Презентація до виховного позакласного заходу.

10. .Легенда про калину.
Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські .
Одного разу в
одному українському селі було весілля. На нього
прийшло дуже багато
вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в
розпалі, на село
напали татари. Завойовники побачили цих красунь і
почали їх ловити, щоб
продати в Цар-городі. Дівчата, щоб не потрапити в
неволю, почали тікати
на болота і там потопились. На тому місці, де загинули
українські дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів
калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною.

15. 1. Люлі, дитя, спати, бо пішла десь мати,
Пішла на долину ламати калину.
2. Калину ламати, дитя напувати,
Щоб росло здорове, мало чорні брови,
Ще й рум’яні щічки,
Ой, поспи ще трішки.
3. Спи, дитино, піду по калину,
Наламаю калиноньки,
Та й покладу в головоньки,
А калина буде цвісти,
А дитина буде рости.
На калині мене мати колихала,
В чистім полі щастя й долі побажала,
Ой калинонько червона, не хилися,
В чистім полі щастя й долі наберися…

17. 1. У лузі калинонька з квіточками, наче матуся з
діточками.
2. Весною калина білим цвітом квітує,
А восени червоні ягоди дарує.
3. Запишалася калина, наче красная дівчина.
4. Який кущ, така й калина, яка мати,
така й дівчина.
5. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
6. Без верби й калини нема України.

21. Використані джерела
• www.doshkolenok.kiev.ua
• www.ukrreferat.com
• www.epochtimes.com.ua
• www.abetka.ukrlife.org