Uploaded bytdsv
PDF, PPTX4,118 views

Технології вирощування сої

Технології вирощування сої сортів селекції "Соєвий вік"

Embed presentation

Download as PDF, PPTX
WWW.TD-SV.COM www.td-sv.com
Місія нашої компанії – це впровадження ефективних методів вирощування сої, які полягають у наданні комплексу сучасних знань, досвіду та технологій вирощування, який в поєднанні з якісним високопродуктивним насінням сої селекції “Соєвий вік” забезпечить збагачення кожного окремого сільгоспвиробника, кожного посіву, родючості землі нашої країни та агробізнесу в цілому! НАША МІСІЯ WWW.TD-SV.COM
Соя (лат. Glycine) — рід рослин сімейства Бобові. Батьківщиною сої є Східна Азія. WWW.TD-SV.COM • Соя - єдина культура, яка за 90-100 днів формує два врожаї цінних органічних сполук: у зерні - білків 36-42% та жирів 18-22%, а також практично всі фітоорганічні речовини, які є в рослинному світі, змінює та покращує структуру ґрунту, а пожнивні рештки, що залишаються після сої, прирівнюються до внесення 10-15 тонн органічних добрив. Формує у ґрунті біологічний азот - 100-180 кг/га під наступні культури. • Для вирощування сої підходять різноманітні види ґрунтів. Вона може рости на чорноземних, каштанових, дерново-підзолистих, бурих лісних, на супісках та суглинках, а при достатній кількості поживних речовин - піщаних ґрунтах. • Непридатні для неї солонці та солончаки, заболочені і кислі ґрунти з рН нижче п’яти, а також піщані і гравійні ґрунти. Оптимальна кислотність для сої – 6,5-7,0 рН, допустима – від 5,5 до 8,5 рН. На ґрунтах з рН вище 9,6 або нижче 3,9 соя не росте. • Соя створює сприятливі умови для наступних культур, забезпечуючи їх поживними речовинами. Введення сої у сівозміну дозволяє наситити її цінною бобовою культурою, наблизитися до природного сполучення бобових та злакових компонентів. Сою можна вирощувати як у ланці сівозміни, так і в монокультурі. • Найкращі попередники: зернові, кукурудза, цукрові буряки, картопля, багаторічні злакові трави. • Посередні попередники: інші зернобобові культури та багаторічні бобові трави, соняшник, ріпак, тому що потребують більших витрат при вирощуванні сої у зв’язку з використанням додаткових засобів захисту рослин.
ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ WWW.TD-SV.COM Пропонуємо декілька технологій вирощування: Класична – з оборотом пласта ґрунту на глибину 23-28 см, з подальшою підготовкою грунту під посів. Мінімальна – з обробітком ґрунту дисковими знаряддями на глибину 10-12 см, з передпосівним обробітком. Нульова – без обробітку ґрунту, з внесенням добрив при посіві. Органічна – з оборотом пласта ґрунту на глибину 23-28 см, з подальшою підготовкою грунту під посів, використовуючи дозволені для органічного землеробства засоби захисту та добрива.
Підготовка ґрунту Поверхня поля має бути вирівняною, без грудок та гребенів. Сорти сої селекції ПП НСНФ «Соєвий вік» мають високе прикріплення нижніх бобів, що мінімізує втрати при збиранні. WWW.TD-SV.COM Класична Мінімальна Нульова Органічна Проведення одного-двох лущень на глибину 8–10 см, внесення добрив, оранка на глибину 22–25 см після зернових попередників та на глибину 25–30 см – після кукурудзи. Ранній весняний обробіток починають з боронування важкими і середніми боронами, а також шлейфами, райборонками, шлейфборонами при настанні фізіологічної стиглості ґрунту. Боронують впоперек або під кутом до напрямку оранки в 1–2 сліди. Передпосівний обробіток повинен бути мінімальним і в той же час забезпечувати знищення паростків та сходів бур’янів, збереження вологи, додаткове вирів- нювання поля. На чистих, вирівняних з осені полях після ранньовесняного боронування до посіву ґрунт не обробляють. На невирівняних з осені, засмічених зимуючими бур’янами чи падалицею озимих полях та при тривалій холодній весні необхідно проводити культивацію на глибину 6–8 см з наступним прикочуванням. Передпосівну культивацію проводять суцільними культиваторами з плоско- різними лапами, в залежності від глибини посіву насіння, в агрегаті з боронами, шлейф-боронами або комбінованими агрегатами. Культивацію проводять впоперек або під кутом до напрямку попереднього обробітку. Основний обробіток ґрунту полягає у дискуванні на глибину 8-15 см, для заробку пожнивних рештків. Перед дискуванням вносять добрива. Передпосівну культивацію проводять в залежності від строків посіву сої суцільними культиваторами з плоскорізними лапами в залежності від глибини посіву в агрегаті з боронами, шлейф-боронами або комбінованими агрегатами. Культивацію проводять впоперек або під кутом до напрямку попереднього обробітку. Ми рекомендуємо на дуже засмічених полях проводити обробіток гербіцидом суцільної дії Раундап в кількості 3-5 л/га за 7-10 днів до посіву. Якщо невелика кількість бур’янів - вносять Раундап до посіву 2-3 л/га. Якщо бур’яни повністю не були знищені – за 2-3 дні до сходів вносять 2,5 л/га Раундап з ґрунтовим гербіцидом. Сою висівають в необроблений ґрунт, у якому є пожнивні рештки, застосовують дискові сошники з розрізом ґрунту та долотовидні сошники. Поля обробляють гербі- цидом суцільної дії Раундап у фазі добре розвиненої розетки осоту, а злакових - при висоті 15-20 см за 3-4 дні до посіву сої. Пізніше застосовують страхові гербіциди. Основний і перед- посівний обробіток ґрунту такий самий, як і при класичній, без застосування хімічного захисту та мінеральних добрив з викори-станням пружин-них борон та між-рядних культи- вацій.
Грунтові гербіциди Застосовуються для класичної та мінімальної технологій WWW.TD-SV.COM На 30–40 днів відстрочити появу бур’янів можна шляхом внесення ґрунтових гербіцидів. Для їх успішної дії ґрунт повинен бути дрібногрудкової структури, а у верхньому шарі обов’язково повинна бути волога. Їх вносять під вологозарядний полив. Ґрунтові гербіциди вносять, як правило, разом з передпосівною культивацією. На посівах сої ефективними є засоби на основі таких діючих речовин: - S-метолахлору - Ацетохлору - Метрибузину - Металіну - Диметенаміду П - - Пендиметаліну - Трифлураліну - Прометріну - Імазетапіру - Імазамоксу- Ці гербіциди можна вносити також після посіву культури до появи її сходів із заробкою в ґрунт боронами на глибину не менше 3 см. Застосовуючи ґрунтові гербіциди на основі діючої речовини ацетохлор, слід враховувати, що при внесенні їх під передпосівну культивацію можна майже повністю знищити бульбочкові бактерії, тому краще їх вносити тільки після посіву під боронування. Слід також мати на увазі, що внесення ґрунтового гербіциду з його заробкою в ґрунт після застосування гербіциду суцільної дії може знизити ефективність дії останнього. Адже процес засвоєння гліфосату (діючої речовини гербіцидів суцільної дії) у рослин з довгим кореневищем продовжується до двох-трьох тижнів, а втручання ґрунтообробного знаряддя може зупинити ріст бур’яну, через що непошкоджена гліфосатом його частина відростає знову. Слід враховувати і те, що рештки, які залишаються після попередника кукурудзи, ускладнюють застосування ґрунтових гербіцидів. Для них потрібно, щоб структура ґрунту була дрібногрудковою, а рештки кукурудзи не дозволяють цього досягнути. В регіонах з великою кількістю опадів відбувається промивання ґрунтових гербіцидів, а тому тривалість їх дії зменшується. В такому випадку посіви більше потребують обробітку післясходовими або страховими гербіцидами. Внесення гербіцидів забороняється без застосування засобів індивідуального хімічного захисту! Застосовуються гербіциди, дозволені для використання.
Внесення мінеральних добрив WWW.TD-SV.COM Для формування одного центнера насіння сої необхідно: 7,5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 3,5 кг калію, 1,0 кг магнію, 2,0 кг кальцію, 0,4 кг сірки Культура добре використовує післядію мінеральних та органічних добрив, у симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот з повітря, засвоює важкодоступні форми фосфору з ґрунту. Тому дозування та співвідношення добрив визначають на основі аналізу ґрунту, виходячи з присутності у ньому поживних речовин на конкретному полі і запланованого врожаю. Забезпечення ґрунту елементами живлення залежить також від сівозміни, характерної для даного поля. Слід враховувати й те, який врожай сформував попередник: якщо він був високим, то і добрив слід вносити більше. За функціональними ознаками життєвий цикл сої можна розділити на три періоди, кожен із яких має свою специфіку живлення. Протягом вегетації соя використовує елементи живлення нерівномірно: під час цвітіння, формування бобів і початку наливу зерна - 57,9–59,7% азоту, 59,4-64,7% фосфору і 66-70% калію; від початку наливу зерна до кінця дозрівання- 33,7-36,3% азоту, 30,6-36,0 % фосфору і 18,9-26,4% калію; При органічній технології мінеральні макро- та мікродобрива не застосовують!
Внесення мінеральних добрив WWW.TD-SV.COM В азотному живленні критичний період для сої – другий-третій тиждень після цвітіння; у фосфорному – перший місяць її життя. При нестачі фосфору може відбуватись таке явище як абортивність насіння, опадання бобів. Соя добре використовує післядію мінеральних та органічних добрив, у симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот (60-70 % від потреби). Дози та співвідношення добрив розраховуються, виходячи з наявності поживних речовин у ґрунті і запланованого врожаю. Фосфорно-калійні добрива краще вносити під основний обробіток ґрунту. Стартові дози добрив вносять під культивацію перед посівом або окремо від насіння – при посіві. Середні норми витрат поживних речовин мінеральних добрив (кг діючої речовини) на утворення одиниці продукції сої (на 1 т зерна): N-64, Р2О5-78, К2О-15. Метод розрахунку норм добрив: Д=У*Н*Кп/С Д – річна норма добрив ц/га, фізичної маси; У – запланований урожай, т/га; Н – норма використання діючої речовини з мінеральних добрив на 1 т продукції, кг; Кп – похибковий коефіцієнт на забезпечення ґрунту азотом, фосфором, калієм; С – вміст діючої речовини у мінеральному добриві, %.
Потреба сої в мікроелементах WWW.TD-SV.COM Фізіологічна роль Симптоми дефіциту Причини появи Mg магній Входить до складу хлорофілу, впливає на засвоєння вуглекислого газу (СО2), на фосфатний та азотний обмін. Покращує процеси дихання, синтез білків, споживання води та укорінення культури. Спостерігається міжжилковий хлороз старих листків. Листки набувають коричневих некротичних пошкоджень. Знижується врожайність культури. Піщані ґрунти. Кислі ґрунти. Високий вміст калію в ґрунті. Холодна та волога погода. Mn марганець Активізує ферментативні процеси. Приймає участь у відновленні нітратів, у процесі фотосинтезу та синтезу білків. Спостерігається плямистий міжжилковий хлороз молодих листків, з’являються коричневі некротичні пошкодження, опадають молоді листки. В результаті отримуємо низьку врожайність. Поля, де мало промислових викидів сірки. Піщані ґрунти. Погано структуровані ґрунти. Високий рН. Вапнування. Холодна та волога погода. Дуже кислі ґрунти, з яких рухливий марганець був вимитий дощем. B бор Забезпечує зростання меристемних тканин, регулює синтез вуглеводів, нуклеїнової кислоти, забезпечує розділення клітин, проростання пилку та запліднення квіток. Спостерігається міжжилковий хлороз та некроз молодих листків, деформація молодих листків, скорочення міжвузля, відмирання бруньок, розтріскування та загнивання стебла та стручків, низьке запліднення та формування насіння. Піщані ґрунти. Високий вміст азоту або кальцію. Холодна та волога погода. Сухий період під час вегетації культури. Дефіцит мікроелементів усувають шляхом внесення комплексних мікродобрив, рекомендованих для сої.
Потреба сої в мікроелементах WWW.TD-SV.COM Фізіологічна роль Симптоми дефіциту Причини появи Zn цинк Забезпечує функціонування багатьох ферментних систем; приймає участь у синтезі нуклеїнової кислоти та в метаболізмі гормону ауксину. Спостерігається хлороз молодих листків, жовта плямистість та бронзовий некроз старих листків. Рослини стають низькорослими. Отримуємо неоднорідну та низьку врожайність. Ґрунти з високим вмістом органічної речовини (гумусу, торфо-ґрунтових сумішей). Високий рН. Високий вміст сполук фосфору в ґрунті та застосування високих доз фосфорних добрив. Холодна та волога погода. Mo молібден Приймає участь в обмінах сполук азоту, фосфору та заліза, підсилює синтез хлорофілу. Входить до складу ферменту нітрогеназу, який сприяє біологічній фіксації азоту атмосфери. Рослини відстають в рості. Проявляється пожовтіння старих листків. При гострому дефіциті опадає листя. Рослини набувають багряного кольору через накопичення пігменту антоціану. Кислі ґрунти (рНн2о) нижче 5,5, низький вміст органічної речовини (гумусу) в ґрунті. Fe залізо Утворення хлорофілу, фотосинтез, синтез білків. Проявляється: хлороз молодих листків, некротичні пошкодження жилок, черешків та листових пластинок молодих листків. Знижується врожайність культури. Високий рН ґрунту, в якому вміст рухливого заліза є низьким. Кислі ґрунти, що мають високий вміст рухливого марганцю, цинку, міді або нікелю, які знижують доступ до культур заліза. Дефіцит мікроелементів усувають шляхом внесення комплексних мікродобрив, рекомендованих для сої.
Предпосівна обробка насіння WWW.TD-SV.COM Найбільший ефект досягається при обробці насіння інокулянтом напіввологим способом в день посіву на критих майданчиках, в коморах або в затінку, куди не досягають прямі сонячні промені, а також в сівалках. На сьогодні широко розповсюджено використання сипучих інокулянтів та обробка ними насіння безпосередньо в сівалці без приготування робочого розчину (додавання вологи). В основному, норма бактеріальних препаратів складає 120 – 250 гр. (мл) + 500-800 мл води на гектар. Більш детальну інформацію щодо використання інокулянтів надають виробники в своїх рекомендаціях по їх використанню.
СІВБА WWW.TD-SV.COM При вирощуванні сої по органічній технології застосовуються широкорядні сівалки для забезпечення можливості проведення в подальшому міжрядних обробітків. Насіння сої потребує значної кількості води для проростання. Для набухання та нормального проростання насіння потрібно 130-160% води від його маси. Сою краще сіяти при прогріванні верхнього посівного шару грунту до температури 7-8 °C при наступній тенденції підвищення температури. Починають сіяти з найбільш пізньостиглих сортів та закінчують ранньостиглими. При виборі строку сівби беруть до уваги наявність вологи в посівному шарі ґрунту в залежності від зони вирощування. Зазвичай це третя декада квітня – перша та друга декада травня. При більш ранніх строках подовжується період проростання насіння, проростки більш довгий період зазнають інфекційного впливу збудників кореневих хвороб (Rhizoctonia Diaporthe spp. та ін.), крім того підвищується вірогідність засмічення посіву бур’янами. Рекомендована ширина міжряддя складає: • для найбільш скоростиглих сортів 15–45 см; • для средньостиглих – 15-70 см. Норма залежить від сортотипу та способів боротьби з бур’янами, а також способу посіву. Зі зменшенням ширини міжрядь збільшується норма висіву на 10-20%.
СІВБА WWW.TD-SV.COM При ширині міжряддя 15 см один квадратний метр складає 666 см рядка, при 30 см – 333 см, 45 см – 222 см, 60 см – 167 см, 70 см – 143 см. На кращих ґрунтах вибирають меншу норму, на легких – більшу. Якщо боротьбу з бур’янами проводять механізованим способом (післясходове боронування, міжрядний обробіток), то норму висіву збільшують на 10–15%. Назва сорту Ширина міжряддя, см Норма висіву, тис. схожих насінин/га Аннушка 15-45 700-900 Білявка 15-45 700-950 Анастасія 15-45 700-800 Альянс 30-45 700-850 Сандра 30-45 550-650 Мавка 30-45 550-650 Срібна Рута 30-45 550-650 Атланта 45 600-750 Антошка 45 500-550 Смуглянка 45 500-550
СІВБА WWW.TD-SV.COM Насіння висівається протравленим та інокульованим бульбочковими бактеріями. Як правило, його протравлюють до посіву, а інокулюють – під час посіву. Тільки протравлення фунгіцидом на основі діючої речовини беномілу можна поєднувати з інокуляцією в день посіву. Методика розрахунку норми висіву насіння Нв = Г * М / П; П = С * Ч/100 Нв - норма висіву насіння, кг/га; Г - густота стояння рослин, млн.шт./га; М - маса 1000 насінин, г; П - посівна придатність насіння, %; С – схожість насіння, %; Ч – чистота насіння, %. Для сівби можна використовувати сівалки, які забезпечують відповідну норму висіву (ширина міжряддя 15-45 см для ультраскоростиглих сортів та ранньостиглих сортів, 15-70 см – для середньостиглих високорослих сортів, норма висіву для сої – 100 – 180 кг/га). Глибина заробки насіння 3-4 см в вологий грунт, при пересиханні верхнього посівного шару ґрунту її збільшують до 5-6 см. При недостатньому зволоженні ґрунту після посіву обов’язковим технологічним заходом є прикочування поля.
Змішаний посів сої з кукурудзою на силос WWW.TD-SV.COM Найбільш підходящим компонентом для змішаних посівів з кукурудзою є соя. Силос з кукурузно-соєвої суміші, порівняно з силосом кукурудзи, має меншу кислотність, кращий вітамінний склад, більший вміст білка, каротину та незамінних амінокислот. У сухій речовині силосу змішаних посівів кукурудзи з соєю сума 10 незамінних амінокислот більша на 20-27% ніж в силосі чистої кукурудзи. Вміст протеїну в сухій речовині силосу кукурудзи з соєю – 12,2- 12,9%. За поживністю 100 кг сухої речовини силосу змішаних посівів сої з кукурудзою прирівнюється до 88,4 кормових одиниць. Згодовування комбінованого силосу із змішаних посівів кукурудзи з соєю великій рогатій худобі забезпечує краще поїдання корму, підвищення добового надою молока від корови та добового приросту маси на відгодівлі бичків. Принцип підбору сортів та гібридів кукурудзи для змішаних посівів Для вирощування на корм рекомендується висівати 2-3 різні по скоростиглості гібриди кукурудзи та сорту сої, які забезпечать можливість збирати їх в оптимальні строки, заготовлювати якісний корм та скоротити втрати поживних речовин. Важливо для змішаних посівів використовувати високорослі сорти сої, ранньостиглі гібриди кукурудзи висівати з ранньо- та середньостиглими сортами сої, середньостиглі гібриди кукурудзи – з середньостиглими сортами сої. Вибирають гібриди кукурудзи та сорти сої з таким вегетаційним періодом, щоб на момент збирання на силос кукурудза мала молочно-воскову – воскову стиглість, а соя – налив бобів. Використовують ґрунтові гербіциди на основі діючих речовин ацетохлору та прометрину.
Змішаний посів сої з кукурудзою на силос WWW.TD-SV.COM Строки посіву Строки посіву рекомендовані в залежності від регіону вирощування. Добрива під змішані посіви кукурудзи з соєю вносять з розрахунку, як під чистий посів кукурудзи, і додаткову кількість – на відповідну густоту рослин сої. Оптимальна густота рослин сої та кукурудзи на силос залежить від грунтово-кліматичних умов: 65-75 тис./га рослин кукурудзи та 80-100 тис./га рослин сої при розміщенні сої в міжряддях кукурудзи. У фазі кукурудзи двох-трьох справжніх листків, а сої – одного-трьох трійчастих листків використовують гербіцид на основі діючої речовини тифенсульфурон-метил. Строки збирання на силос Кращим строком збору змішаного посіву кукурудзи з соєю на силос є кінець молочно-воскової – воскової стиглості зерна кукурудзи. В цей період накопичення поживних речовин в рослинах досягає максимуму, а силос має найвищу поживність та найкраще співвідношення органічних кислот, найбільшу кількість сухих та поживних речовин. Застосовуються гербіциди, дозволені для використання при органічному вирощуванні.
Механічні методи боротьби з бур’янами WWW.TD-SV.COM Класична, мінімальна та органічна технології При догляді за посівами поряд з хімічним захистом технологія передбачає систему агротехнічних засобів боротьби з бур’янами. Боронувати посіви сої можна через 3-4 дні після посіву, коли її насіння лише наклюнеться, а бур’яни знаходяться в фазі «білої ниточки». Соя легко переносить боронування, тільки фаза вигнутого коліна, яка наступає за 2-3 дні до появи сходів, являється критичною для боронування. На посівах сої, в залежності від засмічення, проводять також 1-2 післясходових боронування, причому в той час, коли рослина добре укорінилась та досягла висоти 10-12 см. Перше боронування проводять, коли соя досягла фази першого трійчастого листка, друге – до третього трійчастого листка. Виконувати цей агроприйом краще в другій половині дня (тоді рослини менше травмуються) повздовж або по діагоналі до напрямку рядків. Досходове боронування знижує засміченість на 40- 50%, післясходове – на 50-60%, а досходове + післясходове – на 65-75%. При боронуванні до сходів швидкість руху агрегату не повинна перевищувати 6 км/год., по сходах – 5 км/год. Пізніше може бути необхідним проведення однієї-двох міжрядних культивацій. Дуже засмічені площі прополюють в рядках вручну. При широкорядному посіві сої строки проведення міжрядних обробок та їх кількість залежать від появи бур’янів. За вегетацію зазвичай проводять 2-4 міжрядні обробітки, останній – не пізніше фази бутонізації.
Хімічні методи боротьби з бур’янами WWW.TD-SV.COM Перші тижні своєї вегетації соя росте відносно повільно і бур’яни успішно конкурують з нею за споживання вологи, поживних речовин, використання світла. Розвиток рослин сої характерний тим, що спочатку, після появи першого трійчастого листка, проходить активне формування кореневої системи. Поки вона не сформується до необхідного рівня, наземна маса рослини розвивається повільно. В цей період соя особливо вразлива до небезпеки зі сторони бур’янів. Спочатку на її посівах розвиваються їх злакові види, а потім дводольні. Проти дводольних бур’янів посіви обробляються гербіцидами, коли соя має 1-3 трійчастих листка, а проти злакових – незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази 5-7 листків, тобто до початку цвітіння. Проти злакових бур’янів застосовують дозволені препарати на основі таких діючих речовин: - Квизалофоп-п-этил - Клетодим - Флуазифоп-п-бутил - Квизалофоп-Р-тефурил - Пропахизафоп - Сетоксидим - Імазетапір - Імазамокс - Імазетапір+хлоримурон-этил
Хімічні методи боротьби з бур’янами WWW.TD-SV.COM Проти дводольних: Бентазон - Тифенсульфурон-метил - Імазетапір - Імазамокс - Імазетапір + хлоримурон-этил Якщо в посіві є і дводольні, і злакові бур’яни, то необхідно застосовувати бакові суміші, підібравши гербіциди під той спектр бур’янів, котрий присутній на конкретному полі з урахуванням фази розвитку сої. Але потрібно пам’ятати, що застосування гербіцидів в бакових сумішах може пригнічувати рослини сої. Щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки. Після появи третього трійчастого листка застосування гербіцидів проти дводольних бур’янів уже не рекомендовано, але боротися проти цієї групи можна міжрядним механічним обробітком. Гербіциди на основі діючих речовин імазетапіру та імазамоксу застосовують як проти злакових, так і проти дводольних бур’янів. Їх вносять до сходів і по сходах сої у фазі до 2-3 справжніх листків, але не частіше одного разу в три роки (на одному полі). В перший рік після застосування гербіциду на основі діючої речовини імазетапіру не рекомендується сіяти злакові культури. Також ці гербіциди мають обмеження у відношенні до тих препаратів, які можуть застосовуватись на цих полях потім. Існують також застереження щодо застосування гербіцидів на основі діючої речовини тифенсульфурон- метилу. Навіть в малих дозах вони можуть до двох тижнів пригальмовувати зростання та розвиток сої, продовжувати строк її вегетації. А максимально дозволена доза, та ще й в баковій суміші з протизлаковим гербіцидом, може нанести рослинам сої значних збитків. Періодичність застосування страхових гербіцидів визначається погодними умовами: якщо після їх внесення протягом двох-трьох днів пішов дощ, потеплішало, то це може спровокувати нову хвилю однорічних бур’янів, а значить і потребу знову використати страхові гербіциди. Використовуються препарати, дозволені для застосування при органічному землеробстві.
Захист посівів сої від хвороб WWW.TD-SV.COM Проти дводольних: Бентазон - Тифенсульфурон-метил - Імазетапір - Імазамокс - Імазетапір + хлоримурон-этил Рослини сої іноді можуть вражатися хворобами, особливо при високій вологості та гранично низьких температурах. Зокрема, це – фузаріоз, аскохітоз, бактеріоз, склеротиніоз, помилкова борошниста роса (пероноспороз), бактеріальний опік, жовта мозаїка сої та ін. Як профілактичний засіб боротьби з грибковими та бактеріальними хворобами сої високу ефективність мають глибока зяблева оранка та повна заробка рослинних решток, які являються джерелом інфекції. Це значно зменшує вірогідність зараження аскохітозом, пероноспорозом та іншими хворобами. На полях, де виявлено фузаріоз, не можна висівати сою раніше ніж через 3-4 роки. Аскохітоз Пероноспороз На стан здоров’я сої впливає дотримання всіх агротехнічних заходів: від оптимальних строків посіву до оптимальних строків збирання. Адже якщо висіяти сою дуже рано та в холодний ґрунт, то період від посіву до сходів збільшиться, це може спровокувати ураження насіння збудниками хвороб, може відбутися загнивання насіння. Тому хвороби частіше виявляються саме на ранніх посівах. З іншої сторони, запізнення зі збиранням може спричинити ураження насіння пліснявими грибами.
Захист посівів сої від хвороб WWW.TD-SV.COM У вологі роки хвороби можуть проявлятися на пізньостиглих сортах, строки збирання яких зсуваються на жовтень-листопад, внаслідок чого може відбутися загнивання врожаю. Септоріоз Бактеріальне в’янення Насіння протравлюється препаратами на основі таких діючих речовин: Беноміл, Флудиоксоніл + металаксил-М, - Тирамін Також можна застосовувати бактеріальні препарати, так звані біопротектори, котрі не дають розвинутися на рослині патогенній мікрофлорі та зменшують ступінь ураження їх хворобами. Обробка насіння препаратом бульбочкових бактерій – ризоторфін – також має оздоровчу дію на насіння. При виборі протруйника треба мати на увазі, що при спільній обробці бактеріальними препаратами ефективність останніх може відчутно зменшуватись, тому хімічні протруйники краще застосовувати раніше, а бактеріальні препарати – в день сівби. Протруйники на основі беномілу можна застосовувати одночасно з обробкою біопрепаратами: ця хімічна речовина для бульбочкових бактерій є безпечною. Використовуються препарати, дозволені для застосування при органічному землеробстві.
Захист посівів сої від шкідників WWW.TD-SV.COM В засушливі роки при високій температурі повітря може спостерігатись ураження посівів сої шкідниками. Акацієва вогнівка Вплив шкідників в період сходів Насіння, що проростає в ґрунті, та сходи можуть пошкоджуватися личинками росткових мух, дротяника, личинками пластинчастовусих жуків, гусінню підгризаючих совок. Сім’ядолі та перша пара справжніх листків можуть пошкоджуватись різноманітними видами листогризучих шкідників: сірим буряковим та бульбочковим довгоносиком, личинками зеленого коника та саранових. Протягом всього вегетаційного періоду на листках сої харчуються комахи, що смокчуть (клопи, трипси, тля, цикади). ЯК ПОКАЗУЄ ПРАКТИКА, ПРИ УМОВАХ ПРОТРУЄННЯ НАСІННЯ ЦІ ВИДИ ШКІДНИКІВ ЗНАЧНОГО ЗБИТКУ ПОСІВАМ НЕ ЗАВДАЮТЬ.
Захист посівів сої від шкідників WWW.TD-SV.COM Вплив шкідників в період цвітіння та формування бобів Різні види гусені з сімей совок, вогнівок, листоверток пошкоджують трійчасті листки культури. Найбільш розповсюджений на листочках сої багаторядний шкідник – гусінь совки-гамми. Павутинний кліщ являється поліфагом, відмічений на більш ніж 40 видах рослин, пошкоджує овочеві, баштанні культури, сою та квасолю. На сої розповсюджується від фази бутонізації до повної стиглості. Імаго та личинка кліща-самця висмоктують з листя сік, внаслідок чого в листовому апараті суттєво підсилюється транспірація, порушується водний баланс, знижується вміст хлорофілу, ксантофілу та каротину, призупиняється фотосинтез. З підвищенням температури інтенсивність яйцекладки зростає. Протягом вегетаційного періоду кліщ може дати до 10-12 поколінь. Оптимальною для розвитку кліща температурою є 29-31 °С. Оптимальна вологість повітря – 35-55%. Вологість більше 80% пригнічує розвиток та розмноження павутинного кліща. Чисельність кліщів на сої збільшується до серпня, а з вересня, внаслідок погіршення погодних умов, вона знижується. Совка конюшинова Совка-гамма
Захист посівів сої від шкідників WWW.TD-SV.COM Економічний поріг шкідливості для павутинного кліща складає 2-3 екземпляри на один листок до цвітіння або 10 екземплярів в період формування та наливу бобів. Для боротьби застосовують препарати на основі діючої речовини диметоат, фозалон, лямбда-цигалотрин. За період вегетації проводять до 2 обробок. Павутинний кліщ Шкідники генеративних органів Боби та насіння сої пошкоджує гусінь другого та третього поколінь акацієвої вогнівки. Перше покоління шкідника розвивається на жовтій та білій акації. В кінці цвітіння сої – на початку наливу бобів, тобто в кінці липня – на початку серпня, метелики літнього покоління відкладають яйця на соєві боби та інші бобові культури. Гусінь проникає всередину бобів, де й живе протягом місяця, частково або повністю виїдаючи насіння. Чисельність вогнівки та її шкідливість збільшується в посушливі роки. Більшому заселенню бобів сприяє близькість посівів сої до посадок жовтої та білої акації.
Захист посівів сої від шкідників WWW.TD-SV.COM Якщо шкідник почав з’являтися, то необхідно приймати термінові заходи боротьби з ним: спочатку провести крайові обробки полів, де вони межують з зонами заселення шкідника. При масовому льоті потрібно обробляти всі посіви. Необхідно хоча б два рази на тиждень об’їжджати поля та досліджувати стан заселення. Оскільки вогнівка – нічний метелик, то це роблять в нічний час: за допомогою сачка згідно з методикою здійснюють облік шкідника. Потрібно оглядати рослину: чи є там яйцекладка. Також варто прислухатися до повідомлень станцій захисту рослин, котрі виконують відповідні спостереження та дають рекомендації. Боби сої також пошкоджує гусінь люцернової совки. Оптимальні умови для розвитку совки – жарка суха погода. Заселення совкою відбувається тоді, коли була уражена культура-попередник. Потенційну шкідливість совки визначають за дослідженням ґрунту та наявності в ньому лялечок: в період до 15-25 липня по таких дослідженнях можна визначити наявність та густоту заселення. Зменшенню втрат від них будуть сприяти такі заходи, як вирощування ранньостиглих сортів, збирання врожаю в оптимальні строки та швидке його обмолочення, глибока зяблева оранка полів після бобових культур, правильний вибір сівозміни, подрібнення рослинних решток, що залишаються на полі на зиму, застосування рекомендованих інсектицидів. На початку відродження гусені застосовують препарати на основі діючої речовини диметоат, фозалон, циперметрин. Обробки проводять з інтервалом 7-12 днів. При великому заселенні шкідниками може бути потрібно до трьох обробок. Для боротьби з акацієвою вогнівкою також застосовується біологічний метод, внесення трихограми в нормі 70-100 тис. екземплярів на гектар при виявленні яйцекладки акацієвої вогнівки на тильній стороні листків сої. Плануючи заходи по боротьбі зі шкідниками на посівах сої, треба мати на увазі, що в період після зімкнення рядків культури застосовувати наземну техніку (оприскувачі) недоцільно, великий ризик пошкодження посіву ходовою системою агрегату. Тому треба вдаватись до послуг хімічної авіації. Використовуються препарати, дозволені для застосування при органічному вирощуванні.
ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM У зв’язку з великим вмістом білків, жирів та підвищеною гігроскопічністю насіння сої при несприятливих умовах (наявність органічних домішок, підвищена вологість) швидко псується. Навіть сухе насіння, зібране з бур’янами, пролежавши деякий час в оберемку, зігрівається. Щоб не допустити цього, відразу ж після збирання насіння ретельно очищують від домішок, недозрілого та битого зерна. У зв’язку з тим, що насіннєва оболонка сої дуже ніжна, очищення необхідно проводити обережно та уникати застосування зернопультів. Обробку соєвого оберемку краще за все проводити на зерноочисному агрегаті типу ЗАВ, котрий після відповідного переобладнання забезпечує отримання першокласного насіннєвого матеріалу при мінімальних відходах насіння. З інших зерноочисних машин гарні результати дають на очищенні та сортуванні насіння сої ОВА-1 та «Петкус-Гігант». Вони мають достатньо потужну аспіраційну систему та великий набір решіт. Після відповідного набору решіт та проведення регулювань ці машини, як правило, забезпечують отримання високо кондиційного насіннєвого матеріалу. Для цього швидкість повітряного потоку в аспіраційних каналах машини збільшується до 12-13 метрів за секунду, частоту коливань решітного стану доводять до 380-400 за хвилину. Решета підбираються в наступному наборі: з круглими отворами діаметром 7-7,5 мм; зернове з круглими отворами діаметром 7,5-8 мм та підсівне – з прямокутними отворами шириною 4,5-5,0 мм.
СУШКА НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM Насіння сої повільно віддає вологу (0,5-0,8 % за годину) і дуже легко пошкоджується. Тому для його сушки не можна використовувати шахтні та барабанні сушарки. Найкращі результати отримують, коли сою сушать в бункерах, що вентилюються. Насіння сої вважається сухим, якщо його вологість не перевищує 12%, середньосухим – 12-14%, вологим – 15-16%, сирим – більше 16%. Вологе насіння протягом перших 4-6 годин сушать при температурі теплоносія (повітря) 25-30°C. Потім її поступово підвищують до 35°C та підтримують протягом 6-8 годин. Коли вологість насіння знижується до 16%, сушку продовжують при температурі 45°C. При вологості насіння 16-18% температура теплоносія не повинна перевищувати 40°C. За один пропуск вологість насіння повинна знижуватись не більше ніж на 4%. Для сушки насіння використовують установки активного вентилювання, а саме бункери, що вентилюються: БВ-12,5 та БВ-25, а також відділення цих бункерів ОБВ-100. В бункерах замінюють вентилятори Ц4-70 №5 на Ц4 №6 та збільшують потужність калорифера з 12 до 24 Вт. Товщина шару насіння в бункері повинна складати 60 см, місткість 10 тонн. Насіння можна сушити на лоткових сушарках, котрі при наявності підігрівача повітря, стрічкового конвеєра та норії можна виготовити в кожному господарстві. Товщина шару насіння 0,4-0,5 м. Ця сушарка складається з двох лотків ємністю 15 тонн кожний, підігрівача повітря ВПТ-600, стрічкового конвеєра та бункера для підсушування насіння. Продуктивність сушарки 30-40 тонн за добу при знятті вологості насіння в 6-8%. На площадках активного вентилювання насіння можна сушити в звичайних мішках при температурі теплоносія не більше 30-35°C. Для цього їх на 2/3 об’єму заповнюють насінням, зав’язують та вкладають з таким розрахунком, щоб висота шару насіння не перевищувала 0,25 м. Для більш рівномірної сушки мішки через кожні 6-8 годин перевертають. В сушарках, а також на площадках активного вентилювання, де теплоносій подається знизу вверх, доцільно через кожні 4-6 годин робити перерву на 4-6 годин, а на площадках із застосуванням пересувних нагрівачів повітря – через кожні 2-3 години. При таких режимах сушки насіння висихає за 8-16 годин в залежності від початкової вологості. Після сушки насіння охолоджують поступово, розсипаючи його тонким шаром в закритому приміщенні. Товарне зерно можна сушити при температурі на 5-10°C вище ніж насіннєве. Штучна сушка дозволяє збирати сою дещо раніше та при будь-якій погоді. При просушуванні насіння в природних умовах (на сонці), його розсипають на току (товщина шару 0,1-0,15 м) смугами шириною 1,0-1,5 м з проміжками 0,4-0,5 м. Насіння перелопачують не рідше ніж через 2 години, а при високій вологості – і частіше. На ніч його згрібають до кучі та накривають брезентом, оскільки воно дуже гігроскопічне. Не можна змішувати сухе та вологе насіння.
ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM Приміщення для зберігання посівного матеріалу очищують, дезінфікують та добре провітрюють. Взимку сою можна зберігати насипом (товарне насіння) або в мішках, складених штабелями. Висота штабеля мішків або товщини шару зерна в насипу мають бути для сухого насіння еліти не більше 6-8 мішків. Насіння інших репродукцій зберігають насипом товщиною шару не більше 1,5-2 м. Протягом всього періоду зберігання постійно спостерігають за станом насіння. При цьому визначають його температуру та вологість, заселеність комірними шкідниками, спостерігають за зовнішнім виглядом, зміною кольору, запаху. У випадку, якщо насіння почало нагріватись, необхідно прийняти термінові заходи щодо його охолодження активним вентилюванням, застосовуючи конвеєри та зерноочисні машини.
ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM Приміщення для зберігання посівного матеріалу очищують, дезінфікують та добре провітрюють. Взимку сою можна зберігати насипом (товарне насіння) або в мішках, складених штабелями. Висота штабеля мішків або товщини шару зерна в насипу мають бути для сухого насіння еліти не більше 6-8 мішків. Насіння інших репродукцій зберігають насипом товщиною шару не більше 1,5-2 м. Протягом всього періоду зберігання постійно спостерігають за станом насіння. При цьому визначають його температуру та вологість, заселеність комірними шкідниками, спостерігають за зовнішнім виглядом, зміною кольору, запаху. У випадку, якщо насіння почало нагріватись, необхідно прийняти термінові заходи щодо його охолодження активним вентилюванням, застосовуючи конвеєри та зерноочисні машини.
WWW.TD-SV.COM ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ Телефони: +38 (0522) 36-55-50, 36-55-51 +38(050) 487-00-64, +38(067) 504-12-29 Адреса: 25014, Україна, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29К E-mail: info@td-sv.com Site: www.td-sv.com Facebook: www.facebook.com/soeviyvek YouTube: www.youtube.com/soyauasv

More Related Content

DOCX
лр 1. вимірювання рухів у суглобах, визначення сили м’язів для оцінки рухових...
byКременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка
 
PPT
Медик
bylaykad
 
PDF
презентація аферентна.pdf
byssuser798f45
 
PPTX
02. Лучевая диагностика_Лекция 2.pptx
byaemsyreni
 
PPTX
биотические факторы среды
byAlex Sarsenova
 
PDF
лекція 6
bycit-cit
 
PDF
санхүү эдийн-засгийн-шинжилгээ-гос
byByambadrj Myagmar
 
PPT
эндометриоз.
bycdo_presentation
 
лр 1. вимірювання рухів у суглобах, визначення сили м’язів для оцінки рухових...
byКременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка
 
Медик
bylaykad
 
презентація аферентна.pdf
byssuser798f45
 
02. Лучевая диагностика_Лекция 2.pptx
byaemsyreni
 
биотические факторы среды
byAlex Sarsenova
 
лекція 6
bycit-cit
 
санхүү эдийн-засгийн-шинжилгээ-гос
byByambadrj Myagmar
 
эндометриоз.
bycdo_presentation
 

What's hot

PPT
тема 5. маркетингові дослідження кон'юнктури фармацевтичного ринку 2016
byВалентин Ольховский
 
PDF
Tendiniti e artrosi della mano e del polso - Corso SPISAL Legnago 21/5/2014
byAlberto Mantovani
 
PDF
Macro.L6 2019- 2020
byhicheel2020
 
PPT
заболевания прямой кишки
bySlava Kolomak
 
PPTX
Інтерференція світла
byzhmekapanova
 
PPTX
22 цитозоль, органели, включення.
byДПТНЗ "Камінь-Каширське ВПУ"
 
PPT
Лекція 4. Міцела
byBothi1827
 
PPT
патофізіологія ліпідного обміну
byVictor Dosenko
 
PPT
Почки, КТ-диагностика
bymedumed
 
тема 5. маркетингові дослідження кон'юнктури фармацевтичного ринку 2016
byВалентин Ольховский
 
Tendiniti e artrosi della mano e del polso - Corso SPISAL Legnago 21/5/2014
byAlberto Mantovani
 
Macro.L6 2019- 2020
byhicheel2020
 
заболевания прямой кишки
bySlava Kolomak
 
Інтерференція світла
byzhmekapanova
 
22 цитозоль, органели, включення.
byДПТНЗ "Камінь-Каширське ВПУ"
 
Лекція 4. Міцела
byBothi1827
 
патофізіологія ліпідного обміну
byVictor Dosenko
 
Почки, КТ-диагностика
bymedumed
 

Similar to Технології вирощування сої

PDF
Біопрепарати ГК "Біона".
bytdsv
 
PPTX
Технологія вирощування сої презентація.pptx
bymazdamakar
 
PPT
Презентация продукта Био Рост - выгодный прирост
byАльберт Коррч
 
PPTX
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
bytetiana1958
 
PPTX
благодир б.п.
bybogdanblagodir
 
PPT
Оганічне землеробство і пермакультура
byВиталий Фасоля
 
PPTX
Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними
bytetiana1958
 
PDF
Збірник наукових праць №77 (частина 1 - Агрономія)
byudau_admin
 
PPT
тритикале (2)
byОлег Коваленко
 
PPT
овочі відкритого грунту
byАндрей Андрощук
 
PPT
мінеральні добрива
byIngulcik
 
PDF
Збірник наукових праць №73 (частина 1 - Агрономія)
byudau_admin
 
PPTX
київ нова
byСергей Гречаный
 
PPTX
попередники_та_способи_обробітку_ґрунту_від_пшениці_до_зерен.pptx
byМарія Решетнікова
 
PPTX
Агроному на замітку
byБібліотека ВНАУ
 
PPT
агрохімічний аналіз
byАндрей Андрощук
 
PDF
Збірник наукових праць №76 (частина 1 - Агрономія)
byudau_admin
 
PPT
Popov s.i.-na-20.08.12
byssuser183db6
 
PDF
Біонорма Фосфор. Біологічний препарат для фіксації азоту рослинами
byBioNorma
 
PPTX
Наукове забезпечення розвитку виробництва та застосування добрив у землеробс...
byInfoNAAS
 
Біопрепарати ГК "Біона".
bytdsv
 
Технологія вирощування сої презентація.pptx
bymazdamakar
 
Презентация продукта Био Рост - выгодный прирост
byАльберт Коррч
 
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
bytetiana1958
 
благодир б.п.
bybogdanblagodir
 
Оганічне землеробство і пермакультура
byВиталий Фасоля
 
Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними
bytetiana1958
 
Збірник наукових праць №77 (частина 1 - Агрономія)
byudau_admin
 
тритикале (2)
byОлег Коваленко
 
овочі відкритого грунту
byАндрей Андрощук
 
мінеральні добрива
byIngulcik
 
Збірник наукових праць №73 (частина 1 - Агрономія)
byudau_admin
 
київ нова
byСергей Гречаный
 
попередники_та_способи_обробітку_ґрунту_від_пшениці_до_зерен.pptx
byМарія Решетнікова
 
Агроному на замітку
byБібліотека ВНАУ
 
агрохімічний аналіз
byАндрей Андрощук
 
Збірник наукових праць №76 (частина 1 - Агрономія)
byudau_admin
 
Popov s.i.-na-20.08.12
byssuser183db6
 
Біонорма Фосфор. Біологічний препарат для фіксації азоту рослинами
byBioNorma
 
Наукове забезпечення розвитку виробництва та застосування добрив у землеробс...
byInfoNAAS
 

Технології вирощування сої

  • 1.
  • 2.
    Місія нашої компанії– це впровадження ефективних методів вирощування сої, які полягають у наданні комплексу сучасних знань, досвіду та технологій вирощування, який в поєднанні з якісним високопродуктивним насінням сої селекції “Соєвий вік” забезпечить збагачення кожного окремого сільгоспвиробника, кожного посіву, родючості землі нашої країни та агробізнесу в цілому! НАША МІСІЯ WWW.TD-SV.COM
  • 3.
    Соя (лат. Glycine)— рід рослин сімейства Бобові. Батьківщиною сої є Східна Азія. WWW.TD-SV.COM • Соя - єдина культура, яка за 90-100 днів формує два врожаї цінних органічних сполук: у зерні - білків 36-42% та жирів 18-22%, а також практично всі фітоорганічні речовини, які є в рослинному світі, змінює та покращує структуру ґрунту, а пожнивні рештки, що залишаються після сої, прирівнюються до внесення 10-15 тонн органічних добрив. Формує у ґрунті біологічний азот - 100-180 кг/га під наступні культури. • Для вирощування сої підходять різноманітні види ґрунтів. Вона може рости на чорноземних, каштанових, дерново-підзолистих, бурих лісних, на супісках та суглинках, а при достатній кількості поживних речовин - піщаних ґрунтах. • Непридатні для неї солонці та солончаки, заболочені і кислі ґрунти з рН нижче п’яти, а також піщані і гравійні ґрунти. Оптимальна кислотність для сої – 6,5-7,0 рН, допустима – від 5,5 до 8,5 рН. На ґрунтах з рН вище 9,6 або нижче 3,9 соя не росте. • Соя створює сприятливі умови для наступних культур, забезпечуючи їх поживними речовинами. Введення сої у сівозміну дозволяє наситити її цінною бобовою культурою, наблизитися до природного сполучення бобових та злакових компонентів. Сою можна вирощувати як у ланці сівозміни, так і в монокультурі. • Найкращі попередники: зернові, кукурудза, цукрові буряки, картопля, багаторічні злакові трави. • Посередні попередники: інші зернобобові культури та багаторічні бобові трави, соняшник, ріпак, тому що потребують більших витрат при вирощуванні сої у зв’язку з використанням додаткових засобів захисту рослин.
  • 4.
    ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ WWW.TD-SV.COM Пропонуємодекілька технологій вирощування: Класична – з оборотом пласта ґрунту на глибину 23-28 см, з подальшою підготовкою грунту під посів. Мінімальна – з обробітком ґрунту дисковими знаряддями на глибину 10-12 см, з передпосівним обробітком. Нульова – без обробітку ґрунту, з внесенням добрив при посіві. Органічна – з оборотом пласта ґрунту на глибину 23-28 см, з подальшою підготовкою грунту під посів, використовуючи дозволені для органічного землеробства засоби захисту та добрива.
  • 5.
    Підготовка ґрунту Поверхня полямає бути вирівняною, без грудок та гребенів. Сорти сої селекції ПП НСНФ «Соєвий вік» мають високе прикріплення нижніх бобів, що мінімізує втрати при збиранні. WWW.TD-SV.COM Класична Мінімальна Нульова Органічна Проведення одного-двох лущень на глибину 8–10 см, внесення добрив, оранка на глибину 22–25 см після зернових попередників та на глибину 25–30 см – після кукурудзи. Ранній весняний обробіток починають з боронування важкими і середніми боронами, а також шлейфами, райборонками, шлейфборонами при настанні фізіологічної стиглості ґрунту. Боронують впоперек або під кутом до напрямку оранки в 1–2 сліди. Передпосівний обробіток повинен бути мінімальним і в той же час забезпечувати знищення паростків та сходів бур’янів, збереження вологи, додаткове вирів- нювання поля. На чистих, вирівняних з осені полях після ранньовесняного боронування до посіву ґрунт не обробляють. На невирівняних з осені, засмічених зимуючими бур’янами чи падалицею озимих полях та при тривалій холодній весні необхідно проводити культивацію на глибину 6–8 см з наступним прикочуванням. Передпосівну культивацію проводять суцільними культиваторами з плоско- різними лапами, в залежності від глибини посіву насіння, в агрегаті з боронами, шлейф-боронами або комбінованими агрегатами. Культивацію проводять впоперек або під кутом до напрямку попереднього обробітку. Основний обробіток ґрунту полягає у дискуванні на глибину 8-15 см, для заробку пожнивних рештків. Перед дискуванням вносять добрива. Передпосівну культивацію проводять в залежності від строків посіву сої суцільними культиваторами з плоскорізними лапами в залежності від глибини посіву в агрегаті з боронами, шлейф-боронами або комбінованими агрегатами. Культивацію проводять впоперек або під кутом до напрямку попереднього обробітку. Ми рекомендуємо на дуже засмічених полях проводити обробіток гербіцидом суцільної дії Раундап в кількості 3-5 л/га за 7-10 днів до посіву. Якщо невелика кількість бур’янів - вносять Раундап до посіву 2-3 л/га. Якщо бур’яни повністю не були знищені – за 2-3 дні до сходів вносять 2,5 л/га Раундап з ґрунтовим гербіцидом. Сою висівають в необроблений ґрунт, у якому є пожнивні рештки, застосовують дискові сошники з розрізом ґрунту та долотовидні сошники. Поля обробляють гербі- цидом суцільної дії Раундап у фазі добре розвиненої розетки осоту, а злакових - при висоті 15-20 см за 3-4 дні до посіву сої. Пізніше застосовують страхові гербіциди. Основний і перед- посівний обробіток ґрунту такий самий, як і при класичній, без застосування хімічного захисту та мінеральних добрив з викори-станням пружин-них борон та між-рядних культи- вацій.
  • 6.
    Грунтові гербіциди Застосовуються длякласичної та мінімальної технологій WWW.TD-SV.COM На 30–40 днів відстрочити появу бур’янів можна шляхом внесення ґрунтових гербіцидів. Для їх успішної дії ґрунт повинен бути дрібногрудкової структури, а у верхньому шарі обов’язково повинна бути волога. Їх вносять під вологозарядний полив. Ґрунтові гербіциди вносять, як правило, разом з передпосівною культивацією. На посівах сої ефективними є засоби на основі таких діючих речовин: - S-метолахлору - Ацетохлору - Метрибузину - Металіну - Диметенаміду П - - Пендиметаліну - Трифлураліну - Прометріну - Імазетапіру - Імазамоксу- Ці гербіциди можна вносити також після посіву культури до появи її сходів із заробкою в ґрунт боронами на глибину не менше 3 см. Застосовуючи ґрунтові гербіциди на основі діючої речовини ацетохлор, слід враховувати, що при внесенні їх під передпосівну культивацію можна майже повністю знищити бульбочкові бактерії, тому краще їх вносити тільки після посіву під боронування. Слід також мати на увазі, що внесення ґрунтового гербіциду з його заробкою в ґрунт після застосування гербіциду суцільної дії може знизити ефективність дії останнього. Адже процес засвоєння гліфосату (діючої речовини гербіцидів суцільної дії) у рослин з довгим кореневищем продовжується до двох-трьох тижнів, а втручання ґрунтообробного знаряддя може зупинити ріст бур’яну, через що непошкоджена гліфосатом його частина відростає знову. Слід враховувати і те, що рештки, які залишаються після попередника кукурудзи, ускладнюють застосування ґрунтових гербіцидів. Для них потрібно, щоб структура ґрунту була дрібногрудковою, а рештки кукурудзи не дозволяють цього досягнути. В регіонах з великою кількістю опадів відбувається промивання ґрунтових гербіцидів, а тому тривалість їх дії зменшується. В такому випадку посіви більше потребують обробітку післясходовими або страховими гербіцидами. Внесення гербіцидів забороняється без застосування засобів індивідуального хімічного захисту! Застосовуються гербіциди, дозволені для використання.
  • 7.
    Внесення мінеральних добрив WWW.TD-SV.COM Дляформування одного центнера насіння сої необхідно: 7,5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 3,5 кг калію, 1,0 кг магнію, 2,0 кг кальцію, 0,4 кг сірки Культура добре використовує післядію мінеральних та органічних добрив, у симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот з повітря, засвоює важкодоступні форми фосфору з ґрунту. Тому дозування та співвідношення добрив визначають на основі аналізу ґрунту, виходячи з присутності у ньому поживних речовин на конкретному полі і запланованого врожаю. Забезпечення ґрунту елементами живлення залежить також від сівозміни, характерної для даного поля. Слід враховувати й те, який врожай сформував попередник: якщо він був високим, то і добрив слід вносити більше. За функціональними ознаками життєвий цикл сої можна розділити на три періоди, кожен із яких має свою специфіку живлення. Протягом вегетації соя використовує елементи живлення нерівномірно: під час цвітіння, формування бобів і початку наливу зерна - 57,9–59,7% азоту, 59,4-64,7% фосфору і 66-70% калію; від початку наливу зерна до кінця дозрівання- 33,7-36,3% азоту, 30,6-36,0 % фосфору і 18,9-26,4% калію; При органічній технології мінеральні макро- та мікродобрива не застосовують!
  • 8.
    Внесення мінеральних добрив WWW.TD-SV.COM Вазотному живленні критичний період для сої – другий-третій тиждень після цвітіння; у фосфорному – перший місяць її життя. При нестачі фосфору може відбуватись таке явище як абортивність насіння, опадання бобів. Соя добре використовує післядію мінеральних та органічних добрив, у симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот (60-70 % від потреби). Дози та співвідношення добрив розраховуються, виходячи з наявності поживних речовин у ґрунті і запланованого врожаю. Фосфорно-калійні добрива краще вносити під основний обробіток ґрунту. Стартові дози добрив вносять під культивацію перед посівом або окремо від насіння – при посіві. Середні норми витрат поживних речовин мінеральних добрив (кг діючої речовини) на утворення одиниці продукції сої (на 1 т зерна): N-64, Р2О5-78, К2О-15. Метод розрахунку норм добрив: Д=У*Н*Кп/С Д – річна норма добрив ц/га, фізичної маси; У – запланований урожай, т/га; Н – норма використання діючої речовини з мінеральних добрив на 1 т продукції, кг; Кп – похибковий коефіцієнт на забезпечення ґрунту азотом, фосфором, калієм; С – вміст діючої речовини у мінеральному добриві, %.
  • 9.
    Потреба сої вмікроелементах WWW.TD-SV.COM Фізіологічна роль Симптоми дефіциту Причини появи Mg магній Входить до складу хлорофілу, впливає на засвоєння вуглекислого газу (СО2), на фосфатний та азотний обмін. Покращує процеси дихання, синтез білків, споживання води та укорінення культури. Спостерігається міжжилковий хлороз старих листків. Листки набувають коричневих некротичних пошкоджень. Знижується врожайність культури. Піщані ґрунти. Кислі ґрунти. Високий вміст калію в ґрунті. Холодна та волога погода. Mn марганець Активізує ферментативні процеси. Приймає участь у відновленні нітратів, у процесі фотосинтезу та синтезу білків. Спостерігається плямистий міжжилковий хлороз молодих листків, з’являються коричневі некротичні пошкодження, опадають молоді листки. В результаті отримуємо низьку врожайність. Поля, де мало промислових викидів сірки. Піщані ґрунти. Погано структуровані ґрунти. Високий рН. Вапнування. Холодна та волога погода. Дуже кислі ґрунти, з яких рухливий марганець був вимитий дощем. B бор Забезпечує зростання меристемних тканин, регулює синтез вуглеводів, нуклеїнової кислоти, забезпечує розділення клітин, проростання пилку та запліднення квіток. Спостерігається міжжилковий хлороз та некроз молодих листків, деформація молодих листків, скорочення міжвузля, відмирання бруньок, розтріскування та загнивання стебла та стручків, низьке запліднення та формування насіння. Піщані ґрунти. Високий вміст азоту або кальцію. Холодна та волога погода. Сухий період під час вегетації культури. Дефіцит мікроелементів усувають шляхом внесення комплексних мікродобрив, рекомендованих для сої.
  • 10.
    Потреба сої вмікроелементах WWW.TD-SV.COM Фізіологічна роль Симптоми дефіциту Причини появи Zn цинк Забезпечує функціонування багатьох ферментних систем; приймає участь у синтезі нуклеїнової кислоти та в метаболізмі гормону ауксину. Спостерігається хлороз молодих листків, жовта плямистість та бронзовий некроз старих листків. Рослини стають низькорослими. Отримуємо неоднорідну та низьку врожайність. Ґрунти з високим вмістом органічної речовини (гумусу, торфо-ґрунтових сумішей). Високий рН. Високий вміст сполук фосфору в ґрунті та застосування високих доз фосфорних добрив. Холодна та волога погода. Mo молібден Приймає участь в обмінах сполук азоту, фосфору та заліза, підсилює синтез хлорофілу. Входить до складу ферменту нітрогеназу, який сприяє біологічній фіксації азоту атмосфери. Рослини відстають в рості. Проявляється пожовтіння старих листків. При гострому дефіциті опадає листя. Рослини набувають багряного кольору через накопичення пігменту антоціану. Кислі ґрунти (рНн2о) нижче 5,5, низький вміст органічної речовини (гумусу) в ґрунті. Fe залізо Утворення хлорофілу, фотосинтез, синтез білків. Проявляється: хлороз молодих листків, некротичні пошкодження жилок, черешків та листових пластинок молодих листків. Знижується врожайність культури. Високий рН ґрунту, в якому вміст рухливого заліза є низьким. Кислі ґрунти, що мають високий вміст рухливого марганцю, цинку, міді або нікелю, які знижують доступ до культур заліза. Дефіцит мікроелементів усувають шляхом внесення комплексних мікродобрив, рекомендованих для сої.
  • 11.
    Предпосівна обробка насіння WWW.TD-SV.COM Найбільшийефект досягається при обробці насіння інокулянтом напіввологим способом в день посіву на критих майданчиках, в коморах або в затінку, куди не досягають прямі сонячні промені, а також в сівалках. На сьогодні широко розповсюджено використання сипучих інокулянтів та обробка ними насіння безпосередньо в сівалці без приготування робочого розчину (додавання вологи). В основному, норма бактеріальних препаратів складає 120 – 250 гр. (мл) + 500-800 мл води на гектар. Більш детальну інформацію щодо використання інокулянтів надають виробники в своїх рекомендаціях по їх використанню.
  • 12.
    СІВБА WWW.TD-SV.COM При вирощуванні соїпо органічній технології застосовуються широкорядні сівалки для забезпечення можливості проведення в подальшому міжрядних обробітків. Насіння сої потребує значної кількості води для проростання. Для набухання та нормального проростання насіння потрібно 130-160% води від його маси. Сою краще сіяти при прогріванні верхнього посівного шару грунту до температури 7-8 °C при наступній тенденції підвищення температури. Починають сіяти з найбільш пізньостиглих сортів та закінчують ранньостиглими. При виборі строку сівби беруть до уваги наявність вологи в посівному шарі ґрунту в залежності від зони вирощування. Зазвичай це третя декада квітня – перша та друга декада травня. При більш ранніх строках подовжується період проростання насіння, проростки більш довгий період зазнають інфекційного впливу збудників кореневих хвороб (Rhizoctonia Diaporthe spp. та ін.), крім того підвищується вірогідність засмічення посіву бур’янами. Рекомендована ширина міжряддя складає: • для найбільш скоростиглих сортів 15–45 см; • для средньостиглих – 15-70 см. Норма залежить від сортотипу та способів боротьби з бур’янами, а також способу посіву. Зі зменшенням ширини міжрядь збільшується норма висіву на 10-20%.
  • 13.
    СІВБА WWW.TD-SV.COM При ширині міжряддя15 см один квадратний метр складає 666 см рядка, при 30 см – 333 см, 45 см – 222 см, 60 см – 167 см, 70 см – 143 см. На кращих ґрунтах вибирають меншу норму, на легких – більшу. Якщо боротьбу з бур’янами проводять механізованим способом (післясходове боронування, міжрядний обробіток), то норму висіву збільшують на 10–15%. Назва сорту Ширина міжряддя, см Норма висіву, тис. схожих насінин/га Аннушка 15-45 700-900 Білявка 15-45 700-950 Анастасія 15-45 700-800 Альянс 30-45 700-850 Сандра 30-45 550-650 Мавка 30-45 550-650 Срібна Рута 30-45 550-650 Атланта 45 600-750 Антошка 45 500-550 Смуглянка 45 500-550
  • 14.
    СІВБА WWW.TD-SV.COM Насіння висівається протравленимта інокульованим бульбочковими бактеріями. Як правило, його протравлюють до посіву, а інокулюють – під час посіву. Тільки протравлення фунгіцидом на основі діючої речовини беномілу можна поєднувати з інокуляцією в день посіву. Методика розрахунку норми висіву насіння Нв = Г * М / П; П = С * Ч/100 Нв - норма висіву насіння, кг/га; Г - густота стояння рослин, млн.шт./га; М - маса 1000 насінин, г; П - посівна придатність насіння, %; С – схожість насіння, %; Ч – чистота насіння, %. Для сівби можна використовувати сівалки, які забезпечують відповідну норму висіву (ширина міжряддя 15-45 см для ультраскоростиглих сортів та ранньостиглих сортів, 15-70 см – для середньостиглих високорослих сортів, норма висіву для сої – 100 – 180 кг/га). Глибина заробки насіння 3-4 см в вологий грунт, при пересиханні верхнього посівного шару ґрунту її збільшують до 5-6 см. При недостатньому зволоженні ґрунту після посіву обов’язковим технологічним заходом є прикочування поля.
  • 15.
    Змішаний посів соїз кукурудзою на силос WWW.TD-SV.COM Найбільш підходящим компонентом для змішаних посівів з кукурудзою є соя. Силос з кукурузно-соєвої суміші, порівняно з силосом кукурудзи, має меншу кислотність, кращий вітамінний склад, більший вміст білка, каротину та незамінних амінокислот. У сухій речовині силосу змішаних посівів кукурудзи з соєю сума 10 незамінних амінокислот більша на 20-27% ніж в силосі чистої кукурудзи. Вміст протеїну в сухій речовині силосу кукурудзи з соєю – 12,2- 12,9%. За поживністю 100 кг сухої речовини силосу змішаних посівів сої з кукурудзою прирівнюється до 88,4 кормових одиниць. Згодовування комбінованого силосу із змішаних посівів кукурудзи з соєю великій рогатій худобі забезпечує краще поїдання корму, підвищення добового надою молока від корови та добового приросту маси на відгодівлі бичків. Принцип підбору сортів та гібридів кукурудзи для змішаних посівів Для вирощування на корм рекомендується висівати 2-3 різні по скоростиглості гібриди кукурудзи та сорту сої, які забезпечать можливість збирати їх в оптимальні строки, заготовлювати якісний корм та скоротити втрати поживних речовин. Важливо для змішаних посівів використовувати високорослі сорти сої, ранньостиглі гібриди кукурудзи висівати з ранньо- та середньостиглими сортами сої, середньостиглі гібриди кукурудзи – з середньостиглими сортами сої. Вибирають гібриди кукурудзи та сорти сої з таким вегетаційним періодом, щоб на момент збирання на силос кукурудза мала молочно-воскову – воскову стиглість, а соя – налив бобів. Використовують ґрунтові гербіциди на основі діючих речовин ацетохлору та прометрину.
  • 16.
    Змішаний посів соїз кукурудзою на силос WWW.TD-SV.COM Строки посіву Строки посіву рекомендовані в залежності від регіону вирощування. Добрива під змішані посіви кукурудзи з соєю вносять з розрахунку, як під чистий посів кукурудзи, і додаткову кількість – на відповідну густоту рослин сої. Оптимальна густота рослин сої та кукурудзи на силос залежить від грунтово-кліматичних умов: 65-75 тис./га рослин кукурудзи та 80-100 тис./га рослин сої при розміщенні сої в міжряддях кукурудзи. У фазі кукурудзи двох-трьох справжніх листків, а сої – одного-трьох трійчастих листків використовують гербіцид на основі діючої речовини тифенсульфурон-метил. Строки збирання на силос Кращим строком збору змішаного посіву кукурудзи з соєю на силос є кінець молочно-воскової – воскової стиглості зерна кукурудзи. В цей період накопичення поживних речовин в рослинах досягає максимуму, а силос має найвищу поживність та найкраще співвідношення органічних кислот, найбільшу кількість сухих та поживних речовин. Застосовуються гербіциди, дозволені для використання при органічному вирощуванні.
  • 17.
    Механічні методи боротьбиз бур’янами WWW.TD-SV.COM Класична, мінімальна та органічна технології При догляді за посівами поряд з хімічним захистом технологія передбачає систему агротехнічних засобів боротьби з бур’янами. Боронувати посіви сої можна через 3-4 дні після посіву, коли її насіння лише наклюнеться, а бур’яни знаходяться в фазі «білої ниточки». Соя легко переносить боронування, тільки фаза вигнутого коліна, яка наступає за 2-3 дні до появи сходів, являється критичною для боронування. На посівах сої, в залежності від засмічення, проводять також 1-2 післясходових боронування, причому в той час, коли рослина добре укорінилась та досягла висоти 10-12 см. Перше боронування проводять, коли соя досягла фази першого трійчастого листка, друге – до третього трійчастого листка. Виконувати цей агроприйом краще в другій половині дня (тоді рослини менше травмуються) повздовж або по діагоналі до напрямку рядків. Досходове боронування знижує засміченість на 40- 50%, післясходове – на 50-60%, а досходове + післясходове – на 65-75%. При боронуванні до сходів швидкість руху агрегату не повинна перевищувати 6 км/год., по сходах – 5 км/год. Пізніше може бути необхідним проведення однієї-двох міжрядних культивацій. Дуже засмічені площі прополюють в рядках вручну. При широкорядному посіві сої строки проведення міжрядних обробок та їх кількість залежать від появи бур’янів. За вегетацію зазвичай проводять 2-4 міжрядні обробітки, останній – не пізніше фази бутонізації.
  • 18.
    Хімічні методи боротьбиз бур’янами WWW.TD-SV.COM Перші тижні своєї вегетації соя росте відносно повільно і бур’яни успішно конкурують з нею за споживання вологи, поживних речовин, використання світла. Розвиток рослин сої характерний тим, що спочатку, після появи першого трійчастого листка, проходить активне формування кореневої системи. Поки вона не сформується до необхідного рівня, наземна маса рослини розвивається повільно. В цей період соя особливо вразлива до небезпеки зі сторони бур’янів. Спочатку на її посівах розвиваються їх злакові види, а потім дводольні. Проти дводольних бур’янів посіви обробляються гербіцидами, коли соя має 1-3 трійчастих листка, а проти злакових – незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази 5-7 листків, тобто до початку цвітіння. Проти злакових бур’янів застосовують дозволені препарати на основі таких діючих речовин: - Квизалофоп-п-этил - Клетодим - Флуазифоп-п-бутил - Квизалофоп-Р-тефурил - Пропахизафоп - Сетоксидим - Імазетапір - Імазамокс - Імазетапір+хлоримурон-этил
  • 19.
    Хімічні методи боротьбиз бур’янами WWW.TD-SV.COM Проти дводольних: Бентазон - Тифенсульфурон-метил - Імазетапір - Імазамокс - Імазетапір + хлоримурон-этил Якщо в посіві є і дводольні, і злакові бур’яни, то необхідно застосовувати бакові суміші, підібравши гербіциди під той спектр бур’янів, котрий присутній на конкретному полі з урахуванням фази розвитку сої. Але потрібно пам’ятати, що застосування гербіцидів в бакових сумішах може пригнічувати рослини сої. Щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки. Після появи третього трійчастого листка застосування гербіцидів проти дводольних бур’янів уже не рекомендовано, але боротися проти цієї групи можна міжрядним механічним обробітком. Гербіциди на основі діючих речовин імазетапіру та імазамоксу застосовують як проти злакових, так і проти дводольних бур’янів. Їх вносять до сходів і по сходах сої у фазі до 2-3 справжніх листків, але не частіше одного разу в три роки (на одному полі). В перший рік після застосування гербіциду на основі діючої речовини імазетапіру не рекомендується сіяти злакові культури. Також ці гербіциди мають обмеження у відношенні до тих препаратів, які можуть застосовуватись на цих полях потім. Існують також застереження щодо застосування гербіцидів на основі діючої речовини тифенсульфурон- метилу. Навіть в малих дозах вони можуть до двох тижнів пригальмовувати зростання та розвиток сої, продовжувати строк її вегетації. А максимально дозволена доза, та ще й в баковій суміші з протизлаковим гербіцидом, може нанести рослинам сої значних збитків. Періодичність застосування страхових гербіцидів визначається погодними умовами: якщо після їх внесення протягом двох-трьох днів пішов дощ, потеплішало, то це може спровокувати нову хвилю однорічних бур’янів, а значить і потребу знову використати страхові гербіциди. Використовуються препарати, дозволені для застосування при органічному землеробстві.
  • 20.
    Захист посівів соївід хвороб WWW.TD-SV.COM Проти дводольних: Бентазон - Тифенсульфурон-метил - Імазетапір - Імазамокс - Імазетапір + хлоримурон-этил Рослини сої іноді можуть вражатися хворобами, особливо при високій вологості та гранично низьких температурах. Зокрема, це – фузаріоз, аскохітоз, бактеріоз, склеротиніоз, помилкова борошниста роса (пероноспороз), бактеріальний опік, жовта мозаїка сої та ін. Як профілактичний засіб боротьби з грибковими та бактеріальними хворобами сої високу ефективність мають глибока зяблева оранка та повна заробка рослинних решток, які являються джерелом інфекції. Це значно зменшує вірогідність зараження аскохітозом, пероноспорозом та іншими хворобами. На полях, де виявлено фузаріоз, не можна висівати сою раніше ніж через 3-4 роки. Аскохітоз Пероноспороз На стан здоров’я сої впливає дотримання всіх агротехнічних заходів: від оптимальних строків посіву до оптимальних строків збирання. Адже якщо висіяти сою дуже рано та в холодний ґрунт, то період від посіву до сходів збільшиться, це може спровокувати ураження насіння збудниками хвороб, може відбутися загнивання насіння. Тому хвороби частіше виявляються саме на ранніх посівах. З іншої сторони, запізнення зі збиранням може спричинити ураження насіння пліснявими грибами.
  • 21.
    Захист посівів соївід хвороб WWW.TD-SV.COM У вологі роки хвороби можуть проявлятися на пізньостиглих сортах, строки збирання яких зсуваються на жовтень-листопад, внаслідок чого може відбутися загнивання врожаю. Септоріоз Бактеріальне в’янення Насіння протравлюється препаратами на основі таких діючих речовин: Беноміл, Флудиоксоніл + металаксил-М, - Тирамін Також можна застосовувати бактеріальні препарати, так звані біопротектори, котрі не дають розвинутися на рослині патогенній мікрофлорі та зменшують ступінь ураження їх хворобами. Обробка насіння препаратом бульбочкових бактерій – ризоторфін – також має оздоровчу дію на насіння. При виборі протруйника треба мати на увазі, що при спільній обробці бактеріальними препаратами ефективність останніх може відчутно зменшуватись, тому хімічні протруйники краще застосовувати раніше, а бактеріальні препарати – в день сівби. Протруйники на основі беномілу можна застосовувати одночасно з обробкою біопрепаратами: ця хімічна речовина для бульбочкових бактерій є безпечною. Використовуються препарати, дозволені для застосування при органічному землеробстві.
  • 22.
    Захист посівів соївід шкідників WWW.TD-SV.COM В засушливі роки при високій температурі повітря може спостерігатись ураження посівів сої шкідниками. Акацієва вогнівка Вплив шкідників в період сходів Насіння, що проростає в ґрунті, та сходи можуть пошкоджуватися личинками росткових мух, дротяника, личинками пластинчастовусих жуків, гусінню підгризаючих совок. Сім’ядолі та перша пара справжніх листків можуть пошкоджуватись різноманітними видами листогризучих шкідників: сірим буряковим та бульбочковим довгоносиком, личинками зеленого коника та саранових. Протягом всього вегетаційного періоду на листках сої харчуються комахи, що смокчуть (клопи, трипси, тля, цикади). ЯК ПОКАЗУЄ ПРАКТИКА, ПРИ УМОВАХ ПРОТРУЄННЯ НАСІННЯ ЦІ ВИДИ ШКІДНИКІВ ЗНАЧНОГО ЗБИТКУ ПОСІВАМ НЕ ЗАВДАЮТЬ.
  • 23.
    Захист посівів соївід шкідників WWW.TD-SV.COM Вплив шкідників в період цвітіння та формування бобів Різні види гусені з сімей совок, вогнівок, листоверток пошкоджують трійчасті листки культури. Найбільш розповсюджений на листочках сої багаторядний шкідник – гусінь совки-гамми. Павутинний кліщ являється поліфагом, відмічений на більш ніж 40 видах рослин, пошкоджує овочеві, баштанні культури, сою та квасолю. На сої розповсюджується від фази бутонізації до повної стиглості. Імаго та личинка кліща-самця висмоктують з листя сік, внаслідок чого в листовому апараті суттєво підсилюється транспірація, порушується водний баланс, знижується вміст хлорофілу, ксантофілу та каротину, призупиняється фотосинтез. З підвищенням температури інтенсивність яйцекладки зростає. Протягом вегетаційного періоду кліщ може дати до 10-12 поколінь. Оптимальною для розвитку кліща температурою є 29-31 °С. Оптимальна вологість повітря – 35-55%. Вологість більше 80% пригнічує розвиток та розмноження павутинного кліща. Чисельність кліщів на сої збільшується до серпня, а з вересня, внаслідок погіршення погодних умов, вона знижується. Совка конюшинова Совка-гамма
  • 24.
    Захист посівів соївід шкідників WWW.TD-SV.COM Економічний поріг шкідливості для павутинного кліща складає 2-3 екземпляри на один листок до цвітіння або 10 екземплярів в період формування та наливу бобів. Для боротьби застосовують препарати на основі діючої речовини диметоат, фозалон, лямбда-цигалотрин. За період вегетації проводять до 2 обробок. Павутинний кліщ Шкідники генеративних органів Боби та насіння сої пошкоджує гусінь другого та третього поколінь акацієвої вогнівки. Перше покоління шкідника розвивається на жовтій та білій акації. В кінці цвітіння сої – на початку наливу бобів, тобто в кінці липня – на початку серпня, метелики літнього покоління відкладають яйця на соєві боби та інші бобові культури. Гусінь проникає всередину бобів, де й живе протягом місяця, частково або повністю виїдаючи насіння. Чисельність вогнівки та її шкідливість збільшується в посушливі роки. Більшому заселенню бобів сприяє близькість посівів сої до посадок жовтої та білої акації.
  • 25.
    Захист посівів соївід шкідників WWW.TD-SV.COM Якщо шкідник почав з’являтися, то необхідно приймати термінові заходи боротьби з ним: спочатку провести крайові обробки полів, де вони межують з зонами заселення шкідника. При масовому льоті потрібно обробляти всі посіви. Необхідно хоча б два рази на тиждень об’їжджати поля та досліджувати стан заселення. Оскільки вогнівка – нічний метелик, то це роблять в нічний час: за допомогою сачка згідно з методикою здійснюють облік шкідника. Потрібно оглядати рослину: чи є там яйцекладка. Також варто прислухатися до повідомлень станцій захисту рослин, котрі виконують відповідні спостереження та дають рекомендації. Боби сої також пошкоджує гусінь люцернової совки. Оптимальні умови для розвитку совки – жарка суха погода. Заселення совкою відбувається тоді, коли була уражена культура-попередник. Потенційну шкідливість совки визначають за дослідженням ґрунту та наявності в ньому лялечок: в період до 15-25 липня по таких дослідженнях можна визначити наявність та густоту заселення. Зменшенню втрат від них будуть сприяти такі заходи, як вирощування ранньостиглих сортів, збирання врожаю в оптимальні строки та швидке його обмолочення, глибока зяблева оранка полів після бобових культур, правильний вибір сівозміни, подрібнення рослинних решток, що залишаються на полі на зиму, застосування рекомендованих інсектицидів. На початку відродження гусені застосовують препарати на основі діючої речовини диметоат, фозалон, циперметрин. Обробки проводять з інтервалом 7-12 днів. При великому заселенні шкідниками може бути потрібно до трьох обробок. Для боротьби з акацієвою вогнівкою також застосовується біологічний метод, внесення трихограми в нормі 70-100 тис. екземплярів на гектар при виявленні яйцекладки акацієвої вогнівки на тильній стороні листків сої. Плануючи заходи по боротьбі зі шкідниками на посівах сої, треба мати на увазі, що в період після зімкнення рядків культури застосовувати наземну техніку (оприскувачі) недоцільно, великий ризик пошкодження посіву ходовою системою агрегату. Тому треба вдаватись до послуг хімічної авіації. Використовуються препарати, дозволені для застосування при органічному вирощуванні.
  • 26.
    ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM У зв’язкуз великим вмістом білків, жирів та підвищеною гігроскопічністю насіння сої при несприятливих умовах (наявність органічних домішок, підвищена вологість) швидко псується. Навіть сухе насіння, зібране з бур’янами, пролежавши деякий час в оберемку, зігрівається. Щоб не допустити цього, відразу ж після збирання насіння ретельно очищують від домішок, недозрілого та битого зерна. У зв’язку з тим, що насіннєва оболонка сої дуже ніжна, очищення необхідно проводити обережно та уникати застосування зернопультів. Обробку соєвого оберемку краще за все проводити на зерноочисному агрегаті типу ЗАВ, котрий після відповідного переобладнання забезпечує отримання першокласного насіннєвого матеріалу при мінімальних відходах насіння. З інших зерноочисних машин гарні результати дають на очищенні та сортуванні насіння сої ОВА-1 та «Петкус-Гігант». Вони мають достатньо потужну аспіраційну систему та великий набір решіт. Після відповідного набору решіт та проведення регулювань ці машини, як правило, забезпечують отримання високо кондиційного насіннєвого матеріалу. Для цього швидкість повітряного потоку в аспіраційних каналах машини збільшується до 12-13 метрів за секунду, частоту коливань решітного стану доводять до 380-400 за хвилину. Решета підбираються в наступному наборі: з круглими отворами діаметром 7-7,5 мм; зернове з круглими отворами діаметром 7,5-8 мм та підсівне – з прямокутними отворами шириною 4,5-5,0 мм.
  • 27.
    СУШКА НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM Насіння соїповільно віддає вологу (0,5-0,8 % за годину) і дуже легко пошкоджується. Тому для його сушки не можна використовувати шахтні та барабанні сушарки. Найкращі результати отримують, коли сою сушать в бункерах, що вентилюються. Насіння сої вважається сухим, якщо його вологість не перевищує 12%, середньосухим – 12-14%, вологим – 15-16%, сирим – більше 16%. Вологе насіння протягом перших 4-6 годин сушать при температурі теплоносія (повітря) 25-30°C. Потім її поступово підвищують до 35°C та підтримують протягом 6-8 годин. Коли вологість насіння знижується до 16%, сушку продовжують при температурі 45°C. При вологості насіння 16-18% температура теплоносія не повинна перевищувати 40°C. За один пропуск вологість насіння повинна знижуватись не більше ніж на 4%. Для сушки насіння використовують установки активного вентилювання, а саме бункери, що вентилюються: БВ-12,5 та БВ-25, а також відділення цих бункерів ОБВ-100. В бункерах замінюють вентилятори Ц4-70 №5 на Ц4 №6 та збільшують потужність калорифера з 12 до 24 Вт. Товщина шару насіння в бункері повинна складати 60 см, місткість 10 тонн. Насіння можна сушити на лоткових сушарках, котрі при наявності підігрівача повітря, стрічкового конвеєра та норії можна виготовити в кожному господарстві. Товщина шару насіння 0,4-0,5 м. Ця сушарка складається з двох лотків ємністю 15 тонн кожний, підігрівача повітря ВПТ-600, стрічкового конвеєра та бункера для підсушування насіння. Продуктивність сушарки 30-40 тонн за добу при знятті вологості насіння в 6-8%. На площадках активного вентилювання насіння можна сушити в звичайних мішках при температурі теплоносія не більше 30-35°C. Для цього їх на 2/3 об’єму заповнюють насінням, зав’язують та вкладають з таким розрахунком, щоб висота шару насіння не перевищувала 0,25 м. Для більш рівномірної сушки мішки через кожні 6-8 годин перевертають. В сушарках, а також на площадках активного вентилювання, де теплоносій подається знизу вверх, доцільно через кожні 4-6 годин робити перерву на 4-6 годин, а на площадках із застосуванням пересувних нагрівачів повітря – через кожні 2-3 години. При таких режимах сушки насіння висихає за 8-16 годин в залежності від початкової вологості. Після сушки насіння охолоджують поступово, розсипаючи його тонким шаром в закритому приміщенні. Товарне зерно можна сушити при температурі на 5-10°C вище ніж насіннєве. Штучна сушка дозволяє збирати сою дещо раніше та при будь-якій погоді. При просушуванні насіння в природних умовах (на сонці), його розсипають на току (товщина шару 0,1-0,15 м) смугами шириною 1,0-1,5 м з проміжками 0,4-0,5 м. Насіння перелопачують не рідше ніж через 2 години, а при високій вологості – і частіше. На ніч його згрібають до кучі та накривають брезентом, оскільки воно дуже гігроскопічне. Не можна змішувати сухе та вологе насіння.
  • 28.
    ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM Приміщення длязберігання посівного матеріалу очищують, дезінфікують та добре провітрюють. Взимку сою можна зберігати насипом (товарне насіння) або в мішках, складених штабелями. Висота штабеля мішків або товщини шару зерна в насипу мають бути для сухого насіння еліти не більше 6-8 мішків. Насіння інших репродукцій зберігають насипом товщиною шару не більше 1,5-2 м. Протягом всього періоду зберігання постійно спостерігають за станом насіння. При цьому визначають його температуру та вологість, заселеність комірними шкідниками, спостерігають за зовнішнім виглядом, зміною кольору, запаху. У випадку, якщо насіння почало нагріватись, необхідно прийняти термінові заходи щодо його охолодження активним вентилюванням, застосовуючи конвеєри та зерноочисні машини.
  • 29.
    ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ WWW.TD-SV.COM Приміщення длязберігання посівного матеріалу очищують, дезінфікують та добре провітрюють. Взимку сою можна зберігати насипом (товарне насіння) або в мішках, складених штабелями. Висота штабеля мішків або товщини шару зерна в насипу мають бути для сухого насіння еліти не більше 6-8 мішків. Насіння інших репродукцій зберігають насипом товщиною шару не більше 1,5-2 м. Протягом всього періоду зберігання постійно спостерігають за станом насіння. При цьому визначають його температуру та вологість, заселеність комірними шкідниками, спостерігають за зовнішнім виглядом, зміною кольору, запаху. У випадку, якщо насіння почало нагріватись, необхідно прийняти термінові заходи щодо його охолодження активним вентилюванням, застосовуючи конвеєри та зерноочисні машини.
  • 30.
    WWW.TD-SV.COM ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ Телефони:+38 (0522) 36-55-50, 36-55-51 +38(050) 487-00-64, +38(067) 504-12-29 Адреса: 25014, Україна, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29К E-mail: info@td-sv.com Site: www.td-sv.com Facebook: www.facebook.com/soeviyvek YouTube: www.youtube.com/soyauasv