Листівка із біографією Михайла МельникаDmytro Karpiy
Листівка про Михайла Спиридоноваича Мельника, історика, поета, члена Української Гельсінської групи, автора великої книги з історії України, вилученої КДБ, на честь якого 25.12.2015 у Броварах перейменували вулицю Коккінакі.
Листівка із біографією Михайла МельникаDmytro Karpiy
Листівка про Михайла Спиридоноваича Мельника, історика, поета, члена Української Гельсінської групи, автора великої книги з історії України, вилученої КДБ, на честь якого 25.12.2015 у Броварах перейменували вулицю Коккінакі.
Незалежність України – не нова забаганка політиків, не проект іноземних агентів, не безглузді вимоги активістів. Наша самостійність – мета, до якої українці йшли не одне століття. Тож не дивно, що тепер, отримавши свободу, ми боронимо її так, як не боронили ніколи.
Незалежність України – не нова забаганка політиків, не проект іноземних агентів, не безглузді вимоги активістів. Наша самостійність – мета, до якої українці йшли не одне століття. Тож не дивно, що тепер, отримавши свободу, ми боронимо її так, як не боронили ніколи.
Všetky hlavné postupy pri likvidácii sro sú nasledovné: Prijatie rozhodnutia o zrušení spoločnosti a jej vstupe do likvidácie sro: Spoločnosť vstupuje do likvidácie sro ku dňu svojho zrušenia.
EMSSHIRTS.COM offers Hooded Mid Weight Rain Resistant Reversible Jackets with detachable hood. Available in Royal/Navy with EMS embroidered logo and Red/Black with embroidered Maltese Cross logo for firefighters.
De acuerdo a Symantec, 47% de los usuarios de smartphones no protegen sus equipos con contraseña. Y la mayoría de las organizaciones permiten a sus empleados el acceso corporativo a través de sus dispositivos personales. ¿Imagina el riesgo al que está expuesta toda la información? Conozca cómo proteger sus datos de la forma más segura en el webinar Nuevas técnicas de acceso y autenticación en la nube. Elimine el Passwords.
30. january 13th 2016
Національне відродження України та її культури в 20-ті роки 20 ст. у складі СРСР. Причини, наслідки, діячі культури, напрями розвитку культури, взірці мистецтва.
Слово «Голодомор» означає масове вбивство голодом, від якого не було порятунку. Цим словом українці називають Національну Катастрофу 1932 – 1933 рр. Ми вважаємо, що унікальну історію Голодомору мають знати не тільки в Україні, але й в усьому світі. Ми пояснюємо, чому Голодомор є геноцидом та про¬симо світове співтовариство визнати його таким. Ми виходимо з того, що Голодомор є однією із найважливіших подій не тільки української, а й світової історії ХХ ст., без розуміння якої годі зрозуміти природу тоталітаризму та злочини, здійснені і радянським, і нацистським режимами.
Українська діаспора почала формуватися на теренах Європи майже 1000 років тому. Наші земляки створювали мистецькі й літературні шедеври світового рівня, були сподвижниками в царині науки та активними громадськими діячами. Представники української нації в різних куточках земної кулі насамперед берегли та плекали рідну мову, культурні традиції та звичаї.
Центр європейської інформації, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Українська діаспора в Європі», матеріали якої також представлені у відкритому доступі.
Запрошуємо до перегляду!
Наукова бібліотека пропонує віртуальний огляд «Незламні: життя та доля лицарів пера» про життя, творчість, долю митців доби «Розстріляного Відродження».
2. ОСВІТА
У 1944-1950 pоках було відбудовано й
споруджено нових 1 669 шкіл на
півмільйона учнівських місць.В Україні
нараховувалося 6,8 млн. школярів,
більшості з яких довелося навчатися у
ледь пристосованих для занять
приміщеннях, що не відповідали
елементарним вимогам. Навіть через 10
років по війні третина шкіл республіки
все ще працювала у дві, а то й три зміни.
Хронічно бракувало шкільного
обладнання, підручників, зошитів .
Зростала мережа ремісничих училищ і
шкіл фабрично-заводського навчання,
куди набиралася молодь із початковою
й неповною середньою освітою.
3. Для навчання дорослих була створена широка мережа вечірніх шкіл,
хоча освіту у них навряд чи можна було вважати повноцінною.
У 1953 р. в Україні було впроваджено обов'язкову семирічну освіту.
Відновилася діяльність усіх вищих навчальних закладів. У 1950 р. їх
нараховувалося 160, в тому числі 7 університетів, 52 педагогічних, 45
технічних,19 сільськогосподарських, 14 медичних, 9 мистецьких, 6
правничо-економічних інститутів.
4. Характерною рисою навчально-виховного
процесу була його політизованість і
мілітаризація. Політичне виховання в дусі
відданості партії більшовиків
провадилося під час викладання всіх, в
тому числі природничих і математичних
дисциплін.
Найбільше ідеологічне навантаження було
покладене на курс історії СРСР, що після
війни набув відверто
великодержавницько-шовіністичного
російського забарвлення. До того ж,
викладання у переважній більшості вузів
республіки здійснювалося мовою панівної
нацменшини - російською.
У вузах значну частину навчальних програм
займало обов'язкове викладання
марксизму-ленінізму на підставі
сталінського "Короткого курсу історії ВКП
(б)".
5. МИСТЕЦТВО
Великими зусиллями українських
митців у післявоєнний період
розвивалося і мистецтво,відновило
свою діяльність і театральне життя.
У другій половині 40-х років діяло
103 театри.Музичне мистецтво
також мало значні здобутки.
Користувалися популярністю у
глядачів і слухачів Київська
державна академічна капела
“Думка” під керівництвом О. Сороки,
Львівська державна капела
бандуристів під керівництвом Г.
Верьовки та інші колективи.
6. ТЕАТР
Після війни театральне життя,
хоч і перебувало під
ідеологічним пресом, але все
ж дещо пожвавилося. На поч.
50-х років у республіці діяли
близько Семидесяти театрів,
більшість з яких ставили
твори українською
мовою.Захоплення глядачів
викликала майстерність
видатних майстрів сцени Б.
Гмирі, Н. Ужвій, Г. Юри, А. Бучми
та ін.
Н.Ужвій А.Бучма
7. Розвивалося образотворче
мистецтво, до представників
якого, належать: Л. Мучник
(«Ми ще повернимося»), В.
Очинников(триптих « Бабин
Яр»), С.Бесєдін Визволителі
Києва» та інщі.
Образотворче
мистецтво
8. Патріотичний плакат і сатирична карикатура під час війни
домінували в образотворчому мистецтві. Чимало їх створили О.
Шовкуненко, М. Дерегус, К. Трохименко, М. Глущенко, В. Касіян та
ін. їхня продукція розповсюджувалася на фронті, серед
населення прифронтових і окупованих територій, закликаючи
до боротьби із загарбниками.
Образотворче
мистецтво
Анатолій Девянін- « У
полон»
9. У музичному житті республіки після війни найпомітнішими були
поема «Дніпро»С.Людкевича, друга симфонія К.
Данькевича,опера 10. Мейтуса "Молода Гвардія" та ін. Деякі з
діячів музичного мистецтва, як К. Данькевич, Г. Жуковський, В.
Барвінський, були засуджені під час боротьби проти
"українського буржуазного націоналізму". Безпідставних нападок
зазнали М. Вериківський, М. Колесса, Б.лятошинський та ін.
Музичне мистецтво
М. Вериківський
М.Колесса
10. Велика кількість уваги приділялася
кіномистецтву.Тоді існувало всього
декілька дійсно великих
кіностудій:Київська,Одеська,Ялтинська,.Кін
офільми були на тему боротьби
радянських людей проти німецьких
окупантів.Пригодницький фільм“Подвиг
розвідника” мав неабиякий
успіх.Кінокартина “Третій удар”буда
удостоєна державної премії.Також були
фільми й на тему мирної праці:“Мирні
дні”,“Педагогічна-поема”,“Сільська
вчителька” та інші.Кінофільм“Тарас
Шевченко”став помітним явищем у
кіномистецтві.Хоча появі фільму на
екранах передували значні перешкоди.
Кіномистецтво
11. Особливої ваги в роки війни набуває документальне кіно. Фронтові кінооператори,
часто ризикуючи життям, фіксували на плівці безцінні свідчення про героїзм і
трагедію Другої світової війни. Велику популярність здобули документальні
фільми "Битва за нашу Радянську Україну" та "Перемога на Правобережній
Україні...", створені О. Довженком.
Кіномистецтво
О.Довженко
12. Література
Активно розвивалася українська література і в повоєнні роки. Серед най
відоміших творів того часу — романи О. Гончара "Прапороносці", М. Стельмаха
"Велика рідня", В. Некрасова "В окопах Сталінграда" та ін. Однак відбувалося
ідеологічне цькування письменників з боку компартійних органів. Каятися за
неіснуючі гріхи змушені були Ю. Яновський, І. Сенченко, М. Рильський, В.
Сосюра, С. Голованіський, О. Вишня та багато інших. Такою самою була
ситуація і в інших сферах культури.