1. Дослідження космосу.
Телескопи
Дослідницька робота
Члена гуртка “ Цікава астрономія ”
Крупської Яніни Олександрівни
Керівник гуртка Немирівського БДЮТ:
Баланова Т.О.
2015

2. Перші телескопи
Перший в світі телескоп - серпень 1609 р.
Виготовлений Галілео Галілеєм ( 1245 мм -
довжина труби, окуляр – 25 діоптрій і
об'єктив в діаметрі 53 мм).

3. Польський астроном Ян
Гевелій будував телескопи
величезних розмірів,
найбільший з них мав 50
метрів у довжину. Це був
«повітряний телескоп» без
труби і без жорсткого зв'язку
об'єктиву й окуляра.

4. У 1664 р. Астроному Озу
вдалося сконструювати
потужний телескоп (600-
кратне збільшення!) Але
він був досить
незручним – не мав
труби і об'єктив
розміщувався на відстані
100 метрів від окуляра
на стовпі, а сам окуляр
треба було тримати в
руках і спостерігати
через нього.

5. Лінзові телескопи
• Телескопи, за будовою схожі на телескоп
Галілея, які збирають світло лінзою,
називають рефракторами.

6. У телескопів Галілея був істотний недолік –
хроматична аберація(показник заломлення
світла залежить від довжини хвилі: червоні
промені відхиляються ним менше, ніж зелені
– менше, ніж фіолетові.)

7. Нідерландські астрономи
брати Христіан і Костянтин
Гюйгенси будували
телескопи по-своєму.
Христіан полірував
об’єктиви сам, а його
«повітряна труба»
виявилася кроком уперед
порівняно з «довгими
трубами» Гевелія.
Придуманий ним окуляр
просто виготовити, і він
використовується дотепер.

8. Недоліки телескопів – рефракторів:
• значний хроматизм
• неможливість виготовлення об’єктивів
дуже великого діаметра
• дуже велика довжина тубуса
Найбільший рефрактор

9. Телескопи - рефлектори
• Телескопи, у яких роль
об’єктива виконує
дзеркало, називаються
рефлекторами .
У 1663 р. ідея замінити лінзу
на дзеркало першою
прийшла в голову
Джеймсу Грегорі, що він і
втілив у життя у новій схемі
телескопа-рефлектора.

10. В 1668 році Ісаак Ньютон побудував
телескоп, де замість лінз
використовувались дзеркала
(змішаний телескоп-рефлектор,
довжиною – 15дюймів).

11. Перша конструкція Ньютона (1668) -
невдала, але наступна, з ретельніше
відполірованим дзеркалом, попри
невеликі розміри, давала 40-разове
збільшення чудової якості.

12. А вже в 1672 році відомий французький
оптик, католицький священик Лоран
Кассегрен створив схему дводзеркального
телескопа, де одне дзеркало мало форму
опуклого гіперболоїда, а друге було
параболічним.

13. Новітні телескопи
У 70-х роках ХХ ст. на зміну системі Кассегрена
прийшла телескопічна система Річі – Кретьєна, у
якій головне дзеркало за формою дещо
відрізняється від параболоїда, а допоміжне – від
гіперболоїда.

14. Історія інфрачервоної астрономії
Засновник ІЧ – астрономії -
британський учений Чарльз
Сміт.
1878 р. американський астроном
і фізик Семюел Ленглі
винайшов болометр- тепловий
детектор, який сприймає зміни
електричного опору
термочутливого елемента, на
який падає випромінювання.

15. Позаземна ІЧ – астрономія достатньо молода,
її вік відлічують з 25 січня 1983р. Останнє її
слово – обсерваторія «Спітцер.
запущена НАСА 25 серпня 2003 р. «Спітцер»
і сьогодні залишається найхолоднішим
телескопом.

16. Телескопи, що вміють
«розмовляти»(радіотелескопи)
Радіотелескоп схожий на
оптичний за принципом
дії. Він дозволяє вивчати
електромагнітне
випромінювання
астрономічних об’єктів у
діапазоні частот від
десятків МГц до десятків
ГГц.

17. У радіоастрономії використовуються такі типи
антен, як дипольні антени, параболічні
рефлектори, радіоінтерферометри.
Найбільша параболічна антена(встановлена у кратері згаслого вулкана)

18. Об’єднуючи кілька радіотелескопів, будують так
звані радіоінтерферометри (РІ). На сьогодні
найвідомішим РІ є введений у дію 1980 р.
радіотелескоп VLA(Very Large Array – «Дуже
велика гратка»), який установлено в пустельній
місцевості штату Нью - Мексико, США. Саме VLA
використовувалася під час пошуку води на
Меркурії, радіокорон навколо зір та ін. явищ.

19. Ера досконалого вивчення неба
• У жовтні 1959 р. землянам уперше вдалося
побачити зображення зворотного боку
Місяця(«Луна-3», СРСР).

20. • 1962 р. Великобританія запустила орбітальний
телескоп «Аріель» для досліджень Сонця.
• 1968 р. була запущена ОАО-2, метою якої було
спостереження ультрафіолетового
випромінювання зір і галактик.
• 1967 р. американська космічна обсерваторія
OSO-3 виявила гамма-випромінювання нашої
Галактики
• 1975 – 1982рр. європейський супутник COS-В
склав першу гамма-променеву карту
Чумацького Шляху

21. Першою великою обсерваторією для
спостережень у видимому та ближньому
ультрафіолетовому діапазонах став космічний
телескоп «Габбл», запущений в квітні 1990 р. . з
мису Канаверал (США)

22. Найважливіші результати,
отримані телескопом «Габбл»:
• Вперше отримано карти поверхні Плутона та
Еріди.
• Вперше спостерігалися ультрафіолетові
полярні сяйва на Сатурні, Юпітері та Ганімеді.
• Отримано додаткові дані про планети поза
Сонячною системою, зокрема
спектрометричні.

23. • Знайдена велика кількість протопланетних дисків
навколо зір у Туманності Оріона.
• Уточнено вік Всесвіту – 13,7 млрд років.
• Уперше були отримані зображення
протогалактик, перших згустків матерії, які
сформувалися менш, ніж через мільярд років
після Великого Вибуху.

24. Гамма-обсерваторія ім. Комптона
Друга велика космічна обсерваторія. Її запущено 5
квітня 1991 р. з Космічного центру ім. Кеннеді
(дослідження всього неба в гамма-променях,
спостереження за Сонцем, квазарами,
пульсарами, надновими зірками, чорними
дірами).

25. «Чандра»
Третя велика космічна обсерваторія для
дослідження Всесвіту в рентгенівському
діапазоні була виведена на орбіту 1999 р. з
Космічного центру ім. Кеннеді (у Всесвіті існує не
менше 300 млн чорних дір.) «Чандра» вперше
зафіксував процес руйнації звичайної зорі, яка
дуже близько підійшла до чорної діри.

26. Вдалими є слова Едвіна
Габбла: «Після
винайдення телескопа
історія астрономії стала
історією розширення
горизонтів».