У роботі висвітлені питання, пов'язані з роллю бібліотек у процесах поліпшення видимості університетської науки в міжнародному науково-інформаційному просторі. Розкрито методику проведення університетськими бібліотеками процесів моніторингу, бібліометричних досліджень, інформаційного аналізу та інфометричної діагностики наукового документального потоку ВНЗ України.

1. Колесникова Т. О.,Колесникова Т. О., директор НТБдиректор НТБ
Дніпропетровського національногоДніпропетровського національного
університету залізничного транспорту,університету залізничного транспорту,
кандидат наук із соціальних комунікаційкандидат наук із соціальних комунікацій
e-mail: lib@b.diit.edu.uae-mail: lib@b.diit.edu.ua
тел.: (056)371-51-05; 068-40-61-059тел.: (056)371-51-05; 068-40-61-059
Всеукраїнський науково-практичний семінар
"Інформаційний аналіз та інфометрична
діагностика
наукового документального потоку ВНЗ
України"
Дніпропетровський національний університет
залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна,

3. НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ
ВЧЕНОГО
•  кількість публікацій;
•  частота (індекс) цитованості публікацій;
•  індекс Хірша (H-індекс);
•  імпакт-фактор наукового журналу, в
якому вони публікуються;
•  кількість отриманих вітчизняних та
міжнародних грантів;
•  участь у міжнародному науковому
співробітництві, складі редколегій наукових
журналів.

4. НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ:
ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
• Індекс цитування – прийнята в науковому світі
міра «значущості» праць ученого. Величина індексу
визначається кількістю посилань на цю працю (або
прізвище) в інших джерелах;
• Індекс Хірша є кількісною характеристикою
продуктивності вченого, заснованою не тільки на
кількості цитувань його публікацій, але й на
кількості цих публікацій;
• Імпакт- фактор журналу – це чисельний показник
авторитетності наукового журналу, що відображує
кількість посилань на статті, опубліковані в журналі
за два попередні роки, відносно до загальної
кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі
за ці роки.

5. БІБЛІОТЕКИ – ЦЕНТРИ
ІНФОРМАЦІЇ ВНЗ
Це означає, що МОНІТОРИНГ,
ВИМІРЮВАННЯ, АНАЛІЗ та
ДІАГНОСТИКА стану результативності
наукових досліджень, ступінь їх інтеграції
та «видимості» в міжнародних БД
науково-технічної інформації повинні
входити в сферу їх безпосередньої
зацікавленості.

6. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК
ДОКУМЕНТІВ
- це сукупність повідомлень
(в друкованій або електронній
формі), циркулюючих в системі.

7. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ
• – це процес семантичної обробки даних, у
результаті якого розрізнені дані перетворюються
на закінчену інформаційну продукцію.
• Інформаційна аналітика займається
виробництвом нового знання на основі
переробки наявної інформації з метою
оптимізації прийняття рішень. Сучасна
інформаційна аналітика - складна комплексна
діяльність, що спирається як на природний
інтелект, так і на комп'ютерні технології
оперування інформаційними масивами, методи
математичного моделювання процесів тощо.

8. ІНФОРМАЦІЙНА ДІАГНОСТИКА
ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ПОТОКУ
– дослідження й визначення
характеру і стану функціонування
та розвитку сукупності
повідомлень, що циркулюють в
системі.

9. МОНІТОРИНГ
- це постійне спостереження за будь-
якими процесами для оцінки їх
стану та прогнозів розвитку.
Алгоритми моніторингу проявляються в
процесах: пошуку, вимірювання,
статистичної обробки результатів та
їх адекватної інтерпретації.

10. МЕТА МОНІТОРИНГУ світового
наукового документального потоку:
• - виявлення та створення ядра тих періо-
дичних видань, які відповідають напрямам
діяльності ВНЗ, а також його подальше
корегування;
• - визначення рівня репрезентації в світовій
мережі публікацій науковців і наукових жур-
налів ВНЗ (УІНЦ, ВІНІТІ, Scopus, Web of
Science, Google Shcolar, Index Copernicus,
РІНЦ та ін.);
• - надання сценарію заходів щодо підвищен-
ня «видимості» університетської науки.

11. ЩО МОНІТОРИТИ?
1. Міжнародні та національні системи відкритих цифрових
архівів (репозитаріїв):
• ROAR (Registry of Open Access Repositories,
http://roar.eprints.org );
• OpenDOAR (Directory of Open Access Repositories, http://www.
opendoar.org);
• SSMОUА (Simple Search Metadata in Оpen Ukraine Аrchives,
http://oai.org.ua/).
1. Конкретні тематичні та мультидисциплінарні репозитарії
світу ArXiv - Physics; AgEcon: Agriculture and Applied Economics;
CiteSeer - Computer and Information Science; PubMed - Medicine;
Social Science Research Network – Social Sciences; BEACON
eSpace, Crystallography Open Database, ePrints Soton – Engineering;
e-LiS та ДокШир – Library and Information Science; World Bank: Open
Knowledge Repository ; ArXiv; Zenodo; Figshare та ін.
2. Авторські профілі вчених ВНЗ у пошукових системах
(Google Scholar, Scirus, Science Research Portal, Science Research
Portal, ResearchIndex, BASE та ін.) і соціальних мережах
(Mendeley, ResearchGate, Scientific Social Community, Social Science
Research Network, UniPHY , Computer Science Student Network,
Connotea, NineSigma та ін.);

12. ЩО МОНІТОРИТИ? (продовження)
4. Різноманітні світові бази даних науково-
технічної інформації:
- реєстраційні системи та каталоги – UlrichswebTM
Global Serials Directory, OCLC-WorldCat, DOAJ та ін.,
- наукометричні системи різного рівня – Web of
Science, Scopus, Google Scholar, eLIBRARY.ru,
CiteFactor, DRJI, Index Copernicus, Global Impact Factor
(GIF), Universal Impact Factor (UIF), УІНЦ та ін.;
- пошукові служби та метасховища наукової
інформації – DRIVER, BASE, InnoSpace, ResearchBib,
Polish Scholarly Bibliography, Україніка наукова та ін.
5. Цифрові колекції університетських бібліотек
світу та національних бібліотек різних країн.
6. Інформаційно-аналітичну систему
“Бібліометрика української науки”

13. МОНІТОРИНГМОНІТОРИНГ DOAJDOAJ
(за одним ключовим словом, на 23.03.2015р.)(за одним ключовим словом, на 23.03.2015р.)

14. МОНІТОРИНГМОНІТОРИНГ DOAJDOAJ (за 2-а ключовими(за 2-а ключовими
словами та обмеженням за роками на 23.03.2015)словами та обмеженням за роками на 23.03.2015)

15. МОНІТОРИНГ E-LIBRARY (Дані по
організаціям на 24.03.2015р.)

16. МОНІТОРИНГ E-LIBRARY (аналіз
публікаційної активності ДНУЗТ 24.03.2015р.)

17. МОНІТОРИНГ E-LIBRARY (дані по журналу
“Наука та прогрес транспорту” на 24.03.2015р.)

18. ВАЖЛИВО!
Наявність статті в одній з міжнародних
баз ще не є підтвердженням її якості.
Важливими є ті кількісні показники, які
розраховуються цими системами для
кожної статті / автора / організації

19. СКЛАДОВІ ІНФОМЕТРІЇСКЛАДОВІ ІНФОМЕТРІЇ

20. СКЛАДОВІ ІНФОМЕТРІЇ (СКЛАДОВІ ІНФОМЕТРІЇ (Informetrics)
Інфометрія передбачає вивчення кількісних аспектів
інформації. Це включає в себе виробництво,
розповсюдження та використання всіх видів інформації,
незалежно від його форми або походження.
Інфометрія об’єднує:
• Бібліометрію — вивчає кількісні аспекти записаної
інформації.
• Наукометрію — вивчає кількісні аспекти науки.
• Кіберметрію — схожа на Webometrics, але розширює
визначення, включаючи електронні ресурси
• Вебометрію — вивчає кількісні аспекти World Wide Web
• Альтметрікс — альтернатівні метрики на основі
використання соціальних мереж,блогів, соціальних
закладок, менеджерів даних для дослідження та
інформування вчених (2010)

21. БІБЛІОМЕТРІЯ
• Бібліометрія (грец. Biblion - книга і
metron - міра, metreo - вимірюю).
• Оксфордський словник стверджує, що
бібліометрія (bibliometrics) побудована
на статистичному аналізі книг, статей та
інших публікацій.
• Cole & Eales «Statistical Analysis of the
Literature» (1917); Alan Pritchard
«Statistical Bibliography or
Bibliometrics?» (1969)

22. БІБЛІОМЕТРІЯ (продовження):
• - комплекс кількісних методів вивчення
потоків наукових документів;
• - наукова дисципліна, що займається
вивченням документів на основі
кількісного аналізу первинних і
вторинних джерел інформації за
допомогою різних формалізованих
методів з метою отримання даних про
ефективність наукових областей та
прогнозуванні їх розвитку.

23. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРИ БІБЛІОМЕТРИЧНОМУ АНАЛІЗІ
публікації, згруповані за різними
ознаками (сегменти документопотоку,
мікропотоки):
- авторами,
- журналами,
- тематичними рубриками,
- странами та ін.

24. ПІДХОДИ ДО КВАНТИФІКАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ
• Перший –
коли через математично-статистичну
залежність простежується динаміка
досліджуваних обєктів.
Основними законами бібліометрії,
заснованими на математично-
статистичній залежності, є законі
Бредфорда, Ципфа та Лотки.

25. ПІДХОДИ ДО КВАНТИФІКАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ (продовж.)
• Другий –
коли виявляються зв’язки між об’єктами,
їх кореляція, класифікація.
Бібліометричні зв’язки (цитування,
взаємоцитування й взаємопосилання,
авторське со-цитування й колективне
авторство), забезпечують документальне
підтвердження комунікацій у рамках
наукових галузей та між ними, тобто
надають структурну (якісну) картину
стану науки.

26. НАУКОМЕТРІЯ
• Це область наукознавства, яка займається
статистичними дослідженнями структури та
динаміки масивів і потоків наукової
інформації.
• Термін «наукометрія» введено в науковий
обіг В. Налімовим і З. Мульченко
(«Наукометрия. Изучение науки как
информационного процесса», 1969).
• Г. М. Добров (1929-1989 рр.) є фундатором
української наукознавчої школи, засновником
Центру досліджень науково-технічного
потенціалу та історії науки НАН України.

27. ПРИКЛАДИ БІБЛІОМЕТРИЧНИХ
МЕТОДІВ
Метод бібліографічного зв’язку
(bibliographic coupling, Michael М. Kessler,1963).

28. ПРИКЛАДИ БІБЛІОМЕТРИЧНИХ
МЕТОДІВ (продовження)
Метод сумісного використання
ключових слів (co-word analysis) дозволяє
виявити взаємозв'язки та асоціації серед
дескрипторів, чи ключових слів і на основі
отриманих результатів побудувати схеми, що
відображають картину еволюції
досліджуваної наукової дисципліни.

29. МЕТОД СУМІСНОГО
ВИКОРИСТАННЯ КЛЮЧЕВИХ
СЛІВ (co-word analysis)

30. ПОКАЗНИКИПОКАЗНИКИ GOOGLEGOOGLE АКАДЕМІЇАКАДЕМІЇ
Показники Google Академії забезпечують простий спосіб
оцінки видимості та впливу статей у наукових виданнях, і
тим самим допомагають авторам визначитись, де краще
публікувати результати своїх наукових досліджень

31. НАЙКРАЩІ ПУБЛІКАЦІЇ – всі галузі
науки за показниками Google Академії

32. НАЙКРАЩІ ПУБЛІКАЦІЇ – «Library &
Information Science» за показ. Google Академії

33. Наукометричні показники журналуНаукометричні показники журналу
“Наука та прогрес транспорту”“Наука та прогрес транспорту”(23.03.2015)(23.03.2015)

34. Наукометричні показники журналуНаукометричні показники журналу
“Наука та прогрес транспорту”“Наука та прогрес транспорту”
((Index Copernicus,Index Copernicus, 2233.03.2015).03.2015)

35. ПРОФІЛЬ АВТОРА ВПРОФІЛЬ АВТОРА В SCOPUSSCOPUS

36. Наука України в дзеркалі
наукометричної бази даних
SciVerse Scopus (http://jsi.net.ua/scopus/)

37. РЕЙТИНГ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
(http://jsi.net.ua/scopus/ratings_uni/index.html)

38. БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ
НАУКИ (http://www.nbuviap.gov.ua/bpnu/)

39. Пошук за установамиПошук за установами

41. http://uincit.uran.ua/

43. ВЕБОМЕТРИКА ЯК СКЛАДОВА
ІНФОМЕТРІЇ
• (англ. webometrics) досліджує кількісні
аспекти конструювання та використання
інформаційних ресурсів, структур і технологій
відносно до World Wide Web.
• З середини 90-х компанія Cybermetrics Lab
займається вебометричними дослідженнями
та ранжируванням веб-сайтів університетів
світу
• Вебометричним рейтингуванням сайтів ВНЗ,
репозитаріїв, бібліотек України займається
науково-технічна бібліотека ТНТУ
http://library.tntu.edu.ua/resources/vebometrych
ni-rejtynhy/

44. ВЕБОМЕТРИКА ВНЗ УКРАЇНИВЕБОМЕТРИКА ВНЗ УКРАЇНИ
http://elartu.tntu.edu.ua:8080/webometric/universities_sites_webometric_table.html

45. ВЕБОМЕТРИКА РЕПОЗИТАРІЇВВЕБОМЕТРИКА РЕПОЗИТАРІЇВ
УКРАЇНИУКРАЇНИ
http://elartu.tntu.edu.ua:8080/webometric/repositories_sites_webometric_table.html

46. БД «ПУБЛІКАЦІЙНИЙ ПРОФІЛЬ
УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ»
БД є інтерактивною та передбачає:
- максимально повне збирання та
упорядкування інформації щодо
публікаційної активності своїх авторів
(бібліографічний опис монографій,
дисертацій, авторефератів дисертацій,
статей із наукових журналів, докладів на
конференціях тощо) та їх наукової
метрики

47. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК
передбачає
прогностичні та рекомендаційні
заходи щодо підвищення
репрезентативності публікацій
вчених ВНЗ у міжнародних
наукометричних БД, наближення
рівня власних періодичних видань
ВНЗ до світових стандартів та ін.

48. МОНІТОРИНГ, ВИМІРЮВАННЯ,
АНАЛІЗ
ТА ІНФОМЕТРИЧНА ДІАГНОСТИКА
дозволять запобігти «розсіюванню»
документальних науково-інформаційних
ресурсів кожного ВНЗ, їх консолідуванню
на рівнях національного та міжнародного
інформаційних просторів, сприятимуть
підвищенню значимості українських
наукових видань та авторитету української
науки в цілому, позитивній динаміці
окремого ВНЗ у системах рейтингового
оцінювання

49. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• Галявиева М.С. О компетентности в области информетрии
современных специалистов // Культура и образование. –
2014. – № 8. – URL: http://vestnik-rzi.ru/2014/08/1960.
• Колесникова Т. Бібліотека ВНЗ: відповідальність за
поширення результатів наукових досліджень / Тетяна
Колесникова // Вища школа. – 2014. – № 4(118). – С. 7–26. –
URL: http://eadnurt.diit.edu.ua:82/jspui/handle/123456789/2416.
• Наукова періодика України та бібліометричні дослідження :
[монографія] / Л. Й. Костенко, О. І. Жабін, Є. О. Копанєва, Т.
В. Симоненко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І.
Вернадського. – К., 2014. – 173 c.
• Разработка наукометрической базы данных публикационной
активности ученых РХТУ им. Д.И. Менделеева / Е.А.
Василенко, В.И. Панфилов, Д.Ю. Жуков, Д.В. Сивуха // НТИ.
Сер. 1. Орг. и мет. инф. работы. – 2013. – № 11. – С. 26–30.
• Leydesdorff, L. Scientometrics / L. Leydesdorff, S. Milojević. –
URL:http://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1208/1208.4566.pdf.

50. ДякуюДякую
за увагу!за увагу!