпечує департамент економічного розвитку,торгівлі та промисловості ЛОДА.
Функції координації учасників ТКС, їх навчання та залучення передаються спеціалізо-
ваним інституціям, зокрема АОМС «Єврорегіон Карпати –Україна».
Питання міжнародного співробітництва та ТКС на місцях координують структурні під-
розділи районних державних адміністрацій і виконавчих комітетів міських рад, які са-
мостійно визначають свою політику щодо ТКС.
Роль департаменту міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА зводиться до за-
безпечення протокольних заходів – офіційних прийомів для делегацій регіонів-парт-
нерів іноземних держав та візитів делегацій Львівської області до регіонів-партнерів
іноземних держав у рамках діючих і планованих дво- та багатосторонніх документів;
забезпечення участі делегацій області у заходах, організованих штаб-квартирами між-
народних, міжрегіональних організацій; проведення промоцій них заходів – зустрічей,
семінарів, конференцій з прикордонними регіонами-партнерами щодо питань тран-
скордонного співробітництва; сприяння зміцненню зв’язків закордонних українців з
Україною.
Переваги Недоліки
•• ТКС розглядається як складова регіональної
політики, підпорядковується відповідним
документам регіонального розвитку;
•• Відповідальність за політику ТКС перено-
ситься на департамент економічного роз-
витку, торгівлі та промисловості ЛОДА, що
дає можливість покращити взаємодію ТКС
з політикою регіонального розвитку та ін-
шими пріоритетами (програмами) розвитку
області;
•• Можливість делегування окремих функ-
цій щодо координації ТКС спеціалізованим
інституціям, що забезпечить збільшення
впливу учасників ТКС на процес формуван-
ня і реалізації політики ТКС.
•• Проведення змін вимагає реформування
структури управління ТКС, напрацювання
нових процедур управління, координації як
на рівні виконавчих органів влади та само-
врядування, так і між учасниками ТКС;
•• Зростає навантаження на департамент еко-
номічного розвитку, торгівлі та промисло-
вості ЛОДА;
•• Відсутність лідера серед учасників ТКС з від-
повідним ресурсом, готового взяти на себе
повноваження щодо забезпечення важливих
аспектів політики ТКС – координації, на-
вчання, інформування.

66. 65
3.2. Вибір оптимального варіанту
Для порівняння варіантів розв’язання проблеми та вибору оптимального варіанту фор-
мулюються вимоги (критерії) до організації політики ТКС у Львівській області.
Оцінки проставлені від 1 – (не враховується) до 5 – (враховано максимально).
Критерії
Вага
критерію
Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3
Вимоги до формалізації політики ТКС
1 Нормативно-правове забезпечення 4 3 1 4
2 Політика Європейського Союзу (ЄС) 3 2 3 3
3
Міждержавна політика України та
Польщі
4 4 1 4
4
Стратегії ТКС на рівні транскордон-
ного регіону
2 2 1 2
5
Документи про міжнародну співпра-
цю (на рівні області, районів та міст)
у Львівській області
4 1 1 2
6
Стратегія розвитку Львівщини та її
адміністративно-територіальних
одиниць
8 4 4 4
7
Система управління/координації по-
літикою ТКС
10 2 3 4
Вимоги до засобів реалізації політики ТКС
8
Міжнародні програми і проекти у
сфері ТКС
5 2 3 4
9
Державна програма розвитку ТКС на
період 2011–2015 рр.
5 2 3 2
10
«Єврорегіон Карпати – Україна» та
«Єврорегіон Буг»
6 2 3 3
11 Регіональні програми розвитку 8 2 2 3
12
Механізми інформування та залучен-
ня учасників ТКС
9 1 3 3
Загальний результат 151 149 197
Загальна оцінка обраховується як сума добутків ваги критерію на оцінку.
За цими розрахунками оптимальним є варіант 3.
Розділ 3. Варіанти вирішення проблеми

67. 66
www.dialog.lviv.ua
досягнуто консенсусу в такому:
Таким чином, під час дебатів була надана перевага моделі 1. Основною причиною
вибору моделі 1, незважаючи на переваги моделі 3, став фактор початку проведення в
Україні реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади, а
також зміна організації, повноважень і порядку діяльності місцевих державних адміні-
страцій та органів місцевого самоврядування. У цій ситуації учасники визнали доціль-
ним зберегти наявну систему управління ТКС, посиливши її сильні сторони.

68. 67
Рекомендації щодо
впровадження
оптимального
варіанту вирішення
проблеми
4.1. Рекомендації для Львівської обласної ради
та державної адміністрації щодо модерніза-
ції існуючої політики ТКС у Львівській області
задля підвищення економічного та соціально-
культурного розвитку області
Рекомендації розроблені у відповідності до моделі: «Політика ТКС у Львівській області
формується і реалізується департаментом міжнародного співробітництва та туризму
ЛОДА».
У сфері посилення впливу політики Європейського Союзу (ЄС)
1. Використати потенціал Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, в частині:
•• Транскордонне та регіональне співробітництво (глава 27);
•• Участь у програмах та агентствах ЄС (глава 28);
при плануванні завдань та заходів Регіональної програми з міжнародного і транскор-
донногоспівробітництва,європейськоїінтеграціїЛьвівськоїобластіна2015–2018роки.
2. Активізувати членство та участь в роботі міжнародних, міжрегіональних організацій
та інституцій Львівщини шляхом планування сплати членських внесків й організації
взаємних візитів та спільних заходів.
3. Активізувати популяризацію європейської та євроатлантичної інтеграції шляхом
проведення регулярних публічних акцій, семінарів, круглих столів тощо.
У сфері посилення впливу міждержавної політики України та Республіки Польща
4.Активізувати співпрацю в рамках українсько-польських міждержавних угод,зокрема,
підготувати перелік питань і графік їх розгляду в комісіях Міжурядової координаційної
ради з питань міжрегіонального співробітництва (МКРМС) та забезпечити моніторинг
виконання рішень МКРМС,доступних для зацікавленого кола осіб.
5. Активізувати співпрацю в рамках українсько-польських регіональних угод, зокрема,
сформувати перелік питань та графік їх розгляду в рамках діючих механізмів реаліза-
ції цих угод, забезпечити моніторинг і оцінку результатів,доступних для зацікавленого
кола осіб.
У сфері посилення впливу транскордонних стратегій ТКС
6. Уточнити перелік та зміст проектів, запланованих до реалізації в рамках «Стратегії
транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської, Волинської та
Брестської областей на 2014-2020 роки», та наявність джерел їх фінансування з ураху-
Розділ 4. Рекомендації щодо впровадження оптимального варіанту вирішення проблеми
Розділ 4.

69. 68
www.dialog.lviv.ua
ванням пріоритетів Стратегії розвитку Львівщини на період до 2020 року та Програми
Добросусідства «Польща – Білорусь–Україна 2014-2020».
У сфері посилення ролі Стратегії розвитку Львівщини на період до 2020 року
7. Включити пріоритети ТКС до новостворюваної Стратегії розвитку Львівської області
на періоддо 2020 рокута розробити рекомендації щодо їх реалізації;.Сформувати ката-
лог проектів (згідно з пріоритетами ТКС) до Плану реалізації Стратегії розвитку Львів-
ської області на період 2015 – 2017 рр.
8.Посилити компоненту ТКС в програмах/проектах,що фінансуються за коштидержав-
ного фонду регіонального розвитку. Включити у комісію з відбору цих програм/проек-
тів представників неурядових організацій – активних учасників ТКС.
У сфері покращення системи управління/координації політикою ТКС
9.Рекомендувати органам виконавчої влади (районнідержавні адміністрації,виконавчі
комітети міських рад) ввести питання ТКС в обов’язки відповідних структурних підроз-
ділів, зокрема управлінь (відділів) економіки, які відповідають за регіональний розви-
ток.
10. Започаткувати діяльність консультативно-дорадчого органу з числа експертів та ак-
тивних учасників ТКС при Львівській обласній державній адміністрації.
У сфері покращення використання потенціалу міжнародних програм і проектів
11. Розробити заходи щодо підготовки Програми добросусідства «Польща – Білорусь –
Україна2014-2020»тавключитиїхдоРегіональноїпрограмизміжнародногоітранскор-
донного співробітництва,європейської інтеграції на 2015–2018 рр.
12.Реалізувати заходи щодо інформуваннята просвіти потенційних учасників про про-
грами міжнародної технічної допомоги на перспективу 2014-2020 рр.
13. Продовжити практику співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги
через чинний механізм «Порядку співфінансування проектів МТД з обласного бюдже-
ту».
У сфері підготовки менеджерів відповідної кваліфікації з питань міжнародної
співпраці/ТКС
14. Провести облік наявних навчальних курсів з питань менеджменту програм/проек-
тів МТД серед навчальних закладів, неурядових організацій і розробити/модернізувати
узгоджені програми для різних аудиторій;
15. Продовжити регулярні навчання за узгодженими програмами на базі навчальних за-
кладів і розпочати навчання у форматітренінгів,семінарів,утому числі виїзних,за участю
органів влади,неурядових організацій та інших зацікавлених осіб.
У сфері покращення використання потенціалу єврорегіонів
16.Оптимізувати структуру та управління Асоціації «Єврорегіон Карпати–Україна».
17.Посилити вплив і підтримку заходів ТКС Львівщини через міжнародну асоціацію «Кар-
патський Єврорегіон» та міжнародне територіальне об’єднання «Єврорегіон «Буг».
У сфері підвищення ефективності регіональних програм розвитку
18. Доопрацювати механізм «Порядку співфінансування проектів міжнародної технічної
допомоги з обласного бюджету» в частині координації і кооперації проектів МТД з регіо-
нальними програмами розвитку.
У сфері посилення впливу угод про міжнародну співпрацю
19. Сформувати систему обліку угод про міжнародну/транскордонну співпрацю органів
місцевої влади Львівської області (виконавчих структур та органів місцевого самовряду-
вання),налагодитисистемуїхмоніторингутаоцінки,доступнудляширокоїгромадськості.
У сфері налагодження механізму інформування та залучення до активної участі в про-
цесі ТКС громад, неурядових організацій, державних установ
20. Зобов’язати департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА надавати
інформацію щодо питань ТКС, яка входить до сфери його компетенції, широкому колу за-
цікавлених осіб.

70. 69
21. Розширити коло учасників «Наукового інформаційно-статистичного транскордон-
ного кластеру» та надати допомогу в супроводі і розвитку порталу «Польща-Україна.
Транскордонне співробітництво».
22. Започаткувати нові форми діалогу всіх зацікавлених сторін щодо різних аспектів
ТКС.
4.2. Рекомендації для Міжурядової координа-
ційної ради з питань міжрегіонального співро-
бітництва (МКРМС) щодо підвищення ефек-
тивності механізмів Програми добросусідства
«Польща – Білорусь – Україна» на 2015-2020
роки в контексті політики транскордонного
співробітництва у Львівській області
Рекомендації розроблені у відповідності до моделі: «Політика ТКС у Львівській області
формується і реалізується департаментом міжнародного співробітництва та туризму
ЛОДА».
1. Здійснити ідентифікацію проектів Програми добросусідства «Польща – Білорусь –
Україна» щодо їх відповідності Стратегії розвитку Львівської області на період до 2020
року та Плану реалізації Стратегії розвитку Львівської області на період 2015 – 2017 рр.
2. Сприяти методичній та технічній допомозі потенційним учасникам Програми у під-
готовці проектів з боку органів влади.
3. Сприяти залученню до підготовки і реалізації проектів якомога ширшого кола учас-
ників,особливо з числа представників органів місцевого самоврядуваннята органів ви-
конавчої влади.
4. Сприяти підготовці менеджерів відповідної кваліфікації з питань ТКС, особливо із
числа представників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.
5. Сприяти налагодженню механізму інформування та залучення до активної участі в
процесі ТКС якомога ширшого кола зацікавлених осіб (навчання, презентації кращих
практик тощо) та системи пошуку партнерів для підготовки спільних проектів. Підтри-
мати так званий «Форум партнерства» за участю ключових гравців ТКС–органів влади,
неурядових організацій, університетів.
6. Сприяти підвищенню поінформованості відповідних державних служб (Державне
казначейство, митна служба) щодо процедур і правил реалізації проектів міжнародної
технічної допомоги, у тому числі ТКС.
7. Сприяти спрощенню правил і процедур підготовки проектних заявок, особливо для
проектів, орієнтованих на розвиток партнерства громад.
Розділ 4. Рекомендації щодо впровадження оптимального варіанту вирішення проблеми

71. 70
www.dialog.lviv.ua
Результати
впровадження
рекомендацій
5.1. Проект Стратегії розвитку Львівської об-
ласті на період до 2020 року
•• Розроблено і включено до Стратегії стратегічну ціль (Програма 5) «Поглиблення
євроінтеграційних процесів», яка включає операційні цілі: «Розвиток транскор-
донної співпраці» та «Розвиток прикордонних територій»;
•• Уточнюється каталог із 15 проектів (орієнтовна сума – 6,68 млн. грн.) до Плану
реалізації Стратегії розвитку Львівської області на період 2015 – 2017 рр.;
•• Розроблено і включено до Стратегії рекомендації щодо реалізації Стратегії в
частині ТКС.
Витяги зі Стратегії та Плану її реалізації,що стосуються урахування рекомендацій дано-
го дослідження, наведені в додатку 19.
5.2. Регіональна програма з міжнародного і
транскордонного співробітництва, європей-
ської інтеграції на 2015 – 2018 рр.
(затверджена Рішенням Львівської обласної ради № 1327 від 17 березня 2015 року) [37]
У сфері посилення впливу політики Європейського Союзу (ЄС)
1. Передбачені заходи та їх фінансування щодо активізації співпраці в рамках міжна-
родних, міжрегіональних організацій:
•• підготовка програм візитів делегацій ЄС, НАТО, ООН та спеціалізованих агенцій
ООН до Львівської області;
•• організація офіційних прийомів для цих делегацій;
•• участь у заходах на території України, які організовують Представництва ЄС,
НАТО, ООН та спеціалізованих агенцій ООН в Україні;
•• сплата членських внесків в Інституті Регіонів Європи, Асоціації Європейських Регі-
онів, Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів.
2. Передбачені заходи та їх фінансування щодо популяризації європейської та євроатлан-
тичної інтеграції:
•• організація та участь у семінарі «Дружні регіони у серці Європи»;
•• організація та відзначення «Дня Європи» у Львові;
•• організація та участь у Європейському тижні демократії (проведення семінару «Роль
та інструменти інституцій Європи в процесі зміцнення демократії на місцях»).
У сфері посилення впливу міждержавної політики України та Польщі
3. Передбачені заходи та їх фінансування щодо активізації співпраці в рамках українсько-
польських міждержавних угод:
•• візити делегації Львівської області до Підкарпатського воєводства (у рамках співп-
Розділ 5.

72. 71
раці Комісії з транскордонного співробітництва МКРМС);
•• участь у засіданнях Комісії з питань пунктів пропуску та прикордонної інфраструк-
тури МКРМС.
4. Передбачені заходи та їх фінансування щодо активізації співпраці в рамках україн-
сько-польських регіональних угод:
візити делегації Львівської області до Люблінського воєводства (у рамках проведення
Форуму «Україна – Польща»);
•• візити делегації Львівської області до Малопольського воєводства (у рамках
«Українсько-польського економічного форуму»);
•• співорганізація та забезпечення проведення «Європейських днів добросусід-
ства»;
•• забезпечення організації заходів «Фестиваль Партнерства» та діяльності «Укра-
їнсько-Польського університету транскордонного співробітництва».
У сфері покращення використання потенціалу міжнародних програм і проектів
5.Передбачені заходи щодо співфінансування проектів міжнародної технічної допомо-
ги:
співфінансування проектів МТД на території Львівської області через чинний механізм
«Порядку співфінансування проектів МТД з обласного бюджету».
У сфері підготовки менеджерів відповідної кваліфікації з питань міжнародної
співпраці/ТКС
6. Передбачені заходи та їх фінансування щодо розробки навчальних програм:
•• розробка навчальної програми з питань написання та реалізації проектів МТД.
7. Передбачені заходи та їх фінансування щодо навчання різних аудиторій:
•• проведення семінарів з представниками райдержадміністрацій, галузевих
управлінь, представників недержавного сектору з питань розробки, підготовки,
подання та впровадження проектів міжнародної технічної допомоги;
•• проведення навчальних семінарів з питань написання та реалізації проектів
МТД для місцевих органів влади і громадських організацій Львівщини.
У сфері посилення впливу угод про міжнародну співпрацю
8. Передбачені заходи та їх фінансування щодо формування системи обліку угод про
міжнародну/транскордонну співпрацю органів місцевої влади Львівської області, а та-
кож доступу до цієї інформації широкої громадськості:
•• Модернізовано сайт департаменту міжнародного співробітництва і туризму
ЛОДА (http://loda.gov.ua/mizhnarodna_spivpratsya), на якому в рубриці «Угоди з
регіонами іноземних держав» сформована база даних щодо угод міжнародної/
транскордонної співпраці на рівні обласної та районних державних адміністра-
цій.
У сфері налагодження механізму інформування та залучення до активної участі в
процесі ТКС громад, неурядових організацій, державних установ
9.Передбачені заходита їх фінансування щодо започаткування нових форм діалогу всіх
зацікавлених сторін у сфері ТКС:
•• організація круглих столів з представниками ЛОДА, ЛОР, Державної казначей-
ської служби України у Львівській області, Митної служби, Прикордонної служби,
Управління СБУ у Львівській області, ДПА/ДПІ та ін. служб, райдержадміністра-
цій, представників недержавного сектору з питань розробки, підготовки, подан-
ня та впровадження проектів міжнародної технічної допомоги.
10.Передбачені заходи та їх фінансування щодо промоції транскордонної співпраці в ЗМІ:
•• підготовка матеріалів про Львівщину для висвітлення у ЗМІ регіону-партнера за
кордоном;
•• поширення інформації через регіональні ЗМІ про регіон іноземної країни, що є
партнером Львівщини.
Розділ 5. Результати впровадження рекомендацій

73. 72
www.dialog.lviv.ua
5.3. Міжурядова координаційна рада з питань
міжрегіонального співробітництва (МКРМС)
Засідання Комісії з питань транскордонного співробітництва українсько-польської
Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва відбу-
лось у Львові 23 березня 2015 року. На розгляд було винесено такі питання щодо ТКС:
•• Розширення смуги місцевого прикордонного руху на українсько-польському
кордоні з 30 до 50 кілометрів з метою поглиблення транскордонної співпраці та
розвитку прикордонної торгівлі і туризму;
•• Реалізація проекту «Університет транскордонного співробітництва»;
•• Налагодження співпраці між транскордонними регіонами в рамках нового пе-
ріоду Програми транскордонного співробітництва «Україна – Польща - Білорусь
2014-2020».
•• При обговоренні цих питань були враховані рекомендації, напрацьовані в рам-
ках даного дослідження, що було зафіксовано в протоколі засідання Комісії:
•• Комісія підкреслила, що Програма транскордонного співробітництва «Польща -
Білорусь - Україна 2014-2020 рр.» має важливе значення для інтеграції України
до ЄС.
•• Комісія наголосила на необхідності налагодження співпраці між прикордонними
регіонами в рамках нового періоду Програми транскордонного співробітництва
«Україна – Польща - Білорусь 2014-2020» з метою синхронізації проектних ініці-
атив та сприяння пошуку партнерів для проектів. З цією метою комісія пропонує
створити координаційні групи на рівні регіональних органів влади.
•• Комісія визнала обґрунтованість опрацювання майбутніх документів щодо
транскордонної співпраці з урахуванням стратегій розвитку окремих регіо-
нів.
•• Комісія наголосила на необхідності продовження реалізації заходів, спрямованих
на розвиток транскордонних кластерів, як ефективного інструменту економічної
транскордонної співпраці між Україною та Польщею.
Повний текст протоколу наведений у додатку 20.
Департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА
У сфері посилення впливу угод про міжнародну співпрацю
Здійснено заходи щодо формування системи обліку угод про міжнародну/транскордон-
ну співпрацю органів місцевої влади Львівської області та доступу до цієї інформації
широкої громадськості:
•• модернізовано сайт департаменту міжнародного співробітництва та туризму
ЛОДА (http://loda.gov.ua/mizhnarodna_spivpratsya). В рубриці «Угоди з регіонами
іноземних держав» сформована база даних щодо угод.
У сфері налагодження механізму інформування та залучення до активної участі в
процесі ТКС громад, неурядових організацій, державних установ
Здійснено заходи щодо надання інформації з питань ТКС, доступної для широкої гро-
мадськості:
•• модернізовано сайт департаменту (http://loda.gov.ua/departament_z_
mizhnarodnogo_spivrobitnuctva_ta_turyzmu) з відповідними рубриками, які регу-
лярно поновлюються.

74. 73
5.4. Громадська організація
«Європейський діалог»
У сфері покращення використання потенціалу міжнародних програм і проектів ТКС
•• Підготовлено і розміщенно у вільному доступі для всіх зацікавлених сторін (че-
рез портал організації) дослідження «Аналіз ресурсів міжнародної технічної до-
помоги, придатних для українських бенефіціарів» [38].
У сфері підготовки фахівців, менеджерів відповідної кваліфікації з міжнародної
співпраці/ТКС
•• Підготовлена пропозиція навчального курсу «Підготовка та менеджмент проектів до
фондів Європейського Союзу».
Розділ 5. Результати впровадження рекомендацій

75. 74
www.dialog.lviv.ua
Додатки
Додаток 1.
Перелік стратегічних документів міждержавної політики
України та Республіки Польща
№ Назва документу Основні завдання
1 Міжурядова Угода України та Республіки
Польща про міжрегіональне співробіт-
ництво від 24.05.1993 року
Визначає право регіональних органів влади за-
ключати договори щодо співробітництва у сферах
будівництва, транспорту, комунального господар-
ства, промисловості, охорони природи та з інших
питань, що становлять взаємний інтерес
2 Угода між Кабінетом Міністрів України
і Урядом Республіки Польща про еко-
номічне співробітництво від 4 березня
2005 року
Комісія з питань економічного співро-
бітництва
Інтенсифікація двосторонніх відносин, зокрема у
сфері інвестицій, інновацій та фінансування еко-
номічних проектів.
Розбудова транспортної інфраструктури та сис-
теми транспортування енергоносіїв.
Розвиток міжрегіональної економічної співпраці.
Підтримка різних форм контактів, обміну спеціа-
лістами і технічним персоналом.
Розвиток співробітництва у галузі туризму.
3 Угода між Міністерством територіально-
го планування і будівництва Республіки
Польща та Державним комітетом Украї-
ни у справах містобудування і архітекту-
ри від 25 червня 1996 року
Комісія з територіального планування
Обмін інформацією і взаємні консультації в галузі
територіального планування.
Підготовка пропозицій щодо досліджень та розро-
бок для потреб прикордонних територій.
Опрацювання спільного містобудівного (просто-
рово-територіального) плану українсько-поль-
ського транскордонного регіону.
4 Угода між Урядом України і Урядом Рес-
публіки Польща про пункти пропуску
через державний кордон від 18.05.1992
року
Підвищення пропускної спроможності пунктів
пропуску через державний кордон.
Створення умов для належного контролю осіб,
транспортних засобів і вантажів.
Забезпечення громадського порядку.
5 Угода між Урядом України та Урядом
Республіки Польща про співробітництво
в галузі охорони навколишнього серед-
овища від 24.01.1994 року
Посилення контролю за джерелами транскордон-
ного забруднення і вжиття необхідних заходів для
його постійного скорочення.
Підвищення ефективності охорони вод, атмосфе-
ри і ґрунтів.
Розвиток охорони видів рослинного і тваринного
світу, а також середовища їх існування.
Сприяння обміну екологічною інформацією та за-
стосуванню технологій, які створюють мінімальне
навантаження на навколишнє середовище.
6 Угода між Урядом України та Урядом РП
про співробітництво в галузі водного
господарства на прикордонних водах від
10 жовтня 1996 року
Українсько-Польська Комісія з питань
прикордонних вод
Запровадження басейнового принципу управління
водними ресурсами.
Проведення спільного моніторингу вод.
Мінімізація забруднення транскордонних водо-
стоків.
Екологічно-безпечне затоплення Яворівської
штучної водойми.

76. 75
Додатки
Перелік основних інституцій для реалізації міждержавної
політики України та Республіки Польща
№ Назва інституції Основні завдання
1 Консультаційний комітет Президентів
України та РП створено 12 січня 1993
року на підставі відповідного Протоколу
та Статуту Комітету
Підготовка аналізу і пропозицій щодо питань, які
виникають у відносинах між Україною та Республі-
кою Польща, а також проблем Центрально-Східно
європейського регіону та міжнародної політики
2 Рада МЗС України та МЗС Республіки
Польща
-
3 Українсько-польська Міжурядова Коор-
динаційна Рада з питань міжрегіональ-
ного співробітництва (МКРМС) створена
26 січня 1996 р.
Комісія з питань пунктів пропуску та
прикордонної інфраструктури
Комісія з питань ТКС
Комісія з питань планування та розбудо-
ви прикордонних територій
Комісія з питань рятування та захисту
населення в умовах надзвичайних ситу-
ацій
Визначає загальні напрямки і головні принципи
розвитку міжрегіонального співробітництва (МРС)
•• Розробляє спільні програми діяльності, коор-
динує МРС.
•• Вживає заходів щодо вирішення спірних пи-
тань, які ускладнюють МРС.
Розробляє спільні містобудівні плани розвитку
транскордонного регіону.
4 Українсько-польська міжурядова Комі-
сія з питань економічного співробітни-
цтва. Функціонує з 1995 року
Оцінка економічного співробітництва у сферах
торгівлі, інвестицій, транспорту, сільського госпо-
дарства, туризму, енергетики.
Підготовка спільних угод, меморандумів, проектів.
5 Постійна українсько-польська конфе-
ренція з питань європейської інтеграції.
Функціонує з 1999 року
Обговорення аспектів двосторонньої співпраці в
сферах політики безпеки, торговельно-економіч-
ної та інших сферах євроінтеграційного напрямку
6 Українсько-польський міжрегіональ-
ний форум/Конференція голів обласних
державних адміністрацій, обласних рад
України та воєвод і маршалків воєводств
Республіки Польща (в рамках економіч-
них форумів «Україна-Польща»). Функ-
ціонує з 2002 року.
Обговорення питань щодо діяльності і значення
місцевих органів влади в активізації економічного
співробітництва.
Вироблення спільних механізмів залучення укра-
їнських та польських регіонів до реалізації «Євро-
пейської політики сусідства».
Розробка спільних комюніке, звернень тощо.

77. 76
www.dialog.lviv.ua
Додаток 2
Cпівставлення пріоритетів Стратегії розвитку Львівщини
до 2015 року та Польсько-української стратегії
транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки
Стратегія розвитку Львівщини до 2015
року
Польсько-українська стратегія транскордонно-
го співробітництва на 2007-2015 роки
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1:
Львівська область – регіон сталого еконо-
мічного і підприємницького розвитку
Відсутній відповідний пріоритет
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2:
Львівська область – ворота України до
Європейського Союзу
Операційна ціль 2.2.
Розвиток прикордонного співробітництва з
місцевими і регіональними органами влади
Польщі, єврорегіонами, інституціями та під-
приємствами.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3:
Львівська область – регіон високоосвіче-
них людей, інноваційного потенціалу
Oпераційна ціль 3.1.
Розвиток системи освіти відповідно до ви-
мог економіки знань
Операційна ціль 3.3.
Зміцнення взаємозв’язків між підприємни-
цтвом і науково-дослідною сферою
ПРІОРИТЕТ 2. Транскордонна суспільна інте-
грація та покращення умов життя мешканців
прикордонного регіону
Мета 1.
Підтримка інтеграції системи освіти і ринку праці.
Мета 3.
Ініціатива місцевих громад, пропагування сус-
пільної інтеграції.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4:
Львівщина – регіон чистого та привабли-
вого навколишнього середовища, культу-
ри, туризму та рекреації
Операційна ціль 4.1.
Поліпшення стану навколишнього середови-
ща регіону, забезпечення його екологічної
стабільності та привабливості ландшафтів
ПРІОРИТЕТ I. Збалансоване просторове плану-
вання й раціональне використання
природних ресурсів
Мета 1. Розвиток інфраструктури охорони навко-
лишнього середовища.
Мета 2. Раціональне водне господарство та підви-
щення накопичення води.
Мета 3. Запобігання небезпек і підвищення якості
життя.
Мета 4. Охорона біологічного різноманіття, збере-
ження ландшафтної цінності регіону, зміцнення
мережі заповідних об’єктів.
Мета 5. Зміцнення системи управління охороною
довкілля і формування екологічної свідомості на-
селення регіону.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4:
Львівщина – регіон чистого та привабли-
вого навколишнього середовища, культу-
ри, туризму та рекреації
Операційна ціль 4.3.
Використання історичної спадщини Львова
та районних центрів. Розвиток туристичної
інфраструктури
Операційна ціль 4.4.
Розвиток і промоція рекреаційного потенці-
алу Львівської області
ПРІОРИТЕТ 3. Підтримка розвитку туризму та
охорона культурної спадщини
Мета 1. Ідентифікація і розвиток українсько-поль-
ського прикордоння як єдиного туристичного
регіону.
Мета 2. Розвиток інтегрованої системи марке-
тингу і популяризації польсько - українського
транскордонного регіону в Україні, Польщі і за
кордоном.
Мета 3. Збалансований розвиток і просторове
освоєння транскордонного туристичного регіону.
Мета 4. Підготовка висококваліфікованих спеці-
алістів для обслуговування туристичного руху та
менеджерів з транскордонного туризму.
Мета 5. Створення потужного та інтегрованого
інституційного оточення розвитку туризму у поль-
сько-українському прикордонні.

78. 77
Додатки
Додаток 3
Співставлення пріоритетів Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року та
Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львів-
ської, Волинської та Брестської областей на 2014-2020 роки
Стратегія розвитку Львівщини до 2015
року
Стратегія транскордонного співробітництва
Люблінського воєводства, Львівської, Волин-
ської та Брестської областей на 2014-2020
роки
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1:
Львівська область – регіон сталого еконо-
мічного і підприємницького розвитку
Операційна ціль 1.1.
Створення сприятливих умов для розвитку
вільної конкуренції та модернізації сучасних
економічних структур у регіоні.
Операційна ціль 1.2.
Забезпечення сприятливих умов для ство-
рення нових фірм і залучення зовнішнього
капіталу та інвестицій.
Oпераційна ціль 1.4.
Розвиток людського та соціального потенці-
алу.
Економічне співробітництво – створення ви-
гідних умов для розвитку підприємництва та
інвестування для зовнішнього капіталу.
1.1. забезпечення комплектної та актуальної
інформації про умови ведення підприємницької
діяльності та про економічні суб’єкти транскор-
донного регіону;
1.2. створення наступних заохочень до прова-
дження економічної діяльності;
1.3. підтримка спеціалізації існуючих установ
з оточення бізнесу в напрямку обслуговування
фірм, зацікавлених співробітництвом на тран-
скордонній території;
1.4. зінтегроване економічне просування тран-
скордонного регіону.
Розвиток людського та соціального потенціа-
лу - відсутній
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4:
Львівщина – регіон чистого і привабливо-
го навколишнього середовища, культури,
туризму та рекреації
Операційна ціль 4.1.
Поліпшення стану навколишнього середови-
ща регіону, забезпечення його екологічної
стабільності та привабливості ландшафтів.
Операційна ціль 4.2.
Підтримка сучасного і традиційного мисте-
цтва на Львівщині, її культурного потенціалу
та багато-національних традицій.
Операційна ціль 4.3.
Використання історичної спадщини Львова
та інших районних центрів. Розвиток турис-
тичної інфраструктури.
Операційна ціль 4.4.
Розвиток і промоція рекреаційного потенціа-
лу Львівської області.
Природне середовище, культура та туризм
- зміцнення природничого та культурного
потенціалу і його використання для розвитку
туризму
2.1. транскордонна співпраця служб управління
надзвичайними ситуаціями;
2.2. стимулювання дій з метою створення та
координації функціонування транскордонних
територій, які захищаються;
2.3. стимулювання транскордонних дій, спрямо-
ваних на охорону чистоти вод річкової системи
Бугу;
2.4. створення транскордонних туристичних про-
дуктів;
2.5. транскордонні дії заради захисту світової
культурної спадщини;
2.6. підтримка та координація транскордонних
культурних заходів;
2.7. створнення транскордонних мереж співпраці
між установами та організаціями, які працюють у
сфері природного середовища, культури і туриз-
му.

79. 78
www.dialog.lviv.ua
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1:
Львівська область – регіон сталого еконо-
мічного і підприємницького розвитку
Oпераційна ціль 1.3.
Розвиток сучасної інфраструктури
Транспортна і прикордонна інфраструкту-
ра - підтримка дій заради покращення стану
зовнішньої та вутрішньої транспортної до-
ступності
3.1. підвищення проникності польсько-білорусь-
кого та польсько-українського кордону шляхом
відкриття нових пунктів пропуску, в тому числі
пішохідних та туристичних,
3.2. покращення дорожньої доступності пунктів
пропуску,
3.3. збільшення кількості транскордонних тран-
спортних сполучень,
3.4. розширення зони малого прикордонного
руху,
3.5. ревіталізація транскордонної залізничної
інфраструктури,
3.6. підтримка аеропортів у напрямі відкриття
нових сполучень, в тому числі транскордонних
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3:
Львівська область – регіон високоосвіче-
них людей, інноваційного потенціалу
Oпераційна ціль 3.1.
Розвиток системи освіти відповідно до вимог
економіки знань.
Oпераційна ціль 3.2.
Посилення наукового потенціалу.
Операційна ціль 3.3.
Зміцнення взаємозв’язків між підприємни-
цтвом і науково-дослідною сферою.
Операційна ціль 3.4.
Зростання інноваційного потенціалу регіо-
нальної економіки.
Наука та вища освіта - побудова опертої на
знання економіки, шляхом підтримки ВНЗ та
науково-дослідних установ у плані наукових
досліджень та дидактики
4.1. поширення Болонської системи в усіх ВНЗ
транскордонного регіону,
4.2. підведення освітньої пропозиції до змінних
вимогів спертої на знання економіки, при окре-
мій увазі для транскордонної економіки,
4.3. створення партнерств між різними ВНЗ з
метою абсорбції зовнішніх коштів на наукові до-
слідження
Відсутня прив’язка освіти і науки до економі-
ки
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.
Львівська область – ворота України до
Європейського Союзу
Операційна ціль 2.1.
Використання переваг прикордонного роз-
ташування з метою забезпечення відкритості
та активізації міжнародних контактів Львів-
ської області.
Операційна ціль 2.2.
Розвиток прикордонного співробітництва з
місцевими і регіональними органами влади
Польщі, єврорегіонами, інституціями та під-
приємствами.
Операційна ціль 2.3.
Львівська область - лідер у міжнародних про-
грамах.
Відсутні пріоритети, орієнтовані на прикордонне
співробітництво з місцевими і регіональними
органами влади Польщі, єврорегіонами, інститу-
ціями та підприємствами (присутні в Польсько-
українській стратегії транскордонного співробіт-
ництва на 2007-2015 роки)

80. 79
Додатки
Список проектів Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського
воєводства, Львівської, Волинської та Брестської областей на 2014-2020 роки
Сфери (пріоритети)
Стратегії
Проекти
Економічне
співробітництво
Опрацювання інтернет-порталу про транскордонне економічне співро-
бітництво з пропозицією зацікавлених суб’єктів.
Створення консультаційно-навчальної мережі в плані транскордонно-
го економічного співробітництва на базі існуючих установ оточення
бізнесу.
Розвиток Науково-технологічних парків.
Розвиток логістичних центрів.
Природне середовище,
культура та туризм
Покращення екологічної ситуації в долині річки Буг.
Опрацювання програми транскордонної співпраці служб управління
надзвичайними ситуаціями.
Зміцнення розвитку польсько-українського співробітництва заради
збереження захисту культурної спадщини.
Створення інтерактивної карти туристичних маршрутів (пішохідних,
велосипедних, автомобільних, водних та для верхової їзди).
Опрацювання і впровадження твіннінгу «Замость-Жовква – ренесансне
місто нових викликів та можливостей».
Транспортна і прикор-
донна інфраструктура
Створення швидкого залізничного сполучення Львів-Замость -Люблін
-Варшава.
Наука та вища освіта Транскордонне співробітництво з університетами та дослідними устано-
вами з метою просування регіону.
Співпраця освітніх установ - території транскордонного регіону.
Підготовка навчальних програм системи обміну студентами.
Охорона здоров’я -

81. 80
www.dialog.lviv.ua
Додаток 4
Співставлення пріоритетів Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року та
Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року
Стратегія розвитку Львівщини до 2015
року
Державна стратегія регіонального розвитку на
період до 2020 року
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. Львівська область
– регіон сталого економічного і підпри-
ємницького розвитку
Операційна ціль 1.1.
Створення сприятливих умов для розвитку
вільної конкуренції та модернізації сучасних
економічних структур у регіоні.
Операційна ціль 1.2.
Забезпечення сприятливих умов для ство-
рення нових фірм і залучення зовнішнього
капіталу та інвестицій.
Oпераційна ціль 1.3.
Розвиток сучасної інфраструктури.
Oпераційна ціль 1.4.
Розвиток людського та соціального потенці-
алу.
Ціль 1. Підвищення конкурентоспроможності
регіонів
Операційна ціль 1.1. Підвищення ролі та функціо-
нальних можливостей міст у подальшому розви-
тку регіонів.
1.1.1. Розвиток інфраструктури міст.
1.1.2. Підтримка інтегруючої ролі міст як центрів
економічного та соціального розвитку.
Операційна ціль 1.2. Створення умов для поши-
рення позитивних процесів розвитку міст на інші
території, розвиток сільської місцевості.
1.2.2. Розвиток сільської місцевості.
Операційна ціль 1.3. Підвищення ефективності
використання внутрішніх чинників розвитку
регіонів.
1.3.3. Розвиток підприємницького середовища.
Ціль 2. Територіальна соціально-економічна
інтеграція і просторовий розвиток
Операційна ціль 2.1. Запобігання зростанню дис-
пропорцій, що гальмують розвиток регіонів.
2.1.2. Створення умов для продуктивної праці
населення.
Операційна ціль 2.2. Забезпечення комфортного
та безпечного життєвого середовища для людини
незалежно від місця її проживання.
2.2.1. Підвищення стандартів життя в сільській
місцевості.
2.2.2. Модернізація системи освіти та навчання.
2.2.3. Створення умов для формування здорового
населення.
2.2.4. Соціокультурний розвиток.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. Львівська область –
ворота України до Європейського Союзу
Операційна ціль 2.1.
Використання переваг прикордонного роз-
ташування з метою забезпечення відкритості
та активізації міжнародних контактів Львів-
ської області.
Операційна ціль 2.2.
Розвиток прикордонного співробітництва з
місцевими і регіональними органами влади
Польщі, єврорегіонами, інституціями та під-
приємствами.
Операційна ціль 2.3.
Львівська область - лідер у міжнародних про-
грамах.
Ціль 1. Підвищення конкурентоспроможності
регіонів
Операційна ціль 1.3. Підвищення ефективності
використання внутрішніх чинників розвитку
регіонів.
1.3.5. Розвиток транскордонного співробітництва.
Ціль 2. Територіальна соціально-економічна
інтеграція і просторовий розвиток
Операційна ціль 2.3. Розвиток міжрегіонального
співробітництва.
2.3.1. Створення умов для зміцнення зв’язків між
регіонами та громадами.
2.3.2. Розвиток прикордонних територій.

82. 81
Додатки
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3.
Львівська область – регіон високоосвіче-
них людей, інноваційного потенціалу
Oпераційна ціль 3.1.
Розвиток системи освіти відповідно до вимог
економіки знань.
Oпераційна ціль 3.2.
Посилення наукового потенціалу.
Операційна ціль 3.3.
Зміцнення взаємозв’язків між підприємни-
цтвом і науково-дослідною сферою.
Операційна ціль 3.4.
Зростання інноваційного потенціалу регіо-
нальної економіки.
Ціль 1. Підвищення конкурентоспроможності
регіонів
Операційна ціль 1.3. Підвищення ефективності
використання внутрішніх чинників розвитку
регіонів.
1.3.1. Розвиток інтелектуального капіталу.
1.3.2. Підвищення інноваційної та інвестиційної
спроможності регіонів.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4. Львівщина – регіон
чистого та привабливого навколишнього
середовища, культури, туризму та рекре-
ації
Операційна ціль 4.1.
Поліпшення стану навколишнього середови-
ща регіону, забезпечення його екологічної
стабільності та привабливості ландшафтів.
Операційна ціль 4.2.
Підтримка сучасного і традиційного мисте-
цтва на Львівщині, її культурного потенціалу
та багато-національних традицій.
Операційна ціль 4.3.
Використання історичної спадщини Львова
та районних центрів. Розвиток туристичної
інфраструктури.
Операційна ціль 4.4.
Розвиток і промоція рекреаційного потенці-
алу Львівської області.
Ціль 1. Підвищення конкурентоспроможності
регіонів
Операційна ціль 1.3. Підвищення ефективності
використання внутрішніх чинників розвитку
регіонів.
1.3.4. Раціональне використання природно-ре-
сурсного потенціалу та збереження культурної та
природної спадщини регіонів.

83. 82
www.dialog.lviv.ua
Додаток 5.
Наявність компоненти ТКС в пріоритетах стратегій розвитку
адміністративно-територіальних одиниць Львівської області
№ Регіон
Наявність
документу
Наявність
ТКС як скла-
дової
Примітки
1 Львівська область + + ТКС визначена як стратегічна ціль
2 Бродівський район - -
3 Буський район - -
4 Городоцький район - -
5 Дрогобицький район + + ТКС визначена як стратегічна ціль
6 Жидачівський район + + ТКС визначена як стратегічна ціль
7 Жовківський район - -
8 Золочівський район + -
9 Кам'янка-Бузький район + -
10 Миколаївський район + -
11 Мостиський район + -
12 Перемишлянський район + -
13 Пустомитівський район + +/- ТКС визначена як окремий захід
14 Радехівський район + -
15 Самбірський район + +/- ТКС визначена як окремий захід
16 Сколівський район -
17 Сокальський район + +/- ТКС визначена як окремий захід
18 Старосамбірський район + + ТКС визначена як стратегічна ціль
19 Стрийський район - -
20 Турківський район - -
21 Яворівський район + + ТКС визначена як стратегічна ціль
22 Борислав - -
23 Дрогобич + -
24 Моршин + -
25 Новий Розділ - -
26 Самбір - -
27 Стрий - -
28 Трускавець - -
29 Червоноград + -

84. 83
Додатки
Додаток 6.
Зміни до операційної цілі «Удосконалення механізму взаємодії з питань
розвитку транскордонного співробітництва з місцевими і регіональними
органами влади Польщі. Сприяння діяльності єврорегіонів»
Зміст завдання в діючому варі-
анті Стратегії
Пропозиції до оновлення змісту відповідного завдання
Стратегії
2.2.1. Розширювати економічну
і культурну співпрацю з прикор-
донними регіонами та місцевою
владою Польщі.
2.2.1. Розвиток механізмів транскордонної співпраці з при-
кордонними регіонами та місцевою владою Польщі шляхом
стимулювання нових форм транскордонного співробіт-
ництва, зокрема становлення транскордонних кластерів,
промислових парків, об’єднань єврорегіонального співробіт-
ництва, а також удосконалення інформаційно-аналітичного
забезпечення діяльності транскордонного бізнесу.
2.2.2. Підтримувати діяльність єв-
рорегіонів і зміцнювати їх інсти-
туційну спроможність.
2.2.2. Зміцнення інституційної спроможності та активізація
діяльності єврорегіонів «Карпати» і «Буг».
2.2.3. Стимулювати розвиток
інфраструктури прикордонного
співробітництва, зокрема агенцій
прикордонної співпраці, євро-
пейських інформаційних центрів,
двосторонніх туристичних про-
грам та маршрутів, тощо.
2.2.3. Стимулювання розвитку транскордон­ної інфраструк-
тури, зокрема шляхом залу­чення додаткових фінансових
ресурсів у технічне переоснащення та розбудову пунк­тів
перетину державного кордону на тери­торії області, викорис-
тання моделей дер­жавно-приватного партнерства у розбудо-
ві комунікаційної інфраструктури тощо.
2.2.4. Сприяти розвитку прикор-
донної співпраці в сфері освіти,
зокрема співпраці вищих навчаль-
них закладів.
2.2.4. Забезпечення взаємовигідного співробітництва між
науковими та освітніми закладами прикордонних територій.
Відсутнє 2.2.5. Формування системи підготовки фахівців регіональних
органів влади, зокрема навчання конкретним механізмам
управління транскордонною співпрацею, надання консуль-
тацій та забезпечення їх необхідною інформацією, а також
забезпечення фінансування відповідних проектів з місцевих
бюджетів.
Відсутнє 2.2.6. Упорядкування механізму реалізації транскордонних
угод, укладених між органами місцевого самоврядування
Львівщини та регіонами-партнерами з країн Європи.
Відсутнє 2.2.7. Приєднання області до європейських мереж транскор-
донної співпраці, зокрема входження до транскордонних
партнерств Європейської служби зайнятості (EURES), Євро-
пейської асоціації малого і середнього бізнесу тощо.
Відсутнє 2.2.8. Забезпечення конкурентоспроможності українсько-
польського транскор­донного регіону шляхом розбудови
туристичної інфраструктури, спрямованої на розвиток
культурно-історичного, сільського, ностальгіч­ного, екс-
тремального та інших видів туризму. Розробка і реалізація
українсько-польських транскордонних проектів з метою
відновлення спіль­ної культурної та історичної спадщини
прикордонних регіонів, створення спільних транскордонних
туристичних продуктів, розвиток транскордонної системи
туристичної інформації і забезпечення вільного доступу до
неї.
Відсутнє 2.2.9. Здійснення спільних маркетингових досліджень,
спільне просування товарів і послуг, реалізація транскордон-
них маркетингових програм, включаючи розвиток мереж
надання інформаційно-аналітичних послуг. Формування
єдиного бренду українсько-польського транскордонного
регіону.

85. 84
www.dialog.lviv.ua
Додаток 7.
Стратегічний моніторинг регіонального розвитку
Львівської області у січні-вересні 2013 року
(Витяги)
БЛОК: «РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ»
1. За результатами виконання Плану заходів на 2012 рік з реалізації Стратегії
розвитку регіону є підстави стверджувати про таке.
Пріоритетний напрямок та заходи, які були в центрі уваги регіональної і місцевої
влади - розвиток міжнародного, міжрегіонального та транскордонного співро-
бітництва, сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції, залученню
міжнародної технічної допомоги.
•• проведено низку зустрічей, семінарів, конференцій, організованих під егідою
Асамблеї європейських прикордонних регіонів та Інституту регіонів Європи;
•• значно активізовано діяльність Міжурядової координаційної ради з питань між-
регіонального співробітництва, розвитку співробітництва в рамках наявних єв-
рорегіонів, розробки, подання та супроводу нових проектів прикордонного спів-
робітництва;
•• офіційні делегації Львівської області взяли участь у ряді міжнародних конферен-
цій і форумів (у Красічині, Криниці та Перемишлі (Республіка Польща), Брюсселі
(Бельгія)).
Попри комплексний підхід до реалізації Стратегії розвитку регіону нереалізовани-
ми заходами стали:
•• діяльність з розвитку міжнародного, міжрегіонального та транскордонного спів-
робітництва. Так, планові обсяги фінансування заходів з реалізації відповідної
програми становили у 2012 р. лише 300 тис. грн, з яких фактично профінансовано
88,5 %.
•• мало ведеться діяльність з досягнення пріоритетів та реалізації механізмів тран-
скордонного і міжрегіонального співробітництва в контексті використання по-
тенціалу, нагромадженого при підготовці і проведенні на території регіону Євро-
2012. Відтак, цей важливий напрям державної та регіональної політики доцільно
підсилити, особливо в умовах активізації євроінтеграційної політики України.
Висновки та пропозиції
У Програмі більшої уваги доцільно приділити механізмам та засобам стимулюван-
ня розвитку інноваційної діяльності та її інфраструктури, адже у Програмі зазначе-
но, що 2014-2015 рр. стануть періодом посилення ролі інноваційної моделі розви-
тку економіки регіону, втім фінансування заходів у цьому напрямі не передбачене.
Важливо змінити підхід до планування та фінансування заходів Програми і Страте-
гії, при якому понад дві третини загального бюджету витрат скеровуватимуться на
інвестиційні цілі (на противагу т. зв. обслуговуванню процесу реалізації Програми)
– формування фондів розвитку, розбудову інституційної інфраструктури реального
сектору економіки, малого підприємництва, створення і впровадження інновацій.
Істотним резервом регіонального розвитку, що наразі недостатньо використовуєть-
ся у Програмі та Стратегії, є планування і стимулювання розвитку територій сіль-
ських поселень та гірських районів області.
Підвищенню ефективності реалізованих заходів Програми та Стратегії може спри-
яти запровадження механізму економічного моніторингу базової та інших програм
соціально-економічного розвитку. З цією метою доцільно залучити до співпраці з
органами влади провідні наукові установи, неурядові організації та експертів.

86. 85
Додатки
Доцільно впровадити розробку Програми:
•• по-перше, на базі попереднього програмування соціально-економічного розви-
тку районів та міст області (за принципом «знизу – вгору»);
•• по-друге, на базі попереднього програмування у галузево-секторальному аспек-
ті;
•• по-третє, визначаючи обсяги фінансування заходів не за залишковим чи прин-
ципом аналогії до попередніх років, а виходячи з потреби фінансування реаль-
них заходів;
•• по-четверте, не на рік, а на довший період часу.
У Стратегію доцільно включити окремий розділ «Території пріоритетного соціаль-
но-економічного розвитку», реалізація заходів у межах якого сприятиме зменшен-
ню диспропорцій у соціальній сфері між районами та містами, подоланню депре-
сивності територій.

87. 86
www.dialog.lviv.ua
Додаток 8.
Основні завдання підрозділів Львівської обласної державної адміністрації в
питаннях міжнародного та транскордонного співробітництва
Департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА
Згідно з Положенням про департамент, основними завданнями департаменту є:
•• Реалізація державної політики у сфері міжнародних відносин і співробітництва,
євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності;
•• Реалізація державної політики у галузі туризму, курортів і готельного господар-
ства;
•• Організація виконання законодавства України у сфері міжнародного співробіт-
ництва, туристично-рекреаційній галузі та здійснення контролю за його реалі-
зацією;
•• Здійснення виконавчих та організаційно-розпорядчих функцій щодо організації
і розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграції, курортно-рекреацій-
ної сфери та туризму;
•• Утвердження позитивного іміджу і популяризація регіону на території України
та за її межами.
Довідково. В обласних адміністраціях структурними підрозділами, у чиї функції вхо-
дить управління міжрегіональною співпрацею згідно з Постановою КМУ «Про упо-
рядкування структури місцевих державних адміністрацій», були управління зовнішніх
зносин та зовнішньоекономічної діяльності, що найбільше відповідало потребам роз-
витку співпраці. Таку структурну одиницю було запропоновано ввести в грудні 2000
року і на кінець 2001 року такі управління були створені майже у всіх областях. Про-
те нині у більшості облдержадміністрацій були здійснені організаційні зміни, і між-
народна співпраця/ТКС не обов’язково ведеться структурними підрозділами управлін-
ня зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, часто ці функції виконують
управління торгівлі чи туризму. У цьому випадку управління ведеться лише за окреми-
ми напрямами і не поширюється на всі сфери міжнародної співпраці/ТКС.
Аналіз діяльності інших виконавчих підрозділів ЛОДА в сфері міжнародного спів-
робітництва/ТКС здійснювався на основі: планів роботи та звітів щодо їх виконан-
ня за 2012-2013 роки, офіційних сайтів та регіональних програм, виконавцями яких
виступають ці підрозділи.
Департамент економічного розвитку, торгівлі та промисловості
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: здійснює видачу суб’єктам зовнішньо-
економічної діяльності документів дозвільного характеру; сприяє розвитку зовніш-
ньоекономічної виробничої кооперації,надає суб’єктам підприємницької діяльнос-
ті допомогу в організації, участі та проведенні міжнародних торгово-промислових
виставок, ярмарків і презентацій; вивчає та аналізує стан розвитку зовнішньоеко-
номічних зв’язків і рівень конкурентоспроможності продукції, кон’юнктуру ринку
товарів і послуг; розробляє заходи щодо підвищення рівня ефективності зовніш-
ньоекономічної діяльності, поліпшення структури експорту та імпорту товарів,
сприяння розвитку експортного потенціалу області.
Департамент екології та природних ресурсів
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС (опосередковано): забезпечує функці-
онування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні, опри-
люднює результати моніторингу та створення програм моніторингу стану водних
об’єктів у регіоні й узгодження цих програм у межах водного басейну; забезпечує
здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття,

88. 87
Додатки
формування екомережі, розвитку заповідної справи, створення, охорони і викорис-
тання територій природно-заповідного фонду, ведення реєстрів об’єктів природно-
заповідного фонду.
Управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: сприяє розробці та реалізації на тери-
торії області інфраструктурних проектів, спрямованих на виконання основних на-
прямків Стратегії розвитку Львівщини і планів соціально-економічного розвитку;
розробляє та подає пропозиції щодо ініціатив міжнародного характеру і заходів, спря-
мованих на підвищення ефективності співпраці області з відповідними суб’єктами
іноземних держав та міжнародними організаціями з питань містобудування, будів-
ництва і реалізації інфраструктурних проектів
Департамент освіти і науки
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: сприяння інтеграції вітчизняної осві-
ти і науки у світову систему зі збереженням і захистом національних інтересів; по-
дання пропозицій щодо налагодження міжнародного наукового і технологічного
співробітництва, залучення іноземних інвестицій для технологічного переоснащен-
ня підприємств регіону.
Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: розробляє і реалізує заходи, пов’язані із
залученням міжнародної технічної допомоги для поглиблення міжнародної співпра-
ці у сфері охорони культурної спадщини та культурних цінностей
Департамент з питань культури, національностей та релігій
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: здійснення міжрегіонального і міжна-
родного співробітництва з питань культури та мистецтва; сприяння відродженню
та розвитку традицій і культури української нації, етнічної, культурної і мовної са-
мобутності національних меншин; гармонізація міжконфесійних та міжнаціональ-
них відносин
Управління молоді та спорту
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: сприяння міжнародному співробітни-
цтву з питань фізичної культури та спорту, а також у сфері молодіжної політики.
Департамент розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та палив-
но-енергетичного комплексу
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: забезпечення проектів комплексного
інфраструктурного розвитку територій; співфінансування міжнародних проектів.
Відділ інвестиційної діяльності
Завдання щодо міжнародної співпраці/ТКС: розроблення та впровадження ефек-
тивної регіональної політики у сфері інвестиційної діяльності, поліпшення інвес-
тиційного іміджу області, створенні сприятливого і стабільного інвестиційного клі-
мату для забезпечення зростання надходжень інвестицій в економіку регіону.

89. 88
www.dialog.lviv.ua
Додаток 9.
Список структурних підрозділів районних державних адміністрацій у Львівській
області, відповідальних за міжнародну співпрацю/ТКС
№ Регіон Підрозділ Функціональні обов’язки щодо між-
народної співпраці/ТКС
1 Бродівський
район
Відділ економічного розви-
тку, інвестицій, торгівлі та
туризму
Розвиток міжрегіональних та міждер-
жавних економічних зв'язків
2 Буський район Відділ економічного розви-
тку, торгівлі та інфраструк-
тури
Забезпечення реалізації державної полі-
тики у сфері економічного і соціального
розвитку території району
3 Городоцький
район
Відділ економічного розвитку
і торгівлі
4 Дрогобицький
район
Відділ економічного розви-
тку, інвестицій, торгівлі та
промисловості
5 Жидачівський
район
Відділ економічного розви-
тку, інвестицій, торгівлі та
промисловості
6 Жовківський
район
Управління економічного
розвитку і торгівлі
7 Золочівський
район
Відділ економічного розвитку
і торгівлі
8 Кам'янка-
Бузький район
Управління економічного
розвитку, торгівлі та інфра-
структури
9 Миколаївський
район
Управління економічного
розвитку, торгівлі, промисло-
вості та інфраструктури
10 Мостиський
район
Відділ економічного розвитку
і торгівлі
11 Перемишлян-
ський район
Управління економічного
розвитку і торгівлі
Розвиток міжрегіональних та міждер-
жавних економічних зв'язків
12 Пустомитів-
ський район
Відділ економічного розвитку
та торгівлі
Участь у забезпеченні реалізації на
території району єдиної державної зо-
внішньоекономічної політики.
13 Радехівський
район
Управління економіки та роз-
витку інфраструктури
Забезпечення реалізації державної полі-
тики у сфері економічного і соціального
розвитку території району
14 Самбірський
район
Управління економічного
розвитку і торгівлі
15 Сколівський
район
Управління економічного
розвитку, інвестицій, торгівлі
та промисловості
16 Сокальський
район
Відділ житлово–комуналь-
ного господарства, цільових
програм та розвитку інфра-
структури
Реалізація основних завдань державної
політики України в галузі цільових про-
грам, розвитку інфраструктури з метою
комплексного соціально-економічного
розвитку району

90. 89
Додатки
17 Старосамбір-
ський район
Управління економічного
розвитку, торгівлі та інфра-
структури
Забезпечення реалізації державної полі-
тики у сфері економічного і соціального
розвитку території району
18 Стрийський
район
Управління економічного
розвитку, інвестицій, торгівлі
та промисловості
19 Турківський
район
Відділ економічного розвитку
і торгівлі
20 Яворівський
район
Відділ економічного розви-
тку, торгівлі та промисловості
Розробляє в установленому порядку
пропозиції щодо вступу до відповідних
об'єднань єврорегіонального співробіт-
ництва та реалізації спільних з іншими
суб'єктами транскордонного співробіт-
ництва проектів (програм).
Розробляє та надсилає проекти про-
грам транскордонного співробітництва
центральним органам виконавчої
влади, відповідальним за реалізацію
державної політики у відповідній сфері
(для підготовки у межах їх повноважень
експертних висновків стосовно доціль-
ності надання державної фінансової
підтримки реалізації проектів), та Міне-
кономрозвитку для надання відповідної
державної фінансової підтримки.

91. 90
www.dialog.lviv.ua
Додаток 10.
Аналіз можливостей підрозділів ЛОДА щодо
міжнародного співробітництва та ТКС
Департамент економічного розвитку, торгівлі та промисловості
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках відповід-
них обласних програм, зокрема «Регіональної програми розвитку малого підпри-
ємництва у Львівській області» тощо.
Департамент екології та природних ресурсів
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках «Програми
охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2013 — 2017
роки» та «Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-
2015 роки і на перспективу до 2020 року».
Управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Департамент освіти і науки
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках «Програми
розвитку освіти Львівщини на 2013 – 2016 роки».
Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках «Програми
розбудови сфери охорони культурної спадщини Львівської області на 2013 - 2015
роки».
Департамент з питань культури, національностей та релігій
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках «Програми
розвитку культури на 2013 рік» та «Програми розвитку української мови, україн-
ської культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської
області на 2012-2014 роки».
Управління молоді та спорту
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках щорічної
«Програми підтримки та розвитку спорту в сільській місцевості».
Департамент розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та палив-
но-енергетичного комплексу
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках щорічної
«Програми фінансування робіт, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією, ре-
монтом та утриманням автомобільних доріг».

92. 91
Додатки
Відділ інвестиційної діяльності
Штатних працівників, відповідальних за питання міжнародних зв’язків/ТКС немає.
Фінансування заходів міжнародних зв’язків/ТКС здійснюється в рамках «Програми
інвестиційного розвитку Львівської області на 2011 – 2015 роки».
Науковий інформаційно-статистичний транскордонний кластер «Інфостат
Україна–Польща».Учасники кластеру:ІнститутрегіональнихдослідженьНАНУкра-
їни, Головне управління статистики у Львівській області, Львівський національний
університет імені Івана Франка, Громадська організація Львівська обласна спілка
економістів України, Статистичне управління в Жешуві, Жешувський Університет,
Центр статистичних досліджень і освіти ГУС. Фінансування діяльності здійснюється
самостійно учасниками кластеру.

93. 92
www.dialog.lviv.ua
Додаток 11.
Інституції (європейські, національні та регіональні), задіяні в реалізації
політики ТКС у Львівській області.
Європейські інституції
Назва інституції Основні завдання
Асоціація європей-
ських прикордонних
регіонів (АЄПР).
Створена у червні
1971року.
АЄПР - добровільна неурядова організація, яка об’єднує близько 200 інсти-
туцій транскордонної співпраці в Європі, у тому числі єврорегіони.
Основні завдання АЄПР: реалізація програм та проектів, експертиза фі-
нансових джерел, реклама та пропаганда; організація заходів, що сприя-
ють ТКС; підготовка і реалізація спільних акцій та ініціатив; розвиток у
тісній координації з ЄС та Радою Європи «центрів Європейських прикор-
донних та транскордонних регіонів»; інформування політичних і суспіль-
них кіл Європи про проблеми ТКС.
Від Львівської області у цій структурі беруть участь єврорегіони «Карпати
Україна» та «Буг».
Асамблея Європей-
ських Регіонів (АЄР)
Створена 15 червня
1985 року
Членами АЄР є близько 300 регіонів з усієї Європи. АЄР тісно співпрацює
з Радою Європи, інституціями ЄС та підтримує постійні зв’язки з інши-
ми міжрегіональними асоціаціями. Основні завдання АЄР: діалог, кон-
сультації та співробітництво між усіма регіонами Європи; забезпечення
інституційних засобів для участі регіонів у процесі прийняття рішень Ради
Європи, ОБСЄ та ЄС; співпраця з європейськими асоціаціями, які репре-
зентують місцеву владу; підтримка діяльності міжрегіональних асоціацій-
членів (АЄР); реалізація власних програм або участь у програмах, органі-
зованих третіми особами з метою реалізації цих цілей
Європейські угрупо-
вання територіаль-
ного співробітни-
цтва (ЄУТС).
Виникли з прийнят-
тям 5 липня 2006 р.
Європарламентом та
Радою ЄС Регламен-
ту № 1082/2006
Європейські угруповання територіального співробітництва (ЄУТС) – це
нові форми транскордонного співробітництва в рамках Європейського со-
юзу. Мета ЄУТС - полегшення та сприяння транскордонному, транснаціо-
нальному та/чи міжрегіональному співробітництву між членами Європей-
ського Союзу з метою зміцнення економічного та соціального єднання.
ЄУТС відкриває нові можливості транскордонної співпраці і для України
– у зв’язку з ухваленням Протоколу № 3 до Мадридської конвенції, який
передбачає участь в ЄУТС країн, що не є членами Європейського Союзу,
але є учасниками Ради Європи і які ратифікували Рамкову конвенцію та
додаткові протоколи до неї. Перевагами ЄУТС можуть скористатись й
українські єврорегіони, оскільки в Європі вже є декілька прикладів пере-
ходу єврорегіонів до нової форми співробітництва – ЄУТС.
Об'єднання єврорегі-
онального співробіт-
ництва (ОЄС).
Створено 16 листо-
пада 2009 року
ОЄС є органом транскордонного чи міжтериторіального співробітництва
між територіальними громадами або владами двох або більше держав,
державними чи приватними юридичними особами, прибутковими
суб’єктами, заснованими у державах-членах, що діють у спільних суспіль-
них інтересах, та асоціаціями органів влади, що належать до однієї чи
більше вищезазначених категорій
Міжрегіональна Асо-
ціація «Карпатський
Єврорегіон».
Створена у 1993 році
Спільний консультативний і координаційний орган.
Мета – сприяння прикордонному співробітництву між регіонами-члена-
ми Асоціації у відповідності до Європейської Конвенції з Прикордонного
Співробітництва між територіальними общинами та урядами № 106 Ради
Європи: допомога органам регіональної і місцевої влади в розширенні
культурних та наукових контактів і дружніх відносин з регіонами європей-
ських країн, реалізації проектів у сферах туризму, захисту довкілля, освіти,
охорони здоров’я, енергозбереження за програмами ЄС

94. 93
Додатки
Транскордонне
об’єднання «Євроре-
гіон «Буг»
Створене у 1995 році
Спільний консультативний і координаційний орган.
Мета-розвиток співробітництва у таких напрямах: територіальне пла-
нування; комунікації, транспорт та зв’язок; освіта, охорона здоров’я,
культура, спорт і туризм; охорона і поліпшення стану навколишнього
середовища; ліквідація надзвичайних ситуацій і стихійних лих; сприяння
розширенню контактів між мешканцями прикордонних територій, розви-
тку співробітництва між організаціями та установами, а також суб’єктами
господарської діяльності
Національні інституції
Назва структури Основні завдання
Асамблея українських
прикордонних регіонів та
єврорегіонів
Декларація про її утворення
була підписана 10.03.2010
Мета утворення Асамблеї - сприяння сталому соціально-економіч-
ному і просторовому розвитку прикордонних регіонів у іннова-
ційно-інвестиційний спосіб, посилення координації політики
транскордонного співробітництва, сприяння обміну досвідом в
реалізації транскордонних проектів, вирішення актуальних пи-
тань транскордонного співробітництва з урахуванням рекоменда-
ції європейських інститутів та чинного законодавства України.
Координацію діяльності асамблеї здійснює консультативно-до-
радча рада з питань розвитку єврорегіонів та транскордонного
співробітництва при Міністерстві регіонального розвитку і будів-
ництва України.
Не функціонує
Консультативно-дорадча
рада з питань розвитку
єврорегіонів та ТКС при
Міністерстві регіонального
розвитку та будівництва
України (КДР).
Створена в 2009 році
Не функціонує
Регіональні інституції
Назва структури Основні завдання
Західно-Бузьке басейнове
управління водних ресурсів
(БУВР) Державного агентства
водних ресурсів України.
Створено 3 серпня 2011 року
БУВР є бюджетною неприбутковою організацією при Державно-
му агентстві водних ресурсів України. Стратегічною метою БУВР
є створення умов для забезпечення потреб населення водними
ресурсами та приведення водних об’єктів у стан, наближений до
природного.
Завдання:
•• Розробка плану управління річковим басейном;
•• Розробка на його основі програми оздоровлення басейну;
•• Пошук джерел фінансування для реалізації плану;
•• Реалізація плану управління;
•• Міжнародне співробітництво з питань управління водними ре-
сурсами та покращання екологічного стану басейну.
Агенції регіонального
розвитку.
Започаткування процесу
створення – з 1995 року
У Львівській області на сьогодні зареєстровано і діє 29 агенцій
регіонального розвитку, які декларують транскордонну співпрацю
у партнерстві з місцевими органами влади як пріоритетну сферу
діяльності
Львівська торгово-промис-
лова палата.
Створена у 1850 р.
Завдання:
•• Бізнес-освіта для представників місцевого підприємництва.
•• Встановленні нових контактів та розвитку ділової співпраці.
Провідні неурядові органі-
зації європейського спряму-
вання.
Процес створення – з 1998
року
Завдання:
•• Проектна та аналітична діяльність в партнерстві з інституціями
ЄС, зокрема Польщі

95. 94
www.dialog.lviv.ua
Додаток 12
Інструменти, можливості та результати впливу інституцій,
задіяних в реалізації політики ТКС у Львівській області
№ Назва інституції Інструменти впливу Можливості та результати впливу
Європейські інституції та програми
1 Асоціація євро-
пейських прикор-
донних регіонів
(АЄПР)
Засідання комітетів і рад, до складу
яких входить АОМС «Єврорегіон
Карпати-Україна»
Координація програм і проектів.
Взаємодія з європейськими інсти-
туціями.
Методичне забезпечення розви-
тку ТКС.
2 Асамблея Євро-
пейських Регіонів
(АЄР)
Комітети:
•• Економіка та регіональний роз-
виток;
•• Соціальна політика та охорона
здоров’я;
•• Культура, освіта та міжрегіо-
нальне співробітництво.
Постійні комітети:
•• Інституційні справи;
•• Рівні можливості;
•• Моніторинг і оцінка.
Сприяння міжрегіональному
співробітництву.
Методичне забезпечення розви-
тку ТКС.
3 Представництво
Європейського
Союзу в Україні
Інформаційна робота відділів про-
грам допомоги:
•• Належне управління та демокра-
тизація;
•• Економічна співпраця, соціаль-
ний та регіональний розвиток;
•• Енергетика, транспорт та навко-
лишнє середовище.
Інформування про можливості ЄС
4 Міжрегіональна
Асоціація «Кар-
патський Євроре-
гіон»
Засідання робочої комісії (форуму
експертів), до складу якого входить
АОМС «Єврорегіон Карпати-Укра-
їна»
Організаційно-методична робота
щодо розвитку ТКС.
Розроблено концепцію «Карпат-
ський Горизонт 2020».
Налагоджена співпраця з партне-
рами Словаччини, Польщі.
Участь у спільних проектах ЄС та
Вишеградської групи
5 Програма тран-
скордонного
співробітництва
Польща-Білорусь-
Україна
Регулярні засідання Спільного
моніторингового комітету (СМК),
в яких беруть участь представники
ЛОДА з правом голосу для при-
йняття рішень
Прийняття рішень щодо критеріїв
відбору, остаточного вибору про-
ектів і сум наданих грантів.
Прийняття рішень щодо обся-
гів і розподілу фінансування та
ресурсів.
Оцінка результатів виконання
цілей програми
Представництво Програми у Львові Інформаційна та комунікаційна
підтримка.
Збір даних для вдосконалення
процедур моніторингу проектів
програми
Реалізація парасолькових проектів Координація проектів.
Взаємодія українських та поль-
ських партнерів.
Взаємодія з органами місцевої
влади

96. 95
Додатки
6 Європейські
угруповання
територіального
співробітництва
(ЄУТС)
На сьогодні Україна не представлена в ЄУТС
Міждержавні інституції
1 Українсько-поль-
ська Міжурядова
Координаційна
Рада з питань
міжрегіонального
співробітництва
(МКРМС)
Робота відповідних комісій:
•• Комісія з питань пунктів про-
пуску та прикордонної інфра-
структури;
•• Комісія з питань ТКС;
•• Комісія з питань планування та
розбудови прикордонних тери-
торій за участю представників
Львівської обласної ради, дер-
жадміністрації та інституцій
Львівщини
Визначення загальних напрямків
і принципів розвитку міжрегіо-
нального співробітництва (МРС).
Вирішення спірних питань, які
ускладнюють МРС
2 Українсько-поль-
ська міжурядова
Комісія з питань
економічного
співробітництва.
Регулярні засідання Ради та від-
повідних комісій за участю пред-
ставників Львівської обласної ради,
держадміністрації та інституцій
Львівщини
Підготовка спільних угод, ме-
морандумів, проектів, зокрема
розроблено і парафовано проект.
Програми українсько-польського
співробітництва на 2013-2015
роки
3 Українсько-поль-
ський міжрегіо-
нальний форум/
Конференція
голів облас-
них державних
адміністрацій,
обласних рад
України та воєвод
і маршалків воє-
водств Республіки
Польща (в рамках
економічних
форумів «Украї-
на-Польща»)
Регулярні заходи за участю пред-
ставників Львівської обласної ради,
держадміністрації та інституцій
Львівщини
Вироблення спільних механізмів
залучення українських та поль-
ських регіонів до реалізації «Єв-
ропейської політики сусідства».
Розробка спільних комюніке,
звернень тощо
Національні інституції
1 Асамблея україн-
ських прикордон-
них регіонів та
єврорегіонів
Консультативно-дорадча рада з
питань розвитку євро регіонів та
ТКС при Міністерстві регіонального
розвитку, будівництва та житло-
во-комунального господарства
України
Не функціонує
2 Об'єднання єв-
рорегіонального
співробітництва
(ОЄС)
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розробило
механізм створення в Україні ОЄС (відображено в проекті закону «Про
внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку з
ратифікацією протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про
транскордонне співробітництво щодо ОЄС»).
На сьогодні Закон не прийнято. Відповідно, не реалізується запрова-
дження в національному законодавстві України процедур, пов'язаних з
створенням ОЄС

97. 96
www.dialog.lviv.ua
Регіональні інституції
1 АОМС «Євроре-
гіон Карпати-
Україна»
Національне представництво Укра-
їни в Карпатському Єврорегіоні.
Координаційно-дорадча рада з
питань ТКС та розвитку єврорегіо-
нів при Міністерстві регіонального
розвитку, будівництва та житло-
во-комунального господарства
України (член ради).
Асамблея українських прикор-
донних регіонів та єврорегіонів
(співзасновник)
Координація діяльності місцевих
громад Карпатського Єврорегіону
у галузі транскордонної співпра-
ці.
Ініціювання утворення та інсти-
туціоналізації мереж ТКС.
Підготовка пропозицій місце-
вим та центральним органам
виконавчої влади і парламенту
України щодо покращення умов
здійснення ТКС
2 «Єврорегіон Буг» Рада та Секретаріат єврорегіону
«Буг». Для вирішення завдань Рада
створює постійні робочі групи
Заходи ТКС, зокрема, міжнародні
науково-практичні конференції,
семінари, тренінги; міжнародні
економічні форуми; виставки-
ярмарки, реалізація транскордон-
них проектів
3 Науковий
інформаційно-
статистичний
транскордонний
кластер «Інфостат
Україна–Польща»
Рада та національні координуючі
структури кластеру. Спільні робочі
групи
Науково-методичне, інформацій-
не та статистичне забезпечення
розвитку українсько-польського
транскордонного регіону.
Збір, облік і ведення транскордон-
ної статистики
4 Західно-Бузьке
басейнове управ-
ління водних
ресурсів (БУВР)
Західно-Бузька Басейнова рада, в
яку увійшли представники облас-
них та районних рад, облдержад-
міністрацій, державних установ,
водокористувачів, наукових та гро-
мадських організацій Волинської та
Львівської областей
Співпраця в українсько-поль-
ських групах та комісіях в питан-
нях водних ресурсів.
Співпраця з Регіональним управ-
лінням водного господарства в м.
Варшава.
Обмін даними щодо моніторингу
вод з відповідними організаціями
Республіки Польща.
Координація діяльності з пошуку
інвестицій.
Участь у роботі міжнародних
басейнових організацій
5 Львівська торго-
во-промислова
палата
Комітет з питань зовнішньо-еко-
номічної діяльності (дорадчо-кон-
сультативний орган)
Встановлення нових контактів
Розвиток ділової співпраці
6 Агенції регіо-
нального розви-
тку
Роль агенцій зводиться до епізодичної участі в транскордонних про-
ектах. Так, Агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції
у Львівській області, яка позиціонує себе як каталізатор мережевої
(транскордонної) співпраці місцевих неурядових організацій (НУО), до-
слідних інституцій та органів влади у галузі регіонального розвитку, не
виконує поставленої мети.
7 Провідні неуря-
дові організації
європейського
спрямування
Спільні проекти.
Спеціальні сайти/портали чи ру-
брики власних сайтів.
Форуми, конференції, заходи між-
народного характеру, які прово-
дяться за ініціативою будь якого
учасника ТКС.
Координація проектів.
Взаємодія українських та поль-
ських партнерів.
Взаємодія з органами місцевої
влади.

98. 97
Додатки
Додаток 13.
Парасолькові проекти, які реалізуються
на території Львівської області
Транскордонна співпраця для рекреаційного туризму польсько-українського при-
кордоння
Загальний бюджет 643778,65 євро.
Основний партнер - Асоціація розвитку та промоції Підкарпатського Регіону «Про
Карпатія» (Польща).
Номер проекту IPBU.03.02.00-18-832/12
Мета проекту - розвиток транскордонної співпраці у галузі рекреаційного туризму
в польсько-українському прикордонні.
Цей парасольковий проект включає 12 мікропроектів:
•• Мікропроект 1. Головний партнер: Асоціація Карпатського Єврорегіону Польщі,
Підкарпатське воєводство, Польща.
•• Мікропроект 2. Головний партнер: Асоціація органів місцевого самоврядування
«Єврорегіон Карпати – Україна» Львівська область, Україна.
•• Мікропроект 3. Головний партнер: Бориславська міська громадська організація
«Агенція розвитку курорту Східниця», Львівська область, Україна.
•• Мікропроект 4. Головний партнер: Громадська організація «Агенція місцевого
розвитку Дрогобиччини», Львівська область, Україна.
•• Мікропроект 5. Головний партнер: Громадська організація «Європейський діа-
лог», Львівська область, Україна.
•• Мікропроект 6. Головний партнер: Ґміна Риманув, Підкарпатське воєводство,
Польща.
•• Мікропроект 7. Головний партнер: Ґміна Івоніч -Здруй, Підкарпатське воєвод-
ство, Польща.
•• Мікропроект 8. Головний партнер: Бещадський Фонд, Підкарпатське воєводство,
Польща.
•• Мікропроект 9. Головний партнер: Бещадський Фонд, Підкарпатське воєводство
Польща.
•• Мікропроект 10. Головний партнер: Державне вище професійне училище в Крос-
но, Підкарпатське воєводство, Польща.
•• Мікропроект 11. Головний партнер: Львівська міська громадська організація «Ту-
ристично-спортивний клуб «Манівці», Львівська область, Україна.
•• Мікропроект 12. Головний партнер: Львівська міська громадська організація
«Екотерра», Львівська область, Україна.
Культура прикордоння - інтеграційна платформа для місцевих громад Єврорегі-
ону «Буг»
Основний партнер - Асоціація органів місцевої влади Єврорегіону «Буг» (Польща)
Загальний бюджет 488244,08 євро.
Номер проекту IPBU.03.02.00-06-828/12
Загальноюметоюпроектуєпідтримкамісцевихгромадтранскордонногооб’єднання
Єврорегіон «Буг» у сфері збереження спільних культурних традицій
Конкретні цілі парасолькового проекту:
1. Інтеграція польсько-українського прикордоння та поглиблення співпраці шля-
хом розвитку транскордонних контактів і місцевих соціальних ініціатив у сфері
культури та збереження спільних культурних традицій.
2. Промоція культури та місцевих традицій сіл Горай та Заболоття.
3. Культурна інтеграція території Єврорегіону «Буг» шляхом створення транскор-

99. 98
www.dialog.lviv.ua
донного Е-Центру культурної співпраці Люблін-Луцьк.
4. Популяризація та просування традицій, народної та кулінарної культури і худож-
ньої спадщини через співпрацю місцевих громад польсько-українського прикор-
доння.
5. Інтенсифікація співробітництва і збереження спільних культурних традицій се-
ред громад Томашува Любельського в Польщі та Рави-Руської в Україні .
6. Підвищення рівня обізнаності місцевих громад прикордонних територій повіту
гміни Вербковіце і міста Угнів шляхом збереження і поширення культурної спад-
щини регіону у формі семінарів, культурних заходів під відкритим небом та про-
моційних заходів.
7. Розвиток співпраці польських та білоруських культурних і наукових установ для
підтримки і популяризації спільних культурних традицій Вішніце та Брестської об-
ласті.
8. Презентація та популяризація фольклору місцевих громад прикордонних регіо-
нів, розташованих на річці Буг.
9 . Підвищення обізнаності мешканців прикордоння щодо культурної різноманіт-
ності Єврорегіону «Буг».
10. Підтримка та розвиток співробітництва між Любліном та Львовом у сфері куль-
тури шляхом реалізації комплексних заходів для належної підготовки і реалізації
спільних транскордонних проектів.
11. Відродження, збереження та просування сільських культурних традицій україн-
сько-польського прикордоння.
Транскордонний центр підтримки ринку праці
Основний партнер Фонд Європейський центр зустрічей – Нови Став (Польща)
Загальний бюджет 245450,28 євро.
Номер проекту IPBU.03.02.00-06-827/12
Загальна мета – надати професійну допомогу існуючим і потенційним учасникам
ринку праці в їх професійному розвитку.
Даний парасольковий проект охоплює 5 мікропроектів (5 конкретних цілей):
•• підвищення кваліфікації викладачів, консультантів, психологів, педагогів, вчи-
телів середніх шкіл з Польщі та України у сфері профорієнтаційного консульту-
вання (мікропроект 1);
•• підвищення кваліфікації у сфері методик допомоги в планування кар’єри і осо-
бистісного розвитку для молоді з сільської місцевості, а також допомога в орієн-
тації на ринку праці (мікропроект 2);
•• збільшення шансів молодих людей, які готуються до вступу на ринок праці, і на-
лагодження транскордонного співробітництва між школами Польщі та України
для підтримки молоді обох країн (мікропроект 3);
•• розвиток транскордонного співробітництва в галузі дослідження потреб та по-
ліпшення освітніх можливостей і шансів на ринку праці молодих людей з при-
кордонних регіонів Білорусі та України, які планують навчатися або працювати у
Польщі (мікропроект 4);
•• підвищення шансів на працевлаштування студентів з Польщі та України, що
вступають на ринок праці (мікропроект 5).
Промоція спільної культурно-історичної спадщини Польщі та України – Форте-
ці Перемишль
Основний партнер - Асоціація «Карпатський Єврорегіон – Польща»
Загальний бюджет 541772,63 євро.
Номер проекту IPBU.03.02.00-18-826/12

100. 99
Додатки
Мета – сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних територій Пе-
ремишльського повіту Польщі та Мостиського району України шляхом популяриза-
ції інфраструктури «Фортеці Перемишль».
Конкретні цілі:
•• Підвищення ефективності політики регіонального розвитку загалом в україн-
сько-польському прикордонні у Мостиському районі Львівської області та Пере-
мишльському повіті Підкарпатського воєводства шляхом формування Програми
транскордонної співпраці, Плану її реалізації, інституційного та професійного
зміцнення неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та орга-
нізацій громад, а також розробка політики промоції транскордонного регіону,
зокрема, шляхом напрацювання Стратегії промоції мікрорегіону «Фортеці Пере-
мишль» (мікропроект 1).
•• Економічний і туристичний розвиток транскордонного регіону Польщі та Укра-
їни шляхом координації інформаційних потоків культурного та історичного ха-
рактеру, покращення розвитку підприємництва в галузі туризму, формування
інвестиційної привабливості регіону та доступності культурної спадщини для
туристів (мікропроект 2).
•• Популяризація спільної історико-культурної спадщини «Фортеці Перемишль»
шляхом проведення комплексу заходів щодо поліпшення туристичної прива-
бливості фортів, утворення структур координації зусиль інституцій з розробки
нових пріоритетів розвитку культурної та туристичної галузей, а також посилен-
ня ролі мешканців у розвитку своїх територій (мікропроект 3).
•• Популяризація спільної історико-культурної спадщини України та Польщі -
«Фортеці Перемишль», а саме: підвищення привабливості та рівня інформова-
ності про форти в галузі культурного туризму в регіоні, популяризація фортеці
як місця розваги для туристів через організацію заходів з промоції продуктів і
регіональної кухні; популяризація і взаємне вивчення традицій, місцевої їжі Пе-
ремишльського повіту Польщі та Мостиського району України як спільної куль-
турної спадщини шляхом організації заходів з популяризації традицій в околи-
цях фортів (мікропроект 4).
•• Розвиток транскордонного співробітництва в галузі культурного туризму Пере-
мишльського повіту Польщі та Мостиського району України, а саме: популяриза-
ція фортеці в якості розваги для туристів шляхом організації заходів з промоції
народних промислів; підвищення привабливості та рівня інформованості про
форти в галузі культурного туризму в регіоні (мікропроект 5).
•• Розвиток нових туристичних послуг на території «Фортеці Перемишль» шляхом
організації заходів, пов’язаних зі спортом та активним відпочинком для меш-
канців прикордоння, створення умов для сталого розвитку таких послуг (мікро-
проект 6).
•• Сприяння розвитку туризму навколо «Фортеці Перемишль» шляхом підготовки
кваліфікованих кадрів серед місцевих жителів для туристичного супроводу на
транскордонних туристичних маршрутах, які поєднують різні форти в загальний
туристичний продукт (мікропроект 7).
•• Підтримка популяризації спільної історико-культурної спадщини Польщі та
України - «Фортеці Перемишль» шляхом створення, розвитку і використання ін-
формаційних ресурсів у прикордонних територіях Мостиського району та Пере-
мишльського повіту (мікропроект 8).
•• Посилення туристичних перспектив військових фортець і кладовищ та зміцнен-
ня культурних та історичних контактів між мешканцями прикордонних регіонів
Польщі та України шляхом реалізації Транскордонної українсько-польської мо-
лодіжної волонтерської програми (мікропроект 9).

101. 100
www.dialog.lviv.ua
•• Підтримка співпраці шкіл Перемишльського повіту Польщі та Мостиського ра-
йону України в галузі популяризації спільної історико-культурної спадщини
Польщі та України (мікропроект 10).
Спільна промоція туристичних можливостей та культурно-історичної спад-
щини Львівської області, Підкарпатського і Люблінського воєводств
Основний партнер - Львівська асоціація розвитку туризму (Україна).
Загальний бюджет 547329,52 євро.
Номер проекту IPBU.03.02.00-76-820/12
Метою парасолькового проекту є покращення культурного, соціально-економічно-
го, інвестиційного клімату транскордонного регіону України та Республіки Польща
завдяки розвитку в’їзного і внутрішнього туризму.
Цей парасольковий проект включає 10 мікропроектів:
Мікропроект 1. Головний партнер - Львівське регіональне відділення Асоціації міст
України.
Мікропроект 2. Головний партнер - Департамент міжнародного співробітництва та
туризму ЛОДА.
Мікропроект 3. Головний партнер - Угнівська міська рада.
Мікропроект 4. Головний партнер - Белзька міська рада.
Мікропроект 5. Головний партнер - Самбірська міська рада.
Мікропроект 6. Головний партнер - Жовківська міська рада.
Мікропроект 7. Головний партнер - Бродівська міська рада.
Мікропроект 8. Головний партнер - Жидачівська районна рада.
Мікропроект 9. Головний партнер - Асоціація Гірських Провідників «Ровінь».
Мікропроект 10. Головний партнер - Асоціація розвитку молодіжного туризму.

102. 101
Додатки
Додаток 14.
Співставлення пріоритетів «Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року» та
пріоритетів «Програми Польща–Білорусь–Україна 2007-2013»
Пріоритети Стратегії розвитку Львівщини Пріоритети Програми
Польща–Білорусь–Україна
2007-2013
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1:
Львівська область – регіон сталого економічного і підприєм-
ницького розвитку
Операційна ціль 1.1.
Створення сприятливих умов для розвитку вільної конкуренції та
модернізації сучасних економічних структур у регіоні.
Операційна ціль 1.2.
Забезпечення сприятливих умов для створення нових фірм і за-
лучення зовнішнього капіталу та інвестицій.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.
Львівська область – ворота України до Європейського Союзу
Операційна ціль 2.1.
Використання переваг прикордонного розташування з метою
забезпечення відкритості та активізації. міжнародних контактів
Львівської області.
Операційна ціль 2.2.
Розвиток прикордонного співробітництва з місцевими і регіо-
нальними органами влади Польщі, єврорегіонами, інституціями та
підприємствами.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3:
Львівська область – регіон високоосвічених людей, інновацій-
ного потенціалу
Oпераційна ціль 3.2.
Посилення наукового потенціалу.
Операційна ціль 3.3.
Зміцнення взаємозв’язків між підприємництвом і науково-дослід-
ною сферою.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4:
Львівщина – регіон чистого та привабливого навколишнього
середовища, культури, туризму та рекреації
Операційна ціль 4.1.
Поліпшення стану навколишнього середовища регіону, забезпе-
чення його екологічної стабільності та привабливості ландшафтів.
Операційна ціль 4.2.
Підтримка сучасного і традиційного мистецтва на Львівщині, її
культурного потенціалу та багатонаціональних традицій.
Операційна ціль 4.3.
Використання історичної спадщини Львова та районних центрів.
Розвиток туристичної інфраструктури.
Операційна ціль 4.4.
Розвиток і промоція рекреаційного потенціалу Львівської області.
Пріоритет 1. Підвищення
конкурентоздатності при-
кордонних територій
Захід 1.1. Покращення умов
для підприємництва.
Захід 1.2. Розвиток туризму.
Захід 1.3 Покращення до-
ступу до регіону.
Пріоритет 2. Покращення
якості життя
Захід 2.1. Охорона довкілля
на прикордонних терито-
ріях.
Захід 2.2. Ефективні та без-
печні кордони.
Пріоритет 3. Інституційна
співпраця та підтримка
ініціатив місцевих громад
Захід 3.1. Розвиток можли-
востей транскордонного
співробітництва на регі-
ональному та місцевому
рівні.
Захід 3.2. Ініціативи місце-
вих громад.

103. 102
www.dialog.lviv.ua
Додаток 15.
Аналіз структури підтриманих проектів «Програми
Польща–Білорусь–Україна 2007-2013»
Заходи Зміст заходів Частка
бю-
джет
(%)
Сума
(Євро)
К-ть
про-
ектів
Пи-
тома
вага
(%)
Пріоритет 1. Підвищення конкурентоздатності прикордонних територій
Покращен-
ня умов для
підприєм-
ництва
Покращення умов для розвитку підприєм-
ництва. Впровадження «м’яких» проектів,
спрямованих на соціально-економічний
розвиток цільової території. Підтримка
проектів, що включають регіональний
маркетинг, сприяння розвитку торгівлі та
інвестицій, розвиток МСП, розвиток місце-
вих і регіональних ринків праці, розвиток
інформаційного суспільства, нових техноло-
гій, покращення співпраці між дослідниць-
кими та підприємницькими структурами,
соціально-економічну та екологічну реабілі-
тацію технологічно змінених та забруднених
територій. 30
61 446
451
3 6
Розвиток
туризму
Покращення й максимальне використання
туристичного потенціалу регіону. Розви-
ток туристичної інфраструктури й послуг.
Підтримка «м’яких» проектів, спрямованих
на промоцію регіонів, розвиток туризму та
агротуризму, охорону культурної спадщини
11 22
Покращен-
ня доступу
до регіону
Підтримка підвищення якості та доступнос-
ті соціально-економічної інфраструктури,
зокрема, в сфері транспорту, енергетики,
логістичних систем, безпеки транспорту та
водопостачання.
2 4
Пріоритет 2. Покращення якості життя
Охорона
довкілля на
прикордон-
них терито-
ріях
Захист і покращення якості довкілля, що
веде до покращення рівня життя населення,
підвищення туристичної та інвестиційної
привабливості території.
35
71 687
526
10 20
Ефективні
та безпечні
кордони
Підвищення ефективності функціонування
прикордонної інфраструктури та процедур,
а також покращення безпеки на кордонах.
Більша пропускна спроможність прикордон-
них пунктів перетину та посилення їхньої
безпеки мають вирішальне значення для
досягнення цілей Програми.
4 8

104. 103
Додатки
Пріоритет 3. Інституційна співпраця та підтримка ініціатив місцевих громад
Розвиток
можливос-
тей ТКС на
місцевому
рівні
Покращення можливостей транскордонного
співробітництва на місцевому та регіо-
нальному рівні. Зміцнення інституційного
співробітництва. Підтримка заходів, спря-
мованих на обмін інформацією, досвідом та
інституційну співпрацю, в тому числі інтер-
нет-проекти.
25
51 205
375
15 30
Ініціативи
місцевих
громад
Підтримка транскордонних контактів на-
селення та соціальних ініціатив, підтримка
співробітництва у галузях науки та освіти,
підтримка культурних та спортивних за-
ходів. Зміцнення ТКС серед шкіл та вищих
навчальних закладів, включаючи студент-
ські, учнівські обміни, співпрацю викладачів
та науковців, проведення конференцій та
наукових семінарів; розвиток соціальних
ініціатив, культурних та спортивних заходів;
промоцію та збереження спільних традицій
прикордонних територій; збереження куль-
турного розмаїття, розвиток громадянсько-
го суспільства та місцевих громад.
5 10
Примітка. Пріоритет «Ефективні та безпечні кордони» не був відкритий широкому
колу заявників.

105. 104
www.dialog.lviv.ua
Додаток 16.
ПЕРЕЛІК
діючих проектів Програми Польща–Білорусь–Україна 2007-2013,
що реалізуються у Львівській області
(євро)
№
п/п
Назва проекту
Пріоритет За-
гальна
вартість
Частка
україн-
ського
партнера
Лідер
проекту
(країна)
Стратегічні проекти
1 Створення функціонального модулю
«Фільтр пункту пропуску» в між-
народному автомобільному пункті
пропуску «Рава-Руська», надан-
ня обладнання і засобів пунктам
пропуску «Краківець», «Шегині» та
«Ягодин»
Захід 2.2. Ефек-
тивні та безпечні
кордони
221731 1992137 Україна
2 Будівництво автомобільного пункту
пропуску у Долгобичеві
Захід 2.2. Ефек-
тивні та безпечні
кордони
5549542
Інформація
відсутня
Україна
3 Розвиток сучасної інфраструктури
відділів прикордонної служби
Захід 2.2. Ефек-
тивні та безпечні
кордони
8842447
Інформація
відсутня
Україна
4 Розвиток ІТ-інфраструктури укра-
їнських митної та прикордонної
служб на українсько-польському
прикордонні
Захід 2.2. Ефек-
тивні та безпечні
кордони
2719382 2447444 Україна
Проекти І-ІІ набору
5 Любачів – Яворів: два потенціали,
спільний шанс
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
680514
450259 Польща
6 Створення представництва Спільно-
го технічного секретаріату Програ-
ми «Україна – Польща – Білорусь»
2007-2013 роки у м. Львові
-
194600 194600 Польща
7 Розвиток транскордонної систе-
ми захисту від загроз природного
характеру на польсько-українському
кордоні
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
455052
Інформація
відсутня
Польща
8 Підземне місто: розвиток і популя-
ризація транскордонного туризму
шляхом створення транскордонного
туристичного маршруту підзем-
ними трасами Львова, Жешува та
Любліна
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
494866 369871 Україна
9 S.O.S. – безпека співжиття людей та
безпритульних тварин на польсько-
українському прикордонні: Львів,
Люблін, Луцьк та Івано-Франківськ
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
298446 224983 Україна

106. 105
Додатки
10 Покращення стану довкілля і якості
життя мешканців прикордонних
одиниць самоврядування Долгоби-
чів і Хоробрів шляхом удосконален-
ня систем накопичення, зберігання і
сортування відходів
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
377487 26403 Польща
11 Східноєвропейські перлини: ство-
рення та просування продуктів
міського культурного туризму в
транскордонному просторі
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
261422
Інформація
відсутня
Україна
12 Створення представництва Спільно-
го технічного секретаріату програми
прикордонного співробітництва
«Україна – Польща – Білорусь» 2007-
2013 роки у м. Львові, Україна
-
193600 193600 -
13 Стимулювання розвитку туризму
у Карпатському регіоні шляхом
покращення сервісу та безпеки
туристів
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
297578 264577 Україна
14 Створення муніципальної системи
поводження із відходами побуто-
вого електронного та електричного
устаткування у м. Львові із вико-
ристання досвіду міста Любліна,
Польща
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
1350780 979788 Україна
15 Створення системи альтернативних
форм дошкільної освіти у сільських
громадах
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
316871 276291 Україна
16 Наукова інтеграція польсько-укра-
їнської транскордонної області в
галузі моніторингу та детоксикації
шкідливих речовин в навколишньо-
му середовищі
Захід 1.1. Покра-
щення умов для
підприємництва 366991 100846 Польща
17 Польсько-український форум об-
міну досвідом шляхом тривалого
і ефективного транскордонного
співробітництва
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
123301 24140 Польща
18 Підвищення доступності Бещад-
ського повіту та Старосамбірського
району шляхом інтегрованої діяль-
ності у сфері транспортної інфра-
структури
Захід 1.3. Покра-
щення доступу до
регіону 4462865 1357661 Польща
19 Запровадження енергозберігаючих
технологій у Глинянській районній
лікарні
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
210301 167000 Польща
20 Розвиток курортів Моршин та
Горинець-Здруй – шанс на актива-
цію польсько-українського прикор-
доння
Захід 1.2. Розви-
ток туризму 4344637
1637186 Польща

107. 106
www.dialog.lviv.ua
21 Поланчик та Східниця – викорис-
тання туристичного та культурного
потенціалу для вдосконалення кон-
курентоздатності в регіоні Бещад-
ських гір
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
927632 479715 Польща
22 Розвиток партнерського співро-
бітництва з метою вдосконалення
транскордонної інфраструктури
охорони навколишнього серед-
овища в околицях Поража і Загужа
(Польща), а також міста Городок в
Україні
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях 3570404 818332 Польща
23 «FARADAY» - побудова довготри-
валих механізмів транскордонної
співпраці у сфері відновлювальних
джерел енергії
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
322249 89531 Польща
24 Здоров’я є пріоритетом. Партнер-
ство медичних університетів Польщі
та України на користь підвищення
якості медичної опіки польсько-
українського прикордоння
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
147324
Інформація
відсутня
Польща
25 Створення умов для використання
спільного досвіду Центру охорони
здоров’я в Ярославі та Новояворів-
ської районної лікарні №1
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
2499799 905610 Польща
26 Розвиток туризму в транскордонно-
му партнерстві
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
417860 150450 Польща
27 Транскордонна співпраця у сфері
освіти, реабілітації та туризму непо-
вносправних осіб – реконструкція,
розвиток та пристосування примі-
щень у Алойзові та Львові
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
2273083 724329 Польща
28 Інтеграція наукових середовищ
польсько-української прикордонної
території
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
356136 90977 Польща
29 Розвиток підприємництва шляхом
покращення доступу до інвести-
ційних ділянок у м. Любачів та
Ґміні Любачів, а також відновлення
деградованих земель Яворівського
району та м. Новий Розділ
Захід 1.1. Покра-
щення умов для
підприємництва
4430017 1609648 Польща
30 Наука і досвід для бізнесу Захід 1.1. Покра-
щення умов для
підприємництва
262921
Інформація
відсутня
Польща

108. 107
Додатки
31 «Гео-Карпати» Захід 1.2. Розви-
ток туризму
294209
Інформація
відсутня
Польща
32 «Ближче разом. Три культури, одна
Європа»
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
172442
Інформація
відсутня
Польща
33 Відновлювані джерела енергії
- метод поліпшення якості навко-
лишнього середовища на території
повіту Любачівського та Яворівсько-
го району
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
453717
Інформація
відсутня
Польща
34 Підвищення ефективності системи
реагування на природні небезпеки:
Томашув-Жовква-Сокаль
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
1344737 344877 Польща
35 Розвиток транскордонної системи
управління природними небез-
пеками на польсько-українському
кордоні
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях
1632772
Інформація
відсутня
Польща
36 «Є тільки один король!» Маршрут
Яна III Собеського, як транснаціо-
нальний туристичний продукт
Захід 1.2. Розви-
ток туризму 288800 148664 Польща
37 Скарби прикордоння - збереження
культурної спадщини
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
3965382 1326351 Польща
38 Через кордони без перешкод –
інтеграція неповносправних через
туризм та культуру
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
1945903 218000 Польща
39 Поліпшення доступності та якості
прикордонної дорожньої інфра-
структури. Етап ІІ – перебудова 2-ї
ділянки повітової дороги № 3432L
Грубешів-Крилів-Долгобичів – дер-
жавний кордон та ремонт дороги в
Угринові
Захід 1.3. Покра-
щення доступу до
регіону
4087323 15135 Польща
40 Транскордонні центри культурного
діалогу
Захід 1.2. Розви-
ток туризму
1495135
Інформація
відсутня
Польща
41 Створення ветеринарної школи
передових методів діагностики зі
спеціалізованими лабораторіями
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
1480459 666207 Польща

109. 108
www.dialog.lviv.ua
42 Музеї без барʼєрів – Коаліція поль-
ських і українських музеїв для про-
фесійного обслуговування неповно-
справних відвідувачів
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
187462
Інформація
відсутня
Польща
43 Транскордонний методичний центр Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
378714
Інформація
відсутня
Польща
44 Здоров’я є пріоритетом. Партнер-
ство медичних університетів Польщі
та України на користь підвищення
якості медичної опіки польсько-
українського прикордоння
Захід 3.1. По-
кращення
можливостей
транскордонного
співробітництва
на регіонально-
му та місцевому
рівні
685866 147324 Польща
45 Покращення стану навколишнього
середовища на польсько-україн-
ських прикордонних територіях че-
рез проведення термомодернізації
будинків соціальної сфери в Гміні
Соколув Подляскі та в місті Ново-
яворівськ
Захід 2.1. За-
хист довкілля на
прикордонних
територіях 758432 341275 Польща
Парасолькові проекти
46 Транскордонна співпраця для ре-
креаційного туризму польсько-укра-
їнського прикордоння
Захід 3.2. Ініці-
ативи місцевих
громад
643778 321890 Польща
47 Культура прикордоння - інтеграцій-
на платформа для місцевих громад
Єврорегіону «Буг»
Захід 3.2. Ініці-
ативи місцевих
громад
488244 80000 Польща
48 Транскордонний центр підтримки
ринку праці
Захід 3.2. Ініці-
ативи місцевих
громад
245450 50000 Польща
49 Промоція спільної культорно-істо-
ричної спадщини Польщі та України
– Фортеці Перемишль
Захід 3.2. Ініці-
ативи місцевих
громад
541772 280000 Польща
50 Спільна промоція туристичних
можливостей та культурно-історич-
ної спадщини Львівської області,
Підкарпатського і Люблінського
воєводств
Захід 3.2. Ініці-
ативи місцевих
громад 547329 342227 Україна
Разом 70405164 35412728

110. 109
Додатки
Додаток 17.
Співставлення
заходів Державної програми розвитку транскордонного
співробітництва на 2011—2015 роки
та заходів департаменту міжнародного співробітництва і туризму ЛОДА
Довідково. Заходи департаменту реалізуються в рамках регіональних програм:
•• Програма з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інте-
грації на 2012-2014 роки;
•• Програма розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2014-2017 роки.
Заходи Державної програми роз-
витку транскордонного співро-
бітництва на 2011—2015 роки
Заходи департаменту міжнародного
співробітництва та туризму ЛОДА
Підтверджую-
чий документ
Забезпечення розвитку рекреацій-
ної інфраструктури та організація
транскордонних туристичних
маршрутів. Стимулювання створен-
ня інформаційної інфраструктури
транскордонного туризму та забез-
печення її розвитку
•• Розвиток та вдосконалення туристич-
но-рекреаційної інфраструктури.
•• Формування та утвердження Львів-
щини як регіону туристично-рекреа-
ційного значення.
•• Створення сприятливих умов для
ефективного управління туристично-
рекреаційною галуззю області.
•• Підвищення професійного рівня пра-
цівників туристично-рекреаційної
сфери.
•• Створення безпечних умов для турис-
тів.
•• Міжнародне співробітництво та об-
мін досвідом в сфері туризму та ку-
рортів
Звіт про діяль-
ність департа-
менту у 2014
році
Забезпечення проведення Європей-
ських днів добросусідства
•• Проведення Дня Європи у Львові, Єв-
ропейських днів добросусідства
Забезпечення активізації співро-
бітництва у рамках наявних євро-
регіонів та діяльності міжурядових
комісій з питань транскордонного
співробітництва.
•• План заходів Обласної програми ТКС,
європейської інтеграції на 2012-2014
роки
Забезпечення постійного оновлення
та розширення інформаційної бази
веб-сторінок з питань транскордон-
ного співробітництва.
•• Веб-сайт департаменту
Підвищення кваліфікації посадових
осіб місцевих органів виконавчої
влади та органів місцевого самовря-
дування з питань транскордонного
співробітництва за рахунок коштів
міжнародної технічної допомоги та
інших джерел.
Не здійснюється Передбачено
Положенням
про департа-
мент

111. 110
www.dialog.lviv.ua
Запровадження системи моніторин-
гу ефективності програм прикор-
донного співробітництва в рамках
Європейського інструменту сусід-
ства та партнерства на 2007—2013
роки.
•• Веб-сайт департаменту Звіт про діяль-
ність департа-
менту у 2014
році
Проведення культурних та освітніх
заходів, що спрямовані на розвиток
транскордонного співробітництва.
•• Організація та проведення туристич-
но привабливих акцій та фестивалів,
туристичних заходів
Проведення на території Украї-
ни міжнародних спеціалізованих
семінарів, конференцій, виставок і
ярмарків із залученням іноземних
і вітчизняних організацій для ви-
вчення та популяризації новітніх
технологій надання туристичних
послуг, а також забезпечення участі
у відповідних заходах, що про-
водяться у прикордонних регіонах
інших держав.
•• Проведення щорічного Міжнародно-
го економічного форуму.
•• Участь у міжнародних та вітчизняних
туристичних заходах за межами об-
ласті
Забезпечення активізації співро-
бітництва між українськими та іно-
земними суб’єктами та учасниками
транскордонного співробітництва
шляхом проведення спеціалізо-
ваних інформаційних семінарів,
соціально-психологічних тренінгів
із використанням індивідуальних
методик з метою підвищення рівня
зайнятості та заохочення неза-
йнятих громадян до провадження
підприємницької діяльності.
Не здійснюється Передбачено
Положенням
про департа-
мент
Забезпечення фінансової участі
Української Сторони в реалізації
проектів транскордонного спів-
робітництва в рамках виконання
програм прикордонного співробіт-
ництва Європейського інструменту
сусідства та партнерства на 2007—
2013 роки.
•• Департамент є розпорядником ко-
штів щодо реалізації «Порядку спів-
фінансування проектів міжнародної
технічної допомоги з обласного бю-
джету»
Звіт про діяль-
ність департа-
менту у 2014
році

112. 111
Додатки
Додаток 18.
Список регіональних програм, які безпосередньо декларували
завдання і заходи, орієнтовані на розвиток ТКС
у Львівській області за 2013 рік
1. Регіональна програма з міжнародного і транскордонного співробітництва, євро-
пейської інтеграції на 2012–2014 роки.
2. Програма соціально-економічного розвитку Львівської області на 2013 рік.
3. Програма соціально-економічного розвитку м.Львів на 2013 рік.
4. Програма соціально-економічного розвитку Самбірського району на 2013 рік.
5. Програма соціально-економічного розвитку Старосамбірського району на 2013
рік.
6. Програма соціально-економічного розвитку Турківського району на 2013 рік.
7. Програма соціально-економічного розвитку Яворівського району на 2013 рік.
8. Програма розвитку освіти Львівщини на 2013 – 2016 роки.
9. Регіональна програма інноваційного розвитку Львівської області на 2013 - 2015
роки.
10. Обласна програма відзначення у Львівській області свят державного, регіональ-
ного, місцевого значення, пам'ятних дат та історичних подій.
11. Програма розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2014 - 2017 рік.
12. Комплексна муніципальна програма поводження з відходами побутового елек-
тронного та електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 роки.
13. Міська, загальноукраїнська та міжнародна програма промоції міста Львова.
14. Програма розвитку туристичної галузі міста Львова.

113. 112
www.dialog.lviv.ua
Додаток 19.
Витяги із Стратегії розвитку Львівської області на період
до 2020 року (проект) та Плану її реалізації на 2015-2017
роки (проект) в частині транскордонної співпраці
У Стратегії розвитку Львівської області визначено 5 стратегічних цілей:
•• Прискорення економічного зростання.
•• Розвиток сільських територій.
•• Розвиток туристичного і рекреаційного потенціалу.
•• Підвищення якості життя населення.
•• Поглиблення євроінтеграційних процесів.
Досягнення цих стратегічних цілей, можливе лише у довгостроковій перспективі,
тому План реалізації Стратегії, який розроблявся на середньостроковий термін у
рамках цих стратегічних цілей, визначив операційні цілі, досягнення яких набли-
жатиме вирішення стратегічних.
Виконання Плану реалізації Стратегії відбуватиметься на основі реалізації проек-
тів регіонального розвитку, проектні ідеї щодо яких є складовою частиною цього
плану.
План реалізації Стратегії складається із п’яти програм, в рамках яких будуть реалі-
зовуватись проекти регіонального розвитку протягом 2015-2017 років.
Програма 1 Програма 2 Програма 3 Програма 4 Програма 5
Прискорення
економічного
зростання
Розвиток сіль-
ських територій
Розвиток турис-
тичного і рекре-
аційного потен-
ціалу
Підвищення
якості життя на-
селення
Поглиблення єв-
роінтеграційних
процесів
Усі п’ять програм взаємно доповнюють одна одну та всі проекти регіонального роз-
витку, що мають бути реалізовані у рамках кожної з програм, посилюють один од-
ного.
Програма 5. Поглиблення євроінтеграційних процесів
Програма «Поглиблення євроінтеграційних процесів» скерована на реалізацію в се-
редньостроковій перспективі стратегічної цілі 5, яку складають дві операційні цілі:
ОЦ 5.1. «Розвиток транскордонної співпраці» та ОЦ 5.2. «Розвиток прикордонних
територій», і, відповідно, 6 завдань. Вибір цілей обґрунтований соціально-еконо-
мічним аналізом та аналізом SWOT.
Програма «Поглиблення євроінтеграційних процесів» є системним комплексом
проектів, скерованих на виконання завдань операційних цілей Стратегічної цілі 5.
Логіка її побудови ґрунтується на таких припущеннях та аналітичних висновках:
•• Європейська інтеграція Львівщини як найвищий стратегічний пріоритет, сфор-
мульований у стратегічному Баченні, отримує додаткові шанси через значний
транскордонний потенціал регіону.
•• Цей потенціал полягає у специфічних можливостях регіону бути учасником ви-
знаних в ЄС формах транскордонного співробітництва, зокрема, таких як євро-
регіони, а також брати учать у різноманітних спільних проектах соціально-еко-
номічного розвитку прикордонних територій Львівщини та Польщі, програмах
освітніх та культурних обмінів.
•• Додатково існує можливість просувати унікальні туристичні продукти, основані
на використанні історичних та архітектурних пам’яток регіону, зокрема, тих, що

114. 113
Додатки
занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
•• Ефективність транскордонної співпраці у значній мірі залежить від рівня роз-
витку прикордонної інфраструктури, зокрема міжнародних пунктів пропуску
(МПП).
•• Одним з пріоритетів регіональної влади у цьому напрямку є лобіювання виді-
лення коштів з державного бюджету на модернізацію МПП за європейськими
стандартами.
Основною метою Програми є використання транскордонного потенціалу регіо-
ну для підвищення рівня економічного і соціального розвитку прикордонних те-
риторій.
Програма «Поглиблення євроінтеграційних процесів» кореспондується з програма-
ми «Прискорення економічного зростання» (Програма 1), «Розвиток сільських те-
риторій» (Програма 2), «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу» (Про-
грама 3) та «Підвищення якості життя населення» (Програма 4).
Структура Програми
Програма складена групою регіональних експертів. В основу програми лягли про-
ектні ідеї, сформульовані групою під час робочого засідання, а також відібрані з тих
пропозицій, які надійшли в рамках мобілізації проектів.
Програма складається з двох взаємопов'язаних напрямів, які охоплюють 6 проектів.
Напрями включають в себе:
•• заходи на підтримку діяльності транскордонних об’єднань («Карпатського Євро-
регіону» та єврорегіону «Буг»);
•• заходи на підтримку транскордонних обмінів;
•• заходи на підтримку туризму у транскордонних регіонах;
•• заходи на розвиток прикордонної інфраструктури;
•• заходи на залучення коштів МТД.
Напрям 5.A: Розвиток транскордонної співпраці
•• Ефективність транскордонного співробітництва залежить від багатьох факто-
рів, основним з яких є інституційна спроможність міжнародних транскордон-
них об’єднань розробляти та впроваджувати транскордонні проекти. У числі та-
ких проектів можуть бути проекти соціально-економічного розвитку територій
транскордонних регіонів, програми освітніх обмінів, проекти розвитку тран-
скордонного туризму та ін.
Напрям 5.А. включає в себе 4 проекти, які повинні мати вплив у таких сферах:
•• забезпечення ефективної діяльності міжнародних транскордонних об’єднань
(«Карпатського Єврорегіону» та Єврорегіону «Буг»;
•• розробка та впровадження Програм транскордонних обмінів на рівні середніх
навчальних закладів прикордонних районів;
•• розвитоктранскордонного туризму на основі використання сакральних пам’яток
світової культурної спадщини ЮНЕСКО;
Напрям 5.В: Розвиток прикордонних територій
Напрям 5.В. включає в себе два проекти, які повинні мати вплив у таких сферах:
•• концептуальна розробка проектів модернізації інфраструктури існуючих та по-
тенційних міжнародних пунктів пропуску (МПП);
•• створення моделі залучення коштів міжнародної технічної допомоги (МТД) на
реалізацію проектів транскордонної співпраці.
Часові рамки і засоби реалізації
Програма «Поглиблення євроінтеграційних процесів» включає в себе два компо-
ненти, що реалізуються через два напрями, які складаються з 6 відповідних проек-
тів. Кожен з напрямів стосується окремого аспекту, який має значення для розвитку
транскордонного співробітництва та розвитку прикордонної інфраструктури. Про-

115. 114
www.dialog.lviv.ua
грама реалізовуватиметься упродовж 2015–2017 років. Впровадження проектів цієї
програми можливе через:
•• залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку,
•• внесення заходів до обласної програми соціально-економічного розвитку, галу-
зевих регіональних програм,
•• залучення фінансування від проектів та програм міжнародної технічної допо-
моги суб’єктами регіонального розвитку різних організаційно-правових форм.
Очікувані результати та показники
Успішна реалізація проектів Програми «Поглиблення євроінтеграційних процесів»,
має сприяти досягненню таких результатів:
•• спроможні міжнародні транскордонні об’єднання «Карпатський Єврорегіон» та
єврорегіон «Буг»;
•• реалізовані програми освітніх обмінів транскордонного регіону;
•• розроблені паспорти об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО;
•• розроблені транскордонні туристичні маршрути об’єктам сакральної архітекту-
ри списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО;
•• концептуальний дизайн модернізації діючих та потенційних МПП;
•• діюча модель залучення коштів МТД з частковим фінансуванням з обласного бю-
джету.
Показники:
•• кількістьреалізованихпроектівзаучастіміжнароднихтранскордоннихоб’єднань
«Карпатський Єврорегіон» та «Єврорегіон «Буг»;
•• кількість програм обмінів, кількість учасників;
•• реєстр паспортів об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО;
•• кількість розроблених туристичних маршрутів;
•• документація концептуального дизайну модернізації діючих та потенційних
МПП;
•• кількість проектів МТД, реалізованих за розробленою моделлю.
Припущення та ризики
Основним припущенням успішності реалізації Програми є наявність закладених
фінансових ресурсів, а також інституційної та людської спроможності суб’єктів ре-
алізації окремих проектів.
Для успішності реалізації цієї програми важливими є ресурси, що виділяються у
рамках державних програм, які реалізовуються через Міністерство інфраструктури
України.
Другою важливо умовою успішності виконання всього Плану є ефективна і дієва
Агенція регіонального розвитку, яка зможе координувати реалізацію проектів у
межах Плану реалізації Стратегії, сприяти залученню додаткових коштів і прове-
денню лобістської діяльності.
Третім базовим припущенням є спроможність регіональної влади об’єднати зусил-
ля всіх учасників Стратегії розвитку регіону (інститути державної та місцевої вла-
ди, бізнес, освітні та наукові установи, громадські організації, окремі особи) для
досягнення спільного результату.
І, нарешті, підвищення спроможності місцевого населення та установ і їх готовність
взяти участь та надати підтримку у реалізації програми є наступним важливим
припущенням, що допомагає максимально використати підприємницький потен-
ціал мешканців області.
Важливим позитивним моментом тут є безпосередній зв’язок Програми «Погли-
блення євроінтеграційних процесів» з іншими програмами Плану реалізації, і осо-
бливо - тісна кореляція з Програмою 2 «Розвиток сільських територій» та Програ-
мою 3 «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу».

116. 115
Додатки
Основні ризики, пов’язані з реалізацією програми, включають:
•• невиконання дохідної частини обласного бюджету, відсутність коштів у бюджеті
розвитку;
•• через відсутність фінансування не діє ДФРР;
•• низька спроможність потенційних виконавців проектів Програми;
•• пасивність «агентів регіонального розвитку», зокрема інституційних партнерів
проектів Програми;
•• низька мотивація мешканців до участі в реалізації проектів.
Рекомендації
•• Успіх реалізації та сталості результатів кожного проекту базується на розумному
врахуванні державних (регіональних) і приватних інтересів. Тому, де це можли-
во, необхідне поєднання державного і приватного фінансування на додаток до
коштів, що надходять від місцевих бюджетів та проектів і програм міжнародної
технічної допомоги. Для створення критичної маси зацікавлених сторін, що бе-
руть участь та підтримують реалізацію проектів, необхідною є участь підприєм-
ців, місцевих, районних і обласних органів влади, туристичних агенцій та фірм,
навчальних закладів, громадських організацій.
•• Участь проектів міжнародної технічної допомоги (зокрема, ЄС), має важливе
значення для надання фінансових ресурсів та технічної допомоги, забезпечення
управлінського потенціалу і технічних навичок для реалізації Програми.
•• Досвід інших регіонів і країн, може прискорити реалізацію проектів і сприяти
отриманню максимальної віддачі. Є кілька типових проектів, які, як правило,
реалізуються в інших місцях і які мають позитивні результати, наприклад, євро-
регіони.
•• Поглиблення євроінтеграційних процесів тісно пов’язане з загальним станом
розвитку Львівщини, а також якістю людського капіталу (Програма 4). Додаткову
підтримку окремі території зможуть отримати завдяки Програмі 3. Тому, де це
можливо, проекти з Програми 5 «Поглиблення євроінтеграційних процесів» по-
винні здійснюватися в тісній координації з заходами в програмах 3 та 4.
Відповідно до Стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року, певні
заходи можуть бути враховані в наступний період планування після реалізації цьо-
го Плану:
•• розробка та впровадження проектів соціально-економічного розвитку транскор-
донних територій;
•• розширення сфер програм транскордонних обмінів;
•• впровадження інвестиційних проектів у прикордонну інфраструктуру;
•• розробка нових туристичних маршрутів у транскордонних регіонах;
•• покращення стану туристичної та інженерної інфраструктури на туристично
привабливих транскордонних територіях.

117. 116
www.dialog.lviv.ua
Додаток 20.
ПРОТОКОЛ
засідання Комісії з питань транскордонного
співробітництва українсько-польської Міжурядової Координації Ради
з питань міжрегіонального співробітництва
(м. Львів, 23 березня 2015 року)
23 березня 2015 року в м. Львів відбулося засідання Комісії з питань транскордонно-
го співробітництва українсько-польської Міжурядової координаційної ради з пи-
тань міжрегіонального співробітництва.
Українську делегацію очолював Олег Синютка – голова Львівської обласної держав-
ної адміністрації, польську – Малгожата Хомич-Шмігєльська, воєвода Підкарпат-
ський.
Склади делегацій містяться у додатку до протоколу.
На засідання Комісії було винесено такі питання:
•• Розширення смуги місцевого прикордонного руху на українсько-польському
кордоні з 30-ти до 50-ти кілометрів з метою поглиблення транскордонної співп-
раці та розвитку прикордонної торгівлі і туризму.
•• Реалізація проекту «Університет транскордонного співробітництва».
•• Налагодження співпраці між транскордонними регіонами в рамках нового пе-
ріоду Програми транскордонного співробітництва «Україна – Польща – Білорусь
2014-2020».
•• Різне.
Під час засідання Комісії обговорено та прийнято такі рішення:
- Комісія наголосила на необхідності звернення Міжурядової координаційної ради
з питань міжрегіонального співробітництва до центральних органів виконавчої
влади щодо розробки нової програми з облаштування та реконструкції державного
кордону на період 2015-2020 рр.
- Комісія звернула увагу на першочергову необхідність розбудови дорожньої інфра-
структури в існуючих пунктах пропуску та проектованих МПП (Угринів-Долгобичів,
Грушів-Будомєж, Смільниця-Кросцєнко, Нижанковичі-Мальховичі), у тому числі за
рахунок залучення коштів пов’язаного кредиту РП для України.
•• Комісія наголосила на важливості відкриття туристичних пішо-велосипедних
переходів у місцях існуючих і проектованих міжнародних пунктів пропуску.
•• Українська сторона проінформувала, що буде докладено всіх зусиль для завер-
шення будівництва до серпня 2015 року дорожньої розв’язки в МПП «Краківець-
Корчова» для розділення легкового і вантажного транспорту.
•• Українська сторона запропонувала створення концепції відкриття нових між-
народних пунктів пропуску для автомобільного сполучення «Белз – Будинін»,
«Боберка – Смольник», «Мшанець – Бистре», «Адамчуки-Збереже», «Кречів-Кри-
лів», «Амбуків-Грудек», розбудови дорожньої інфраструктури в існуючих пунктах
пропуску, а також відкриття туристичних пішо-велосипедних переходів у місцях
існуючих і проектованих міжнародних пунктів пропуску «Ягодин-Дорогуськ»,
«Лубня-Волосате» («Лубня-Волосате» з інфраструктурою на українській стороні),
«Угнів-Диніска».
•• Комісія наголосила на необхідності реалізації проекту «Відновлення існуючої за-
лізничної колії Варшава – Люблін – Замосць – Львів» та відзначила важливість
цього проекту для прикордонних регіонів, а також розвитку співпраці між Укра-
їною та Польщею.

118. 117
Додатки
•• Комісія підкреслила важливість будівництва концесійної автостради Краківець-
Львів, що сприятиме включенню транспортної мережі України до європейських
транспортних коридорів.
•• Комісія підкреслила актуальність розширення смуги місцевого прикордонного
руху на українсько-польському кордоні з 30-ти до 50-ти кілометрів з метою по-
глиблення транскордонної співпраці та розвитку прикордонної торгівлі і туриз-
му.
•• Комісія підтримує ініціативу реалізації проекту «Університет транскордонного
співробітництва», який було започатковано з метою розв’язання практичних пи-
тань у сфері євроінтеграції, зокрема, з питань адміністративно-територіальної
реформи, системи управління та розвитку міст і території, галузевого розвитку,
роботи з інституціями ЄС, співпраці органів влади і громадського сектору у сфе-
рах економіки, культури і туризму, освіти і науки, екології та рекреації, охорони
здоров’я та соціального захисту, збереження історико-архітектурної спадщини
шляхом передачі досвіду органів місцевої і регіональної влади, громадських,
наукових, релігійних спільнот Республіки Польща у задекларованих сферах. Ко-
місія звертається до лідерів польських самоврядних громад регіонів-партнерів
щодо активної участі в цьому проекті.
•• Комісія підкреслила, що Програма транскордонного співробітництва «Польща -
Білорусь - Україна 2014-2020 рр.» має важливе значення для інтеграції України
до ЄС.
•• Комісія наголосила на необхідності налагодження співпраці між прикордонними
регіонами в рамках нового періоду Програми транскордонного співробітництва
«Україна – Польща - Білорусь 2014-2020» з метою синхронізації проектних ініці-
атив та сприяння пошуку партнерів для проектів. З цією метою комісія пропонує
створити координаційні групи на рівні регіональних органів влади.
•• Комісія визнала обґрунтованість опрацювання майбутніх документів щодо
транскордонної співпраці з врахуванням стратегій розвитку окремих регіонів.
•• Комісія наголосила на необхідності продовження реалізації заходів спрямованих
на розвиток транскордонних кластерів як ефективного інструменту економічної
транскордонної співпраці між Україною та Польщею.
Прикінцеві положення:
Сторони домовились, що наступне засідання Комісії відбудеться в ІІ півріччі 2015
року на території Польщі.
Співголови високо оцінили рівень підготовки і організації засідання.
Вчинено 23 березня 2015 р. в м. Львів, Україна у двох примірниках, українською та
польською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
Олег Синютка
Голова Львівської обласної державної адмі-
ністрації
Малгожата Хомич-Шмігєльська
Воєвода Підкарпатський

119. 118
www.dialog.lviv.ua
Перелік
використаних
джерел*
1. Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Волинської облас-
ті, Львівської області та Брестської області на 2014-2020 роки.
2. Програма Польща–Білорусь–Україна 2007-2013 рр.
3. Дослідження групи незалежних експертів, http://www.civicua.org/news/view.html?q=1508365.
4. Закон України «Про транскордонне співробітництво» від 24.06.2004 року (із змінами, вне-
сеними згідно із Законом «Про внесення змін до Закону України «Про транскордонне співро-
бітництво» від 21.01.2010 року).
5. Перелік проектів Програм міжнародної технічної допомоги, які пройшли державну реє-
страцію у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.
6. Програма розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки.
7. Закон Республіки Польща «Про принципи приєднання одиниць територіального самовряду-
вання до локальних та регіональних міжнародних спільнот» (2000 р.).
8. Закон Республіки Польща «Про самоврядування воєводства» (1998 р.).
9. Закон Республіки Польща «Про об’єднання» (1989 р. із змінами від 29.06.03, 01.05.04, 28.07.07
рр.).
10. Європейський інструмент сусідства 2014-2020.
11. Угода про асоціацію (політична та економічна частини) між Україною та Європейським
Союзом.
12. Міжурядова угода України та Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво.
13. Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 рр.
14. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року.
15. Перелік документів про співпрацю Львівської області з регіонами та установами інозем-
них держав.
16. Перелік документів про міжнародну співпрацю/ТКС у Львівській області.
17. Програма розвитку освіти Львівщини на 2013 – 2016 рр.
18. Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року.
19. Стратегія розвитку Підкарпатського воєводства до 2020 року.
20. Стратегія розвитку Люблінського воєводства до 2020 року (з прогнозом до 2030 року).
21. План реалізації Стратегії розвитку Львівської області на період 2015 – 2017 рр.
22. Науковий інформаційно-статистичний транскордонний кластер «Інфостат Україна –
Польща».
23. Порядок співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету.
24. Аналітичний звіт за 2014 рік.
25. Про реалізацію у Львівській області проектів міжнародної технічної допомоги із залучен-
ням співфінансування з коштів обласного бюджету.
26. Положення про діяльність департаменту міжнародного співробітництва та туризму
ЛОДА.
27. Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на період 2011–2015 рр.
28. Регіональна програма з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської
інтеграції на 2012–2014 роки.
29. Програма розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2014-2017 роки.
30. Програма з організації зовнішніх зв’язків Львівської міської ради у 2014 році.
31. Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова.
32. Програма організації підтримки і реалізації стратегічних ініціатив та підготовки про-
ектів розвитку міста Львова на 2014-2016 роки.
33. Програма з проведення бюджетного моніторингу та вдосконалення показників оцінювання
ефективності використання бюджетних коштів.

120. 119
34. Комплексна муніципальна програма поводження з відходами побутового електронного та
електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 рр.
35. Методичні рекомендації щодо використання інформаційних технологій для підтримки
проектів транскордонного співробітництва.
36. Науковий інформаційно-статистичний транскордонний кластер «Інфостат Україна –
Польща».
37. Регіональна програма з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської
інтеграції на 2015 – 2018 рр.
38. Аналіз ресурсів міжнародної технічної допомоги, придатних для українських бенефіціарів.
* Всі перелічені вище документи наявні у відкритому доступі в мережі Інтернет.

121. ПОЛІТИКА
ТРАНСКОРДОННОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ
Літературний редактор:
Любов Горбацьо
Верстка:
Ольга Чернікова
Підписано до друку 07.04.2015 р.
Здано в друк 10.04.2015 р.
Формат 60 х 84/8 , тираж 200 примірників.
Замовник: ГО «Європейський діалог»
Віддруковано: СПД ФО «Мовлаєва Ю.В.»
м. Львів, вул. Олени Степанівни, 7/19
тел.: +38 (032) 233 67 40